Мухопад М.Д. Рудниковий транспорт.
Подождите немного. Документ загружается.
29
Рис. 4.20. Розміщення транспортних засобів у вузлі сполучення горизонтальної і
похилої виробок при перевантаженні гірничої маси із вагонеток з глухими
кузовами на конвеєр
Рис.4.21. Розміщення транспортних засобів у вузлі сполучення горизонтальної і
похилої виробок при перевантаженні гірничої маси із вагонеток з відкидними
днищами на конвеєр
30
Підземні станції служать також для формування составів
різного призначення, приймання людей, устаткування і матеріалів.
У найбільш повній мірі ці функції виконують приствольні двори
(рис. 4.22). Електровоз з спеціалізованим составом прибуває на
основну вітку двору скіпового підйому 2. Розвантажують вугілля і
породу відповідно над ямами 1 і 3. Вагонетки з матеріалами
переміщують локомотивом по обгінному шляху на вхідний бік
вітки клітьового підйому 5. після чого канатним штовхачем 8 їх
підтягують до дозувальних стопорів 7. Потім вони поступають до
аґреґата 6 для обміну в клітях 5. Порожні вагонетки через
перехресний з'їзд 4 доставляють для формування в состави. На
ділянку їх подають по обгінному шляху клітьового стволу.
Рис. 4.22. Розміщення транспортних засобів у приствольному дворі
При спорудженні тунелів і метрополітенів також
влаштовують підземні станції. Звичайно вони мають дві колії: по
одній перевозять породу, по другій — людей, матеріали і
устаткування.
Таким чином, у межах підприємства, утворюється система
підземного транспорту. Вона включає схему колійного розвитку і
різне устаткування на шляху слідування всіх видів вантажу в
прямому напрямі (від підготовчих вибоїв до місця видачі на
поверхню) і в зворотному.
На шахтах (рудниках) системи підземного транспорту
розподіляють:
• на порівняно прості (для крутих пластів);
• системи, що займають проміжне положення (для
горизонтальних пластів);
• найбільш складні (для пологих і похилих пластів).
31
Особливість складних систем — ступінчастість і значна
розгалуженість виробок, по яких перевозяться вантажі.
Вибір транспортних машин при будівництві, проводиться
таким чином, щоб можна було використовувати прогресивну
технологію основних робіт в період експлуатації шахти (рудника).
Береться також до уваги, що транспортні засоби системи працюють
разом.
Рис.4.23. Система підземного транспорту
Наприклад, розглянемо транспортну систему, яка
функціонує при підготовці пологих пластів (рис. 4.23). Гірничу
масу із прохідницьких вибоїв перемішують у вагонетках
локомотивом 1 по горизонтальних виробках. Розвантажують состав
над ямою 2 стаціонарної підземної станції. Насипний матеріал
надходить у
бункер, а далі по конвеєру 10 похилої виробки і
конвеєру 4 виробки горизонту приствольного двору — до скіпового
стволу. Для допоміжних вантажів використовують канатний
транспорт 9. Вагонетки на приймально-відправних площадках
пересувають за допомогою штовханів 8, 11. Людей перевозять
локомотивами 1 і 7 (відповідно по відкаточному горизонту і
виробці горизонту приствольного двору), а також лебідками 3 (по
32
похилій виробці). Насипні вантажі розвантажують над ямою 5.
Вагонетки в кліті подають заштовхувачами 6.
Із викладеного випливає, що сучасний шахтний транспорт—
складна технологічна система, яка потребує багатьох машин і
механізмів. Останні, розрізняються будовою і принципом дії. У
доставці гірничої маси і матеріалів від вибоїв підготовчих виробок
до стволів бере участь різноманітне устаткування, причому на
шляху руху вантажу відбувається, як правило, передача його з
одного виду транспорту на інший.
4.2.3. Напрямки подальшого удосконалення техніки і
вантажів
Транспортування вугілля від очисних вибоїв по
горизонтальних і похилих виробках виймальної дільниці повинно
здійснюватися, як правило, стрічковими конвеєрами. Тільки з
непрямолінійних виробках, де було б потрібно встановлення більше
трьох стрічкових конвеєрів, можуть застосовуватися пластинчасті
конвеєри, що вигинаються.
Застосування одноланцюгових, а також дволанцюгових
скребкових конвеєрів, що вигинаються, для транспортування
вугілля від лави по горизонтальних і похилих виробках не
допускається.
Застосування дволанцюгових розбірних і спеціальних
кутових скребкових конвеєрів допускається тільки в просіках,
печах і збійках загальною довжиною до 120-150 м.
Для забезпечення навантаження вугілля на несучий орган
конвеєра без розсипання його на ґрунт необхідно щоб приймальна
здатність конвеєра була не меншою максимального хвилинного
вантажопотоку, який надходить на цей конвеєр.
Транспортне устаткування, що розміщується під лавою,
повинно забезпечувати швидке і не трудомістке скорочення
(подовження) конвеєрної лінії услід за посуванням очисного вибою.
Ці вимоги задовольняється обладнанням вузлів сполучення лави з
конвеєрною виробкою:
а) телескопічними комплексами;
33
б) насувними перевантажувачами.
Застосування спеціальних кутових і дволанцюгових
скребкових конвеєрів для перевантаження вугілля з лави на
транспортну конвеєрну лінію допускається в наступних випадках:
а) при наявності ціликів, що залишаються між лавою і
транспортною виробкою;
б) на дільницях з непрямолінійними конвеєрними
виробками, обладнаними конвеєрами, що згинаються
(пластинчатими або спеціальними);
в) на дільницях з важкими гірничотехнічними умовами, де
експлуатація телескопічних комплексів або насувних
перевантажувачів ускладнена.
Найбільш характерними для схем конвеєрного транспорту є
пункти перевантаження вугілля з конвеєрних ліній, що
транспортують вугілля від лави на збірну (звичайно похилу)
конвеєрну лінію.
Основними технологічними вимогами, що висуваються до
таких перевантажувальних пунктів, є :
а) забезпечення прийому без розсипання на ґрунт
максимальних хвилинних вантажопотоків вугілля, що надходять на
збірну конвеєрну лінію;
б) забезпечення безперебійної роботи очисних вибоїв у
періоди відносно короткочасних зупинок збірних конвеєрів;
в) забезпечення роботи системи в періоди (інколи – тривалі в
часі), коли з лави або конвеєрного штреку надходять невеликі
обсяги вугілля (гірничої маси), але робота збірного конвеєра
недоцільна (бо вона буде близькою до роботи вхолосту).
Навантажувальні пункти в місцях сполучення конвеєрних
ліній від лав зі збірними конвеєрними лініями, з точки зору
забезпечення прийому максимальних хвилинних вантажопотоків,
що надходять на збірний конвеєр з двох або більше лав, можуть
бути двох видів: з прямим перевантаженням (безбункерні) і з
вирівнюючими (осереднювальними, або, радше,
накопичувальними) бункерами.
Пункти з прямим навантажуванням повинні бути прийняті в
тих випадках, коли сумарне значення максимальних хвилинних
34
вантажопотоків, що надходять з двох або більше лав, не буде
перевищувати приймальної здатності збірного конвеєра.
Якщо сумарний максимальний хвилинний вантажопотік з
двох або більше лав перевищує приймальну здатність збірного
конвеєра, необхідно пункти перевантаження вугілля на збірну
конвеєрну лінію обладнати вирівнюючими (осереднюючими,
накопичувальними) ємностями у вигляді гірничих бункерів або
бункер-конвеєрів.
У схемах конвеєризації транспорту вугілля, що
рекомендуються для тих шахт, де гірничотехнічні умови
дозволяють обладнати ґезенк між горизонтальними і похилими
конвеєризованими виробками, його доцільно використати для
створення акумулюючого гірничого бункера.
На діючих шахтах, де конвеєрні (панельні або капітальні)
похилі виробки примикають безпосередньо до головних
горизонтальних виробок, транспорт вугілля від виймальних
дільниць до пристволового двору здійснюється в більшості
випадків за допомогою електровозної відкатки. Однак на ряді
вітчизняних і зарубіжних шахт як магістральний транспорт
знаходить застосування більш прогресивний конвеєрний транспорт.
Особливо ефективне його використання при високих
навантаженнях на магістральні виробки і порівняно невеликому
віддаленні виймальних дільниць від пристволового двору.
Вид магістрального транспорту повинен установлюватися на
основі техніко-економічного порівняння варіантів конвеєрного та
електровозного транспорту з урахуванням конкретних
гірничотехнічних умов кожної шахти.
При роботі на крилі шахти двох і більше виймальних
дільниць із високопродуктивними лавами (понад 1000-1500 т/добу)
потрібно віддавати перевагу застосуванню конвеєрного
магістрального транспорту.
З метою ліквідації ступневості на транспорті на всіх
передавальних міжгоризонтних похилих виробках, що є на шахтах,
необхідно застосовувати конвеєрну доставку вугілля.
У схемах транспорту передбачається два варіанти вузла
сполучення похилої виробки виймальної дільниці з головним
штреком: навантажувальний пункт при магістральному
35
електровозному транспорті і перевантажувальний пункт при
магістральному конвеєрному транспорті.
Для забезпечення безперебійної роботи очисних вибоїв у
періоди відсутності порожняка на навантажувальному пункті при
електровозній відкатці по головному штреку або нетривалих
зупинках магістральної конвеєрної лінії на головному штреку ці
пункти повинні мати акумулюючі ємності, як правило, у вигляді
гірничих (камер) або механізованих (бункер-конвеєрів) бункерів.
Механізовані бункери рекомендується застосовувати при
розробці горизонтальних і слабопохилих (з кутом нахилу до 6°)
пластів вугілля, а також пластів антрациту (із кутами падіння до
18°).
При відсутності механізованих бункерів, тимчасово, як
акумулюючі ємності допускається застосувати порожні вагонетки.
Величину ємності акумулюючого бункера в пункті
сполучення конвеєрної лінії виймальної дільниці з магістральною
конвеєрною лінією, на основному горизонті шахти потрібно
приймати з розрахунку розміщення не менше середнього
півгодинного видобутку всіх лав дільниці (при магістральній лінії,
що складається з одного і двох конвеєрних поставів) або не менше
середнього 45-хвилинного видобутку всіх лав дільниці (при
магістральній лінії, що складається з трьох і більше конвеєрних
поставів).
Розмір порожнякової і вантажної гілок навантажувального
пункту, обладнаного гірничим або механізованим бункером, що має
місткість, рівну і більшу нормативної місткості, повинен
забезпечити розміщення не менше 1,2 порожнього і навантаженого
составів вагонеток.
При бункері, що має місткість менше нормативної, розміри
кожної гілки навантажувального пункту повинні бути збільшені з
урахуванням розміщення і переміщення додаткового запасу
порожніх вагонеток. Місткість додаткових порожніх вагонеток
повинна бути не меншою, ніж різниця між нормативною місткістю
бункера, що вимагається і фактичною.
Розміри порожнякової гілки навантажувального пункту, для
якого акумулююча ємність прийнята у вигляді запасу порожніх
вагонеток, повинні забезпечувати одночасне розміщення
36
нормативного запасу вагонеток і одного обмінного составу
вагонеток, що перевозиться електровозом при кожному рейсі.
Довжина вантажної гілки повинна бути не меншою за
довжину порожнякової гілки.
На навантажувальних пунктах для виконання операцій,
пов'язаних з навантаженням вагонеток, рекомендується
застосовувати або автоматизовані навантажувальні комплекси, або
дистанційно керовані електричні, або електрогідравлічні штовхачі і
пристрої для запобігання розсипання вугілля між вагонетками.
При завантаженні вугілля у вагонетки безпосередньо з
конвеєра продуктивність устаткування навантажувального пункту
повинна забезпечувати приймання максимального хвилинного
вантажопотоку, що надходить з конвеєра.
Штовхачі повинні забезпечувати пересування найбільшої
кількості навантажених і порожніх вагонеток, які можуть
одночасно знаходитися на навантажувальному пункті. При
недостатньому тяговому зусиллі одного штовхача допускається
послідовне встановлення двох штовхачів.
Для випуску вугілля з гірничих бункерів потрібно
передбачати встановлення живильників, продуктивність яких
повинна бути не меншою експлуатаційної продуктивності конвеєра,
що подає вугілля в бункер.
Обмін составів вагонеток на вантажному пункті, як правило,
повинен здійснюватися магістральними електровозами.
Розвантаження вугілля з бункера на похилий конвеєр
повинне здійснюватися за допомогою живильника.
Це дає можливість при наявності вугілля в бункері створити
рівномірне навантаження конвеєра по всій його довжині. У зв'язку з
цим за величину експлуатаційної продуктивності конвеєра потрібно
приймати продуктивність, на яку настроюється підбункерний
живильник. Однак установлена продуктивність живильника не
повинна бути вище приймальної здатності похилого конвеєра.
Допустима довжина похилого конвеєра визначається безпосередньо
за його заводськими характеристиками в залежності від годинної
(технічної) продуктивності конвеєра (рівної прийнятій
продуктивності завантажуючого живильника) і кута нахилу
конвеєра.
37
Відкатка вугілля від лав по поверхових або ярусних штреках
повинна, як правило, здійснюватися важкими електровозами зі
зчіпною вагою не менше 140 кН.
Застосування електровозів меншої зчіпної ваги можна
допускати лише у випадку, коли по гірничотехнічних умовах
неможливо використання важких електровозів або коли по
виробках транспортується вугілля з однієї лави з продуктивністю
менше за 800-1000 т на добу.
Для перевезення вугілля рекомендується застосовувати
секційні вагонетки з донним розвантаженням або вагонетки з
відкидними днищами.
Поверхові і ярусні штреки, по яких здійснюється
електровозний транспорт вугілля з очисних вибоїв до похилої
конвеєризованої виробки, як правило, повинні мати двоколійний
рейковий шлях із застосуванням рейок масою не менше за 33 кг/п.
м (Р33 або Р38) на дерев'яних, що просічені антисептиками, або
залізобетонних шпалах. Рейкові шляхи повинні бути забаластовані.
Для обслуговування напівстаціонарних конвеєрних ліній
(монтаж і демонтаж конвеєрів, а також профілактичний ремонт
конвеєрів і виробок) як допоміжний транспорт на конвеєризованих
виробках рекомендується застосовувати:
а) монорейкові дороги з канатною тягою (6ДМК, МГЛ і ін.
або з підвісними дизелевозом ДМВ-5) – на ярусних конвеєрних
штреках і на похилих конвеєрних просіках або печах довжиною
1000-1500 м;
б) локомотивну відкатку за допомогою вибухобезпечних
акумуляторних електровозів (5АРВ, АРВ7) і дизелевозів (Д-5, Д-8)
або монорейкові дороги з підвісними дизелевозом (ДМВ-5) – на
поверхових конвеєрних штреках довжиною понад 1000-1500 м.
Доставку матеріалів і обладнання, необхідних для
обслуговування конвеєрних ліній у похилих виробках,
рекомендується здійснювати за допомогою монорейкової дороги в
конвеєрній виробці або за допомогою допоміжних засобів
транспорту, що обладнуються в паралельних допоміжних похилих
виробках.
У горизонтальних виробках дільниці, по яких здійснюється
перевезення основної кількості матеріалів і обладнання, для
38
обслуговування очисних вибоїв (вентиляційні і відкаточні штреки)
надалі до створення нових більш ефективних засобів допоміжного
транспорту (наприклад, самохідних вагонеток, безрейкових тягачів
з вантажними платформами) рекомендується з метою скорочення
витрат на переобладнання транспорту після закінчення
прохідницьких робіт конвеєрні лінії для транспорту вугілля з
підготовчих вибоїв встановлювати на конвеєрних штреках і
застосовувати такі типи конвеєрів, які необхідні при експлуатації
очисних вибоїв.
При проведенні спарених ярусних штреків одна конвеєрна
лінія повинна транспортувати вугілля з двох підготовчих вибоїв
(конвеєрного і вентиляційного штреків). Доставка вугілля з
підготовчих вибоїв і навантажування його на стрічковий конвеєр
може здійснюватися скребковими конвеєрами або прохідницькими
перевантажувачами.
Як привибійні конвеєри рекомендується застосовувати
одноланцюгові скребкові конвеєри типу С-53 і СПП-1 (кутовий) або
дволанцюговий типу СР-70А.
Кутовий конвеєр СПП-1 потрібно застосовувати при
необхідності доставки вугілля від підготовчого вибою по двох
розташованих під кутом виробках (штреку або просіку до печі або
збійки). При відсутності кутового конвеєра на цих виробках можуть
бути встановлені два конвеєри С-53 або СР-70А.
Електровозний транспорт вугілля і гірничої маси з
підготовчих вибоїв доцільно застосовувати в наступних випадках:
1. Коли за умовами експлуатації очисних вибоїв у виробці,
яку проходять по вугіллю, передбачається укладання рейкового
шляху і здійснення передачі вугілля з підготовчого вибою на
паралельну конвеєризовану виробку викликає великі труднощі.
2. Коли проходка виробок здійснюється змішаним вибоєм і
подача гірничої маси в потік вугілля з очисних вибоїв не
допускається.
У цьому випадку при проведенні спарених ярусних штреків
електровозну відкатку гірничої маси потрібно передбачати по
вентиляційній виробці, в якій при експлуатації очисного вибою
застосовують вантажолюдські монорейкові дороги або
локомотивну відкатку за допомогою вибухобезпечних