Мухопад М.Д. Рудниковий транспорт.

Подождите немного. Документ загружается.

На практиці часто прибігають до спрощеного зображення

схем транспорту. На таких технологічних схемах, виконуваних

звичайно без дотримання масштабу, інформація приводиться тільки

у відношенні транспортних засобів. Причому прийнято, щоб

інформація була найбільш повної і містила в будь-якому випадку

тип транспортної машини, розрахункову продуктивність і довжину

транспортування. Для епюр рейкових шляхів, що містять

разминовки, указують місткість разминовок. При наявності на схемі

транспорту гірничих чи механізованих бункерів обмовляють їхню

місткість у м

На шахтах найчастіше складають неповні схеми транспорту,

що відбивають не весь технологічний комплекс транспортних робіт

на шахті, а лише транспортний процес на окремій ділянці.

На шахтах України розробляють пласти з горизонтальним,

похилим і крутим заляганням.

При розробці горизонтальних вугільних пластів шахтне

поле звичайно розкривають вертикальними стволами. На шахтах

найчастіше застосовують панельну підготовку і систему розробки

довгими стовпами. Панелі при цьому звичайно мають два крила.

Вантажі з одиночних чи спарених лав надходять в один

приствольний двір.

На шахтах з горизонтальним заляганням пластів, як правило,

знаходить застосування комбінована конвеєрно-локомотивна схема

транспорту (рис. 4. 13).

У дільничному транспортному комплексі для доставки

вантажів використовується конвеєрний транспорт: скребкові

конвеєри в очисних вибоях і стрічкові конвеєри зі скребковими

перевантажувачами на дільничних штреках.

При веденні очисних робіт спареними лавами вугілля з обох

лав (лави 1 і 2) доставляється забійними скребковими конвеєрами 1

на один дільничний збірний штрек, обладнаний одним чи

декількома послідовно встановленими стрічковими конвеєрами для

транспортування корисних копалин до панельного штреку.

При застосуванні в очисних вибоях високопродуктивних

комплексів відпрацювання виїмкового стовпа ведеться одиночною

лавою (лава 3). Переміщення вагонеток, які знаходяться під наван

Рис. 4.13. Технологічна схема транспорту виймальної панелі при розробці

горизонтального пласту : 1 - забійний скребковий конвеєр; 2 - скребковий

перевантажувач; 3 - дільничний стрічковий конвеєр; 4 - механізований бункер;

5 - штовхач; 6 - монорельсова дорога; 7 - локомотив.

таженням відбувається за допомогою штовхача 5. Переміщення

допоміжних вантажів ведеться монорельсовою дорогою 6.

При розробці положистих і похилих пластів, що

характерно майже для усіх вугільних басейнів країни, виникає

необхідність спорудження похилих виробок найчастіше великої

довжини. Складність роботи підземного транспорту, приводить до

безупинного росту кількості і довжини виробок збільшенню

розгалуженості транспортних систем і обсягу перевезень основних і

допоміжних вантажів.

Конвеєризація горизонтальних і похилих дільничних і

магістральних транспортних виробок дозволила успішно вирішити

проблему доставки вугілля (гірської маси), але одночасно з цим

ускладнилися системи допоміжного транспорту і перевезення

людей. Трудові витрати на доставку допоміжних вантажів на

конвеєризованих шахтах складають 30-35% трудомісткості робіт на

підземному транспорті в цілому.

Рис. 4.14. Технологічна схема дільничного транспорту при обробці пласта

довгими стовпами по простяганню: 1 - скребковий конвеєр; 2 - скребковий

перевантажувач; 3 - дільничний стрічковий конвеєр; 4 - піднімальні машини;

5 - підвісна монорельсова дорога; 6 - бремсберґовий стрічковий конвеєр;

7 – гірничий бункер; 8 – штовхач; 9 – локомотив.

Конвеєризація горизонтальних і похилих дільничних і

магістральних транспортних виробок дозволила успішно вирішити

проблему доставки вугілля (гірської маси), але одночасно з цим

ускладнилися системи допоміжного транспорту і перевезення

людей. Трудові витрати на доставку допоміжних вантажів на

конвеєризованих шахтах складають 30-35% трудомісткості робіт на

підземному транспорті в цілому.

На рис.4.14 приведена технологічна схема підземного

транспорту при відпрацьовуванні по простяганню шарів

потужністю 0,5...2,5 з кутом падіння до 18°. Спосіб підготовки

прийнятий панельний, система розробки довгими стовпами по

простяганню.

Транспорт корисної копалини уздовж лави здійснюється

скребковими конвеєрами 1. З урахуванням раціональних розмірів

панелі по простяганню на дільничних штреках, довжина яких не

перевищує 1500 м, доцільне використання стрічкових конвеєрів 3.

Слід зазначити, що з метою полегшення процесу транспортування

матеріалу уздовж лави ярусні конвеєрні штреки розташовані

завжди нижче відповідних ярусних вентиляційних штреків.

Стрічкові конвеєри 3, встановлені на ярусних штреках, доставляють

корисну копалину до капітальної похилої виробки, чи бремсберґа

(похила), які при розробці пологих (до 18°) пластів обладнують

стаціонарними стрічковими конвеєрами 6. У штреках

використовують легкі і середні локомотиви 9, а по похилих

виробках – канатну відкатку 4.

У розглянутих умовах при панельному способі підготовки

пологого пласта допоміжний транспорт по головному відкаточному

штреку забезпечується локомотивною відкаткою 10. Для даного

вантажопотоку по панельних похилих виробках використовують

канатну відкатку 4. При цьому матеріали, устаткування і т. п.

доставляють на відповідні штреки по допоміжному бремсберґу чи

похилу, що сполучається зі штреками за допомогою заїздів. Люди

транспортуються до місця роботи по людському бремсберґу. Заїзди

на штреки в цьому випадку відсутні, а люди, виходячи з вагонеток

безпосередньо на похилій виробці, переходять на штрек обхідною

виробкою.

Для транспорту матеріалів і устаткування на ділянці

використовують ярусний вентиляційний штрек, обладнаний

локомотивним транспортом. Для допоміжного транспорту по

ярусному конвеєрному штреку раціональним є використання

підвісних монорельсових доріг 5.

Технологічна схема підземного транспорту при від-

працюванні по повстанню пластів потужністю 0,7...1,4м і кутом

падіння до 10° приведена на рис. 4. 15. Схема підготовки прийнята

погоризонтна, система розробки – довгими стовпами за підняттям

(падінням).

Розробка крутопохилих (36°...55°) і крутих (понад 55°) пластів

здійснюється в районі Центрального Донбасу. За кордоном такі

пласти характерні для Прокопьєвсько-Киселівського району

Рис. 4.15. Технологічна схема транспорту при обробці пластів по повстанню

(погоризонтальний спосіб підготовки): 1 - скребковий конвеєр; 2 - скребковий

перевантажувач; 3 - стрічковий конвеєр; 4 - монорельсова дорога;

5 - механізований бункер; 6 - локомотив; 7 - штовхач.

Кузбасу, Кізеловського і Печорського вугільних басейнів Росії,

великий обсяг видобутку на крутих пластах здійснюється у

Німеччині.

При веденні гірничих робіт практично повсюдно

використовують поверховий спосіб підготовки шахтного полю.

Характерною рисою гірничотехнічних умов при цьому є одночасне

розкриття і розробка великого числа шарів-до 10, а в деяких

випадках і більше. Розкриття шахтного полю, як правило,

здійснюється вертикальними стволами і поверховими квершлагами.

При цьому поверхи відпрацьовуються в спадному порядку.

Як приклад на рис. 4.16 приведена схема транспорту на

відкаточному горизонті при розробці 4-х вугільних пластів. По

кожному з цих пластів пройдені пластові штреки, у яких

прокладений одноколійний рейковий шлях. На пласті № 1

розробляються дві лави і по одній лаві розташовано на інших трьох

пластах. Уздовж очисних вибоїв зруйноване вугілля рухається

самопливом.

Рис. 4.16. Технологічна схема транспорту при розробці крутоспадних шарів:

1 - маневрова лебідка; 2 - локомотив; 3 - скіповий ствол; 4 - клітьовий ствол.

Під лавою обладнаються переносні навантажувальні пункти,

з терміном служби 4...5 доби, на яких відбувається завантаження

вагонеток, що доставляються звичайно 8...10-тонними

електровозами 2 в приствольний двір.

На лежачих вище вентиляційних горизонтах, на яких

створюється більш складний пило-газовий режим, найбільш часто

використовуються легкі акумуляторні електровози у виконанні РВ

чи інерційні локомотиви-гіровози.

4.2.2. Процеси переміщення вантажу по підземним

виробкам

Процеси підземного транспорту. В період будівництва і

експлуатації шахти, враховуючи гірничо-геологічні і

гірничотехнічні фактори, установлюють транспортні засоби при

проведені виробок.

Підземний транспорт поділяють на призабійний,

магістральний і транспорт у вузлах сполучення виробок. У ролі

першого із них широке розповсюдження одержав рейковий

транспорт. Для виконання маневрових робіт, зв’язаних з обміном

вагонеток і составів, служать симетричні роз'їзди 3 і двосторонні

накладні з'їзди 6 і 9 (рис. 4. 17). В усіх цих схемах гірничу масу

подають в одиночні вагонетки 2 за допомогою навантажувальних

машин 1, 5 і 8, а переміщення составів до забою проводять

локомотивами 4.

Найбільші простої навантажувальних машин, зумовлені

витратами часу на обмін вагонеток, й пов'язані з цим найнижчі

темпи проходки при застосуванні симетричних роз'їздів (рис.

4.17,а).

Збільшення швидкості проведення виробок досягають

завдяки застосуванню буферних пристроїв 10 і самохідних візків 7

(рис. 4.17, б, в).

Буферні пристрої дозволяють поряд з навантажувальною

машиною одночасно розміщувати дві вагонетки. Як тільки одна з

них заповнюється породою, жолоб переставляють до іншої, а

навантажену замінюють порожньою. Щоб скоротити витрати часу,

використовують самохідні візки.

Рис.4.17. Схема привибійного транспорту при проходженні одноколійних

виробок із застосуванням симетричної розминовки (а)

та двосторонніх накладних з'їздів (б, в).

Зменшення простоїв на обмінно-маневрових операціях при

навантаженні гірничої маси в привибійній частині виробки

досягається також за рахунок підвищення рівня механізації цих

процесів, та застосування скребкових конвеєрів і перевантажувачів.

Останні успішно діють у прямо- і криволінійних (з радіусом

заокруглення більше 10 м), одно- і двоколійних виробках. Якщо

проводяться неширокі виробки за допомогою навантажувальних

машин, перевантажувачі встановлюються на рейкову колію або

підвішуються над нею. Партію вагонеток подають електровозом під

ферму горизонтальної частини перевантажувача і в міру

навантаження пересувають їх маневровим візком.

В ролі привибійного транспорту використовують також

навантажувально-транспортні машини, самохідні вагонетки,

скреперні і гідравлічні установки, а при проведенні виробок з

великою площею перерізу—автосамоскиди і прохідницькі

комплекси (щити).

При будівництві сучасних великих шахт (рудників) вантажі

транспортують: по магістральних горизонтальних виробках —

локомотивами (як правило), по похилих — конвеєрами, канатними і

гідравлічними установками, а по виробках великої продуктивності

й малої довжини — конвеєрами.

Відповідно до основних техніко-економічних напрямків

розвитку шахтного транспорту і залежно від гірничо-геологічних

умов застосовують різні його види. Для розробки пологих і

похилих, пластів використовують: в ділянкових горизонтальних і

пологих виробках з кутом нахилу 16...18° — конвеєри, в виробках з

кутом нахилу більш 18°—конвеєри або скіпові підйоми, у головних

горизонтальних виробках — конвеєри або локомотиви. Для

розробки крутих пластів застосовують: в ділянкових горизонталь-

них виробках — конвеєри, в печах і гезенках — самотечійні

установки, у вертикальних міжгоризонтних виробках — спіральні

спуски, у штреках і квершлаґах на горизонті приствольного двору

— конвеєри і локомотиви.

Як транспортні машини широкого розповсюдження набули

електровози і стрічкові конвеєри, а для механізації допоміжних

робіт, зокрема для доставки людей, матеріалів і устаткування, часто

використовують підвісні монорейкові дороги.

Все більше застосування знаходять спеціальні транспортні

засоби (бункерні поїзди, самохідні вагонетки, думпери та ін.),

завдяки яким можна полегшити і прискорити навантаження і

розвантаження гірничої маси, зменшити довжину і масу рухомого

складу.

Часто потрібно передавати вантаж з одного виду транспорту

на інший, що веде до необхідності організації підземних станцій

(приствольних дворів, приймально-відправних площадок,

навантажувальних і перевантажувальних пунктів).

У вузлі сполучення вертикальних і горизонтальних виробок

(рис. 4.18) вагонетку 1 розвантажують через перекидач 2, а її вміст

конвеєром 3 подають у бункер 4 малої місткості. Скіп 6,

опускаючись, натискує на педалі і тягами 7 повертає (відкриває)

секторний затвор 5. Розсипаний при цьому дріб'язок із спеціального

бункера 8 транспортують вагонеткою 9 на рівень приствольного

двору.

Рис.4.18. Розміщення транспортних засобів у вузлі сполучення вертикальної і

горизонтальної виробок вугільних шахт з бункером малої місткості

Якщо біля ствола розміщений бункер великої місткості (рис.

4.19), роботи проводяться таким чином. Гірнича маса із перекидача

1 надходить у бункер 3 і дозатор 6, які перекриваються затворами 5,

7. Вантаж із дозатора переміщується у скіп 9 після того, як останній

натиснув на затвор 8 і висунувся лоток 7. Рівень насипного

матеріалу в бункері контролюється датчиками 2, 4.

Рис. 4.19. Розміщення транспортних засобів у вузлі сполучення вертикальної і

горизонтальної виробок вугільних шахт з бункером великої місткості

На рис.4.20. показана схема вузла сполучення горизонталь-

ної і похилої виробок, де передача вантажу здійснюється в такій

послідовності. Вагонетку 2 з глухим кузовом розвантажують за

допомогою перекидача 1. Гірнича маса надходить в приймальний

бункер 3, а з нього коливним живильником 4 передається на

бремсберґовий стрічковий конвеєр 5.

Вагонетки 4 з відкидними днищами (рис.4.21)

розвантажують над приймальним бункером 3, для чого

використовують спеціальні розвантажувальні криві 5. Потім

гірничу масу коливним живильником 2 подають на стрічковий

конвеєр 1.