Михайлов В.А., Виноградов Г.Ф та ін. Неметалічні корисні копалини України

Подождите немного. Документ загружается.

308

0,05 мм), дрібнозернисті (0,05–0,25 мм), середньозернисті (0,25–

0,5 мм), крупнозернисті (0,5–1 мм), грубозернисті (понад 1 мм); у ма-

рмуризованих відмінах мінеральні індивіди можуть досягати кількох

сантиметрів. На платформах перекристалізація здійснюється під хі-

мічною дією підземних вод; у геосинклінальних областях вона обумо-

влюється підвищенням температури й тиску.

За величиною запасів карбонатних порід виділяються родовища (млн т):

дуже

дрібні – менше 10, дрібні – 10–50, середні – 50–100, великі – 100–300,

дуже великі – більше 300.

Родовища України

Родовища сировини для виробництва в'яжучих матеріалів поши-

рені в багатьох регіонах України. Виділяється п'ять перспективних

площ такої сировини: Деснянська, Наддністрянська, Сіверсько-

Донецька, Причорноморська та Кримська (рис. 66). Кількість відомих

родовищ становить сотні, більше двохсот розвідані за промисловими

категоріями, серед яких близько 100 розробляються. Карбонатні по-

роди (вапняки, крейда, мергель) які

можливо розробляти кар’єрним

способом, відомі в північному борті ДДЗ, в Донбасі, Причорноморсь-

кій западині, в Криму, на Волино-Подільській плиті, у Львівської му-

льді, в Українських Карпатах; глиниста сировина широко розповсю-

джена на всій території країни, а гідравлічні добавки мають локальне

поширення на Поділлі, у Донбасі, Львівській області, Криму й

Закар-

патті. Дані про запаси в’яжучої сировини наведені в табл. 71.

Таблиця 71

Запаси цементної сировини (тис. т) [37]

Кількість родовищ Запаси на 01.01.2004 р.

Вид сиро-

вини

Всього Розробля-

ються

Всього Розробля-

ються

Видо-

буток,

2003 р.

Вапняк 11 6 1035460 527380 3853

Мергель 5 4 787787 714363 1401

Глина 6 4 500854 405609 1850

Суглинок 2 1 227606 169889 402

Крейда 3 3 960766 873901 3545

Гіпс 2 1 57638 51564 84

Діатоміт 1 – 7447 – –

Каолін 3 1 44679 4240 14

Опока 2 1 20202 20202 -

Спонголіт 1 1 31720 31720 0

Трепел 1 – 16802 – –

Всього 37 23 3697361 2798848 11123

309

УЖГОРОД

ХЕРСОН

ДНІПРОПЕТРОВСЬК ДОНЕЦЬК

ПОЛТАВА

ЧЕРКАСИ

ЧЕРНІГІВ

ЛЬВІВ

ХАРКІВ

СУМИ

ЛУЦЬК

ЧЕРНІВЦІ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

КИЇВ

РІВНЕ

МИКОЛАЇВ

ОДЕСА

СІМФЕРОПОЛЬ

КІРОВОГРАД

ТЕРНОПІЛЬ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК

ЖИТОМИР

ЗАПОРІЖЖЯ

ЛУГАНСЬК

ВІННИЦЯ

Рис. 66. Карта перспективних площ України на в’яжучі матеріали

1 – перспективні площі, 2 – вапняки, 3 – крейда, 4 – мергелі, 5 – глини, 6 –

гіпс

По областях України родовища вапняку, мергелю, глини, суглинку і крей-

ди розподіляються таким чином: Донецька – 5: Амвросіївське (мергель), Бал-

ка Широка (крейда), Балка Мокра (опока), Карпівське (мергель, крейда),

Краматорське (крейда); Дніпропетровська – 1: Жовтокам'янське (вапняк,

глина); Івано-Франківська – 2: Межигірсько-Дубовецьке (мергель, глина), Ду-

бовецьке (вапняк); АР Крим – 1: Бахчисарайське (мергель, суглинок); Львів-

ська – 4:

Добрянське (вапняк), Качуївське (глина, суглинок), Рава-Руська

(спонголіт), Пісківське (гіпс); Миколаївська – 1: Григорівське (вапняк, глина);

Одеська – 1: Єлизаветівське (вапняк, глина); Рівненська – 1: Здовбунівське

(крейда, суглинок, глина); Харківська – 1: Шебелинське (крейда, глина); Хме-

льницька – 1: Гуменецьке (вапняк, глина, суглинок) [35].

Цементна сировина представлена карбонатними породами (вапня-

ки, крейда, мергелі), глинами, гіпсом, гідравлічними додатками (тра-

си, трепели та

ін.), запаси яких перевищують 3 млрд т. Найбільше

значення в Україні мають: Амвросіївське родовище у Донецькій, Ше-

белинське – в Харківській, 3долбунівське – у Рівненській, Гуменецьке

– у Хмельницькій, Миколаївське – у Львівській областях.

310

Карбонатні породи України мають значний віковий діапазон – від докем-

брію до антропогену, але їх розподіл за літологічними, мінеральними та хімі-

чними особливостями в різних системах неоднаковий. Палеозойські вапня-

ки й доломіти складають 60 % від загального обсягу осадових товщ, тоді як

мезо-кайнозойські – 20 % і представлені вони переважно мергелями та

крейдою. Карбонатні породи тяжіють

до таласократичних періодів: силуру,

середнього та верхнього девону, нижнього карбону, середньої та верхньої

юри, верхньої крейди.

Найдавніші на території України вапняки (ордовицькі та силурійські)

розповсюджені в Наддністров'ї та на Волино-Поділлі. В Донбасі кар6онатні

товщі входять до складу різних структурно-стратиграфічних комплексів,

починаючи з ранньокам'яновугільних відкладів на

південному схилі Доне-

цького кряжу, з яких у цементному виробництві використовуються вапня-

ки горизонту F чистяківської світи, що відслонюються в басейні р. Кринки,

а також сірі вапняки волноваської світи. Значно вище в розрізі розташовані

юрські органогенні вапняки північно-західних окраїн Донбасу. У вигляді

смуги екзотичних скель вапняки цього ж віку відомі в

Закарпатті, особливо

їх багато в гірській частині Криму. Карбонатні поклади верхньої крейди ві-

домі у Донбасі, в північно-східному борті ДДЗ, на Волино-Поділлі, в Криму;

палеогену – в Криму (нумулітові вапняки з околиць Сімферополя); неогенові

– в Наддністров'ї, Причорномор'ї, Степовому Криму.

Деснянська площа охоплює територію Чернігівської та Сумської

областей

(Новгород-Сіверське, Заруцьке, Шечківське та інші родови-

ща). Запаси цементної сировини в Чернігівській області (на

01.01.1989 р.) становили (млн т): крейди – 241, глин і суглинків – 64;

крейди – 35. У Сумській області розташовані родовища крейди із за-

пасами 52 млн т і гіпсу – 576 тис. т.

Новгород-Сіверське родовище крейди та глини знаходиться на пі-

вденно-західній

околиці однойменного населеного пункту. Корисною

копалиною є біла однорідна писальна крейда крейдової системи, яка

залягає у вигляді пластоподібного покладу, перекритого товщею чет-

вертинних суглинків і піщано-глинистих порід. Потужність розкрив-

них утворень 7–41 м (у середньому 26 м); на глибині 58 м є горизонт

мергелю (2 м). Хімічний склад крейди (%): SiO

– 0,88–3,84, Al

–

0,08–0,99, Fe

– 0,07–0,20, CaO – 52,76–55,06, MgO – 0,1–0,73 (реш-

та – CO

). Силікатний модуль – 6,2–9,6; глиноземний модуль – 2,5–4,2.

Розкривні глинисті породи можуть бути використаними у виробницт-

ві цементу за умови введення до сирої вапняної суміші, окрім залізо-

вмісних додатків, 3,5–4,0 % бокситу, що підтверджується технологіч-

ними випробуваннями.

Заруцьке родовище розташоване поблизу однойменного залізнич-

ного роз'їзду на правому схилі долини р. Клевань. Корисна товща

311

представлена білою однорідною тріщинуватою крейдою (до 200 м),

котра підстиляється мергелем, а перекривається четвертинними піс-

ками та суглинками (5-10 м). Вологість крейди 22-25 %; молота крей-

да відповідає маркам Б і В; склад шихти для випалювання вапна – 10

частин крейди та 1 частина кам'яного вугілля. Хімічний склад крейди

(%): СаО – 93,50–98,05, інші оксиди – 0,46–0,98, нерозчинний зали-

шок – 0,36–1,54.

Наддністрянська

площа знаходиться в межах Львівської, Івано-

Франківської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької, частково –

Волинської, Рівненської, Вінницької областей; невеликі родовища ва-

пняків є також у Закарпатській області. Запаси (на 01.01.1989 р.)

цементної сировини становили (млн т): вапняку – 507, крейди – 200,

мергелю – 42, глини й суглинків – 234, гіпсу – 13, спонголіту – 25; си-

ровини для отримання будівельного вапна й гіпсу: вапняку – 340,

крейди – 71, гіпсу

– 116.

Розвадівське родовище вапняків і глин розташоване поблизу залі-

зничної станції Миколаїв-Дороговиже (Львівська область), на лівому

березі Дністра. Корисними копалинами є неогенові вапняки (масивні

кавернозні, черепашникові, літотамнієві) і глини сірого або зеленку-

вато-сірого кольору, мулисті, часом пластичні. Потужність вапняків

змінюється від 3 до 27 м, глин від 1–2 до 38 м. Розкривні породи

представлені четвертинними глинами, суглинками, пісками потужні-

стю 0,5–20. Силікатний модуль вапняків – 2,33, глиноземний – 2,85.

Глини та вапняки придатні для виробництва цементу марок 400, 500.

Рава-Руське родовище спонголітів знаходиться у Львівській обла-

сті, складається з двох ділянок: Гути Зеленої та Потилицької. Корис-

ною копалиною є спонголіт крейдової системи сірий щільний легкий з

верствами перекристалізованих вапняків. Потужність

спонголітів По-

тилицької ділянки – 22–50 м, Гути Зеленої – 3,5–22,1 м. Розкривні по-

роди – четвертинні суглинки та глини потужністю до 3,5 м. Хімічний

склад спонголітів (%): SiO

– 46,1–54,3, Al

– 4,8–6,7, Fe

– 2,1–2,7,

CaO – 18,9–24,9, MgO – 0,4–1,3 (решта – CO

); природна вологість –

18,2–24,5, активність – 153,9–328,93 мг/л. Сировина використовуєть-

ся як додаток до цементу марок 400 і 500.

Ці родовища є сировинною базою Миколаївського цементно-

гірничого комбінату, до складу якого входять цехи: гірничий (кар'єри

вапняків, глин, опок), сировинний, випалювання, розмелювання,

транспортно-пакувальний. Продукція (близько 2 млн. т), що випуска-

ється, представлена портландцементом різного призначення

: для

шляхового покриття, рядового, швидкотверднучого й пуцоланового.

Здолбунівське родовище крейди (рис. 67) знаходиться у Рівнен-

ській області, на східній окраїні м. Здолбунов, складено білою писа-

312

льною крейдою пізньокрейдового віку потужністю 10–48 м, яка пере-

крита четвертинними суглинками, пісками, грунтово–рослинним ша-

ром (5–25 м). Хімічний склад крейди (в %): SiO

– 1,5, Аl

– 0,6,

– 0,2, CaO – 54,5, MgO – 0,2; CaCO

– 98,8. Модулі: силікатний –

0,18–10,01, глиноземний – 0,8–11,9. У нижній частині покладів крей-

ди експлуатаційним кар'єром розкрито водоносний горизонт, що обу-

мовлює водоприток до 1000 м

/добу. Крейда в суміші з глинами Мо-

гилянського родовища, яке розташоване на схід (25 км) від Здолбуно-

ва, та лесоподібними суглинками покрівлі (у співвідношенні 1:1) за-

безпечує отримання цементу марок 400 і 500. Родовище експлуату-

ється Здолбунівським цементно-шиферним комбінатом, продукція

якого – близько 3 млн. т цементу різних марок та понад 100 млн пли-

ток шиферу.

Масштаб вертикальний 1:2 000

горизонтальний 1:10 000

1 3 2 4

ПдЗ

ПнС

Рис. 67. Здолбунівське родовище крейди (схематичний геологічний

розріз за матеріалами Д.Кожевина, 1954)

1 – ґрунт, суглинки запісочені; 2–- суглинки; 3 – піски; 4 – пісковики; 5 –

крейда

Гуменецьке комплексне (вапняки й глини) родовище розміщене в

Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області, приурочене до

Подільської рифогенної зони, складеної неогеновими біогермними ва-

пняками (рис. 68), які представлені різноманітними літологічними

відмінами: рифові (смугасті літотамнієві, літотамнієво-верметусові,

водоростево-моховатко-верметусові, грудкуваті літотамнієві, з літо-

тамнієвими кулями, верметусові), біогермні верствуваті й устричні;

тафогермні (

форамініферові); органогенно-уламкові; хемогенні; гли-

нисті, мергелисті. Родовище складається з двох ділянок – Гуменецької

та Колибаївської. Корисна копалина Гуменецької ділянки – вапняки

рифові перекристалізовані та детритові літотамнієві з середньою по-

тужністю 85 м; розкривні породи – четвертинні суглинки та кора ви-

вітрювання вапняків (4,6 м); Колибаївської – неогенові й четвертинні

верствуваті карбонатні глини потужністю 5–33 м (у середньому

15 м);

313

розкривні породи – грунтово-рослинний шар (0,3–1,2 м). Родовище

експлуатується Кам'янець-Подільським цементним заводом.

1 543

Масштаби: вертикальний 1:5 000

горизонтальний 1:10 000

Рис. 68. Гуменецьке родовище вапняків і глин (схематичний геологіч-

ний розріз за матеріалами А.Андрєєва, 1961)

1 – ґрунт, суглинки запісочені; 2–4 – вапняки серпулево-водоростеві (2), дет-

ритові (3), літотамнієві (4); 5 – піски, пісковики

Нігинсько–Вербецьке родовище вапняків розташоване на північ-

ній околиці с. Вербка Кам'янець-Подільського району Хмельницької

області. До корисної копалини відноситься вапняк рифогенний літо-

тамнієвий і детритовий. Потужність вапняків 48–70 м; потужність

розкривних порід 0,2–10 м. Фізико–механічні властивості вапняку:

об'ємна маса – 1,76–2,67 г/см

; водовбирання – 0,5–5,05 %; природна

вологість – 1,5 %; межа міцності на стискання в сухому стані – 22–

128 МПа, у водонасиченому – 20,4–26 МПа; зношування щебеню в

поличному барабані – 29,8–32,5 %; опір щебеню удару на копрі ПМ –

44–68; вміст у щебені лещадних зерен – 5–10,8 %; морозостійкість –

25. Вапняк придатний для виробництва бутового каменю, щебеню,

будівельного вапна; запаси перевищують 100 млн т.

Межигірсько-Дубовецьке родовище складено шарами

потужніс-

тю 44,5–76,3 м (середня 56,0) світло-, голубувато- і темно-сірих мерге-

лів крейди з високою щільністю, тріщинуватістю, неясно вираженою

шаруватістю. Виділяються мергелі-натурали (СаО 40–44%) і глинисті

мергелі (СаО 15–40%). Вище шарів мергелю розташовуються гіпси

(0,7–7,9 м). Запаси мергелів категорій А+В+С

складають 34,8 млн т,

– 47,7 млн т; гіпсу – А+С

– 3,8 млн т; залишок запасів на

01.01.2006 р. склав (млн т): мергелів – 24,9; гіпсу 3,8. Родовище роз-

робляється ВАТ „Івано-Франківськцемент”.

Дубовецьке родовище представлене вапняками і мергелистими

вапняками верхньої крейди середньою потужністю 95 м, які заляга-

314

ють під четвертинними суглинками на глибині 1,0–14,5 м, частково

перекриваються мергелями. Вапняки придатні для виробництва це-

менту марок 400, 500, будівельного вапна. Запаси (А+В+С

) склада-

ють 21,5 млн т, у тому числі вапняків, придатних для виробництва

соди і магнію, – 15,4 млн т, залишок запасів на 01.01.2006 р. – 14,6

млн т. Родовище розробляється ВАТ „Івано-Франківськцемент”.

Сіверсько–Донецька площа охоплює територію Луганської, Хар-

ківської, Донецької областей. Запаси (на 01.01.1989 р.) цементної си-

ровини (млн т) становлять: крейди – 406, мергелю – 472, глин і

сугли-

нків – 114, гіпсу – 23, кременистих порід – 37; сировини для будівель-

ного вапна й гіпсу: вапняку – 36, крейди – 300, гіпсу – 333.

Шебелинське родовище крейди й глин знаходиться у Харківській

області, на правому березі р. Сіверський Донець в районі Шебелинсь-

кого газового промислу, на північно-східному схилі Глазунівського

склепіння Шебелинського підняття, складене крейдою і мергелями

крейдової системи, палеогеновими

і четвертинними глинами, які від-

повідають вимогам до глинистого компоненту цементної сировинної

суміші, придатні для отримання високоміцного, тампонажного і жа-

ростійкого цементу. Корисна копалина – крейда крейдової системи

(56,4 м) і четвертинна жовто–зелена й червоно–бура глина (до 30 м);

середня потужність розкривних суглинків – 2,9 м. Природна воло-

гість: крейди – 21,14–27,7 %; глини жовто–зеленої

– 22,5–23,8 %, чер-

воно–бурої – 1,74 %. Запаси (млн т) крейди категорій А+В+С

– 309, С

– 6,5; глин четвертинних – 38,5; глин палеогенових – 59,7; залишок

запасів на 01.01.2006 р. крейди – 229; глин четвертинних і палеоге-

нових – 71. Родовище розробляється ВАТ „Балцем”.

У Харківській області розміщені також Куп'янське родовище крей-

ди і глин та Великобурлуцьке родовище діатомітів.

У Донбасі розвідані численні великі родовища, серед яких особливо

цінними є родовище мергелю Амвросіївське, крейди – Балка

Широка,

опок – Балка Мокра, мергелів і крейди – Карпівське, які є сировин-

ною базою Краматорського цементно-шиферного комбінату і Єнакіїв-

ського цементного заводу.

Амвросіївське родовище мергелю знаходиться в районі одно-

йменної залізничної станції в верхів'ї балки Білий Яр за 24 км від ді-

ючого заводу. У будові родовища беруть участь породи

середнього

карбону і крейди (рис. 69); мергелі входять до складу відкладів кам-

панського ярусу. Потужність товщі до 140 м, глибина залягання пі-

дошви пласта від 20 до 180 м. Мергелі сірого кольору, щільні, масив-

ні, у зоні вивітрювання (30–40 м) – сірувато-білі, пухкі, тріщинуваті.

Корисна копалина підстилається кварц-глауконітовими пісковиками

або глинистими сланцями кам'яновугільного віку

. За вмістом CaCO

315

виділяють чотири типи мергелів: піщанисті (CaCO

– 55–73 %); зви-

чайні (CaCO

76–78 %); строкатого складу (CaCO

65–82 %); глинисті

(CaCO

менше 70 %). Корисна копалина перших двох типів складає

так звану "ланцюжкову" зону, інших – зону "гіллячкову", котра вклю-

чає п'ять пачок: Ia, I, II, III і IV. Балансові запаси (А+В+С

) складають

647 млн т, на 01.01.2006 р. залишок запасів – 346,8 млн т. Родовище

розробляється ВАТ „Донцемент”.

Масштаби: вертикальний 1:2 500

горизонтальний:10 000

кар’єр

ПнПд

2 3

Рис. 69. Амвросіївське родовище мергелів (схематичний геологічний

розріз за матеріалами Р.Воробйова, 1966)

1 – ґрунт, суглинки запісочені; 2 – мергелі; 3 – піски, пісковики

Карпівське родовище представлене крейдою потужністю 3,8–43,7

м (середня 16,1) і цементним мергелем потужністю 50,6–158 м (сере-

дня 67,4). Запаси крейди (А+В+С

) складають 25 млн т; мергелю

(В+С

) – 105 млн т; залишок на 01.01.2006 р. складає (млн т): крейда –

24; мергель – 103. Родовище розробляється ВАТ „Донцемент”.

Краматорське родовище представлене білою писальною крейдою

(75 м) з прошарками жовен чорних кременів, яка перекрита глинами,

суглинками, пісками із включеннями кременів (0,3–10,6 м). Глини

придатні для використання як шихта при виробництві цементу. За-

паси крейди категорії А+

В+С складають 48,8 млн т, залишок запасів

на 01.01.2006 р. – 17 млн т. Родовище розробляється ВАТ „Краматор-

ський цементно-шиферний комбінат – ПУШКА”.

Крім того в Запорізькій області відоме Жовтокам’янське родо-

вище вапняків, представлене оолітово-детритовими й оолітовими ва-

пняками неогену потужністю 1,8–16,6 м (середня 9,1 м); цементними

суглинками потужністю 2,1–10,5 м (середня 6,4) і цементними

черво-

но-бурими глинами потужністю до 13,6 м (середня 6,6), які перекри-

вають вапняки. Балансові запаси (млн т) вапняків (А+В+С

) 60,3; глин

316

– 20,5; залишок на 01.01.2006 р.: вапняків – 39,5, глин – 10. Родови-

ще розробляється ВАТ „Кривий Ріг – Цемент”.

Причорноморська площа знаходиться на території Одеської, Ми-

колаївської, Херсонської та Дніпропетровської областей. Запаси це-

ментної сировини (1989 р.) становлять (млн т): вапняку – 196, глини й

суглинку – 107, кременистих порід – 17,6; сировини для будівельного

вапна й гіпсу: вапняку – 184. Найважливішими родовищами є Григо-

рівське

вапняків і глин та Михайлівське опок і вапняків в Миколаїв-

ській області, Жовтокам'янське родовище вапняків і глин в Дніпропе-

тровської області (сировинна база Криворізького цементно-гірничого

комбінату з виробничою потужністю до 3 млн т продукції на рік).

Григорівське родовище знаходиться поблизу с. Тернувате, на

правому березі Південного Бугу й складається з

двох ділянок: Ново-

григорівської та Григорівської; геологічний розріз родовища має та-

кий вигляд:

Грунтово-рослинний шар …………………………………………………... 0,5–1,0 м

Суглинки лесоподібні …………………..…………………………….….… 0,3–20,5 м

Піски різнозернисті з верствами глин ………….………………………2,5–30,0 м

Вапняки сірі детритово-черепашкові перекристалізовані …….…..0,3–5,0 м

Глини зеленкувато-сірі пластичні карбонатні ………………….…….0,4–23,9 м

Вапняки масивні черепашкові з верствами оолітових вапняків і мергелю

……………………………………………………………………………………….10,0–22,0 м

Чергування глин, пісків та оолітових вапняків …..……………….… 1,0–8,0 м

Вапняки й глини придатні для отримання цементу марок 400 і ви-

ще; розробляються Ольшанським цементним заводом потужністю до

3 млн т. Запаси (млн т) вапняків категорії А+В+С

складають 69,7,

глин – 13,5, суглинків – 39; залишок запасів на 01.01.2006 р. вапня-

ків – 24, глин 3, суглинків – 31,6.

Михайлівське родовище розташоване на північній окраїні

с. Михайлівки. Корисними копалинами є вапняки оолітово-детритові

(середня потужність 12,6 м) та опока мергелиста (середня потужність

9,5 м). Вапняки придатні для виготовлення будівельного вапна, а

опоки – для використання як гідравлічна добавка до цементу

та як

стіновий матеріал за умови застосування зовнішньої штукатурки.

Добрянське родовище представлене літотамнієвими піскуватими і

детритовими вапняками нижнього тортону потужністю 1,0–6,9 м (де-

тритусові – до 33,5 м). Запаси сировини (А+В+С

складають 198 млн

т, залишок запасів на 01.01.2006 р. – 136. Вапняки придатні для ви-

роблення портланд-цементу. Родовище розробляється ВАТ „Миколаїв-

цемент”. Суглинки і глини, що залягають у розкриві вапняків, вико-

ристовуються цегельними заводами.

Єлизаветівське родовище складене (зверху): ґрунтово-рослинним

шаром (0,2–0,8 м), лесоподібними суглинками (0,2–12,8 м), червоно-

317

бурими глинами (1,3–10,4 м), вапняками (біля 11 м), сірувато-

зеленими глинами (0,2–4,0 м), кварцовими пісками. Вміст СаО у вап-

няках складає від 44,00 до 51,85%), вони придатні для виробництва

портландцементу.

Кримська площа розміщена в межах Кримського півострова. За-

паси сировини для виробництва цементу (станом на 01.01.1989 р.)

становили (млн т): мергелю – 169,6, глин і суглинків – 3,2, кременис-

тих порід

– 0,7; для випалювання на вапно: вапняку – 148,5, крейди –

0,7, гіпсу – 4 .

Бахчисарайське родовище мергелю знаходиться поблизу міста

Бахчисарай на південно-східному схилі третього пасма Кримських

гір, складено мергелями еоцену, перекритими четвертинними суглин-

ками. Поклади корисної копалини представлені: 1) четвертинними

вапнистими суглинками; 2) глинистими мергелями альмінського й

верхів качинського ярусів (СаО 19–41 %), потужністю від 1,0–2,0 до

78,6 м (середня 26); 3)

вапнистими мергелями качинського ярусу

(СаО понад 41,6 %), потужністю 25,5 до 71,7 м (середня 54,2). Карбо-

натність породи зростає з глибиною; хімічний склад мергелів наведе-

ний в табл. 72. Суглинки і мергелі придатні для виробництва порт-

ландцементного клінкеру.

Таблиця 72

Хімічний склад мергелів Бахчисарайського родовища

Модулі

Верс-

тва

SiO

CaO MgO

Силікат-

ний

Глинозем-

ний

З 23,10 7,95 2,80 33,97

1,50 1,20 2,18 2,97

4 15,50 5,09 1,84 39,75

1,44 1,30 2,39 3,07

5 11,05 3,25 1,30 43,50

1,25 1,20 3,25 2,60

6 7,99 2,45 1,45 47,20

0,78 0,65 2,11 1,87

7 8,20 2,96 1,50 47,54

1,01 0,77 1,68 2,12