Рядська В.В., Петраков Я.В. Аудит

Подождите немного. Документ загружается.

321

• вимоги до освіти, професійної підготовки та досвіду для

набуття статусу професіонала;

• вимоги постійного вдосконалення професійних знань;

• нормативні акти щодо управління корпораціями;

• професійні стандарти;

• професійний або регуляторний моніторинг і процедури ди-

сциплінарного характеру;

• зовнішня перевірка звітів, декларацій, листування або інфо-

рмації, підготовленої професійним бухгалтером, юридично

уповноваженою

третьою стороною.

100.13. В частинах Б та В даного Кодексу, відповідно, розглядаються

застережні заходи, створені робочим середовищем професійного

бухгалтера-практика та найманого професійного бухгалтера.

100.14 . Деякі застережні заходи підвищують можливість виявлення або

запобігання випадків неетичної поведінки. Такі застережні захо-

ди можуть створюватися професійними організаціями, законо-

давчими чи регуляторними органами

або організаціями, що на-

ймають професійних бухгалтерів. Вони, зокрема, включають:

• ефективні та широко відомі системи розгляду скарг, що за-

стосовуються організаціями, які наймають професійних бу-

хгалтерів, професійними організаціями, законодавчими чи

регуляторними органами, і дозволяють колегам, роботодав-

цям та представникам громадськості висвітлювати непро-

фесійну або неетичну поведінку;

• чітко сформульований

обов'язок сповіщати про порушення

етичних вимог.

100.15 . Характер застережних заходів, що можуть застосовуватись, зале-

жить від конкретних обставин. Застосовуючи професійне су-

дження, професійний бухгалтер повинен враховувати, що саме

обґрунтування вважатиме за неприпустиме поінформована тре-

тя сторона, яка має всю відповідну інформацію, враховуючи

значущість загрози та застосовані застережні заходи.

322

Розв'язання етичних конфліктів

100.16. Оцінюючи дотримання фундаментальних принципів, професій-

ний бухгалтер може постати перед проблемою розв'язання кон-

флікту у застосуванні фундаментальних принципів.

100.17. Починаючи процес офіційного чи неофіційною розв'язання

конфлікту, професійний бухгалтер, розглядає, окремо або ра-

зом, такі складники цього процесу:

(а) відповідні факти;

(б) пов

'язані з процесом етичні питання;

(в) фундаментальні принципи, що стосуються даного питання

(г) встановлені внутрішні процедури; та

(д) альтернативні заходи.

Розглянувши ці питання, професійний бухгалтер визначає належні захо-

ди, що відповідають визначеним фундаментальним принципам. Профе-

сійний бухгалтер також вивчає наслідки кожного з можливих заходів.

Якщо питання залишається невирішеним, професійний

бухгалтер консу-

льтується з відповідними представниками фірми* чи організації, що його

наймає, для отримання допомоги в розв'язанні проблеми.

100.18. У тих випадках, коли питання стосується конфлікту з організа-

цією, професійний бухгалтер повинен розглянути можливість

обговорення з найвищим управлінським персоналом організації.

наприклад, з членами Ради директорів або комітету з аудиту

100.19. Документування суті проблеми та подробиць проведених обго-

ворень або прийнятих рішень стосовно справи може служити

найкращим інтересам самого професійного бухгалтера.

100.20. Якщо не вдається розв'язати важливий конфлікт, професійному

бухгалтерові може виявитися необхідним отримати професійну

пораду відповідного професійного органу або радників з право-

вих питань для розв'язання

етичних проблем без порушення

конфіденційності. Так, професійний бухгалтер може викрити

факт шахрайства, розкриття якого порушить відповідальність

професійного бухгалтера щодо дотримання конфіденційності. У

такому випадку професійний бухгалтер повинен звернутися за

323

правовою порадою і визначити, чи існує вимога щодо розкриття

цього виявленого факту.

100.21. Якщо всі належні можливості вичерпані, а етичний конфлікт

залишається невирішеним, професійний бухгалтер повинен,

якщо це можливо, відмовитися мати подальше відношення до

питання, що спричинило конфлікт. Професійний бухгалтер мо-

же визначити, що за даних обставин йому краще вийти

з групи

з виконання завдання* або конкретного завдання, чи зовсім

відмовитись від виконання завдання або ж звільнитися з фірми

чи організації, що наймає його.

Розділ 110

Чесність

110.1. Принцип чесності накладає на всіх професійних бухгалтерів обо-

в'язок бути відвертими та чесними у своїх професійних та діло-

вих стосунках. Чесність

передбачає справедливе ведення справ

та правдивість.

110.2. Професійний бухгалтер не повинен мати відношення до звітів,

декларацій, листування чи іншої інформації, якщо він вважає,

що ця інформація:

(а) містить суттєво неправдиві або неправильні дані;

(б) містить необмірковані твердження чи інформацію; або

(в) пропускає чи викривлює інформацію, яку необхідно надати,

якщо

такий пропуск чи викривлення вводять користувача в

оману.

110.3. Професійний бухгалтер не порушує положення параграфа 110.2,

якщо він надає модифікований висновок стосовно наведеного

в ньому.

324

Розділ 120

Об'єктивність

120.1. Принцип об'єктивності накладає на всіх професійних бухгал-

терів обов'язок не давати підстав ставити під сумнів їхнє

професійне чи ділове судження внаслідок упередження,

конфлікту інтересів або впливу з боку інших осіб.

120.2. Професійний бухгалтер може опинитися в ситуаціях, які мо-

жуть впливати на його об'

єктивність. Визначити всі подібні

ситуації та вихід з них неможливо. Професійний бухгалтер

повинен уникати стосунків, що викликають упередження або

неналежним чином впливають на його професійне судження.

Розділ 130

Професійна компетентність та належна ретельність та належної ре-

тельності

130.1. Принцип професійної компетентності зобов'язує професій-

них бухгалтерів:

(а) підтримувати професійні знання

та навички на рівні, необ-

хідному для надання клієнтам або роботодавцям компете-

нтних професійних послуг; та

(б) діяти суворо у відповідності до належних технічних та

професійних стандартів, надаючи професійні послуги.

130.2. Компетентні професійні послуги вимагають обґрунтованих

суджень у застосуванні професійних знань та навичок. Про-

фесійну компетентність можна розділити на два

окремі ета-

пи:

(а) досягнення професійної компетентності; та

(б) підтримка/збереження професійної компетентності.

130.3. Підтримка/збереження професійної компетентності вимагає

від професійного бухгалтера постійної обізнаності та розу-

міння відповідних технічних, професійних і ділових здобут-

ків. Безперервний професійний розвиток забезпечує вдоско-

325

налення та підтримку можливості професійного бухгалтера

компетентно працювати у професійному середовищі.

130.4. Ретельність стосується обов'язку професійного бухгалтера

діяти ретельно, обережно, своєчасно та відповідно до вимог

завдання.

130.5. Професійний бухгалтер повинен забезпечити відповідну під-

готовку осіб, що працюють під керівництвом професійного

бухгалтера, та нагляд за ними.

130.6. У разі доречності,

професійний бухгалтер повинен повідом-

ляти клієнтам, роботодавцям або іншим користувачам про-

фесійних послуг про характерні цим послугам обмеження,

для уникнення неправильного тлумачення висловленої дум-

ки як визнання факту.

Розділ 140

Конфіденційність

140.1. Принцип конфіденційності зобов'язує професійного бухгалте-

ра утримуватися від:

(а) розкриття конфіденційної інформації, отриманої в результаті профе-

сійних

та ділових стосунків, без отримання відповідного та конкретного

дозволу, за межами фірми або організації, що наймає його, крім випадків,

коли розкриття інформації є юридичним або професійним правом чи обо-

в'язком; та

(б) використання конфіденційної інформації, отриманої в результаті профе-

сійних та ділових зв'язків, на власну користь чи на

користь третіх сторін.

140.2. Професійний бухгалтер повинен дотримуватися принципу кон-

фіденційності навіть у соціальному середовищі. Професійний бухгалтер

повинен пам'ятати про можливість ненавмисного розкриття, особливо в

обставинах тривалих стосунків з колегами або його близьких або найбли-

жчих родичів*.

140.3. Професійний бухгалтер повинен дотримуватися принципу кон-

фіденційності інформації, наданої йому потенційним

клієнтом або робо-

тодавцем.

326

140.4. Професійний бухгалтер повинен враховувати також і необ-

хідність дотримуватися принципу конфіденційності інформації на самій

фірмі або в організації, що наймає його.

140.5. Професійній бухгалтер повинен вжити всі необхідні заходи і забез-

печити, щоб особи, які працюють під контролем професійного бухгалтера, та

особи, які йому допомагають або консультують його, поважали обов'

язки

професійного бухгалтера щодо дотримання конфіденційності.

140.6. Необхідність дотримання принципу конфіденційності зберігаєть-

ся навіть після закінчення стосунків між професійним бухгалтером та клієн-

том або роботодавцем. У випадках, коли професійний бухгалтер змінює ро-

боту або отримує нового клієнта, професійний бухгалтер може користувати-

ся своїм попереднім досвідом. Проте, професійний бухгалтер не повинен

користуватись

або розкривати будь-яку конфіденційну інформацію, отрима-

ну в результаті професійних або ділових стосунків.

140.7. Далі наводимо перелік обставин, за яких професійні бухгалте-

ри можуть або повинні розкривати конфіденційну інформацію, або ж за-

значене розкриття може бути доречним. До таких обставин належать:

(а) розкриття дозволяється законом і санкціонується клієнтом або

ро-

ботодавцем;

(б) розкриття вимагається законом, наприклад:

(і) надання документів або інших доказів в ході процесуальних дій; або

(іі) надання відомостей відповідним органам влади щодо виявлених по-

рушень законодавства; та

(в) існує професійний обов'язок або право розкривати інформацію,

якщо це не заборонено законом:

(і) на дотримання вимог

щодо перевірки якості, визначених організацією-

членом або професійною організацією;

(іі) у відповідь на запит або при розслідуванні, що проводиться організа-

цією-членом або регуляторним органом;

(ііі) і для захисту професійних інтересів професійного бухгалтера в ході

процесуальних дій; або

(іу) у відповідності до технічних стандартів та етичних вимог.

140.8

При прийнятті рішення щодо розкриття конфіденційної інфор-

мації, професійні бухгалтери повинні брати до уваги наступне:

327

a) чи зашкодить розкриття інформації інтересам усіх сторін,

включаючи треті сторони, на чиї інтереси це може вплину-

ти, якщо клієнт або роботодавець дасть згоду на розкриття

інформації професійним бухгалтером;

b) чи відома та підтверджена вся відповідна інформація, щоб

бути практичною; у випадках, коли ситуація стосується не-

підтверджених фактів, неповної інформації або

непідтвер-

джених висновків, професійний бухгалтер повинен викори-

стовувати своє професійне судження щодо того, як розкри-

ти інформацію, якщо це необхідно;

c) спосіб розкриття інформації та кому воно адресоване; так,

наприклад, професійний бухгалтер повинен бути впевне-

ним, що всі сторони, на які спрямоване це розкриття, є від-

повідними одержувачами.

Розділ 150

Професійна поведінка

150.1. Принцип професійної поведінки накладає на професійного

бухгалтера обов'язок дотримуватися відповідних законів і норма-

тивних актів, а також уникати будь-яких дій, що можуть дискре-

дитувати професію. До таких дій належать дії, які розсудила та

поінформована третя сторона, обізнана з усією відповідною інфо-

рмацією, може розцінити як такі

, що негативно впливають на ре-

путацію професії.

150.2 Рекламуючи себе та свою роботу, професійний бухгалтер не по-

винен негативно виливати на репутацію професії. Професій-

ний бухгалтер має бути чесним та правдивим, і не повинен:

a) перебільшувати свої можливості з послуг, які він може на-

давати, своєї кваліфікації або досвіду; або

b) зневажливо посилатися на роботу інших професійних бух-

галтерів або робити некоректні порівняння.

328

Додаток В (розділу 3)

Додаток В.1

МІЖНАРОДНИЙ СТАНДАРТ АУДИТУ 240

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ АУДИТОРА ЗА РОЗГЛЯД

ШАХРАЙСТВА ПІД ЧАС АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ

ФІНАНСОВИХ ЗВІТІВ

(чинний для аудиту фінансових звітів за періоди, що почина-

ються з/або після 15 грудня 2004 р.)

(витяг)

Вступ

….

Даний стандарт:

• Відрізняє шахрайство від помилки та розглядає два різновиди

шахрайства, які

мають значення для аудитора, тобто викривлення внаслі-

док незаконного привласнення активів та викривлення, які є результатом

неправдивої фінансової звітності; описує відповідальність найвищого ке-

рівництва та керівництва суб'єкта господарювання за попередження та

виявлення шахрайства, описує властиві обмеження аудиту в контексті

шахрайства та встановлює відповідальність аудитора за виявлення суттє-

вих викривлень

внаслідок шахрайства;

• Вимагає від аудитора дотримання професійного скептицизму та

визнання можливості існування суттєвих викривлень внаслідок шахрайс-

тва незалежно від досвіду минулої співпраці аудитора з суб'єктом госпо-

дарювання та щодо чесності управлінського і найвищого управлінського

персоналу;

• Вимагає від членів групи з завдання обговорення впливу на фі-

нансову звітність суб'єкта

господарювання суттєвих викривлень внаслі-

док шахрайства та вимагає від партнера з завдання визначення того, з

яких питань необхідно інформувати тих членів групи з завдання, які не

брали участі в обговоренні;

• Вимагає від аудитора:

- виконання процедур отримання інформації, яка необхідна для

ідентифікації суттєвих викривлень внаслідок шахрайства;

- ідентифікації та оцінки ризиків

суттєвих викривлень внаслідок

шахрайства на рівні фінансових звітів та на рівні тверджень; для оцінених

ризиків, що можуть призвести до суттєвих викривлень внаслідок шахрай-

329

ства, — оцінки структури системи внутрішнього контролю суб'єкта гос-

подарювання та застосовуваних заходів контролю, і визначення, чи були

вони здійснені;

♦ відповідальність аудитора за дотримання, законів та норматив-

них актів під час проведення аудиторської перевірки фінансових звіті,

встановлюється МСА 250 «Врахування законів та нормативних актів під

час аудиторської перевірки фінансових звітів».

♦

визначення загальних дій у відповідь на ризики суттєвих викри-

влень внаслідок шахрайства на рівні фінансових звітів, розгляду завдання

та нагляду за персоналом; вивчення облікової політики суб'єкта господа-

рювання та включення елемента непередбачуваності у вибір виду, часу та

обсягу аудиторських процедур, які мають виконуватись;

♦ розробки та виконання аудиторських процедур у відповідь на

ризик можливості управлінського персоналу уникнути контролю;

♦ визначення і виконання необхідних процедур у відповідь на оці-

нені ризики суттєвих викривлень внаслідок шахрайства;

♦ розгляду, чи може бути виявлене викривлення показником шах-

райства;

♦ отримання письмових пояснень управлінського персоналу щодо

шахрайства; та

♦ інформування найвищого управлінського та управлінського пер

соналу;

• Надає поради щодо інформування регуляторних та правоохорон-

них органів;

• Надає поради для випадків, коли в результаті викривлень внаслі-

док шахрайства аудитор потрапляє у виняткові обставини, що ставлять

під сумнів можливість аудитора продовжити виконання завдання з ауди-

ту;

та

• Встановлює вимоги до документування.

3. При плануванні та виконанні завдань

з аудиту аудитор по-

винен розглянути ризики суттєвих викривлень у фінансових звітах

внаслідок шахрайства для зменшення аудиторського ризику до при-

йнятно низького рівня.

Характеристика шахрайства

4. Викривлення у фінансових звітах можуть бути викликані шах-

райством або помилкою. Різниця між шахрайством та помилкою полягає

330

в тому, чи виконана дія, що призводить до викривлення навмисно чи не-

навмисно.

5. Термін "помилка" означає ненавмисне викривлення у фінансовій

звітності, включаючи пропуск суми або розкриття, наприклад:

• Помилку при збиранні або обробці даних, на основі яких готу-

ються фінансові звіти.

• Неправильне облікове твердження, зроблене внаслідок пропуску

або неправильної інтерпретації

фактів.

• Помилку в застосуванні облікових принципів щодо вимірювання,

визнання, класифікації, подання або розкриття.

Термін "шахрайство" означає навмисні дії однієї особи або декіль-

кох осіб серед управлінського та найвищого управлінського персоналу,

найманих працівників або третьої сторони, при яких застосовується ома-

на для отримання нечесної або незаконної переваги. Хоча шахрайство є

широким

юридичним поняттям, для цілей даного МСА аудитора стосу-

ється шахрайство, що спричиняє суттєві викривлення у фінансових зві-

тах.

Аудитори не визначають юридично, чи шахрайство дійсно було.

Шахрайство, до якого були причетні одна особа чи більше осіб з

управлінського або найвищого управлінського персоналу, називають

"шахрайством управлінського персоналу"; шахрайство, до якого причетні

лише наймані працівники суб'єкта господарювання, називають "шахрайс-

твом працівників". В обох випадках може бути змова як на самому суб'єк-

ті господарювання, так і з третьою стороною за межами суб'єкта господа-

рювання.

Для аудитора важливі два типи навмисних викривлень: викрив-

лення, що є результатом неправдивої фінансової звітності, та викривлен

ня, що є результатом незаконного привласнення активів.

Неправдива фінансова звітність базується на навмисних викрив-

леннях, включаючи пропуск сум або розкриття у фінансових звітах, з ме-

тою введення в оману користувачів.

Складання неправдивих фінансових звітів може досягатися за

допомогою:

• Маніпуляції, фальсифікації (включаючи підробки) або внесення

змін до облікових записів чи первинних

документів, на основі яких готу-

ються фінансові звіти.

• Неправильне подання або навмисний пропуск у фінансових зві-

тах подій, операцій або іншої важливої інформації.