Пенчук І.Л. Радіожурналістика: основні засади функціонування

Подождите немного. Документ загружается.

- форми та жанри інформаційних передач

- джерела інформації

- робота з авторським активом

- фінансове та матеріально-технічне забезпечення.

Самостійна робота студентів:

1. Розказати про систему редакційних планів (місячні плани,

тижневі плани, плани мовного дня).

2. Джерела планування (офіційні, неофіційні).

3. Які моменти беруться до уваги при розборі планів мовного

дня?

4. Як складають сценарні плани мовного дня на радіостанції?

5. Функції програмного директора.

Рекомендована література:

1. Григораш Д.С. Журналістика у термінах і виразах.-

Київ, 1974 р. – С. 168-169.

2. Закон України “Про телебачення і радіомовлення”.

3. Лизанчук В. Радіожурналістика. Засади

функціонування. Підручник. – Львів, 1997.

4. Пенчук І. Л.Виховання національної свідомості на

прикладі програми Ганни Черкаської “Історичний календар” (Запорізька

обласна телерадіокомпанія) // Телевізійна й радіожурналістика: Зб. наук.-

метод. праць. – Львів, 2002. – Вип. 4. - С. 29 - 32.

5. Миронченко В. Основи інформаційного

радіомовлення.- К., 1996. - С. 44-69, 82-101.

6. Смирнов В.В. Формы вещания: Функции, типология,

структура радиопрограмм: Учебное пособие для вузов. – М.: Аспект

Пресс, 2002. – С.79-97.

ТЕМА 7

ЖАНРИ РАДІОЖУРНАЛІСТИКИ

Жанр як певний тип журналістського твору, що характеризується

властивими йому методами відображення дійсності.

Диференціація понять “жанр” і “форма”. Різноманітність підходів до

жанроподілу: концепції російських вчених (інформаційні, аналітичні та

документально-художні жанри), В.В.Смирнова (за функіонально-предметними

ознаками – інформаційні, аналітичні та документально-художні жанри, за

формою звучання в ефірі – монологічні, діалогічні та синтетичні жанри), В.Я.

Миронченка (репортаж, розповідь кореспондента, інтерв’ю, виступ перед

мікрофоном, коментар).

Різновиди жанрів на радіо

Інформаційні Аналітичні Документально-

художні

 радіоповідомлення

 радіоогляд преси

 радіозвіт

 інформаційна

кореспонденція

 інформаційне

радіоінтерв’ю

 інформаційний

радіорепортаж

 аналітичне

радіоінтерв’ю

 аналітична

радіокореспонденція

 аналітичний

радіорепортаж

 радіорецензія

 лист

 радіобесіда

 радіокоментар

 радіоогляд

 дискусія на радіо

 радіопромова

 журналістське

розслідування на

радіо

 радіонарис

 радіозамальовка

 радіорозповідь

 радіофейлетон

 радіокомпозиція

Різновиди жанрів за звучанням

Монологічні Діалогічні Синтетичні

 інформаційне

радіоповідомлення

 радіоогляд преси

 радіозвіт

 радіокореспонденція

 лист

 радіорецензія

 радіокоментар

 радіобесіда

 радіопромова

 радіозамальовка

 радіоінтерв’ю

 радіобесіда

 радіодискусія

 радіозвіт

 радіокореспонденція

 радіорепортаж

 радіорецензія

 радіоогляд

 радіонарис

 радіозамальовка

 радіорозповідь

 радіофейлетон

 радіокомпозиція

Питання для обговорення:

1. Загальне поняття про жанр як стійку літературну форму твору.

2. Поняття жанру в журналістиці:

- жанр як категорія конкретна;

- жанр як особлива форма життєвого матеріалу;

- жанр як типологічна категорія;

- жанр як гносеологічна категорія;

- жанр як категорія морфологічна;

- жанр як категорія аксіологічна;

- жанр як категорія творча.

3. Дифузія в системі жанрів сучасної журналістики.

4. Особливості мовленнєвих жанрів.

5. Специфіка жанрів радіожурналістики.

6. Розмежування поняття “жанр” і “форма”.

7. Розмежування поняття “жанр” і “текст”.

8. Жанр і майстерність. Національні традиції у жанровій класифікації творів

журналістики.

9. Сучасні тенденції розвитку жанрів української журналістики.

Питання для практичного опрацювання:

1. За поданим планом (Додаток 7) проаналізувати інформаційний випуск на

державному і приватному радіо (для аналізу необхідно записати випуск на

магнітну стрічку).

2. Проаналізувати інформаційну програму радіостанції, яка

мовить в діапазоні ФМ. Звернути увагу на те, як вона

формується, які принципи покладено в основу

використання різних жанрів в її контексті.

Питання для самоперевірки:

1. Журналістська практика як основа формування жанрів. Вторинність жанру

стосовно задуму і мети твору.

2. В чому виражається жанровий зміст?

3. Що таке жанровий різновид?

4. Що слід враховувати при виділенні жанрового різновиду?

Самостійна робота студентів:

1. Прослухати 2-3 різноманітні програми по радіо. Охарактеризувати їх

жанрову приналежність.

Рекомендована література:

1. Григораш Д.С. Журналістика у термінах і виразах. – Львів.– 1974р. – С. 76.

2. Здоровега В.Й. Теорія і методика журналістської творчості: Навчальний

посібник. – Львів: ПАІС, 2000. – С.156-173.

3. Миронченко В.Я. Основи інформаційного радіомовлення. – К., 1996. – С.

285-287.

4. Михайлин І.Д. Основи журналістики: Підручник. – К.: ЦУЛ, 2002. – С.

213-224.

5. Основы творческой деятельности журналиста: Учебник для студентов

вузов по спец. «Журналистика» / Ред.-сост. С.Г.Корконосенко. – СПб.:

Знание, СПбИВЭСЭП, 2000. – С. 125-138.

6. Радиожурналистика: Учебник / Под ред. А.А. Шереля. -М.: Изд-во Моск.

ун-та, 2000. - 480 с.

7. Жанры радиожурналистики: Учебное пособие для вузов / В.В.Смирнов. –

М.: Аспект Пресс. 2002. – 288 с.

ТЕМА 8

СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РАДІОМАТЕРІАЛІВ

Монолог як усна форма спілкування, його специфіка в радіомовленні

(різноманітність класифікацій – безпосередньо-контактний та посередньо-

контактний; дикторський і авторський; монолог як вид розповіді, зверненої до

самого оповідача, монолог повідомляючий та монолог переконуючий).

Діалог як тип організації усного мовлення. Діалог як філософська

категорія. Види діалогу: діалог з домінантою висловлення, діалог-переконання,

діалог-взаємодоповнення, діалог-диспут, сократівський діалог, “метод

Сократа” навпаки, катехізисний діалог. Радіопрограми-обговорення,

радіопрограми-дискусії. Представлення дійових осіб та зверненість до

аудиторії.

Виражальні засоби журналістики – усне слово, природні шуми,

музика.

Монтаж у радіожурналістиці.

АТРИБУТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ

РАДІОМОВЛЕННЯ

 Носій інформації – звук, що сприймається негайно в момент

передачі сигналу

 Для сприйняття потребує мінімального технічного обладнання

 Максимально зручне прослуховування

 Найбільш проникнений ЗМІ

 Володіє найбільшою аудиторією

 Відсутність відеоряду не відволікає уваги реципієнта

 Спирається на силу промовленого слова

 Дає можливість зосередитись на змісті звукової інформації.

 Активізує уяву слухача

 Надає можливість надавати інформацію про подію в момент самої

події.

 Радіослово не ідентичне друкованому слову

 Радіо створює ширший діапазон самостійності

НЕГАТИВНІ ОЗНАКИ РАДІОМОВЛЕННЯ

 Неможливо відкласти прослуховування на більш зручний час.

 Неможливо зробити його більш швидким чи повільнішим.

 Позбавляє слухача вибірковості, прив’язує до запланованих передач

і програм.

 Не можна слухати декілька програм одночасно.

Питання для обговорення:

1. Особливості радіомовлення та його формотворчі засоби.

2. Слово як головний формотворчий засіб радіомовлення.

3. Різновиди монологів в радіомовленні.

4. Елементи діалогічності в радіомовленні.

5. Музично-шумове оформлення радіопередачі.

6. Основні функції музики та шумів.

7. Стильотворчі засоби радіожурналістики.

- реверберація;

- прийом “буратіно”;

- звукова мізансцена;

- голосовий грим.

8. Монтаж на радіо.

Питання для самоперевірки:

1. Сфери впливу радіо на слухачів.

2. Специфіка радіодокументалізму.

3. Сфери впливу радіо на слухачів.

4. Специфіка радіодокументалізму.

Питання для практичного опрацювання:

1. Навести приклади використання елементів діалогічності в

радіопередачі.

2. Навести приклади використання стильотворчих засобів місцевими

радіостанціями.

3. Пояснити роль музики в радіомовленні і в журналістських текстах (на

прикладі).

Самостійна робота студентів:

1. Процес сприйняття слухачами радіопередач.

2. Типи слухання радіо.

3. Чинники поліпшення сприймання радіопередач.

4. Законспектувати статтю Олександри Сербенської

“Феномен звукового мовлення” (Додаток 7).

5. Законспектувати статтю Ваніної О. “Значення голосу і манери

говорити

для теле- і радіожурналістів” ( Додаток 8).

Рекомендована література:

1. Ваніна О. Значення голосу і манери говорити для теле- і

радіожурналістів // // Телевізійна і радіожурналістика: Збірник науково-

методичних праць. – Львів, 2001. – Вип.4. – С. 155-158.

2. Лизанчук В.В.Радіожурналістика: засади функціонування. Підручник. –

Львів: ПАІС, 2000. – С. 208-217, 222-223.

3. Пенчук І. Україномовне інформаційне середовище як фактор

формування національної свідомості // Поліграфія і видавнича

справа: Наук.-техн. зб. / Ред. С.М.Гунько. – Львів, 2002. – С. 230 -

234.

4. Пенчук І. Формування ментальності нації крізь призму радіомовлення (на

матеріалах радіостанцій м. Запоріжжя) // Ex professo: Зб. наук. пр. / Ред.

кол.: В.Демченко. –– Дніпропетровськ, 2001. - Вип. 3. - С. 179 – 185.

5. Сербенська О. Феномен звукового мовлення // Телевізійна і

радіожурналістика. – Збірник наук.-метод.праць. – Випуск №3. – Львів,

2000. – С. 349-358.

6. Смирнов В.В. Жанри радиожурналистики. –М.: Аспект-ПРЕС, 2002. –

с.19-29.