Напрєєнко О.К. Психіатрія

Подождите немного. Документ загружается.

Частина друга Загальна психіатрія

до 10—ЗО мг). Часто зумовлює побічні екстрапірамідні прояви —

м'язовий тремор, скутість та ін. Тому лікування трифтазином

часто поєднують із вживанням коректорів (паркопан, цикло-

дол та ін.). Випускає його вітчизняна фармацевтична компанія

"Дарниця".

Фторфеназин (флуфеназин, модитен, ліоген) має не тільки

антипсихотичну, але й таку, що "нормалізує поведінку", дію.

Призначають при психопатоподібних розладах. Найпошире-

ніші препарати з пролонгованою дією (ліоген-ретард, моди-

тен-депо, флуфеназин-деканоат). Після ін'єкції 0,5—1,0 мл

0,25 % розчину один раз на 2—3 тиж в організмі зберігається

досить висока концентрація препарату, що дуже важливо в ра-

зі проведення позалікарняної терапії. Іноді препарат признача-

ють у вигляді таблеток (по 1; 2; 5мг). Починають з 2—5 мг,

поступово збільшуючи дозу до 15—25 мг на добу. За тривалого

лікування фторфеназином можуть виникати ускладнення у

вигляді екстрапірамідних проявів, сонливості, зниження арте-

ріального тиску.

Етаперазин (перфеназин, трилофон) має антипсихотичну і

своєрідну стимулювальну дію. Призначають його при психо-

тичних синдромах з галюцинаторно-маячною симптоматикою,

кататонічному ступорі, апатоабулічних станах. Серед піпера-

зинових похідних це один з найменш токсичних препаратів.

Поступається лише френолону. Екстрапірамідні побічні ефек-

ти виникають тільки в разі застосування високих доз препара-

ту або за органічної недостатності. Призначають у дозах від

5—Юмг до 50—60 мг на добу. Випускають у вигляді драже

(по 4 і 10 мг), а також у пролонгованій формі (по 1 мл) в ампу-

лах з вмістом 100 мг препарату в олії (трилафон-депо, перфе-

назин-енантат). Вводять раз на 1—2 тиж.

Френолон (метафеназин) поєднує стимулювальну, седатив-

но-транквілізуючу й антипсихотичну дію. Часто його признача-

ють соматично ослабленим хворим з психічними порушення-

ми, при соматогенних психозах, у геронтологічній та дитячій

психіатрії, бо малотоксичний. Особливе значення має засто-

сування його для лікування фізично ослаблених хворих, котрі

тривалий час відмовлялися від їжі, при кататонічних й інших

станах. У дозах 5—15 мг виявляє переважно стимулювальну

дію, сприяючи редукції ступорозних, апатоабулічних, астено-

депресивних розладів. У вищих дозах (40—60 мг на добу) фре-

нолон впливає на складнішу продуктивну психопатологічну

Глава 14 Лікування психічно хворих

симптоматику. Тому його можна застосовувати при депресив-

но-маячних, депресивно-іпохондричних синдромах, особливо

у разі непереносності інших нейролептичних засобів. Випус-

кають у ампулах та драже (по 5 мг препарату).

Пімозид (оран — тобто оральний антипсихотик) найчастіше

використовують для підтримувальної терапії. Володіє трива-

лим рівномірним впливом у вигляді несильної антипсихотич-

ної активності. Проте може спричинити екстрапірамідні розла-

ди, тахікардію, безсоння. Зручний тим, що приймають його раз

на добу вранці по 2 мг. Випускають у таблетках (1 мг і 4мг).

Флуспірилен {ІМАП — тобто інтрамускулярний антипсихо-

тик) — також препарат пролонгованої дії. За спектром псйхо-

фармакологічного впливу подібний до галоперидолу. Показаний

при поліморфній субпсихотичній симптоматиці. Призначають

для підтримувальної терапії у вигляді ін'єкцій раз на тиждень

по 1—3 мг.

Пенфлюридол (семап), як і флуспірилен, поєднує слабку йШ-

типсихотичну дію з незначним седативним впливом. Обидва

препарати є похідними дифенілбутилперидину. Пролонгована

дія пенфлюридолу досягається за рахунок сповільнення обмі-

ну, тоді як флуспірилену — шляхом утворення депо мікрокрис-

талічної суспензії. Семап приймають усередину раз на 7 діб,

Випускають у формі таблеток (по 20 мг і 100 мг).

Еглоніл (сульпірид) поєднує властивості нейролептичних і

тимоаналептичних засобів. Препарат виробляє фармацевтич-

на компанія SANOFI—SYNTHELABO. Завдяки стимулювально-

му ефекту еглоніл переважно застосовують при таких станах:

млявості, загальмованості, анергії, іпохондричних розладах, де-

пресії, у тому числі при гострих і хронічних психотичних і не-

вротичних розладах, психосоматичних порушеннях. Оскіль-

ки препарат не має екстрапірамідних побічних проявів, його

застосовують також при психопатологічних станах, що розви-

ваються на тлі органічної недостатності або органічного ге-

пезу. Препарат призначають при невротичних розладах в дозі

100—200 мг, а при психотичних — в дозі 200—1600 мг на добу.

Випускають у формі таблеток (по 200 мг), капсул (50 мг), роз-

чину для введення per os (0,5 %) та для ін'єкцій (100 мг).

Карбідин — препарат, психотропна дія якого спрямована

вибірково на депресивно-параноїдний синдром. Завдяки ви-

раженим психостимулювальним властивостям він ефективний

також при апатоабулічних розладах. Застосовують також для

II —1-2538

Частина друга Загальна психіатрія

лікування депресивних розладів при алкоголізмі. Призначають

усередину і внутрішньом'язово в дозах від 12,5 до 100—150 мг

на добу.

КЛОПІКСОЛ

(зуклопентиксол)

виробляє фармацевтична ком-

панія Lundbeck (Данія). Похідне тіоксантену. Сприяє швидкій

і чіткій редукції психотичної симптоматики і маніакальних ста-

нів при шизофренії та інших психічних захворюваннях. Існує

дві його форми. Клопіксол-акуфаз використовують для ліку-

вання гострих психозів на початку і хронічних психічних роз-

ладів у фазу загострення. Найефективніший при психотичних

станах з ажитацією, неспокоєм, ворожістю або агресією. При-

значають по 50 мг внутрішньом'язово на 2—3 доби, після чого

пацієнта можна перевести на лікування пероральними препа-

ратами або депо-формами. Останню ін'єкцію клопіксолу-аку-

фазу роблять разом з клопіксолом-депо. Випускають у ампу-

лах по 1 та 2 мл (50 мг у 1 мл). Клопіксол-депо (зуклопентиксол

деканоат) використовують для тривалого безперервного ан-

типсихотичного лікування. Запобігає рецидивам, особливо у

пацієнтів, які не ретельно виконують лікарські призначення.

Діапазон дозування становить 200—400 мг. Уводять внутріш-

ньом'язово через 2—4 тиж. Форма випуску: ампули по 1 мл

(20 мг у 1 мл); таблетки зуклопентиксолу гідрохлориду по 2, 10

та 25 мг.

Флюанксол (депіксол, флупентиксол) виробляє фармацев-

тична компанія Lundbeck (Данія). Похідне тіоксантену. Має

виражену антипсихотичну, активізуючу, анксіолітичну, анти-

аутичну дію. Підвищує настрій і стимулює психічну діяль-

ність, перетворюючи апатичних і депресивних хворих із недо-

статньою мотивацією на більш комунікабельних і соціально

активних. Призначають у таких дозах: до 3 мг на 1 добу при

депресивних розладах з тривогою, астенією та апатією; від

З до 40 мг на 1 добу при галюцинаціях, маячінні, в тому числі

на тлі апатії, анергії та аутизму; понад 40 мг на 1 добу при пси-

хомоторному, маніакальному збудженні, вираженій ажитації.

Випускають у таблетках по 0,5, 1, 5 мг та краплях (100 мг

у 1 мл).

Флюанксол-депо (цис (Z) флюанксол деканоат) дозволяє

проводити безперервну терапію, запобігати рецидивам, у то-

му числі у хворих, які лікуються не систематично. Форми

випуску: ампули по 1, 2 і 10 мл (20 мг в 1 мл); ампули по 1 та

5 мл (100 мг в 1 мл).

Глава 14

Лікування психічно хворих

Клозапін (лепонекс, азалептин) — похідне дибензодіазепіну.

Перший з антипсихотичних засобів, які називають атипови-

ми, оскільки, на відміну від звичайних (традиційних, конвен-

ційних, класичних), вони справляють мінімальний негативний

вплив' на екстрапірамідну систему і майже не зумовлюють ней-

ролептичного синдрому та загального пригнічення. Не впли-

вають на вміст пролактину в крові. Отже, препарати згаданої

групи водночас із антипсихотичною дією більшою мірою спри-

яють соціальній адаптації хворих.

Крім антипсихотичної, клозапін має седативну дію. Вико-

ристовують його при різних видах збудження, галюцинатор-

но-маячних і афективно-маячних синдромах. Випускають у

таблетках (по 25 мг і 100 мг), ампулах (по 2 мл 2,5 % розчину).

Методика лікування і дози майже не відрізняються від наведе-

них для аміназину.

Зипрекса (оланзапін) — похідне тієнобензодіазепіну, новий

атиповий антипсихотичний засіб. Синтезований і виробляєть-

ся фармацевтичною компанією Eli Lilly. Ефективно впливає

не тільки на позитивні психопатологічні симптоми (маячіння,

галюцинації, збудження), але й на негативні (притуплений

афект, емоційне та соціальне відмежування, збідніння мови),

а також на депресивні симптоми, пов'язані з шизофренією та

іншими психозами. Порівняно зі звичайними нейролептични-

ми засобами значно рідше дає побічні неврологічні ефекти,

такі як екстрапїрамідні розлади, акатизія, дистонія, підвищен-

ня м'язового тонусу. Лікування розпочинають з оптимальної

дози 10 мг на добу (за один прийом). Препарат підвищує мож-

ливості терапії психозів у разі індивідуальної непереносимості

звичайних антипсихотичних засобів та за резистентності до

них. Випускають у формі таблеток по 5 та 10 мг.

Рисперидон (риспердол, рисполепт) — похідне бензизокса-

золу, атиповий антипсихотичний засіб нового покоління. Ви-

пускається фармацевтичною компанією Janssen. Препарат по-

казаний при гострому і хронічному психозах з позитивною

симптоматикою (маячіння, галюцинації, агресивне збуджен-

ня) та тривожно-депресивними розладами. Вирізняється се-

ред звичайних нейролептичних засобів вищою терапевтич-

ною ефективністю відносно дефіцитарної симптоматики при

шизофренії (емоційне та соціальне відмежування, знижений

афект, збідніння мови). Використання рисперидону для під-

тримувальної терапії помітно знижує ризик рецидиву шизо-

и*

Частина друга Загальна психіатрія

фрєнії. Дорослим на початку лікування призначають по 1 мг

двічі на добу, щоденно підвищуючи дозу на 1 мг. За потреби її

доводять до максимальної, 8 мг на добу. Випускають у таблет-

ках (по 1, 2, 3 та 4 мг).

Соліан (амісульприд) — антипсихотичний засіб, розробле-

ний і впроваджений фармацевтичною компанією SANOFI—

SYNTHELABO. Показаний при гострих і хронічних шизофре-

нічних порушеннях, що супроводжуються вираженими пози-

тивними (наприклад, маячіння, галюцинації) і/або негативни-

ми (емоційна тупість, небажання спілкуватися) симптомами,

в тому числі при переважанні негативних розладів. Полег-

шує такі афективні симптоми, як депресивний настрій та за-

гальмованість. При гострих психотичних станах призначають

від 400 до 800 мг (максимально — 1200 мг) на 1 добу за 2 при-

йоми. Пацієнтам з переважанням негативних симптомів —

від 50 до 300 мг на 1 добу. Випускають у таблетках по 100,

200 та 400 мг.

Показання для заміни звичайного антипсихотика на атипо-

вий: резистентність позитивних або негативних симптомів до

терапії, що проводиться; стійкі екстрапірамідні розлади; від-

ставлена дискінезія; загострення хвороби або проблеми, по-

в'язані з дефіцитарними розладами, попри чітке дотримання

режиму антипсихотичної терапії.

ТРАНКВІЛІЗАТОРИ

(АТАРАКТИЧНІ ЗАСОБИ)

Загальними ознаками психотропної дії транквілізаторів є

заспокійливий ефект з приємним відчуттям розслаблення, за-

гальним добрим самопочуттям. Транквілізатори усувають або

пом'якшують такі негативні емоції, як страх, напруження, три-

вога (анксіолітична дія). Широкий спектр психотропного впли-

ву транквілізаторів стосується переважно різноманітних сим-

птомів при суміжних (межових) психічних розладах. Транкві-

лізатори широко використовують не тільки в психіатрії, але й

у загальносоматичній практиці, бо вони нормалізують психіч-

ний стан, зменшують вегетативні розлади при невротичних і

неврозоподібних станах. Проте у одних транквілізаторів пере-

важає заспокійливий ефект з гальмуванням, а в інших він поєд-

нується з активізацією і стимуляцією.

Глава 14

Лікування психічно хворих

Транквілізатори з переважно

гальмівним компонентом

Мепротан (мепробомат, андаксин) — один із найефективні-

ших заспокійливих засобів. Під час лікування цим препаратом

настає емоційне заспокоєння, не такою гострою видається ре-

акція на подразники, зникають внутрішня напруга, а також

різні вегетативні дисфункції. Випускають у формі таблеток

(по 200 мг). Призначають у дозах від 200—400 мг до 1,5—2,5 г

на добу.

Хлордіазепоксид (хлозепід, еленіум, лібріум, напотон) — си-

льний заспокійливий засіб з широким спектром активності.

Призначають при всіх варіантах суміжних психічних розла-

дів, що супроводжуються підвищеною збудливістю й вегета-

тивними порушеннями. Особливо показаний при нав'язливих,

фобічних та іпохондричних станах. Уводять per os та внутріш-

ньом'язово. При невротичних станах і в соматичній практи-

ці дози хлозепіду становлять 20—60 мг на добу (1 драже міс-

тить 5 мг).

Нозепам (оксазепам, тазепам) має м'яку дію і не дає побіч-

них ефектів, а тому його широко застосовують для лікування

всіх невротичних і неврозоподібних розладів з підвищеною

збудливістю, особливо при тяжких соматичних і неврологіч-

них захворюваннях, а також у похилому і дитячому віці. Пре-

парат призначають усередину по 10 мг 1—4 рази на добу.

Нітразепам (радедорм — AWD; еуноктин випускає ком-

панія Asta Medica). Бензодіазепінове похідне з вибірковою

дією у вигляді вираженого снодійного ефекту, а також анти-

судомними властивостями. Препарат не зумовлює звикання.

Його призначають як снодійний засіб за 25—40 хв до сну

(5—10 мг), а також у дитячій практиці для комплексного ліку-

вання епілепсії (у дозі 2,5—5 мл на добу до настання терапев-

тичного ефекту).

Феназепам за силою загальної транквілізуючої дії перевер-

шує всі інші транквілізатори. Зменшує хвилювання і відчуття

страху навіть за реальної небезпеки, але зумовлює млявість,

сповільнення реакції, сонливість. Показаний при психотичній

тривозі, фобіях, нав'язливих станах, іпохондричних синдро-

мах. Призначають при невротичних і неврозоподібних розла-

дах у дозах 3—5 мг на добу. У вищих дозах (до 10 мг на добу)

використовують для зняття відчуття тривоги, збудження, нор-

Частина друга

Загальна психіатрія

малізації вегетативних розладів при психозах, а також для лі-

кування алкогольної і токсикоманічної абстиненції. Випуска-

ють у таблетках по 0,5 та 1 мг.

Транксен (динатрієвий хлоразепам) належить до бензодіа-

зепінів. Випускає компанія SANOFI—SYNTHELABO. Має ви-

ражений анксіолітичний, а також седативно-снотворий, проти-

судомний та центральний міорелаксуючий ефект. При тривозі,

депресії з тривогою, психомоторному збудженні та агресії при-

значають від 20 до 200 мг на 1 добу. Вводять внутрішньом'язо-

во або внутрішньовенно, а потім — перорально. При пределі-

рії та делірії (у тому числі алкогольному) — по 50—100 мг че-

рез 3—4 год. Через 2—3 доби зменшують дозу вдвічі, а на 5-ту

добу призначають per os у дозі 150—300 мг на 1 добу. Випус-

кають у флаконах для ін'єкцій по 20, 50, 100 мг та в капсулах

по 5 і 10 мг.

Івадал (золпідем) — з групи імідазопіридинів. Виготовляє

компанія SANOFI—SYNTHELABO, виявляє виражений седа-

тивно-снотворний ефект. Призначають безпосередньо перед

сном пацієнтам віком до 65 років по 10 мг (максимум 15—20 мг)

одноразово; після 65 років — від 5 до 10 мг. Дітям до 15 років,

вагітним, під час лактації протипоказаний. Випускається в

таблетках по 10 мг.

Транквілізатори зі стимулювальним

компонентом дії

Тріоксазин порівняно з транквілізаторами першої групи не

має гальмівної і міорелаксуючої дії, а навпаки, підвищує акти-

вність, поліпшує настрій і створює відчуття бадьорості. Разом

із тим він знімає страх, тривогу, афективну нестійкість, на-

пругу при невротичних і неврозоподібних станах. Тріоксазин

призначають усередину (по 0,3—2—б разів) уранці та вдень.

Середня добова доза становить 1,2—1,5 г.

Сибазон (діазепам, седуксен, реланіум, валіум) — один із

найпопулярніших транквілізаторів, що пояснюється широким

спектром дії препарату і відсутністю побічних проявів. Пере-

важання стимулювального впливу гармонійно поєднується із

заспокійливим ефектом. Перорально призначають при невро-

тичній тривозі й депресії, іпохондричних і нав'язливих станах.

Загальмованість під час лікування сибазоном проявляється ли-

ше в перші дні, а в подальшому поліпшується настрій, підвищу-

Глава 14

Лікування психічно хворих

ються активність і працездатність. У разі тривалого вживання

можуть бути звикання і пристрасть. Середня добова доза ста-

новить 10—15 мг. У разі внутрішньом'язового і внутрішньо-

венного введення має антипсихотичну дію, знімає психомото-

рне збудження, дисфорію, купірує епілептичний статус. Для

ін'єкцій використовують 0,5 % розчин сибазону по 4—12 мл

(внутрішньовенно вводять поволі на 20 мл 40 % розчину глю-

кози).

Грандаксин (тофізопам) — "денний" транквілізатор. Поєд-

нуючи легку протитривожну, активізуючу, а також вегето-

стабілізуючу дію, виявляє терапевтичний ефект при невротич-

них і неврозоподібних станах. Призначають усередину по

50—100 мг 1—3 рази на добу. Випускають у таблетках.

Мезапам (медазепам — AWD; рудотєль) виробляє компанія

Asta Medica — також належить до "денних" транквілізаторів,

хоча його активізуючий компонент виражений меншою мі-

рою, ніж у тріоксазину. Не зумовлює сонливості, тому показа-

ний хворим, які продовжують працювати, займаються розу-

мовою працею. В таблетці — 10 мг, середня добова доза —

40—50 мг.

НОРМОТИМІЧНІ ЗАСОБИ

(ТИМОСТАБІЛІЗАТОРИ, СОЛІ ЛІТІЮ)

Препарати цієї групи (літію карбонат, літію оксибутират)

регулюють, усувають афективні розлади, що спостерігаються,

передусім, при циркулярних (маніакально-депресивних) розла-

дах, а також у афективно нестійких психопатичних особистос-

тей, при епілептичній дисфорії та ін. Тривале лікування солями

літію запобігає загостренню афективних розладів. Для ефек-

тивного лікування і профілактики солями літію велике зна-

чення має правильно підібрана доза. Концентрація препарату

в плазмі крові повинна бути не нижчою за 0,6—0,8 ммоль/л

і не вищою за 1,2 ммоль/л. На початку лікування концентра-

цію літію в крові хворого визначають щотижня, а надалі —

раз на 1—2 міс. У нижчих концентраціях лікувальна й профі-

лактична дія препарату не проявляється, а при вищих може

бути літієва інтоксикація. До ранніх побічних явищ належать

шлунково-кишкові розлади, спрага, часте сечовипускання, не-

значний тремор рук, до пізніх — наростаючий тремор, посіпу-

Частина друга Загальна психіатрія

вання м'язів, гіперкінез, тасикінезія, дизартрія, ендокринні

розлади, порушення серцевого ритму, стійка діарея. Психічні

побічні ефекти проявляються апатією. Коли з'явилися прояви

інтоксикації літієм, треба відмінити препарат і збільшити спо-

живання кухонної солі та призначити велику кількість рідини.

Літію карбонат випускають у таблетках по 300 мг. Лі-

кування маніакальних станів рекомендують розпочинати з

900 мг/добу, поступово підвищуючи дозу до 1500—2100 мг/до-

бу, іноді — до 3000 мг/добу. Для профілактики призначають

по 900—1200 мг/добу (за 3 прийоми).

Мікаліт (літій-ретард) випускають у ампулах по 400 мг. Це

пролонгована форма літію карбонату. Препарат поступово роз-

чиняється у воді і утворює стабільну концентрацію в крові,

що дозволяє домогтися ефекту при меншому вмісті літію в

крові (0,3—0,5ммоль/л).

Літію оксибутират — водорозчинна сіль літію для внутрі-

шньом'язового і внутрішньовенного введення, в тому числі

крапельного. Порівняно з літію карбонатом менш токсичний

і активніший. Звичайно призначають літію оксибутират в до-

зі 1600-—3200 мг/добу. При цьому концентрація його в крові

становить 0,4—0,8 ммоль/л. Цього зазвичай досить для купіру-

вання маніакального збудження. Випускають у ампулах (по 2 мл

20 % розчину).

Карбамазепін (фінлепсин, фінлепсин-ретард, тегретол) на-

лежить до проти епілептичних засобів, але здатний запобігати

розвитку маніакальних і депресивних фаз. Призначають його

також за резистентності або наявності протипоказань до терапії

літієм, при дисфоріях епілептичного чи психопатичного генезу.

Використовують при невралгії трійчастого нерва, для запобі-

гання нападам при алкогольному абстинентному синдромі.

Випускають у таблетках (по 200 мг). Призначають Зрази на

добу, середня добова доза — 800 мг, максимальна — 1400 мг.

АНТИДЕПРЕСАНТИ

Антидепресанти належать до групи психоанальгетиків і ма-

ють різні хімічні структури (трициклічні й чотирициклічні спо-

луки,, інгібітори моцоамінооксидази) та механізм дії. Завдяки

специфічному психотропному впливу підвищують патологічно

знижений настрій різного генезу,

Глава 14 Лікування психічно хворих

Основою тимоаналептичного (антидепресивного) ефекту

трициклічних антидепресантів (імізин, амітриптилін) є бло-

кування зворотного захоплення вільних моноамінів у преси-

наптичну структуру, блокування пресинаптичних рецепторів

серотоніну, що сприяє збільшенню синтезу й кількості нейро-

медіаторів з активізацією норадренергічних, дофамінергічних

і серотонінергічних структур мозку.

Механізм дії антидепресантів іншої групи (іпразид, ніала-

мід) полягає в інгібіції ферментів групи моноамінооксидази

(МАО), завдяки чому також підвищуються вміст і активність

моноамінів (адреналіну, норадреналіну, дофаміну, серотоніну),

що збуджують, стимулюють та справляють антидепресивний

вплив на центральну нервову систему.

Антидепресантам (піразидол, інказан) властиві кілька ефек-

тів: вони вибірково інгібують певний тип моноамінооксидази,

а також одночасно блокують зворотне захоплення деяких мо-

ноамінів-нейромедіаторів.

У виборі препарату й тактики лікування антидепресантами

слід керуватися загальними принципами психофармакотерапії.

Стратегія при терапевтично резистентній депресії, яка спо-

стерігається у 60—70 хворих, полягає в можливості комбінації

антидепресантів, антидепресантів з нейролептичними засоба-

ми, психостимуляторами, солями літію, карбамазепіном та ін-

шими допоміжними засобами (триптофаном або тиреоїдним

гормоном). Використовують також методики ЕСТ, депривації

сну, раптової відміни антидепресантів.

Розрізняють антидепресанти з додатковою седативною і

стимулювальною дією.

АНТИДЕПРЕСАНТИ З ДОДАТКОВОЮ

СЕДАТИВНОЮ ДІЄЮ

Амітриптилін (саротен, триптизол) — трициклічний ан-

тидепресант, похідне дигідробензоциклогептену. Поєднує ти-

моаналептичну дію з вираженим заспокоєнням. На фармацев-

тичний ринок уперше представлений компанією Lundbeck (за

назвою "Саротен" та "Саротекс"). Одночасно зі зменшенням

депресивних проявів гасить відчуття тривоги, ажитацію. При

цьому не загострюється галюцинаторно-маячна симптоматика,

а тому його можна застосовувати при психотичних тривожних