Мухопад М.Д. Рудниковий транспорт.

Подождите немного. Документ загружается.

часто використовуються при будівництві рудних шахт, залізничних

і гідротехнічних тунелів.

Щитові комплекси у сукупності з рейковим транспортом і

стрічковими перевантажувачами ефективні, якщо здійснюється

проведення колекторних тунелів і метрополітенів по породах

міцністю f

<6.

Раціональний набір устаткування прохідницького

комплексу, швидкість проведення виробок, повну вартість

прохідницьких робіт і капіталовкладення для будівництва шахт в

різних гірничо-геологічних і гірничотехнічних умовах можна

визначити за допомогою ЕОМ. З цією метою розробляють

економіко-математичну модель і програму. Для розв’язання

транспортного завдання на ЕОМ потрібні такі вихідні дані:

топологія гірничих виробок, їхні площі перерізу, протяжність, кут

нахилу, кількість, календарний графік проведення, а також

пропускна здатність стволів.

Підсумовуючи всі оптимальні шляхи руху вантажів від

забоїв до ствола шахти і вартість кожного варіанта оснащення

транспортними машинами, визначають оптимальну схему

транспорту. Критерієм оцінки служить мінімум зведених витрат.

Скреперні і комбайнові прохідницькі комплекси за галуззю

застосування підрозділяють на комплекси для підготовчих і

нарізних виробок; за кутом нахилу – для горизонтальних і

похилих виробок; за характеристикою забоїв – для вугільних,

змішаних і породних; за способом проходки – для комбайнового і

буро вибухового; за формою покрівлі – для арочної і плоскої; за

напрямком виробок – для прямо- і криволінійних; за площею

перерізу виробок – для одно- і двоколійних.

3.10.2. Устаткування

При будь-яких комплексах і щитах гірничу масу в межах

підготовчого забою переміщують транспортні машини.

Продуктивність останніх для забезпечення нормальної роботи

повинна бути вищою за продуктивність прохідницьких комбайнів

чи інших вантажних засобів. Необхідно також, щоб ці машини

доцільно поєднувались з магістральним транспортом.

Скреперний комплекс експлуатують головним чином при

проведенні похилих виробок, а самохідний – при виконанні

двоколійних горизонтальних.

Комплекс з прохідницькими вагонами, обладнаними

донними конвеєрами, при спорудженні горизонтальних виробок

здійснює навантаження і доставку всієї гірничої маси, відбитої за

цикл.

Комплекс з безрейковим транспортом призначений для

виробок з великою площею перерізу.

Прохідницький комплекс, широко використовуваний при

проведенні залізничних туне лей, включає вантажну машину,

вагонетки, стрічковий перевантажувач, електровоз і симетричний

стрілочний перевід на пересувній платформі.

Комплекс із самохідними транспортними машинами

(рис. 3.34) складається із прохідницького комбайна 1, стрічкового

перевантажувача 2, накопичую чого бункера з донним скребковим

конвеєром 3 і самохідного вагона 4.

Рис. 3.34. Комплекс із самохідними транспортними машинами.

Механізований щит застосовується у складних гірничо-

геологічних умовах під час проходки горизонтальних одно - і

двоколійних виробок. Зруйнована порода за допомогою вантажного

механізму з пластинчастим живильником передається на конвеєр, а

далі – у відкатні посудини. Наявність тупикових колій дозволяє

розміщувати на них вагонетки з кріпильними матеріалами

(тюбінгами).

Московський щит включає (окрім власне щита) стрічковий

конвеєр, маневрову лебідку, тюбінгоукладач, пересувну платформу,

розчинонагнітач, технологічний візок і лебідку для піднімання

вагонеток із сухою сумішшю.

Ленінградський щит також має тюбінгоукладач і

технологічний візок. Гірнича маса спеціальними ковшами

подається на стрічковий конвеєр, розташований на верхній частині,

щита, а далі по лотку – на телескопічну стрічкову установку, яка

переміщує породу в бункер. Звідси (через тічки) вантаж надходить

у посудини, що пересуваються електровозом.

Під час експлуатації всіх прохідницьких комплексів і щитів

при функціонуванні рейкового при забійного транспорту,

незважаючи на його широке використання, доводиться виконувати

трудомісткі операції по обміну вагонеток на пунктах навантаження

гірничої маси. Скорочення простоїв відкаточних посудин

досягається за рахунок застосування різних допоміжних будов

(розминовок, накладних з’їздів та ін.).

Продуктивність комплексів КГК-1 м, КГК-2 і КСО-1

становить 400...465 м/міс:

Комплекс КН-5 призначений для механізації проведення

підготовчих і нарізних виробок довжиною більше 150м, з площею

перерізу у проходці 7...13 м

і з кутом нахилу до ±10°. Коефіцієнт

міцності породної присічки – до 4. Продуктивність комплексу

досягає 300 м/міс.

Механізованими щитами виконують проходку виробок з

великою площею перерізу: московським – в міцних породах, а

ленінградським – в м’яких.

При експлуатації комплексів і щитів найбільш доцільним

транспортним засобом в магістральних виробках можна вважати

конвеєрні установки 2, 3, 7 і 5 (рис. 3.35), завдяки яким гірнича маса

безперервним потоком рухається від забою 1 до бункера скіпового

підйому 9.Перевезення допоміжних вантажів і людей здійснюється

монорейковими дорогами 4, 5, 6, і локомотивом 10.

Якщо гірничу масу переміщують у вагонетках,

високопродуктивну роботу прохідницьких комплексів і щитів

можна забезпечити тільки при постійній наявності порожніх

посудин. Електровоз 2 (рис.3.36), що прибув у голові состава 1,

відчіпляють і направляють до навантаженого поїзда 5, а состав 1 за

допомогою маневрової лебідки 4 переміщують на порожнякову

вітку роз’їзду 3, розташовану біля забою. Електровоз,

причепившись до вагонеток 5, відвозить їх з ділянки.

Рис. 3.35 Машини підземного транспорту

У випадку, коли діє кілька локомотивів, а магістральна

горизонтальна виробка має одну колію, в середній її частині

влаштовують роз’їзд для зустрічних поїздів.

Рис. 3.36. Машини при забійного транспорту.

При канатному транспорті в похилих виробках обмін

посудин здійснюється на приймально-відправних площадках.

Прибувши на одну із них, поїзд зупиняється на роз’їзді.

Відчепившись від навантажених вагонеток, електровоз заходить у

хвіст состава і пересуває його на робочу позицію штовхача. Після

цього локомотив відвозить порожні посудини на дільницю.

Таким чином, правильний вибір комплексів і щитів для

заданих гірничотехнічних умов (при безперервному транспорту-

ванні вантажів по магістральних лініях) зумовлює необхідні темпи

проходки і значне зниження трудомісткості проведення підземних

виробок.

Контрольні запитання і завдання

1. Укажіть, коли застосовуються прохідницькі комплекси і

щити.

2. Наведіть класифікацію прохідницьких комплексів.

3. Що входить в устаткування прохідницьких комплексів і

щитів?

4. Як досягається висока продуктивність прохідницьких

комплексів і щитів?

УСТАНОВКИ ДЛЯ ПЕРЕМІЩЕННЯ ВАНТАЖІВ

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПО ГРУНТУ, ПО ЖОЛОБУ І

ТРУБАХ

3.11СКРЕПЕРНІ УСТАНОВКИ

3.11.1. Призначення і класифікація

Скреперні установки призначені для переміщення

безпосередньо по ґрунту (волочінням) насипних матеріалів як на

поверхні, так і в підземних умовах – на складах, в забоях

підготовчих виробок та ін. На Донбасі їх застосовують з 1925 р. на

рудних підприємствах вони набули широкого розповсюдження

насамперед завдяки простоті будови, здатності саморозвантажува-

тися і транспортувати куски розміром до 500 мм.

В підземних умовах гірничу масу переміщують скреперами,

коли вантажопотік не перевищує 500 т за зміну, довжина

транспортування становить 200...500 м, а кут нахилу виробки – не

більше 40°. Енергоємність установок дорівнює 0,2...0,4 кВт на 1т

вантажу.

При проведенні гірничих виробок успішно використову-

ються скреперні комплекси, які включають крім самої установки

перевантажувальний поміст. Продуктивність такого комплексу

залежно від місткості скрепера і організації робіт змінюється від 20

до 250 т за зміну при L = 10...50 м.

В період спорудження камер скреперні установки

дозволяють вивантажувати гірничу масу із таких важкодоступних

місць, як котловани, ніші тощо. На рис.3.37 показана схема

розташування транспортних засобів для доставки підірваної породи

із котловану. Скрепером 4 за допомогою лебідки 3 масу

переміщують до основної виробки, де навантажувальна машина 2

подає її у вагонетку 1.

Рис. 3.37. Розміщення засобів транспорту при копанні котловану

У водотрубному ходку (рис. 3.38) породу до

навантажувальної машини 2 транспортують лебідкою 1 і скрепером

3. Заповнені вагонетки 6 по рейкових коліях 5 надходять у

магістральну виробку 4.

Рис.3.38. Розміщення засобів привибійного транспорту при проведенні ходка

Обидві розглянуті вище схеми забезпечують прибирання

породи із підготовчих забоїв. Можлива також доставка гірничої

маси лебідкою і скрепером безпосередньо у вагонетку через

перевантажувальний поміст.

При проведенні похилих виробок знизу вгору (підняттєві

виробки) або зверху вниз (низхідні виробки) породу подають на

конвеєр чи в посудину найчастіше таким чином (рис.3.39). Порода

поступає на поміст 2, а потім через розвантажувальне вікно 3 – на

скребковий або стрічковий конвеєр 5. Для механізації прибирання

насипного матеріалу у виробках з великими кутами нахилу

застосовують скреперний комплекс, яким завантажують гірничу

масу в скіп. Тут скрепер 1 переміщується лебідкою 4.

Рис. 3.39. Скреперний комплекс

При широкому забої скреперні установки забезпечують

переміщення породи у вироблений простір (рис. 3.40). Із забою

вантажною машиною 1 гірничу масу подають на стрічковий

перевантажувач 2, потім вона поступає на поміст 3 і скрепером 4

скреперної установки 5 переміщується в забут розкосини.

Скреперні установки розподіляються так: за призначенням

– на підземні і поверхневі, за кількістю барабанів лебідки – на дво

- і трибарабанні, за кількістю канатів – дво - і триканатні; за

часом роботи на одному місці – стаціонарні й пересувні.

Лебідки (табл. 3.12) випускають дво - або трибарабанними із

співвісним чи паралельним розташуванням двигунів. Вони мають

високу міцність, компактність, відрізняються простотою будови та

обслуговування, споряджені пристроями для ручного,

дистанційного і автоматичного керування.

Рис. 3.40. Розміщення обладнання при проведенні горизонтальної

виробки широким ходом

Умовні позначення типажних скреперних лебідок,

наприклад 17ЛС-2С і 55ЛС-2П, розшифровують так: 17, 55 –

потужності двигунів; ЛС – лебідка скреперна; 2 – кількість

барабанів; С, П – співвісне і паралельне розташування двигунів.

Безпосереднє переміщення гірничої маси здійснюють

скреперами, які підрозділяють: за типом – на гребневі, ящикові,

багатоковшові і совкові; за конструкцією – на жорсткі, шарнірно-

складальні і поворотні; за розташуванням робочої кромки – одно

- і двобічні; за способом виготовлення – литі, зварні і комбіновані;

за виконанням – розбірні і нерозбірні.

Таблиця 3.12.

Основні типи і параметри скреперних лебідок

Лебідки

Параметри

10 ЛС – 2 С

17 ЛС – 2С

17 ЛС – 2П

30 ЛС – 2С

30 ЛС – 2П

30 ЛС – 3С

55 ЛС -2С

55 ЛС – 2П

55 ЛС – 3С

100 ЛС – 2С

100 ЛС – 2П

100 ЛС – 3 С

Тягове зусилля

середнє, кН, при ході:

робочому

холостому

Швидкість руху, м/с,

при ході:

робочому

холостому

Місткість барабана, м

7,5

1,08

1,48

1,10

1,52

1,20

1,65

95...120

1,32

1,80

100...145

1,32

1,82

120...155

Таблиця 3.13.

Основні типи і параметри гребкових скреперів

Скрепери

Параметри

СГ-0,16 СГ-0,25 СГ-0,4 СГ-0,6 СГ-1,0 СГ-1,6

Місткість, м

Власна маса, кг, моделі:

0,16

160

300

0,25

300

400

0,4

400

560

0,6

560

800

1,0

800

1180

1,6

1180

1600

При переміщенні велико-кускових і важких порід частіше

всього використовуються гребкові скрепери (табл. 3.13), м’яких

розпушених – ящикові (табл. 3.14). Ефективність зачерпування

вантажу залежить від власної маси скреперів.

Таблиця 3.14.

Основні типи і параметри ящикових скреперів

Скрепери

Параметри

СЯ-0.25 СЯ-0,4 СЯ-0,6 СЯ-1,0

Місткість, м3

Власна маса, кг моделі:

0,25

160

265

0,4

265

400

0,6

400

560

1,0

560

800

3.11.2. Складові частини

Скреперна установка включає скрепер, лебідку, блоки і

канати.

Скрепери призначені для зачерпування і волочіння

насипного матеріалу, їхня конструкція забезпечує повне і швидке

завантаження при мінімальній витраті енергії. Вони мають високу

міцність, довговічність, малу масу, відрізняються простотою

будови і виготовлення.

Гребкові скрепери (рис. 3.41, а) складаються із задньої

стінки 1, бічних тяг 2, башмака 3 і двох серг для скріплення

головного і хвостового канатів. На поверхні використовують

гребкові скрепери місткістю 1...6 м

з власною масою 570...2 400 кг.

Рис. 3.41. Скрепери

Ящикові скрепери (рис. 3.41, б) аналогічні гребковим, але

додатково мають дві бічні стінки 4, що забезпечує менші втрати

вантажу при його переміщенні.

Двостороння скрепери (рис.3.41, в) застосовують головним

чином у тих випадках, коли гірничу масу необхідно розпушити

перед транспортуванням. Розгрібають її робочою кромкою,

обладнаною зубами 5, а пересувають гладким боком, попередньо

повернувши скрепер на 180°.

У багатоківшевих шарнірно-складаних скреперах

передбачений шарнірний зв’язок секцій 7 з основною рамою 6. Це

робить їх гнучкими на нерівностях шляху, внаслідок чого

зменшується просипання вантажу. Місткість таких скреперів

становить 0,6...2 м

, а власна маса – 750...2 000 кг.