Менеджер 2008 №03 (45)

Подождите немного. Документ загружается.

ДонДУУ ♦ МЕНЕДЖЕР ♦ № 2 (44) ♦ 2008 р.

209

Постановка мети дослідження. Тому метою статті є визначення основних тенденцій та

перспектив розвитку ринку корпоративних облігацій, а також дослідження напрямків та заходів

регулювання відносин у сфері корпоративного управління в Україні.

Результати дослідження. Варто зазначити, що активний розвиток корпоративних облі-

гацій підприємств розпочався із 2002 року. Поштовх до цього дали передусім макроекономічна

стабільність у країні й зниження темпів інфляції, дія яких знизила ризики вкладення капіталу

на фінансовому ринку України і привела до зменшення рівня реальних відсоткових ставок, що

підвищило привабливість корпоративних облігацій для інвесторів і зробило ці боргові інстру-

менти конкурентоспроможнішими порівняно з банківськими кредитами.

Динаміку загального обсягу випуску корпоративних облігацій в Україні

протягом 1997-

2006 років подано на рис 1.

Рис.1 Динаміка обсягів випусків корпоративних облігацій, млн. грн. [1,2]

Як свідчать дані рис. 1 динамічний розвиток ринку корпоративних облігацій в Україні

розпочався із 2002 році (10% темпів зростання), а уже в 2003 р. їх було зареєстровано на зага-

льну суму 4,2 млрд. грн. (темпи зростання 615%). Протягом 2003-2004 років обсяги випуску

корпоративних облігацій залишились на рівні близько 4,2 млрд

. грн., що загалом свідчить про

пожвавлення ринку корпоративних облігацій у державі.

Незважаючи на кількісне зростання обсягів ринку корпоративних облігацій підпри-

ємств, якісне зростання цього сегмента фінансового ринку відбувається дуже повільно і нині

ефективного й висококонкурентного ринку корпоративних облігацій в Україні поки що не сфо-

рмовано. У таблиці 1 подано інформацію про

структуру ринку корпоративних облігацій підп-

риємств у 2006 році.

По даним таблиці 1 на п'ятірку емітентів корпоративних облігацій (ВАТ "Укртелеком".

НАЕК "Енергоатом" ДТГО "Південно-Західна залізниця", ДМА "Бориспіль" та СП ТОВ "Мета-

лен") разом припадає 77 % усього ринку корпоративних облігацій підприємств [2].

Таблиця 1

Корпоративна структура ринку облігацій підприємств України в 2006 році [2]

№

Емітент Галузь Термін

емісії,

років

Поточна

купонна

ставка,

Обсяг

випуску,

млн.

грн.

Дохідність

до

погашення,

1 2 3 4 5 6 7

1 АТ "Укртеле-

ком"

Телекомунікації та

зв'язок

0,24 12 700 12,53

2 МА "Бориспіль" Транспорт 4,12 10 300 10,1

♦ ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОДИХ ♦

210

Продовж. табл. 1

1 2 3 4 5 6 7

3 ДТГО "Півден-

но-західна заліз-

ниця"

Транспорт 0,22 12 400 13.7

4 НАЕК "Енергоа-

том"

Електро-енергетика 0,78 12 430 12,77

5 СП ТОВ "Мета-

лен"

Металургійна про-

мисловість

3,44 12,75 200 13,38

Галузева структура ринку корпоративних облігацій компаній України 2006 року пред-

ставлена переважно такими галузями, як харчова промисловість, транспорт, телекомунікації і

зв'язок, нафтова промисловість, металургійна промисловість, машинобудування, лікеро-

горілчана промисловість, електроенергетика, газова промисловість і автомобільна промис-

ловість (рис. 2). У галузевій структурі ринку корпоративних облігацій в Україні домінують бо-

ргові цінні папери компаній трьох секторів економіки — телекомунікації і зв'язок (26,5 % рин-

ку), транспорт (26 % ринку) та електроенергетика (16 % ринку).

Рис. 2. Галузева структура ринку корпоративних облігацій компаній реального сектору

економіки в 2006 р, % [3]

Інвестиційні характеристики облігацій можуть характеризуватися двома основними па-

раметрами — терміном емісії та купонною ставкою.

В Україні переважна більшість емітентів здійснює емісію корпоративних облігацій на

суму до 231 тис. грн., при цьому середній термін емісії становить 2,82 роки, а середній рівень

купонної ставки є найвищим — 17,85 %.

В структурі ринку корпоративних облігацій домінують короткострокові облігації з термі-

ном емісії від 1 місяця до 1,5 року, частка яких становить 70 %. Найбільший рівень дохідності

спостерігається в групі середньострокових облігацій (терміном емісії від 1,5 до 3 років); най-

менш дохідними є короткострокові облігації — середній рівень купонної ставки становить 13,8

За даними Державної комісії з цінних паперів і фондовому ринку (ГКЦБФР), за дев'ять

місяців 2007 р. обсяг випуску корпоративних облігацій, у порівнянні з 2006 р., збільшився у два

рази - з 13,2 млрд. грн. до 26,38 млрд. грн. Така активність українських банків і підприємств

пов'язана зі світовою кризою на ринку капіталу, що почався в середині минулого року. Таким

чином, банкам досить складно залучати дешеві ресурси на світовому ринку. За даними Асоціа-

ДонДУУ ♦ МЕНЕДЖЕР ♦ № 2 (44) ♦ 2008 р.

211

ції українських банків, обсяг чистих активів банківської системи України за 2007 р. збільшився

на 75,9%, до 598,3 млрд. грн. [4].

Складності залучення дешевих ресурсів на світовому ринку змусили банки переорієнту-

ватися на місцевий ринок. Із середини минулого року світовий ринок фактично виявився закри-

тий для наших позичальників. Саме це змусило банки почати більш активно випускати корпо-

ративні облігації. Обсяги випуску корпоративних облігацій зросли в основному тому, що в дру-

гому півріччі 2007 р. активізувався банківський сектор. За даними "Альфа-банку" 76% обсягу

"ринкових випусків" корпоративних облігацій емітували банки [4]. Крім випусків, призначених

для продажу на ринку, існують і закриті (схемні) випуски, весь обсяг яких призначений для

купівлі певною компанією, наприклад, венчурним або інвестиційним фондом. Найкрупніші ви-

пуски корпоративних облігацій 2007 року представлені на рис. 3.

Рис.3. Найкрупніші випуски корпоративних облігацій 2007 року [4]

Останнім часом в економіці України відбулися суттєві зміни в структурі та обсягах капі-

талу, що зумовило необхідність вироблення міжнародних загальноприйнятих стандартів, які

допомогли б висвітлювати інвестиційну привабливість підприємств, побудувати систему їх

ефективного управління та контролю, проте сприяло розвитку та становлення корпоративного

управління як самостійного економіко-правового інституту, системи, через яку спрямовуються

та контролюються акціонерні товариства.

В Україні розпочали свою діяльність інститути спільного інвестування, взято напрям на

реформування пенсійної системи, тривають дискусії щодо налагодження ефективної системи

управління державними корпоративними правами.

Однією а найважливіших проблем корпоративного сектора ринку цінних паперів України

є недосконала законодавча база, якій притаманні такі риси: Цивільний кодекс України протирі-

чить Господарському кодексу України; відсутність Закону «Про акціонерні товариства»; недо-

сконале законодавство про іпотечне кредитування.

Український фондовий ринок гостро потребує надійних і ліквідних фінансових інструме-

нтів для розвитку фінансового посередництва між внутрішніми та іноземними джерелами інве-

стицій. У 2007 році з метою сприяння розвитку внутрішнього ринку цінних паперів, удоско-

налення регуляторної та наглядової системи для небанківських фінансових установ управління

корпоративних фінансів планує:

- розробити та затвердити Положення про порядок проведення конвертації іпотечних

сертифікатів;

- розробити та затвердити Положення про вимоги до бланку іпотечних сертифікатів;

- розробити та затвердити Положення про вимоги до бланку сертифіката ФОН;

- розробити та затвердити Методологічні засади та системи впровадження рейтингової

оцінки регіонів, галузей національної економіки та суб'єктів господарювання [5].

♦ ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОДИХ ♦

212

Висновки. Аналіз ринку корпоративних облігацій України дав змогу виявити основні тен-

денції та суперечності його розвитку. Ринкові механізми недостатньою мірою працюють на ри-

нку корпоративних облігацій підприємств реального сектору економіки, а тому ринок є недо-

статньо конкурентним та прозорим і не сприяє максимально ефективному розподілу фінансо-

вих ресурсів. Про недостатню розвиненість ринку свідчать такі чинники, як відсутність значної

кількості інвестиційно привабливих боргових цінних паперів підприємств; недостатня дивер-

сифікованість ринку за галузями промисловості, що, у свою чергу, не дає змоги ефективно пра-

цювати механізмові перерозподілу інвестицій між галузями; недосконалість формування про-

зорого конкурентного середовища, про що свідчить індекс концентрації ринку.

Відповідно до виявлених тенденцій і суперечностей ринку корпоративних облігацій

України основними напрямами, за якими треба вести роботу з його активізації є: забезпечення

відкритості вітчизняних емітентів корпоративних облігацій для потенційних інвесторів через

створення відкритих рейтингів підприємств - емітентів облігацій щодо їхньої надійності й до-

цільності вкладень у цінні папери цього емітента.

Реалізація комплексу заходів сприятиме активізації ринку корпоративних облігацій в

Україні, дасть змогу збільшити його ліквідність і поліпшити конкурентне середовище, що до-

зволить перетворити цей сегмент фінансового ринку на ефективний механізм залучення інвес-

тицій реальним сектором економіки.

Література

1. Лютий І.О., Нічосова Т.В., Ринок корпоративних облігацій реального сектору

економіки//Фінанси України. - 2006. - №6. - С. 59-68.

2. www. ssmsc. gov. ua.

3. Охріменко О.А., Ринок корпоративних облігацій України: тенденції та суперечності//

Фінанси України. - 2005. - №12. - С. 115-121.

4. Ерменко А.,Большое облегчение//Бизнес. - 18.12.08. - №7. - С. 50-52.

5. Розвиток корпоративного управління// Ринок цінних паперів України. - 2005. - №

7-8. –

С. 28-31.

ДонДУУ ♦ МЕНЕДЖЕР ♦ № 3 (45) ♦ 2008 р.

213

РЕЦЕНЗІЯ

НА МОНОГРАФІЮ КОМАРА Ю.М.

«НАУКОВІ ЗАСАДИ ІННОВАЦІЙНИХ МЕХАНІЗМІВ

ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДГОТОВКОЮ СТУДЕНТІВ

УПРАВЛІНСЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ»

ПІЛЮШЕНКО В.Л.,

член-корр. НАН України,

д. т. н., професор ДонДУУ,

ШАПОРЕНКО О.І.,

д. держ. упр., професор ДонДУУ,

ВОРОНКОВА В.Г.,

д. філос. н., професор ЗДІА

Розвиток сучасного українського суспільства, підвищення добробуту, поліпшення умов

праці і життя людей неможливе без удосконалення системи управління соціальною сферою,

зокрема державно-управлінською освітою. Тому особливого значення набуває формування корпу-

су управлінців креативного типу, здатних ефективно працювати в умовах ринкової економіки, пе-

ребудови суспільного життя на принципах демократії.

Відомо, що підготувати

управлінців нової формації — завдання винятково складне й відпо-

відальне, тому що саме їм в найближчому майбутньому належить вирішувати складні ком-

плексні проблеми розвитку політичного, соціального і економічного життя держави, адаптації

до нових умов господарювання, часто зв'язаних з невизначеністю і непередбаченими обстави-

нами.

Проте система державного управління підготовкою управлінських кадрів, поки на спро-

можна повністю вирішити цю проблему, тому що має істотний недолік - відсутність сучасних

механізмів державного впливу, а отже незадовільне управління процесом підготовки.

Актуальність теми дослідження визначається, насамперед, значною чисельністю цієї ка-

тегорії студентів і тим, що підготовка кваліфікованих фахівців державного управління являє

собою досить складну проблему, яка ґрунтується на особливих підходах до їх професійної під-

готовки.

Формуванню і розвитку різних складових механізмів державного управління, в тому чис-

лі підготовкою управлінського персоналу присвячена наукова та науково-практична діяльність

вітчизняних і закордонних науковців в галузі державного управління.

Віддаючи належне науковій та практичній значимості праць вітчизняних і закордонних

вчених, в яких розглядаються окремі аспекти і механізми державного управління, зокрема під-

готовкою студентів управлінських спеціальностей, необхідно зазначити, що в науковій літера-

турі з управління відсутній цілісний аналіз досліджуваної проблеми, що поєднував би в собі

висвітлення її науково-практичних засад в контексті комплексного, системного і атрибутивного

наукових підходів.

Сьогодні на вітчизняних теренах практично відсутні ґрунтовні монографічні досліджен-

ня, в яких пропонуються теоретико-методологічні підходи до формування інноваційних меха-

нізмів підготовкою студентів управлінських спеціальностей з позицій зазначених вище рівнів

наукового пізнання. Запропонований автором науковий підхід актуальний тому, що у всій су-

купності досить суперечливих процесів і систем, які здійснюють державно-управлінський

вплив на підготовку цієї категорії студентів саме інноваційні механізми здатні значно підняти

рівень і якість державно-управлінської освіти. Тому актуальність роботи не викликає сумніву.

♦ РЕЦЕНЗІЇ, ВІДГУКИ ♦

214

Монографія має високий теоретико-методологічний рівень та базується на дидактичних

принципах. Шість розділів монографії систематизовані та відповідають сучасному розвитку

державно-управлінської науки, у її складі понад 330 літературних джерел, у додатках поданий

необхідний допоміжний матеріал.

Перший розділ «Теоретико-методологічні основи державного управління підготовкою

студентів управлінських спеціальностей» присвячений таким питанням як: обгрунтування ви-

бору наукових підходів, методів і загальної концепції дослідження, вибір основних категорій

державного управління підготовкою студентів управлінських спеціальностей, аналіз наукових

праць вітчизняних та зарубіжних авторів за темою дослідження. Це дало можливість визначити

загальну методологію проведення дослідження в контексті трьох рівнів системного підходу,

загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, які дозволяють визначати якісні і кількі-

сні характеристики проблеми, що досліджується.

Особливу увагу заслуговують розглянуті в монографії методологічні основи державного

атрибутивного управління, суть якого полягає в тому, що основні його підсистеми (процес, на-

ука і мистецтво) утворюють єдину, органічну цілісність у вигляді закінченої управлінської сис-

теми (с. 40-50). На основі цього в роботі зроблено важливий теоретичний висновок, що в зага-

льній класифікації основних видів державного управління саме державне атрибутивне управ-

ління повинно займати найвищий щабель в ієрархічній державно-управлінській драбині.

Розглядаючи природу управління автор переконливо обґрунтовує, що державне управ-

ління - це завжди процес, який включає три підсистеми: початок, середину і закінчення, які є

його атрибутами. В цьому знаходить своє відбиття процесуальний аспект атрибутивності дер-

жавного управління. Другий його аспект характеризується тим, що в переважній більшості

системи державного управління складаються з трьох атрибутивних підсистем. Це відображає

структурний аспект атрибутивності.

Автором роботи творчо використані результати праць вітчизняних та зарубіжних авторів

з питань державного управління державно-управлінською освітою, зроблено висновки і підкре-

слено, що не виявлено жодного дослідження з проблеми впливу інноваційних механізмів дер-

жавного управління на підготовку студентів управлінських спеціальностей (с. 64).

В наслідок проведених автором кабінетних та польових досліджень у другому розділі

монографії «Теоретико-методологічні засади інноваційних механізмів державного управління

підготовкою студентів управлінських спеціальностей» уточнено сутність і особливості катего-

рій «механізми державного управління», доведено необхідність їх формування на інноваційній

основі; подано визначення категорії “інноваційні механізми державного управління”; запропо-

новано низку класифікацій інноваційних механізмів; подано узагальнюючу характеристику ос-

новних аспектів атрибутивності (с. 76 - 115).

Третій розділ «Взаємозв’язок суб’єктів, об’єктів і механізмів державно-управлінської

освіти» містить аналіз категорій „управлінський персонал” (с. 116 - 122) і “управлінський тип

мислення” (с. 127 - 136), визначені основні вимоги до фахівців в галузі управління, зокрема до кері-

вників майбутнього (с. 123 - 126), розглянуто стан розвитку державно-управлінської освіти і вза-

ємозв’язок її суб’єктів, об’єктів і механізмів державного управління (с. 140 - 158).

«Становлення і функціонування інноваційних механізмів системи державного управління

підготовкою студентів управлінських спеціальностей» це четвертий розділ монографії. Автор

робить наголос на тому, що система стандартів вищої державно-управлінської освіти і система ак-

редитації належить до інноваційних механізмів державного управління атрибутивного типу, які вна-

слідок троїстої, сутнісної природи відносяться до утворень високого рівня системності. У цьому ро-

зділі увагу привертають запропоновані автором нові види інноваційних механізмів. А саме:

концепція розробки атрибутивної навчальної книги (с. 205 - 207) і цикл дисциплін з основ на-

вчання студента (с. 209 - 211). В монографії доведена необхідність створення кафедр з основ

навчання і науки у провідних ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації, які готують фахівців для основних

галузей управління (с. 211-212).

У п'ятому розділі монографії «Формування інноваційних механізмів державного управ-

ління підготовкою студентів управлінських спеціальностей на основі атрибутивних моделей»

показана необхідність широкого застосування системного моделювання для підготовки цієї

ДонДУУ ♦ МЕНЕДЖЕР ♦ № 3 (45) ♦ 2008 р.

215

категорії студентів. Перш за все запропоновано використовувати клас атрибутивних моделей

державного управління, які становлять методологічну основу побудови державотворчого про-

цесу в цій освітній сфері, оскільки спираються на загальні закономірності його функціонування

і визначають першопричину (с. 223 - 226). Автор вдало пропонує концептуальну модель-

основу, в форматі якої розроблено атрибутивну модель ступеневої системи професійної підго-

товки управлінського персоналу і низку атрибутивних навчальних моделей (с. 226 - 265).

У шостому, заключному розділі монографії «Науково-практичні рекомендації щодо акти-

візації і запровадження інноваційних механізмів державного управління підготовкою студентів

управлінських спеціальностей» розроблена концепція інноваційних механізмів державного

управління системою безперервної освіти управлінського персоналу (с. 265 - 281), запропоно-

вані рекомендації щодо запровадження інноваційних механізмів державного управління підго-

товкою студентів управлінських спеціальностей (с. 282 - 296), обгрунтовані методологічні під-

ходи визначення ефективності впровадження результатів дослідження (с. 296 - 310), які дозво-

ляють визначити ті механізми державного управління, що належить до класу інноваційних. На

основі цього, за допомогою розробленої синергетичної решітки можна досліджувати вектори

інформаційно-енергетичних потоків від взаємодії атрибутивних моделей (систем) і скеровувати

їх таким чином, щоб отримувати високу ефективність.

Важливий аспект практичної реалізації результатів полягає у зменшенні етапів дослі-

дження з чотирьох (методологія – теорія – методика – прикладні розробки) до трьох (методо-

логія – теорія - прикладні розробки) і тим самим істотно зменшити сумарні ресурси на його

виконання. Цього вдалось досягти за рахунок застосування атрибутивного наукового підходу

замість системного.

У монографії велика кількість таблиць, графіків та рисунків, які допомагають ширше роз-

крити зміст наукового дослідження. Особливо слід відзначити сім навчально-методичних по-

сібників за темою дослідження з грифом Міністерства освіти і науки України, підготовлених

при безпосередній участі автора.

Водночас, на нашу думку, було б корисним більш детально дослідити контури та тенден-

ції активізації інноваційних механізмів на основі більш широкого застосування інформаційних

систем державного управління підготовкою цією категорією студентів, які здатні суттєво під-

няти інформаційну складову державно-управлінської освіти, шляхом запровадження інформа-

ційних технологій, комп'ютеризації

і дистанційного навчання у цій освітній сфері. Треба за-

значити, що наведені зауваження не знижують загальної позитивної оцінки монографії.

Важливо те, що напрацьовані в монографії загальнотеоретичні підходи дозволять викори-

стовувати інноваційні механізми державного управління не тільки у цій освітній сфері, але й

для подальшого розвитку аналогічних систем різних контурів: науки, охорони здоров’я, окре-

мих галузей виробництва тощо.

У цілому розробкам та висновкам, що представлені в монографії, властива системність,

змістовність та обґрунтованість. Висновки і результати, що самостійно одержані автором дають

підставу стверджувати, що вперше у вітчизняній державно-управлінській науці проведено фун-

даментальне наукове дослідження інноваційних механізмів державного управління підготов-

кою студентів управлінських спеціальностей.

Отже слід визнати, що рецензована монографія «Наукові засади інноваційних механізмів

державного управління підготовкою студентів управлінських спеціальностей», яка підготовле-

на Комаром Ю.М., є закінченим монографічним дослідженням, значним теоретичним внеском

в активізацію інноваційних механізмів державного управління державно-управлінською осві-

тою.



НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ

МЕНЕДЖЕР

ЗАПРОШУЄМО ДО СПІВРОБІТНИЦТВА

Донецький державний університет управління видає періодичний науковий журнал "Менеджер.

Вісник Донецького державного університету управління".

Журнал покликаний стати сполучною ланкою між науковими колами, управлінською ланкою і

вищою школою, що працюють на цю задачу. Теоретичне обґрунтування подальшого розвитку

регіону в нових соціально-економічних умовах, наробіток досвіду в сфері управління виробничими

структурами для спільного рішення виникаючих проблем, підготовка в рамках вищої школи фахівців

перспективних професій, насамперед менеджменту і маркетингу, - усе це знаходить своє

відображення на сторінках видання, сприяє розвитку фундаментальних і прикладних досліджень в

економіці, творчому пошуку вчених, аспірантів, студентів, широкому поширенню досвіду науково-

педагогічної діяльності, розширенню ділових зв'язків підприємств із науковими установами,

навчальними закладами, підготовці кваліфікованих кадрів сучасної формації, чого так потребують

сьогодні Донбас і Україна.

Рубрики журналу "Менеджер"

■ Соціально-економічні проблеми державного управління

■ Механізми державного управління

■ Місцеве самоврядування

■ Стратегія і тактика діяльності підприємства в ринкових умовах

■ Проблеми фінансово-кредитної і банківської системи

■ Підприємництво, менеджмент, маркетинг

■ Управління проектами розвитку підприємств

■ Економіко-правові проблеми сучасного суспільства

■ Теорія і практика управління, моделювання

■ Соціально-гуманітарні аспекти менеджменту

■ Екологічні проблеми регіонів

■ Проблеми методики і практики підготовки фахівців

■ Дослідження молодих

■ Менеджмент у дзеркалі світового досвіду, обличчя менеджера

■ По сторінках закордонних видань

■ Статистика. Документи. Інформація

■ Рецензії, відгуки

■ Реклама

Періодичність видання — 4 рази на рік. Журнал видається українською та російською мовами,

анотації — українською, російською і англійською мовами. Матеріали, що надходять для публікації

в журналі, проходять рецензування.

Наша адреса: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163а, ДонДУУ. Телефони: (062)

337-66-09, 305-45-36, 304-12-97