Рудик С.К., Павловський Ю.О., Криштофорова Б.В. та ін. Анатомія свійських тварин

Подождите немного. Документ загружается.

190

іл

собак

розгинає зап’ястковий суглоб і є

абдуктором, у решти свійських тварин —

згинає його. За даними С. Ф. Манзія і В. Ф.

Мороза (1978), м’яз у всіх тварин є фіксато-

ром суглоба при статиці.

Променевий згинач зап’ястка — m. fléxor

cárpi radiális (рис. 3.47,

) — розміщується

поверхнево на каудомедіальній поверхні

променевої кістки. Починається на медіаль-

ному надвиростку променевої кістки і за-

кінчується сухожилково на пальмарній по-

верхні проксимального епіфіза кісток п’яст-

ка: у

жуйних

свиней

— на ІІІ, у

коней

— на

ІІ, у

собак

— на ІІ і ІІІ.

Згинає зап’ястковий суглоб, фіксує його

при статиці.

Ліктьовий згинач зап’ястка — m. fléxor

cárpi ulnáris (див. 3.47,

; кольорову вклейку,

рис. ІІІ, поз.

) — розміщений на каудоме-

діальній поверхні передпліччя, часто прикритий згиначем пальців. Почина-

ється м’яз сильнішою плечовою голівкою — cáput humerále — позаду проме-

невого згинача на медіальному надвиростку плечової кістки і слабкішою лі-

ктьовою голівкою — cápur ulnáre — на ліктьовому відростку. Голівки злива-

ються і утворюють кінцевий сухожилок, який закінчується на додатковій

кістці зап’ястка.

жуйних

ліктьова голівка м’яза слабко розвинута, може бути повністю

сухожилкова, у

свиней

її може не бути, у

коней

під плечовою голівкою в ді-

лянці ліктьового суглоба є сумка — búrsa subtendínea m. flexóris cárpi ulnáris.

собак

— це два самостійні черевця, під плечовою голівкою так само, як і у

коней, є сумка.

Згинає зап’ястковий суглоб, фіксує його і ліктьовий суглоб при статиці.

Іннервація м’язів зап’ясткового суглоба:

М’язи Нерви

m. exténsor cápri radiális

m. exténsor cárpi ulnáris







n. radiális

m. fléxor cárpi radiális n. mediánus

Рис. 3.47. Поверхневі м’язи зап’ясткового і паль

евих

суглобів корови з медіальної поверхні:

— cáput lóngum m. tríceps bráchii;

′ — m. ténsor fásciae an-

terbráchii;

— m. bíceps bráchii;

′ — m. coracobrachiális;

— m. brachiális;

— m. exténsor cárpi radiális,

′ — його су-

хожилок;

— m. fléxor cárpi ulnáris,

′ — його cáput ulnáre,

′′

— його кінцевий сухожилок;

— m. fléxor cárpi radiális,

′ — його сухожилок;

— m. pronátor téres;

— сухожилок m.

abdúctor póllicis long.;

9–9

— m. fléxor digitális superficiális;

10–10

′′ — m. fléxor digit. prof.;

— m. interósseus médius,

′

— його сполучна пластинка до поверхневого згинача пальців,

′′ — його підкріплювальна гілка до сухожилка загального

розгинача пальців;

— сухожилок m. exténsor digit.

commúnis до ІІІ пальця

191

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

m. fléxor cárpi ulnáris n. ulnáris



’

ЯЗИ СУГЛОБІВ ПАЛЬЦІВ

М’язи, що забезпечують рухи пальців грудної кінцівки у свійських тва-

рин, мають простіші співвідношення, ніж у тварин, кисть яких пристосована

до хапальних рухів, чи людини з її п’ятипалою, в усі боки рухливою рукою, в

якій чотири пальці протиставлені великому. У свійських тварин кисть за-

знає поступової перебудови і спеціалізації до опори й руху. Суглоби пальців

грудної кінцівки стають одновісними, тобто інші рухи, крім згинання й роз-

гинання, в цих суглобах або не виражені, або неможливі, а в зв’язку з цим

розвиваються м’язи, що забезпечують такі рухи.

Серед цих м’язів розрізнять довгі й короткі. Довгі м’язи суглобів паль-

ців — багатосуглобові. Їхні м’язові черевця розміщені в ділянці передпліччя,

а уже в ділянці кисті проходять їх сухожилки. Короткі м’язи виражені у

свійських тварин неоднаково, що зумовлено і типом опори, і кількістю паль-

ців, і ступенем їх розвитку.



ДОВГІ РОЗГИНАЧІ ПАЛЬЦІВ

М’язиста частина довгих розгиначів пальців розміщена між променевим і

ліктьовим розгиначами зап’ястка на краніолатеральній поверхні перед-

пліччя. М’язи починаються частково на плечовій кістці, частково на кістках

передпліччя і закінчуються на пальцях, розчленовуючись сухожилками від-

повідно до кількості пальців. До цих м’язів належать: m. exténsor digitórum

commúnis, m. exténsor digitórum laterális, m. exténsor póllicis lóngus, m.

abdúctor póllicis lóngus.

Загальний розгинач пальців — m. exténsor digitórum commúnis (див. рис.

3.19–3.21, кольорову вклейку, рис. ІІІ) — розміщений латерально, безпосе-

редньо біля променевого розгинача зап’ястка, має витягнуте вздовж верете-

ноподібне м’язове черевце, яке поділяється на чітко розмежовані частини: у

жуйних

— на дві, у

свиней

— на три, у

собак

— на чотири, у

коней

воно не

поділене. М’яз починається на латеральному надвиростку плечової кістки,

часто також на латеральній зв’язці ліктьового суглоба і латеральному

зв’язковому горбку променевої кістки. У нижній третині передпліччя м’язове

черевце переходить у довгий сухожилок, що закінчується в усіх тварин на

розгинальних відростках дистальних фаланг усіх пальців, крім першого.

Кінцевий сухожилок поділяється на відповідну кількість ніжок, тільки у ко-

ней залишається не розділеним. На нижньому кінці передпліччя і в ділянці

зап’ясткового суглоба сухожилки м’яза розміщені в сухожилковій піхві.

жуйних

м’яз починається поверхневим, слабшим, латеральним черев-

цем на розгинальному надвиростку плечової кістки і частиною, що відпові-

дає m. exténsor dígiti, на ліктьовій кістці. Обидва черевця об’єднуються на

середині передпліччя в єдиний м’яз, що тягнеться далі струнким сухожил-

ком разом з медіальним черевцем через дорсовентральну поверхню зап’яст-

кового суглоба і на рівні путового суглоба поділяється на дві ніжки, що закін-

чуються на розгинальних відростках дистальних фаланг основних пальців.

192

іл

Сильніше, медіальне черевце починається на

розгинальному надвиростку плечової кістки і

спрямовується сильним сухожилком до ІІІ пальця

(рис. 3.48). Отримує в ділянці путового суглоба під-

тримувальні пучки від m. interósseus médius і за-

кріплюється на середній фаланзі ІІІ пальця, а та-

кож тонкими сухожилковими пластинками і на ра-

тичній кістці.

коней

м’яз починається на латеральному над-

виростку плечової кістки, латеральній зв’язці лік-

тьового суглоба і латеральному зв’язковому горбку

променевої кістки, між середньою й нижньою тре-

тинами передпліччя переходить у міцний сухожи-

лок, який через латеральний жолоб дистального

кінця променевої кістки проходить на зап’ясток, де

прикріплюється утримувачем розгиначів — retiná-

culum extensórum. Далі м’яз проходить косо через

дорсолатеральну поверхню зап’ястка на дорсальну

поверхню пальця, закінчуючись на розгинальному

відростку ІІІ фаланги пальця. Дорсально на путовій кістці м’яз отримує під-

силювальні сухожилки від m. interósseus médius. У ділянці зап’ясткового

суглоба сухожилок м’яза охоплений сухожилковою піхвою, а в ділянці путо-

вого — має підсухожилкову сумку.

свиней

загальний розгинач пальців має чітко розмежовані м’язові че-

ревця, що починаються на латеральному надвиростку плечової кістки і ла-

теральній зв’язці ліктьового суглоба. Медіальне черевце найбільше, і його

сухожилок закінчується на ІІІ пальці. Від нього відходить (не завжди) не-

значна гілка до ІІ пальця. Середнє черевце також значне, його сухожилок

на рівні суглоба першої фаланги поділяється і закінчується на ІІІ і IV паль-

цях і, крім того, від нього відщеплюється ніжка до ІІ пальця, що з’єднується

з тонким сухожилком розгинача ІІ пальця. Латеральне черевце найменше в

м’язі, частково з’єднується з бічним розгиначем пальців. Слабкий сухожилок

латерального черевця переходить у сухожилок середнього черевця, а також

відщеплює ніжку до V пальця.

собак

м’яз починається на латеральному надвиростку плечової кістки і

на латеральній зв’язці ліктьового суглоба зростається з променевим розги-

начем зап’ястка. Нижче м’яз поділяється на чотири тонкі черевця, які роз-

міщені поряд і на межі середньої й нижньої третини передпліччя перехо-

дять у сухожилки, що в ділянці зап’ястка знаходяться у сухожилковій піхві.

Кінцеві сухожилки закріплюються на ІІІ фалангах ІІ–V пальців.

Розгинає зап’ястковий суглоб і суглоби пальців, згинає ліктьовий суглоб.

Рис. 3.48. Сухожилкові піхви і слизові сумки лівої грудної кін-

цівки корови (ділянки п’ястка і пальців спереду):

— латеральний сухожилок m. exténsor digit. commúnis,

′ — його кін-

цевий сухожилок до ІІІ пальця,

′′ — сухожилкова піхва цього сухожи-

лка,

′′′ — кінцевий сухожилок до IV пальця,

— сухожилкова піхва

цього сухожилка;

— медіальний сухожилок m. exténsor digit.

commúnis,

′ — його слизова сумка;

— сухожилок m. exténsor digit.

later.,

′ — його слизова сумка;

— латеральна,

′ — медіальна підкрі-

плювальні бічні гілки m. interósseus médius;

— латеральна і

′ —

медіальна підкріплювальні гілки міжпальцевої ніжки m. interósseus

médius до розгиначів IV і ІІІ пальців

193

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

Бічний розгинач пальців — m. exténsor digitórum laterális (див. рис. 3.19–

3.22, кольорову вклейку, рис. ІІІ, поз.

) — знаходиться на бічній поверхні пе-

редпліччя між загальним розгиначем пальців спереду і ліктьовим розгина-

чем зап’ястка ззаду. Починається на бічній зв’язці ліктьового суглоба та ла-

теральному зв’язковому горбку променевої кістки, а також на зовнішньому

краї ліктьової кістки і поділяється у

собак

на два черевця, у

жуйних

коней

має одне черевце, у

свиней

— два нечітко відмежованих м’язи. В ділянці

передпліччя м’язові черевця переходять у сухожилки, що закінчуються у

жуйних

— на вінцевій кістці IV пальця; у

коней

— на путовій кістці; у

сви-

ней

— на IV–V пальцях; у

собак

— на III–V пальцях разом із загальним роз-

гиначем. У

жуйних

коней

у ділянці зап’ястка м’яз обгорнутий сухожилко-

вою піхвою, а в ділянці путового суглоба є підсухожилкові сумки.

Розгинає зап’ястковий суглоб і відповідні суглоби пальців: у

жуйних

—

путовий і вінцевий суглоби IV пальця; у

коней

— путовий суглоб ІІІ пальця;

свиней

— перші два суглоби IV i V пальців; у

собак

— усі суглоби III–V па-

льців.

Розгинач І (великого) і ІІ пальців — m. exténsor dígiti I (póllicis) et II (див.

кольорову вклейку, рис. ІІІ,

) — виражений у хижаків. У

жуйних

свиней

розгинач ІІ пальця є складовою частиною загального розгинача пальців як

ліктьова його голівка. У

собак

м’яз починається збоку від довгого абдуктора

великого пальця на середній третині краніолатерального краю ліктьової кі-

стки. Його сухожилок перехрещує сухожилок загального розгинача пальців,

у ділянці зап’ястка знаходиться ще медіально від нього, проходить разом у

сухожилковій піхві на передню поверхню зап’ястка. На ІІІ п’ястковій кістці

м’яз поділяється на дві ніжки, медіальна — перехрещує ІІ п’ясткову кістку і

закріплюється на нижньому кінці І п’ясткової кістки. Латеральна гілка, при-

значена для ІІ пальця, зростається з сухожилком загального розгинача па-

льців і водночас віддає слабку гілку до ІІІ пальця.

Розгинає І і ІІ пальці і у

собак

відводить І палець.

Довгий абдуктор І (великого) пальця — m. abdúctor dígiti I (póllicis) lón-

gus (див. рис. 3.19–3.22, кольорову вклейку, рис. ІІІ,

) — у свійських тварин

відносять до косих розгиначів п’ястка, а функціонально — до м’язів за-

п’ясткового суглоба. Порівняльно-анатомічно він є довгим розгиначем паль-

ців. М’яз у вигляді трикутної м’язової пластинки лежить безпосередньо на

скелеті передпліччя краніолатерально і тягнеться своїм сухожилком косо

через кінцевий сухожилок променевого розгинача зап’ястка медіально на

зап’ясток, закінчуючись на проксимальному кінці у

собак

І,

свиней

ко-

ней

— ІІ,

жуйних

— ІІІ п’ясткової кістки.

Розгинає і відводить І палець у

собак

, розгинає і незначною мірою відво-

дить зап’ястковий суглоб у решти тварин.



ДОВГІ ЗГИНАЧІ ПАЛЬЦІВ

М’язові черевця довгих згиначів пальців розміщені в ділянці перед-

пліччя тільки ззаду, між згиначами зап’ясткового суглоба. Їх міцні сухожи-

лки проходять медіально від додаткової кістки зап’ястка по долонній (паль-

марній) поверхні зап’ясткового суглоба, п’ястка і пальців. Відповідно до їх

кількості закінчуються на середній або дистальній фаланзі.

194

іл

До цих м’язів належать: m. fléxor digitórum superficiális, m. fléxor digitó-

rum profúndus, mm. interflexórii.

Поверхневий згинач пальців — m. fléxor digitórum superficiális (див. рис.

3.19,

; рис. 3.20,

; рис. 3.47,

) — менший з двох довгих згиначів, розмі-

щений поверхнево, у жуйних і коней пронизаний міцним сухожилком, має у

собак і коней одне, а у жуйних і свиней — два м’язових черевця, що перехо-

дять у верхній половині зап’ястка в сухожилки, які закінчуються на другій

фаланзі пальця.

жуйних

м’яз має поверхневе й глибоке черевця, що значною мірою

прикриті ліктьовим згиначем зап’ястка. Починаються вони на медіальному

надвиростку плечової кістки, в ділянці верхньої третини передпліччя розді-

ляються і в ділянці нижнього кінця передпліччя переходять у сухожилки.

Сухожилок поверхневого черевця проходить над утримувачем згиначів —

retináculum flexórum, пронизуючи фасцію п’ястка, а сухожилок глибокого

черевця знаходиться в жолобі глибокого згинача пальців під утримувачем

згиначів, і на середині п’ястка сухожилки об’єднуються в загальний сухожи-

лок поверхневого згинача. Загальний сухожилок

невдовзі знову розділяється на медіальну й лате-

ральну гілки, які отримують підсилювальні спо-

лучні пластинки від міжкісткового середнього

м’яза, разом з яким у ділянці путового суглоба

утворюють згинальний рукав — mánica flexória —

для глибокого згинача пальців. Закінчуються су-

хожилки поверхневого згинача на вінцевих кіст-

ках ІІІ і IV пальців.

На згинальній поверхні зап’ястка сухожилки

поверхневого й глибокого черевця м’яза мають

під собою підсухожилкову сумку — búrsa subten-

dínea m. flexóris digitórum superficiális, а в ділян-

ці путового суглоба — сухожилкову піхву. Сухо-

жилки глибокого черевця поверхневого згинача

пальців і плечової голівки глибокого згинача па-

льців у ділянці нижньої третини передпліччя

з’єднані між собою сухожилковим проксималь-

ним міжзгинальним м’язом — m. interflexórius

proximális, а в ділянці згинальної поверхні за-

п’ястка — дистальним міжзгинальним м’язом —

Рис. 3.49. Сухожилкові піхви і синовіальні сумки правої

грудної кінцівки коня збоку:

— m. exténsor cárpi radiális,

′ — його сухожилкова піхва;

— m.

exténsor digit. commúnis,

′ — його сухожилок,

′′ — його сухожилко-

ва піхва;

— m. exténsor digit. later.,

′ — його сухожилок,

′′ — його

сухожилкова піхва;

— m. exténsor cárpi ulnáris,

′ — його сухожилок

до os cárpi accessórium,

′′ — його сухожилок до голівки латеральної

грифельної кістки,

′′′ — сухожилкова піхва цього сухожилка;

— m.

abdúctor póllicis lóngus;

— m. fléxor digit. prof.,

′ — його сухожилок;

— сухожилок поверхневого згинача пальців;

— проксимальний,

′ — дистальний кінці проксимальної сухожилкової піхви, спільної

для сухожилків поверхневого й глибокого згиначів пальця;

9–9

′′′ —

дистальна сухожилкова піхва, спільна для сухожилків поверхневого

й глибокого згиначів пальця;

— m. interósseus médius,

′ — його

підкріплювальна гілка до загального розгинача;

— слизова сумка

під загальним і бічним розгиначами пальця

195

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

m. interflexórius distális, що являє собою невелику м’язову стрічку.

коней

м’яз майже повністю прикритий ліктьовим згиначем зап’ястка,

пронизаний міцними сухожилковими волокнами, починається на медіаль-

ному надвиростку плечової кістки і в ділянці зап’ястка переходить у сухо-

жилок, у цьому місці має підсилювальну сухожилкову зв’язку — m. interfle-

xórius — і на згинальній поверхні зап’ястка разом із сухожилком глибокого

згинача пальця обгорнутий спільною піхвою для згиначів — vagína syno-

viális commúnis flexórum (рис. 3.49). Сухожилок м’яза проходить донизу під

утримувачем згиначів і в нижній чверті п’ястка над ковзкою поверхнею се-

замоподібних кісток охоплює сухожилок глибокого згинача у вигляді жоло-

боподібної манжети на протязі 30–40 мм. У ділянці путового суглоба сухо-

жилки обох згиначів утримуються кільцеподібною зв’язкою, що сполучає се-

замоподібні кістки між собою. На долонній (пальмарній) поверхні путової

кістки сухожилок стає широким, у вигляді трубки обхоплює сухожилок гли-

бокого згинача, пропускаючи його крізь себе назовні, розщеплюється на дві

міцні гілки, що закінчуються на зв’язкових горбках вінцевої кістки і слабкі-

шим кінцем — на нижньому кінці путової кістки.

свиней

м’яз лежить поверхнево на медіальній поверхні передпліччя

між ліктьовим і променевим згиначами зап’ястка. Він має менше, поверх-

неве, і більше, глибоке, черевця, що починаються разом на медіальному

надвиростку плечової кістки і в ділянці зап’ястка переходять у міцний су-

хожилок. Сухожилок поверхневого черевця проходить над утримувачем

згиначів і в ділянці путового суглоба утворює трубкоподібної форми манжет-

ку для сухожилка глибокого згинача пальців. У ділянці проксимальної фа-

ланги IV пальця сухожилок глибокого згинача проходить крізь щілиноподі-

бний отвір у поверхневому згиначі, який закінчується двома ніжками на се-

редній фаланзі IV пальця. Сухожилок глибокого черевця проходить під

утримувачем згиначів і закінчується на середній фаланзі ІІІ пальця, при

цьому утворює такі структури для глибокого згинача пальців, як і на IV па-

льці. Сухожилки поверхневого й глибокого згиначів з’єднуються двічі між-

згинальними м’язами — mm. interflexóri proximáles та m. interflexórius dis-

tális.

собак

м’яз розміщений поверхнево на медіокаудальній поверхні перед-

пліччя, прикриваючи зовні плечову голівку ліктьового згинача зап’ястка і

глибокий згинач пальців. М’яз починається коротким міцним сухожилком

на медіальному надвиростку плечової кістки. Під цим сухожилком має під-

сухожилкову сумку. У верхній частині зап’ястка м’яз переходить у сухожи-

лок, не має тут сухожилкової піхви, проходить під утримувачем згиначів. У

верхній третині п’ястка сухожилок м’яза поділяється на чотири ніжки, що

спрямовуються до ІІ–V пальців, закінчуючись на їх середніх фалангах.

Згинає суглоби — зап’ястковий, п’ястково-фаланговий і вінцевий, допо-

магає розгиначам ліктьового суглоба.

Глибокий згинач пальців — m. fléxor digitórum profúndus (див. рис. 3.19,

; рис. 3.29,

; рис. 3.47,

; рис. 3.52,

7–7

′′′) — сильніший з двох довгих

згиначів пальців, розміщений під ліктьовим згиначем зап’ястка і поверхне-

вим згиначем пальців на задній поверхні передпліччя. М’яз має в усіх тва-

рин три голівки.

Плечова голівка

— cáput humerále — починається на меді-

196

іл

альному надвиростку плечової кістки і може поділятись на три черевця; в

середній третині передпліччя від променевої кістки відходить

променева

голівка

— cáput radiále — і на ліктьовій кістці починається

ліктьова голівка

— cáput ulnáre. У ділянці нижнього кінця передпліччя всі м’язові черевця

переходять у єдиний сухожилок глибокого згинача пальців, який разом з

поверхневим згиначем пальців тягнеться медіально від додаткової кістки

зап’ястка вниз на п’ясток і поділяється на гілки відповідно до кількості паль-

ців, закінчуючись на їх дистальних фалангах.

жуйних

найбільша

плечова голівка

глибокого згинача пальців прони-

зана сухожилками і деякою мірою поділяється на три частини. Починається

на медіальному надвиростку плечової кістки, де початковий сухожилок

вкритий капсулою суглоба. Над зап’ястком м’яз переходить у міцний сухо-

жилок. Слабкіша

ліктьова голівка

відходить від каудомедіальної поверхні

ліктьового відростка і вже на рівні ліктьового суглоба переходить у вузький

сухожилок, який прилягає збоку до заднього краю плечової голівки і у верх-

ній половині зап’ястка зростається з її сухожилком. Пластинчасте м’язове

черевце

променевої голівки

починається на каудальній поверхні верхньої

третини променевої кістки і її сухожилок вище від зап’ястка зливається з

основним сухожилком. У ділянці зап’ястка під загальним сухожилком гли-

бокого згинача пальців знаходиться підсухожилкова сумка, яка відмежовує

його також і від глибокої ніжки поверхневого згинача пальців. Сухожилок

м’яза проходить під радіальною зв’язкою зап’ястка і в ділянці нижнього кін-

ця п’ястка поділяється на дві гілки для ІІІ і IV пальців. Вище від путового

суглоба проходить у сухожилковій манжетці, утвореній поверхневим згина-

чем пальців, а потім і пронизує його. В ділянці путового суглоба і перших

двох фаланг пальців сухожилки обох згиначів пальців обхоплені спільними

сухожилковими піхвами. Закінчуються сухожилки глибокого згинача паль-

ців на розгинальних горбках дистальних фаланг III i IV пальців.

коней плечова голівка

має також три черевця, але з більшою кількістю

сухожилкових волокон, що над зап’ястком об’єднуються в плоский міцний

сухожилок.

Ліктьова голівка

лежить між ліктьовим розгиначем зап’ястка і

поверхневим згиначем пальця, над зап’ястком її сухожилок зливається з су-

хожилком плечової голівки.

Променева голівка

починається на середній

третині заднього краю променевої кістки, переходить у сухожилок, який в

ділянці зап’ястка зливається з основним сухожилком. Спільний сухожилок

стає округлим, проходить по пальмарній поверхні зап’ястка і п’ястка. В се-

редній третині п’ястка підсилюється додатковою зв’язкою — ligaméntum

accessórium, що відходить від пальмарної зв’язки зап’ястка. В ділянці путово-

го суглоба він оточений сухожилком поверхневого згинача, стає плоским,

далі проходить між кінцевими його ніжками і закінчується на згинальній

поверхні — fácies flexória — копитової кістки. Під кінцевим сухожилком має

підсухожилкову сумку.

Поверхневий і глибокий згиначі пальців у коней мають дві спільні сухо-

жилкові піхви — vagína flexórum commúnis. Одна з них розміщена в ділянці

зап’ястка, починається вище від суглоба на 8–10 см, а закінчується нижче

197

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

від суглоба на 5–6 см; друга починається вище від путового суглоба і закін-

чується на рівні середини вінцевої кістки.

свиней плечова голівка

має два черевця: значно сильніше — поверхне-

ве латеральне і слабкіше — глибше розміщене медіальне. Їхні сухожилки

зростаються між собою в нижньому кінці передпліччя, а в ділянці зап’ястка

отримують підсилювальну додаткову зв’язку — ligaméntum accessórium.

Лік-

тьова голівка

починається на каудомедіальній поверхні ліктьового відрост-

ка, переходить у сухожилок, який в ділянці зап’ястка зростається із сухожи-

лком плечової голівки. Найслабкіша

променева голівка

починається у верх-

ній третині каудомедіального краю променевої кістки, зростаючись тут з

круглим пронатором, в ділянці зап’ястка її сухожилок зростається з голов-

ним сухожилком, утворюючи сухожилок глибокого згинача пальців. Сухо-

жилок глибокого згинача пальців нижче зап’ястка віддає дві бічні слабкі

ніжки для висячих ІІ і V пальців, а дві сильніші ніжки в ділянці суглоба

першої фаланги обхоплені манжетками поверхневого згинача пальців, про-

ходять до ІІІ і IV пальців, на ратичних кістках яких і закінчуються. В діля-

нці п’ястка і проксимальної фаланги пальців, як опорних, так і висячих, су-

хожилки глибокого згинача фіксуються перев’язками сухожилків — víncula

tendínum. У ділянці зап’ястка і пальців сухожилки обхоплені сухожилковою

піхвою та підсухожилковою сумкою.

собак

м’яз також має три голівки.

Плечова голівка

починається на ме-

діальному надвиростку плечової кістки спільним сухожилком для трьох

м’язових черевець,

ліктьова

— на ліктьовій,

променева

— на променевій

кістках. У ділянці зап’ястка сухожилки всіх голівок зростаються, утворюють

загальний сухожилок згинача пальців. У цьому місці він оточений сухожил-

ковою піхвою під утримувачем згиначів. На п’ястку, у верхньому його кінці,

медіально від сухожилка відщеплюється ніжка до І пальця, а дещо нижче

поділяється на чотири округлі ніжки до II–V пальців. У ділянці п’ястково-

фалангових суглобів ці ніжки обхоплені трубкоподібними манжетками по-

верхневого згинача, в ділянці другої фаланги пронизують сухожилки ос-

таннього і закінчуються на згинальних горбках кігтьових кісток. Сухожилки

згиначів у ділянці путового й вінцевого суглобів та в ділянці І фаланги паль-

ців фіксуються перев’язками сухожилків — víncula tendínum.

Глибокий згинач пальців згинає суглоби пальців і зап’ястковий суглоб,

допомагає розгинати ліктьовий суглоб.

Міжзгинальні м’язи — mm. interflexórii — це маленькі м’язи або сухожи-

лкові тяжі між поверхневим і глибоким згиначами пальців. Є у всіх свійсь-

ких тварин, крім коней. Розрізняють проксимальні і дистальні міжзги-

нальні м’язи.

Допомагають згиначам пальців, підсилюючи їх дію.



КОРОТКІ М

’

ЯЗИ ПАЛЬЦІВ

Короткі м’язи пальців розміщені в ділянці п’ястка і пальців, забезпечу-

ють рухливість окремих пальців. У свійських тварин найбільш повно і бага-

то диференційовані м’язи кисті у м’ясоїдних, а вже у свиней спостерігається

значне їх спрощення. У жуйних і коней триває подальше спрощення або ці

м’язи стають рудиментарними чи подібними до зв’язок, тобто залишається

лише їх сполучнотканинна частина і вони є пасивною конструкцією. За дією

198

іл

на окремі промені грудної кінцівки розрізняють загальні й спеціальні короткі

м’язи пальців.



Загальні короткі м’язи пальців

Міжкісткові м’язи — mm. interóssei (див. кольорову вклейку, рис. ІІІ, поз.

10–10

′′′; рис. 3.47,

; рис. 3.50,

8–8

′′; рис. 3.51,

9–9

′; рис. 3.52,

8–8

′) — знахо-

дяться на пальмарній поверхні п’ястка, від верхнього кінця якого й почина-

ються, а закінчуються на проксимальних сезамоподібних кістках. За допо-

могою своїх підсилювальних гілок вони з’єднуються із загальним розгина-

чем на кожному пальці. У

м’ясоїдних

свиней

вони м’язисті, у дорослих

жуйних

коней

— подібні до зв’язок.

У молодих

жуйних

тварин міжкістковий м’яз майже повністю м’язистий,

але з віком набуває характеру зв’язки. Він починається на основі п’ясткових

кісток і радіальній зв’язці зап’ястка, а в нижній третині п’ястка поділяється

на три ніжки: сильнішу — середню й слабкіші — бічні. Бічні ніжки закріп-

люються на неосьових проксимальних се-

замоподібних кістках. Середня поділяєть-

ся ще на три гілки, дві з яких — бічні —

закріплюються на осьових проксимальних

сезамоподібних кістках, а третя — міжпа-

льцева — тягнеться через міжблокову ви-

різку кісток п’ястка на передню поверхню,

після чого вона ще раз роздвоюється і

з’єднується з медіальним сухожилком за-

гального й бічного розгиначів пальців. До

сухожилків бічного розгинача пальців

відходять підкріплювальні ніжки також

від бічних ніжок міжкісткового м’яза. В

середині п’ястка від міжкісткового м’яза

до поверхневого згинача пальців підхо-

дить сполучна пластинка, яка розщеплю-

ється на дві частини і в ділянці путового

суглоба разом з поверхневим згиначем

утворює манжетки для сухожилків глибо-

кого згинача пальців. Крім того, міжкіст-

ковий м’яз на пальмарній поверхні міцно

зростається з фасцією п’ястка.

199

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

коней

є три міжкісткові м’язи, два з яких — m. interósseus mediális i

laterális — рудиментарні, а середній — m. interósseus médius — подібний до

зв’язки. У лошат він має окремі м’язові волокна. Починається здебільшого

Рис. 3.50. Глибокі м’язи зап’ясткового і пальцевих

суглобів корови з медіальної поверхні:

— m. bíceps bráchii;

— m. brachiális;

— m. exténsor

cárpi radiális;

— m. fléxor cárpi radiális (середня частина

м’яза видалена),

′ — його сухожилок;

— m. fléxor digit.

supf.,

′ — його поверхневе черевце,

′′ — його сухожилок,

′′′ — глибоке черевце,

— його сухожилок,

— сухо-

жилок поверхневого згинача пальців;

— cáput humerále,

′ — cáput ulnáre,

′′ — cáput radiále m. fléxor digit. prof.,

′′′

— сухожилок глибокого згинача,

— його кінцеві ніжки;

— m. interflexorius proximális;

— m. interósseus médius,

′ — його сполучна пластинка до поверхневого згинача,

′′

— його підкріплювальна гілка до медіального сухожилка

загального розгинача пальців;

— сухожилок m. abdúctor

póllicis lóngus;

— медіальний сухожилок m. exténsor

digit. commúnis;

— m. pronátor téres

Рис. 3.51. Поверхневі м’язи зап’ясткового і

пальцевих суглобів коня з медіальної повер-

хні:

— m. brachiális;

— залишок m. bíceps bráchii;

— m. ancóneus;

— m. exténsor cárpi radiális,

′ — його сухожилок;

— m. fléxor cápri radiális,

′ — його сухожилок;

— m. fléxor cárpi ulnáris,

′ — його cáput ulnáre,

′′ — його сухожилок;

—

m. fléxor digit. supf.,

′ — його сухожилок,

′′ — його

манжетка для сухожилка глибокого згинача,

′′′ —

підкріплювальна додаткова зв’язка (lig. accessó-

rium);

— m. fléxor digit. porf.,

′ — його cáput

ulnáre,

′′ — його сухожилок,

′′′ — підкріплюваль-

на додаткова зв’язка (lig. accessórium);

— m. in-

terósseus médius,

′ — його підкріплювальна гілка

до сухожилка загального розгинача (

);

— сухо-

жилок m. abdúctor póllicis lóngus

Рис. 3.52. Глибокі м’язи зап’ясткового і паль-

цевих суглобів коня з медіальної поверхні:

— m. exténsor cárpi radiális,

′ — його сухожилок;

— залишок m. bíceps bráchii,

′ — lacértus fibrósus

і його продовження в сухожилок m. exténsor cárpi

radiális;

— m. brachiális;

— залишок m. fléxor

cárpi radiális,

′ — його сухожилок;

— залишки

cáput humerále,

′ — cáput ulnáre m. fléxor cárpi

ulnáris;

— m. fléxor digit. supf.,

′ — його сухожи-

лок,

′′ — підкріплювальна додаткова зв’язка (lig.

accessórium);

— cáput humerále,

′ — cáput ulnáre,

′′ — cáput radiále m. fléxor digit. prof.,

′′′ — його

сухожилок,

— підкріплювальна додаткова

зв’язка (lig. accessórium);

— m. interósseus médius,

′ — його підкріплювальна ніжка до сухожилка

загального розгинача;

— сухожилок m. exténsor

digit. commúnis;

— сухожилок m. abdúctor póllicis

lóngus