Рудик С.К., Павловський Ю.О., Криштофорова Б.В. та ін. Анатомія свійських тварин

Подождите немного. Документ загружается.

200

іл

на радіальній зв’язці зап’ястка, а також на ІІІ п’ястковій кістці і спрямову-

ється як суцільна сухожилкова пластинка між ІІ і IV п’ястковими (грифель-

ними) кістками вниз, де в дистальній третині п’ястка роздвоюється, закріп-

люючись на проксимальних сезамоподібних кістках, і віддає косо вниз на

передню поверхню підкріплювальні гілки до загального розгинача пальців.

Нижче від путового суглоба міжкістковий м’яз підсилюється косими й пря-

мою зв’язками сезамоподібних кісток — зв’язковим апаратом путового суг-

лоба.

свиней

розрізняють два м’язисті міжкісткові м’язи, які починаються на

ІІІ і IV п’ясткових кістках і закінчуються кожний двома сухожилками на се-

замоподібних кістках, а також віддають підкріплювальні ніжки до відповід-

ного сухожилка розгинача пальців.

собак

є чотири добре розвинутих м’язистих міжкісткових м’язи, розмі-

щених під глибоким згиначем пальців на пальмарній поверхні ІІ–V п’ястко-

вих кісток, де вони починаються на їх верхніх кінцях (рис. 3.53,

). У бік паль-

ця сухожилок кожного черевця поділяється на дві гілки, що закінчуються на

сезамоподібних проксимальних кістках. У ділянці проксимальної фаланги

відщеплюються підсилювальні ніжки на дорсальну поверхню, де вони зрос-

таються із сухожилками загального розгинача пальців.

Згинають п’ястково-фалангові суглоби у собак та свиней, у копитних ви-

конують статичну функцію — не допускають перерозгинання цих суглобів.

Червоподібні м’язи — mm. lumbricáles — розміщені під сухожилками

глибокого згинача пальців у місці поділу загального сухожилка на ніжки.

Пластинчасті волокнисті стрічки вище від

п’ястково-фалангового суглоба переходять у тон-

кі сухожилки, що закінчуються під сухожилка-

ми глибокого згинача на пальмарній зв’язці

відповідного пальця на першій фаланзі.

собак

таких м’язів три (до ІІІ–V пальців), у

свиней

— один (до ІІ пальця). У

жуйних

їх не-

має, у

коней

— рудиментарні, два маленькмх

світло-червоних м’язи лежать з боків від сухо-

жилка глибокого згинача пальця.

У собак і свиней згинають путовий суглоб.



Спеціальні короткі м’язи пальців

Спеціальні короткі м’язи пальців забезпечу-

ють рухи окремих пальців і є у тварин, в яких

більш-менш виражена самостійність сусідніх

променів і суглобів до незалежних рухів. Із свій-

ських тварин це властиве

м’ясоїдним

, у кисті

яких відносно добре розчленовані спеціальні

Рис. 3.53. Короткі м’язи пальців собаки на пальмарній

поверхні:

— abdúctor póllicis brévis;

— m. fléxor póllicis brévis;

— addúctor

póllicis;

— mm. interóssei;

— m. addúctor dígiti II;

— m. addúctor

dígiti V;

— m. fléxor dígiti V;

— m. abdúctor dígiti V;

— залишки

кінцевих ніжок глибокого згинача;

— манжетки кінцевих ніжок

поверхневого згинача для відповідних гілок глибокого згинача

пальців;

I–V

— відповідні пальці

201

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

м’язи пальців, тоді як у

свиней

вони значною мірою редуковані, у

жуйних

мають ще більш змінену форму у вигляді окремих зв’язок і зовсім їх немає у

коней

Короткий згинач І (великого) пальця — m. fléxor dígiti I (póllicis) brévis

(див. рис. 3.53,

) — розміщений у

собак

між абдуктором і аддуктором І па-

льця. Починається на радіальній зв’язці зап’ястка і проходить з косо спря-

мованими латеродистально волокнами на медіальну сезамоподібну кістку

або на проксимальну фалангу І пальця, де й закінчується.

Короткий абдуктор І (великого) пальця — m. abdúctor dígiti І (póllicis)

brévis (див. рис. 3.53,

) — є у

собак

, незначний, тонкий м’яз, що починається

на зв’язках зап’ястка медіально від попереднього м’яза і закінчується на

зв’язках п’ястково-фалангового суглоба та медіально на проксимальній фа-

ланзі І пальця.

Аддуктор І (великого) пальця — m. addúctor dígiti I (póllicis) (див. рис.

3.53,

) — у

собак

починається на радіальній зв’язці зап’ястка між коротким

згиначем І пальця і міжкістковим м’язом ІІ пальця і закінчується на лате-

ральній поверхні проксимальної фаланги І пальця.

Абдуктор ІІ пальця — m. abdúctor dígiti ІІ — у свиней починається на па-

льмарній поверхні ІІ п’ясткової кістки і закінчується медіально на капсулі

п’ястково-фалангового суглоба та проксимальній фаланзі ІІ пальця. У

собак

немає.

Аддуктор ІІ пальця — m. addúctor dígiti II (див. рис. 3.53,

) — у

собак

по-

чинається на радіальній зв’язці зап’ястка між міжкістковим м’язом ІІ пальця і

абдуктором V пальця, закінчується на латеральній поверхні проксимальної

фаланги ІІ пальця.

свиней

м’яз вкритий сухожилками згиначів пальців і міжкістковим

м’язом ІІІ пальця. Починається разом з аддуктором V пальця в нижній по-

ловині на зв’язках зап’ястка й на ІІІ та IV п’ясткових кістках і закінчується

тонким сухожилком на осьовій поверхні капсули суглоба та міжпальцевій

зв’язці п’ястково-фалангового суглоба і на проксимальній фаланзі ІІ пальця.

Згинач ІІ пальця — m. fléxor dígiti II — є у

свиней

. Починається у вигляді

тонкого м’язового тяжа майже на середині п’ястка на сухожилку глибокого

згинача і тягнеться медіодистально до ІІ пальця. Його сухожилок перехо-

дить з пальмарної на медіальну поверхню, де закріплюється на проксима-

льній фаланзі ІІ пальця та на зв’язках цього пальця.

Згинач V пальця — m. fléxor dígiti V (див. рис. 3.53,

) — починається на

зв’язці додаткової кістки зап’ястка, що сполучає її з IV п’ястковою кісткою, і

закінчується у

свиней

на задньо-бічній поверхні проксимальної фаланги та

фасції V пальця, а у

собак

з’єднується з сухожилком абдуктора V пальця.

Аддуктор V пальця — m. addúctor dígiti V (див. рис. 3.53,

) — є у

свиней

собак

. Починається на радіальній зв’язці зап’ястка, а у свиней також на ос-

новах ІІІ й IV п’ясткових кісток і закінчується на осьовій поверхні п’ястково-

фалангового суглоба та проксимальної фаланги.

Абдуктор V пальця — m. abdúctor dígiti V (див. рис. 3.53,

) — починаєть-

ся у

свиней

на основі V п’ясткової кістки та її фасції, у

собак

— на додатковій

кістці зап’ястка і закінчується збоку на капсулі п’ястково-фалангового суг-

лоба та на проксимальній фаланзі V пальця.

202

іл

Іннервація м’язів пальців грудної кінцівки:

М’язи Нерви

Довгі розгиначі пальців

m. exténsor digitórum commúnis

m. exténsor digitórum laterális

m. exténsor póllicis lóngus

m. abdúctor póllicis lóngus











n. radiálіs

Довгі згиначі пальців

m. fléxor digitórum superficiális n. ulnáris, у м’ясоїдних n. mediánus

m. fléxor digitórum profúndus





















radiale caput

humerale caput

ulnare caput

n. ulnáris

n. mediánus

mm. interflexórii n. mediánus

Загальні й спеціальні

короткі м’язи пальців







n. mediánus et

n. ulnáris



’

ЯЗИ ТАЗОВИХ КІНЦІВОК

Характеризуючи тазову кінцівку, слід зазначити, що рухів тазового поясу

навколо крижової кістки немає. Величина розмаху під час поступального

руху залежить виключно від рухливості вільної кінцівки.

Міцність зв’язку таза з хребтом і значна сила м’язів, що спрямовуються

від таза в бік основного підтримувального стовпа вільних кінцівок, є

доказом того, що тазові кінцівки ссавців відіграють значну роль у

проштовхуванні тулуба вперед.

Найбільш досконалі, тобто хапальні, рухи цих кінцівок властиві не всім

стопохідним, а переважно тим, що добре лазять по деревах, однак і в них

тазові кінцівки значно поступаються спритністю перед грудними. При огля-

ді тазової кінцівки збоку помітно, що м’язиста маса має форму лійки, основа

якої розміщена в ділянці крупа й стегна, і що ця основа більша за об’ємом,

ніж у грудної кінцівки. Верхівка лійки досягає у стопо- і пальцехідних

заплеснового суглоба, а у копитних — копита.



’

ЯЗИ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА

Кульшовий суглоб багатовісний, тому серед м’язів, що діють на цей суг-

лоб, розрізняють екстенсори, флексори, абдуктори, аддуктори та ротатори —

супінатори й пронатори.

Поверхневий сідничний м’яз — m. glutéus superficiális. У

жуйних

свиней

його краніальна частина зростається з напружувачем широкої фасції, а

каудальна — з двоголовим м’язом стегна в сіднично-двоголовий м’яз — m.

gluteobíceps.

коней

м’яз відділений від двоголового м’яза стегна, але зростається з

каудальним кінцевим зубцем напружувача широкої фасції. Він починається

на сідничній фасції і лежить на середньому сідничному м’язі вздовж перед-

нього краю хребтової голівки двоголового м’яза стегна у вигляді м’язової

пластинки. Закінчується на третьому вертлюзі стегнової кістки та фасції

стегна. Кінцевий сухожилок у ділянці вертлюга часто має під собою сумку —

búrsa trochantérica m. glutéi superficiális.

203

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

собак

це самостійний м’яз. Починається на сідничній фасції, дорсаль-

ній ості клубової кістки, а також на хвостовій фасції, бічній частині крижової

кістки, поперечному відростку першого хвостового хребця та на верхній по-

ловині крижово-горбової зв’язки. Закінчується нижче від більшого вертлюга

стегнової кістки та на її латеральній губі. Між сухожилком і більшим верт-

люгом знаходиться búrsa trochantérica m. glutéi superficiális.

Розгинає кульшовий суглоб і тягне кінцівку назад у

собак

; у решти тва-

рин переважно згинає кульшовий суглоб, тягне вперед і приводить кінцівку.

Середній сідничний м’яз — m. glutéus médius (рис. 3.54,

; рис. 3.55,

)

— наймасивніший із сідничних м’язів, зовні вкритий сідничною фасцією і

частково поверхневим сідничним м’язом.

жуйних

м’яз відносно слабкіший, ніж у решти свійських тварин, менше

випинається, що не сприяє опуклості крупа. Крім того, поперекові зубці, що

відходять від найдовшого м’яза, короткі й тонкі, тому клубовий гребінь помі-

тний під шкірою. М’яз починається здебільшого на крилі клубової кістки.

Глибша частина м’яза відділяється як додатковий сідничний м’яз. Середній

сідничний м’яз закінчується частково м’язисто, частково сухожилково на пе-

редньому й нижньому краї більшого вертлюга, додатковий сідничний м’яз,

прикритий латеральною голівкою чотириголового м’яза стегна, закріплюєть-

ся сильним сухожилком нижче й медіально від переднього краю більшого

вертлюга. Під обома кінцевими сухожилками є підсухожилкові сумки — bb.

trochantéricae m. glutéi médii.

коней

середній сідничний м’яз найтовщий

з усіх м’язів тіла. Він вкритий зовні поверхне-

вим сідничним м’язом, сідничною та грудопопе-

рековою фасціями, починається міцним трику-

тної форми поперековим зубцем, верхівка якого

досягає першого поперекового хребця, а також

на сідничній фасції крила клубової кістки, куті

клубової кістки, крижовій кістці, крижово-клу-

бовій дорсальній зв’язці та нижній частині сід-

ничної поверхні крила клубової кістки. Його

головні м’язові зубці закінчуються частково

м’язисто, частково сухожилково на каудальній

частині більшого вертлюга. Від поверхневої, си-

льнішої частини м’яза не повністю відділяється

глибше розміщений m. glutéus accessórius, що

закріплюється міцними сухожилками на línea

glutéa і збоку від неї на крилі клубової кістки, а

Рис. 3.54. М’язи правої тазової кінцівки собаки з видале-

ними m. ténsor fásciae látae, m. glutéus supf., m. bíceps

fémoris (латеральна поверхня):

— m. glutéus médius,

′ — m. glutéus prof.,

′′ — m. pirifórmis;

—

краніальне і

′ — каудальне черевця m. sartórius;

— mm. gemélli;

— m. obturatórius int.;

— m. obturatórius ext.;

— m. quadrátus

fémoris;

— m. réctus fémoris,

′ — m. vástus later.;

— m. sem-

itendinósus;

— краніальне і

′ — каудальне черевця m.

semimembranósus;

— m. addúctor mágnus;

— m. iliopsóas;

— cáput later. m. gastrocnémius,

′ — téndo calcánei;

— m. flé-

xor digit. supf.;

— m. tibiális cran.,

′ — його сухожилок;

— m. exténsor digit. lóngus,

′ — його сухожилок;

— m.

exténsor digit. later.,

′ — його сухожилок;

— m. fibuláris lóngus,

′ — його сухожилок;

— m. fibuláris brévis,

′ — його сухожи-

лок;

— m. fléxor hallúcis lóngus,

′ — його сухожилок;

— m.

exténsor digit. brévis;

— m. interósseus

204

Роз

іл

закінчується широким міцним сухожилком на міжвертлюжному гребені, пе-

рекидаючись через більший вертлюг. Між кінцевими сухожилками і біль-

шим вертлюгом є вертлюжна сумка.

свиней

, на відміну від коней, каудодорсально м’яз тісно зростається з

m. pirifórmis.

собак

м’яз каудально вкритий поверхневим сідничним м’язом і, крім

того, сідничною фасцією. Починається на латеральній поверхні крила клу-

бової кістки між клубовим гребенем

і línea glutéa. Закінчується на віль-

ному кінці більшого вертлюга. По

задньому краю м’яза відщеплюється

глибока частка, але вона не відпо-

відає m. glutéus accessórius інших

тварин. Вона починається на попе-

речних відростках останнього кри-

жового і першого хвостового хреб-

ців, а також на ligaméntum sacrotu-

berále і закінчується на головному

сухожилку м’яза.

Розгинає кульшовий суглоб, тягне

назад і обертає назовні всю кінцівку.

Глибокий сідничний м’яз — m.

glutéus profúndus (див. рис. 3.54,

′)

— розміщений під середнім сіднич-

ним м’язом, безпосередньо на

кульшовому суглобі. Починається

на spína ischiádica і тілі клубової

кістки і закінчується на більшому

вертлюзі стегнової кістки, маючи

під собою búrsa trochantérica m. glu-

téi profúndi.

Абдуктор кінцівки, допомагає се-

редньому сідничному м’язу.

Грушоподібний м’яз — m. piri-

fórmis (див. рис. 3.54,

′′). Як само-

стійний м’яз виражений у

м’ясоїд-

них

. У інших свійських тварин зро-

Рис. 3.55. М’язи правої тазової кінцівки со-

баки з медіальної поверхні:

— m. psóas mínor;

— m. psóas májor;

— крані-

альне і

′ — каудальне черевця m. sartórius;

—

m. réctus fémoris,

′ — m. vástus mediális;

— m.

iliácus;

— m. pectíneus;

— m. addúctor mágnus;

— m. grácilis;

— m. semimembranósus,

′ — його

краніальна і

′′ — каудальна кінцеві гілки;

—

m. semitendinósus,

′ — його п’ятковий сухожи-

лок;

— m. obturatórius int.;

— m. glutéus mé-

dius;

— cáput mediále m. gastrocnémius,

′ —

п’ятковий сухожилок;

— m. fléxor digit. supf.,

′ — його сухожилок;

— m. fléxor hallúcis long.,

′ — його сухожилок;

— m. fléxor digit. long.,

′

— його сухожилок,

′′ — сухожилок m. fléxor digit.

prof.;

— сухожилок m. tibiális caudális;

— m. poplíteus;

— m. tibiális cran.,

′ — його

сухожилок;

— сухожилок m. exténsor digit. long.;

—

m. exténsor di

it. brévis

;

—

m. interósseus

205

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

стається із середнім сідничним м’язом. Він починається позаду нього на ни-

жній поверхні та бічному краї крижової кістки, а закінчується на задньому

краї більшого вертлюга стегнової кістки.

Розгинає кульшовий суглоб, супінатор кінцівки.

Напружувач широкої фасції — m. ténsor fásciae látae (рис. 3.56,

) — си-

льний віялоподібний м’яз, розміщений під шкірою в трикутнику між макла-

ком, кульшовим і колінним суглобами.

м’ясоїдних

він формує передній контур стегна. М’яз починається на ма-

клаку, його волокна в дистальному напрямі розходяться і переходять у ши-

рокий апоневроз на бічну поверхню стегна, вливаючись у широку фасцію.

жуйних

коней

свиней

каудальний кінцевий зубець м’яза з’єднується з

краніовентральним краєм поверхневого сідничного м’яза.

Згинає кульшовий суглоб, напружує широку фасцію, розгинаючи при

цьому колінний суглоб.

Двоголовий м’яз стегна — m. bíceps fémoris (рис. 3.57,

; див. рис. 3.60,

)

— один з найсильніших м’язів тіла, розміщений під шкірою і фасцією на за-

дній поверхні таза й стегна. М’яз починається двома голівками: хребтовою —

на останніх крижових хребцях і

задньому краї широкої тазової

зв’язки, а також дорсолате-

рально на горбі сідничної кіст-

ки; тазовою — на сідничному

горбі та вентральній поверхні

сідничної кістки поблизу затуль-

ного отвору.

Обидві голівки м’яза зрос-

таються між собою, опускають-

ся вниз, розширюючись, і пере-

ходять у широкий апоневроз,

що закінчується на надколінку,

латеральній та середній його

зв’язках, гребені великогоміл-

кової кістки та фасції гомілки і

п’ятковому горбі. Між м’язом і

більшим вертлюгом стегнової

кістки є сумка — búrsa trochan-

térica m. bicípitis fémoris, у ді-

лянці колінного суглоба між

Рис. 3.56. Внутрішні поперекові й ме-

діальні м’язи стегна корови:

— m. psóas mínor;

— m. iliopsóas;

— m.

ténsor fásciae látae;

— m. réctus fémoris,

′ — m. vástus mediális;

— m. sartórius;

—

m. grácilis

′ — його кінцевий апоневроз, що

переходить у fáscia crúris (далі видалено),

′′ — téndo symphysiális;

— m. pectíneus;

— pars intrapelvína m. obturatótius int.;

— m. semimembranósus;

— m. sem-

itendinósus,

′ — його кінцевий сухожилок;

— п’ятковий сухожилок;

— сухожилок

поверхневого згинача пальців;

— m. tibiá-

lis caud.,

′ — m. fléxor hallúcis long.,

′′ —

їх спільний сухожилок;

— m. fléxor digit.

long.,

′ — його сухожилок;

— m. fibuláris

tértius,

′ — його сухожилок;

— сухожи-

лок m. tibiális cran.;

— m. coccýgeus;

—

m. sacrococcýgeus ventr.

206

Роз

іл

м’язом і латеральним виростком стегнової кістки є ще одна підсухожилкова

сумка — búrsa subtendínea m. bicípitis fémoris distális.

жуйних

свиней

хребтова голівка зростається з поверхневим сідничним

м’язом у сіднично-двоголовий м’яз — m. gluteobíceps.

Розгинає кульшовий, колінний і заплесновий суглоби кінцівки, що спи-

рається (штовхає тулуб вперед), абдуктор кінцівки, задня частина м’яза зги-

нає колінний суглоб.

Квадратний м’яз стегна — m. quadrátus fémoris (див. рис. 3.54,

) — по-

чинається на вентральній поверхні тіла сідничної кістки, спрямовується

вниз і вперед до вертлюжної ямки, нижче від якої закінчується.

Розгинає кульшовий суглоб.

Каудальний абдуктор гомілки — m. abdúctor crúris caudális — є лише у

собак

. Це тонка, вузька м’язова стрічка, що починається на нижньому кінці

крижово-горбової зв’язки, прилягає до внутрішньої поверхні двоголового

м’яза стегна. У верхній третині гомілки він виходить з-під заднього краю

двоголового м’яза стегна на латеральну поверхню литкового м’яза, зроста-

ється з каудальним краєм двоголового м’яза стегна і вливається у фасцію

гомілки.

Допомагає каудальній гілці двоголового м’яза стегна як абдуктор.

Напівсухожилковий м’яз — m. semitendinósus (див. рис. 3.54,

; рис. 3.56,

10;

рис. 3.57,

′; рис. 3.60,

) — у свійських тварин майже м’язистий, формує

значною мірою задній край стегна. Починається на горбі сідничної кістки, а

свиней

коней

, крім того, хребтовою го-

лівкою на поперечних і остистих відрост-

ках перших хвостових хребців. На рівні

колінного суглоба м’яз переходить у су-

хожилок, який разом з кінцевими сухо-

жилками стрункого і кравецького м’язів

закріплюється медіально на краніально-

му краї великогомілкової кістки, а також

віддає п’ятковий сухожилок до горба

п’яткової кістки.

При кінцівці, що спирається, розгинає

кульшовий, колінний і заплесновий сугло-

би, проштовхує тулуб уперед; при висячій

кінцівці згинає колінний суглоб, обертає

кінцівку досередини і тягне її назад.

Рис. 3.57. М’язи гомілки і стопи свійського бика з

латеральної поверхні:

— m. réctus fémoris,

′ — m. vástus later.,

′′ — m. sem-

itendinósus,

′′′ — m. semimembranósus:

— m. gluteo-

bíceps;

— cáput lat. m. gastrocnémius;

′ — п’ятковий

сухожилок;

— m. sóleus;

— поверхневий згинач паль-

ців;

— m. fléxor hallúcis lóngus,

′ — m. tibiális caud.,

′′ —

сухожилок глибокого згинача пальців;

— m. interósseus

médius,

′ — його підкріплювальна гілка до сухожилка

поверхневого згинача,

′′ — його підкріплювальна гілка

до сухожилка бічного розгинача;

— m. tibiális cran.;

—

m. fibuláris tértius,

′ — його початковий сухожилок разом

з m. exténsor digit. long.;

— поверхневе черевце m.

exténsor digit. long.,

′ — його спільний сухожилок для ІІІ

і IV пальців;

— глибоке черевце m. exténsor digit. long.;

— m. exténsor digit. lat.,

′ — його сухожилок для IV

пальця;

— m. exténsor digit. brévis;

— m. fibuláris

lóngus,

′ — його сухожилок

207

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

Напівперетинчастий м’яз — m. semimembranósus (див. рис. 3.54,

9–9

′;

рис. 3.56,

; рис. 3.57,

′′′; рис. 3.60,

) — у свійських тварин м’язистий, роз-

міщений на медіальній поверхні, позаду стегна. Починається на вентраль-

ній поверхні сідничного горба, а у

коней

і на перших хвостових хребцях,

опускається вниз; м’язове черевце, а у

коней

сухожилок, поділяється на дві

гілки, що закінчуються на медіальних виростках стегнової й великогомілко-

вої кісток.

При кінцівці, що спирається, розгинає куль-

шовий і колінний суглоби, проштовхує тулуб впе-

ред; при висячій кінцівці — тягне кінцівку назад

і досередини і є пронатором.

Кравецький м’яз — m. sartórius (див. рис. 3.54,

′; рис. 3.55,

′; рис. 3.56,

; рис. 3.58,

) — тон-

кий стрічкоподібний м’яз, лежить поверхнево на

медіальній поверхні стегна. Починається двома

голівками: однією — на клубовій фасції та кін-

цевому сухожилку m. psóas mínor, другою — на

клубово-лобковому підвищенні. У

собак

м’яз має

дві частини: pars craniális, що починається на ма-

клаку, і pars caudális, що починається так само, як

у решти свійських тварин кравецький м’яз. За-

кінчується разом із струнким м’язом на надколін-

ку, медіальній його зв’язці, фасції гомілки. У собак

краніальна частина закінчується на надколінку, а

каудальна — на великогомілковій кістці.

Згинає кульшовий і розгинає колінний сугло-

би, аддуктор кінцівки.

Гребінчастий м’яз — m. pectíneus (див. рис.

3.55,

; 3.56,

) — невеликий, але міцний м’яз ве-

ретеноподібної форми, починається на клубово-

лобковому підвищенні таза і закінчується на ме-

діальній губі стегнової кістки. Медіально прикри-

тий струнким, а спереду кравецьким м’язами.

Згинає кульшовий суглоб, аддуктор і супінатор

кінцівки.

Клубово-поперековий м’яз — m. iliopsóas (див.

рис. 3.56,

) — поділяється на клубовий і попере-

ковий більший м’язи.

Клубовий м’яз

— m. iliácus (див. рис. 3.55,

) —

має дві частини: медіальну — починається на тілі

клубової кістки і латеральну — на крилі клубової

Рис. 3.58. М’язи і сухожилки в ділянках правої гомілки й

стопи свійського бика спереду:

— m. quádriceps fémoris;

— m. sartórius;

— m. tibiális craniális,

′ — його сухожилок;

— m. fibuláris tértius,

′ — його сухожилок;

— поверхневе черевце m. exténsor digit. long.,

′ — його сухожилок;

— глибоке черевце m. exténsor digit. long.,

′ — його сухожилок;

— m.

exténsor digit. lat.,

′ — його сухожилок;

— m. fibuláris long.,

′ — його

сухожилок;

— m. exténsor digit. brévis;

— підкріплювальна гілка

m. interósseus médius до сухожилка розгинача

208

Роз

іл

кістки. Закінчується м’яз на меншому вертлюзі стегнової кістки, зростаю-

чись із кінцевим сухожилком поперекового більшого м’яза.

Поперековий більший м’яз

— m. psóas májor (див. рис. 3.55,

) — почина-

ється на вентральній поверхні тіл останніх двох грудних і поперекових хре-

бців, основах поперечних відростків поперекових хребців і вентральному

апоневрозі квадратного м’яза попереку, спрямовується каудально, з’єднуєть-

ся з кінцевим сухожилком клубового м’яза і закінчується разом з ним на мен-

шому вертлюзі стегнової кістки.

Клубово-поперековий м’яз виносить кінцівку вперед, згинаючи при цьому

кульшовий суглоб, і обертає кінцівку назовні. При фіксованій кінцівці фік-

сує хребет або згинає його.

Поперековий менший м’яз

— m. psóas mínor (див. рис. 3.55,

; рис. 3.56,

)

— починається на тілах останніх двох-трьох грудних і перших чотирьох-

п’яти поперекових хребців, у

свиней

лише від поперекових хребців і закінчу-

ється міцним сухожилком на горбку — tubérculum m. psoátis minóris — або

на línea arcuáta клубової кістки.

При фіксованому тазі згинає поперековий відділ хребта; при фіксованому

хребті зумовлює більш вертикальну позицію таза.

Стрункий м’яз — m. grácilis (див. рис. 3.55,

; рис. 3.56,

) — розміщений

поверхнево на медіальній поверхні стегна. Починається разом з таким са-

мим м’язом протилежного боку від тазового зрощення спільним сухожилком

téndo symphysiális. Плоске, широке м’язове черевце в ділянці коліна перехо-

дить у пластинчастий сухожилок, що закінчується на надколінку та його

зв’язці, а також на гребені великогомілкової кістки і фасції гомілки.

Аддуктор; при фіксованій кінцівці тягне тулуб убік; через колінну й гомі-

лкову фасції розгинає колінний суглоб.

Привідний м’яз — m. addúctor (див. рис. 3.55,

). У людей розрізняють m.

addúctor lóngus, brévis, mágnus i mínimus. У свійських тварин усі м’язи зрос-

таються один з одним або один із них з m. pectíneus. У

м’ясоїдних

коней

mm. adductóres mágnus i brévis залишаються розділеними, у

парнокопитних

вони зростаються в m. addúctor mágnus et brévis. Вся група м’язів починаєть-

ся вентрально на лобковій і сідничній кістках таза та початковому апонев-

розі стрункого м’яза — téndo symphysiális — і тягнеться на шорстку поверх-

ню стегнової кістки, де й закінчується. Медіально м’яз вкритий струнким

м’язом. Аддуктор кінцівки.

Внутрішній затульний м’яз — m. obturatórius intérnus (див. рис. 3.54,

;

рис. 3.55,

) — утворює тонку м’язову пластинку, є тільки у

м’ясоїдних

ко-

ней

. Він починається навколо затульного отвору на внутрішній поверхні кіс-

ток таза, а у коней також на тілі клубової кістки, переходить своїм тонким

сухожилком через меншу сідничну вирізку, де під м’язом є сумка, і закінчу-

ється у вертлюжній ямці.

Супінатор стегна, допомагає розгиначам кульшового суглоба.

Зовнішній затульний м’яз — m. obturatórius extérnus (див. рис. 3.54,

) —

прикритий гребінчастим, аддуктором і напівперетинчастим м’язами, почи-

нається на нижній поверхні кісток таза навколо затульного отвору і тягнеть-

ся до вертлюжної ямки, в якій і закінчується. У

свиней

жуйних

м’яз бере

початок на внутрішній поверхні дна таза, а у

свиней

і на тілі клубової та