Пенчук І.Л. Радіожурналістика: основні засади функціонування
Подождите немного. Документ загружается.
6. Косюк О. Розваги, продуковані сучасними ЗМІ, у контексті майданної
сміхової культури // Українська періодика: історія і сучасність: Доп.та
повідомл.восьмої Всеукр.нуак.-теорет.конф., Львів, 24-26 жовтня 2003 р /
НАН України. ЛНБ ім.Стефаника, НДЦ періодики; За ред. М.М.Романюка.
– Львів, 2003. – С.640-643.
7. Пазяк О. Проблеми культури сучасного мовлення // Вісник КНУ. – Серія:
Журналістика. – Випуск 4. – Київ, 1997. – С.249-260.
8. Радіожурналистика: Учебник / Под ред. А.А.Шереля. – М.: Изд-во
Моск.Ун-та, 2000. – С. 406-428.
9. Смирнов В. Формы вещания. Функции, типология, структура
радиопрограм: Учебное пособие для вузов. – М.: Аспект Пресс, 2002. –
203 с.
10. Яремчишин Л. Тематика і зміст передач молодіжного радіо “Європа-
центр” // Телевізійна і радіожурналістика. Історія, теорія, практика: погляд
у майбутнє. – Зб.наук.-метод.праць. – Випуск 2. - Львів, 1999. – С. 192-198.
51
ПРОГРАМА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Протягом навчання студенти повинні вести власні спостереження,
аналізувати діяльність певних радіостанцій (концепція, особливості
програмування мовного дня тощо), тематичне спрямування та стилістичне
наповнення радіопрограм, випусків новин тощо, робити самостійні висновки.
З метою навчитися опрацьовувати методологічну, наукову літературу,
студентам пропонується виконати реферативну роботу з історії радіомовлення
за кордоном.
Під час проведення практичних занять студенти повинні створювати
записи на аудіокасеті або в цифровому варіанті, виконаному на “Велком-радіо”
(ГУ “ЗІДМУ”) у різних інформаційних жанрах і формах.
Крім того, студенти повинні охарактеризувати структуру радіомовлення
обласної держтелерадіокомпанії; дослідити тематичний план однієї з
приватних радіостанцій м. Запоріжжя; зробити порівняльну характеристику
роботи державних і недержавних радіоорганізацій регіону.
Кожен студент має виконати індивідуальне завдання: проаналізувати
програму радіомовлення за планом (Додатки 7, 16, 17, 18). Номер варіанту
відповідає номеру за списком в навчальному журналі.
Студенти повинні вміти працювати колективно, саме тому для створення
інформаційного випуску вони об’єднуються у фокус-групи, розподіляючи між
собою функціональні обв’язки (кореспонденти, ведучий новин, випусковий
редактор, звукорежисер).
Щоб навчитися мислити креативно студентам пропонується розробити
концепцію ранкового розважального шоу.
Підставою для виконання переліку завдань є опрацювання навчальної,
методичної літератури, консультації з викладачем, зустрічі з фахівцями-
науковцями, працівниками радіостанцій університету і міста, самостійний
аналіз інформаційних радіопрограм, самостійні практичні тренування.
52
КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ
Оцінка “відмінно” виставляється студентові за матеріали, які
демонструють вільне володіння теоретичними питаннями, відповідають
жанровим вимогам, побудовані логічно, не містять стилістичних та
орфоепічних помилок.
Оцінка “добре” виставляється студентові за матеріали, які демонструють
вільне володіння теоретичними питаннями, побудовані логічно, не містять
стилістичних та орфоепічних помилок, але мають 2-3 порушення жанрових
ознак.
Оцінка “задовільно” виставляється студентові за матеріали, які
демонструють певне нерозуміння теоретичних питань, мають 3-5 порушень
жанрових вимог, містять кілька стилістичних та орфоепічних помилок.
Оцінка “незадовільно” виставляється студентові за матеріали, які
демонструють абсолютне нерозуміння теоретичних питань, мають більше 5
порушень жанрових вимог, містять багато стилістичних та орфоепічних
помилок.
53
ЗАЛІК
Студенти денної та заочної форми навчання складають залік, що
передбачає усні відповіді на питання у співбесіді з викладачем і наявність
виконаних практичних завдань.
“Зараховано” виставляється за відповідь, яка містить вичерпне за сумою
поданих знань розкриття всіх питань, розгорнуту аргументацію кожного
положення, побудована логічно й послідовно, розкриває питання від його
нижчих до вищих рівнів, а також містить приклади з журналістської практики
– з історії та сучасності, які дозволяють судити про повноту уявлень студента з
поставленого питання. Відповідь повинна бути викладена гарною, багатою
мовою, відзначатися точним вживанням термінів, містити посилання на
засвоєну навчальну літературу. У відповіді допускаються стилістичні помилки,
неточне вживання термінів, довільне тлумачення фактів.
“Незараховано” виставляється за відповідь, яка містить неповне за
сумою виявлених знань висвітлення всіх запитань, поверхово аргументує
положення відповіді, у викладі допускає композиційні диспропорції,
порушення логіки й послідовності викладу матеріалу, не ілюструє теоретичні
положення прикладами з журналістської практики. Мова відповіді рясніє
помилками, допускає неправильне слово - й терміновживання та близька до
суржику.
54
ПИТАННЯ З КУРСУ
1. Характеристика поняття “радіожурналістика”.
2. Радіомовлення в системі ЗМІ.
3. Радіомовлення в контексті українського державотворення.
4. Тенденції розвитку української радіожурналістики.
5. Основні завдання радіоорганізацій України.
6. Організація радіомовлення в Україні.
7. Структура радіомовлення в Україні.
8. Мовлення на закордонні країни. Іноземні радіоорганізації в Україні.
9. Особливості функціонування обласного радіо.
10. Соціальна відповідальність радіожурналіста.
11. Правові основи функціонування українського радіомовлення.
12. Державні органи, що контролюють діяльність радіорганізацій. Основні
документи.
13. Державні радіоорганізації України.
14. Особливості розвитку приватного радіомовлення України.
15. Розвиток форматних радіостанцій в Україні. Особливості сучасного
недержавного радіомовлення України.
16. Основні принципи журналістської етики та морально-фахові норми
творчої роботи.
17. Чинники впливу радіомовлення на формування національного
інформаційного простору.
18. Основні етапи розвитку українського радіомовлення.
19. Українське радіомовлення в 1926-1932рр.
20. Українське радіомовлення в 1932-1941рр.
21. Українське радіомовлення в 1941-1945рр.
22. Українське радіомовлення в 1945-1953рр.
23. Українське радіомовлення в 1953-1964рр.
24. Українське радіомовлення в 1964-1982рр.
25. Українське радіомовлення в 1982-1991рр.
26. Українське радіомовлення в 1991-до наших днів.
55
27. Основні етапи розвитку радіомовлення в Росії.
28. Передумови та винайдення радіо, суперечливі питання. Початок
радіомовлення в Радянському Союзі.
29. Історія зародження радіомовлення в США.
30. Етапи розвитку радіомовлення у Франції.
31. Історія та сучасність радіомовлення Великобританії.
32. Зародження радіомовлення у Німеччині.
33. Специфіка розвитку радіомовлення в Японії.
34. Історія та сучасність радіомовлення Канади.
35. Історія та сучасність радіомовлення Австралії.
36. Історія та сучасність радіомовлення країн Близького Сходу.
37. Функції українського радіомовлення.
38. Функції радіомовлення в окресленні українських та зарубіжних вчених.
39. Психолого-педагогічні механізми формування громадської думки.
40. Специфічні чинники естетичного впливу радіопередач на слухачів.
41. Інтегруюча функція українського радіомовлення. Тематична
спрямованість інформаційних повідомлень. Види інформації.
42. Організація мовного дня. Сучасні тенденції програмування.
43. Особливості побудови ранкових, денних, вечірніх і нічних відрізків часу,
суботніх і недільних програм.
44. Умови побудови інформаційних випусків.
45. Поняття жанру в радіожурналістиці. Різноманітність підходів до
жанроподілу.
46. Типи радіопрограм. Поєднання у програмі різних видів мовлення, форм
передач, жанрів.
47. Творча поведінка, особливості, навички та майстерність роботи
радіожурналіста у “прямому ефірі”.
48. Особливості викладу новин на радіо.
49. Передачі освітньо-виховного характеру.
50. Специфічні особливості радіо в порівнянні з іншими ЗМІ.
51. Найважливіші виражальні засоби сучасного українського радіомовлення
56
52. Специфічні можливості функціонування радіомовлення. Вербальні та
невербальні мовні засоби.
53. Лаконічність повідомлення та доцільний порядок слів у реченні.
54. Типи слухання радіо.
55. Чинники впливу радіомовлення на формування національної свідомості
молодіжної аудиторії.
56. Читання інформаційних повідомлень.
57. Монолог і його специфіка в радіомовленні.
58. Поняття та форми діалогу. Радіопрограми-обговорення, радіопрограми-
дискусії.
59. Форми радіожурналістики.
60. Шоу-програми на FM-станціях.
61. Характеристика поняття “формат радіостанції”.
62. Загальна характеристика основних музичних форматів за американською
та британською версіями.
63. Дикція, темп мовлення, інтонація, паузи при читанні радіотекстів.
64. Радіоаудиторія, її структура, інтереси, мотиви прослуховування
радіопрограм.
65. Форми і методи вивчення аудиторії. Рейтинг радіостанції.
57
ДОДАТОК 1
УКРАЇНСЬКЕ РАДІО В ЕЛЕКТРОННОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ
ПРОСТОРІ УКРАЇНИ: ШТРИХИ ДО ТРАНСФОРМАЦІЇ
СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН
В. НАБРУСКО,
перший віце-президент
Українського радіо
Динамічні зміни, що відбуваються сьогодні в суспільстві, адекватно
відображаються і на процесах в засобах масової інформації, формують певні
тенденції, визначають закономірності, зрештою ставлять і контролюють
конкретні соціальні завдання. Теперішні історичні умови кардинально
відрізняються від часів навіть розквіту перебудовчих процесів і нинішній
комплексний аналіз роботи газет, радіо, телебачення дозволяє більш точно
спроектувати на суспільні процеси загалом і вибудувати певну об’єктивну
модель суспільства - суперечливого, взаємопов’язуючого, динамічного.
Зрозуміло, що в недавно минулих часах панування ідеологічних міфів такі
дослідження мали заздалегідь передбачуваний сфальсифікований результат.
Свій аналіз ми побудуємо на дослідженні діяльності електронних засобів
масової інформації через роботу Українського радіо - найбільш масового та
мобільного фактору формування суспільної свідомості. Отже,
конспективно про найсуттєвіші характеристики електронного
інформаційного простору України.
1. ВСЕОСЯЖНІСТЬ ТА ОПЕРАТИВНІСТЬ ІНФОРМУВАННЯ
В нинішніх умовах фінансової скрути, коли передплата газети для
багатьох фінансове недоступна, радіо та телебачення практично не мають
конкурентів щодо масовості поширення та впливу на формування громадської
думки. Загальнонаціональні державні канали радіо та телебачення мають
практично стопроцентне покриття території країни. Географія надходження
листів до Національної радіокомпанії України свідчить, що радіо слухають у
всіх областях і активність реагування практично пропорційна кількості
58
населення, за окремими винятками, що легко пояснити історичними
традиціями, об’єктивними факторами, які склалися у певних регіонах.
За 1996 р. Українське радіо одержало 296 т. 984 звернення, що майже на
12 тисяч більше ніж у 1995 році, що також свідчить про роль радіо в нинішніх
умовах як соціального інституту, яка не зменшується на фоні певної соціально-
психологічної апатії населення через економічну скруту.
Структурно сьогодні Українське радіо складається з трьох
диференційованих каналів внутрішнього мовлення та служби іномовлення із
загальним добовим обсягом мовлення 94,5 годин. Аналіз листів до
Українського радіо свідчить, що свого слухача має кожний канал. Своя
аудиторія в першого канату - синтетичного за жанром, політичного за
спрямуванням, народного - за характером. Свій слухач в другого каналу
“Променя” - інформаційно-музичного, молодіжного. Традиційно стабільна
аудиторія третього каналу - художньо-мистецького.
Зрозуміло, що поза усіляким сумнівом випереджає радіо й телебачення
своїх колег щодо оперативності подачі матеріалів. Можливість “живого”
включення з місць подій, доступна технологія миттєвої передачі сигналу з
будь-якого регіону світу, мобільність інформаційно-програмної політики
дозволяють практично в будь-яку хвилину, увімкнувши радіо чи телеприймач,
відчути пульс життя планети. Такі могутні фактори, як масштабність впливу та
оперативність інформування визначають зрештою природу функціонування та
соціальну роль електронних мас медіа як державних, так і приватно-
комерційних за формою власності.
2. ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДНИХ ПОЗИЦІЙ – ВИЗНАЧАЛЬНА
ПРИКМЕТА ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В
СУЧАСНИХ УМОВАХ
Формування плюралістичного суспільства передбачає і різноманітність
думок, суспільно-політичних установок, культурних напрямів, релігійних
традицій. Зрозуміло, що комуністична ідеологія одновимірного суспільства
виконала колосальну роботу і більшість громадян пострадянського простору,
особливо людей похилого віку, підсвідоме залишаються “совєтсько-
59
російськими” патріотами, а нинішні суверенні держави для них існують лише
як територіально-географічне поняття.
Сьогоднішні засоби масової інформації це прекрасно розуміють, так само,
як і ідеологічно-політичну невизначеність та розгубленість величезного
соціального масиву людей середнього віку, практичну світоглядну
несформованість молоді та підлітків. Виходячи з цього, кожна газета, радіо чи
телестанція ставлять конкретні політичні завдання, формуючи свій електорат,
визначаючи стратегічну ідеологічну мету для вибудови свого суспільства.
І тому сьогодні просто повідомити про навколишні події, “фотографувати”
дійсність - це робити навіть менше півсправи. Засоби масової інформації
усвідомлюють свою величезну соціальну роль і після інформаційно-
пізнавальних матеріалів в розвитку дають аналітичне осмислення дійсності.
Таким способом формуються новий тип мислення, пріоритети цінностей,
нав’язується певний спосіб поведінки, конкретний самостійний аналіз
навколишніх процесів, зрештою вибудовуються соціально - психологічна
установка і на завершальному етапі - світоглядні позиції.
Поверховий аналіз діяльності сьогоднішніх друкованих видань,
телерадіокомпаній дає можливість зробити висновок, хто прагне до реставрації
соціалістичного минулого і активно використовує в своєму
пропагандистському арсеналі безпрограшні установки та цінності
соціалістичної справедливості, захищеності, рівноправності, хто пропагує
космополітичні ліберальні ідеали з чіткою податковою системою,
законослухняністю та державою в розумінні території, і хто воліє побудувати
національно-демократичну державу з поєднанням інтересів особистості та
суспільства, пошанування та розвитку національно-історичних традицій,
культури. Виходячи з такої системи оцінок, навіть примітивні за своїми
фаховими характеристиками приватні радіостанції, які працюють в режимі
радіовузлів, механічно транслюючи інформацію та музику, безсистемну часто
вульгарну балаканину, виконують чітку соціальну функцію. Вони агресивно
впливають на свідомість малоосвіченої аудиторії, переважно молодіжної,
законсервовують їх низький інтелектуальний рівень, формують примітивні
60