Рудик С.К., Павловський Ю.О., Криштофорова Б.В. та ін. Анатомія свійських тварин

Подождите немного. Документ загружается.

160

Роз

іл



’

ЯЗИ ХРЕБТА



ДОРСАЛЬНІ М

’

ЯЗИ ХРЕБТА

Це група м’язів, розміщених з обох боків від остистих відростків хребців

на всьому протязі хребта від потиличної кістки до кінця хвоста. До них на-

лежать: m. eréctor spínae, m. transversospinális, mm. interspináles, mm. inter-

transversárii.

Випрямляч хребта — m. eréctor spínae — парний м’яз, складається з

кількох м’язів: клубово-реберного, найдовшого та остистого, що мають спіль-

ний початок на крижовій і клубовій кістках та на остистих відростках попе-

рекових хребців і від грудопоперекової фасції.

Клубово-реберний м’яз — m. iliocostális (рис. 3.29, 3.30) — починається від

гребеня клубової кістки і закінчується на поперечних відростках 5(4)-го

шийних хребців. Він поділяється на три більш-менш чітко відмежованих

один від одного м’язи — m. iliocostális lumbórum, m. iliocostális thorácis, m.

iliocostális cervícis.

Клубово-реберний м’яз попереку

— m. iliocostális lumbórum (див. рис.

3.29, 3.30) — як самостійний має місце у

жуйних

собак

, а у

коней

свиней

зростається з найдовшим м’язом. Він починається на гребені клубової кістки

та медіальній поверхні крила клубової кістки і закінчується широким сухо-

жилком на каудальному краї останнього ребра. У

собак

більшість сухожил-

кових стрічок досягає 9-го ребра.

Клубово-реберний м’яз грудної клітки

— m. iliocostális thorácis (див. рис.

3.29, 3.30) — складається з численних пучків, що починаються у

жуйних

свиней

сухожильно на поперечних відростках поперекових хребців, у

ко-

ней

— сухожильно на поперекових хребцях і м’ясисто на ребрах. Закінчуєть-

ся на всіх ребрах. М’язові пучки переходять у сухожилки, з яких латеральні

мають краніолатеральний напрям, перекидаються через 3–4 і більше ребер-

них проміжків, закінчуються на каудальному краї ребер, а медіальні —

краніомедіальний напрям, перекидаються через 1–2 реберних проміжки і

закріплюються на краніальному краї ребер. Краніально м’яз досягає попе-

речного відростка 7-го шийного хребця.

собак

клубово-реберний м’яз грудної клітки нечітко відмежований від

клубово-реберного попереку і тягнеться від 12-го ребра до 7-го шийного хре-

бця. Його окремі зубці перекидаються через кілька сегментів.

Клубово-реберний м’яз шиї

— m. iliocostális cervícis — відносно слабко

розвинутий м’яз, у

собак

його немає. Починається на поперечних відростках

1-го грудного і останнього шийного хребців і закінчується на поперечних

відростках: у

жуйних

— 7–6-го шийних хребців, у

коней

— 5-го шийного

хребця, у

свиней

— на крилі атланта.

Найдовший м’яз — m. longíssimus (див. рис. 3.29, 3.30) — тягнеться від

крижової й клубової кісток до голови. М’яз поділяється на частини, пов’язані

з їх розміщенням, тобто найдовший м’яз попереку, найдовший м’яз грудної

клітки, найдовший м’яз шиї, найдовший м’яз голови й атланта.

Найдовший м’яз попереку

— m. longíssimus lumbórum (див. рис. 3.29) — не

відмежований від найдовшого м’яза грудної клітки — m. longíssimus

thorácis. Побудований з окремих м’язових тяжів, що починаються на гребені

і крижово-клубовій поверхні крила клубової кістки та на нижній поверхні

161

МІОЛОГІЯ

—

ВЧЕННЯ ПРО М

’

ЯЗИ

Рис. 3.29. М’язи хребта собаки (поверхневий і середній шари):

— m. longíssimus lumb.;

′ — m. longíssimus thorac.;

′′ — m. longíssimus cervic.;

′′′ — m. longíssimus cap.;

— m. iliocostális lumb.;

′ — m. iliocostális tho-

rac.;

— m. spinális et semispinális thorac.;

— m. biventer cérvicis;

— m. compléxus;

— m. oblíquus cápitis caud.;

— m. oblíquus cápitis cran.;

— m.

temporális;

— m. másseter;

— m. digástricus;

— m. sternohyoídeus;

— m. sternomastoídeus;

— m. sternooccipitális;

— mm. intertransversárii intermédii;

— m. lóngus cápitis;

— mm. intertransversárii ventr. cervic.;

— m. scalénus médius;

— mm. pectorális supf.;

— m. pectorális prof.;

— m. réctus thóracis;

— m. scalénus dors.;

— m. serrátus ventrális;

— m. réctus abdóminis;

— m. oblíquus ext. abdóminis

і його апоневроз;

— mm. intercostáles ext.;

— кінцеві зубці m. serrátus dorsális cran.;

— m. serrátus dorsális caud.;

— mm. levatóres costárum;

—

m. oblí

uus int. abdóminis

162

Роз

іл

Рис. 3.30. М’язи хребта корови (середній шар):

— m. longíssimus thóracis;

′ — m. longíssimus cérvicis;

′′ — m. longíssimus atlántis;

′′′ — m. longíssimus cápitis;

— m. iliocostális lumbórum, з’єднаний з

m. longíssimus lumbórum;

′ — m. iliocostális thóracis;

— m. spinális et semispinális thóracis et cérvicis;

′ — m. semispinálіs cápitis;

— m. oblíquus cápitis

caud.;

— m. oblíquus cápitis cran.;

— m. lóngus cápitis;

— m. intertransversárius lóngus;

— mm. intertransversárii dorsáles cérvicis;

— m. scalénus

ventr.;

′ — m. scalénus dors.;

— mm. intercostáles ext.;

— m. oblíquus ext. abdóminis;

— m. oblíquus int. abdóminis;

— m. retráctor cóstae;

— m.

ténsor fásciae látae;

— m. glutéus médius;

— funículus núchae;

— капюшоноподібне розширення каркової зв’язки;

— túber cóxae;

IV–XI

— відповідні

ребра

163

МІОЛОГІЯ

—

ВЧЕННЯ ПРО М

’

ЯЗИ

власного апоневрозу і мають дорсолатеральний напрям, з одного боку, і на

остистих відростках перших двох крижових, поперекових і останньому груд-

ному хребцях з латеромедіальним напрямом, з іншого боку, що об’єднуються

в сильне м’язове тіло, яке зростається з клубово-реберним поперековим

м’язом. Закінчується м’яз медіальними пучками на основах поперечних від-

ростків поперекових хребців, на їх суглобових відростках, а в собак — і на

додаткових. Латеральні пучки м’яза закінчуються на поперечних відростках

і на останньому ребрі. Ступінь вираженості найдовшого м’яза попереку в

різних тварин не однаковий. Найчіткіше він виражений у

собак

. Початок

м’яза, крім того, зростається з сідничним середнім м’язом — m. glutéus

médius — у

жуйних

коней

Найдовший м’яз грудної клітки

— m. longíssimus thorácis (див. рис. 3.29,

; рис. 3.30,

) — є продовженням найдовшого м’яза попереку. Він тягнеться

від остистих відростків перших поперекових і грудних хребців — від остан-

нього до 6-го, медіальними пучками — до поперечних відростків грудних і

7(6)-го шийного хребця, латеральними пучками — до ребер від останнього

до 6-го, між клубово-реберним м’язом і горбком ребра. На протязі від 6-го до

1-го ребра м’язове черевце звужується і чітко виражені тільки латеральні

пучки, що прикріплюються біля горбків ребер і до поперечних відростків

7(6)-го шийного хребця.

Найдовший м’яз шиї

— m. longíssimus cervícis (див. рис. 3.29,

′′; рис.

3.30,

′′) — трикутної форми, заповнює шийно-грудний згин хребта, розмі-

щений медіально від переднього кінця найдовшого м’яза грудної клітки.

Починається на поперечних відростках перших п’яти—восьми грудних хре-

бців і на каудальних відростках 7–5-го шийних хребців, закінчується на по-

перечних відростках 6–3-го шийних хребців.

Найдовший м’яз голови і атланта

— m. longíssimus cápitis et atlántis (див.

рис. 3.29,

′′′; рис. 3.30,

′′,

′′′) — починається на поперечних відростках 1-го

і 2-го грудних хребців, у

жуйних

, крім того, на суглобових відростках 6–4-го,

а у

свиней

— 7–4-го шийних хребців. М’яз об’єднаний. Закінчується сухожи-

лком на крилі атланта і далі на виличній дузі, а у жуйних — і на

кам’янистій кістці та висковому гребені.

коней

м’язи самостійні (m. longíssimus atlántis і дорсомедіально від

нього — m. lomgíssimus cápitis). Після спільного початку на поперечних від-

ростках 1-го та 2-го грудних хребців m. longíssimus atlántis тягнеться своїм

сильним сухожилком до крила атланта, а m. longíssimus cápitis — слабким

сухожилком до соскоподібної частини вискової кістки.

собак

є лише m. longíssimus cápitis, що закінчується на соскоподібному

відростку вискової кістки.

Остистий м’яз — m. spinális (рис. 3.31; 3.32,

) — відділений від найдов-

шого м’яза в ділянці попереку і каудальної частини грудної клітки сухожил-

ковою пластинкою, медіальна поверхня якої є початком для частини воло-

кон м’яза. М’яз складається з численних тяжів, що починаються на остистих

відростках поперекових і останніх грудних хребців, обминаючи один чи кі-

лька з них. Окремі м’язові тяжі об’єднуються в м’язове черевце, розміщене

на латеральній поверхні остистих відростків холки, закінчуючись на остис-

тих відростках шийних хребців знову тяжами. Остистий м’яз у

жуйних

сви-

ней

об’єднується з частиною напівостистого м’яза — m. semispinális —

164

Роз

іл

Рис. 3.31. М’язи хребта корови (глибокий шар):

— остиста частина m. spinális et semispinális thóracis et cérvicis;

— напівостиста частина m. spinális et semispinális thóracis et cérvicis;

— медіальні

пучки m. spinális et semispinális thóracis et cérvicis;

— шийна частина m. spinális et semispinális thóracis et cérvicis;

5–5

′′ — mm. multífidi;

— m. scalénus

ventrális;

— m. scalénus médius;

— m. intertransversárius lóngus;

— mm. intertransversárii dors. cérvicis;

′ — mm. intertransversárii ventr. cérvicis;

—

m. réctus cápitis dors. májor;

— m. oblíquus cápitis cran.;

— m. oblíquus cápitis caud.;

— mm. intertransversárii lumbórum;

— mm. levatóres

costárum;

— mm. intercostáles ext.;

— mm. intercostáles int.;

— m. retráctor cóstae;

— m. oblíquus ext. abdóminis;

— m. oblíquus int. abdóminis;

— m. ténsor fásciae látae;

— m. glutéus médius;

— funículus núchae;

— капюшоноподібне розширення каркової зв’язки;

— lámina núchae;

— lig.

ras

inále

;

— túber cóxae

;

–

— ві

пові

ні

еб

165

МІОЛОГІЯ

—

ВЧЕННЯ ПРО М

’

ЯЗИ

Рис. 3.32. Глибокі м’язи хребта коня:

— mm. multífidi thóracis;

— m. multífidus cérvicis;

— m. spinális thóracis et cérvicis (відрізаний);

— кінцевий сухожилок m. semispinális cápitis;

— mm.

levatóres costárum;

— кінцеві сухожилки m. iliocostális;

— m. scalénus médius;

′ — m. scalénus ventrális;

— mm. intertransversárii cérvicis;

— m. lóngus

cápitis;

— початкові пучки m. serrátus ventrális cérvicis;

— m. oblíquus cápitis caud.;

— m. oblíquus cápitis cran.;

— m. sternomandibuláris;

— спільне

початкове черевце m. sternohyoídeus i sternothyroídeus;

— m. omohyoídues (каудальна частина видалена);

— m. pectorális descéndens;

— зріз m. subclávius;

— mm. intercostáles ext.;

′ — mm. intercostáles int.;

— m. retráctor cóstae;

— m. transvérsus abdóminis;

— m. oblíquus int.

abdóminis;

— тазова пластинка апоневроза m. oblíquus ext. abdóminis;

— висяче ребро;

— m. iliópsoas;

— m. sacrococcýgeus dors. med.;

′ — m.

sacrococcýgeus dors. lat.;

′′ — m. sacrococcýgeus ventr. lat.;

— m. coccýgeus;

— m. sphíncter ani ext.;

— m. levátor ani;

— funículus núchae;

′

—

lig

supraspin

lae

;

′′

—

mina

chae

;

—

жир гребеня шиї;

—

urethr

lis

;

—

obturat

rius

int

;

—

початок адду

торів

166

Роз

іл

в остистий і напівостистий м’язи грудної клітки й шиї — m. spinális et

semispinális thorácis et cervícis (див. рис. 3.30,

; рис. 3.31,

1–4

Пластироподібний м’яз — m. splénius (див. рис. 3.32,

; рис. 3.33,

) — пло-

ский, стрічкоподібний м’яз, лежить під трапецієподібним, ромбоподібним та

плечоголовним м’язами. Він поділяється у коней і свиней на m. splénius

cápitis та m. splénius cervícis.

великої рогатої худоби

м’яз не поділяється на частини, тонкий. Він по-

чинається на кінцях остистих відростків 1–3(4)-го грудних хребців і на остис-

то-ребернопоперечній фасції, зростається своїм апоневрозом з кінцевим су-

хожилком плечоголовного м’яза та найдовшого м’яза голови і закінчується

як m. splénius cápitis у коней. Його вентральна частина закінчується у вели-

кої рогатої худоби на крилі атланта та поперечному відростку осьового хреб-

ця, у дрібних жуйних — на поперечних відростках 2–5-го шийних хребців,

що відповідає m. splénius cervícis у коней.

коней

сильний м’яз, обидві його частини починаються на остисто-

ребернопоперечній фасції. Пластироподібний м’яз голови закінчується на

карковому гребені та соскоподібному відростку вискової кістки, а шиї — на

поперечних відростках 3–5-го шийних хребців.

свиней

обидві частини нечітко відмежовані. М’яз починається від ости-

сто-ребернопоперечної фасції і закінчується сухожилковими зубцями на кар-

ковому гребені, виличній дузі, а також на крилі атланта.

Рис. 3.33. Поверхневий і середній шари м’язів шиї та передньої частини тулуба собаки:

— m. splénius cápitis;

— m. sternooccipitális;

′ — m. sternomastoídeus;

— m. sternohyoídeus;

′ — m.

sternothyroídeus;

— початкові зубці m. serrátus ventrális cérvicis;

′ — m. serrátus ventrális thóracis;

— m.

scalénus médius;

′ — m. scalénus dorsális;

′′ — його довгий початковий сухожилок;

— m. serrátus dorsális

cran.;

′ — його початковий апоневроз;

′′ — m. serrátus dorsális caud.;

′′′ — fáscia thoracolumbális;

— m.

réctus thóracis;

— m. oblíquus ext. abdóminis;

′ — його апоневроз;

′′ — його пластинка до внутрішнього

листка vagínae m. récti abdóminis;

— m. réctus abdóminis;

— mm. intercostáles ext.;

— m. iliocostális

thóracis;

— m. longíssimus thóracis;

′ — m. longíssimus cérvicis;

— m. spinális et semispinális thóracis;

— mm. pectoráles supf.;

— m. pectorális prof.;

І–ХІІІ

— відповідні ребра

167

МІОЛОГІЯ

—

ВЧЕННЯ ПРО М

’

ЯЗИ

собак

є тільки m. splénius cápitis, що спрямовується до каркового гребе-

ня та з кінцевим сухожилком m. longíssimus cápitis до соскоподібного відрост-

ка вискової кістки, де й закінчується.

Напівостистий м’яз голови — m. semispinális cápitis (див. рис. 3.29, 3.30)

— утворений м’язовими пластами, які у жуйних, свиней і собак розділені на

дві частини. Дорсальна частина має 4–6 сухожилкових стрічок і являє собою

двочеревцевий м’яз шиї — m. bivénter cervícis (див. рис. 3.29; рис. 3.30,

), а

вентральна частина — комплексний м’яз — m. compléxus (див. рис. 3.29,

;

рис. 3.30,

жуйних

напівостистий м’яз голови нечітко поділяється на дві частини.

Він починається на поперечних відростках перших восьми—дев’яти грудних

хребців і на суглобових відростках п’яти останніх шийних хребців, а також

на канатику каркової зв’язки і тягнеться як сильний м’яз до потиличної кіст-

ки, де частково м’ясисто, частково апоневрозом закінчується під карковою

зв’язкою. Його дорсомедіальна частина з трьома—чотирма сухожилковими

вставками відповідає m. bivénter cervícis, а слабкіша м’ясиста вентролатераль-

на частина — m. compléxus.

коней

єдиний м’яз починається на остисто-поперечній фасції, на попе-

речних відростках перших шести—восьми грудних хребців, а також на суг-

лобових відростках п’яти—шести останніх шийних хребців і закінчується під

карковою зв’язкою на лусці потиличної кістки.

свиней

m. bivénter cervícis починається на соскоподібних відростках

3–6-го грудних хребців, а також на шийній частині остистого м’яза, а m.

compléxus — на суглобових відростках 1–2-го грудних і 7–2-го шийних хреб-

ців і закінчується на лусці потиличної кістки нижче від m. bivénter cervícis.

м’ясоїдних

m. bivénter cervícis починається від 4–2-го грудних хребців і

каркової зв’язки і закінчується на лусці потиличної кістки. М’яз чітко від-

межований від вентролатеральної частини m. compléxus, що починається на

остистих відростках шийних хребців і закінчується також на лусці потилич-

ної кістки.

Багатороздільні м’язи — mm. multífidi (див. рис. 3.31,

5–5

′′; рис. 3.32,

1–7

)

— тягнуться від крижової кістки до 3-го чи 2-го шийного хребця, прилягають

безпосередньо до хребта, прикриті найдовшим м’язом. Починаються чис-

ленними краніо-дорсомедіально напрямленими зубцями на суглобових, сос-

коподібних, а також на поперечних відростках грудних хребців і закріплю-

ються на остистих відростках і дугах хребців, розміщених попереду, причому

в ділянці попереку й грудей пропускають два і більше хребців. Більш сухо-

жилкові у жуйних і свиней, де є також суто м’язові пучки, лежать у два, а в

коней і собак — в три шари, перекриваючи один одного. Розрізняють m.

multífidus thorácis i m. multífidus cervícis.



Короткі м’язи шиї і спини

До коротких належать м’язи шиї й спини, що лежать безпосередньо на

хребті і здебільшого розміщені сегментально. Вони починаються і закінчу-

ються на відростках хребців, пропускаючи тільки один сегмент, найближ-

168

Роз

іл

чим з яких є хребець або скелет голови. З них m. oblíquus cápitis craniális, m.

oblíquus cápitis caudális, m. réctus cápitis dorsális májor та m. réctus cápitis

dorsális mínor функціонально пов’язані з рухами голови.

М’язи-обертачі — mm. rotatóres — тільки у собак чітко ізольовані і поді-

ляються на mm. rotatóres bréves і mm. rotatóres ló ngi. Короткі обертачі — m.

rotatóres bréves — являють собою м’язові пучки, що починаються на попе-

речному відростку хребця і закінчуються на остистому відростку хребця,

розміщеного спереду, а довгі обертачі — mm. rotatóres lóngi — пропускають

один хребець. Ці м’язи вважають похідними багатороздільних м’язів, що зовні

вкривають обертачі.

жуйних

ці м’язи добре розвинуті й сильні, тягнуться в межах від 7-го

шийного до 11–12-го грудного хребців.

коней

— це майже самостійні м’язові тяжі між 1–16-м грудними хреб-

цями. У

свиней

собак

— між 1–10-м грудними хребцями.

Міжостисті м’язи — m. interspináles — є похідними остистих м’язів — mm.

spináles, що знаходяться між двома сусідніми остистими відростками.

собак

вони м’язисті, у решти свійських тварин — сухожилкові. У

жуйних

коней

вони перетворюються на міжостисті зв’язки.

Міжпоперечні м’язи — mm. intertransversárii (див. рис. 3.29–3.32) — по-

діляються на міжпоперечні м’язи попереку, грудної клітки й шиї.

Міжпоперечні м’язи попереку

— mm. intertransversárii lumbórum (див.

рис. 3.31,

) — добре ізольовані як м’язисті пучки чи пластини, що тягнуть-

ся від останнього поперекового до останнього грудного хребця між соскопо-

дібними і основами поперечних (у собак — додаткових) відростків або ребер-

ним горбком попереду розміщеного сегмента чи між поперечними відрост-

ками всіх поперекових хребців і проксимальним кінцем останнього ребра.

Міжпоперечні м’язи грудної клітки

— mm. intertransversárii thorácis —

виражені у

собак

у вигляді окремих м’язових пучків між поперечними від-

ростками 12–8(4)-го грудних хребців, при цьому можуть обминати не більше

ніж три сегменти.

Міжпоперечні м’язи шиї

— mm. intertransversárii cervícis — є дорсальні й

вентральні.

Міжпоперечні дорсальні м’язи шиї

— mm. intertransversárii dorsáles

cervícis. У

жуйних

свиней

розрізняють міцні м’язові зубці між краніальни-

ми суглобовими відростками 1-го грудного хребця і сагітальними краями

суглобових відростків з 7-го по 3-й шийні хребці і поперечними відростками

з 7-го по 2-й шийні хребці, спрямовані у краніовентральному напрямі.

коней

м’язи добре розвинені й тягнуться між краніальними суглобови-

ми відростками суміжних хребців шиї.

собак

м’яз лежить між місцем прикріплення найдовшого м’яза шиї, з

одного боку, і найдовшим голови та напівостистим голови, з іншого боку.

Нечітко ізольовані тяжі м’яза йдуть у краніолатеральному напрямі від кра-

ніальних суглобових відростків 1-го грудного та 7–4-го шийних хребців до

каудальних гілок поперечних відростків 6–2-го шийних хребців, а також до

заднього краю крила атланта.

169

МІОЛОГІЯ

—

ВЧЕННЯ ПРО М

’

ЯЗИ

Міжпоперечні вентральні м’язи шиї

— mm. intertransversárii ventráles

cervícis (див. рис. 3.29,

; рис. 3.31,

′) — менш виражені, ніж міжпоперечні

дорсальні. У

жуйних

свиней

їх м’язові пучки сполучають між собою вент-

ральні горбки поперечних відростків у межах 6–2-го шийних хребців.

коней

м’язи закріплюються на зовнішніх поверхнях поперечних відрост-

ків шийних хребців.

собак

м’язи лежать вентрально від переднього кінця середнього драбин-

частого м’яза і дорсально від довгого м’яза голови і тягнуться від переднього

краю поперечного відростка 6-го шийного хребця трьома кінцевими зубцями

до каудальних гілок поперечних відростків 4–2-го шийних хребців.

Косий краніальний м’яз голови — m. oblíquus cápitis craniális (див. рис.

3.29–3.32) — прикритий апоневрозами m. splénius і m. brachiocephálicus, по-

чинається на дорсальній поверхні крила атланта і закінчується на карково-

му гребені потиличної кістки та основі яремного відростка.

Косий каудальний м’яз голови — m. oblíquus cápitis caudális (див. рис.

3.29–3.32) — вважають продовженням багатороздільного м’яза до голови.

Він починається на гребені осьового хребця і закінчується на крилі атланта.

Прямий дорсальний більший м’яз голови — m. réctus cápitis dorsális

májor (див. рис. 3.31,

) — починається на гребені осьового хребця і закінчу-

ється медіально й нижче від косого краніального м’яза голови на потиличній

кістці.

Прямий дорсальний менший м’яз голови — m. réctus cápitis dorsá lis

mínor — починається на дорсальній дузі атланта і закінчується навколо ве-

ликого отвору потиличної кістки, прикритий попереднім м’язом.



Дорсальні м’язи хвоста, або

підіймачі хвоста

Крижово-хвостовий дорсаль-

ний медіальний м’яз — m. sacro-

coccýgeus dorsális mediális, коро-

ткий підіймач хвоста (рис. 3.34,

), складається з численних сег-

ментів, що простягаються між

остистими і рудиментарними

соскоподібними відростками

хвостових хребців, пропускаючи

один хребець. У

коней

жуйних

м’яз починається на остистих

відростках останнього крижового

і першого хвостового хребців, у

м’ясоїдних

— на двох останніх

поперекових хребцях і тягнеться

короткими пучками до останньо-

го хвостового хребця. Є продов-

женням m. multífidus.

Рис. 3.34. Поперечний розріз хвоста коня на рів-

ні 3-го хребця:

— а., v., n. caudális ventrolaterális;

— a., v., n. caudális

dorsolaterális;

— 3-й хвостовий хребець;

— m. sacro-

coccýgeus dorsális med.;

— m. sacrococcýgeus dorsális

later.;

— mm. intertransversárii cáudae;

— m.

coccýgeus;

— m. sacrococcýgeus ventrális laterális;

—

m. sacrococcýgeus ventrális mediális;

— m. rectococcý-

geus (непосмугований м’яз);

— a., v. caudális mediána