Передерій В.Г., Ткач С.М. Клінічні лекції по внутрішнім хворобам (у 2-х томах)
Подождите немного. Документ загружается.
Щоденний підрахунок пульсу, частоти дихання,
вимірювання артеріального тиску.
Вимірювання температури тіла через кожних 2 години протягом 3 —
5 днів.
Загальний аналіз крові.
Ан. крові: білкові фракції крові, « С » — реактивний
білок, сіалова кислота, серомукоїд, гаптоглобін, фібриноген.
Загальний аналіз сечі.
Дослідження харкотиння: загальний аналіз,
бактеріоскопічний аналіз. Посів харкотиння з визначенням
чутливості мікробної флори до антибіотиків.
Рентгенологiчне дослідження легень при надходженні і
при виписці.
Електрокардіограма.
Консультація отоларинголога для виключення вогнищ
інфекції
9. Хронічні обструктивні захворювання легень
Загальні аналізи крові, сечі.
Аналіз харкотиння: добова кiлькiсть, бактеріоскопічний
аналіз, дослідження на чутливість до антібіотиків,
дослідження на БК не менше 3 раз, дослідження на атипові
клітини.
Біохімічне дослідження крові
: «С» — реактивний білок,
загальний білок, білкові фракції крові, сіалова кислота,
серомукоїд, гаптоглобін, фібриногену.
Дослідження плеврального випоту (при необхідності).
ЕКГ.
Рентгенографія томографія, бронхографія, комп'ютерна
томографія, селективна ангіопульмонографія — по
показанням.
Спірографія, пневмотахометрія.
За показаннями:
Перфузійна пульмоносцинтіграфія,
ангіопульмосцинтіграфія, позитивна пульмоносцинтіграфія,
інгаляційна бронхосцинтіграфія, бронхорадіометрія.
Бронхофиброскопія, торакоскопія, медіастіноскопія.
Неендоскопічна біопсія (трансцервікальна,
трансторакальна).
Мікробіологічне дослідження
(крові, з вогнища,
бронхіального вмісту, плеврального ексудату).
Вірусологічне дослідження: метод прямої і непрямої
імунофлюоресценції; серологічна діагностика.
Імунологічне дослідження: кiлькiсть лімфоцитів,
сироваткові імуноглобуліни, фагоцитарна активність
лейкоцитів.
10. Бронхіальна астма
Атопічний клініко-патогенетичний варіант:
— шкряні алергічні проби;
—провокаційні проби (назальні, інгаляційнні,
кон”юнктивальні) — за показаннями;
— елімінаційні дієти з веденням
харчового
щоденника з подальшою провокацією.
Інфекційно-залежний варіант хвороби:
— клінічний аналіз крові;
— біохімічне дослідження крові — білок і
білкові фракції, СРБ, ДФА, кисла фосфатаза;
— цитологiчне дослідження харкотиння;
— рентгенограми. придаткових пазух носу;
— бронхоскопія з дослідженням вмісту
бронхів;
— консультація ЛОР-фахівця, стоматолога;
— уточнення етіології запалення: визначення і
підрахунок кiлькості бактерій у вмісті бронхів з
вивченням їх чутливості
до антибіотиків; визначення
бактеріальної сенсибілізації (внутрішньошкірної
проби з бактеріальними алергенами, клітинні методи
діагностики, провокаційних проб), мікологiчне
дослідження; вірусологічне дослідження.
Аутоімунний клініко-патогенетичний варіант
:— внутрішньошкіряна проба з аутолимфоцитами
— визначення активності кислої фосфатази у сироватці
крові.
Дисгормональний клініко-патогенетичний варіант:
— визначення рівня сумарних 11-ОКС, їх зв”язаної і вільної
фракцій
в плазмі крові;
— цитологiчне дослідження піхвового мазка;
— вимірювання ректальної температури у період
менструального циклу;
— радіоімунологічні методи визначення вмісту
естрогенів і прогестерона у плазмі крові.
«Аспіринова астма» і «астма фізичного зусилля»:
— проба з фізичним навантаженням;
— проба з інгаляцією ацетилхоліну, карбохоліну,
метахоліну, гістаміну, ПГЕ
2a,
обзидану і ін.
бронхоконстрикторів.
ПРИБЛИЗНИЙ ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ ДЛЯ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ
Гостра ревматична лихоманка
Бактеріальний ендокардит (гострий, підгострий).
Міокардити неревматичної етіології (інфекційно-
алергічні, токсико-алергічні, алергічні і ін.).
Системний червоний вовчак.
Ревматоїдний артрит.
Кардіоміопатії (застійна, гіпертрофічна).
Тиреотоксикоз.
Туберкульоз.
Хронічні ревматичні хвороби серця
Недостатність мітрального клапана
Відносна недостатність мітрального клапану.
Міокардіодистрофія.
Миокардіосклероз, склероз
папілярних м'язів.
Міокардит.
Недостатність трикуспідального клапана.
Мітральний стеноз.
Відносне звуження лівого антрівентрикулярного отвору.
Пролапс мітрального клапана.
Стеноз правого антріовентрикулярного отвору.
Кулястий тромб лівого передсердя.
Недостатність півмісячних клапанів аорти.
Сифілитичний аортрит.
Бактеріальний ендокардит.
Аневрізма аорти.
Атеросклероз аорти.
Стеноз вічка аорти.
Атеросклероз аорти.
Субаортальний стеноз.
Бактеріальний ендокардит.
Міокардити.
Ревматизм.
Системний червоний
вовчак.
Міокардит інфекційно-алергічний.
Перікардит ексудативний.
Кардіоміопатія (застійна).
Міокардіодистрофія
Тиреотоксикоз.
ІХС, кардіосклероз.
Нейроциркуляторна дистонія по кардіальному типу.
Системні захворювання сполучної тканини.
Системний червоний вовчак.
Вузелковий періартеріїт.
Ревматоїдний артрит.
Гостра ревматична лихоманка.
Системна склеродермія.
Дерматоміозит.
Геморагічний васкуліт.
Перікардити.
Ревматизм.
Системний червоний вовчак.
Вузелковий періартеріїт.
Синдром Дреслера.
Туберкульоз.
Уремія.
Злоякісні новооутворення.
Геморагічний васкуліт.
Карциноматоз внутрішніх органів.
Порушення ритму серця.
Синусова аритмія.
Синдром слабкості синусного вузла.
Миготлива аритмія.
Екстрасистолічна аритмія.
Блокади (синоаурикулярна, антріовентрикулярна II
ступеня).
Міграція водія ритму.
Екстрасистолічна аритмія.
Миготлива
аритмія.
Блокади (синоаурикулярна, антріовентрикулярна II
ступеня).
Синдром слабкості синусового вузла.
Миготлива аритмія.
Екстрасистолічна аритмія (політопні, групові
екстрасистоли).
Міграція водія ритму.
Синусова аритмія, слабкість синусового вузла.
Блокади.
Порушення провідності.
Екстрасистолічна аритмія.
Слабкість синусового вузла.
Синусова брадикардія.
Епілепсія.
Минуще порушення мозкового кровообігу.
Гіпертонічна хвороба.
Ниркові, реноваскулярні симптоматичні гіпертензії.
Ендокринні гіпертензії (феохромоцитома, синдром
Кона, синдром
і хвороба Іценко — Кушинга, акромегалія,
гіпертиреоз, клімактеричний синдром Кімельштиль —
Вільсона).
Гемодинамічні гіпертензії (об'ємні процеси головного
мозку, енцефаліти).
Ішемічна хвороба серця.
Стенокардія.
1. Кардіалгія некоронарогенного походження.
Шийний остеохондроз, спондильоз.
Міжреберна невралгія.
Лівосторонній плексит.
Міокардити.
Сухий перікардит.
Плеврит (базальний лівосторонній).
Діафрагмальна грижа.
Захворювання стравохода.
Кардіофобія, істерія.
Інфаркт міокарда.
Ті ж захворювання, що і при стенокардії.
Перфоративна виразка шлунка.
Гострий панкреатит.
Печінкова колька.
Черевна жаба.
Ниркова колька.
Бронхіальна астма.
Тромбоемболія легеневої артерії.
Пневмонії.
Крупозна пневмонія.
Вогнищева пневмонія.
Атипові пневмонії.
Плеврит (сухий, ексудативний).
Гострий, хронічний бронхіт.
Абсцес легень .
Рак легень .
Туберкульоз легень .
Метастази у легені .
Інфаркт легень.
Хронічний бронхіт.
Гострий бронхіт.
Пневмонії.
Туберкульоз легень .
Рак легень .
Бронхіальна астма.
Атопічна і інфекційно-алергічна астма.
Кардіальна астма.
Істерична астма.
Церебральна астма.
Уремічна астма.
Плеврит.
Пневмонія.
Міжреберна невралгія.
Рак
легень (ателектаз).
Туберкульоз легень .
Гемоторакс.
Трансудат (при правошлуночковій недостатності).
Недостатність кровообігу.
Нефротичний синдром.
Мікседема.
Набряки при раку.
Декомпенсоване «легеневе серце».
KRKA
SL0VENIA
ХІКОНЦИЛ /HICONCIL/
Amoxicillinum
СКЛАД І ФОРМА ВИПУСКУ:
1 капсула містить 250 або 500 мг амоксициліну тригідрату; 16 або 100 капсул в
упаковці;
5 мл суспензії /1 мірна ложка/ міститьь 125 мг амоксициліну тригідрату; 60 мл
суспензії для прийому всередину у флаконі.
ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ: антибіотик групи півсинтетичних
пеніцилінів з широким спектром бактерицидної дії. Активний відносно
грамнегативних /Haemophilus influezae, Bordetella pertussis, Neisseria gonorrhoeae,
більшості штамів сальмонел, шигел/ і
грампозитивних /гемолітичних і негемолітичних
стрептококів стафілококів, пневмококів, клостридій, ентерококів/ мікроорганізмів. Не
діє на бактерії, які продукують пеніциліназу.
ПОКАЗАННЯ: інфекції, викликані збудниками, чутливими до амоксициліну:
ангіна, середній отит, інфекції органів дихання і травної системи /у тому числі у складі
комплексної терапії H. pylori/, шкіри і м'яких тканин, урогенитальної інфекції, сепсису
і т.д.
ЗАСТОСУВАННЯ: приймають всередину з достатньою кiлькiстю рідини 3 рази
на добу, незалежно від прийому їжі.
ПРОТИПОКАЗАННЯ: підвищена чутливість до препарату.
СТОРОННІ ЕФЕКТИ: можливі алергічні реакції /шкіряна висипка, кропивниця,
набряк Квінке, риніт, кон'юнктивіт, лихоманка, рідко - анафілактичний шок/;
диспепсичні явища; супреінфекції, викликані стійкими до препарату
мікроорганізмами.
KRKA
SL0VENIA
ЦИПРИНОЛ /CF, -INOL/
Ciprofloxacinum
СКЛАД І ФОРМА ВИПУСКУ:
1 таблетка містить 250 або 500 мг ципрофлоксацину гідрохлоріду; 10 таблеток в
упаковці.
10 мл р-ну для інфузій /1 ампула/ містить 100 мг ципрофлоксацину лактату; 5
ампул в упаковці.
ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ: синтетичного антибактеріального
препарату широкого спектру дії групи фторхинолонів. Надає бактерицидну дію на
більшість грамнегативні деякі грамнегативні мікроорганізми, у тому числі стійкі
до
інших антибактеріальних препаратів. До ципрофлоксацину in vitro чутливі такі
грамнегативні бактерії: ешерихія колі, шигели, сальмонели, клебсіели, ентеробактерії,
протей, ієрсинії, морганели, псевдомонас, нейсерії, легіонели, бруцели, хламідії,
мікобактерії туберкульозу і ін. З грапозитивних бактерій in vitro чутливі різні штами
стретококів і стафілококів.
ПОКАЗАННЯ: інфекції, викликані чутливими до ципрофлоксацину
мікроорганізмів, у тому числі інфекцій нирок і сечових шляхів /пієлонефрити,
уретрити, включаючи гонорейні/, респіраторного тракту /непневмококові пневмонії,
гострих і хронічні бронхіти, бронхоектатична хвороба/, інфекції вуха, горла, носа,
генітальні інфекції, абдомінальні і гепатобіліарні
інфекції /перитоніт,
внутрішньочеревні абсцеси, холециститив, холангіти/, інфекції кісток і суглобів
/остеомієліт/, інфекції шкіри і м'яких тканин, тяжкі системні інфекції /сепсис/.
ЗАСТОСУВАННЯ: таблетки приймають не розжовуючи, запиваючи невеликою
кiлькiстю рідини. В/в препарат вводять шляхом короткої інфузії, попередньо
розчинивши препарат у 50 мл ізотонічого р-ну натрію хлориду
Пацієнтам
з неускладненими інфекціями нирок і сечових шляхів препарат
призначають всередину по 250 мг 2 рази на день або в/в по 200 мг 2 рази на добу
протягом 3-5 днів. При ускладнених випадках препарат призначають по 500 мг 2 рази
на добу або в/в по 400 мг 2 рази на добу протягом 1-2 тижнів.
Для лікування гострої гонореї досить
одноразового перорального прийому 250-
500 мг Ципринолу або його в/в введення у дозі 100 мг.
ПРОТИПОКАЗАННЯ: підвищена чутливість до ципрофлоксацину або іншого
фторхінолону. Препарат не слід призначати дітям і підліткам, а також жінкам у
період вагітності і лактації.
СТОРОННІ ЕФЕКТИ: можлива нудота, блювота, біль у животі, метеоризм,
анорексія, диспепсія, діарея, запаморочення, головний
біль, підвищена стомлюваність,
порушення зору, диплопія, зміни смаку, шум у вухах, безсоння, психічні розлади,
набряк Квінке, анафілактичний шок, зміни АЛ і порушення ритму.
KRKA
SL0VENIA
СУСТАК МІТЕ
СУСТАК ФОРТЕ
таблетки з подовженою дією
СКЛАД:
1 таблетка Сустак міте складається з 2, 6 мг нітрогліцерину
1 таблетка Сустак форте містить 6, 4 мг нітрогліцерину
ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ: нітрогліцерин розширює вінцеві судини
серця, впливає безпосередньо на гладкі м”язи. Цей ефект особливо виражений з боку
системних вен, а також на коронарних і колатеральних судинах сердця. В більших
дозах
препарат розслаблює м”язи бронхів і жовчних шляхів, знижує кров'яний тиск.
Таблетки Сустак виготовлені за спеціальною технологією, що забезпечує рівномірне
звільнення нітрогліцерину: частина нітрогліцерину всмоктується швидко /через 10 хв./;
решта частина препарату всмоктується повільно і забезпечує подовжену дію.
ПОКАЗАННЯ: запобігання приступів стенокардії напруги при ішемічній хворобі
серця.
ЗАСТОСУВАННЯ: препарат приймають
всередину /не розжовуючи/. Необхідний
індивідуальний добір доз препарату. Добова доза становить 20-80 мг залежно від
тяжкості ІХС. Добову дозу ділять на 3-4 прийоми.
СТОРОННІ ЯВИЩА: почервоніння лиця, головний біль, зниження АТ.
ПРОТИПОКАЗАННЯ: крововилив у мозок, підвищення внутрішньочерепного тиску,
виражена гіпотензія, стеноз вічка аорти, закритокутові форми глаукоми.
Деякі фізіологічні показники
Нормальні показники периферичної крові
Показники Чоловіки Жінки
Гемоглобін, г/л 130−160 115−145
Еритроцити,10
12
/л 4,0−5,5 3,7−4,7
Гематокритне число 0,40−0,48 0,36−0,42
ШОЕ, мм/год 1−10 2−15
Кольоровий показник 0,85−1,05
Ретикулоцити, % 2−12
Діаметр еритроцитів, мкм 5−6,9 (12,5 %)
7−8 (76 %)
8,1−9 (12,5 %)
Осмотична стійкість еритроцитів, % NaCl
Мінімальний гемоліз 0,48−0,46
Максимальний гемоліз 0,34−0,32
лейкоцити 10
9
/л 4,0−8,8
Лейкоцитарна формула, % (х !0
9
/л)
нейтрофіли паличкоядерні 1−6 (0,040−0,300)
нейтрофіли сегментоядерні 47–72 (2,000−5,500)
еозинофіли 0–1 (0,000–0,065)
лімфоцити 19–37 (1,200–3,000)
моноцити 3–11 (0,090–0,600)
Тромбоцити, 10
9
/л 180–320
тромбоцитограма,%
юні 4
зрілі 81
старі 5
Подразнення 3
Дегенеративні 2
Вакуолізовані 5
Імунні показники
Основні кількісні показники імуної системи
Показник % Абс. число, 10
9
/л
Лімфоцити сумарно 33,7±1,8 2,3±0,18
Т-лімфоцити:
загальні (Тзаг) 53±1,5 1,14±0,057
тотальні (Тт) 75±1,4 1,58±0,033
активні (Та)
високоактивні 2,9±2,5 0,61±,055
середньоактивні 24±1,4 0,61±0,055
низькоактивні 21±1,2 0,48±0,024
Т-ЕК+ 9,0±0,9 0,21±0,013
Т-ЕС+ 20±3,8 0,46±0,03
Т-ЕСп 40±4,8 0,29±0,058
Т-аутологічні 13±1,1 0,29±0,021
Т-теофілінчутливі (Ттч) 12±1,5 0,27±0,042
Т-супресорні 15±1,6 0,15±0,027
ОКТ8+ 25±1,4 0,24±0,03
Т-хелперні 42±2,9 0,52±0,06
ОКТ4+ 70±3,3 0,92±0,08
Та 6,6±0,8 0,081±0,010
В-лімфоцити
В-ЕМ+ 7,6±0,8 0,160±0,019
В-ЕМп+ 19±3,3 0,39±0,070
В-СЗ+ 15±
2,5 0,315±0,050
B-IgA+ 4±1,4 0,069±0,015
B-IgM+ 10±1,7 0,183±0,012
B-IgG+ 12±1,8 0,215±0,016
B-Ig всі 26±3,1 1,22±0,56
Імуноглобуліни, г/л
ІgG 11,8±0,24
IgA 1,85±0,054
IgM 1,13±0,042
Т-ЕК+, Т-ЕС, В-ЕМ+, В-СЗ, Т- і В-лімфоцити, зв’язуючі, відповідно,
еритроцити кролика (ЕК+), собак (ЕС+), миші (ЕМ+), компонент комплементу
(СЗ+) та папанізовані еритроцити.
Дослідження кісткового
мозку
Мієлограма здорових людей (ЦКЛД)
Показник Вміст
Кількість мієлокаріоцитів, 10
9
/л 54–166
Кількість мегакаріоцитів, 10
9
/л 0,054–0,074
Співвідношення лейкоцити/еритроцити 4,1
Індекс дозрівання нейтрофілів 0,6–0,8
Індекс дозрівання еритробластів 0,8–0,9
Бласти, % 0,1–1,1
Мієлобласти, % 0,2–1,7
Промієлоцити, % 0,5–8,0
Нейтрофільні:
мієлоцити, % 4,5–16,0
паличкоядерні,% 0,5–3,2
сегментоядерні, % 1,0–3,8
Базофіли
мієлоцити, % 0–1,5
сегментоядерні, % 0–0,25
лімфоцити, % 1,2–11,5
моноцити, % 0,25–2,0
Плазматичні клітини, % 0,1–1,0
Ретикулярні клітини, % 0,1–1,0
еритробласти, базофільні,
поліхроматофільні, оксифільні, % 16,0–26,5
Основні параметри гемостазу
Дослідження судинно-тромбоцитарного (первинного) гемостазу
Показник Нормальні величини
Манжеткова проба 11–20 петехій — реакція слабо
позитивна
Кончаловського-Румпеля-Лееде 20–30 петехій — позитивна
більше 30 петехій — різко позитивна
Баночна проба за А. І. Нестеровим поява петехій при 197±7 мм рт. ст.
Час кровотечі:
за Дуке 2–4 хв.
за Айві менше 8 хв.
за Борхшревинком-Ваалером менше 10–12 хв.
Тест толерантності до ацетилсаліцилової Після прийому ацетилсаліцилової
кислоти
(за Квіком) кислоти час кровоточі не змінюється
або збільшується не більше, ніж у 1,5
раза
Загальні коагуляційні тести, що характеризують
утворення протромбінази та тромбіну
Показник Нормальні величини
Силіконовий час зсідання цільної крові, хв. 16–20
Силіконовий час зсідання плазми, с 200–260
ЧТЧ — парціальний (частковий) тромбо- 60–70
пластичний (кефаліновий) час плазми, с
НЧТЧ — активований парціальний (част- 35–50
ковий) тромбопластичний час плазми
(кефалінкаоліновий час), с
Основні біохімічні показники
Норми основних ферментів-індикаторів цитолітичного синдрому
Фермент Традиційні одиниці, ОД Одиниці СІ, ммоль/л
Аланінамінотрансфераза 7–40 28–190
γ-Глутаматамінотрансфераза
чоловіки 15–106 250–1770
жінки 0,9–6,5 165–1100
Глутаматдегідрогеназа 0–0,9 0–15
Лактатдегідрогеназа 100–340 220–1100