НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (4Е), 2009
172
УДК 621.787.001.57
Тулупов В. І.
ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНОЇ ТЕМПЕРАТУРНО-ЧАСОВОЇ
ХАРАКТЕРИСТИКИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ РЕЖИМІВ
ПРИ ЕЛЕКТРОІМПУЛЬСНОМУ ЗМІЦНЮВАЛЬНОМУ ТОЧІННІ
Вирішальний вплив на структурні зміни і фазові переходи роблять кінетичні і термо-
динамічні умови обробки металу, формуючи при цьому фізико-механічний стан поверхнево-
го шару деталі, що впливає на його експлуатаційні властивості [1].
Для технологічного забезпечення заданої твердості, структури і фазового складу, гли-
бини зміцнення у процесі імпульсної обробки робочих поверхонь деталей машин, виникає
актуальна проблема оцінки динаміки температурних полів які залежать від енергетичних
умов імпульсного зміцнення.
У процесі електроімпульсного зміцнювального точіння (ЕІЗТ), що включає механічну
обробку чистовим точінням з одночасним пропусканням імпульсного струму прямокутної
форми через зону контакту різального інструменту з деталлю [2, 3], який утворює регулярну
дискретну структуру (РДС) поверхні у вигляді зміцнених фрагментів білого шару.
Зміцнені фрагменти утворюють РДС, залежно від частоти і тривалості імпульсів
струму, а також режимів механічної обробки (повздовжньої подачі і частоти обертання шпи-
нделя), задається розподілення цих фрагментів по поверхні, що оброблюється. Твердість цих
фрагментів залежатиме від температурно-часового режиму, марки матеріалу що обробляєть-
ся та його початкового стану.
Метою роботи є визначення методу зазначення режимів ЕІЗТ залежно від необхідної
глибини зміцнення поверхні та твердості зміцнених фрагментів, що визначає технологічні
можливості даного методу обробки в загалі.
Автор [1] ґрунтуючись на результатах досліджень утверджує, що при виконанні умов
(1) забезпечується отримання якісного білого шару:
з
о
Е
сТ
ТР
К
=
, (1)
де К
Е
– енергетичний коефіцієнт (встановлений експериментально);
с – питома теплоємність металу, що обробляється, Дж/(кг⋅°С);
Т
з
– температура гартування металу, °С;
Р
о
– середній питомий тиск на локальний об’єм металу, МПа;
τ – час теплової дії на локальний об’єм металу, що обробляється.
Запропонована методика не враховує закон розподілу теплового потоку та температу-
рно-часову характеристику процесу обробки, і тому не є досконалою.
В роботі [4], для визначення необхідних технологічних режимів електромеханічної
обробки, автори користуються знайденими критичною температурою (істинною температу-
рою початку утворення)
Тк яку пропонують знаходити оперуючи наступним емпіричним рі-
внянням подібності температур при різних швидкостях нагріву:
,
1
exp
1
exp
2
1
2
1 v
n
Tk
T
Tk
T ⋅
⎟
⎠
⎞
⎜
⎝
⎛
⋅
−⋅=
⎟
⎟
⎠
⎞
⎜
⎜
⎝
⎛
⋅
−⋅
(2)
де Т – температура гартування при відомім режимі;