4
рейкового або самохідного транспорту, а при f
м
>6 —
буровибуховий спосіб відокремлення гірничої маси від масиву із
застосуванням для навантажування i транспортування
навантажувальних i навантажувально-транспортних машин,
рейкового і самохідного транспорту.
Переміщують вантажі транспортними засобами, вибір яких
залежить від конкретних гірничо-геологічних i виробничо-
технічних умов. До перших відносять кут нахилу виробки, міцність
гірських порід, водоносність, газоносність i схильність пластів до
несподіваних викидів, а до других — площу поперечного перерізу
виробки, її протяжність, тип (вид) вибою (вугільний, змішаний або
породний), способи доставки гірничої маси, матеріалів i
устаткування.
Велике значення при виборі способу і засобів
транспортування гірничої маси має кут нахилу виробки. Наприклад,
локомотивний транспорт можна використовувати при проведенні
виробок з кутом нахилу до 3
о
, стрічкові конвеєри з гладкою
стрічкою — до 18
о
, скребкові конвеєри — до 35
о
, кінцеву канатну
відкатку в вагонетках — до 30
о
, самохідний пневмоколісний
транспорт — до 15
о
.
На ви6ip устаткування, організацію робіт i техніко-
економічні показники істотно впливають: протяжність виробки,
площа її поперечного перерізу i швидкість проведення, а також
соціально-економічні фактори (система організації i оплати праці,
рівень кваліфікації i віковий склад робітників, результати
впровадження передового досвіду i т.ін.). Найвища продуктивність
досягається при застосуванні колективних форм організації i оплати
праці.
Різноманітність гірничо-технічних факторів зумовлює ряд
характерних особливостей підземного транспорту. Як правило, його
лініям властиві велика протяжність i розгалуженість (при
одночасній роботі кількох засобів), багатоступінчастість (внаслідок
чергування горизонтальних ділянок з похилими або вертикальними
виробками), складна конфігурація. Все це вимагає застосування
найрізноманітніших машин для переміщення гірських порід,
матеріалів i устаткування, а також організації значної кількості
перевантажувальних пунктів.