Мальська М.П., Пандяк І.Г. Готельний бізнес: теорія та практика

Подождите немного. Документ загружается.

351

У плануванні зони відпочинку у вестибюлі необхідно вра-

ховувати ряд важливих факторів: у рекреаційній зоні не по-

винні перетинатись людські потоки, вона розташовується

вздовж зовнішньої стіни біля вікон, що забезпечує високу со-

нячну інсоляцію і оглядовість прилеглої до споруди готелю

території; зона відпочинку повинна розташовуватись поряд

з рецепцією.

У готелях високого рівня комфорту та значної місткості

у структурі приміщень вестибюльної групи виділяється бюро

обслуговування (сервіс-бюро). Функції бюро обслуговування

пов’язані з наданням різної інформації, організації екскурсій,

замовлення місць у закладах культурно-розважального про-

філю, транспорті та ін. Планувальна організація цієї ланки

залежить від розміщення рецепції і прийнятої у готелі форми

організації технологічного процесу. При роздільній формі ор-

ганізації технологічного процесу бюро обслуговування функ-

ціонує в окремій зоні на першому або другому поверсі. При

організації єдиного технологічного процесу бюро обслугову-

вання розташовується безпосередньо біля рецепції. У плану-

вальну структуру приміщень бюро обслуговування іноді

включені транспортні служби, представлені трансагентством

або транспортним бюро, у курортних готелях виділяються

приміщення транспортних кас.

До вестибюльної групи приміщень належать торгові пунк-

ти, пункти поштового і телефонно-телеграфного зв’язку, гар-

дероб, перукарня, бар, камера зберігання, приміщення для

швейцарів і носіїв багажу. Широко поширене обладнання

кіосків продажу преси, листівок і дрібних дорожніх речей,

ювелірних виробів, косметики та ін. Торгова зона найчастіше

розташована навпроти зони відпочинку і поблизу сходово-

ліфтових комунікацій. Торгові підприємства суттєво вплива-

ють на інтер’єр вестибюля, що зумовлює необхідність якісно-

го їхнього оформлення.

У готелях значної місткості у вестибюлі розташовуються

перукарні, зорієнтовані на обслуговування гостей і відвідува-

чів готелю. Вхід у перукарню головним чином обладнаний

у вестибюлі готелю, водночас у перукарнях зорієнтованих на

прийом відвідувачів доцільним є обладнання входу ззовні.

У сучасних готелях значних розмірів з розгалуженою мере-

352

жею загальних і торгових послуг у вестибюлях часто облад-

нані салони краси.

Згідно розташування функціональних зон вестибюля сто-

совно зони найбільш інтенсивного переміщення гостей пла-

нувальна організація приміщень вестибюльної групи може

бути: фронтальною, повздовжньою і концентричною.

При фронтальному плануванні вестибюля функціональна

зона розташована відносно головного входу у протилежному

напрямку односторонньо. Вертикальні комунікації розміщені

найближче до входу, проте видовжене розташування примі-

щень вестибюльної групи погіршує орієнтацію гостей, вод-

ночас скорочує ймовірність перехрещування людських по-

токів. Таке планування характерне для більшості готелів,

насамперед значних розмірів.

Повздовжнє планування характеризується двостороннім

розміщенням функціональних зон відносно головного входу

та значною віддаленістю вертикальних комунікацій. При та-

кому плануванні перехрещування людських потоків незнач-

не, водночас забезпечується достатня візуальна орієнтація

гостей. Прямокутна конфігурація вестибюля зумовлює про-

тяжне вздовж витягнутої сторони прямокутника розташуван-

ня функціональних зон. При повздовжньому плануванні ви-

никає ефект високої зімкнутості та обмеження вільної зони.

Таке планування зустрічається менше у порівнянні з фронта-

льним і концентричним.

Концентричне планування пов’язується з трьохстороннім

розташуванням функціональних зон відносно головного вхо-

ду. При такому плануванні вестибюль має форму наближену

до квадрата і створює компактний внутрішній простір та зруч-

ну візуальну орієнтацію. Недоліком у цьому плануванні є знач-

не перехрещування людських потоків.

У готелях атріумного планування вестибюль виконує функ-

ції універсального внутрішнього простору. Вестибюль харак-

теризується значними розмірами, у його планувальній орга-

нізації виділяється декілька окремих з’єднаних між собою

композиційних приміщень, у кожному з яких поєднується

комплекс широкого профілю функціональних зон. Окрім вес-

тибюля при головному вході, функції основного вестибюль-

ного приміщення виконує атріумний павільйон, облаштова-

353

ний для відпочинку, розваг, швидкісними ліфтами, ескалато-

рами, торговими павільйонами, барами, зимовим садом та ін.

Обладнання приміщень вестибюльної групи у готелях. Об-

ладнання вестибюля має особливо важливе значення у рек-

ламі готелю, його інтер’єр повинен бути презентабельним та

зручним для гостей. В обладнанні інтер’єра можна виділити

декілька основних принципів:

— оригінальність в архітектурі та дизайні. Автентичність

обладнання інтер’єра повинна стосуватись усіх готелів, в тому

числі готелів, що функціонують під єдиною торговою маркою;

— в обладнанні інтер’єра необхідно використовувати ви-

сокої якості матеріали — природний камінь для облицювання

підлоги, панель, важких опор, прогонів; дерево дорогих по-

рід; металічні деталі доцільно виробляти з латуні, нержавію-

чої сталі та ін.;

— матеріали в облицюванні інтер’єра вестибюля повинні

бути міцними, підібрані у близькій кольоровій гамі;

— обладнання функціональної зони необхідно здійснюва-

ти у відповідності із нормами естетичного оформлення без

перенасичення декоративними елементами;

— функціональні зони у вестибюлі мають виділятись на

загальному фоні. У розділенні площі вестибюля використо-

вують прийом розподілу елементів декоративного оздоблен-

ня і такі художні засоби, як освітлення та колір.

Взаєморозташування груп меблів різного функціонального

призначення, декоративних рослин має здійснюватись згідно

із зонами інтенсивного переміщення відвідувачів відповідно

до технологічного процесу надання послуг.

Рецепція. Рецепція — загальний зал або окрема кімната

в глибині приміщення вестибюля, відокремлена від решти

його зони стійкою і призначена для прийому й оформлення

поселення гостей, оплати послуг, отримання інформації про

готель. Планувальна організація стійки рецепції пов’язується

з двохярусним столом — секретер-бюро, за яким розташова-

не місце чергового адміністратора, портьє, касира, паспорти-

ста та ін. персоналу служби прийому та розміщення. Верхній

ярус стійки — представницький, використовується сумісно

клієнтами і обслуговуючим персоналом, нижній ярус — ро-

бочий, використовується лише обслуговуючим персоналом

354

у технологічному процесі обслуговування. Нижній ярус є міс-

цем оформлення поселення гостей, він обладнаний спеціаль-

ним відділенням для зберігання ключів від номерів і службо-

вих приміщень, кореспонденції, що поступає для гостей,

картотеки, тут знаходяться технічні засоби — телефон, ком-

п’ютер, факс та ін.

Зона відпочинку й очікування розташовується у найбільш

комфортній частині вестибюля. Ця зона обладнана мебля-

ми — м’яким кутком, кріслом, журнальним столом і оформ-

лена у свого роду вітальню у вестибюлі. Меблі у зоні відпо-

чинку повинні мати презентабельний вигляд з покриттям, що

характеризується високою міцністю і легко піддається догля-

ду, найчастіше для цього використовуються шкірзамінники

високої якості. Композиційним елементом у зоні відпочинку

виступає озеленення.

Гардероб. При вестибюлі, у глибині приміщення вестибю-

ля розташовується гардероб, що обслуговує насамперед від-

відувачів ресторанів, барів, казино, та інших функціональних

закладів готелю, а також гостей готелю. Розташування гарде-

роба повинно бути зручним, легко помітним, проте він не по-

винен особливо виділятись у структурі приміщень вестибю-

ля. Прилегла зона до гардероба повинна бути обладнаною

дзеркалами і забезпечувати яскраве освітлення. Площа гарде-

роба визначається згідно норми 0,08 м

на інвентарне місце

його місткості.

Камера зберігання багажу розташовується поблизу реце-

пції, біля входу. Камеру схову виділяють в окреме приміщен-

ня, вона обладнана вікном для прийому і видачі ручного ба-

гажа і стелажами у внутрішній частині для його зберігання.

Камера зберігання використовується головним чином відві-

дувачами готелю, а також гостями, які звільняють номер,

проте не від’їзджають і гостями, які прибули, але в момент

прибуття немає вільного номера.

У великих готельних комплексах передбачені окремі вхо-

ди для прийому та доставки багажа вантажними ліфтами

у певні номери.

У сучасній архітектурі та обладнанні вестибюля особливу

роль відіграє використання у зональному розподілі площі

особливостей конструкцій — підвісних стель, важких прого-

355

нів і опор, різного рівня підлоги. Переходи з однієї функціо-

нальної зони до іншої пов’язується з інтенсивністю і фоном

освітлення. Для надання інтер’єру вестибюля індивідуальної

зовнішності у готелях високого рівня комфорту використо-

вуються художні твори, твори монументально-декоративного

і прикладного мистецтва, гідрооб’єкти (фонтани, акваріуми),

різні варіанти озеленення.

8.3.4. Функціональна і планувальна організація

житлового поверха у готелях

Планування житлового поверха у готелях визначається

типом горизонтальних комунікацій (коридорів), які забезпе-

чують функціональний зв’язок між приміщеннями поверха.

Тип поверха визначає планувальну організацію житлових

номерів та господарських приміщень, його економічність,

можливість рекреаційного використання, планувальну орга-

нізацію вертикальних комунікацій. Розрізняють такі типи

планування житлового поверха: коридорне, галерейне, сек-

ційне, комбіноване [50, с. 261].

Коридорний тип житлового поверха типовий у плануванні

готелів, найбільш простий і раціональний. У цьому плану-

ванні розрізняють три варіанти конфігурації поверха: один

загальний протяжний коридор, два паралельних коридора,

перемитральний (зімкнутий по периметру) загальний кори-

дор. Один загальний коридор характеризується двостороннім

розташуванням номерів. Ширина такого поверха визначаєть-

ся сезонним характером функціонування закладу розміщен-

ня: для установ цілорічного функціонування ширина повинна

бути не менше 1,8 м, сезонних — 1,6 м. Розташування суміс-

но сходового і ліфтового хола визначається довжиною кори-

дора; якщо довжина коридора незначна виділяється один хол,

розташований посередині його периметра. У готелях із знач-

ною протяжністю корпусів необхідно проектувати декілька

вертикальних комунікацій.

У плануванні житлового поверха з двома паралельними

коридорами, номери мають одностороннє розташування, між

коридорами розташовані сходові і ліфтові холи, приміщення

обслуговуючого персоналу. Найчастіше така структура пла-

356

нування використовується при блокуванні двох житлових ко-

рпусів готелю.

Планувальна структура житлового поверха із зімкнутим

по периметру коридором використовується у готелях з одно-

стороннім розташуванням номерів і централізованим розта-

шуванням вертикальних комунікацій і приміщень для обслу-

говуючого персоналу. Зімкнуте по периметру планування

використовується у плануванні багатоповерхових готелів ба-

штового типу з квадратною, круговою або еліпсоподібною

конфігурацією житлового поверха.

Галерейне планування житлового поверха використову-

ється у готелях з одностороннім розміщенням номерів, коли

необхідна певна їхня орієнтація. У цій планувальній структу-

рі збільшується протяжність житлового поверха, зменшується

глибина житлового корпуса, скорочується площа номера до

площі забудови житлового поверха. Найчастіше ця модель

планування використовується для закладів сезонного функціо-

нування, у готелях атріумного типу. У готелях атріумного

типу галерея головним чином розташовується з внутрішньої

сторони з виходом на атріум у вигляді балкона або по зовніш-

ньому периметру споруди з орієнтуванням номерів на атріум.

Секційна планувальна структура характеризується розташу-

ванням житлових приміщень навколо вертикальних комуніка-

цій — сходових і ліфтових холів, головним чином у житлових

корпусах сезонних засобів розміщення. Насамперед, у такій

планувальній моделі проектуються туристські бази, мотелі.

Комбінована планувальна структура житлового поверха

поєднує одночасно планування декількох попередніх форм

його організації. Наприклад, може використовуватись кори-

дорна і галерейна структура в ускладнених конфігураціях

житлового поверха.

8.3.5. Функціональна та планувальна організація

житлового номера у готелях

Житловий номер виступає головним житловим приміщен-

ням у планувальній структурі готелю, забезпечує його основну

функцію — надання послуг з розміщення гостей. У сучасно-

му готелі номер повинен виконувати функції універсального

357

приміщення, що забезпечує задоволення різних потреб гостей

в період їхнього короткотермінового перебування у закладі

розміщення — відпочинок, умови для праці, ділові стосунки,

санітарно-гігієнічні умови, зручність у використанні особис-

тих речей, зовнішній зв’язок тощо.

Водночас, номер є головним виробничим приміщенням

готелю, тому важливе значення має його раціональне плану-

вання згідно виробничої зручності використання. Раціональ-

но спланований та забезпечений необхідним обладнанням

номер відіграє суттєву роль у рентабельності готелю. Дотри-

мання вимог щодо розмірів, структури функціональних при-

міщень у номері відображається на його обслуговуванні,

поточних витратах, амортизації, ремонті, найголовніше у за-

безпеченні комфортного перебування гостей — вирішальний

фактор у презентабельності готелю.

У плануванні житлових номерів виділяються такі функці-

ональні зони: житлова кімната, санвузол, передпокій, кухня

(у номерах-апартаментах). Розташування функціональних зон

у номері, їхня кількість, розміри визначаються його планува-

льною композицією. Серед типового планування житлової

кімнати, санвузла і передпокою виділяються такі варіанти:

— вхід у санвузол з житлової кімнати, без передпокою;

— вхід у санвузол з передпокою, санвузол загальний між

номерами;

— вхід у санвузол з передпокою, санвузол індивідуальний

для кожного номера. Цей варіант планування номерів най-

більш поширений у готелях.

Житлові номери за кількістю житлових кімнат класифіку-

ються на одно-, двох-, трьох-, багатокімнатні (номери-апар-

таменти). Структура житлових кімнат залежить від їхньої

місткості, категорії номера, рівня комфорту готелю і його

спеціалізації. Наприклад, готелі зорієнтовані на прийом ту-

ристів, які прибувають для відпочинку сім’ями (курортні, ту-

ристські), повинні мати більшу частку двох- і багатомісних

номерів, міські готелі для ділових клієнтів — одномісних но-

мерів (додаток Г).

Однокімнатний номер складаються із житлової кімнати,

передпокою і санвузла (в окремих номерах передпокій і сан-

вузол можуть бути відсутніми). За розмірами однокімнатні

358

номери можуть бути: одномісними — 9–11 м

, двохмісни-

ми — 12–14 м

, трьохмісними — 15 м

, чотирьохмісними —

18 м

. У закладах розміщення готельного типу зорієнтованих

на прийом молоді, спортсменів проектуються номери-гурто-

житки на п’ять місць. Вони складаються з двох житлових кім-

нат із загальним передпокоєм і санвузлом. Згідно сучасних

норм двохкімнатні номери з житловою площею 22 м

і трьох-

кімнатні — 40 м

можуть бути одно- і двохмісними. Номери

призначені для прийому значної кількості гостей повинні ма-

ти площу у розрахунку 6 м

на кожне додаткове місце (норми

визначені для готелів 1–2 зірки).

Частка одномісних номерів у вітчизняних готелях стано-

вить близько 30–50 %, за кордоном — 60–80 %, у курортних

і туристських готелях частка двомісних номерів становить

75–100 % від загальної кількості номерів.

У зв’язку із значними сезонними коливаннями попиту на

готельні послуги, постійне співвідношення одно- і двохміс-

них номерів, насамперед при значній частці одномісних, зу-

мовлює ускладнення розміщення гостей і знижує доходи.

В такому випадку доцільно проектувати однокімнатні номери

типу «дубль», розраховані на швидку зміну місткості номера

згідно попиту.

Двохкімнатний номер складається із спальні, вітальні, пе-

редпокою, санвузла (в окремих випадках двох). Санітарний

вузол може мати два входи — один у передпокій, другий —

у спальню.

Трьохкімнатний номер складаються із спальні, вітальні,

кабінету, передпокою, одного або двох санвузлів.

Багатокімнатний номер (номер-люкс, номери-апартамен-

ти) можуть мати до 8 кімнат, у структурі передбачено декіль-

ка спалень, вітальня, кабінет, передпокій, гардеробна, кухня

(кухня-ніша), ванна, туалет. Особливо фешенебельні номери

у плануванні можуть бути дворівневими: на першому поверсі

розташовується вітальня, кабінет, передпокій, кухня, санву-

зол, на другому — спальня і санвузол. Багатокімнатні номери

передбачені насамперед в апарт-готелях.

Багатокімнатні номери належать до представницького кла-

су і використовуються клієнтами із високими матеріальними

статками — бізнесменами, політиками, які очікують у готелі

359

комфортних умов проживання з можливістю проведення ді-

лових зустрічей і роботи. Їхня частка у структурі готелів не

перевищує 10 % номерного фонду.

З метою ефективнішого використання номерів-люкс і но-

мерів-апартаментів з двох і більше номерів, їх сполучають

дверима і отримують так звані номера-комплекси. Відповідно

до попиту шляхом комбінування номери можна здавати по

частинах, наприклад, як однокімнатні або як номери-люкс

з різною кількістю кімнат, або як багатокімнатні апартаменти

з 2–3 ізольованими входами із загального коридору.

Планувальна організація передпокою у готелях характери-

зується незначними розмірами — 1–2 м

. В однокімнатних

номерах передпокій виділяється тільки просторово, двері

у вітальню не використовуються. Якщо у номері відсутній

санвузол передпокій не проектується. У передпокої передба-

чений простір для збереження верхнього одягу та особистих

речей; за кордоном у передпокої іноді розміщують кухню-

шафу або кухню-нішу.

У закладах розміщення рекреаційного типу, у номерах ви-

діляються додаткові зони відпочинку: балкон, тераса, лоджія.

Планувальна організація санітарних вузлів залежить від

категорії готелю. Згідно національного стандарту України

щодо засобів розміщення, у готелях одна-, дві зірки, якщо ці

заклади старої конструкції кількість номерів з повним санву-

злом (умивальник, унітаз, ванна або душ) повинна становити

відповідно не менше 25 % і 50 %, у готелях вищої категорії

санвузлом забезпечуються всі номери. У готелях одна-, дві

зірки на кожному поверсі без санвузлів повинні бути один

туалет, одна ванна (душова) на кожні п’ять номерів, але не

менше ніж два туалети та дві ванни (душові) на поверх окре-

мо для чоловіків та жінок.

Площа санвузла повинна бути достатньою для вільного

переміщення та комфортною у використанні всього облад-

нання і становить 2,4–4,6 м

. Повне санітарно-технічне облад-

нання санвузла складається з ванни (душової кабіни), уми-

вальника, унітаза, сушки для рушників і біде (для номерів

вищих категорій у закладах розміщення високої категорії).

Вхід у санвузол найчастіше забезпечується з передпокою,

у багатокімнатних номерах окрім входу з передпокою перед-

360

бачається другий вхід із спальні. У номерах вищої категорії

санвузол може бути розділений: зі спальні передбачений вхід

у ванну, а з передпокою в туалет. Роздільне проектування

санвузла характерне насамперед при дворівневому плануван-

ні багатокімнатного номера.

У закладах розміщення сезонного функціонування (кем-

пінг, туристська база), або розрахованих на короткотермінове

перебування гостей (туристський притулок, хижа) структура

санвузла у номерах або загального санвузла на поверсі може

бути неповною. Неповний санвузол (душ, умивальник, унітаз

або тільки умивальник і унітаз) у номерах повинні бути у роз-

рахунку на 2–4 місця. Загальні санвузли проектують при знач-

ній місткості номерів — спальних кімнат, які згідно сучасних

норм місткості розраховуються на туристську групу від 8 до

20–25 осіб.

Обладнання житлових номерів у готелях.Обладнання

житлових номерів — це організація внутрішнього простору

у номері, що повинна забезпечити комфортні умови прожи-

вання гостей і зручне обслуговування персоналом готелю. За-

гальний комфорт внутрішнього простору номера включає

функціональний, екологічний і естетичний комфорт.

Функціональний комфорт реалізується зручністю вико-

ристання будь-якого приміщення у номері і здійснення усіх

функціональних процесів життєдіяльності людини — забез-

печення сну, харчування, відпочинку, особистої гігієни, діло-

вої зустрічі та ін. Зручність використання номера забезпечу-

ється оптимальним набором меблів і устаткування.

Екологічний комфорт створюється оптимальними для ор-

ганізму фізичними характеристиками внутрішнього простору

номера — поєднання температури, вологості, дії сонячного

проміння, повітряних потоків. Оптимальні екологічні умови

створюються системами інженерно-технічного забезпечення:

опалення, кондиціонування повітря, вентиляції, сонцезахис-

них гардин, жалюзей тощо.

Естетичний комфорт створюється гармонійністю наочно-

просторового оточення, досягненням цілісності і узгодження

всіх елементів — дизайну меблів, використання декоратив-

них засобів інтер’єру, колірної гами, оздоблення поверхонь,

озеленення та ін.