Менеджер 2008 №03 (45)

Подождите немного. Документ загружается.

ДонДУУ ♦ МЕНЕДЖЕР ♦ № 3 (45) ♦ 2008 р.

199

умовні позначення наведено у таблиці 1.

Таблиця 1

Змінні, що були використані для побудови моделі прогнозування обсягу видобутку

вугілля

Позначення

показника

Одиниця

вимірювання

Найменування показника

DUO

/рік Загальний видобуток вугілля по шахті

SР

рн. Повна собівартість видобутку 1 т вугілля

рн. Оптова ціна 1 т вугілля

ис. грн./рік Результат від виробництва товарної вугільної продукції

рн. Середньомісячна зарплата всього персоналу

PTD

/міс. Продуктивність праці робочих з видобутку вугілля

PTG

/міс. Продуктивність праці ГРОЗ

CHS

ол. Чисельність промислово-виробничого персоналу

CHP

ол. Чисельність робочих на підготовчих роботах

CHO

ол. Чисельність робочих на очисних роботах

SMP м Середньодинамічна потужність пласта

UPP

радусів Середній кут падіння пластів

РM

ис. т/рік Виробнича потужність шахти

DOZ

/рік Видобуток вугілля з діючих очисних забоїв

ZOD

абоїв Середньодіюча кількість очисних забоїв

ZOV

абоїв Кількість очисних забоїв на викидонебезпечних пластах

UD % Рівень з КМЗ (комплексно-механізованих забоїв) видобутку

LOZ пог. м Сумарна довжина лінії очисних забоїв

NPZ

абоїв Середньодіюча кількість підготовчих забоїв

UP % Рівень проведення виробок комбайнами

SPZ кв. м Загальна площа виїмки вугілля в підготовчих забоях

Процес оцінки параметрів регресійних моделей виконувався на основі реалізації таких

умов:

а) здійснення необхідних обчислень, передбачених методом найменших квадратів;

б) перевірка гіпотези про адекватність моделі описуваному процесу формування функції

(обсягу видобутку вугілля по шахті);

перевірка гіпотези про значущість оцінених коефіцієнтів вибраної моделі.

Результати оцінки параметрів початкової регресійної моделі, одержані на основі методу

найменших квадратів із включенням усіх змінних мали високі стандартні помилки і деякі змін-

ні були статистично незначущими. Це свідчить про наявність мультиколінеарності між пояс-

нюючими змінними, яку було усунути для одержання адекватної моделі. Для визначення му-

льтиколінеарних змінних складалась кореляційна матриця, її фрагмент має такий вид:

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

10,7840,3540,198-

0,78410,1500,090-

0,3540,15010,193-

0,198-0,090-0,193-1

MMMMM

DUC

DUCZPRPOC

. (1)

З метою виключення незначущих змінних із моделі був застосований метод покрокової

♦ ПІДПРИЄМНИЦТВО, МЕНЕДЖМЕНТ, МАРКЕТИНГ ♦

200

регресії. У табл. 3.1 надано результати оцінок параметрів рівняння регресії. Для спрощення

результатів і наявності в моделі меншої кількості тільки найбільш значущих змінних викорис-

товувався метод з покроковим виключенням змінних.

Таблиця 2

Результати оцінок параметрів рівняння регресії, одержані методом покрокової регресії

R= ,98129711 R

= ,96294402 Скорегований R

= ,96142533

F(5,122)=634,06 p<0,0000 Стандартна помилка оцінювання: ,24726

Змінні Бeтa

Стандартна

помилка Бeтa

Стандартна

помилка B

t(111) p-рівень

Коефіцієнт 2,161565 0,321473 6,72395 0,000000

Ln(PTD) 0,281164 0,039064 0,453674 0,063032 7,19750 0,000000

Ln(PTG) 0,113989 0,032625 0,179085 0,051256 3,49396 0,000664

Ln(CHS) 0,302661 0,027731 0,645966 0,059185 10,91434 0,000000

DOZ 0,281119 0,043881 0,272150 0,042481 6,40634 0,000000

SPZ 0,088668 0,023288 0,000010 0,000003 3,80737 0,000221

У табл. 3 надано результати виконання ітераційного процесу при одержанні покрокової

регресії.

Таблиця 3

Результати виконання покрокового регресійного аналізу

Змінні

Крок

+ в / - із

Множинний

R-квадрат

Зміна

R-квадрат

F-

статистика

p-рівень

Включені

змінні

UPP -1 0,984629 0,969493 -0,000006 0,019868 0,888169 18

LOZ -2 0,984615 0,969466 -0,000027 0,097843 0,755032 17

CHP -3 0,984594 0,969426 -0,000040 0,145689 0,703426 16

ZOV -4 0,984568 0,969373 -0,000052 0,189352 0,664302 15

UP -5 0,984481 0,969203 -0,000171 0,624389 0,431091 14

OC -6 0,984384 0,969011 -0,000192 0,703517 0,403375 13

ZOD -7 0,984248 0,968745 -0,000266 0,979052 0,324528 12

UD -8 0,984131 0,968513 -0,000232 0,853636 0,357460 11

RP -9 0,983970 0,968198 -0,000315 1,160880 0,283519 10

NPZ -10 0,983780 0,967822 -0,000375 1,381358 0,242256 9

Ln(PM) -11 0,983635 0,967538 -0,000284 1,042355 0,309363 8

SMP -12 0,983005 0,966298 -0,001240 4,545414 0,035063 7

Ln(ZP) -13 0,982322 0,964956 -0,001342 4,778199 0,030764 6

CHO -14 0,981297 0,962944 -0,002012 6,947534 0,009493 5

З даних результатів оцінок параметрів покрокової регресії видно, що всі включені у мо-

дель змінні є статистично значущими, про що свідчать значення стовпця р

-рівень. На рис. 1

зображено гістограму залишків із накладеним графіком щільності нормального закону розподі-

лу, яка використовується для характеристики адекватності побудованої моделі.

ДонДУУ ♦ МЕНЕДЖЕР ♦ № 3 (45) ♦ 2008 р.

201

Гістограма залишків (Distribution of Raw residuals)

Очікуваний нормальний розподіл (

Expected Normal)

-0,90

-0,80

-0,70

-0,60

-0,50

-0,40

-0,30

-0,20

-0,10

0,00

0,10

0,20

0,30

0,40

0,50

0,60

0,70

0,80

Залишки

0,00

7,50

15,00

22,50

30,00

37,50

45,00

52,50

60,00

Кількість спостережень

Рис. 1. Гістограма залишків з накладеним графіком щільності нормального закону роз-

поділу

З графіка (рис. 3.1) випливає, що розподіл залишків у цілому відповідає нормальному за-

кону розподілу. Це свідчить про адекватність одержаної моделі.

Таким чином було одержано за допомогою покрокової регресії остаточну модель залеж-

ності обсягу видобутку вугілля по шахтах Мінвуглепрому від впливаючих змінних. Вона має

наступний вид (у дужках вказані значення стандартних помилок)

. 001,0 272,0 )(Ln 645,0 )(Ln 179,0 )(Ln 453,0 161,2 )(Ln

)000.0()042,0()059,0()051,0()063,0()321,0(

SPZDOZCHSPTGPTDDUO ++

Результати виконаного прогнозу на підставі одержаної моделі надано в табл. 4. Як дослі-

джувані значення, за якими визначався можливий обсяг видобутку, були прийняті мінімальне,

максимальне і середнє значення досліджуваних змінних.

Таблиця 4

Результати виконаного прогнозу за одержаною моделлю для мінімального, максимально-

го і середнього значень змінних за аналізованими підприємствами

Значення

Показники Коефіцієнт

мінімальне максимальне середнє

Вільний член 2,161565 – – –

Ln(PTD) 0,453674 -1,60944 4,305 2,814

Ln(PTG) 0,179085 1,60944 6,324 4,592

Ln(CHS) 0,645966 5,33272 8,740 7,293

DOZ 0,272150 7,05704 14,600 12,38

SPZ 0,000010 0,00000 56356,00 11509,76

Ln(DUO) передбачене – 7,084964 15,42982 12,45102

DUO передбачене – 1193,000 5024417 255510

– 95,0 % CL _ – 6,774929 15,22853 12,40717

+ 95,0 % CL_ – 7,394999 15,63111 12,49486

♦ ПІДПРИЄМНИЦТВО, МЕНЕДЖМЕНТ, МАРКЕТИНГ ♦

202

На рис. 2 зображено залежність загального видобутку вугілля по шахті від продуктивнос-

ті праці гірників очисного забою і чисельності промислово-виробничого персоналу.

Тривимірний контурний графік (3D Contour Plot)

Ln(DUO) = -0,8547+1,3021*x+0,9857*y-0,0001*x*x-0,0223*x*y+0,0022*y*y

5,0 5,5 6,0 6,5 7,0 7,5 8,0 8,5 9,0

Ln (CHS), чол.

0,75

1,50

2,25

3,00

3,75

4,50

5,25

6,00

6,75

Ln (PTG), т/міс.

Рис. 2. Тривимірний контурний графік поверхні залежності загального видобутку вугілля

по шахті від продуктивності праці ГРОЗ

і чисельності ПВП (для лагарифмованих значень) з об-

численим рівнянням апроксимації поверхні

На рис. 3 також зображено залежність логарифма загального видобутку вугілля по шахті

від логарифма продуктивності праці ГРОЗ і загальної площі виїмки вугілля в підготовчих забо-

ях.

Ln(DUO) = 4,6515+2,2131*x+0,0001*y-0,1418*x*x-2,272E-6*x*y-1,2797E-9*y*y

Рис. 3. Тривимірний графік поверхні для залежності логарифма загального видобутку ву-

гілля по шахті від логарифма продуктивності праці ГРОЗ і загальної площі виїмки вугілля в

підготовчих забоях (з обчисленим рівнянням апроксимації поверхні)

ДонДУУ ♦ МЕНЕДЖЕР ♦ № 3 (45) ♦ 2008 р.

203

Висновки. Отримана в результаті виконаного дослідження регресійна модель для визна-

чення обсягу видобутку вугілля, що враховує вплив на цей показник значущих чинників у ці-

лому справедлива для вугледобувних підприємств Мінвуглепрому України. Використання та-

кої узагальненої моделі, одержаної в цілому для всіх шахт вугільної галузі, дає підставу охарак-

теризувати ефективність діяльності кожного вугледобувного підприємства з позицій повноти

використання ним свого техніко-технологічного, економічного і кадрового потенціалу. Для

набуття прогнозованого значення обсягу видобутку вугілля по підприємству достатньо в одер-

жану модель підставити фактичні значення його параметрів. Набуте прогнозне значення цього

показника по шахті необхідно розглядати як очікуване, оскільки сама модель одержана мето-

дами математичної статистики. При цьому фактичне значення обсягу видобутку вугілля по

підприємству може відрізнятися від прогнозного у велику або меншу сторону, і в цьому плані

величина вказаного відхилення характеризуватиме, наскільки ефективно шахта використовує

свій виробничий і економічний потенціал, а також внутрішні резерви порівняно з усередненими

показниками по галузі. Відстежуючи ці відхилення в динаміці за деякі проміжки часу, можна

надати оцінку ефективності вибраної стратегії розвитку підприємства і за необхідності її скори-

гувати.

Література

1. Яновский А.Б. Основные направления Энергетической стратегии России на период до

2020 года / // Промышленная энергетика. – 2003. – №12. – С. 2-6.

2. Частоколенко І.П. Економічна оцінка інноваційних управлінських рішень в енергети-

ці: Автореф. дис. канд. екон. наук / НАН України. Ін-т екон. прогнозування. – К., 2003. – 21 с.

3. Ісаєва С.В. Економічна діагностика і вибір інвестиційно привабливих рішень в проми-

словості України - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних

наук по спеціальності 08.07.01 - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень

НАН України, Одеса, 2001.

4. Акмаев A.И., Белозерцев B.Н., Белозерцев Р.В. Новые подходы к анализу деятельно-

сти угледобывающих предприятий // Уголь Украины. –№2. – 2006. – С. 7-10.

5. Амоша А.И., Ильяшов М.А.,. Салли В.И. Системный анализ шахты как объекта инвес-

тирования. – Донецк.: Ин-т. экономики промышленности, 2002. – 68 с.

6. Кравченко А.А. , Демин И.К. , Митрошичев И.О. Разработка методики углубленной

оценки инвестиционной привлекательности угольных шахт // Наукові праці Донецького націо-

нального техничного університету. Cepiя: Економічна. – Випуск №91. – 2005. – С. 115-121.

♦ ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОДИХ ♦

204

УДК 336.27

БОРГОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ УКРАЇНИ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ

РОЗВИТКУ

ОЗАРІНА О.В.,

к. э. н., доцент,

ПІДГОРА Н.В.

У статті розглядаються сучасні тенденції розвитку боргових зобов’язань

України, проведено комплексний структурний аналіз боргових зобов’язань,

досліджуються напрями та заходи регулювання борговими зобов’язаннями у

сфері економіки в Україні.

В статье рассматриваются современные тенденции развития долговых

обязательств Украины, проведен комплексный структурный анализ долговых

обязательств, исследуются направления и мероприятия регулирования

долго-

выми обязательствами в сфере экономики в Украине.

In clause modern lines of development of promissory notes of Ukraine are

considered, the complex structural analysis of promissory notes is lead, directions

and actions of regulation by promissory notes in sphere of economy in Ukraine are

investigated.

Постановка проблеми. Проблема державного боргу набула актуальності у другій поло-

вині XX століття, коли де-які держави стали неспроможні акумулювати у бюджеті достатні фі-

нансові ресурси для виконання своїх функцій і почали застосовувати боргову політику, пози-

чаючи на внутрішньому та зовнішньому ринках. На сьогодні питання, що стосуються управ-

ління державним боргом

та фінансування бюджету за рахунок боргових джерел, є актуальними

і в Україні.

Мета статті – проведення комплексного аналізу українського ринку боргових зо-

бов’язань, виявлення особливостей та основних тенденцій і проблеми його формування й фун-

кціонування.

Аналіз останніх досліджень. Основи розвитку теорії державного боргу та управління ним

закладені в працях всесвітньо

відомих вчених. Серед них такі, як А. Сміт, Д. Рікардо, Дж.

Кейнс, К. Маркс, Дж. Б'юкенен, А. Лафер, Ф. Фрідман та інші. Вагомий внесок у розробку фун-

даментальних питань теорії державного боргу зробили Вахненко Т.П., Марченко С., Омельчук

С. [3], Юрій С. [4] та інші.

Виклад основного матеріалу. Одна з

найбільш впливовіших концепцій в економічному

розвитку країн світу є забезпечення конкурентоспроможності, оскільки вона охоплює не лише

економічні показники, а й оцінює економічні наслідки, важливі для стабільного розвитку нее-

кономічних явищ, таких як якість політичних процесів і державного управління.

При дослідженні національної інвестиціійно-економічної конкурентоспроможності Укра-

їни доцільно опиратися на оцінку й

аналіз економіки як на макрорівні, так і на мікрорівні. Най-

більш об’єктивними у цьому аспекті є порівняльні оцінки української економіки у рейтингах

міжнародних організацій. Так, Всесвітній економічний форум щорічно публікує Глобальний

звіт конкурентоспроможності, що визначає ступінь конкурентоспроможність країни. Таким чи-

ном, у 2007 р. Україна посіла 73 місце у рейтингу конкурентоспроможності

серед 131 країни,

хоча у 2004 вона займала 86 місце. Це стверджує, що економіка України – має великий ризик

інвестування, та низький рівень конкурентоспроможності [1, 6].

ДонДУУ ♦ МЕНЕДЖЕР ♦ № 2 (44) ♦ 2008 р.

205

Це зумовлено рядом чинників, які послаблюють макроекономічну стабільність України і

не можуть забезпечити умови, що б сприяли діловій активності та економічному зростанню.

Серед них варто виділити такі:

- темпи інфляції (середньорічний темп інфляції у 2003 – 2007 рр. становив 10,34 %, в т.ч.

у 2006 р. – 11,4 % та у 2007 р. – 9,5 %), які є невисокими за вітчизняними стандартами, проте

залишаються відносно високими за міжнародними стандартами [1];

- збільшення державного прямого та гарантованого зовнішнього боргу (з $14,09 млрд. у

2001 р., до $17,83 млрд. на 02.2008 р.) [1, 5];

- судова влада в країні залишається політично залежною, а це знижує стимули для

інвестиційної та ділової активності;

- низьке значення показника індексу економічної свободи. Україна підвищила свій

рейтинг

у 2006 р. на 18 позицій (з 117 у 2004 до 99 у 2006 р.), випередивши Туреччину та

Грузію. Проте цей показник у 2008 р. погіршився на 34 позиції, і нині Україна у рейтингу

економічної свободи посідає 133 місце із 157 країн [1, 7];

- корумпованість держави. Україна перебуває у групі держав з найбільш тенізованою

економікою, свідченням цього є те, що за

рейтингом індексу сприйняття корупції наша країна у

2006 році посідає 99 місце із 163 країн, а у 2007 році вона зайняла 118 позицію із 180 країн [1,

7].

Крім вище вказаних чинників на борговий тягар країни впливає і кредитна безпека, що

визначається співвідношенням різних показників. Маастрихтською угодою встановлені поро-

гові значення співвідношень: обсяг державного внутрішнього боргу до ВВП

– 30 % та обсяг

державного зовнішнього боргу до ВВП – 30 %.

Згідно зі світовими нормами перевищення відношення загального обсягу зовнішнього

боргу до ВВП значення 25 % означає, що країна знаходиться в борговому стані. В Україні Бю-

джетним кодексом виначено критичний показник співвідношення державного боргу до ВВП у

60 %.

Рахунковою палатою України у 2006 р. було опубліковано результати аналізу

внутрішніх

і зовнішніх запозичень на фінансування Державного бюджету України, які свідчать, що лише за

останні 5 років сформувався від’ємний баланс запозичень і витрат у сумі 15,2 млрд. грн. (табл.

1).

Таблиця 1

Динаміка обсягів державних запозичень та витрат з погашення обслуговування держав-

ного боргу України* [4]

Показники / Роки 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 Всього

Обсяг державних запозичень,

млрд. грн., у тому числі:

5,5 5,3 7,5 10,7 14,1 17,1 22,6 83,2

- внутрішні запозичення 1,2 2,95 1,2 4,1 6,9 7,3 - 23,7

- зовнішні запозичення 4,3 2,3 6,3 6,6 7,2 9,8 - 36,5

Витрати на погашення і обслуго-

вування державного боргу, млрд.

грн.

8,4 9,1 10,1 12,9 17,8 - - 58,3

Баланс запозичень і витрат,

млрд. грн.

-2,9 -3,8 -2,6 -2,2 -3,7 - - -15,2

Темпи зростання ВВП (%) 9,2 5,2 9,6 12,1 2,6 7,3 7,3 -

Темпи зростання запозичень (%) 21,4 -4,4 41,5 42,7 31,8 21 - -

* складено за даними Рахункової палати України.

♦ ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОДИХ ♦

206

Причиною такої ситуації є використання державних запозичень переважно на погашення

наявного боргу, а не на інвестиційні цілі. Так, у 2005 р. позики на фінансування інвестиційних

проектів становили лише 14 % в загальній сумі зовнішніх запозичень [4].

Державні запозичення можна здійснювати через емісію цінних паперів або шляхом отри-

мання кредитів. В Україні з 2002 р. відбувався перехід

на залучення запозичень через викорис-

тання облігаційної форми (її питома вага коливається в межах 76,6 – 96,5 %), водночас недоста-

тність економічних та правових реформ і політична нестабільність зменшили надання кредитів

міжнародними організаціями (з 41,0 % у 2001 р. до 15,48 % на 02.2008 р.) [4]. У 2000 – 2006 рр.

залучення коштів до бюджету за рахунок розміщення ОВДП відбувалося вкрай нерівномірно, а

відношення

заборгованості за цими цінними паперами до ВВП постійно знижувалося (табл. 2).

Таблиця 2

Рух ОВДП за 2000 – 2006 рр., млн. грн.[3]

Показники / Роки

2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Сума коштів, залучених до бюджету

1892 1190 2849 1161 2204 7153 1598

Заборгованість за ОВДП, % до ВВП

6,0 5,2 4,8 3,8 3,3 2,4 0,2

Дохідність (середньозважена), %

20,49 15,68 10,81 9,75 11,24 7,25 9,29

Рівень інфляції, %

125,8 106,1 99,4 108,2 112,3 110,3 111,6

У 2000 р. і 2004-2006 рр. дохідність ОВДП поступалася рівню річної інфляції, а в 2001-

2003 рр. – значно перевищувала річну інфляцію. Нестача коштів у держбюджеті та відсутність

інтересу банків до ОВДП змушує Міністерство фінансів України виходити на зовнішній ринок

запозичень.

Таблиця 3

Динаміка і структура зовнішнього державного боргу України у 2000-2007 роках,

на початок року

, млрд. дол. США [3]

Показники / Роки

2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007

Зовнішній борг –

усього

12,438 10,356 10,124 10,191 10,691 12,007 11,674 12,661

Заборгованість між-

народним організаці-

ям

5,276 4,614 4,729 4,528 4,598 4,167 4,048 3,549

Заборгованість інозе-

мним державам

4,344 3,202 3,086 3,035 2,915 2,725 2,385 2,147

Заборгованість інозе-

мними комерційними

банками

1,769 2,293 2,209 0,049 0,039 0,491 0,581 0,905

Інші категорії

1,048 2,362 2,209 2,511 3,139 4,623 4,660 6,060

Зростання зовнішнього державного боргу України протягом 1999 – 2006 рр. відбувалося

вкрай нерівномірно. Так, якщо у 2000 - 2001 рр. порівняно з попередніми роками зовнішній

державний борг у доларовому еквіваленті зменшився на 14 %, то у 2002-2005 рр. він збільшив-

ся на 1,19 %, але наступного року він скоротився на 0,97 % і знову підвищився в 2007 році

(табл. 3) [3].

ДонДУУ ♦ МЕНЕДЖЕР ♦ № 2 (44) ♦ 2008 р.

207

Отже, основними чинниками, що впливають на неефективність боргової політики Украї-

ни, вважаються: нерівномірне навантаження зовнішнього боргу на економіку країни; відсут-

ність регламентованих варіантів обміну боргів на природоохоронні заходи; низька інвестиційна

спрямованість залучених коштів, непрозорість процесу контролю за використанням отриманих

зовнішніх ресурсів тощо. Таким чином можна зробити наступні висновки щодо напрямів по

ліпшення стану економіки в Україні.

Важливим аспектом удосконалення управління державним боргом є підвищення ефекти-

вності фінансового контролю в цій сфері. Серед першочергових завдань треба відокремити не-

обхідність розробки відповідної інформаційно-аналітичної бази і визначення показників, що

визначають процес державних запозичень, стан і динаміку держборгу в контексті бюджетної та

інвестиційної політики

України. Обсяг нових запозичень повинен відповідати обсягу коштів,

які спрямовуються на погашення державного боргу. Боргова політика також повинна забезпе-

чувати можливість гнучкої реакції на умови залучення позик, що змінюються, на різних сегме-

нтах внутрішнього і зовнішнього ринків і забезпечувати можливість використання найсприят-

ливіших на відповідний період джерел, форм і інструментів запозичень

Розвиток ринку державного внутрішнього боргу необхідно забезпечити за рахунок нова-

цій в інструментах запозичень, відлагодження інфраструктури ринку, поліпшення нормативно-

го регулювання ринку державних цінних паперів.

Подовження середніх термінів обертання державних цінних паперів і зниження прибут-

ковості інструментів дозволить досягти істотної економії процентних витрат і направити зао-

щаджені засоби на фінансування

непроцентних витрат бюджету. Стратегія формування порт-

феля державних внутрішніх зобов’язань, заснована на пропозиції різноманітних фінансових

інструментів, буде позитивно сприйнята інвесторами [2].

Висновки. Таким чином, оптимізація боргової політики України потребує розробки та

впровадження цілісної стратегії, яка поєднуватиме завдання удосконалення нормативно-

правового та інституційного забезпечення боргової політики, коротко- та середньострокові орі-

єнтири управління

державним боргом, інструменти радикального підвищення ефективності

інвестиційної складової бюджетних видатків та довгострокові завдання переорієнтації боргової

політики, зменшення боргового тягаря та розвитку альтернативних, неборгових інструментів

фінансування бюджетних видатків.

Література

1. Войнаренко М., Фурманюк О. «Економічна конкурентоспроможгість та інвестиційна

привабливість України»// Економіст, 2006 р., № 12. - С. 25-28.

2. Драчук Ю.В. «Боргова політика

України та фінансування державного бюджету»//

Вісник Київського національного університету, 2006 р., № 90. С. 27-30.

3. Омельчук С. «Стан ринку боргових зобов'язань в Україні»// Економіст, 2007 р., № 10. -

С. 32-36.

4. Юрій С. «Міжнародні фінанси в умовах глобалізаційних процесів»// Світ фінансів,

2006 р., № 3. - С. 23-38.

5. www.minfin.gov.ua

6. www.weforum.org

7. www.heritage.org

♦ ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОДИХ ♦

208

УДК 336.761

РОЗВИТОК РИНКУ КОРПОРАТИВНИХ ОБЛІГАЦІЙ

УКРАЇНИ

БОНДАРЕНКО Ю.А.

студент

У статті розглядаються основні тенденції та перспективи розвитку рин-

ку корпоративних облігацій на основі проведеного комплексного структурного

аналізу й оцінки його конкурентного середовища, досліджуються напрями та

заходи регулювання відносин у сфері корпоративного управління в Україні,

проблемні питання та заходи, що пропонуються для впровадження з ціллю по-

долання цих проблем.

В статье

рассматриваются основные тенденции и перспективы развития

рынка корпоративных облигаций на основе проведенного комплексного

структурного анализа и оценки его конкурентной среды, исследуются направ-

ления и мероприятия регулирования отношений в сфере корпоративного

управления в Украине, проблемные вопросы и мероприятия, которые предла-

гаются для внедрения с целью преодоления этих проблем.

In clause the basic tendencies and prospects of development of the market of

corporate bonds on the basis of the lead complex structural analysis and an estima-

tion of its competitive environment are considered, directions and actions of regula-

tion of attitudes in sphere of corporate management in Ukraine, problem questions

and actions which are offered for introduction with the purpose of overcoming of

these problems are investigated.

Постановка проблеми. Ринок облігацій є важливим сегментом фондового ринку. Забез-

печуючи залучення коштів інвесторів через систему облігаційних позик, ринок облігацій в світі

та Україні формує інвестиційну базу фондового ринку і тим самим забезпечує його розвиток на

перспективу. Сучасні умови світового фондового ринку характеризуються стрімким зростан-

ням ринку корпоративних облігацій. Так, за окремими оцінками, світовий ринок корпоративних

боргових цінних паперів (з урахуванням фінансових інструментів, що перебувають в обігу) від

початку 2000 року до липня 2006 року зріс більш як наполовину [1].

На сьогоднішній день відбувається зростання ролі ринку корпоративних облігацій з-

поміж інших видів облігацій. Облігації стають основним інструментом інвестиційної політики

корпорацій. Ці процеси на світовому фондовому ринку мають перманентний характер, що ви-

пливає зі структури ринку корпоративних облігацій.

Збільшення обсягів емісій корпоративних

облігацій створює сприятливі умови для розви-

тку економіки країни і стимулює інвестиційне середовище у сферах бізнесу. Ринок корпорати-

вних облігацій забезпечує необхідний ресурсний потенціал економіки країни, особливо для пі-

дприємств реального сектору економіки, які становлять основу економічного розвитку країни.

Аналіз літературних джерел. Питання функціонування ринку цінних паперів України

досліджували чимало

вітчизняних науковців: Н.С. Кузнецова, О.М. Мозговий, В.В. Оскольсь-

кий6, Ю.Є. Петруня та ін. Проте аналіз робіт, присвячених функціонуванню ринку корпоратив-

них облігацій в Україні свідчить про недостатню розробленість цієї проблеми в науковій літе-

ратурі. Проведені дослідження спрямовані переважно на вивчення динаміки ринку корпоратив-

них облігацій в

Україні, виявлення його проблем й визначення основних напрямів їх розв'язан-

ня.