Рудик С.К., Павловський Ю.О., Криштофорова Б.В. та ін. Анатомія свійських тварин

Подождите немного. Документ загружается.

210

Роз

іл



’

ЯЗИ КОЛІННОГО СУГЛОБА

Колінний суглоб одновісний і в ньому виражені м’язи згиначі і розгиначі.

Чотириголовий м’яз стегна — m. quadríceps fémoris (див. рис. 3.54–3.58)

— один із найсильніших м’язів тазової кінцівки, розміщений на передній

поверхні стегна, прикритий напружувачем широкої фасції, широкою фасці-

єю, кравецьким м’язом. Він складається з чотирьох голівок, які дещо зрос-

лись між собою. Три з них починаються і лежать безпосередньо на стегновій

кістці. Краніомедіально на тілі стегнової кістки знаходиться m. vástus

mediális, краніолатерально — m. vástus laterális, а між ними спереду на кіс-

тці — m. vástus intermédius, що зростається з однією з цих голівок. Четверта

голівка — m. réctus fémoris — починається на тілі клубової кістки над куль-

шовою западиною, лежить краніально на перших трьох голівках. Усі чотири

голівки зростаються і разом закінчуються на горбистості великогомілкової

кістки та її передньому краї. Кінцевий сухожилок м’яза продовжується як

середня пряма зв’язка надколінка. Надколінок вважають сезамоподібною

кісткою кінцевого сухожилка.

Рис. 3.59. Сухожилкові піхви і слизові сумки в ділянці лівого заплеснового суглоба свійського

бика:

— m. tibiális cran.,

′ — його сухожилок;

— m. fibuláris tértius,

′ — його сухожилок;

— m. exténsor digit.

long.,

′ i

′′ — його сухожилок;

— m. exténsor digit. later.,

′ — його сухожилок;

— m. fibuláris long.,

′ —

його сухожилок;

— m. gastrocnémius,

′ — п’ятковий сухожилок;

— m. fléxor digit. supf.,

′ — його сухожилок;

— m. fléxor hallúcis long.;

— m. tibiális caud.;

— m. fléxor digit. long.;

— сухо-

жилок глибокого згинача;

— m. interósseus médius;

— m. poplíteus;

— vagína téndinis m. fibuláris

tértii;

— vagína téndinum m. extensóris digit. long.;

— vagína téndinis m. extensóris digit. lat. pédis;

—

vagína téndinis m. fibuláris long.;

— búrsa calcánea m. flexóris digit. superficiális;

— búrsa téndinis calcánei;

— vagína téndinis m. flexóris hallúcis long. i m. tibiális caud.;

— vagína téndinis m. flexóris digit. long.;

—

vagína téndinis m. tibiális cran.;

— búrsa subtendínea m. tibiális cran.

211

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

Найсильніший розгинач колінного суглоба. Його прямий м’яз згинає

кульшовий суглоб, фіксує колінний суглоб.

Підколінний м’яз — m. poplíteus (рис. 3.59,

) — розміщений у підколін-

ній ямці на капсулі колінного суглоба. Він починається в ямці підколінного

м’яза на латеральному виростку стегнової кістки, віялоподібно розширюєть-

ся до медіального боку великогомілкової кістки, у верхній третині якої за-

кріплюється на задній поверхні та медіальному краї.

Згинає колінний суглоб, пронатор гомілки.

Іннервація м’язів:

М’язи Нерви

m. quadríceps fémoris n. femorális

m. poplíteus n. tibiális



’

ЯЗИ ЗАПЛЕСНОВОГО СУГЛОБА

У цьому складному, блокоподібному чи гвинтоподібному (у коней) суглобі

можливі рухи згинання й розгинання. Ці рухи забезпечують дві групи м’язів

— згиначі і розгиначі.

На каудальній поверхні гомілки розміщені розгиначі заплеснового сугло-

ба. Їх мало, але вони значно сильніші, ніж згиначі. Вони простягаються між

дистальним епіфізом стегнової кістки та проксимальним епіфізом гомілки і

горбом п’яткової кістки.

Триголовий м’яз гомілки — m.

tríceps súrae — поділяється на два м’язи

— литковий і підошовний.

Литковий м’яз

— m. gastrocnémius

(див. рис. 3.54,

; рис. 3.55,

; рис.

3.57,

; рис. 3.59,

; рис. 3.60,

) — по-

чинається двома голівками — cáput

laterále i cáput mediále — на каудальній

поверхні стегнової кістки з обох боків

від надвиросткової ямки (у

копитних

)

чи горбистості (у

м’ясоїдних

), що зрос-

таються між собою і в нижній третині

гомілки переходять у спільний сухожи-

лок, який з’єднується із сухожилком по-

верхневого згинача пальців, а також

Рис. 3.60. М’язи кульшового, колінного та запле-

снового суглобів коня (напружувач широкої фас-

ції, поверхневий сідничний і двоголовий м’язи

стегна видалені):

— m. glutéus médius,

′ — його поверхнева частина;

—

m. glutéus accessórius;

— m. addúctor;

— зріз хребто-

вої голівки m. bíceps fémoris;

— m. semitendinósus;

—

m. semimembranósus;

— mm. gémelli;

— сухожилок

m. obturatórius int.,

′ — m. quadrátus fémoris;

— m.

ilíacus;

— m. réctus fémoris,

′ — m. vástus later.;

11–

′ — залишок m. bíceps fémoris;

— m. gastrocnémius,

′ — téndo calcánei;

— сухожилок m. fléxor digit.

supf.;

— m. exténsor digit. long.,

′ — його сухожи-

лок;

— m. exténsor digit. lat.,

′ — його сухожилок;

— m. fléxor hallúcis long.,

′ — сухожилок m. fléxor

digit. prof.;

— m. exténsor digit. brévis

212

Роз

іл

сухожилками двоголового м’яза стегна, напівсухожилкового та напівперети-

нчастого м’язів, утворюючи загальний п’ятковий сухожилок — téndo

calcáneus commúnis, що закріплюється на горбі п’яткової кістки.

Підошовний м’яз

— m. sóleus (див. рис. 3.57,

) — невеликий, стрічкопо-

дібний м’яз, починається у

жуйних

на латеральному виростку великогоміл-

кової кістки і рудименті малої гомілкової кістки, у

коней

— на голівці малої

гомілкової кістки, у

свиней

м’яз відносно товстий і

широкий, починається на латеральному виростку

стегнової кістки, латерально на надколінку і пря-

мій зв’язці надколінка. У

жуйних

зростається з пе-

реднім краєм литкового м’яза в нижній третині

гомілки, у

коней

сухожилок м’яза пронизує фасцію

гомілки і вище від горба п’яткової кістки вливаєть-

ся в п’ятковий сухожилок; у

свиней

частково

м’язиста частина зростається з латеральною голів-

кою литкового м’яза, частково утворює стрункий

сухожилок, що переходить у п’ятковий сухожилок.

собак

підошовного м’яза немає.

Розгинає заплесновий і згинає колінний суглоби.

Великогомілковий каудальний м’яз — m.

tibiális caudális (див. рис. 3.56,

; рис. 3.59,

; рис.

3.62,

) — розміщений на задній поверхні гомілки.

м’ясоїдних

— самостійний м’яз, у

копитних

—

одна з голівок глибокого згинача пальців стопи.

Починається на верхньому кінці малої гомілкової

кістки, прикритий зверху довгим згиначем паль-

ців. Незначне м’язове черевце переходить у тонкий

сухожилок, що спускається по медіальній поверхні

великогомілкової кістки і закінчується у

собак

на

ТС, ТІ та медіальній зв’язці заплеснового суглоба.

копитних

м’яз розміщується поверх довгого зги-

нача великого пальця, зростаючись з ним, а їхні

сухожилки зростаються в загальний сухожилок

над заплесновим суглобом, де він обгорнутий су-

хожилковою піхвою vagína tendínis m. flexóris

dígiti I (hállucis) lóngi.

Розгинає заплесновий суглоб, а у

копитних

зги-

нає суглоби пальців.

Краніолатерально на гомілці розміщені згиначі

заплеснового суглоба.

Рис. 3.61. М’язи в ділянках гомілки і стопи коня з дорсолате-

ральної поверхні:

— верхня,

′ — нижня частини m. exténsor digit. lond. (середня ділянка

м’яза видалена);

′′ — його сухожилок;

— m. exténsor digit. lat.,

′ —

його сухожилок;

— загальний сухожилок розгиначів;

— m. tibiális

cran.,

′ — його кінцевий сухожилок;

—m. fibuláris tértius,

′ — його

кінцевий сухожилок;

— cáput lat. m. gastrocnémius,

′ — téndo calcánei;

— m. sóleus;

′ — сухожилок m. fléxor digit. supf.;

— m. fléxor

hallúcis long.,

′ — сухожилок m. fléxor digit. prof.;

— m. interósseus

médius,

′ — його підкріплювальна гілка до загального сухожилка роз-

гиначів;

— m. exténsor digit. brévis

213

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

Великогомілковий краніальний м’яз — m. tibiális craniális (див. рис. 3.54,

; рис. 3.55,

; рис. 3.57,

; рис. 3.58,

; рис. 3.61,

) — починається на ла-

теральному виростку великогомілкової кістки, краніальному краї кістки у

верхній її частині, а також на малогомілковій кістці чи її рудименті і закін-

чується на кістках заплесна й плесна.

жуйних

м’яз зовні вкритий малогомілковим третім м’язом і довгим роз-

гиначем пальців, розміщується на передній поверхні кістки, починається

двома голівками, переходить в округлий сухожилок, що пронизує кінцевий

сухожилок малогомілкового третього м’яза і закінчується на ТІ і Mt3.

коней

м’яз розміщений так само, як і в жуйних. На середині гомілки

з’єднується з малогомілковим третім м’язом і вище заплесна переходить у

міцний сухожилок, який проходить між середньою та медіальною гілками

сухожилка малогомілкового третього м’яза й поділяється на дві ніжки. Ла-

теральна пряма ніжка разом із середньою ніжкою малогомілкового м’яза

закріплюється проксимально на третій плесновій кістці, а медіальна, силь-

ніша ніжка проходить косо над медіальною гілкою малогомілкового м’яза в

напрямі до заплеснових першої й другої кісток, де частково закінчується і

продовжується вниз до голівки другої плеснової кістки (Mt2).

свиней

м’яз у верхній частині розміщується поверхнево, а далі лежить

медіально і частково під малогомілковим третім м’язом. У ділянці нижнього

кінця великогомілкової кістки переходить у сухожилок, що закінчується на

другій заплесновій і проксимально на другій плесновій кістках.

собак

м’яз лежить поверхнево краніолатерально на гомілці, безпосере-

дньо під фасцією гомілки й шкірою. У нижній третині гомілки переходить у

плоский сухожилок, що тягнеться косо по згинальній поверхні заплесна і

закінчується на рудименті першої плеснової кістки, а якщо його немає, то на

заплесновій першій, а також проксимально на другій плесновій кістках.

У нижній третині гомілки в ділянці заплесна кінцевий сухожилок м’яза

оточений піхвою — vagína tendínis m. tibiális craniális — і фіксується до ске-

лета утримувачами розгиначів — retinácula extensória.

Згинає заплесновий сугорб.

Малогомілковий третій м’яз — m. peronéus (fibuláris) tértius (див. рис.

3.56,

; рис. 3.57,

; рис. 3.58,

; рис. 3.61,

). У м’ясоїдних його немає, у

жуйних і свиней він м’язистий, у коней — повністю сухожилковий. У всіх

тварин м’яз починається, зростаючись із довгим розгиначем пальців, у роз-

гинальній ямці стегнової кістки, у

жуйних

свиней

лежить поверхнево, а у

коней

— між довгим згиначем пальців і великогомілковим краніальним

м’язом. У нижній третині м’яз переходить у сухожилок, який пронизує вели-

когомілковий краніальний м’яз.

жуйних

м’яз закінчується на другій і третій заплеснових та третій і че-

твертій плеснових кістках, у

свиней

— на першій, другій заплеснових і дру-

гій плесновій кістках, у

коней

сухожилок поділяється на три гілки: латера-

льна закінчується на заплеснових першій і третій та плесновій третій кіст-

ках, середня й медіальна — на заплесновій центральній і третій плесновій

кістках. У

жуйних

свиней

у ділянці заплесна сухожилок м’яза має сухожил-

кову піхву — vagína tendínis m. peronéus (fibuláris) tértius.

жуйних

свиней

згинає заплесновий і розгинає колінний суглоби, у

ко-

ней

виконує статичну функцію.

214

Роз

іл

Малогомілковий довгий м’яз — m. peroné us (fibuláris) lóngus (див. рис.

3.54,

; рис. 3.57,

; рис. 3.58,

). У

коней

його немає. Розміщений на бічній

поверхні гомілки, починається на малій гомілковій кістці, латеральному ви-

ростку великої гомілкової кістки та латеральній зв’язці колінного суглоба, у

свиней

— тільки на латеральному виростку великої гомілкової кістки. Су-

хожилок м’яза проходить у жолобі між четвертими заплесновою й плесновою

кістками впоперек над сухожилком бічного розгинача пальців, переходить з

плантарної на медіальну поверхню заплеснового суглоба. У

жуйних

свиней

закінчується на заплесновій першій, у

собак

— на проксимальних кінцях

усіх плеснових кісток та рудименті І пальця. В ділянці заплесна сухожилок

обгорнутий піхвою — vagína tendínis m. peronéus (fibuláris) lóngi laterális.

Згинає заплесновий суглоб.

Малогомілковий короткий м’яз — m. peronéus (fibuláris) brévis (див. рис.

3.54,

) — починається на малій гомілковій кістці, прикритий малогоміл-

ковим довгим м’язом. М’яз спрямовується вниз через заплесно під латера-

льною зв’язкою заплеснового суглоба і сухожилком малогомілкового довгого

м’яза до плеснової п’ятої кістки. Його сухожилок у ділянці заплесна має за-

гальну сухожилкову піхву разом з бічним розгиначем пальців — vagína

tendínis m. extensóris digitális laterális pédis, а під кінцем сухожилка — під-

сухожилкову сумку — búrsa subtendínea m. peronéus brévis.

Згинає заплесновий суглоб.

Іннервація м’язів:

М’язи Нерви

m. gastrocnémius

m. sóleus







n. tibiális

m. tibiális craniális

m. peronéus tértius

m. peronéus lóngus

m. peronéus brévis











n. peronéus

m. tibiális caudális n. tibiális



’

ЯЗИ СУГЛОБІВ ПАЛЬЦІВ

Описуючи м’язи пальців грудної кінцівки, враховують їх розміщення й

спосіб дії, а також зміни конструкції автоподія як органа руху. Такий самий

принцип прийнято і для м’язів пальців тазової кінцівки.

М’язи пальців тазової кінцівки поділяють на довгі й короткі.



ДОВГІ М

’

ЯЗИ ПАЛЬЦІВ

Довгі м’язи пальців — багатосуглобові і розміщуються своїми м’язистими

черевцями в ділянці гомілки, а їхні довгі сухожилки тягнуться через заплес-

новий суглоб на стопу до окремих пальців. У ділянці заплесна сухожилки

проходять під поперечними зв’язками і в сухожилкових жолобах, де вони

оточені сухожилковими піхвами або під ними є підсухожилкові сумки. М’язи

поділяються на розгиначі й згиначі, при цьому розгиначі розміщені краніо-

латерально, а згиначі — каудально на гомілці. На медіальній поверхні го-

мілки м’язів немає, чим можна пояснити її часті травми від ударів.

215

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ



Довгі розгиначі пальців

Довгий розгинач пальців — m. exténsor digitórum lóngus (див. рис. 3.54,

; рис. 3.57,

; рис. 3.58,

; рис. 3.61,

) — починається в розгинальній ямці

стегнової кістки разом з малогомілковим третім м’язом, зростаючись з ним.

жуйних

м’яз вкритий зовні малогомілковим третім м’язом, має два че-

ревця. Глибше розміщена медіальна частина закінчується на другій фалан-

зі ІІІ пальця, а поверхнева частина на рівні путового суглоба поділяється на

дві ніжки, кожна з яких тягнеться до відповідного пальця і має самостійну

сухожилкову піхву.

коней

м’яз розміщений поверхнево, переходить у сухожилок розгинача

і закінчується на розгинальному відростку копитової кістки. Нижче заплес-

нового суглоба зливається із сухожилком бічного розгинача пальця.

свиней

довгий розгинач пальців прикритий малогомілковим третім

м’язом. Він має три черевця. Середнє переходить у довгий сухожилок і по-

близу плесно-фалангового суглоба поділяється на дві ніжки, кожна з яких

закінчується на ратичній кістці відповідного основного пальця. Від медіа-

льного черевця сухожилок тягнеться до ІІІ пальця, а від латерального — до

ІІ–V пальців.

собак

м’яз розміщений поверхнево, його кінцевий сухожилок поділяєть-

ся на чотири ніжки, які лежать у загальній сухожилковій піхві. Кожна ніж-

ка закінчується на кігтьовій кістці відповідно ІІ–V пальців. Усі кінцеві су-

хожилки довгого розгинача пальців отримують з кожного боку підсилюва-

льні тяжі від міжкісткового середнього м’яза.

Розгинає суглоби пальців, тягне вперед кінцівку, допомагає згинати за-

плесновий суглоб.

Бічний розгинач пальців — m. exténsor digitórum laterális (див. рис. 3.54,

; рис. 3.57,

; рис. 3.58,

; рис. 3.61,

; рис. 3.63,

) — розміщений у

собак

на латеральній поверхні гомілки під малогомілковим довгим м’язом, у

жуй-

них

свиней

— позаду нього, а у

коней

— позаду довгого розгинача пальців.

Починається на малій гомілковій кістці, часто також на латеральній зв’язці

колінного суглоба. Переходить у сухожилок, що опускається вниз по жолобу

латеральної щиколотки на заплесно і далі до зовнішнього пальця.

жуйних

сухожилок м’яза закінчується на вінцевій кістці IV пальця, в

ділянці заплесна має сухожилкову піхву — vagína tengínis m. extensóris

digitális laterális pédis, а в ділянці, де закінчується, — підсилювальний тяж

від міжкісткового середнього м’яза.

коней

сухожилок м’яза нижче заплесна зливається із сухожилком дов-

гого розгинача пальців. У ділянці заплесна сухожилок оточений сухожилко-

вою піхвою, що починається на 2–3 см вище від щиколотки і закінчується за

3–4 см до злиття з довгим згиначем.

свиней

м’яз має два черевця. Сухожилок медіального черевця закінчу-

ється на IV, латерального — на V пальці.

собак

м’яз закінчується на кігтьовій кістці V пальця. В ділянці заплес-

на має спільну з малогомілковим коротким м’язом сухожилкову піхву.

Розгинає відповідні пальці.

216

Роз

іл

Довгий розгинач І (великого) пальця — m. extensór dígiti I (há llucis)

lóngus — є у

свиней

м’ясоїдних

, у

жуйних

коней

зростається з великогомі-

лковим краніальним м’язом. Починається на малій гомілковій кістці біля

великогомілкового краніального м’яза чи під ним у верхній третині гомілки.

Його сухожилок разом із сухожилком великогомілкового м’яза спрямовуєть-

ся через заплесновий суглоб і закінчується на проксимальній фаланзі ІІ па-

льця, на Mt2 або на рудименті І пальця.

Розгинає ІІ (І) палець.



Довгі згиначі пальців

Поверхневий згинач пальців — m. fléxor digitórum superficiális (див. рис.

3.54–3.57; рис. 3.36,

; рис. 3.62,

) — починається в надвиростковій ямці чи

на горбистості стегнової кістки між голівками литкового м’яза, частково зро-

стаючись із ними. На середині гомілки переходить у сухожилок, що

об’єднується з сухожилками литкового м’яза, двоголового м’яза стегна, на-

півсухожилкового м’яза в загальний п’ятковий сухожилок. Має проміжну

точку фіксації на горбі п’яткової кістки, а під собою — підсухожилкову сум-

ку — búrsa calcánea m. flexóris digitális superficiális. Сухожилок опускається

по підошовній поверхні стопи вниз і закінчується на другій фаланзі пальців:

жуйних

свиней

— ІІІ і IV, у

коней

— ІІІ, у

собак

— ІІ–V. Перед закінчен-

ням сухожилок розщеплюється на дві ніжки, між якими проходить сухожи-

лок глибокого згинача пальців. У

жуйних

знач-

ною мірою, а у

коней

повністю м’яз втратив

м’язове черевце.

Згинає суглоби пальців, розгинає заплесновий

суглоб, допомагає згиначам колінного суглоба.

Глибокий згинач пальців — m. fléxor digitó-

rum profúndus (див. рис. 3.54–3.56; рис. 3.63,

′) —

складається з трьох голівок, як і на грудній кін-

цівці, але більш відокремлених і тому більш са-

мостійних. До них відносять: довгий згинач І

(великого) пальця, довгий згинач пальців, у

ко-

питних

— великогомілковий каудальний м’яз.

Довгий згинач І (великого) пальця

— m. fléxor

dígiti I (hállucis) lóngus (див. рис. 3.55,

; рис.

3.57,

; рис. 3.62,

; рис. 3.63,

) — лежить безпо-

Рис. 3.62. М’язи і сухожилки в ділянках правої гомілки й

стопи коня з медіальної поверхні:

— cáput lat.,

′ — cáput med. m. gastrocnémius,

′′ — téndo calcáneus;

— m. fléxor digit. supf.,

′ — його сухожилок;

— m. fléxor hallúcis

long.,

′ — його сухожилок;

— m. tibiális caud.,

′ — його сухожилок;

— m. fléxor digit. long.,

′ — його сухожилок;

— сухожилок глибо-

кого згинача пальця,

′ — його підкріплювальна зв’язка;

— m.

interósseus médius,

′ — його підкріплювальна гілка до загального

сухожилка розгиначів;

— m. poplíteus;

— m. exténsor digit. long.,

′ — загальний сухожилок розгиначів;

— m. fibuláris tértius,

′ —

його медіальна кінцева ніжка;

— m. tibiális cran.,

′ — його су-

хожилок,

′′ — його латеральна і

′′′ — медіальна кінцеві гілки

217

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

середньо на великій гомілковій кістці і починається на латеральному вирос-

тку та її задній поверхні і малій гомілковій кістці. В ділянці нижнього кінця

гомілки переходить у міцний округлий сухожилок, який над заплесновим

суглобом зливається із сухожилком великогомілкового каудального м’яза і

по ковзкій поверхні сухожилка на підпорі надп’яткової кістки спускається

вниз на плесно, на середині якого зливається із сухожилком довгого згинача

пальців у загальний сухожилок.

Довгий згинач пальців

— m. fléxor digitórum lóngus (див. рис. 3.55,

;

рис. 3.56,

; рис. 3.62,

; рис. 3.63,

) — починається на латеральному ви-

ростку великої гомілкової кістки, медіально від попереднього м’яза. На се-

редині гомілки м’язове черевце переходить у сухожилок, який у ділянці го-

мілки і заплесна розміщений у спеціальному жолобі, у сухожилковій піхві —

vagína tendínis m. flexóris digitális lóngi, спрямовується на задню поверхню

плесна, де з’єднується з сухожилком довгого згинача І пальця.

Рис. 3.63. Сухожилкові піхви, слизові сумки й капсула в ділянці заплеснового суглоба коня:

— m. exténsor digit. long.,

′ — його сухожилок;

— m. exténsor digit. lat.,

′ — його сухожилок;

— за-

гальний сухожилок розгиначів;

— m. gastrocnémius,

′ — téndo calcánei;

′ — сухожилок m. fléxor digit.

supf.;

— m. fléxor hallúcis long.,

′ — сухожилок m. fléxor digit. prof.;

— m. interósseus médius;

— m.

tibiális cran.,

′ — його сухожилок,

′′ — його медіальна і

′′′ — латеральна ніжки;

— m. fibuláris tértius,

′ — його медіальна ніжка;

— m. tibiális caud.;

— m. fléxor digit. long.;

— латеродорсальний,

′ —

латероплантарний,

′′ — медіоплантарний,

′′′ — медіодорсальний випини капсули гомілково-над-

п’яткового суглоба;

— vagína téndinis m. extensóris digit. long.;

— vagína téndinis m. extensóris digit. lat.;

— vagína téndinis m. flexóris hallúcis long.;

— búrsa calcánea subtendínea;

— vagína téndinis m. flexóris

digit. long.;

— vagína téndinis m. tibiális cran.;

— búrsa subtendínea m. tibiális cran.;

— retináculum ex-

tensórum

218

Роз

іл

У ділянці плесна загальний сухожилок глибокого згинача пальців поді-

ляється на гілки до пальців: у

собак

свиней

— до ІІ–V, у

жуйних

— до ІІІ і

IV. У

коней

не поділяється.

коней

сухожилок глибокого згинача пальців має додаткову зв’язку —

ligaméntum accessórium — від міжкісткового середнього м’яза. В ділянці паль-

ців згиначі мають таку саму будову, як і згиначі грудної кінцівки.

Згинає суглоби пальців, допомагає розгинати заплесновий суглоб.



КОРОТКІ ЗГИНАЧІ ПАЛЬЦІВ

Короткий згинач пальців — m. fléxor digitórum brévis — є у

собак

. Почи-

нається дистально на кістках заплесна і зливається із сухожилком поверх-

невого згинача пальців.

Згинає суглоби пальців.

Міжзгинальні м’язи — mm. interflexórii — є у

м’ясоїдних

. У

собак

— два

плоских волокнистих тяжі, що починаються в місці поділу сухожилка глибо-

кого згинача пальців і тягнуться окремими ніжками до внутрішньої поверхні

поверхневого згинача пальців.

Допомагає згиначам суглобів пальців.

Червоподібні м’язи — mm. lumbricá les — є у

собак

коней

. Більш вира-

жені, ніж на грудних кінцівках. У

жуйних

свиней

їх немає.

Згинають путовий суглоб.

Міжкісткові м’язи — mm. interóssei — у всіх тварин такі самі, як і на гру-

дних кінцівках.

Квадратний м’яз підошви — m. quadrá tus plántae — є у

собак

. Починаєть-

ся м’язисто на латеральному зв’язковому горбку п’яткової кістки, а також на

латеральній зв’язці заплеснового суглоба і тягнеться медіодистально до су-

хожилка глибокого згинача пальців, на якому й закінчується.

Напружує сухожилок глибокого згинача пальців.

Іннервація м’язів:

М’язи Нерви

m. exténsor digitórum lóngus

m. exténsor digitórum laterális

m. exténsor hállucis lóngus











n. peronéus

m. fléxor digitórum superficiális

m. fléxor digit. prof.











caud. tibialis m.

long. digit. flex. m.

long. hall. flex. m.











n. tibiális

m. exténsor digitórum brévis n. peronéus

m. fléxor digitórum brévis

mm. interflexórii

mm. lumbricáles

mm. interóssei

m. quadrátus plántae











n. tibiális

219

СИСТЕМА ОРГАНІВ ШКІРНОГО ПОКРИВУ

СИСТЕМА ОРГАНІВ

ШКІРНОГО ПОКРИВУ



РОЗВИТОК ШКІРНОГО

ПОКРИВУ



БУДОВА

ШКІРИ



ПОХІДНІ

ШКІРНОГО

ПОКРИВУ

система органів шкірного покриву, або

загальний покрив, — integuméntum com-

múne — складається з шкіри — cútis —

та її похідних. До похідних шкіри нале-

жать залози шкіри — gll. cútis, волосся

— píli, роги — córnua, органи пальця — orgána digi-

tália — у вигляді ратиць, копит, кігтів, нігтів та де-

які інші утвори (рис. 4.1).

Шкірний покрив, вкриваючи все тіло тварини,

захищає його від шкідливих впливів зовнішнього

середовища і тим самим створює умови для норма-

льного функціонування організму. Тривалий час

вважали, що шкірний покрив виконує просту і

водночас пасивну функцію у вигляді захисного фут-

ляра тіла. Разом з похідними шкіра становить

складну функціональну систему, яка є посеред-

ником між організмом і зовнішнім середовищем.

Саме тому правильний догляд за шкірою поліпшує

стан організму загалом і підвищує продуктивність

тварин. Шкіра виконує ряд важливих функцій.

Захисна функція.

Шкірний покрив захищає тіло

від механічних, фізичних та хімічних ушкоджень,

запобігає проникненню мікроорганізмів.

Рецепторна функція.

Шкірний покрив тісно

пов’язаний з нервовою системою і є її сильним ре-

цепторним утвором. В шкірі міститься багато різ-

них рецепторів. Підраховано, що на 1 см

шкіри

знаходиться 2 теплових, 12 холодових, 25 доти-

кових і 150 больових рецепторів. Завдяки цьому

нервова система передає всім органам організму

інформацію, зумовлюючи при цьому (залежно від

сили й характеру подразнення) стимулювання

чи пригнічення їх функції. Ці властивості врахо-

вують при лікуванні внутрішніх органів, впливаю-

чи на останні через дію на біологічно активні точ-

ки шкіри.

Розділ