Напрєєнко О.К. Психіатрія

Подождите немного. Документ загружается.

Частина третя

Клінічна психіатрія

періоду та інтенсивності ейфорії. Хворі змушені збільшувати

дозу ТГК чи інтенсифікувати його надходження до організму

за рахунок збільшення глибини, швидкості й частоти затягу-

вання.

Абстиненція нагадує опійну, але надзвичайно слабку. Вона

характеризується передусім слабкістю, астенізацією, тремо-

ром, набряками, головним болем, поганим настроєм з епізода-

ми агресивності. Провідним симптомом є непереборний пси-

хологічний потяг до наркотиків.

Систематичне вживання ТГК призводить до психопатизації

особистості з виходом на перший план егоцентричності та зни-

ження морально-етичних вимог до себе. Хворі виснажені, у

чоловіків спостерігається фемінізація за рахунок порушення

обігу гормонів, розвивається імпотенція. Імунітет пригнічений,

що призводить до різних інфекційних хвороб.

Вкрай рідко II стадія наркоманії переходить у III, з розвит-

ком апатичного чи моріоформного недоумства.

Канабіолова наркоманія у чистому вигляді в Україні — яви-

ще рідкісне. У більшості випадків зазначені речовини вжива-

ють для короткочасних "запоїв" чи як доповнення до спиртного.

Головна небезпека полягає в тому, що частина споживачів ТГК

згодом переходить на опіоїди.

Психози під час канабіолового сп'яніння

Канабіоловий онейроїд — хворі малорухомі. Міміка швид-

ко змінюється на полярну, дещо утрирувана. Інколи хворі ви-

крикують окремі слова та речення.

Канабіоловий делірій переважно буває у людей з органіч-

ною патологією ЦНС. Нагадує алкогольний делірій. Марення

мають загрозливий характер і часто провокують агресію з на-

сильницькими діями. Зазвичай хворі діють окремо, не в ком-

панії. Від алкогольного делірію відрізняється тим, що не буває

тремору.

Канабіолова сплутаність може виникати на тлі делірію чи

онейроїду. Хворі дезорієнтовані в часі і просторі, через що ма-

лорухомі. Можливі окремі параноїдні висловлювання.

Канабіоловий параноїд найчастіше має характер ідей пе-

реслідування (скажімо, з боку працівників міліції та членів

наркокомпанії), що може спричинити до насильницьких дій.

Хворі підозріливі, напружені, тривожні.

Слава 20

Наркоманії та токсикоманії

Лікування

Передусім слід повністю відмовитися від вживання нарко-

тику. Під час абстиненції можна проводити детоксикаційну

терапію, проте не таку масивну, як у разі опійного абстинент-

ного синдрому. Якщо є депресія, призначають невеликі дози

антидепресантів, адаптогенів та ноотропних речовин. У разі

психозів насамперед рекомендують транквілізатори, при дис-

форії — фінлепсин.

Після зняття гострої симптоматики домінує психотерапія.

Прогноз

У разі хронічного вживання канабіоїдів можлива соціаль-

на та морально-етична деградація особистості з розвитком

недоумства. Серед супутних хвороб насамперед слід виділи-

ти ареактивне запалення та інші ураження легень (навіть

рак).

ЗЛОВЖИВАННЯ СТИМУЛЯТОРАМИ

До цього типу наркоманій належать ефедронова та первіти-

нова, зловживання амфетамінами, кокаїном і кофеїном.

Класифікація

За DSM-IV

304.40 — залежність від амфетамінів

305.20 — зловживання амфетамінами

292.89 — інтоксикація амфетамінами, в т. ч. з порушенням

сприйняття

292.00 — амфетаміновий синдром відміни

292.81 — інтоксикаційний амфетаміновий делірій

292. — психотичні розлади, спричинені амфетамінами

11 — з параноїдом

12 — з галюцинаціями

292.84 — розлади настрою під впливом амфетамінів

292.89 — тривожний настрій під впливом амфетамінів

292.89 — розлади сну під впливом амфетамінів

292.9 — неуточнений розлад, пов'язаний із вживанням ам-

фетамінів

Частина третя Клінічна психіатрія

За МКХ-10

Розлади, зумовлені вживанням амфетамінів

F 15.0 Гостра інтоксикація

F 15.1 Шкідливі наслідки

F 15.2 Синдром залежності

F 15.3 Стан абстиненції (відміни)

F 15.4 Стан абстиненції з делірієм

F 15.5 Гісихотичні розлади

F 15.6 Амнестичний синдром

F 15.7 Резидуальний стан (у т. ч. F 11.73 — деменція)

F 15.8 Інші психотичні та поведінкові розлади

F 15.9 Неуточнені психотичні та поведінкові розлади

Ефедронова та первітинова наркоманія

Ефедрон виготовляють кустарно, із ліків, що містять ефед-

рин (від нежитю; бронхолітичні засоби, солутан та ін.), з ви-

користанням калію перманганату. Для одержання первітину

додають ще червоний фосфор та кристалічний йод. Інколи ви-

користовують траву ефедри двоколосої (Ephedra distachya), яку

називають ще кузьмичовою травою, степовою малиною тощо,

її широко застосовують у народній медицині як засіб, що збу-

джує нервову систему, підвищує кров'яний тиск, знижує тем-

пературу тіла та стимулює виділення харкотиння.

Спосіб вживання: найчастіше в ін'єкціях; у поодиноких ви-

падках траву ефедри двоколосої заварюють, як чай, або їдять

свіжою.

Під час внутрішньосудинного введення людина ще "на гол-

ці" відчуває теплу хвилю, що поширюється по всьому тілу,

зумовлюючи відчуття невагомості. Наркомани, які отримують

"кайф" від першої стадії "приходу", намагаються ввести нар-

котик "поштовхом", з використанням голки великого діамет-

ра. Ті, кому подобається стан невагомості, навпаки, макси-

мально розтягують у часі введення препарату. Після цього

значно підвищується настрій, з'являється бажання щось роби-

ти. Цей стан дуже нагадує гашишне сп'яніння, але, на відміну

від нього, діяльність хворого має цілеспрямований характер.

Агресії під час сп'яніння майже не буває, хоча вона легко про-

вокується.

За вживання великих доз стимуляторів може виникнути

сплутаність свідомості. Хворі цілком дезорієнтовані, перебу-

Глава 20

Наркоманії та токсикоманії

и.иоть під впливом галюцинацій. Неспокійні, метушливі, мож-

лива немотивована агресія. Висловлювання беззмістовні, але

емоційно насичені.

Сомато-неврологічні ознаки: розширення зіниць, пітливість,

тремор, підвищення кров'яного тиску, інколи — ністагм. Під

час сп'яніння різко збільшується потенція, через що групові

сексуальні ексцеси в компаніях наркоманів — річ звичайна.

< !тан сп'яніння триває 4—6 год у початкових стадіях й досить

швидко скорочується за систематичного вживання наркоти-

ку, доходячи до 10—15 хв у II стадії наркоманії.

Після виходу зі стану сп'яніння спостерігаються астенія,

слабкість, головний біль, інколи — сенестопатії. Хворі висна-

жені, сонливі, апатичні. Емоційні реакції мають полярний ха-

рактер з переважанням гнівливості. їх переслідують думки про

вживання наркотику.

Первітинове сп'яніння має схожі риси, але інтенсивніше і

триваліше за часом та стимулюючим ефектом.

Інколи, переважно в разі передозування, з'являються маяч-

ні ідеї ставлення та переслідування. Вони можуть підкріплю-

ватися окремими слуховими галюцинаціями. Характерною

для такої параної є відносно невелика моторна активність хво-

рих. Зазвичай вони ховаються у якійсь засідці і спостерігають

звідти, чи не прийшли по них міліція або зловмисники. Такі

стани можуть спостерігатися і в перші дні після відмови від

наркотиків.

Характерним є відчуття повзання комах по шкірі та сильно-

го свербіння. Тому наркомани постійно чухаються, що при-

зводить до інфекційного ураження шкіри.

Вживання ефедрону та первітину спричинює швидке виник-

нення залежності. За кілька місяців тривалість періоду сп'я-

ніння значно скорочується. Відповідно зростають доза наркоти-

ку та частота його введення. Збільшується також інтенсивність

постінтоксикаційних станів.

Ефедрон звичайно вживають "запоями" тривалістю від 2 до

7 діб. У цей час наркомани практично не їдять, не сплять. До-

бова доза сягає 80—120 мл (10—20 ін'єкцій). Концентрований

наркотик дає лише короткочасний ефект. Закінчується "за-

пій" через відсутність наркотику або повне виснаження хво-

рого. Від частих внутрішньо судинних ін'єкцій склерозуються

судини, розвивається флебіт. Зниження імунітету призводить

до уралсення інфекційними хворобами. Швидко розвиваються

Частина третя Клінічна психіатрія

токсична енцефалопатія та поліневрит. Це пояснюється недо-

статнім очищенням препаратів. Хворі деградують і часто по-

мирають.

Амфетамінова наркоманія

Форма: таблетки Aktedrine, Benzedrine, psychedrinum, psy-

choton, desoxyn, methedrine, tonedrone, sydnophenum, sydno-

carbum та ін.

Амфетаміни (фенілалкіламіни) є стимуляторами нервової

системи. їх призначають для підвищення працездатності, знят-

тя втоми. За фармакологічним ефектом близькі до адреналіну.

Зумовлюють викид дофаміну з пресинаптичної мембрани.

Ефект від вживання амфетамінів подібний до ефекту від

ефедрону, але м'якший. Не буває І фази сп'яніння. Через

10—15 хв після введення підвищується настрій, з'являється ба-

жання працювати, зникає сон. У разі передозування — бала-

кучість, стереотипія, непосидючість, тремор, тахікардія, інко-

ли — фрагментарні маячні ідеї ставлення та переслідування,

ілюзії й марення (переважно слухові).

За хронічного вживання зникає сон, і хворі намагаються

його нормалізувати за допомогою медикаментів. Наслідки такі

самі, як і при ефедроновій наркоманії.

Слід розрізняти амфетамінову наркоманію й епізодичне вжи-

вання цих препаратів під час інтенсивної роботи. В даному разі

їх призначають у помірних дозах, перевагу надають пролонго-

ваним засобам (сиднокарб, сиднофен). Після виконання робіт

відмовляються від стимуляторів.

Екстазі

Екстазі (метилдіоксиметамфетамін) порівняно недавно з'я-

вилося на Заході.

Форма: таблетки чи капсули по 75—100 мг.

Препарат справляє амфетаміноподібний ефект, але з корот-

кочасною релаксацією і підвищенням настрою. Діє кілька го-

дин. Характерні ознаки сп'яніння: нежить, сухість слизових

оболонок, втрата апетиту, тахікардія, підвищення артеріального

тиску.

За систематичного приймання цього препарату порушуєть-

ся сон. Хворі стають тривожними, дратівливими. Уражуються

Глава 20

Наркоманії та токсикоманії

печінка, серце, знижується імунітет, організм виснажується.

.' Зафіксовано випадки судомних станів та смерті внаслідок ви-

снаження й дегідратації.

Зловживання кофеїном

Порушення, зумовлені вживанням кофеїну, класифікують

таким чином:

За DSM-IV

305.90 — інтоксикація кофеїном

292.89 — стан тривоги, спричинений кофеїном

292.89 — розлади сну, спричинені кофеїном

292.9 — неуточнений розлад, пов'язаний із вживанням ко-

феїну

За МКХ-1 0 кофеїн включено до групи амфетамінів (див.

нище).

В Україні переважно серед антисоціальних та криміналь-

них груп молоді набуло поширення вживання кофеїну в над-

мірних дозах.

Спосіб вживання: чай (50 г і більше заварки на 1 л води). Інко-

ли готують надміцну каву (кавовий кисіль), їдять кавову гущу,

курять заварку.

Сп'яніння нагадує маніакальний стан. Якщо чай надто міц-

ний (чефір), хворі відчувають стан, що нагадує ефедроновии

"прихід". Після цього з'являються збудження, приплив сил,

активізуються інтелектуальна та фізична сфери. Збільшується

відчуття голоду, може виникати шлунковий біль. У разі пере-

дозування — тахікардія, тремор, неможливість сконцентрува-

ти увагу на тривалий час. У людей з органічними ураженнями

головного мозку можуть виникати судоми.

Дуже часто чефір п'ють паралельно з алкоголем (напід-

питку) .

Наслідки хронічного вживання подібні до таких при амфе-

таміновій наркоманії. До клінічної картини додаються гіпера-

цидний гастрит та пептична виразка шлунка.

Кокаїнова наркоманія

Кокаїн — алкалоїд листя кущів Erythroxylon coca, що росте

в Південній Америці. Індіанці використовували його як стиму-

лятор, у медицині — для місцевої анестезії.

in 1 T^IR

Частина третя Клінічна психіатрія

Розлади, пов'язані з вживанням кокаїну, класифікують та-

ким чином:

За DSM-IV

304.20 — залежність від кокаїну

305.60 — зловживання кокаїном

292.89 — інтоксикація кокаїном, у т. ч. з порушенням сприй-

няття

292.0 — кокаїновий синдром відміни

292.81 — інтоксикаційний кокаїновий делірій

292. — психотичні розлади, спричинені кокаїном

11 — з параноїдом

12 — з галюцинаціями

292.84 — розлади настрою під впливом кокаїну

292.89 — тривожні розлади під впливом кокаїну

292.89 — сексуальні розлади під впливом кокаїну

292.89 — розлади сну під впливом кокаїну

292.9 — неуточнений розлад, пов'язаний із вживанням ко-

каїну

За МКХ-10

F 14.0 Гостра інтоксикація

F 14.1 Вживання зі шкідливими наслідками

F 14.2 Синдром залежності

F 14.3 Стан абстиненції (відміни)

F 14.4 Стан абстиненції з делірієм

F 14.5 Психотичні розлади

F 14.6 Амнестичний синдром

F 14.7 Резидуальний стан (у т. ч. F 11.73 — деменція)

F 14.8 Інші психотичні та поведінкові розлади

F 14.9 Неуточнені психотичні та поведінкові розлади

Форма: дрібнодисперсний порошок сніжно-білого кольору

(нагадує тальк); ампули.

Спосіб вживання: нюхання порошку; додавання до спиртного;

у вигляді ін'єкцій.

Ефект від внутрішньосудинного введення нагадує дію ефе-

дрону. Через 5—10 хв після нюхання порошку підвищуються

настрій та самооцінка, з'являється відчуття легкості в тілі, під-

вищується потенція. Серед соматичних ознак — тахікардія,

підвищення кров'яного тиску, розширення зіниць, тремтін-

ня кінцівок. За передозування можливі нудота, блювання, іно-

ді — маячні ідеї переслідування з епізодичними слуховими

Глава 20

Наркоманії та токсикоманії

галюцинаціями. Типовим є відчуття повзання комах та хро-

баків по шкірі. У разі значного передозування можливі серце-

вий біль та аритмія, деліріозні та онейроїдні порушення свідо-

мості.

Перебіг чистої кокаїнової наркоманії нагадує пом'якшений

варіант ефедронової. Сомато-неврологічні наслідки такі самі,

лише додаються виразка слизової оболонки носа, інколи —

перфорація носової перегородки.

Крек

Форма: грудочки, що нагадують колотий цукор.

Спосіб вживання: ін'єкційний (розчин у теплій воді); курін-

ня (додають до тютюну).

Дія креку подібна до ефекту кокаїну, але інтенсивніша і

швидше минає. Він швидше за кокаїн зумовлює залежність.

Через високу ціну використовують крек рідше.

Прогноз

За систематичного вживання стимуляторів у хворих зни-

жується імунітет, порушується діяльність серцево-судинної

системи, виникає загальна астенізація. Якщо наркотики вво-

дять у вигляді ін'єкції (первітин, ефедрон, амфетаміни), то ве-

ликий ризик виникнення так званих шприцевих інфекцій,

зокрема СНІДу. Найчастіше хворі помирають через гостру се-

рцеву недостатність та інсульти в разі передозування. В людей

з органічним ураженням ЦНС можливі судоми. У тих, хто си-

стематично вживає кустарні стимулятори, спостерігаються

неврологічні ускладнення у вигляді парезу, гіперкінезу та по-

ліневриту.

Лікування

Лікування стимуляторних наркоманій слід розпочинати з

масивної детоксикації. У разі психомоторного збудження при-

значають седуксен або реланіум. Нейролептичні засоби у та-

ких хворих можуть зумовити колапс.

Після виходу з гострого стану доцільно призначати анксіо-

літичні засоби та невеликі дози антидепресантів. З симптома-

тичних засобів — ноотропи, вітаміни й мінерали, адаптогени,

Частина третя Клінічна психіатрія

судинні препарати. Якщо дуже порушений сон, слід обережно

використовувати снодійні засоби, особливо барбітурати.

Головною метою психотерапії є повна відмова хворого від

наркотиків.

ЗЛОВЖИВАННЯ ГАЛЮЦИНОГЕНАМИ

До галюциногенів належать психодизлептики (ЛСД, меска-

лін, псилоцибін), деякі медичні препарати (тарен, циклодол,

седуксен) та галюциногени рослинного походження.

Розлади, пов'язані з вживанням галюциногенів, класифіку-

ють таким чином:

За DSM-IV

304.50 — залежність від галюциногенів

305.30 — зловживання галюциногенами

292.89 — інтоксикація галюциногенами

292.89 — стійкі розлади сприйняття, спричинені галюцино-

генами

292.81 — інтоксикаційний делірій, спричинений галюцино-

генами

292. — психотичні розлади, зумовлені галюциногенами

11 — з параноїдом

12 — з галюцинаціями

292.84 — розлади настрою під впливом галюциногенів

292.89 — тривожний настрій під впливом галюциногенів

292.89 — сексуальні розлади під впливом галюциногенів

292.89 — розлади сну під впливом галюциногенів

292.9 — неуточнений розлад, пов'язаний із вживанням га-

люциногенів

За МКХ-10

F 16.0 Гостра інтоксикація

F 16.1 Вживання зі шкідливими наслідками

F 16.2 Синдром залежності

F 16.3 Стан абстиненції (відміни)

F 16.4 Стан абстиненції з делірієм

F 16.5 Психотичні розлади

F 16.6 Амнестичний синдром

F 16.7 Резидуальний стан (у т. ч. F 11.73 — деменція)

F 16.8 Інші психотичні та поведінкові розлади

F 16.9 Неуточнені психотичні та поведінкові розлади

Глава 20

Наркоманії та токсикоманії

Зловживання ЛСД

ЛСД (діетиламід лізергінової кислоти) — напівсинтетич-

на сполука на основі лізергінової кислоти, що міститься

у ріжках. ЛСД є антагоністом серотоніну за конкуруючим

типом.

Форма: білий легкорозчинний порошок, що подібний до

цукру; клаптики гігроскопічного паперу з різними малюн-

ками (Donald Duck, Batman та ін.) — "марки"; таблетки або

капсули.

Інколи до ЛСД домішують фенілциклідин, метамфетамін,

стрихнін (для стимулювання статевої активності).

Препарат починає діяти через 10—ЗО хв після введення.

Ефект залежить від бажання, психологічних особливостей спо-

живача та дози препарату. Сп'яніння спочатку виявляється під-

вищенням чутливості всіх каналів сприйняття: кольори стають

яскравими, звуки починають дратувати, підвищується чутли-

вість шкіри. Потім з'являються ілюзії та галюцинації. Емоційний

стан коливається від ейфорії до глибокої депресії з суїцидаль-

ними намірами. Нерідко спостерігаються екстатично-релігійні

переживання.

Широкий спектр індивідуальних реакцій, на думку S. Grofa,

пов'язаний з активізацією систем конденсованого досвіду

(СКД). СКД — спогади про події, що мають однакові риси і,

найважливіше,— однакове емоційне забарвлення (позитивне

чи негативне). Ейфорія зумовлюється позитивними СКД, тоді

як негативні призводять до марення жахливого та загрозливо-

го характеру.

Під час сп'яніння хворі можуть бути пасивні чи, навпаки,

бігати по кімнаті, рятуючись від галюцинаторних образів. Се-

ред сомато-неврологічних ознак звертають на себе увагу пітли-

вість, слинотеча, тахікардія, підвищення артеріального тиску.

Можуть виникати шлунковий біль, нудота, блювання, локальні

судоми, гіперрефлексія.

Для інтенсифікації і певною мірою для керування галюци-

наторними переживаннями хворі вживають ЛСД у затемне-

них приміщеннях під відповідну музику.

Систематично використовують ЛСД та інші галюциноге-

ни тільки ті, у кого позитивні переживання.. У них досить

швидко формується психологічна залежність та зростає толе-

рантність.