Нерух О.О. Першооснови журналістської творчості

Подождите немного. Документ загружается.

О. О. Нерух

Першооснови

журналістської творчості

Міністерство освіти України

Харківський національний університет ім В.Н.Каразіна

О.О.Нерух

Першооснови журналістської

творчості

Навчальний посібник

Рекомендовано науково-методичним центром Харківського

національного університету ім.В.Н.Каразіна

Харків 2002

УДК 070

Першооснови журналістської творчості. Навчальний посібник для студентів філологічного

факультету, спеціальність “журналістика” / О.О.Нерух, - Харків: Харківський національний університет

ім.В.Н.Каразіна, 2002. – 110с. – Укр.мовою.

У посібникові викладено матеріал авторського лекційного курсу “Першооснови журналістської

творчості”. Представлено розробки восьми тем, які знайомлять студентів із майбутньою професією та

способами оволодіння нею.

Посібник розрахований на студентів спеціальності “журналістика” та молодих працівників пера в

газетах, радіо, на телебаченні, які роблять свої перші кроки журналістів-професіоналів, але не мають

відповідної освіти. Посібник може бути використаний усіма, хто цікавиться проблемами журналістики і

бажає самостійно оволодіти деякими прийомами та основами цієї спеціальності.

В пособии изложен материал авторского лекционного курса “Первоосновы журналистского

творчества”. Представлены разработки восьми тем , которые знакомят студентов с будущей профессией и

способами ее овладения.

Пособие рассчитано на студентов специальности “журналистика” а также молодых работников пера в

газетах, на радио и телевидении, которые делают свои первые шаги журналистов-профессионалов, но не

имеют соответственного образования. Пособие может быть использовано всеми, кто интересуется

проблемами журналистики и желает самостоятельно овладеть некоторыми приемами и основами этой

специальности.

Рецензенти: І.І.БИКОВА, кандидат філологічних наук, професор Харківського педагогічного

університету ім. Г.С.Сковороди, редактор газети “Учитель”; І.Л.МИХАЙЛИН, доктор філологічних наук,

професор, завідувач кафедри журналістики ХНУ ім В.Н.Каразіна; Л.С.НЕЧЕПОРЕНКО, доктор

педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки ХНУ ім.В.Н.Каразіна.

ISBN 966-623-045-3

ВСТУП

Даний посібник викладає основи одного із головних практичних курсів програми відділення

журналістики “Першооснови журналістської творчості”, включених у навчальний план системи підготовки

майбутнього професіонала-журналіста. Тут представлені найважливіші теми, які ставлять за мету

ознайомити студентів зі своєю професією та способами оволодіння нею.

ПЕРЕДМОВА

Таке чарівне та захоплююче слово - журналістика. Ми живемо з Вами сьогодні у незвичайний час -

час високотехнічного способу життя. Саме цей спосіб життя світового співтовариства - землян – об”єктивно

створив дивовижне інформаційне суспільство. Інформація стала у наш час четвертим великим фактором

виробництва. За оцінками спеціалістів упродовж останніх 30 років вироблено більше інформації, ніж за

п”ять попередніх тисячоліть. Щороку до цього потоку вливається понад мільярда друкованих сторінок.

Вперше в історії інформація стала найважливішим ТОВАРОМ суспільства. У більшості розвинутих країн

половина від загальної кількості працюючих випускають продукцію, що складена із СЛІВ, ЧИСЕЛ та ІДЕЙ.

Людство стоїть на порозі глобального інформаційного простору.

Озирніться навколо себе! Ви побачите, скільки щоденно народжується навколо нас нових видань -

газет, журналів, нових каналів та передач на радіо і телебаченні. І всюди необхідні люди, що володіють

основами журналістики. Люди, що уміють БАЧИТИ, ЧУТИ, АНАЛІЗУВАТИ, ПИСАТИ.

Хто із нас у повсякенному житті не стикався з журналістикою? Ось вона поруч з нами - повсюду

перед очими. Вранці ми отримуємо свіжий номер газети. Радіопередачі звучать в квартирах та на вулицях.

Вечорами людей, немов магнітом, притягують до себе блакитні екрани. Але, вмикаючи світло, далеко не

кожен уявляє собі, як працюють електростанції. Так і тут: читати газети уміє кожен. Але ЯК їх роблять, ЯК

НАВЧИТИСЯ цьому, знають далеко не всі.

Газети, радіо-, телепередачі. Ми з народження звикаємо до цього “дива” Ви взяли до рук курс із

практичних основ найцікавішої і разом з тим найвідповідальнішої у світі профессії - журналістики. Ми з

вами зробимо разом свої перші кроки майбутнього професіонала-журналіста.

Чому ми говоримо, що зробимо разом лише перші кроки в журналістиці? Тому що професія

журналіста - це не просто справа Вашого життя, це певний спосіб мислення та життя людини. Журналіст

вчиться все життя. Балерина, математик, живописець, піаніст по десять годин на добу удосконалюють свою

професійну форму. А хто сказав, що для журналіста не потрібні обов”язкові тренування? Жодного дня без

рядка!

НЕ ПОЗВОЛЯЙ ДУШЕ ЛЕНИТЬСЯ...

Не позволяй душе лениться!

Чтоб в ступе воду не толочь

Душа обязана трудиться

И день и ночь, и день и ночь!

Гони ее от дома к дому,

Тащи с этапа на этап,

По пустырю, по бурелому,

Через сугроб, через ухаб!

Не разрешай ей

спать в постели

При свете утренней звезды,

Держи лентяйку в черном теле

И не снимай с нее узды!

Коль дать ей вздумаешь поблажку,

Освобождая от работ,

Она последнюю рубашку

С тебя без жалости сорвет.

А ты хватай ее за плечи

Учи и мучай до темна,

Чтоб жить с тобой по-человечьи

Училась заново она.

Она рабыня и царица,

Она работница и дочь,

Она обязана трудиться

И день и ночь, и день и ночь.

Н.ЗАБОЛОЦЬКИЙ.

РОЗДІЛ 1

ДОКУМЕНТАЛІЗМ.

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

Ознайомившись із цим матеріалом, Ви повинні уміти:

1.Визначити смисл поняття “журналістика” та складових професії журналіста.

2.Знати, що таке “друга найстародавніша професія”, “четверта влада” та чому виникли ці поняття.

3.Проаналізувати, чим творчість письменника відрізняється від творчості журналіста.

4.Пояснити, яким чином документалізм обмежує творчу уяву та що тягне за собою порушення

точності.

5.Зупинитися на версіях походження газети.

6.Перерахувати вимоги до журналістського твору.

7.Аргументувати причину, що привела до занепаду “персонального журналізму”.

УВАГА!

ЖУРНАЛІСТИКА – слово багатозначне. Якщо говорити про поняття “журналістика” в широкому

значенні– то це синтез ряду термінів, таких як: “засоби масової інформації”, “засоби масової комунікації”,

“засоби масової пропаганди”, “засоби масового спілкування” (“мас медіа”) та ін. Причому, центральне місце

у цій структурі посідає поняття “масова інформація”.

У курсі з “Основ журналістики” ви вже вивчили, що “Журналістика – це:

-форма громадської та літературної діяльності по збиранню, обробці та поширенню інформації

через канали масової комунікації, під якими розуміються перш за все преса, радіомовлення, телебачення,

інформаційні агенства, кіно, фото;

-періодичні видання в цілому;

-наукова дисципліна, що вивчає різноманітні проблеми даного фаху;

-професія журналіста.

Курс “Першооснов журналістської творчості” - головна навчальна дисципліна, предметом якої є

практика журналістської творчості. Він вивчається упродовж другого семестру в обсязі чотирьох годин на

тиждень, дві з яких лекційні, дві – практичні заняття. На практичних заняттях окрім практичного оволодіння

основами журналістської майстерності, аналізу написаних самими студентами, журналістських творів,

власного редагування та оволодіння основами редагування творів своїх колег-студентів, окрім колоквіумів,

контрольних та ректорських робіт, відбуваються зустрічі із провідними журналістами міста та держави,

готуються власними силами тематичні сторінки, розвороти та номери загальноуніверситетської газети

“Харківський університет”. Завершується курс іспитом та написанням тематичної курсової роботи.

Сам термін “журналістика” походить від французького “le gournal” - щоденник, газета..

Отож, журналістику ми з Вами будемо розуміти і як науку, і як мистецтво, і як форму масово-

інформаційної діяльності значної кількості людей і на виробництві, і в політиці, і в науці, і в культурі.

ЛЮДИНА З ПЕРОМ У РУЦІ, - це людина, яка постійно трудиться, працює над собою, все життя

вчиться, удосконалюючи свої знання та відточуючи розум.

УВАГА! Вимоги, які ставить професія журналіста до людини з пером у руках:

1. “Не вчини зла!”.

2 .Будь гуманним.

3 Будь порядним.

4. Будь чесним і правдивим.

5.Будь простим і скромним.

6.Завжди підтримуй у собі бажання писати.

З давніх давен і понині стійко тримається думка про “легкість і престижність” журналістики. Ще в

радянські часи В.Маяковский зобразив такого “мислителя”:

Нам бы работенку эту!

Дело тихое , и нету чище.

Не то, что по кузницам отмахивать ручища.

Сиди себе в редакции в беленькой сорочке -

И гони строчки...

Лише відчувши у всіх відношеннях “”пропасницю газетних буднів” (ви пам”ятаєте, Маяковський з

1926 р. до своїх останніх днів залишався штатним співробітником “Комсомольськой правды”. Бували тижні,

коли без віршів поета не виходило жодного номера газети) поет з повним правом міг сказати:

Если встретите человека

белее мела,

худющего,

худей, чем газетный лист,

умозаключайте смело:

или редактор,

или журналист!

Гіпербола? Перебільшення? Безперечно, але...

Наша з вами професія дуже популярна. Але неправильно бачити в ній лише легкі, приємні моменти,

цікаві зустрічі, яскраві враження. Нелегкі і надзвичайно серйозні завдання ставив час перед журналістами

завжди, та особливо складна ця професія сьогодні, коли український народ в нелегких умовах будує свою

незалежну державу. Щоденна, щогодинна відповідальність. Згадаємо долі тих тисяч журналістів, які

поплатилися своїм життям, виконуючи редакційні завдання. Згадаємо долю Влада Листьєва… Така сумна

статистика: лише минулого року при виконанні службових обов”язків у світі загинув (буде вставлена

цифра) журналіст. Про це щорічно повідомляє на прес-конференції в Нью-Йорку Комітет захисту

журналістів. За кількістю жертв - ?? журналістів, що загинули,- Росія знаходиться на другому місці,

уступивши при цьому лише Алжіру. Наша держава теж не може похвалися низькими показниками у цій

негідній звання людини справі.

Говорять, що “газета - це історія світу за одну добу”? Чи не дуже самовпевнено? Ні, афоризм, як

ніколи, точний. Наприклад, одним із джерел при написанні монографії “Харьковский государственный

университет. 1805-1980. Исторический очерк”, виданий у 1980 р. видавництвом “Вища школа” до 175-річчя

Харківського національного ім.В.Н.Каразіна, стали сторінки університетської багатотиражки “Харківський

університет”. Літопис університету в музеї історії ХДУ теж пишуть за матеріалами університетської газети.

Звичайно, абсолютно очевидно, що журналіст не може повністю “продублювати” життя, перенести на

газетний аркуш абсолютно все, що захоче. Він обов”язково шукає головне. А що таке головне? Як його

визначити? Хто і що “фільтрує” газетні сторінки?

УВАГА! Вимоги до журналістського твору:

ПЕРШОЮ І ВИРІШАЛЬНОЮ особливістю художнього журналістського твору є його

СОЦІАЛЬНА ГОСТРОТА ТА ЦІЛЕСПРЯМОВАНІСТЬ. Вона випливає із особливостей журналістики як

виду суспільно-політичної діяльності. Працівник мас-медіа повинен зважувати можливий соціальний

резонанс будь-якого виступу. Головна мета його твору - інформаційного чи аналітичного, позитивного чи

негативного - впливати на суспільну свідомість, зміну, утвердження чи посилення соціальних установок,

активізувати людину, спонукати її до дії, до виправлення недоліків, примноження успіхів. Журналіст

повинен відчувати настрій і погляди своїх читачів, швидко реагувати на ті чи інші події, розуміти суспільні

процеси. Досвід показує, що журналіст тоді досягає найвищого успіху, коли висловлює і виражає думки і

настрій читачів, коли йому вдається ніби підслухати тих, кому він адресує свій виступ. На відміну від

наукових та художніх творів журналістський виступ відзначається актуальністю і оперативністю.

Актуальність журналістського твору випливає з того, що мас-медіа повинні щоденно відгукуватися на те,

що є новим, що сьогодні хвилює людей. Саме слово “актуальний” (від латинського - асtualis) - справжній,

теперішній, сучасний, означає важливий у даний час, назрілий і такий, що вимагає вирішення. У журналіста

повинен бути вироблений постійний інтерес до того, що ми називаємо “злобою дня”. АКТУАЛЬНІСТЬ та

ОПЕРАТИВНІСТЬ не тотожні, але взаємопов”язані поняття. Актуальність передбачає і своєчасність подачі

інформації, бо завтра новина втратить інтерес. Звідси необхідність ОПЕРАТИВНОСТІ. Оперативною є така

робота, коли зможеш вчасно підготувати і донести до реціпієнта ту чи іншу інформацію.

Отже, ОПЕРАТИВНІСТЬ – це уміння безпосередньо швидко, уміло і вчасно виконати поставлене

завдання. АКТУАЛЬНІСТЬ – це уміння відшукати і зробити справу надзвичайно важливу для даного

моменту.

Хто такий реціпієнт,? Масова комунікація являє собою систему , яка складається із трьох основних

елементів: 1) комунікатор - передавач повідомлення; 2) канали комунікації - засоби масової інформації;

3)реціпієнт - приймач повідомлення.

Оперативність вимірюється різними відрізками часу. Вони залежать від характеру самої інформації. У

подієвої інформації оперативність вимірюється годинами, навіть хвилинами. Бо новина старіє. Новина не

буває першої чи другої свіжості. У аналітичних жанрів оперативність вимірюється днями, навіть тижнями.

ДРУГА ОСОБЛИВІСТЬ твору журналіста - його ДОКУМЕНТАЛІЗМ. Журналістський твір, від

інформації на три рядки до великого за розміром нарису, будується на справжніх достовірних фактах. Слід

розрізняти факт реальний та факт відображений. Під об”єктивним фактом розуміють стан реальних даних,

незалежних від нашої свідомості. У відображеному факті завжди є частка суб”єктивного. Навіть

елементарний факт може бути відтворений неточно. А причини помилок найрізноманітніші.: сприймання на

слух, перекручення, поспіх...

ТРЕТЯ ОСОБЛИВІСТЬ твору журналістики – ПОСТІЙНА ПОВТОРЮВАНІСТЬ ТЕМ. З року в рік

приходить до нас День Знань, перше вересня, повторюється робота приймальної комісії, літня і зимова сесії,

розподіл спеціалістів. Але життя не стоїть на місці, змінюється. І сьогоднішня сесія не схожа на

минулорічну, як набір абітурієнтів-1999 не схожий на набір 2000 року. Життя неповторне, неповторні