Рядська В.В., Петраков Я.В. Аудит

Подождите немного. Документ загружается.

351

сягу аудиторських процедур. Наприклад, якщо після планування конкре-

тних аудиторських процедур аудитор визначає, що прийнятний рівень

суттєвості нижчий, аудиторський ризик підвищується. Аудитор компен-

сує це:

а) знижуючи рівень оціненого ризику суттєвого викривлення, як-

що це можливо, і підтверджуючи знижений рівень за допомогою прове-

дення розширених або додаткових тестів контролю; або

) знижуючи ризик невиявлення помилки шляхом зміни характеру,

розрахунку часу та обсягу запланованих процедур по суті.

Суттєвість і аудиторський ризик ори оцінці аудиторських до-

казів

11. Аудиторська оцінка суттєвості й аудиторського ризику на по-

чатковій стадії планування може відрізнятися від оцінки після оцінки ре-

зультатів аудиторських процедур. Це може бути викликано

зміною обста-

вин або зміною знань аудитора в результаті виконання аудиторських про-

цедур. Наприклад, якщо аудиторські процедури виконуються до закін-

чення періоду, аудитор може передбачити результати господарської дія-

льності і фінансовий стан. Якщо ж фактичні результати діяльності і фі-

нансовий стан суттєво відрізняються, оцінка суттєвості й аудиторського

ризику також може

змінитися. Крім того, плануючи аудиторську перевір-

ку, аудитор може навмисно встановити прийнятний рівень суттєвості на

рівні нижчому, ніж той, що передбачається використати для оцінки ре-

зультатів аудиторської перевірки. Це може бути зроблено з метою змен-

шення імовірності невиявлення викривлень, а також з метою надання ау-

дитору певної безпеки під час оцінки наслідків викривлень, виявлених у

процесі аудиторської перевірки.

Оцінка наслідків викривлень

12. Оцінюючи, чи підготовлені фінансові звіти в усіх суттєвих

аспектах у відповідності до застосовної концептуальної основи фінан-

сової звітності, аудитор повинен оцінити, чи є суттєвою сукупність

невиправлених викривлень, виявлених під час аудиту.

13. Сукупність невиправлених викривлень охоплює:

а) конкретні викривлення,

виявлені аудитором, у тому числі пря-

мий вплив невиправлених викривлень, виявлених під час аудиту в попе-

редніх періодах;

352

б) найкращу можливу аудиторську оцінку інших викривлень, що їх

не можна конкретно визначити (тобто прогнозованих помилок).

14. Аудитор повинен розглянути, чи є сукупність невиправлених

викривлень суттєвою. Якщо аудитор дійде висновку про те, що викрив-

лення можуть виявитися суттєвими, йому треба розглянути питання про

зменшення аудиторського ризику за допомогою розширення аудиторсь-

ких

процедур або звернення до управлінського персоналу щодо коригу-

вання фінансових звітів. У будь-якому випадку управлінський персонал

може побажати скоригувати фінансові звіти з урахуванням виявлених ви-

кривлень.

15. Якщо управлінський персонал відмовляється коригувати

фінансові звіти, а результати розширених аудиторських процедур не

дають аудиторові змоги зробити висновок, що сукупність невиправ-

лених викривлень

не є суттєвою, аудитор повинен розглянути питан-

ня про внесення відповідного пояснювального параграфа до аудитор-

ського висновку згідно з МСА 700 "Аудиторський висновок про фі-

нансову звітність"

16. Якщо сукупність невиправлених викривлень, виявлених ауди-

тором, наближається до рівня суттєвості, аудитор повинен визначити, чи

є ймовірність того, що невиявлені викривлення разом із сукупними неви-

правленими викривленнями можуть перевищити рівень суттєвості. Отже,

в міру того, як сукупні невиправлені викривлення наближаються до рівня

суттєвості, аудитор повинен розглянути питання про зменшення ризику

за допомогою проведення додаткових аудиторських процедур або вима-

гати від управлінського персоналу внесення коригувань до фінансових

звітів з урахуванням виявлених викривлень.

Повідомлення інформації щодо похибок

17. Якщо аудитор ідентифікував суттєве викривлення внаслі-

док похибки, він повинен своєчасно повідомити про це управлінсь-

кий персонал відповідного рівня та розглянути необхідність повідом-

лення

про це найвищого управлінського персоналу у відповідності до

МСА 260 "Повідомлення інформації з питань аудиту найвищому

управлінському персоналові'

…

353

Додаток Д (до розділу 4)

Додаток Д.1

СТАНДАРТ 210 “Умови завдань з аудиторської перевірки»

(витяг)

…

Вступ

1. Метою цього Міжнародного стандарту аудиту (МСА) є встанов-

лення стандартів та надання рекомендацій щодо:

(а) погодження умов завдання з замовником;

(б) складання відповіді аудитора на прохання замовника змінити

умови завдання на такі, що

забезпечать більш низький рівень впевненості.

2. Аудитор і замовник повинні погодити умови завдання. Пого-

джені умови необхідно задокументувати в листі-зобов’язанні або в будь-

якій іншій формі договору, яка є зручною.

…

Листи-зобов’язання про проведення аудиторської перевірки

5. В інтересах як замовника, так і аудитора є доцільним, щоб ауди-

тор направив замовнику лист-зобов’язання, бажано до початку проведен-

ня аудиторської перевірки, що допоможе уникнути непорозумінь щодо

завдання. Лист-зобов’язання документує і підтверджує прийняття при-

значення аудитором, мети та обсягу аудиторської перевірки, ступінь від-

повідальності аудитора перед замовником і форму будь-яких звітів та ви-

сновків.

Основний зміст

Форма і зміст листів-зобов’язань про проведення аудиторської

перевірки для різних замовників можуть відрізнятися, але в них

обов’язково зазначаються:

 мета аудиторської перевірки фінансових звітів;

 відповідальність управлінського персоналу за фінансові зві-

ти;

 обсяг аудиторської перевірки, в тому числі посилання на

чинне законодавство, положення або норми професійних ор

ганізацій, яких дотримується аудитор;

 форма будь-яких звітів і висновків або інший спосіб повід-

омлення результатів завдання;

354

 той факт, що у зв’язку з тестовим характером аудиторської

перевірки та іншими властивими аудиторській перевірці об-

меженнями, поряд з обмеженнями, властивими будь-якій си-

стемі бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю, іс-

нує неминучий ризик того, що навіть деякі суттєві викрив-

лення можуть залишитися невиявленими;

 вільний доступ до всіх

бухгалтерських записів, документації

та іншої інформації, що запитується у зв’язку з проведенням

аудиторської перевірки.

7. Аудитор може також вказати в листі:

¾ заходи, пов’язані з плануванням аудиторської перевірки;

¾ очікування одержати від управлінського персоналу письмові

підтвердження, які стосуються пояснень, зроблених у зв’язку з

аудиторською перевіркою;

¾ прохання про

підтвердження замовником умов завдання шляхом

підтвердження отримання ним листа-зобов’язання;

¾ опис будь-яких інших листів або звітів і висновків, які аудитор

очікує видати замовнику;

¾ порядок обчислення суми гонорару та форму розрахунків.

8. За необхідності може бути здійснено наступне:

o домовленість про залучення інших аудиторів та експертів з де

яких аспектів аудиторської перевірки;

o домовленість про залучення внутрішніх аудиторів, а також ін-

ших працівників замовника;

o координування роботи з попереднім аудитором у випадку, якщо

аудитор вперше працює з замовником;

o будь-яке обмеження відповідальності аудитора там, де це мож-

ливо;

o посилання на будь-які подальші угоди між аудитором

та замов-

ником.

…

Повторні аудиторські перевірки

10. У разі проведення повторної аудиторської перевірки аудитору

слід розглянути, чи вимагають обставини перегляду умов завдання

та чи є необхідність нагадати замовнику про діючі умови завдання.

11. Аудитор може прийняти рішення не складати кожного періоду новий

лист-зобов’язання. Проте через наступні фактори складання нового

листа

може бути доречним:

355

 будь-яка ознака, що вказує на неправильне розуміння замовни-

ком мети та обсягу аудиторської перевірки;

 будь-які переглянуті або особливі умови завдання;

 недавні зміни в складі вищого управлінського персоналу, ради

директорів або зміни в структурі власності;

 значні зміни характеру або масштабів діяльності замовника;

 вимоги законодавства.

Прийняття змін у завданні

12. Аудитору, до якого до завершення завдання звернулися з прохан-

ням змінити його умови на такі, що забезпечують більш низький рі-

вень впевненості, слід розглянути доречність такої зміни.

13. Прохання замовника до аудитора про зміну умов завдання може бути

викликане зміною в обставинах, що впливають на необхідність

послуги,

неправильним розумінням характеру аудиторської перевірки або супутніх

послуг, які запитуються спочатку, або обмеженням обсягу завдання, що

встановлюється управлінським персоналом або викликане обставинами.

Аудитору необхідно ретельно вивчити причину, що лежить в основі цьо-

го прохання, зокрема можливі наслідки обмеження обсягу завдання.

14. Зміна обставин, що впливає на вимоги суб’єкта господарювання,

або

неправильне розуміння характеру послуги, яка запитується спочатку, зви-

чайно розглядається як обґрунтована причина зміни умов завдання. І на-

впаки, зміна не може розглядатися як обґрунтована, якщо з’ясувалося, що

вона має відношення до неточної, неповної або незадовільної в інших

відношеннях інформації.

15. Перш ніж погодитися на зміну умов завдання з

аудиторської перевір-

ки на умови супутніх послуг, аудитору, залученому для проведення ауди-

торської перевірки відповідно до МСА, слід, окрім перелічених вище,

розглянути будь-які юридичні або пов’язані з договором наслідки змін.

16. Якщо аудитор дійде висновку, що зміна умов завдання обґрунтована,

а також якщо робота аудитора відповідає МСА, застосовними до

змінено-

го завдання, тоді підготовлений висновок повинен відповідати перегляну-

тим умовам завдання. Щоб уникнути введення читача в оману, висновок

не повинен містити посилання на:

(а) початкове завдання;

(б) будь-які процедури, що могли бути виконані відповідно до початково-

го завдання, за винятком випадків, якщо завдання змінюється на завдання

356

з погоджених процедур і, отже, посилання на проведені процедури є зви-

чайним елементом висновку.

…

18. Аудитору не слід погоджуватися на зміну умов завдання, якщо

для неї немає обґрунтованого виправдання. Прикладом може служити

завдання з аудиторської перевірки, в якому аудитор не може одержати

достатніх та відповідних аудиторських свідчень щодо дебіторської забор-

гованості і замовник просить змінити умови завдання та замінити ауди-

торську перевірку на завдання з огляду для того, щоб уникнути умовно-

позитивної думки або відмови від висловлення думки.

19. Якщо аудитор не може погодитися на зміну умов завдання і йому

не дозволяють продовжувати початкове завдання, то йому слід від-

мовитися від

завдання та з’ясувати чи існує договірне або будь-яке

інше зобов’язання, відповідно до якого аудитору необхідно звітувати-

ся іншим сторонам, наприклад, раді директорів або акціонерам, про

обставини, що стали причиною відмови.

…

357

Додаток Д.2

ФОНД ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ

ІНСТРУКТИВНИЙ ЛИСТ

від 04.02.2006 р. N 10-28-1532

Щодо упорядкування механізму відбору аудиторської фірми

Додатково див. лист

Фонду державного майна України

від 4 квітня 2006 року N 10-28-5088

З метою упорядкування механізму відбору аудиторської фірми та

виконання п. 41 заходів, спрямованих на забезпечення цілей, визначених

Основними концептуальними підходами до підвищення ефективності

управління

корпоративними правами держави, затвердженими постано-

вою Кабінету Міністрів України від 11.02.2004 N 155, Фонд державного

майна України надсилає для керування в роботі Порядок погодження з

Фондом державного майна України та його регіональними відділеннями

виконавця для проведення аудиту річної фінансової звітності господарсь-

ких товариств, у статутних фондах яких державна частка перевищує 50

відсотків (додаток 1, далі –

Порядок).

Головам правлінь господарських товариств необхідно забезпечити

безумовне додержання вимог цього Порядку під час відбору аудиторської

фірми та укладення з нею відповідної угоди.

Відповідальним представникам держави в органах управління та

головам ревізійних комісій зазначених господарських товариств

здійснити контроль за вжиттям усіх необхідних заходів та забезпечити

погодження відповідно до Порядку.

Окрему увагу

звернути на обов'язкове відображення в аудиторсь-

кому висновку питань, зазначених у Зразковому технічному завданні (до-

датку 2).

Виконавчому органу господарського товариства забезпечити

відповідно до п. 3.7 Порядку погодження остаточної редакції річного ау-

диторського висновку до підписання акта прийому-передачі виконаних

робіт відповідно до договору про надання аудиторських послуг.

Додатки:

1) Порядок погодження

з Фондом державного майна України та

його регіональними відділеннями виконавця для проведення аудиту

358

річної фінансової звітності господарських товариств, у статутних фондах

яких державна частка перевищує 50 відсотків <...>;

2) Зразкове технічне завдання до аудиторської перевірки

фінансово-господарської діяльності господарського товариства <...>.

Перший заступник

Голови Фонду

В. Петров

Порядок погодження з Фондом державного майна України та

його регіональними відділеннями виконавця для проведення аудиту

річної фінансової

звітності господарських товариств, у статутних

фондах яких державна частка перевищує 50 відсотків (далі – Поря-

док)

1. Загальні положення

1.1. Цей Порядок розроблено відповідно до Законів України "Про

господарські товариства", "Про аудиторську діяльність", "Про закупівлю

товарів, робіт і послуг за державні кошти" та п. 41 заходів, спрямованих

на забезпечення цілей, визначених Основними концептуальними

підходами до

підвищення ефективності управління корпоративними пра-

вами держави, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України

від 11.02.2004 N 155.

1.2. Цей Порядок визначає: вимоги до виконавця для проведення ау-

диту річної фінансової звітності господарських товариств, у статутних

фондах яких державна частка перевищує 50 відсотків (далі – господарсь-

ких товариств), механізм погодження аудиторської фірми та вимоги до

змісту аудиторського висновку

за результатами аудиту.

2. Порядок та критерії відбору аудиторської фірми господарсь-

кими товариствами

2.1. Вибір виконавця для проведення аудиту річної фінансової

звітності здійснюється господарськими товариствами на тендерній основі

за погодженням з Фондом державного майна України або його

регіональними відділеннями з урахуванням вимог цього Порядку.

2.2. Виконавцем з проведення аудиту не може бути

- аудитор (аудиторська фірма), на яких поширюються обмеження,

встановлені ст. 24 Закону України "Про аудиторську діяльність";

Додаток 1

359

- аудитор (аудиторська фірма), які протягом року надавали товари-

ству інші послуги;

- аудитор (аудиторська фірма), які проводять щорічну аудиторську

перевірку господарського товариства 3 роки підряд.

2.3. Умовами участі в тендері на відбір виконавця для проведення

аудиту річної фінансової звітності мають бути:

- кількість структурних підрозділів в аудиторській фірмі (не менш

ніж 3 філіали);

кількість працівників в аудиторській фірмі (не менше ніж 30 осіб);

- час роботи на ринку аудиторських послуг (не менше ніж 10 років);

- досвід у приватизації господарських товариств;

- досвід здійснення аудиту державних та комунальних підприємств;

- наявність ліцензій, свідоцтв, сертифікатів, дипломів та інших

документів, що підтверджують право на здійснення аудиторської

діяльності та кваліфікаційний рівень

працівників аудиторської фірми;

- кількість сертифікованих аудиторів (не менш ніж 4 особи);

- наявність фахівців з дипломами на знання міжнародних стандартів

фінансової звітності (не менше ніж 2 особи);

- наявність фахівців з ученими ступенями.

3. Порядок подання документів, необхідних для прийняття

рішення про погодження аудитора (аудиторської фірми), вибраного

господарським товариством

3.1. Господарське товариство для отримання

рішення про погоджен-

ня вибраного аудитора (аудиторської фірми) звертається з відповідною

письмовою заявою:

3.1.1. Господарські товариства, повноваження з управління держав-

ними корпоративними правами яких здійснюють регіональні відділення

Фонду, окрім зазначених у п. 3.1.2 цього Порядку, звертаються за погод-

женням до відповідного регіонального відділення за місцем знаходження

господарського товариства.

3.1.2. Господарські товариства, річний

дохід від реалізації продукції

яких більше 50 мільйонів гривень, звертаються за погодженням до Фонду

державного майна України.

3.1.3. Інші господарські товариства погоджують вибраного аудитора

(аудиторську фірму) з головою ревізійної комісії та відповідальним пред-

ставником держави в органах управління товариства.

360

3.2. Персональний склад тендерної комісії формується з числа поса-

дових осіб господарського товариства та затверджується рішенням

правління. Усі рішення тендерної комісії оформляються протоколами.

3.3. Документи, які подаються для погодження вибраного аудитора

(аудиторської фірми), підписуються керівником господарського товари-

ства, головним бухгалтером і головою тендерної комісії та скріплюються

печаткою.

3.4. До заяви додаються такі

документи:

- копія публікації в засобах масової інформації про оголошення тен-

дера з відбору суб'єкта аудиторської діяльності;

- протокол тендерної комісії про визначення переможця;

- проект договору про надання аудиторських послуг;

- інформація про всіх учасників тендерного конкурсу із зазначенням

термінів і вартості послуг, запропонованих ними;

- інформація про відповідність вибраного аудитора

(аудиторської

фірми) вимогам п. 2.3 цього Порядку.

3.5. Рішення щодо погодження вибраного аудитора приймається

шляхом погодження проекту договору на проведення аудиторських по-

слуг між підприємством і аудитором (аудиторською фірмою):

3.5.1. Для господарських товариств, зазначених у п. 3.1.1, – заступ-

ником начальника регіонального відділення згідно з їх функціональними

обов'язками після надання позитивних висновків відповідними

структур-

ними підрозділами.

3.5.2. Для господарських товариств, зазначених у п. 3.1.2, – першим

заступником або заступниками Голови Фонду державного майна України

згідно з їх функціональними обов'язками після надання позитивних

висновків відповідними структурними підрозділами.

3.5.3. Для господарських товариств, зазначених у п. 3.1.3, – головою

ревізійної комісії та відповідальним представником держави в органах

управління господарського товариства.

3.6.

У погодженні договору про надання аудиторських послуг може

бути відмовлено, якщо:

- надані документи не відповідають вимогам цього Порядку;

- виявлено недостовірні дані в документах, наданих господарським

товариством;

- існує невідповідність технічного завдання на проведення аудиту

Зразковому технічному завданню до аудиторської перевірки фінансово-

господарської діяльності товариства, що додається до цього Порядку;