Михайлов В.А., Виноградов Г.Ф та ін. Неметалічні корисні копалини України

Подождите немного. Документ загружается.

ГІРНИЧО-

ХІМІЧНА

КАМЕНЕ-

БАРВН А

АГРО-

ХІМІЧНА

ГІРНИЧО-

РУДНА

ГІРНИЧО-

ТЕХНІЧНА

МІНЕРАЛЬНИХ

ФАРБ

МЕТАЛУР-

ГІЙНА

БУДІВЕЛЬНІ

МАТЕРІАЛИ

ФОРМУВАЛЬНІ

МАТЕРІАЛИ

ВИСОКО-

ГЛИНОЗЕМИСТА

СИРОВИНА

БУДІВЕЛЬНЕ

КАМІННЯ

ДЕКОРАТИВНЕ

КАМІННЯ

ПИЛЯЛЬНЕ

КАМІННЯ

КРЕЙДА

СІРКА

ФОСФОРИТ

СІЛЬ КАМ ЯНА’

СІЛЬ КАЛІЙНА

ВАПНЯК

ДОЛОМІ Т

КРЕЙДА

КВАРЦИТ

ПІСОК

ГЛИНА

КРЕЙДА

АМФІБОЛІТ

ГНЕЙС

МАРМУР

МІГМАТИТ

ГАБРО

ГРАНІТОЇДИ

БАЗАЛЬТ

АНДЕЗИТ

РІОЛІТ

ЛАБРАДОРИТ

ТРАС

ДІАТОМІТ

ПЕРЛІТ

ТУФ

АЛЕВРОЛІТ

АРГІЛІТ

МЕРГЕЛЬ

ПІСКОВИК

ПІСОК

ВАПНЯК

ГЛИНА

ГРАВІЙ

КВАЦ. ПІСОК

КАОЛІН

БЕНТОНІТ

ТРЕПЕЛ

ГЛИНИ

СПОНГОЛІТ

ОПОКА

ТОРФ

ФЛЮСОВІ

МАТЕРІАЛИ

ВОГНЕТРІВКІ

МАТЕРІАЛИ

КВАРЦ

ТОПАЗ

БЕРИЛ

АГАТ

РОДОНІТ

ОНІКС

ОПАЛ

БУРШТИН

БАРИТ

АПАТИТ

ГРАФІТ

АЗБЕСТ

ГЛАУКОНІТ

ГРАНАТ

ПІРОЛЮЗИТ

ВЕРМИКУЛІТ

КОРУНД

ГЕМАТИТ

ЦЕОЛІТ

МУСКОВІТ

ЛІМОНІТ

ГІПС

ФЛЮОРИТ

МАГНЕЗИТ

ПІРОФІЛІТ

СИДЕРИТ

ВІВІАНИТ

АНГІДРИТ

КІАНІТ

АНДАЛУЗИТ

СТАВРОЛІТ

ВЯЖУЧІ

МАТЕРІАЛИ

ЗАПОВНЮВАЧІ

БЕТОНІВ І

РОЗЧИНІВ

ЦЕГЕЛЬНА

СІРОВИНА

СКЛЯНА

СИРОВИНА

ПІСКИ І СУМІШІ

ТИП СИРОВИН

ГРУПА

ПОРОДИ

МІНЕРАЛИ

ГІПС

ВАПНЯК

ДОЛОМІ Т

ПЕГМАТИТ

ДОЛОМІ Т

Рис. 1. Промислово-економічна класифікація родовищ неметалічних

корисних копалин України

Е Н Д О Г Е Н Н І

ОСНОВНІ

КИСЛІ

БІОГЕННІБІОХЕМО ГЕННІ

СІРКА

ДІАТОМІТ

ФОСФОРИТ

СІЛЬ КАЛІЙНА

ВАПНЯК

ДОЛОМІТ

КРЕЙДА

АМФІБОЛІТ

ГНЕЙС

МІГМАТИТ

ГАБРО

ГРАНІТОЇДИ

ПЕГМАТИТИ

БАЗАЛЬТ

АНДЕЗИТ

РІОЛІТ

ЛАБРАДОРИТ

ТРАС

ПЕРЛІТ

ТУФ

АЛЕВРОЛІТ

АРГІЛІТ

МЕРГЕЛЬ

ПІСКОВІК

ВТОР.КВАРЦИТ

КВАРЦИТ

МАРМУР

КАОЛІН

БЕНТОНІТ

ТРЕПЕЛ

СПОНГОЛІТ

РАДІОЛЯРИТ

ОПОКА

ТОРФ

КВАРЦ

ТОПАЗ

БЕРИЛ

АГАТ

РОДОНІТ

ОНІКС

ОПАЛ

БУРШТИН

АПАТИТ

ГРАФІТ

АЗБЕСТ

БАРИТ

ГЛАУКОНІТ

ГРАНАТ

ПІРОЛЮЗИТ

ВЕРМИКУЛІТ

КОРУНД

ГЕМАТИТ

ЦЕОЛІТ

МУСКОВІТ

СИДЕРИТ

ГІПС

ФЛЮОРИТ

МАГНЕЗИТ

ПІРОФІЛІТ

ЛІМОНІТ

ВІВІАНІТ

АНГІДРИТ

КІАНІТ

АНДАЛУЗИТ

СТАВРОЛІТ

СІРКА

ДОЛОМІТ

ГЛИНА

СУГЛИНОК

ТИП

ГРУПА КЛАС

ПОРОДИ

МІНЕРАЛИ

УЛАМКОВІХЕМОГЕННІ

КОРИ

ВИВІТРЮВАННЯ

ОСТАТОЧНІ “ШЛЯПИ”

ЦЕМЕНТАЦІЇ

БІОГЕННІ

ЛІТИФ ІКО ВА НІ

ВУЛКАНОГЕНН О-

ОСАДОВІ

ЗАЛИ ШКОВІ ЕФУЗИВН І ІНТ РУЗИВНІ ПНЕВМАТОЛІТОВІ МЕТАМОРФІЧНІМЕТАСОМАТИЧНІ

ОСНОВНІ

КИСЛІ

Е К З О Г Е Н Н І

НЕЛІТИ ФІКО ВАНІ

СІЛЬ КАМ’ЯНА

Рис. 2. Генетична класифікація родовищ неметалічних корисних копа-

лин України

Зручність запропонованої схеми, крім названого, полягає в її уні-

фікованості та, якщо так можна сказати, космополітизмі: будучи

складеною для конкретного регіону з визначеним (на сьогоднішній

день) ступенем вивченості й промислового освоєння, вона, у принци-

пі, може бути застосована до будь-якого регіону й спроможна гнучко

реагувати на зміну ступеня вивченості й

технологічних вимог до си-

ровини, оскільки легко піддається будь-якій необхідній модифікації.

Це не означає, що ця класифікація не має недоліків. Так, деякі типи

виділено умовно, часто генетичні особливості цілого ряду родовищ

подано у спрощеному вигляді тощо. Ці та інші недоліки обумовлюють

необхідність удосконалення даної схеми класифікації.

На відміну від

генетичної геолого-промислова класифікація мінера-

льної сировини базується не на походженні останньої, а на особливос-

тях промислового використання. Іноді ці характеристики є тотожними

(наприклад, торфовівіаніти як мінеральні добрива чи порцелянове ка-

міння як польовошпатова сировина), однак частіше вони багатоваріа-

нтні. При цьому можливі два випадки: коли та сама сировина викори

стовується в різних галузях (наприклад, легкоплавкі глини як сировина

одночасно для цегли, керамзиту й цементу; вапняки як будівельне ка-

міння, цементна сировина й сировина для будівельного вапна) та на-

впаки, коли в одному виробництві використовуються одночасно різні

види мінеральної сировини (наприклад, для виробництва цементу –

глини, алевроліти й аргіліти, вапняки, а

також залізисті кварцити, ос-

новні туфи й діатоміти як активні добавки). Ці приклади можна було б

продовжити. Важливо інше: пряма лінійна кореляція між генетичними

типами мінеральної нерудної сировини й галузями її промислового за-

стосування некоректна, між ними існують складні, розгалужені зв'яз-

ки, які змінюються відповідно до економічної кон'юнктури й

техноло-

гічного рівня виробництва.

Базуючись на структурі будівельної індустрії України, що сформу-

валася, з урахуванням загальноприйнятих принципів технологічної

класифікації нерудної сировини, родовища України можна віднести

до таких геолого-промислових типів (рис. 1):

• Каменебарвна сировина: алмаз, бурштин, гагат, кварц, то-

паз, берил, родоніт, мармуровий онікс;

• Гірничохімічна сировина: сірка, фосфатна сировина (

апатит,

фосфорити), барит і вітерит, мінеральні солі (кам’яна сіль, дав-

соніт, калійна сіль, бішофіт), борна сировина, плавиковий шпат

(флюорит), йодобромна сировина, карбонатна сировина для

вироблення соди та сполук магнію;

• Гірничорудна сировина: графіт, абразивна сировина (гранат,

корунд), азбест, мусковіт, вермикуліт, пірофіліт;

• Сировина для металургії: флюсова (флюсові вапняки, доло-

міти, флюорит, ставроліт), вогнетривка (кварцити, кварцові пі-

сковики, кварцові піски, вогнетривкі глини, доломіт, графіт),

магнезіальна (магнезит, талькомагнезит, брусит), високоглино-

земна (силіманіт, дистен, андалузит), формувальна (формуваль-

ні піски);

• Будівельна сировина: будівельне, декоративне, пиляльне ка-

міння, сировина для в'яжучих матеріалів (карбонатні породи,

гіпс та ангідрит, опал-кристобалітові породи), цегельно-

черепична сировина (глинисті породи), заповнювачі для бето-

нів і розчинів (перліти, пісок і гравій), кварцити і кварцитопо-

дібні пісковики, сировина для фарфоро-фаянсової та склороб-

ної промисловості (каолін, польовошпатова сировина, кварцова

сировина, фарфоровий камінь, воластоніт); сировина для

кам’яного лиття;

• Сировина для мінеральних

фарб;

• Агрохімічна сировина: торф і вівіаніт, гіпс та ангідрит, кар-

бонатні породи, цеоліти, сапропель, глауконіт, сапоніт, інша

сировина;

• Нові та нетрадиційні види неметалічної сировини: бітуми

(озокерит, асфальт, керити та антраксоліти), шунгіт, нефелінові

породи, маршаліт, воластоніт, ставроліт.

Деякі з наведених типів сировини можна поділити на підтипи. У сво-

їй сукупності ці типи сировини визначають обличчя будівельної індуст-

рії України. Необхідно відзначити, що остання має надійну мінерально-

сировинну базу, яка за різноманітністю, кількістю родовищ, розвідани-

ми запасами сировини може задовольнити вимоги промисловості (у ни-

нішніх потребах) на багато років уперед.

Перелік нерудних корисних копалин може бути суттєво доповне-

ний за

рахунок нетрадиційних і нових видів сировини, видобуток

яких збільшився за останні 10–15 років і продовжує збільшуватися.

Таким чином, до неметалічних корисних копалин відносять велику

групу гірських порід та мінералів, які застосовуються в різних галузях

промисловості й сільського господарства. Налічується більше 60 міне-

ралів і понад 90 гірських порід, що використовуються як неметалічна

мінеральна

сировина. Нерудні корисні копалини мають деякі особли-

вості, що властиві тільки їм і відрізняють їх від металічних і енергети-

чних копалин, зокрема, більшість з них має багатоцільове призначен-

ня (вапняки, вивержені породи, пісок тощо).

Неметалічні корисні копалини відіграють важливе значення для

функціонування будівельного, гірничо-хімічного, металургійного, аг-

ропромислового комплексів, широко застосовуються в радіоелектро-

ніці, атомній промисловості, авіаційній, космічній техніці, медицині і

таке інше. Важливу роль відіграють місцеві нерудні корисні копали-

ни, які мають важливе значення для виготовлення будівельних мате-

ріалів, що здійснюється переважно на підприємствах, виробничий

цикл яких поєднує видобуток, переробку сировини та випуск готової

продукції, що визначає

необхідність розміщення таких підприємств

біля сировинної бази.

В Україні біля 2000 родовищ неметалічних корисних копалин роз-

роблюються, чи були залучені до промислової розробки у минулому.

Це обумовлює виключно велике значення неметалічних корисних ко-

палин для економіки нашої країни і пояснює значну кількість робіт,

присвячених нерудним корисним копалинам України [2, 6–8, 13, 18,

19, 22, 28–30, 34, 37, 44, 47–49]. Особливо слід відмітити

фундамен-

тальну монографію „Металічні і неметалічні корисні копалини Украї-

ни. Том II. Неметалічні корисні копалини” [32] (автори Гурський Д.С.,

Єсипчук К.Ю., Калінін В.І. та ін.), де наведені вичерпні відомості від-

носно родовищ нерудної сировини України.

Не дивно також, що цьому предмету присвячені чисельні підруч-

ники для ВНЗ, значна кількість

яких вийшла ще за радянські часи

[14–17, 20, 21, 27]. Питання про всебічну характеристику мінерально-

сировинної бази нерудних корисних копалин України з урахуванням

потреб вищої освіти особливо гостро встало після набуття нашою кра-

їною незалежності. Саме тому на початку поточного століття колекти-

вом викладачів і співробітників кафедри геології родовищ корисних

копалин Київського національного університету

імені Тараса Шевчен-

ка був підготовлений і виданий підручник „Неметалічні корисні копа-

лини України [35]. З того часу з’явилося багато нових даних відносно

геології і економіки нерудної сировини, вийшла монографія „Металіч-

ні і неметалічні корисні копалини України. Том II. Неметалічні корис-

ні копалини” [32]. Перше видання підручника вийшло невеликою кі-

лькістю примірників, які

не могли задовольнити потреб ВНЗ України

геологічного профілю. Саме тому виникло питання про перевидання

підручника, який був суттєво перероблений і доповнений з урахуван-

ням останніх даних. В його підготовці прийняв участь практично той

же самий колектив авторів, за виключенням тих фахівців, які за цей

час залишили університет. З глибоким сумом

ми згадуємо нашого

співавтора, співробітника і друга, доцента нашої кафедри Шевченка

Віктора Івановича, який передчасно пішов із життя, але завжди за-

лишається з нами, у тому числі і в цьому, другому виданні підручни-

ка, який ми писали разом.

Колектив авторів хоче подякувати за зауваження, поради і консу-

льтації чл.-кор. РАН і академіка НАН України Є.О.Куліша, академіка

НАН України М.П.Щербака, академіка НАН України П.Ф.Гожика, чл.-

кор. НАН України О.Ю.Митропольського, докторів геологічних наук

О.Б.Боброва, Л.С.Галецького, Є.Б.Глеваського

, В.М.Гулія,

В.М.Загнітко, Б.О.Занкевича, К.Ю.Єсипчука, М.С.Ковальчука,

М.М.Коржнєва, С.Г.Кривдіка, О.І.Лукієнко, Б.О.Малюка, С.В.Нечаєва,

В.І.Павлішина, В.В.Шевчука, С.Є.Шнюкова, В.О.Шумлянського, спів-

робітників Державної геологічної служби Д.С.Гурського,

М.В.Гейченко, А.А.Дзидзинського та багатьох інших. Особлива подяка

співробітникам кафедри геології родовищ корисних копалин, які за-

безпечували технічні питання підготовки цього підручника.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бейтс Р.Л. Геология неметаллических полезных ископаемых. – М.: Мир,

1965.

2. Бондарчук В.Г. Геологія родовищ корисних копалин України. – К.: Наук.

думка, 1966.

3. Борзунов В.М. Геолого-промышленная оценка месторождений нерудного

минерального сырья. – М.: Недра, 1965.

4. Борзунов В.М. Месторождения нерудных полезных ископаемых, их раз-

ведка и промышленная

оценка. – М.: Недра, 1969.

5. Борзунов В.М. Разведка и промышленная оценка месторождений неруд-

ных полезных ископаемых. – М.: Недра, 1982.

6. Геология СССР. Т. V. Украинская ССР. Молдавская ССР. Часть I. Геологи-

ческое описание платформенной части. – М.: ГоНТИ, 1958.

7. Геология СССР. Т. V. Украинская ССР. Молдавская ССР. Часть III. Полезные

ископаемые. – М.: ГоНТИ, 1963.

8. Геология СССР.

Т. VIII. Крым. Полезные ископаемые. – М.: ГоНТИ, 1947.

9. Геолого-экономические карты УССР. III. Горнорудная промышленность.

IV. Горно-химическая промышленность. V. Промышленность строитель-

ных материалов / К.А.Суходольский, Э.С.Дехтулинский, С.А.Червинский

и др. – М.: ГУГК, 1982–1987.

10. Григорович М.Б., Немировская М.Г. Месторождения минерального сырья

для промышленности строительных материалов. – М.: Недра, 1987.

11.

Григорович М.Б., Немировская М.Г. Минеральное сырье для промышлен-

ности строительных материалов и его оценка при геолого-разведочных

работах. – М.: Недра, 1974.

12. Григорович М.Б., Немировская М.Г. Минеральное сырье для получения за-

полнителей легких бетонов. – М.: Недра, 1983.

13. Гурський Д.С., Калінін В.І., Лебідь М.І. та ін. Закономірності розміщення

родовищ твердих корисних копалин України // Мін. ресурси України,

1998. – № 1. – С. 15–19.

14. Дистанов У.Г., Кринами А.И., Петров В.П. и др. Неметаллические полез-

ные ископаемые СССР: Справочник. – М.: Недра, 1984.

15. Добыча и обработка природного

камня / Ред. А.Г.Смирнов. – М.: Недра,

1990.

16. Дыбков В.Ф., Карякин А.Е., Никитин В.Д. и др. Курс месторождений не-

металлических полезных ископаемых. – М.: Недра, 1969.

17. Еремин Н.И. Неметаллические полезные ископаемые: Учебник. – М.: МГУ,

1991.

18. Кадастр мінеральних ресурсів Української РСР. Рудна і нерудна сировина

для

чорної металургії. – К.: Наук. думка, 1971.

19. Кадастр мінеральних ресурсів УРСР. Сировина для хімічної промисловос-

ті. – К.: Наук. думка, 1973.

20. Карякин А.Е., Строна П.А., Шаранов Б.Н. и др. Промышленные типы ме-

сторождений неметаллических полезных ископаемых: Учебник для вузов.

– М.: Недра, 1985.

21. Комар А.Г. Строительные материалы и

изделия: Учебник для вузов. – М.:

Высшая школа, 1976.

22. Критерии прогнозирования месторождений Украинского щита и его об-

рамления / Отв. ред. акад. Н.П. Семененко. – К.: Наук. думка, 1975.

23. Критерии прогнозной оценки территорий на твердые полезные ископае-

мые / Ред. Д.В.Рундквист. – Л.: Недра, 1986.

24. Кужварт М. Неметаллические полезные ископаемые. – М.: Мир, 1986.

25. Куликовский В.К. Месторождения неметаллических полезных ископаемых.

– К.: Киевский ун-т, 1968.

26. Куликовський В.К. Родовища неметалічних корисних копалин. – К.: Вища

школа, 1974.

27. Курс месторождений твердых полезных ископаемых / Ред.

П.М.Татаринов, А.Е.Карякин. – М.: Недра, 1975.

28. Лазаренко Є.К., Лазаренко Є.А., Баришніков Є.К. Мінералогія

Закарпаття.

– К.: Наук. думка, 1963.

29. Лазаренко Є.К., Сребродольський Б.І. Мінералогія Поділля. – Львів: Львів-

ський ун-т, 1969.

30. Лазаренко Е.К., Панов Б.С., Груба В.И. Минералогия Донецкого бассейна.

– К.: Наук. думка, 1975.

31. Металічні і неметалічні корисні копалини України. Том I. Металічні кори-

сні копалини // Гурський Д.С

., Єсипчук К.Ю., Калінін В.І. та ін. – Киев-

Львов: „Центр Европы”, 2005.

32. Металічні і неметалічні корисні копалини України. Том II. Неметалічні

корисні копалини // Гурський Д.С., Єсипчук К.Ю., Калінін В.І. та ін. –

Киев-Львов: „Центр Европы”, 2006.

33. Минерально-сырьевая база Украины. – К.: Геоинформ, 2000.

34. Минералы Украины. Краткий справочник /

Ред. Н.П.Щербак. – К.: Наук.

думка, 1990.

35. Неметалічні корисні копалини України. Підручник / Виноградов Г.Ф.,

Гелета О.Л., Грінченко О.В. та ін. – К.: Київськ. ун-т, 2003.

36. Неметаллические полезные ископаемые СССР. Справочное пособие / Ред.

В.П.Петров. – М.: Недра, 1984.

37. Обзор минерально-сырьевой базы территории деятельности треста "Кие-

вгеология". – К.: "Киевгеология", 1968.

38. Петров В.П.

Важнейшие неметаллические полезные ископаемые. – М.:

Наука, 1992.

39. Прогнозно-поисковые комплексы геолого-промышленных типов неметал-

лических полезных ископаемых / Ред. Н.Н.Ведерников, А.С.Филько. – М.:

Недра, 1989.

40. Промышленные типы месторождений неметаллических полезных иско-

паемых. – М.: Недра, 1982.

41. Родионов Г.Г. Мусковит. Методические указания по производству геоло-

горазведочных работ на неметаллические

полезные ископаемые. – М.:

Недра, 1974.

42. Романович И.Ф., Коплус А.В., Тимофеев И.Н. и др. Промышленные типы

месторождений неметаллических полезных ископаемых. – М.: Недра,

1982.

43. Романович И.Ф. Месторождения неметаллических полезных ископаемых:

Уч. пособие для вузов. – М.: Недра, 1986.

44. Руденко Ф.А., Куликівський В.К., Латиш В.Т., Речмедін

І.О. Корисні копали-

ни України. – К., 1960.

45. Страхов Н.М. Основы теории литогенеза. – М.: АН СССР, 1962.

46. Татаринов П.М. Курс месторождений неметаллических полезных ископа-

емых. – М.: Недра, 1969.

47. Шнюков Е.Ф., Науменко П.И. Полуостров сокровищ. – Симферополь: Тав-

рия, 1973.

48. Энциклопедия неорганических материалов. – К.: УРЕ, 1977.

49.

Prykhodko V.L., Gursky D.S., Kalinin V.I., Metalidi V.S., Lykov L.I. Deposits and

Occurrences of Non-Ferrous Metals within the Ukrainian Shield and its Slopes

// Mineral. Journ., 2002. – 24. N 2/3. – P. 45–57.

ЕКОНОМІЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО

НЕМЕТАЛІЧНУ СИРОВИНУ

У структурі промисловості ведучих країн світу видобуток і викори-

стання неметалічних корисних копалин, у першу чергу будівельних

матеріалів, відіграє величезну роль. Одне з головних розходжень про-

мислово розвинених країн і країн, що розвиваються, складається в

структурі видобутку і споживання мінеральної сировини, зокрема,

співвідношення неметалічних корисних копалин і металів [2]. У 40-і

роки вартість металічних копалин, що видобувалися, перевищувала

вартість НКК, однак вже в 50-і роки це співвідношення змінилося на

користь неметалічної сировини й у 1987 р. у США склало 5:2 чи

18899/ 7447 (вартість НКК/вартість металів, млн $) [9, 10]. З немета-

лів на першому місці за вартістю видобутої сировини посідає будіве-

льне каміння, далі йдуть цемент,

пісок і гравій, глина, вапно, бор, сі-

рка, торф, польовошпатова сировина, перліт, флюорит та ін. Подібна

структура спостерігається й в інших розвинених країнах. Так, це

співвідношення у 1977 р. у Великій Британії складало 20:1 чи 851/

43 млн фунтів стерлінгів, у Франції 8:1 чи 9630/ 1160 млн Fr, у Фін-

ляндії 3:1 чи 13,1/4,6 млн т.

Усього у світі число

видів і типів НКК сягає 175, а їх щорічний ви-

добуток – 24–25 млрд т. Крім вищезгаданих традиційних видів сиро-

вини, бурхливо розвивається використання нових і нетрадиційних

видів, таких як цеоліти, діатоміти, бентоніт, трепел, вермикуліт та

інші, як радіаційно-захисна, сільськогосподарська сировина, тепло-

ізоляційні й фільтрувальні матеріали, наповнювачі паперу, сировина

для хімічної, металургійної, гумової

, харчової промисловості, зростає

використання ефузивних, інтрузивних і глинистих порід у керамічній

промисловості і металургії тощо [2, 16, 17].

Важливу роль відіграють НКК й у світовій торгівлі: будівельне ка-

міння, каолін, сірка, барит, боксит, фосфати, бентоніт, калійні солі,

азбест, діатоміти, флюорит, графіт, слюда і багато чого іншого. Так, у

1989 р. США завезли штучного будівельного

каміння на $ 525 млн

при власному видобутку на $ 208,3 млн: мармур, граніт, травертин,

сланець, “чорний граніт”, лабрадорит та ін. з Італії, Канади, Мексики,

Франції, Німеччині, Греції тощо. Для облицювання великих сучасних

будинків і офісів завозить будівельне каміння Японія, переважно з

Канади, де в 1993 р. їх видобуто на C$ 135 млн, значна частина яких

пішла

на експорт [18]; Велика Британія, Канада, Японія, Німеччина,

ПАР закупляють діатоміт; Мексика, Таїланд, Іспанія, Китай продають

флюорит; США, Чехія, Велика Британія – каолін; Греція, Іспанія, Іта-

лія Туреччина, Угорщина – перліт; Канада і ПАР – вермикуліт. У 1993

р. США імпортували боксити з Китаю (66 тис. т.) і Гвіани (53 тис. т), а

Японія в 1994 р. – з Китаю (102,3 тис. т) і Південної Америки (51,4

тис. т) [27]. У багатьох країнах світу відчувається недостача цементу,

керамзитової

, керамічної сировини.

Починаючи з 50-х рр., у світі відбувається масштабна структурна

перебудова сировинних галузей промисловості та економіки, і на пе-

рше місце стає видобуток і промислове використання нерудної сиро-

вини. Дані про видобуток найважливіших типів НКК наведені в табл.

1, з якої видно, що у відношенні НКК провідну роль у світі

відіграють

США, Канада, Китай, Росія, Україна, Австралія, Туреччина, Велика

Британія, Франція, Індія, Німеччина, Іран, Японія, Єгипет, ПАР, Мек-

сика. У видобутку окремих видів сировини, крім наведених, важливу

роль відіграють: сірка (Саудівська Аравія, Фінляндія); фосфати (Ма-

рокко, Туніс, Йорданія, Ізраїль, Того, Сирія, Сенегал); сіль (Норвегія,

Македонія, Чилі, Болгарія), слюда (Північна Корея,

Тайвань, Іран, Ма-

лайзія, Марокко, Зімбабве); азбест (Зімбабве); графіт (Північна Ко-

рея, Чехія, Мадагаскар, Зімбабве); барит (Марокко, Північна Корея);

флюорит (Мексика, Монголія, Намібія, Узбекистан, Кенія); каолін (Уз-

бекистан, Чехія, Південна Корея); бентоніт (Греція, Македонія, Зім-

бабве, Болгарія); магнезит (Північна Корея, Словаччина); діатоміт

(Данія, Південна Корея, Перу, Кенія, Ісландія, Коста-Ріка,

Чилі); гіпс

(Таїланд, Туніс, Чилі, Пакистан); перліт (Угорщина, Вірменія, Словач-

чина, Філіппіни); пемза і пуцолан (Ефіопія, Чилі, Камерун, Домінікан-

ська Республіка); польовошпатова сировина (Таїланд, Південна Корея,

Венесуела); торф (Ірландія, Фінляндія, Швеція); тальк, вермикуліт,

пірофіліт, стеатит (Південна Корея).

Крім приведених типів сировини важливу роль грає видобуток: бо-

ру (Китай, Туреччина, США,

Аргентина, Перу, Чилі); йоду (Азербай-

джан, Росія, Туркменістан, Індонезія, Китай, Японія , США, Чилі);

брому (Велика Британія, Іспанія, Італія, Азербайджан, Туркменістан,

Україна, Ізраїль, Індія, Китай, Японія, США); пігментів заліза (Авст-

рія, Іспанія, Німеччина, Індія, Іран, Кіпр, Пакистан, Зімбабве, ПАР,

США, Аргентина, Бразилія, Парагвай, Чилі); вапняку (Китай, країни

СНД, Німеччина, Японія, Італія, Франція

, Велика Британія, Польща,

Туреччина); К

О (Канада, США, Ізраїль, Йорданія); кварцової сировини

(Нідерланди, Німеччина, Австрія, Франція, Японія, Італія, Іспанія,

Бельгія, Велика Британія, Чехія, Швеція, Індія, Іран); кіаніту (Китай,

Індія, Австралія, Бразилія, США, Зімбабве, Кенія); андалузиту (Фран-

ція, Іспанія, ПАР, США); силіманіту (Індія, Австралія, ПАР, США);

граната, олівіну, цеолітів.