Рудик С.К., Павловський Ю.О., Криштофорова Б.В. та ін. Анатомія свійських тварин

Подождите немного. Документ загружается.

180

Роз

іл

Відомо, що риби, які перебувають у воді в стані спокою, витрачають дуже

мало енергії на підтримання власного тіла. З виходом на сушу перших хре-

бетних різко зросли гравітація й енергетичні затрати організму не тільки на

переміщення, а й на підтримання власного тіла, оскільки щільність повітря

майже у 800 разів менша за густину води. Повітряне середовище для таких

тварин стало гіпергравітаційним, що потребувало зміцнення їхніх кінцівок.

З перетворенням плавникоподібних кінцівок на короткі ногоподібні відбу-

лось не лише їх розчленування на ланки, а й подальша диференціація

м’язів залежно від топографії та виконуваної ними функції. З первинних

дорсальних м’язів виділились розгиначі, супінатори й аддуктори, з вентра-

льних — згиначі, пронатори й абдуктори, що виконують складні рухи кінці-

вок.

Поряд з диференціацією м’язів вільної кінцівки, що розвиваються з мезен-

хімної закладки, посилюється з’єднання кінцівки з тулубом за рахунок

м’язів поясу.

Подальша диференціація й ускладнення будови м’язів пов’язані з функ-

цією кінцівки, що перетворилась на складну систему важелів. Ці зміни

спричинили утворення дво- і багатосуглобових м’язів, посилення їхніх ста-

тодинамічних і статичних властивостей, що пов’язано з втратою багато-

функціональності та становленням вузької спеціалізації кінцівок і перехо-

дом від стопо- до пальце- й фалангоходіння. Це супроводжувалось збіль-

шенням сили одних м’язів (розгиначів і згиначів) та редукцією інших

(пронаторів і супінаторів), а також об’єднанням окремих м’язів у м’язові

комплекси з одночасним посиленням їх взаємозв’язків з м’язами сусідніх

ланок.

На кінцівках, особливо в їх нижніх відділах, поверхнева фасція щільно

зростається з шкірою, глибока ж має більш чітку вираженість, охоплюючи

окремі м’язи чи їх групи, відмежовуючи їх один від одного і закріплюючись

на скелеті, тим самим фіксуючи м’яз у певному місці, що не дає йому мож-

ливості під час скорочення чи розтягнення значно зміщуватись. Разом з кіст-

ковими структурами фасції створюють єдиний кістково-фіброзний скелет

апарату руху.

М’язи грудної кінцівки — músculi mémbri thorá cici — можна розподіли-

ти на такі функціональні групи: а) м’язи плечового суглоба; б) м’язи лік-

тьового суглоба; в) м’язи зап’ясткового суглоба; г) м’язи суглобів пальців.

Усі м’язи розміщені щільно на окремих кісткових елементах, при цьому

більш сильні м’язові черевця концентруються на проксимальних ділянках

кінцівки, охоплюючи з усіх боків лопатку й плечову кістку, тоді як диста-

льно тягнуться більш сухожилкові елементи, і частини скелета в цих міс-

цях розміщені безпосередньо під шкірою. Дво- і багатосуглобові м’язи крім

своєї основної дії на відповідний суглоб впливають і на інші суглоби. У

свійських тварин усі м’язи грудної кінцівки за своїм характером є або зги-

начами, або розгиначами, але залежно від початку, закінчення і розмі-

щення часто незначною мірою можуть впливати також на обертальні рухи

або й аддукцію.

181

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ



’

ЯЗИ ПЛЕЧОВОГО СУГЛОБА

Із спеціалізацією грудної кінцівки як органа руху значно обмежується

свобода рухів у плечовому (кулястому) суглобі, а у коней зводиться практич-

но до одновісного блокоподібного суглоба. На це обмеження рухів впливають

певною мірою і його м’язи. Так, сильно пронизані сухожилками підлопатко-

вий і надостний м’язи діють як бічні зв’язки. Всі м’язи плечового суглоба по-

чинаються на лопатці, охоплюючи її з медіального й латерального боків, і

закінчуються на внутрішній і зовнішній поверхнях проксимальної половини

плечової кістки. Їх поділяють на латеральні м’язи лопатки — m. supra-

spinátus, m. infraspinátus, m. téres mínor, m. deltoídeus — і медіальні м’язи

лопатки — m. téres májor, m. subscapuláris, m. articuláris húmeri, m. coraco-

brachiális.



ЛАТЕРАЛЬНІ М

’

ЯЗИ ЛОПАТКИ

Надостний (передостний) м’яз — m. supraspinátus (рис. 3.42,

) — почина-

ється в надостній ямці лопатки, заповнюючи її, виступає за її межами крані-

ально і закінчується на вільному краї більшого горбка плечової кістки або

на більшому й меншому горбках плечової кістки.

жуйних

м’яз зовні повністю вкритий трапецієподібним, лопатково-

поперечним і плечоголовним м’язами. Закінчується двома сухожилковими

ніжками, сильнішою — на вільному краї і медіально на передній поверхні

Рис. 3.42. М’язи ділянки лопатки й плеча з латеральної поверхні:

— собаки;

— коня;

— m. brachiocephálicus;

— m. supraspinátus;

— m. infraspinátus;

— m. téres

májor;

— pars scapuláris;

′ — pars acromiális m. deltoídeus;

— cáput lóngum;

′ — cáput laterále m. tríceps

bráchii;

— m. ancóneus;

— m. exténsor cárpi radiális;

— m. brachiális;

— m. bíceps bráchii;

′ —

lacértus fibrósus;

— m. pectorális profúndus

182

Роз

іл

більшого горбка, а слабкою — спереду на меншому горбку плечової кістки.

Між ніжками по міжгорбковому жолобу проходить початковий сухожилок

двоголового м’яза плеча.

коней

вкритий блискучим апоневрозом. Починається на лопатковому

хрящі і в надостній ямці, на краніальному краї лопатки й ості лопатки, на-

віть переходячи через неї, і над tubérculum supraglenoidále поділяється на

дві міцні, поверхнево м’язисті ніжки, що охоплюють початковий сухожилок

двоголового м’яза плеча з обох боків і закінчуються на латеральному й меді-

альному горбках плечової кістки. Обидві ніжки сполучаються з капсулою

суглоба і з глибоким грудним м’язом.

свиней

м’яз зростається з підлопатковим м’язом вздовж переднього

краю лопатки. Його кінцевий сухожилок поділяється нечітко надвоє і закін-

чується на більшому й меншому горбках плечової кістки із слизовою сумкою

під сухожилком.

собак

він м’язистий, більша частина його вкрита трапецієподібним і

лопатково-поперечним м’язами. Кінцевий сухожилок проходить по розгина-

льній поверхні плечового суглоба і закінчується на більшому горбку плечо-

вої кістки.

Фіксує і розгинає плечовий суглоб.

Підостний (заостний) м’яз — m. infraspinátus (див. 3.42,

) — виповнює

підостну ямку лопатки, починаючись у ній і на ості лопатки, закінчується

сухожилком і частково м’язисто на більшому горбку плечової кістки.

жуйних

м’яз зовні вкритий сухожилком і закінчується двома гілками.

Глибока м’язиста гілка закріплюється на вільному краї і внизу на медіаль-

ній поверхні більшого горбка, а поверхнева, сухожилкова, має під собою

búrsa subtendínea m. infraspináti — на верхньому краї більшого горбка та на

його латеральній поверхні (fácies m. infraspináti).

коней

м’яз сильніший, ніж у жуйних, вкритий сильним сухожилком,

від якого бере початок апоневроз дельтоподібного м’яза. Починається на ло-

патковому хрящі в підостній ямці і на ості лопатки. Закінчується як у жуй-

них.

свиней

м’яз у дистальному відділі лопатки зростається з надостним

м’язом і розміщеним під ним круглим більшим м’язом. Закінчується як у

жуйних.

собак

м’яз починається від дорсального краю лопатки і в підостній ям-

ці, на ості лопатки і на задньому краї лопатки, а також на поверхні початко-

вого сухожилка дельтоподібного м’яза, який вкриває дистально. Закінчуєть-

ся сухожилком на каудальній частині більшого горбка плечової кістки. Між

сухожилком і горбком знаходиться підсухожилкова сумка — búrsa sub-

tendínea m. infraspináti.

Виконує роль бічної зв’язки, обмежує відведення й обертання дозовні

плеча (у собак), може згинати суглоб.

Дельтоподібний м’яз — m. deltoídeus (див. рис. 3.42,

′) — починається

на ості лопатки, акроміоні й ключиці. Ключична частина у свійських тварин

зростається як m. cleidobrachiális та m. cleidocephá licus з m. brachiocephálicus.

У тварин з акроміоном (жуйні, собаки) розрізняють дві частини — pars

183

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

acromiális і pars scapuláris, в яких перша починається на акроміоні, друга —

на ості лопатки і задньому краї лопатки. У тварин, в яких немає акроміона,

обидві частини м’яза зростаються.

У всіх тварин м’яз плоский, розміщений під шкірою або шкірним лопат-

ковим м’язом між остю лопатки і дельтоподібною горбистістю плечової кіст-

ки. Між сухожилком м’яза й горбистістю є підсухожилкова сумка.

Згинає плечовий суглоб, бере участь у відведенні кінцівки.

Менший круглий м’яз — m. téres mínor — невеликий, у собак має округлу

форму, розміщений каудолатерально від плечового суглоба під дельтоподіб-

ним м’язом. Починається на каудальному краї нижньої третини лопатки і

закінчується на верхній половині дельтоподібної горбистості плечової кістки

на tuberósitas téres mínor.

Згинає плечовий суглоб.



МЕДІАЛЬНІ М

’

ЯЗИ ЛОПАТКИ

Більший круглий м’яз — m. téres májor (рис. 3.43,

) — довгий, плоский,

м’язистий. Починається від каудального кута і краю лопатки і зростається з

m. subscapuláris, проходить по згинальній поверхні плечового суглоба до

горбистості круглого більшого м’яза — tuberósitatis téretis májoris — плечо-

вої кістки, заходячи на crísta tubérculi minóris, з’єднуючись з кінцевим сухо-

жилком m. latíssimus dórsi.

Згинає плечовий суглоб і незначною мірою бере участь у приведенні кін-

цівки.

Суглобовий м’яз плеча — m. articuláris hú meri — є у коней, іноді й у сви-

ней. Невеликий округлий чи плоский м’яз, розміщений на згинальній пове-

рхні безпосередньо на капсулі плечового суглоба. Починається на кау-

домедіальному краї лопатки і закінчується на шийці плечової кістки.

Напружує капсулу суглоба.

Підлопатковий м’яз — m. subscapuláris (див. рис. 3.43,

) — у всіх свій-

ських тварин більше чи менше пронизаний сухожилками, має перисту будо-

ву. Починається від усієї підлопаткової ямки і закінчується на меншому горб-

ку плечової кістки. Під кінцевим сухожилком розміщена búrsa subtendínea

m. subscapuláris.

Виконує роль медіальної зв’язки плечового суглоба, переважно розгинач

плечового суглоба, на зігнутий суглоб може діяти як згинач.

Дзьобо-плечовий м’яз — m. coracobrachiális (див. рис. 3.43,

) — почина-

ється вузьким, плоским сухожилком на дзьобоподібному відростку надсуг-

лобового горба лопатки, проходить косо по медіальній поверхні плечового

суглоба, віялоподібно простягається, закінчуючись на краніомедіальній по-

верхні плечової кістки. Початковий сухожилок має під собою сумку — búrsa

subtendínea m. coracobrachiális, а у собак оточений синовіальною піхвою —

vagína synoviális m. coracobrachiális.

жуйних

м’яз закінчується двома частинами: слабшою — проксималь-

но — і сильнішою — дистально від tuberósitas téres májor. Вони можуть чітко

відмежовуватись у сухожилковій частині і волокна сильнішої частини за-

кріплюються на дистальному кінці діафіза плечової кістки.

184

Роз

іл

коней

м’яз розміщений

так само, як у жуйних, але

кінець його не роздвою-

ється.

свиней

м’яз почина-

ється між медіальною су-

хожилковою ніжкою надост-

ного м’яза і сухожилком

підлопаткового м’яза, про-

ходить через останній і пе-

реходить у м’язисту части-

ну, що закінчується на кра-

ніомедіальному краї серед-

ньої третини плечової кіст-

ки між медіальною голів-

кою триголового м’яза пле-

ча і двоголовим м’язом пле-

ча.

собак

м’яз проходить

під сухожилком m. téres

májor і закріплюється м’я-

зисто нижче від crísta tu-

bérculi minóris між медіа-

льною голівкою триголово-

го м’яза плеча і плечовим

м’язом.

Приводить і обертає до-

зовні плече.

Рис. 3.43. М’язи ділянки лопатки і плеча з медіальної

поверхні:

— собаки;

— свійського бика;

— коня;

— m. brachio-

cephálicus;

— m. coracobrachiális;

— m. pectorális superficiális;

— m. bíceps bráchii;

′ — lacértus fibrósus;

— m. exténsor cárpi

radiális;

— m. tríceps bráchii;

— m. ténsor fásciae antebráchii;

— m. latíssimus dórsi;

— m. téres májor;

— m. subscapulárіs;

— m. supraspinátus;

— m. pectorális profúndus;

— m.

brachiális

185

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

Іннервація м’язів плечового суглоба:

М’язи Нерви

m. supraspinátus

m. infraspinátus







n. suprascapuláris

m. deltoídeus

m. téres májor

m. téres mínor

m. articuláris húmeri











n. axilláris

m. subscapuláris nn. subscapuláres і гілки n. axilláris

m. coracobrachiális n. musculocutáneus



’

ЯЗИ ЛІКТЬОВОГО СУГЛОБА

М’язи, що діють на ліктьовий суглоб, лежать здебільшого в ділянці плеча

і починаються частково на плечовій кістці, частково на лопатці. Серед них

розрізняють одно- і двосуглобові м’язи. Загалом це дуже сильні м’язи, що

охоплюють плече з усіх боків і закінчуються на променевій чи ліктьовій кістці,

діють на ліктьовий суглоб як згиначі або розгиначі. У стані спокою фіксують

ліктьовий і плечовий суглоби. Тому більшість з них, а у коней усі м’язи, си-

льно пронизані сухожилками і багатоперисті. До м’язів ліктьового суглоба

належать: m. brachiális, m. bíceps bráchii, m. tríceps bráchii, m. anconéus, m.

ténsor fásciae anterbráchii.

Плечовий м’яз — m. brachiális (див. рис. 3.42,

; рис. 3.44,

) — односугло-

бовий, м’язистий, починається каудально на шийці плечової кістки, спрямо-

вується в борозну плечового м’яза — súlcus m. brachiális, що проходить спі-

рально на бічній і передній поверхнях плечової кістки, і закінчується медіа-

льно на променевій кістці в ділянці її горбистості, а також на ліктьовій кіст-

ці. Під кінцевим сухожилком розміщена підсухожилкова сумка — búrsa

subtendínea m. brachiális.

Згинає ліктьовий суглоб.

Двоголовий м’яз плеча — m. bíceps bráchii (див. рис. 3.43,

; рис. 3.44,

) —

двосуглобовий, проходить через верхівку плечового і всередині кута ліктьо-

вого суглобів. У людини м’яз починається двома голівками на дзьобоподіб-

ному відростку та надсуглобовому горбку лопатки (звідси й назва). У тварин

м’яз починається лише на надсуглобовому горбку лопатки. Здебільшого м’яз

прикритий плечоголовним і плечовим м’язами. Проходить через верхівку

плечового суглоба по краніомедіальній поверхні плеча через згинальну по-

верхню ліктьового суглоба, закінчуючись проксимально на горбистості про-

меневої й ліктьової кісток. У

копитних

м’язове черевце пронизане міцними

внутрішньом’язовими сухожилковими стрічками, які в дистальній третині

м’яза відділяються від нього, утворюючи сухожилковий тяж — lacértus

fibrósus, що продовжується на краніомедіальну поверхню променевого роз-

гинача зап’ястка, зливаючись з його дистальним сухожилком. Під початко-

вим сухожилком двоголового м’яза знаходиться міжгорбкова сумка — búrsa

intertuberculáris, а у копитних — міжгорбкова піхва — vagína synoviális

intertuberculáris.

186

Роз

іл

Згинає ліктьовий суглоб і розгинає

плечовий, фіксує плечовий і зап’яст-

ковий суглоби при статиці.

Триголовий м’яз плеча — m. tríceps

bráchii (див. рис. 3.42,

; 3.43,

) — най-

сильніший м’яз грудної кінцівки, запо-

внює трикутний простір між лопаткою,

плечовою кісткою й ліктьовим горбом.

М’яз частково розміщується поверхне-

во під шкірою. Його задній контур від

ліктьового горба до холки утворює ви-

східний край триголового м’яза —

márgo tricípitis, що обмежує каудально

ділянку лопатки й плеча.

М’яз складається з чотирьох голівок.

Довга голівка

— cáput lóngum — у

всіх тварин найміцніша і наймасив-

ніша. Починається на задньому краї

лопатки і закінчується на ліктьовому

горбі. Під закінченням має підсухожи-

лкову сумку — búrsa subtendínea m.

tricípitis bráchii.

Латеральна голівка

— cáput laterále

— широке, стрічкоподібне, однопере

черевце м’яза. Прикріплюється на ла-

теральній поверхні плечової кістки,

починаючи від її шийки і до нижнього

кінця діафіза, і закінчується на лік-

тьовому суглобі.

Медіальна голівка

— cáput mediále — має поздовжній напрям м’язових

волокон. Починається на медіальній поверхні плечової кістки в середній її

третині і закінчується на медіальній поверхні ліктьового горба, маючи під

собою підсухожилкову сумку.

Додаткова голівка

— cáput accessórium — починається на каудальному

краї плечової кістки нижче від шийки і закінчується разом з медіальною го-

лівкою. У

коней

її немає (О. П. Мельник, 1995).

Розгинає ліктьовий суглоб і фіксує його при статиці. Довга голівка згинає

плечовий суглоб.

Ліктьовий м’яз — m. anconéus (див. рис. 3.44,

) — вважають частиною

триголового м’яза плеча. Короткий, але сильний м’язистий м’яз, вкритий

триголовим м’язом. Починається на плечовій кістці навколо ліктьової ямки і

закінчується на ліктьовому горбі, зростаючись з латеральною голівкою три-

голового м’яза.

Розгинає ліктьовий суглоб.

Напружувач фасції передпліччя — m. ténsor fásciae antebráchii (див. рис.

3.43,

) — у свійських тварин м’язова пластинка різної товщини й ширини,

Рис. 3.44. Глибокі м’язи ділянки плеча і

передпліччя коня:

— scápula;

— húmerus;

— m. bíceps bráchii;

— rádius;

— m. téres mínor;

— m. brachiális;

— m. ancóneus;

— úlna

187

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

яка лежить на медіальній поверхні триголового м’яза плеча. М’яз почина-

ється: у

жуйних

— апоневрозом на задньому краї лопатки і найширшо-

му м’язі спини, у

коней

, крім того, з’єднується своїм початком із шкір-

ним м’язом живота і з триголовим м’язом плеча; у свиней — на задньо-

му краї лопатки; у

собак

— слабко розвинутий м’яз, у вигляді тонкої

м’язової стрічки бере початок на латеральній поверхні найширшого

м’яза спини. Закінчується м’яз сухожилково на ліктьовому відростку і

фасції передпліччя.

Розгинає ліктьовий і згинає плечовий суглоби, напружує фасцію перед-

пліччя.

Іннервація м’язів ліктьового суглоба:

М’язи Нерви

m. brachiális n. musculocutáneus

m. bíceps bráchii »

m. tríceps bráсhii

m. ancóneus

m. ténsor fásciae antebráchii











n. radiális



’

ЯЗИ ПРОМЕНЕЛІКТЬОВОГО

СУГЛОБА

Оскільки цей суглоб є у хижаків, то в них є й м’язи, що забезпечують рухи

в цьому суглобі, хоча значною мірою рудиментовані. Це група м’язів, що

обертають передпліччя. Поділяються на м’язи, що обертають дозовні, — су-

пінатори — і м’язи, що обертають досередини, — пронатори. В цьому суглобі

розрізняють супінатори — m. brachioradiális, m.

supinátor; пронатори — m. pronátor téres, m. pro-

nátor quadrátus.

Плечопроменевий м’яз — m. brachioradiális —

вузька довга м’язова стрічка, починається на гре-

бені латерального надвиростка плечової кістки,

проходить поверхнево через згинальну поверхню

ліктьового суглоба і променевий розгинач зап’яст-

ка на медіальну поверхню променевої кістки, на

дистальному кінці якої закріплюється. Є у

кішок

іноді у

собак

. У собак, якщо він є, слабко розвине-

ний і розміщений між поверхневою та глибокою

фасціями передпліччя, з поверхневим листком

якої з’єднується.

Супінатор передпліччя і кисті, згинає ліктьовий

суглоб.

Супінатор — m. supinátor (рис. 3.45,

) — ко-

роткий м’язистий м’яз, відносно сильний у

м’ясо-

їдних

і слабкий у

свиней

. У

собак

— це широкий,

Рис. 3.45. М’язи — пронатори і супінатори передпліччя собаки:

— húmerus;

— m. supinátor;

— rádius;

— úlna;

— m. prоnátor

téres;

— m. pronátor quadrátus

188

Роз

іл

пластинчастий м’яз, прикритий променевим розгиначем зап’ястка і розги-

начами пальців. Розміщений на згинальній поверхні ліктьового суглоба,

безпосередньо на його капсулі, і на променевій кістці. Починається корот-

ким міцним сухожилком на латеральній зв’язці ліктьового суглоба, на лате-

ральному надвиростку плечової кістки та кільцеподібній променевій зв’язці.

Закінчується на дорсальній поверхні і медіальному краї верхньої чверті

променевої кістки. Супінатор передпліччя й кисті.

Круглий пронатор — m. pronátos téres (див. рис. 3.45,

) — є у

м’ясоїдних

свиней

жуйних

, а у

коней

має вигляд зв’язки. Тягнеться між медіальним

надвиростком плечової кістки і краніомедіальною поверхнею променевої

кістки.

Пронатор передпліччя й кисті, згинає ліктьовий суглоб.

Квадратний пронатор — m. pronátor quadrátus (див. рис. 3.45,

) — є у

м’ясоїдних

. Його волокна проходять упоперек поздовжньої осі передпліччя

між ліктьовою й променевою кістками, перекриваючи міжкістковий промі-

жок передпліччя з медіального боку.

Пронатор передпліччя і кисті.

Іннервація м’язів променеліктьового суглоба:

М’язи Нерви

m. brachioradiális

m. supinátos







n. radiális

m. pronátor téres

m. pronátor quadrátus







n. mediánus



’

ЯЗИ ЗАП

’

ЯСТКОВОГО СУГЛОБА

Зап’ястковий суглоб складний, одновісний, у ньому можливі рухи зги-

нання й розгинання, а у м’ясоїдних також незначні бічні рухи. М’язи

зап’ясткового суглоба мають переважно веретеноподібну форму, почи-

наються на плечовій кістці, лежать під фасцією передпліччя краніально і

каудально на передпліччі. Закінчуються сухожилками або на окремих кіст-

ках зап’ястка, або на кістках п’ястка.

До них відносять: m. exténsor cárpi radiális, m. exténsor cárpi ulnáris, m.

fléxor cárpi radiális, m. fléxor cárpi ulnáris.

Променевий розгинач зап’ястка — m. exténsor cárpi radiális (див. рис.

3.19—3.22, кольорову вклейку, рис. ІІІ) — найсильніший розгинач у ділянці

передпліччя, що формує його передній контур. М’яз починається на лате-

ральному (розгинальному) надвиростку плечової кістки, зростаючись з кап-

сулою ліктьового суглоба, у нижній третині передпліччя переходить у міц-

ний сухожилок, що закінчується на шорсткості ІІІ п’ясткової кістки. В діля-

нці зап’ястка сухожилок оточений піхвою — vagína tendínis m. extensóris

cárpi radiális (рис. 3.46,

1–1

′′′), а в місці закінчення має підсухожилкову сум-

ку — búrsa subtendínea m. extensóris cárpi radiális.

собак

свиней

м’яз нечітко поділяється на m. exténsor cárpi radiális і m.

exténsor cárpi radiális brévis.

189

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

Розгинає і фіксує зап’ястковий суглоб.

Ліктьовий розгинач зап’ястка — m. exténsor cárpi ulnáris (див. рис. 3.19–

3.21; кольорову вклейку, рис. ІІІ) — розміщений на каудолатеральній пове-

рхні передпліччя, формує контур цієї ділянки. Починається ззаду на лате-

ральному надвиростку плечової кістки і закінчується: у

жуйних

коней

ос-

новна гілка кінцевого сухожилка м’яза — на додатковій кістці зап’ястка, а

додаткова гілка у жуй них — на V, у

коней

— на IV п’ясткових кістках, у

свиней

так само, як і у жуйних, у

собак

— крім кінцевого сухожилка, на V

п’ястковій кістці, тонка гілка проходить через додаткову кістку зап’ястка до

утримувача згиначів.

Рис. 3.46. Сухожилкові піхви і слизові сумки в ділянці лівого зап’ястка свійського бика:

—m. exténsor cárpi radiális,

′ — його сухожилок,

′′ — охоплююча і

′′′ — проста його слизові сумки;

—

m. abdúctor póllicis lóngus,

′ — його сухожилок,

′′ — його сухожилкова піхва,

′′′ — його слизова сумка;

— медіальний,

— латеральний сухожилки m. exténsor digit. commúnis;

′ — їх загальна сухожилкова

піхва;

— m. exténsor digit. later.

′ — його сухожилок;

′′ — його сухожилкова піхва;

— m. exténsor cárpi

ulnáris;

′ — його ніжка до п’ястка,

′′ — його кінцева ніжка до os cárpi accessórium,

′′′ — слизова сумка під

п’ястковою ніжкою;

— m. fléxor cárpi ulnáris;

— поверхневе черевце m. fléxor digit. supf.,

′ — його сухо-

жилок,

′′ — охоплююча сухожилок слизова сумка;

— глибоке черевце m. fléxor digit. supf.,

′ — його сухо-

жилок,

′′ — охоплююча сухожилок слизова сумка, розміщена між ним і сухожилком глибокого згинача;

— m. fléxor digit. prof.,

′ — його сухожилок,

′′ — охоплююча сухожилок слизова сумка;

— m. fléxor

cárpi radiális,

′ — його сухожилок,

′′ — його сухожилкова піхва