Михайлин І.Л. Науково-дослідна робота студента з журналістики

Подождите немного. Документ загружается.

бору; бібліографія до неї має нараховувати 45-5СІ джерел. Бакалаврська

робота мусить мати внутрішню структуру і складатися не менше ніж з двох

розділів. Розділи мають містити вступ, основну частину, стислі висновки.

Бакалаврська робота подається для перевірки викладачеві і в окре-

мих університетах підлягає публічному захистові перед Державною ёкза-

менаційною комісією.

Кваліфікаційні бакалаврські роботи обов'язково мусять мати

творчі додатки. Нормативним є включення до творчого додатку най-

кращих публікацій студента. їх можуть складати як бесіди з професій-

ними журналістами, що займаються тією чи іншої проблематикою газет-

них виступів, так і інтерв'ю з урядовцями, політиками, діячами культури,

науковцями та іншими видатними особами нашого міста, причетними до

теми студентської роботи.

Наприклад, студент обрав темою бакалаврської роботи таку: «Медич-

на проблематика в журналістиці Харкова 2010 року». У процесі написання

курсової роботи він зобов'язаний займатися творчою діяльністю і поєднува-

ти наукову працю з журналістикою. Для цього він вивчив коло журналістів,

що працюють у межах цієї проблематики, зустрівся з ними і провів серію

інтерв'ю. Потім, вивчивши їх працю, почав зустрічатися з лікарями, завіду-

ючими лікарнями й пологовими будинками, професорами медицини, уря-

довцями, що керують цією сферою. Унаслідок здійснюваної в межах твор-

чої майстерні під керівництвом досвідченого журналіста праці в харківсь-

ких газетах з'явилася серія матеріалів студента; вони й склали творчий

додаток його бакалаврської роботи. Через поєднання наукової й журналіст-

ської творчості студент глибше опанував наукову проблему, а його професій-

ні виступи набули справжньої авторитетності, високого рівня кваліфікації.

Найвища оцінка на захисті бакалаврської роботи відповідала внутрішній

готовності студента висвітлювати медичну тему в сучасних медіа, сприяли

запрошенню його на роботу в престижне видання.

Проте, творча частина не може складати всю бакалаврську роботу. Сучас-

на практика навчання журналістиці вимагає обов'язково наявності теоре-

і ичної, власне наукової частини, яка засвідчує студентські знання та навич-

ки до наукової праці. М. 3. Арсеньєва у навчально-методичному посібнику,

ірисвяченому описові творчого диплома, вважає, що його теоретична части-

на

повинна в основному являти собою самоаналіз і самооцінку себе (sic! -

І М)яксуб'єкга професійної діяльності»

. Цеозначає,

що

теоретична части-

на може описувати етапи творчої праці журналіста, містити матеріали його

і амоаналізу проблематики власних виступів, пошуку інформаційних дже-

рел, труднощі створення текстів і т. д., тобто практично в ролі теоретичної

частини пропонується подати розгорнутий щоденник дипломної практики.

Не заперечуючи проти такого підходу до бакалаврської роботи, ми все ж

і и і,

окаємо його одним, але далеко не єдиним з можливих, варіантів напи-

____________________ - *

Лрсеньева М. 3. Методика работы над творческим дипломным сочинением : учеб,-

мічодич. пособ. для студентов фак. и отд-ний журналистики гос. ун-тов /М. 3. Арсеньева..

М Изд-во Москов. ун-та, 1989. - С. 16.

сгння текстів у подібному жанрі. Більше того, нам здається очевидним, що

дослідження теоретичних засад своєї теми чи досвіду відомого її майстра

буде кориснішим для студента, ніж самоаналіз своїх незрілих перших творів.

Ми виходимо з того, що студентові в університеті передусім слід навчитися

читати, сприймати й розуміти чужі тексти, причому читати не тільки підруч-

ники, але й наукові праці, класику журналістики. Тільки засвоївши надбання

Попередників, можна рушити далі вперед до власної творчості. Університет

повинен навчити майбутнього журналіста цієї простої формули: засвоюва-

ти чужі й створювати свої тексти. Тому ми вважаємо, що не самоаналіз, а

вивчення чужого досвіду, академічного рівня інтерпретації предмета -- най-

кращий сюжет для розгортання студентської бакалаврської роботи.

При виконанні дипломних та магістерських робіт здійснюється даль-

ше поглиблення й спеціалізація наукових досліджень. Вони все більше

відходять від навчальної, демонстраційної мети і зосереджуються на

завданнях науково-пізнавальних. Питання про можливість і доцільність

виконання при них творчого додатку чи написання творчого диплому ви-

рішується кожного разу індивідуально з науковим керівником.

Викладаючи методику науково-дослідної роботи з журналістики, ми

час від часу торкалися й специфіки праці над дипломними та магістерсь-

кими роботами. І це зрозуміло: адже методика наукової праці спільна

для всіх її жанрів; викладеними тут засадами можна користуватися не

лише для написання курсової роботи, але й статті, доповіді, монографії,

дисертації. Цими засадами можуть користуватися не лише журналісти,

але й будь-які науковці-гуманітарії.

Дипломна робота є кваліфікаційною роботою, що засвідчує підго-

товку студента за II! рівнем акредитації вищих навчальних закладів -

спеціаліста. Вона може виконуватися на тему з теорії, історії журналісти-

ки, мови масової інформації чи журналістської критики. У нашому універ-

ситеті ця тема виростає з наукового семінару, хоча не виключена можли-

вість її зміни з певних причин. Саме тема дипломної роботи повинна

охоплювати ширший, ніжу курсової роботи, об'єкті передбачати глибше

опрацювання предмета дослідження на рівні теоретичних ідей.

Обсяг дипломної роботи повинен складати 80-100 сторінок тексту або

120-1

ЗО

тис. знаків комп'ютерного набору. Бібліографія має нараховува-

ти 75-80 джерел. Структурно робота має передбачати наявність двох,

трьох і більше (за потребою) розділів, кожен з яких будується на засадах

методики написання курсової роботи, містить введення в тему, її розгор-

тання й висновки. Загальні висновки подаються в кінці роботи.

Магістерська робота є кваліфікаційною роботою, що засвідчує підго-

товку студента за IV рівнем акредитації вищих навчальних закладів - магіст-

ра. Специфіка цього рівня полягає в підготовці фахівця до роботи у вищій

школі й викладання журналістикознавчих дисциплін. Магістерська робота

виконується за всім спектром комунікативних наук, але, крім того, допуска-

ються теми, пов'язані з методикою дослідження й навчання журналістиці.

Обсяг магістерської роботи повинен складати 120-13.0 сторінок або

160-170 тис. знаків комп'ютерного набору. Бібліографія має нараховува-

ти 90-100 джерел. За структурою робота подібна до. дипломної роботи,

але в певному сенсі наближається за жанром до кандидатського дисерта-

ційного дослідження. Від дипломної роботи магістерська праця відрізня-

ється широтою об'єкта і глибиною розв'язання в ній теоретичних проблем.

Створення дипломної і магістерської роботи передбачає вирішення

таких завдань:

1) віднайдення проблемної ситуації чи проблеми, що не має достат-

нього висвітлення в науковій літературі;

2) виявлення і введення в науковий обіг нових джерел і повідомлення

на цій підставі нових для науки фактів;

3) встановлення нових зв'язків між відомими явищами і всебічне до-

слідження їх;

4) нову постановку відомої й описаної в науці проблеми;

5) оригінальні нові висновки з традиційного матеріалу;

6) рекомендації про нове використання виявлених і описаних мате-

ріалів і висновків у науці або практиці;

7) публічний захист дипломної і магістерської роботи, що включає в

себе уміння робити доповідь (стисло викладати свою наукову концеп-

цію), вичерпно відповідати на запитання, роз'яснювати її зміст, аргумен-

товано захищати й відстоювати свою позицію.

Виконання дипломних і магістерських робіт визнано таким важливим,

що на їх виготовлення за навчальним планом відводиться цілий десятий

(

весняний) семестр. У цей час студент тільки відвідує бібліотеку, завершує

збирання матеріалу й укладання бібліографії до своєї наукової роботи,

інтенсивно консультується з науковим керівником і створює сам текст до-

слідження Поруч з цим він не припиняє свою журналістську творчість,

продовжує друкуватися в газетах чи виступати в ефірних органах масової

інформації з обраної (і суголосної з його науково-дослідною працею)

проблематики. Цей обсяг роботи називається дипломною практикою.

Специфіка підготовки дипломної й магістерської робіт полягає в тому,

що в даному випадку маємо справу зі значним обсягом матеріалу, який

потребуєопрацювання й викладу у великому тексті, що складається з двох,

трьох і більше розділів. Тому збирання матеріалу тут слід розподілити на

два етапи. Перший - попередній - служить для загальної орієнтації сту-

дента в темі. У цей час вивчаються матеріали, що стосуються всієї роботи,

виробляється уявлення про її структуру і складається проспект. Другий -

безпосередній - служить для нагромадження матеріалу вже для окремих

розділів. У цей час цілеспрямовано опрацьовуються джерела з тематики й

проблематики певних розділів і в міру їх вичерпання створюється текст.

Це дуже важлива методологічна настанова, тому й розглянемо її на

конкретному прикладі. Припустімо, що тема вашої дипломної роботи -

«Літературна критика Гната Хоткевича на сторінках журналу «Літератур-

но-науковий вісник»». Попередній етап збирання матеріалу дав мож-

ливість зорієнтуватися в кількості виступів Г. Хоткевича в даному жур-

налі, у характері проголошених ним ідей і оцінок. Унаслідок цього ви змог-

ли скласти уявлення про структуру роботи. Ви визначили її так: розділ

перший «Методологічні засади Гната Хоткевича - літературного крити-

ка»;; розділ другий «Естетичні та теоретико-літературні ідеї Гната Хотке-

вича»; розділ третій «Історико-літературна концепція Гната Хоткевича».

На другому етапі - безпосередньої підготовки - ви вже збираете ма-

теріал не до всієї теми в цілому, а до першого розділу і пишете його, до

другого розділу і створюєте його текст, а потім і до третього розділу, аж

до завершення роботи над ним. Для першого розділу ви опрацьовуєте

літературу з питань методології літературної критики; для другого-вивча-

єте літературну критику як «рухому естетику» й теорію літератури; для

третього - як систему історико-літературних оцінок і як погляд на сучас-

ний літературний процес.

Багаторічний досвід свідчить, що текстуальне виконання роботи з трьох

розділів мусить бути розподілене на три місяці дипломної практики: гіри

чому вступ слід написати ще в дев'ятому семестрі, до Нового року; у люто-

му необхідно написати перший розділ, у березні - другий, у квітні - третій і

висновки. Решту часу відвести на шліфування тексту, виправлення й до-

повнення його, підготовку до захисту написаної роботи. Кожний розділ сту-

дент приносить для

важного прочитання науковому керівникові: Керівник

ґрунтовно ознайомлюється з ним

дає студентові поради з приводу допов-

нень до розділу, виправлень у ньому, змін наголосів

тощо.

Зауваження викла-

дача стають для студента дороговказом у його наступній діяльності; він

допрацьовує розділ з врахуванням порад і зауважень наукового керівника.

Тісна й,систематична співпраця студента з викладачем ~ запорука успіш-

ного виконання дипломного чи магістерського наукового дослідження,

Талановитий студент - молода людина з гарною пам'яттю; йому здаєть-

ся, що він усе тримає в голові, може нагромадити матеріал відразу до всіх

розділів, а потім за тиждень написати всю роботу. Проблема написання

роботи, вважає він, - це проблема не його інтелекту, а часу. Не легковажте:

такий підхід -- шлях до низької оцінки або й взагалі недопущення до захис-

ту. Якщо ви починаєте роботу над текстом пізно, у викладача не залишається

часу для виправлень

порад, роботу необхідно вже завершувати, тому бага-

то що залишається в первісному, «вашому» вигляді, має невикіичений ха-

рактер

не задовольняє ні рецензента,

ні

Державну екзаменаційну комісію.

Описаний шля^ (слово «метод» у перекладі з старогрецької мови оз-

начає «шлях до чогось») створення наукових досліджень може бути засто-

сований до будь-якого жанру. Навіть працюючи над монографією, підруч-

ником тощо науковець спершу складає загальний,план,, а потім присту-

пає до збирання,матеріалу до конкретного, розділу і займається цим до

його,написання,, а

;

потім переходить до повторення всього, цього проце-

су, працюючи над наступним розділом і т. д. аж поки не.завершить усю

працю, яка може складатися з кількох частин і кількох десятків розділів.

Описана тут методична засада може бути сформульована так: не хапай-

теся за все відразу, працюйте поетапно. Дотримання її особливо важ-

ливе тоді, коли йдеться про значні за обсягом наукові праці, до числа

яких слід віднести дипломні й магістерські роботи.

11. Творча дипломна (магістерська) робота

Творча дипломна (магістерська) робота може бути запропонована

тим студентам, які під час навчання працюють на штатних посадах, ма-

ють значний журналістський доробок і свій особистий досвід масово-

інформаційної діяльності. Таких багато вчиться на заочному відділенні,

де в основному навчаються студенти, які працюють в медіа-сфері (ре-

дакціях, студіях, телеканалах, інформаційних агенціях, прес-службах,

рекламних агентствах та ін.). Чимало таких і на стаціонарі. Для таких

студентів кафедра журналістики пропонує виконання творчих дипломів,

щоразу індивідуально (не за попереднім темарієм) формулюючи їх теми.

Наприклад, студентка І. А., яка за конкурсом була зарахована на по-

саду кореспондента служби новин телеканалу «Інтер», перевелась на

п'ятому курсі на індивідуальний план і написала творчу магістерську ро-

боту на тему «Організація і діяльність служби телевізійних новин (на

прикладі телеканалу «Інтер»)». Текстова частина роботи складалася з

викладу її власного досвіду роботи як журналіста-новинкаря. До роботи

додався диск із записами її сюжетів, із зазначенням часу й дат їх виходу

в ефір. Частина сюжетів була продемонстрована Державній екзамена-

ційній комісії під час захисту магістерської роботи.

Інша студентка А. Б. на випускному курсі після взятгя інтерв'ю у відо-

мого журналіста, автора програми «Свобода слова», була запрошена ним

для забезпечення роботи електронного сайту програми. Вона так само

була переведена вченою радою факультету для навчання за індиві-

дуальним планом і переїхала на роботу і на мешкання до Києва. Її творча

магістерська робота мала назву «Суб'єктивний простір у сучасному жур-

налістському дискурсі (на матеріалі творчого доробку С. Рахманина, Т. Ко-

робової, Д. Гордона та молодіжної газети «Зебра»)». Газета «Зебра» була

створена під редагуванням самої А. Б. для молодіжної аудиторії Харкова

засновниками «дорослої» харківської газети «Время». До роботи входили

навчальні інтерв'ю із названими в заголовку журналістами, яким ставили-

ся однакові запитання, а аналіз їх відповідей, разом з розглядом наукової

літератури з проблеми становив'теоретичну частину роботи. Далі в ній

були подані опубліковані в провідних столичних газетах інтерв'ю з видат-

ними сучасниками, коло яких було розширене у порівнянні із зазначеними

на початку. Предметом інтерв'ю став стан сучасної української журналі-

стики, зокрема осмислення суб'єктивної авторської присутності в медіа.

Студентка Т. Т. обрала таку тему творчої магістерської роботи - «Ін-

терв'ю з письменником як

тип,

професійного спілкування». Основу її скла-

дали вже на той час опубліковані в пресі інтерв'ю з Оксаною Забужко,

Анатолієм Дімароаим. Лесем Танюком та іншими провідним учасниками

сучасного літературного процесу, у яких розкривалася їх естетична (й час-

то - політична) позиція, коментувалася власна творчість, розкривалися

плани на майбутнє. Теоретичну частину складав вичерпний огляд літера-

тури про жанр інтерв'ю, на підставі власних спостережень і - головне -

свого творчого досвіду формулювалися жанрові ознаки інтерв'ю з письмен-

ником, пропонувалися рекомендації з його організації й проведення.

Слід сказати, що творчі науково-дослідні теми все частіше обирають-

ся студентами й замислюються вже на етапі курсової роботи. Вони є при-

родними для майбутнього журналіста. У сміливому пропонуванні для сту-

дентів такого роду робіт виявляється професійна зрілість кафедри жур-

налістики Харківського національного університету імені В. И. Каразіна.

Основу творчого диплома складають журналістські праці студента, а

наукова частина, хоч і обов'язково наявна, все ж відіграє службову роль.

Кафедра журналістики ХНУ імені В. Н. Каразіна виходить з

того,

що завдан-

ня університету - дати студентові знання й навички самостійного навчан-

ня. Серед цих завдань обов'язкове - прищепити студентові смак

вироби-

ти потребу до читання професійної літератури, знайомства з досвідом ви-

датних попередників і сучасників, колег Тут найменше місця для хвасто-

щів власним талантом чи умінням. Творчий диплом повинен мати поваж-

ну історіографічну частину, засвідчити продуктивне навчання студента в

університеті.

12. Оформлення роботи

Курсова (бакалаврська, дипломна, магістерська) робота повинна бути

написана грамотно й оформлена бездоганно. Цілком неможлива ситуація

подання на перевірку робіт з граматичними помилкам чи хибами в

оформленні. Такі роботи без розгляду повертаються студентам для доопра-

цювання.

V, Не потрапляйте у таку ситуацію, яка одного разу сталася з одним моїм

дипломником із заочного відділення. Розпочавши читати роботу, я поба-

чив, що вона цілком безграмотна, розділові знаки розставлені довільно;

в одному реченні кома стоїть між підметом і присудком, у другому, навпа-

ки, кома відсутня між головним і підрядним реченням. Виправивши пер-

шу сторінку, я вирішив не редагувати далі всю роботу, а зобов'язати зро-

бити це самого студента. Запросивши його на консультацію, я посадив

його поруч із собою до комп'ютера й став показувати йому його помилки.

- Ігоре Леонідовичу,

—

полегшено зітхнув мій студент, бо, можливо,

сподівався чогось гіршого, - ви про комй? Так я їх ще не розставляв.

Я здивувався:

р- То ви двічі працюєте над текстом? - запитав я. ^Перший раз; коли

пишете, а другий раз, коли розставляєте коми?.. : ' ' '.'"'>

- Авжеж, -'з ентузіазмом відповів студент, а ви хіба інакше? - ^

Отже, будьте надзвичайно уважними на завершальному етапі вашої

роботи.

Ви створили чернетку. Дайте їй відлежатися трохи і обов'язково пере-

читайте з червоним олівцем у руці. Цей процес називається саморедагу-

ванням і здійснюється усіма науковцями без винятку. Тож не прагніть

бути тут оригінальними: вчіться у численних поколінь своїх попередників.

Продумайте ще раз, що можна поліпшити в рукописі, які абзаци компози-

ційно поміняти місцями, де використати більш точне слово, замість того,

що ви вжили первісно.

Якщо у вас проблеми з грамотністю (адже ви ще тільки студент першо-

го курсу), зверніться до товариша, який знає мову краще за вас, попросіть

його прочитати ваш текст і порадити вам щодо змін у ньому. Цей прийом

називається в методиці «чужі очі» й часто використовується в редакціях, у

журналістській практиці, коли автор просить прочитати свій матеріал ко-

легу. Цей прийом завжди ефективно спрацьовує. Пообіцяйте товаришеві

прочитати його текст і допоможіть йому реальними порадами.

Подавати на перевірку невмчитаний безграмотний текст заборо-

няється.

Суворо дотримуйтеся викладених тут вимог оформлення роботи.

Титульна сторінка не нумерується, написи виконуються чорним кольо-

ром. Крапки в кінці речень не ставляться, слово «тема» в назві роботи

не пишеться, сама назва в лапки не береться (крім власних назв, які

вживаються у вашому заголовку). Не допускаються переноси слів. Пора-

димо: якщо у вас виникли питання щодо оформлення титульного листа,

візьміть яку-небудь наукову книжку (найкраще академічне видання) і поди-

віться, як ваша проблема розв'язана в ній.

Наступна сторінка курсової роботи не нумерується. Найкраще розмісти-

ти на ній зміст. Але якщо у вашій роботі зміст не передбачений, то напи-

шіть посередині слово «Вступ» (без лапок/з великої літери, без крапки в

кінці). Якщо вступ має назву, то вона пишеться нижче цього слова (так

само без лапок і без крапки в кінці).

Нумерація починається з третьої сторінки (номер ставиться зверху

посередині сторінки). У роботі зберігається наскрізна нумерація.

Після того, як ви закінчили переписувати вступ, на наступній сторінці

посередині напишіть слова «Перший розділ» (з великої літери, без лапок і

крапки в кінці). Під ними - назву розділу за тими ж самими правилами.

Так само оформляються заголовки другого, третього і т. д. розділів,

висновки, бібліографія, додаток.'

Після завершення роботи на наступній сторінці вказуєте її зміст, якщо

він не розміщений на другій сторінці. Під змістом ставите дату подачі

курсової роботи на кафедру (вона не повинна бути пізнішою, ніж

травня

поточного року) і особистий підпис. Ваша праця над курсовою роботою

на цьому цілковито завершена.

Зразок оформлення титульної сторінки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В. Н. КАРАЗІНА

!г

Кафедра журналістики

УКРАЇНСЬКИЙ МОДЕРНІЗМ У ЛІТЕРАТУРНІЙ КРИТИЦІ

ГНАТА ХОТКЕВИЧА НА СТОРІНКАХ ЖУРНАЛУ

<<ї!ІТЕРАТУРНО-НАУКОВИЙ ВІСНИК»

Курсова робота студентки

другого курсу філологічного

факультету (спеціальність -

журналістика)

Виходцевої Ірини Вікторівни

Науковий керівник - проф. Михайлин І. Л.

()

,Харків

2010

13. Перевірка курсової роботи.

Захист дипломної, магістерської роботи

Ваша курсова робота надходить до викладача, якому кафедра запла-

нувала її перевірку. Це може бути не той викладач, який читав у вас ос-

новний курс лекцій і консультував з приводу написання курсової роботи.

В університеті панує культ професіоналізму, що ґрунтується на спеціалі-

зації. Лекції з основних курсів читають викладачі вищої кваліфікації, пе-

ревірка курсових робіт може довірятися іншим, менш досвідченим і ква-

ліфікованим викладачам.

Курсова робота оцінюється на засадах недиференційованого заліку (за-

раховано - незараховано), але за європейською системою оцінювання про-

ставляється сума балів і відповідна літера. Виставляючи оцінку, викладач

зобов'язаний написати рецензію на студентську роботу, де вказати ступінь

розкриття теми, міру знань, виявлених студентом, відзначити його помилки

в розумінні й розкритті Теми та інші аспекти, що на них він вважатиме за

потрібне зупинитися. Рецензія не повинна бути довгою, але змістовною, її

завдання - аргументувати оцінку. Особливо доказовою має бути вона тоді,

коли йдеться про негативну оцінку. У такому випадку необхідно вказати,

чому вона виставлена і що в роботі слід переробити, аби усунути недоліки.

Дипломна й магістерська роботи передбачають захист їх перед Держав-

ною екзаменаційною комісією. Процедура захисту передбачає такі етапи.

Дипломна чи магістерська робота (далі ми її будемо називати просто:

робота), переплетена в спеціальній папці і підписана студентом подається

науковому керівникові для відгуку, У відгукові обсягом 1-2 сторінки керів-

ник характеризує напрямок роботи, труднощі, які довелося подолати при

її написанні, співвідносить задум і виконання, відзначає здобутки і недо-

ліки. Керівник підтверджує, що, з його погляду, робота завершена, відзна-

чає, що вона допущена до захисту і може навіть висловитися щодо її

остаточної оцінки. Своє схвалення роботи викладач висловлює підпи-

сом у кінці її тексту, який він ставить після підпису виконавця.

Після цього студент проходить процедуру попереднього захисту на за-

сіданні кафедри. Він стисло доповідає зміст роботи, відповідає на запи-

тання членів кафедри; науковий керівник коротко характеризує наслідки

праці студента. Кафедра приймає ухвалу про допуск студента до захисту

роботи. Завідувач кафедри відзначає це на титульному аркуші словами:

«До захисту допускається», ставить свій підпис

дату. Тут же призначаєть-

ся рецензент, ім'я якого завідувач кафедри пише на титульному аркуші.

Обов'язок рецензента - дати розгорнуту оцінку роботи, де вказати

актуальність обраної теми, стан її вивчення в науці; здобутки студента як

дослідника теми; його самостійність у її висвітленні, знання спеціальної

наукової літератури, кількість її одиниць, наведену в бібліографії, та вміння

користуватися нею, що видно з системи підрядних виносок і посилань;

рецензент оцінює уміння студента аналізувати масово-інформаційну

проблематику, відстоювати й обґрунтовано доводити свою точку зору; вка-

зує на вади роботи, неповноту у використанні матеріалів, поверховість

аналізу першоджерел; завершується рецензія пропозицією'дб комісії про

таку чй іншу конкретну оцінку даної роботи.

;

Рецензія може мати характер йаукової дискусії з автором. У ній ре-

цензент може поставити запйтання щодо матеріалів і положень, які викли-

кали його сумнів або щодо яких прояснити думку студента він прагне.

Рецензія подається на кафедру не пізніше як за три дні до захисту. Сту-

дент повинен, готуючись до захисту, ознайомитися з нею заздалегідь,

продумати свої відповіді рецензентові і в разі потреби порадитися про

це з науковим керівником. З відгуком наукового керівника і рецензією

робота надходить на захист.

Захист є урочистою, святковою подією в житті студента. Він уже ви-

пускник. Він без п'яти хвилин дипломований спеціаліст або магістр жур-

налістики. У наукову працю він вклав усе своє вміння, талант, знання,

набуті в університеті. Науковий керівник і рецензент гідно оцінили на-

слідки його праці. Розклад засідань Державної екзаменаційної комісії

складає деканат. Він же складає списки студентів, які мають захищати

роботи в той чи інший день. Студенти урочисто готуються до цієї події.

Вони приходять на захист з квітами, запрошують батьків, добрих Знайо-

мих, друзів з молодших курсів, адже захист роботи - це мить їхнього

торжества, свято завершення навчання. Захист роботи відбувається на

відкритому засіданні, куди може прийти кожен, хто.забажає.

Комісія у складі найбільш досвідчених викладачів (професорів і до-

центів) кафедри журналістики розпочинає свою роботу. Голова комісії

надає слово для захисту кожному студентові. Автор роботи впродовж 7-

10 хвилин доповідає зміст свого наукового дослідження. Він повинен

наголосити на актуальності теми дослідження, вказати на ту джерельну

базу, яюю він користувався, розкрити свій особистий внесок у розробку

теми, практичне значення проведеного дослідження й підтвердити це

посиланням на наявні в роботі додатки. Доповідь повинна бути виголо-

шена артистично, виразною мовою, демонструвати майстерність усного

мовлення випускника, його комунікативну культуру.

Прикро слухати непідгртовлений усний виступ студента, у якому він,

плутаючись, перескакуючи з теми на тему і повторюючись, намагається

викласти зміст своєї роботи. Коли його час вичерпаний і голова комісії

попереджає його про це, він остаточно губиться, бо встиг викласти лише

вступ та перший розділ, видушує з себе кілька прикінцевих фраз і оголо-

шує, що його доповідь закінчена. Захист за таких умов не може бути оці-

нений високим балом. Тому наполегливо радимо заздалегідь написати

текст свого виступу, симетрично представити в ньому всі структурні час-

тини вашої роботи, потренуватися читати його вголос або завчити його

напам'ять. Гарна доповідь відразу налаштує ДЕК на високу оцінку вашої

роботи, погана - призведе до протилежних наслідків.

Не рекомендується перевищувати час, відведений на виступ. Студен-

тові здається, що чим більше він говоритиме, тим вищу оцінку йому буде

виставлено. Це не так. Навіть тоді, коли голова комісії з міркувань тактов-

ності (адже захист такої роботи відбувається в кожного один раз у житті)

його не зупинить через десять хвилин, то враження від його виступу поч-

не псуватися - значить, студент не вміє вкластися у відведений для до-

повіді час, структурно правильно подати свою тему. Бувають випадки,