Пенчук І.Л. Радіожурналістика: основні засади функціонування

Подождите немного. Документ загружается.

сценарний план, вимагає своєрідної проби – ознайомлення учасників зі

студійною обстановкою, в якій їм доведеться виступати. Режисер може

повідомити про творчий задум, але коли передача йтиме в ефір, вона фактично

творитиметься “заново”. Найчастіше І. Використовується в інтерактивних,

прямоефірних програмах, в яких слухач приймає безпосередню участь за

допомогою телефонного, пейджингового, модемного, факсимільного зв’язку.

Іномовлення (див. Міжнародне радіомовлення).

Інсценування (від лат. in “на” і scena “сцена”) — переробка

белетристичного добутку (роману, повісті, розповіді) у драматургічному з

метою переробки на радіотеатр. Як складний творчий процес вона включає

етапи: написання сценарію, підбор виконавців ролей, розробку мізансцен,

проведення репетицій тощо. Особливо часто використовується в програмах

для дітей.

Інтернет-мовлення – розширення мовлення діючих ефірних радіостанцій

в мережу Інтернет для збільшення слухацької аудиторії. До 2000 року в Києві,

наприклад, майже не залишилося комерційних FM-радіостанцій, байдужих до

цієї нової форми поширення програм і передач. Однак точкою відліку можна

назвати 1996 рік: у жовтні цією формою мовлення зацікавилася радіостанція

“Європа Плюс”, випустивши в режимі Real Audio програму “FM Достоєвський”

Артемія Троїцького. Прослуховування радіостанції в режимі Real Audio —

досить просте заняття: не потрібно крутити ручку тюнера чи налаштовувати

цифровий приймач, варто лише підключити свій персональний комп’ютер до

Інтернету через провайдера (фірма, що надає повний комплекс Інтернет-послуг) і

за допомогою браузера (програма пошуку в мережі) Microsoft Explorer чи

Netscape Navigator набрати адресу сервера: http:// www.realaudio.com — і вибрати

серед переліку станцій, що мовлять у мережі, потрібну. При цьому зберігаються

всі основні переваги радіо: слухаючи радіопередачу через Інтернет, одночасно

можна грати в комп’ютерну гру, набирати текст дипломної роботи чи

відправляти електронний лист.

Інтонація (від лат. Mono “голосно вимовляю”) — сукупність ритміко-

мелодійних засобів вимови. Інтонація вносить у мову різноманітні відтінки,

221

робить її питальною, окличною або розповідною. У радіомовлення вона вказує

на вставлення ведучого до передаваного змісту, сприяє виразності викладу

мікрофонного матеріалу, надає текстові своєрідного забарвлення.

Інформаційне мовлення — система радіопередач, підготовку яких

здійснюють різні редакційні підрозділи з метою оперативного й об’єктивного

інформування населення про найбільш важливі і цікаві події в країні і за її

межами. Значну частину інформаційного мовлення складають програми

прямого ефіру — трансляції і репортажі з місця події, що синхронно

відбивають його розвиток. Найважливіша умова ефективності інформаційного

мовлення — оперативність, тому що відповідно до законів соціальної

психології і психології сприйняття суспільна думка з приводу того чи іншого

соціально значимого факту формується насамперед на базі першого його

тлумачення ЗМІ. До числа найбільш розповсюджених жанрів інформаційного

мовлення відносять: репортаж, інтерв’ю, звіт, виступ, коментар, радіомости,

радіоперегук тощо.

Канал мовлення – сукупність технічних засобів з частотним

присвоєнням, призначених для трансляції теле- радіопередач.

Касета (від франц. cassette “шухлядка”) — пристрій у виді закритого

пластмасового футляра, призначений для розміщення в ньому котушки,

сердечника, носія магнітного запису і деяких допоміжних пристосувань.

Використовується як носій відео - і звукової інформації. Переваги касети у

порівнянні з іншими пристроями для збереження і використання магнітної

стрічки (котушками, рулонами тощо) — захищеність стрічки від випадкових

ушкоджень, компактність, простота експлуатації і зручність збереження.

Композиція – побудова твору, система зв’язку складових частин, їх

взаємозумовленості і співвіднесеності. Незалежно від обсягу, кожний

словесний твір будується за законами пропорцій, діалектичного зв’язку

компонентів і становить складне ціле. Структура будь-якого журналістського

твору залежить від специфіки матеріалу, творчого завдання і таланту автора.

Щоб композиція була справжнім засобом реалізації творчого задуму,

журналіст повинен продумати початок твору і його закінчення, подбати про те,

222

який епізод чи факт поставити в центрі уваги слухача, зважити на

мовностилістичні засоби зв’язку усіх складових частин виступу.

Контроль ефіру – запис радіопередачі з метою оцінки якості підготовки

матеріалу і якість самої передачі.

Концерт-загадка — один з різновидів концерту, що практикується

радіомовленням. При виконанні номерів ведучий навмисно не називає

прізвище виконавця з метою отримання цієї інформації від слухачів в прямому

ефірі.

Кореспондент

Котировка програми – показник популярності програми. Процент

відбору радіослухачів, що прослуховують певну програму у певний час.

“Лайнер” - фраза, що промовляється та анонсує, випереджає

радіопередачу, розділяє рубрики в тематичній чи адресній радіопрограмі. З

цим звуковим відрізком слухачі ідентифікують радіостанцію. У звуковому

пакеті радіостанції повинні бути присутні лайнери різної тривалості: швидкі,

середні та повільні. Вони підбираються до наступних за ними піснями за

тональністю, настроєм, змістом, ритмом, швидкістю тощо.

“Лід” – ввідний абзац, яким відкривається текст публікацій. Це

своєрідний зачин, що виконує функцію заспіву або зачину. На радіо “лідова”

система подачі інформації використовується у випусках новин: на початку

ведучий коротко розповідає про найважливіші події в світі, в країні або місті за

останню годину. Іноді “ліди” формуються за принципом зацікавленості з

метою залишити слухача на певній хвилі протягом тривалого часу.

Літературний театр — вид радіоспектаклю, у якому поєднуються

елементи сценічної дії й авторського оповідання, за допомогою акустичних

засобів розкривається зміст художнього твору.

“Лого” – звуковий логотип радіостанції, який складається з різноманітних

елементів (чітка назва радіостанції, частота в ефірі, відбиття точного часу,

музична композиція, що асоціюється з радіостанцією тощо).

Локальна програма – програма, що підготовлена місцевою програмою

мовлення (без участі мережі).

223

Магнітофільм — фонограма, отримана в результаті запису на магнітній

стрічці.

Магнітофон (від гр. Magnetis litos букв, “камінь з Магнесії” (давнє місто в

Малій Азії) і гр. phone “звук”) — апарат магнітного запису, чи апарат

відтворення магнітного запису, чи апарат магнітного запису і відтворення,

призначений для звукозапису і (чи) відтворення звукозапису.

Міжнародне радіомовлення - широко використовується в науковій і

популярній літературі, а також у журналістській практиці. Поряд з ним

вживаються терміни “іномовлення”, “мовлення на закордонні країни”,

“зовнішнє радіомовлення”, “закордонне радіомовлення”. Усі вони є

синонімами. У рамках країни — суб’єкта мовлення міжнародне радіомовлення

є важливою частиною системи національних засобів масової інформації. У той

же час воно являє собою елемент системи глобального обміну інформацією,

що включає також пресу, телебачення, туризм, різного роду міжнародні

зв’язки й організації, дипломатичні канали. Підготовка і випуск в ефір

радіопередач, призначених для радіослухачів за кордоном, — особливий вид

мовлення. Воно ведеться як на іноземних мовах, так і мовою країни-суб’єкта

мовлення.

Місцеве радіомовлення — ланка системи радіомовлення країни, що існує

відповідно до адміністративно-територіального розподілу України. До

місцевого радіомовлення відносяться обласні, міські (районні) редакції

радіомовлення. Найбільше їх у обласних містах, які транслюють передачі

українською мовою і висвітлюють місцеве життя. Кілька разів на тиждень

тривалістю до години ведеться мовлення у районах, через ретрансляційні вузли

здійснюється РМ у сільських населених пунктах, на промислових підприємствах.

Хвилі, на яких працюють станції місцевого РМ, визначаються міжнародною

конвенцією. Програми місцевого радіомовлення містять у собі інформаційні

випуски, тематичні передачі з загальнополітичних і соціально-економічних

питань, побудовані на місцевому матеріалі, а також концерти за заявками.

Обов’язкова частина програми місцевого радіомовлення — оголошення

рекламного характеру. Обсяг передач місцевого радіомовлення – різний.

224

Мікрофон (від гр. micros “малий” і “phone” звук) — пристрій, що

перетворює звукові коливання в електричні. Використовується як неодмінна

частина апаратури радіо.

Мікрофонна папка — папка, що містить технічні і творчі дані передачі,

підготовленої до ефіру: мікрофонний матеріал, інформацію про учасників,

хронометраж, режисерський сценарій і т.д.

Мікрофонний матеріал — текст, призначений для читання у мікрофона і

передачі в ефір.

Мікшер (від англ. mixer “змішувач”) — прилад для мікшування.

Мікшування — регулювання рівнів електричних сигналів передачі,

поступове виведення звуку і наступне таке ж введення їх. Це специфічна

форма переходу від однієї музичної фрази до іншої музичної фрази.

Модератор (лат. moderator “стримуючий”) — ведучий на радіостанції,

журналіст, що повідомляє кілька окремих інформаційних матеріалів у

передачі, з’єднує чи відокремлює їх, доповнює коротким коментарем;

редактор, що веде передачу як диктор із вступним, перехідним чи заключним

словом у програмі, розділі програми. Модератор стежить за правильним

розподілом часу висловлювань гостей студії і слухачів, які телефонують. Його

ціль – не “загубити” тему, не відходити учасникам від теми обговорювання.

Найголовніший принцип: модератор не є учасником дискусії, не займає

позицію одного з учасників. Приклад модератора – це ведучий програм, що

стосуються передвиборчих дебатів.

Мовлення — процес поширення інформації засобами радіо- чи

телевізійної техніки. Мовлення має на увазі одночасний прийом інформації,

переданої з одного редакційно-технічного центру, великою кількістю людей, за

допомогою індивідуальних прийомних пристроїв. Розрізняють внутрішнє

мовлення (передачу програм для населення своєї країни) і іномовлення

(міжнародне мовлення) (передачу програм для населення інших країн). За

технічними характеристиками Мовлення розділяється на ефірне і дротове

(кабельне радіомовлення і радіотрансляційна мережа).

225

Музикальна година – тип програми радіомовлення, коли передачі

музикальних записів перетинаються з повідомленнями про точний час,

прогнозом погоди, чисельними рекламними зверненнями та іншими

різновидами радіоповідомлень.

Музичний супровід – мелодія, що увиразнює текстовий матеріал

радіопередачі, створює фон, на якому ведеться розповідь. Музичний супровід

сприяє глибшому розкриттю змісту, робить передачу емоційно забарвленою,

викликає певний настрій у слухача.

Навчальне радіомовлення – галузь мовлення, що використовує

акустичні засоби радіо в навчально-освітніх цілях. Організовує передачі для

учнів і студентів, чим прискорює і полегшує засвоєння матеріалу. До програм

включає лекції, уроки. Найчастіше навчальне радіомовлення використовується

для вивчення іноземних мов.

Наростання – поступове та рівномірне звукове посилення радіопередачі.

Є одним із засобів музичного оформлення матеріалу, який передається в ефір.

Невербальна інформація (від лат. verbalis “словесний”) — інформація,

що міститься не стільки в слові, вимовному журналістом в мікрофон, скільки в

інтонації, з яким ці слова вимовляються. Може додавати тексту іронічний, а

іноді і протилежний зміст. До поняття невербальної інформації часто відносять

звукопис подій чи окремих фактів реального життя, зібраних разом за

принципом арт-акустики, тобто таким способом, коли кожен звуковий

фрагмент зберігає семантичне значення, тобто має змістовне наповнення.

“Новини одним рядком” (англ. “headlines”) – анонсування випусків

новин, в яких дуже коротко розповідається про найголовніші події.

Обласне радіомовлення (див. Місцеве радіомовлення)

Оглядач – журналіст, який готує огляди для радіомовлення. Його

виступи, як правило, порушують актуальні проблеми, аналізують численні

факти, події. Це кваліфікований працівник, людина широких політичних

горизонтів, високої журналістської культури.

Оголошення – передане по радіо повідомлення про певну подію, може

бути рекламного типу.

226

Партитура передачі (від іт. partitura літер, "поділ, розподіл"). Розгорнута

форма режисерського сценарію, що найбільш повно відбиває послідовність

епізодів радіопередачі. Робота над партитурою передачі завершується в

процесі трактових (генеральних) репетицій. За партитурою передачі

радіорежисер чи асистент режисера видають в ефір передачу чи ведуть її запис,

знаходячись в апаратній за режисерським пультом.

Пауза – тимчасова зупинка голосу, невелика затримка в бесіді, розмові,

читанні. Це важливий чинник логічного членування тексту на домірні частини,

засіб психологічної підготовки слухача до сприймання матеріалу. Правильне

додержання пауз позитивно позначається на якості мовлення перед

мікрофоном: може надавати передачі відповідної (розповідної, окличної,

питальної) тональності, певного колориту й емоційно впливати на слухача.

Передавач — радіоелектронний апарат, що використовується у зв’язку,

радіомовленні для передачі в ефір електромагнітних сигналів, адекватних

переданим звуковим сигналам, музичним мелодіям. Передавач здійснює два

фізичних процеси: створює електричні хвилі високої частоти (внаслідок

трансформації енергії джерела) і направляє ці хвилі для передачі сигналів.

Перехідна аудиторія – аудиторія, що лишається біля приймачів після

прослуховування попередньої програми тієї ж станції чи мережі.

Підводка – складова (композиційна) частина твору радіожурналістики,

яка вводить слухача в курс теми, допомагає зорієнтуватися в обстановці,

ознайомитися з учасниками передачі, репортажу тощо.

Підложка – музично-шумове оформлення радіопередачі, на фоні якого

ведучий, диктор або ді-джей працює в ефірі. За допомогою підложки слухач

може відрізнити одну передачі від іншої. Підложка додає змістове

навантаження радіопередачі, створює настрій і емоційно забарвлює.

Позастудійний запис — звукозапис, здійснюваний поза радіостудією за

допомогою переносної чи пересувної апаратури. Позастудійний запис може

вироблятися також через постійно діючі трансляційні пункти, обладнані в

театрах, концертних залах, на стадіонах, у лекційних аудиторіях і інших

приміщеннях, де регулярно відбуваються суспільно значимі події.

227

Позастудійне мовлення – процес створення радіопередачі та його

звукового супроводу безпосередньо на місці подій і передача їх на студію для

негайного посилання в ефір. Позастудійне мовлення здійснюється пересувним

комплексом апаратури, яка забезпечує самостійну підготовку передачі без

технічних засобів радіостанції.

Позивні – поєднання звукових сигналів і музичних мелодій, що

передують передачам і дозволяють розрізняти радіостанції одну від одної,

налаштовуватися на їх хвилю.

Постановочне читання — жанр художнього мовлення, що представляє

собою виконання перед мікрофоном одним чи декількома акторами

літературного твору (цілком чи фрагменти) з використанням різних

виражальних засобів радіомовлення. Постановочне читання, поєднуючи в собі

характерні риси театру й естради, дозволяє інтерпретувати прозу, максимально

зберігаючи авторські відступи і міркування, і в той же час дає можливість

акторам глибоко досліджувати характери персонажів, перевтілюватися в

повній відповідності з вимогами психологічної драми. Постановочне читання

— своєрідна форма радіоспектаклю, що оснащується за задумом режисера

музикою і шумами. Естетика жанру обумовлена схрещенням закономірностей

театральної сценічної виразності і психології сприйняття радіопередачі, тобто

сприйняття літературного твору на слух. Постановочне читання одержало

широке поширення в програмах літературно-драматичного мовлення і

мовлення для дітей і юнацтва ще наприкінці 20-х — початку 30-х років. Із

середини 70-х років Постановочне читання, як правило, являє собою серіали з

6—8, а іноді і більшої кількості передач.

Програма (гр. programma “оголошення, розпорядження”) – 1) Синонім

терміну “радіопередача”. 2) Список передач, що характеризують денну,

вечірню, добову чи тижневу сітку радіомовлення. Іноді використовується як

синонім терміну “сітка мовлення” на конкретне число. 3) Програма передач,

позначення змісту мовлення, що публікується звичайно в місцевих чи

національних друкованих ЗМІ.

228

Програми за співучастю – радіопередача зі студії, у якій бере участь

студійна аудиторія.

Продюсер – особа, яка організує, або організує та фінансує постановку

аудіовізуальних творів.

Прямий ефір — 1) Вид радіо- чи телевізійного мовлення, відмінна риса

якого — одночасність події, трансляції її в ефір і прийому слухачами, тобто

безпосередній вихід в ефір прямо з місця події і протягом її. 2) Синонім

поняття “трансляція події”. Прямий ефір може бути студійним (вестися з

радіостудії) і позастудійним. Специфічна якість Прямий ефір надає можливості

глядачу відчути себе очевидцем події, створює ефект присутності.

Радійність – комплекс спеціальних якостей, що відповідають вимогам

ефіру, відбивають його радіофонічні особливості. Радійність передачі

досягається наявністю документальних радіокартинок та звукових образів,

живих голосів учасників та безпосередніх вражень очевидця, тональністю

розмовної мови.

Радійні форми – специфічні, властиві для радіожурналістики, творчі

засоби вираження змісту, донесення його до слухача, які виявляються в

калейдоскопічному перебігу розповіді, застосуванні рубрикаційного способу

групування матеріалів.

Радіо – передача інформації на відстані без проводів за допомогою

електромагнітних хвиль.

Радіовузол – комплекс апаратури для здійснення радіозв’язку та

трансляції передачі по місцевій мережі.

Радіогазета — форма радіожурналістики, що одержала широке

поширення в початковий період радіомовлення, що являє собою комплексну

програму інформаційних, пропагандистських і художньо-публіцистичних

матеріалів, кожний з який має оперативний привід для передачі матеріалу в

ефір. Радіогазета була за суттю праобразом сучасної радіомовної програми

дня: вона поєднувала інформаційні випуски, політичні доповіді, актуальні

репортажі, бесіди на наукові теми, економічні огляди, інтерв’ю з керівниками

229

різних рангів, концерти за заявками, сатиричні віршовані фейлетони,

літературно-музичні композиції і т.д.

Радіодень — одна з форм побудови програми мовного дня, що

включаються в таку форму передачі тематично, композиційно об’єднані на

основі будь-якого загального принципу, головної ідеї, основної теми.

Радіожурналістика — 1) Вид журналістської діяльності, заснований на

використанні технічних засобів радіомовлення. 2) Сукупність радіопередач, що

відносяться до сфери журналістики, результат діяльності радіожурналістів.

Радіожурналістика володіє специфічними властивостями, що відрізняють її від

інших видів журналістики. До них, зокрема, відносяться: надзвичайно високий

рівень оперативності, особливий характер емоційного впливу на аудиторію і

внаслідок цього — структурна своєрідність композиційних рішень вихідного

журналістського (життєвого і літературного) матеріалу, спеціальні прийоми

організації уваги аудиторії тощо.

Радіоканал — 1) Смуга частот, на якій ведеться передача; технічна

система пристроїв, що поєднують передавачі з приймачами; джерело програми

(мікрофон), підсилювальні і регулюючі пристрої, споживач (динамік,

гучномовець). Наявні в радіостанції канали визначають кількість програм, що

можуть передаватися одночасно. 2) Радіопередача журнального типу, у якій

різноманітні за матеріалами сюжети поєднуються тематикою одного з

напрямків радіомовлення чи адресою аудиторії. Має постійних одного чи

декількох ведучих. Звичайно займає в ефірі тривалий час від 2 до 5—6 годин.

На відміну від радіожурналу Радіоканал містить матеріали, що мають, як

правило, оперативний інформаційний привід.

Радіомовлення – спосіб передачі різноманітних звукових програм

широкій аудиторії через ефір, по дротах або через Інтернет. Принцип дії:

передача виголошується перед мікрофоном, мікрофон перетворює звукові

коливання в електричні імпульси, які підсилюються і подаються до передавача.

В передавачі вони управляють високочастотними коливаннями, що подаються

до передавальної антени. Передавальна антена випромінює в ефір

електромагнітні хвилі. Прийняті з ефіру приймальною антеною

230