Напрєєнко О.К. Психіатрія

Подождите немного. Документ загружается.

Частина друга Загальна психіатрія

депресіях різного генезу (інволюційна меланхолія, шизофре-

нія та ін.). Оскільки має седативну і навіть снотворну дію, його

можна призначити увечері. Починають лікування з уведення

25 мг тричі на добу. Оптимальна терапевтична доза становить

150—200 мг/добу, а при тяжких депресіях — 300 мг/добу і

більше. Після цього дозу знижують до 50—100 мг/добу. Випу-

скають у таблетках та драже (по 10; 25; 50; 75 мг), в ампулах

для ін'єкцій (по 2 мл 1 % розчину).

Ципраміл (циталопрам) — один із найпоширеніших селек-

тивних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну. Вироб-

ляє фармацевтична компанія Lundbeck. Він не поступається

класичним трициклічним антидепресантам, а навпаки, пере-

важає їх щодо швидкості настання терапевтичного ефекту.

Добре переноситься хворими, оскільки не порушує когнітивну

і моторну функції, має мінімальний антихолінолітичний вплив

(тобто майже не змінює діяльності серцево-судинної систе-

ми), не посилює дію алкоголю, не токсичний (можна тривалий

час використовувати для профілактики рецидивів депресій),

не зумовлює синдрому відміни. Помітно не взаємодіє з інши-

ми психотропними, кардіотропними, антигістамінними та ін-

шими препаратами. Тому його можна призначати паралельно

з ними (у тому числі й у разі психосоматичних та соматопси-

хічних розладів).

Призначають по 2 мг раз на добу в будь-який час, незалеж-

но від прийому їжі. Максимальна добова доза — 60 мг.

Випускають у таблетках (по 20 мг і 40 мг).

Азафен — за силою загальної тимоаналептичної дії поступа-

ється іншим антидепресантам, проте має достатній заспокійли-

вий, транквілізуючий ефекти. Призначають азафен при депре-

сіях без глибоких психотичних, вітальних розладів, афекту, з

астенічною та іншою неврозоподібною симптоматикою, емо-

ційною лабільністю, дратівливістю, експансивністю. Середня до-

бова доза препарату становить 150—200 мг/добу. Випускають

його в таблетках (по 25 мг), ампулах (по 2 мл 1,25% розчину).

Герфонал (тримепримін, сюрмоптил) — трициклічний ан-

тидепресант, психотропна дія якого складається з тимоаналеп-

тичної (антидепресивної) і седативної. Найефективніший при

психотичних тривожних депресіях середньої тяжкості, а та-

кож при невротичних, сенесто-іпохондричних, реактивних

депресіях. Приймають per os (середня терапевтична доза —

150—300 мг/добу), а також уводять внутрішньовенно крапель-

Глава 14

Лікування психічно хворих

но (по 75—200 мг препарату на ізотонічному розчині натрію

хлориду). Випускають у таблетках (по 25 мг).

Оксилідин — препарат з незначними антидепресивним, се-

дативним і гіпотензивним ефектами. Показаний при нерізко

виражених тривожно-депресивних станах різного генезу (осо-

бливо хворим похилого віку), органічній недостатності ЦНС,

зумовленій розладами мозкового кровообігу (гіпертонічна хво-

роба, церебральний атеросклероз). Препарат призначають усе-

редину (до 300—500 мг/добу), а також внутрішньом'язово (по

1—3 мл 2 % розчину двічі на добу).

АНТИДЕПРЕСАНТИ З ДОДАТКОВОЮ

СТИМУЛЮВАЛЬНОЮ ДІЄЮ

Імізин (іміпрамін, тофраніл, мєліпрамін) має сильно вира-

жену антипсихотичну (антидепресивну) дію, що спрямована,

насамперед, на вітально змінений афект (ендогенна депресія).

Крім цього, препарат володіє чітко вираженим стимулюваль-

ним ефектом, а тому його призначають при тяжких депресіях,

що супроводжуються відчуттям глибокої нудьги, пригнічен-

ня. Мєліпрамін, як і амітриптилін, протипоказаний при гост-

рих захворюваннях печінки і нирок, декомпенсованих вадах

серця, захворюваннях крові, глаукомі, гіпертонічній хворобі

III стадії.

Побічні ефекти проявляються головним болем і запаморо-

ченням, спрагою, сухістю в роті, тремором, безсонням, парес-

тезіями, гіпергідрозом, затримкою сечовипускання. Більшість

із них характерні для початку лікування і не вимагають відмі-

ни чи зниження дози препарату. Мєліпрамін може посилити

тривогу, активізувати маячні думки, галюцинації, спричинити

безсоння, тому на ніч його не слід призначати. У тяжких випад-

ках, звичайно, починають лікування з парентерального вве-

дення (внутрішньом'язово, крапельно внутрішньовенно) мелі-

праміну в дозі 50—75 мг/добу. Поступово її підвищують до

терапевтичної — 200—250 мг/добу. З поліпшенням стану хво-

рого через 7—10 діб переходять на пероральний прийом пре-

парату. За потреби його комбінують з іншими трициклічними

антидепресантами (амітриптиліном), нейролептичними засо-

бами, транквілізаторами. Проте призначати разом з інгібіто-

рами МАО заборонено, бо можлива токсична дія. Якщо треба

Частина друга Загальна психіатрія

перейти до лікування препаратом цієї групи, слід зробити пе-

рерву не менше як на 2 тиж. Випускають меліпрамін (імізин) у

формі драже (по 25 мг) та в ампулах (по 2 мл 1,25 % розчину).

Прозак (флуоксетин) — інгібітор зворотного захоплення

серотоніну. Виробник — фармацевтична компанія Eli Lilly.

Сприяє підвищенню настрою, ліквідує відчуття страху та емо-

ційне напруження, дисфорію. Не має седативної дії.

Призначають при реактивних і ендогенних депресивних

станах (по 20 мг/добу), нервовій булімії (по 20 мг тричі на до-

бу), обсесивно-компульсивних розладах (по 20—60 мг/добу).

Протипоказання: епілепсія; виражена ниркова недостатність;

одночасне призначення з інгібіторами МАО; підвищена інди-

відуальна чутливість до нього.

Випускають у вигляді капсул (по 20 мг), розчинних табле-

ток (по 20 мг).

Лудіоміл (мапротилін) — активний антидепресант зі стиму-

лювальним ефектом. Використовують переважно при депре-

сіях середньої тяжкості (циклотимічного рівня) з адинамією,

нав'язливими іпохондричними розладами. Середня добова те-

рапевтична доза становить 150—200 мг. У тяжких випадках

вводять внутрішньовенно крапельно в дозі 25—150 мг/добу.

Випускають у таблетках (по 10, 25, 50 і 75 мг), а також ампулах

(по 25 мг діючої речовини в 2 мл розчину).

Цефедрин застосовують при різних варіантах депресій з апа-

тією, моторною та ідеаторною загальмованістю. Призначають

усередину по 0,025 г/добу (за 2—Зрази), поступово підвищу-

ючи дозу до 0,2—0,4 г/добу.

Ніаламід (ніамід, нуредал) — похідне гідразину, антидепре-

сант, що належить до інгібіторів МАО. М'який антидепресант-

стимулятор. Через означене вище, а також токсичний вплив на

печінку в разі появи реакції несумісності з іншими медикамен-

тами та низкою харчових продуктів (сир, пиво, вино, боби, коп-

чення) препарати цієї групи не дуже популярні. Призначають їх

при неглибоких ендогенних депресіях з млявістю, загальмова-

ністю, безініціативністю, а також у разі резистентності до інших

методів терапії. Середня терапевтична доза — 200—350 мг/добу.

Якщо напади тривалі і депресивний стан тяжкий, внутрішньо-

венно крапельно вводять по 500—1000 мг препарату у вигля-

ді 0,1 % розчину. Внутрішньом'язово ніаламід призначають по

250—500 мг 2 рази на добу в першій половині дня, для запобі-

гання безсонню. Випускають у формі таблеток (по 25 мг).

Глава 14

Лікування психічно хворих

Трансамін (парнапг, іпранілципромін) також належить до інгі-

біторів МАО, проте має менший токсичний і побічний ефекти.

Антидепресант зі слабкою антидепресивною і чіткіше вира-

женою стимулювальною дією. Представник групи малих ан-

тидепресантів. Застосовують його для лікування неглибоких

депресій різної етіології з переважанням психомоторної зага-

льмованості. Призначають уранці та вдень по 5—10 мг/добу.

Поступово дозу підвищують до оптимальної — 25—40 мг/добу,

у тяжких випадках — до 60 мг/добу і вище. Випускають у фор-

мі таблеток (по 5 мг).

Індопан — негідразиновий інгібітор МАО з чітко вираже-

ною стимулювальною дією, що поєднується зі слабкою анти-

депресивною. Найефективніший при астенодепресивних, асте-

ноіпохондричних станах. У комбінації з малими дозами ней-

ролептичних засобів (наприклад, трифтазином) його можна

застосовувати для лікування шизофренії з апатикоабулічни-

ми і депресивними розладами. Середня терапевтична доза

становить 20—40 мг/добу. Випускають у формі таблеток (по 5

та 10 мг).

АНТИДЕПРЕСАНТИ

НЕЙТРАЛЬНІ

Золофт — інгібітор зворотного захоплення серотоніну.

Випускає фармацевтична компанія Pfizer. Показання: для лі-

кування та профілактики депресії з тривогою або без неї, з

наявністю або відсутністю манії в анамнезі; при обсесивно-

компульсивному розладі (нав'язливому стані); панічних та

посттравматичному стресовому розладах. Призначають раз на

добу, починаючи з дози 25—50 мг/добу. За потреби через

1 тиж її збільшують, максимум до 200 мг/добу.

Випускають у таблетках по 50 та 100 мг.

Піразидол — за антидепресивним ефектом подібний до амі-

триптиліну й імізину. Належить до так званих великих анти-

депресантів. Збалансовано впливає на депресію різних видів:

у разі тривоги заспокоює, а за пригнічення — стимулює.

Може бути застосований при соматичній патології, його при-

значають фізично ослабленим пацієнтам та в старечому віці.

Несумісний з інгібіторами МАО. Середня добова доза стано-

вить 150—200 мг. Випускають у таблетках (по 25 та 50 мг).

Частина друга Загальна психіатрія

Протиепілептичні (протисудомні)

препарати

Цю групу лікарських засобів використовують для запобі-

гання та купірування судом і епілептичних психічних еквіва-

лентів. Чимало препаратів згаданої групи мають вибірковий

антисудомний ефект без помітного впливу на емоційну сферу

(гексамедин, дифенін, етосуксемід тощо). Інші препарати (фін-

лепсин, карбамазепін, карбасан) застосовують і при афектив-

них порушеннях. До протиепілептичних засобів традиційно

зараховують і деякі барбітурати, оскільки вони зумовлюють

вибіркову протисудомну дію без чіткого снодійного ефекту

(бензонал та ін.). Зберігає значення еталону протисудомної

активності для інших препаратів фенобарбітал.

Фенобарбітал (люмінал). Похідне барбітурової кислоти. Як

уже вказувалося, здавна є базовим засобом лікування епілеп-

сії. В малих дозах (20—90 мг на добу) справляє седативний та

спазмолітичний вплив. Уже в дозі 10 мг має виразний снотвор-

ний ефект. На початкових стадіях епілепсії призначають до

50 мг на добу. Найвища разова доза для дорослих становить

20 мг, добова — 500 мг. Входить у протиепілептичні лікарські

суміші Сірейського, Воробйова, Андреєва, Бродського, Карма-

нової та ін. Форма випуску: порошок, таблетки по 50, 100 та

5 мг — для дітей.

Бензонал. Належить до бензодіазепінів. Має протисудомну

активність без снодійного ефекту. Використовують при гене-

ралізованих, фокальних судомних, джексонівських і адвер-

сивних нападах, кожевніківській епілепсії, психічних та пси-

хомоторних пароксизмах. Лікування починають з малих доз

(100—200 мг на добу). Максимальна добова доза — 900 мг. Ви-

пускають у вигляді порошка і в таблетках по 50 та 100 мг.

Гексамідин (сертан, примідон) — похідне барбітурової кис-

лоти. Показаний при великих епілептичних нападах, менш

ефективний при малих. На психомоторні та діенцефальні на-

пади, психічні пароксизми не впливає. Не має снодійного ефек-

ту. Призначають переважно при клонічних судомах, починаю-

чи з 125 мг на добу. Поступово дозу збільшують до 1,5—2,0 г

на добу. Випускають у таблетках по 125 та 250 мг.

Дифенін (фенітоїн, дифентоїн) — похідне гідантоїну. Най-

ефективніший при великих нападах з тонічними судомами.

Глава 14

Лікування психічно хворих

І Іризначають також при вегетативно-судинних, психомоторних

і психічних пароксизмах. Неефективний при малих епілеп-

тичних нападах. Призначають дорослим по 100 мг 2—Зрази

на добу, збільшуючи добову дозу до 400—450 мг, частіше в ком-

бінації з іншими препаратами, переважно з фенобарбіталом.

Фінлепсин (карбамазепін) — похідне іміностильбену. Випус-

кає фармацевтична компанія Asta Medica (фінлепсин-200 ре-

тард, фінлепсин-400 ретард). Протиепілептичний засіб широ-

кого спектра дії. Показання: порціальні епілептичні напади із

кростою та складною симптоматикою; великі судомні напади,

змішані форми епілепсії, неепілептичні напади у хворих на

розсіяний склероз; тонічні судоми; пароксизмальна дизартрія;

атаксія, парестезія та напади болю; психотичні стани, особли-

во маніакально-депресивний психоз (біполярний афективний

розлад); тривожно-ажитована депресія; кататонічне збуджен-

ня; для запобігання нападам при алкогольному абстинентно-

му синдромі; невралгія трійчастого нерва; глософарингеальна

невралгія; больовий синдром у хворих на діабетичну нейропа-

тію. Початкова добова доза становить 200—300 мг. Поступово

її підвищують (індивідуально) до 600—1200 мг. Форма випус-

ку: таблетки по 200 та 400 мг у формі ретард.

Карбасам, (карбамазепін). Випускає фармацевтична компа-

нія Sanofi—Synthelabo. Призначають при великих епілептич-

них нападах та психічних епілептичних еквівалентах, парціаль-

ній (психомоторній) епілепсії, типових міжнападних порушен-

нях: дорослим — по 10—15 мг/кг на добу; дітям — по

10—20 мг/кг на добу; для профілактики загострень маніакаль-

но-депресивного психозу (біполярного афективного розладу),

особливо форм, що резистентні до дії солей літію, або за наяв-

ності протипоказань щодо літію — по 400—800 мг на добу; для

лікування маніакального та гіпоманіакального збудження —

по 600—1200 мг на добу; невралгії лицевого нерва — по

200—400 мг. Форма випуску: таблетки по 200 та 400 мг у формі

ретард.

Депакін містить натрієву сіль вальпроєвої кислоти. Випускає

фармацевтична компанія SANOFI—SYNTHELABO та ін. Препа-

рат широкого спектра дії. Ефективний при всіх формах епілеп-

сії: генералізованій та фокальній — абсансах, міоклонічних,

тоніко-клонічних, атонічних і змішаних нападах, простих або

складних синдромах Веста і Леннокса — часто, судомному синд-

Частина друга Загальна психіатрія

ромі при органічних ураженнях мозку, розладах поведінки,

пов'язаних з епілепсією, фебрильних судомах у дітей, дитячих

тиках. Призначають, починаючи з середньої добової дози

10—15 мг/кг. Поступово її підвищують до 20—ЗО мг/кг і біль-

ше. Особливий моніторинг пацієнтів (контроль за концентра-

цією препарату в крові) потрібен, якщо доза вища за 50 мг/кг.

Для дітей доза становить приблизно ЗО мг/кг.

Депакін-хроно має всі переваги ретардної форми: стабільну

протиепілептичну дію; низький ризик щодо розвитку побіч-

них ефектів; зручний режим дозування та прийому (1—2 рази

на добу) при тій самій добовій дозі препарату. Форма випуску:

таблетки по ЗО мг; депокін-хроно по ЗО і 50 мг; сироп (у 1 дозу-

вальній ложці 20 мг активної речовини); флакони із сухою ре-

човиною для внутрішньовенного введення по 400 мг.

ПСИХОСТИМУЛЯТОРИ

Психостимулятори називають також психотоніками, психо-

енергетиками, центральними стимуляторами. До них належать

різні хімічні сполуки, що підвищують активність, зумовлюють

ейфорію, стимулюють інтелект, прискорюють мислення, змен-

шують втому, сонливість, поліпшують самопочуття при суміж-

них невротичних і неврозоподібних розладах. Здоровим людям

призначають в екстремальних ситуаціях, пов'язаних з розумо-

вою і фізичною перенапругою. Основою психостимулювальної

дії є посилення передавання збудження в синапсах унаслідок

мобілізації медіаторів (норадреналіну і дофаміну) під впливом

цих речовин.

Сиднокарб — один з найефективніших препаратів з трива-

лим стимулювальним ефектом. Створює відчуття бадьорості,

припливу енергії, фізичних сил, підвищує працездатність. По-

казаний при астенічних, психастенічних і апатоабулічних ста-

нах з млявістю, загальмованістю, підвищеною втомлюваністю.

Призначають препарат усередину 1—2 рази на добу по 5—10 мг.

Середня терапевтична доза становить 25—75 мг/добу. Випус-

кають у таблетках (по 5 та 10 мг).

Сиднофен за фармакологічними властивостями і хімічною

структурою близький до сиднокарбу, проте має не таку вира-

жену психостимулювальну дію. Головним показанням до при-

значення сиднофену є млявість, підвищена втомлюваність, при-

гнічення, у тому числі й при соматогенних астенічних депресіях.

Глава 14

Лікування психічно хворих

Початкова доза становить 5—Юмг/добу, але її можна збіль-

шити до 20—ЗО мг/добу. Випускають у формі таблеток (по 5 мг).

Кофеїн є стимулятором ЦНС. Його призначають per os no

50—100 мг 2—3 на добу. Протипоказаний при безсонні, гіпер-

тензії, атеросклерозі, глаукомі, органічному ураженні серце-

во-судинної системи.

НООТРОПНІ ЗАСОБИ

Назва препаратів цієї групи (від грец. ноос — розум, інте-

лект) уперше з'явилася в 1963 p., коли одне з циклічних похід-

них гама-аміномасляної кислоти (ГАМК) зі своєрідним спект-

ром психотропного впливу назвали ноотропілом.

Ноотропи стимулюють нейрометаболізм і виявляють анти-

гіпоксичну дію, активізують біоенергетику нервових клітин

при церебральному органічному ураженні або резидуально-

органічній недостатності. Завдяки такому механізму дії акти-

візуються вищі психічні функції, підвищується психічний то-

нус, прояснюється свідомість, поліпшуються мислення, мова,

інтелектуальний розвиток. Крім цього, ноотропи мають тран-

квілізуючу, антидепресивну, вазовегетативну, антиепілептич-

ну, антипаркінсонічну та антидискінетичну дію.

Завдяки таким особливостям дії і через відсутність проти-

показань ноотропні засоби широко використовують під час

курсового комплексного лікування і реабілітації психічно хво-

рих, особливо з астенічними розладами та психоорганічними

синдромами різного генезу (судинного, травматичного, інфек-

ційного, інтоксикаційного та ін.).

Пірацетам (ноотропіл) широко застосовують при таких

патологіях: психоорганічних розладах із переважанням асте-

нічних, астеноіпохондричних, астенодепресивних розладів;

соматогенній астенії; гострих і резидуальних проявах органіч-

ної недостатності ЦНС; розладах свідомості; алкогольних абс-

тиненції і делірію; в геронтологічніи та дитячій практиці; при

інтелектуальній недостатності; шизофренічній неврозоподіб-

ній і психопатоподібній симптоматиці; як коректор нейролеп-

тичної терапії. Призначають усередину, внутрішньом'язово і

внутрішньовенно. Початкова доза становить 0,8—1,2 г, її мож-

на підвищувати до 20—ЗО г/добу. Випускає компанія "Фар-

мак" та інші у формі капсул (по 0,4 г), таблеток (по 0,2 г) і ампул

(по 5 мл 20 % розчину).

12—1-2538

Частина друга Загальна психіатрія

Аміналон (аміналон-форте, фармалон, гамалон). Добре діє

на енергетичні процеси тканин головного мозку. Показаний

при таких станах: церебрастенічних і енцефалопатичних про-

явах різного походження; динамічних розладах мозкового кро-

вообігу; розумовій відсталості; млявості; адинамії; сонливості

шизофренічного генезу і зумовленій прийомом нейролептич-

них засобів; при алкогольній і наркоманічній абстиненціях.

Призначають по 0,25 г, добова доза — 0,5—1,5 г.

Ацефен (центрофеноксин, люцидрил) виявляє м'яку стиму-

лювальну дію, особливо показаний при соматогенних астеніч-

них станах, вегетативних дисфункціях, органічних ураженнях

головного мозку, інтоксикаціях. Випускають у формі таблеток

(по 0,1 г) та у флаконах (по 0,25 г). Призначають усередину по

0,3—1,0 г, уводять внутрішньом'язово і внутрішньовенно.

Піридитол (енцефабол) вирізняється серед ноотропів чіт-

ким стимулювальним та антидепресивним впливом. Синте-

зований на основі піридоксину (вітаміну В

). Безпосеред-

ньо впливає на процеси обміну в ЦНС. Піридитол переважно

застосовують при астеноапатичних, астенодепресивних і де-

пресивних станах, неврозах, органічних ураженнях ЦНС, при

сповільненому перебігу шизофренії, циклотимії, в геріатрич-

ній практиці. Випускають у формі таблеток (по 0,1 та 0,25 г).

Призначають курсами по 1—3 міс; середня добова доза —

0,3—0,4 г.

Пантогам переважно застосовують: при астенічних станах

з "подразливою слабкістю"; неврозоподібних розладах (дисом-

нічних, обсесивно-фобічних, іпохондричних); для терапії екстра-

пірамідних гіперкінезів, спричинених нейролептичними засо-

бами; для зниження збудливості та зменшення розладів поведін-

ки у хворих на епілепсію. Випускають у формі таблеток (по 0,25

та 0,5 г). Добова терапевтична доза становить 1,5—3 г.

Мемантин (фірма Lundbeck) — ноотропний та міотонолі-

тичний засіб. Виявляє допамінергічну і глутаметергічну дію.

Підвищує виділення біогенних амінів та інгібує їхнє зворотне

поглинання, поліпшує процес передачі нервового імпульсу.

Призначають при порушенні когнітивної функції легкого і се-

реднього ступеня тяжкості, що проявляється послабленням

пам'яті та здатності до концентрації уваги, при апатії, підви-

щеній втомлюваності, обмеженні спроможності до самообслу-

говування, порушенні моторики, депресивних станах (синд-

Глава 14

Лікування психічно хворих

ром деменції), спазмах м'язів, зумовлених черепномозковою

травмою, інсультом, розсіяним склерозом, при хворобі Паркін-

сона та вторинному паркінсонізмі, при хворобі Альцгеймера.

Призначають per os або внутрішньовенно від 5 до 60 мг на до-

бу, дітям — по 0,5 мг/кг/добу. Форма випуску: таблетки та

краплі, розчин для ін'єкцій.

Юмекс (селігил) випускає фармацевтична компанія SANO-

FI— SYNTHELABO. Активізує дофамінергічні впливи на ЦНС,

бере участь у метаболізмі інших катехоламінів. Призначають

при хворобі Паркінсона та симптоматичному паркінсонізмі по

10 мг на добу за один чи два прийоми, а також при хворобі

Альцгеймера — по 5—10 мг на добу. Випускають у таблетках

по 5 та 10 мг.

Арісепт (донепезил гідрохлорид) випускає фармацевтична

компанія SANOFI— SYNTHELABO. Використовують для ліку-

вання симптомів деменції у пацієнтів з легким та середнім

ступенем тяжкості хвороби Альцгеймера. Лікування почина-

ють з 5 мг на добу (одноразово протягом 1 міс), потім, за по-

треби, дозу підвищують до 10 мг на добу. Випускають у табле-

тках по 5 мг (4,56 вільного донепезилу) та 10 мг (9,12 вільного

донепезилу).

При астенічних станах, нервовому перенапруженні, фізич-

ній перевтомі, аліментарному порушенні дієти та надмірному

вживанні психоактивних речовин (в тому числі спиртних на-

поїв) призначають загальнозміцнювальні препарати.

Магне В

(магнію лактат, піридоксин) містить дигідролак-

тат магнію (470 мг), піридоксин (5 мг) та допоміжні речовини.

Випускає фармацевтична компанія SANOFI—SYNTHELABO в

таблетках і розчині для внутрішнього застосування в ампулах.

Показання: функціональні прояви астенії та депресії (по

1—2 таблетки або 1 ампулу на добу); недостатність магнію

в організмі (по 6 таблеток чи 3 ампули на добу); спазмофілія

(по 4 таблетки або 2 ампули на добу).

Бєрокка кальцій магній містить сім вітамінів групи В, аскор-

бінову кислоту, кальцій і магній. Вони відіграють важливу

роль у розвитку і функціонуванні нервових клітин, а їхня не-

достатність може виникати при психічному і физичному пе-

ренапруженні, зловживанні алкоголем тощо. Призначають по

1—2 таблетки на добу, розчинивши їх у склянці води.

12*