Лозовецька В.Т., Лук’янова Л.Б. та ін. Формування професійної компетентності фахівця сфери послуг і туризму

Подождите немного. Документ загружается.

371

Додаток В

Анкета

(для студентів/учнів)

1. Як Ви вважаєте, чи притаманні сучасній молоді почуття відповідальності за

збереження навколишнього середовища:

· так;

· ні;

· важко відповісти.

2. Чи потрібні Вам, як майбутньому фахівцю, екологічні знання?

· так, потрібні;

· ні, не потрібні;

· важко визначитися.

3. Що Ви вкладаєте у зміст поняття «екологічна компетентність»

· знання; уміння й навички;

· набутий досвід;

· інше (що саме).

4. Що, на Вашу думку, впливає на формування екологічної компетентності

майбутніх фахівців туристичної галузі?

· знання; уміння й навички;

· практичний і життєвий досвід;

· інше (що саме).

5. Як Ви вважаєте, чи потребує спеціальних екологічних знань туристичне

природокористування?

· так, потребує;

· ні, не потребує;

· не замислювався над цим питанням.

6. Які навчальні дисципліни, на Вашу думку, найкраще сприяють формуванню

екологічної компетентності студентів?

· основи екології;

· біологія;

· хімія;

· спеціальні предмети;

· інші (вкажіть, які саме).

7. Як Ви вважаєте, чи потребує спеціальних екологічних знань Ваша майбутня

професійна діяльність?

· так;

· ні;

372

· важко відповісти.

8. Як Ви вважаєте, навіщо майбутньому спеціалісту потрібні екологічні

знання:

· для загального розвитку;

· допоможуть самостійно розібратися в екологічних проблемах сьогодення;

· вони є однією з умов здорового способу життя;

· потрібні для майбутньої професійної діяльності;

· взагалі не потрібні.

9. Які екологічні знання, на Вашу думку, є найважливішими?

· вивчення взаємовідносин між природою і людиною;

· екологічна проблематика на регіональному рівні;

· екологічна проблематика місцевого рівня;

· глобальні екологічні проблеми;

· побутові екологічні проблеми;

· інше.

10.Наскільки важливо для Вас отримання позитивних вражень туристів під час

спілкування з природою в процес подорожі?

· дуже важливо;

· не надаю цьому питанню особливого значення;

· мені це байдуже.

11.Як часто Ви попереджаєте неекологічну поведінку оточуючих (в т.ч. під час

туристичних походів, екскурсій, прогулянок ):

· завжди;

· ніколи;

· не надаю особливого значення цьому питанню.

12.Які форми навчальної роботи, на Вашу думку, сприятимуть формуванню

екологічної компетентності студентів у найбільшому ступені?

· лекції;

· семінари;

· практика;

· проектна діяльність

· написання рефератів;

· виконання інших видів самостійної роботи (вкажіть якої саме).

373

Додаток Д

Опитувальний лист

(для визначення місця екологічних цінностей

в ієрархії ціннісної системи студентів)

«Ідеал» Цінності «Я» d

Життя

Турбота про особисте здоров’я

Впевненість у благополуччі своїх близьких

Друзі

Любов

Наявність авторитету серед друзів

Найвища цінність – людина

Свобода вибору стилю діяльності у довкіллі

Високі результати вашої діяльності та їх визнання

Дозвілля

Контроль за власною поведінкою у природі

Захоплення красою природи

Обмеження своїх споживацьких потреб

Участь у природоохоронній діяльності

Оволодіння екологічними знаннями

Бажання здійснювати дослідницьку діяльність у природі

Природа є універсальною цінністю

Дбайливе й економне ставлення до природних ресурсів

Матеріальний достаток

Високий професіоналізм

Задоволення від престижної роботи

Задоволення від діяльності у природі

Особиста комфортність і задоволення від життя

Задоволення результатами саморозвитку і

самореалізації у своїй професії

Впевненість у своєму добробуті

374

Додаток Е

Ділова гра «Озеро»

(спрямована на формування професійного та побутового різновидів

екологічної компетентності)

Мета: сформувати у студентів вміння приймати екологічно доцільні

рішення у процесі виконання професійних обов’язків, можливість сформувати

власне уявлення про цілі (гуманні, прагматичні) прибутку підприємств;

проаналізувати й знайти найбільш доцільні шляхи мінімізації шкідливого

впливу на довкілля.

Дії викладача: за місяць до проведення гри для студентів проводиться

екскурсія на очисні споруди місцевого потужного підприємства. За два тижні

до проведення гри студентів ділять на три групи-бригади, призначають

директора, заступника та адміністратора. Студенти, які не беруть участь у

роботі бригад, отримують ролі представника санепідемстанції, суду.

Кожна бригада отримує завдання, яке містить опис певної ситуації, а також

відповідну методику щодо розрахунків збитків, які були заподіяні

навколишньому середовищу у результаті діяльності підприємства.

Дії студентів: (ЕТАПИ).

1. Члени кожної бригади розподіляють ролі і обов’язкі.

2. Усі учасники гри разом роблять карту озера із розміщенням усіх об’єктів,

зазначених у завданнях. За необхідністю, кожна бригада робить окреме

зображення свого об’єкта.

3. Члени бригади вдома роблять обчислення й розрахунки та намагаються

знайти можливі варіанти розв’язання ситуації.

4. На спільному засіданні усіх учасників гри бригадири по черзі

представляють свої проекти з використанням наочності.

5. Після обговорення ситуацій командам пропонують рекламне оголошення:

«Закордонна фірма в короткий термін (за один місяць) побудує очисні

споруди з найновішими технологіями очищення води. Вартість роботи – 400

бон».

Завершення гри: Дискусія щодо а) рекламної пропозиції; б) проектів,

запропонованих різними бригадами; в) розв’язання проблеми щодо збереження

та відновлення озера з врахуванням реальних потреб кожної зацікавленої

сторони.

Продовження гри: Повторна екскурсія на очисні споруди підприємства та

інші об’єкти. Розроблення проектів щодо покращення екологічного стану

озера, які оцінюються під час отримання заліку.

375

Додаток Ж

Ділова гра «Мандрівець»

(спрямована на формування професійної

екологічної компетентності)

Мета: ознайомити студентів з екологічними проблемами свого міста.

Дії викладача: викладач ділить студентів на бригади (по 3 – 4 особи),

визначає маршрути по місту (до маршрутів обов’язково потрібно включити

райони міста, які найбільше потерпають від антропогенного тиску).

Дії студентів:

Перший етап. Бригади складають свій маршрут, що пролягає через

найбільш забрудненні з екологічної точки зору місця. Екскурсія розробленими

маршрутами дає можливість пересвідчитися, як відбувається антропогенний

тиск на природу (на екосистеми) і як змінюється природа (екосистема) під дією

цього впливу. Під час опису маршрутів особливу увагу студенти звертають на

об’єкти найбільшого впливу на природу (газо-нафтопереробні комплекси,

заводи хімічної, нафтохімічної, машинобудівної, целюлозопаперової

промисловості, великі гідроелектростанції, тепло-електромагістралі й атомні

електростанції, новобудови тощо). Окремо реєструють місця, які ще зберегли

свою екологічну недоторканість, але яким в найближчому майбутньому

загрожує екологічна небезпека (райони передбачуваних новобудов, озера, ріки

тощо).

Другий етап. Бригади готують необхідні демонстраційні матеріали:

плакати, макети тощо.

Третій етап. Студенти надають свої пропозиції щодо покращення

екологічного стану міста.

Завершення гри. Відбувається обговорення пропозицій щодо поліпшення

екологічного стану конкретних вулиць міста.

Продовження гри. Скласти екологічні маршрути місцевості, де

проживають студенти. Найкращі проекти представляються на студентській

науковій конференції „Родзинка”.

Обладнання: географічна карта міста, де зазначено екологічні проблеми.

Викладач (Приклад): (Вступне слово). Урбанізація − це історичний процес

посилення ролі міст у житті суспільства, що охоплює соціально-професійну,

демографічну структуру населення, спосіб життя, культуру, розміщення

виробничих сил і розселення. Процеси урбанізації зумовлюються об’єктивною

необхідністю концентрації та інтеграції різноманітних форм і видів

матеріальної й духовної діяльності, спілкування, посилення зв’язків між

різними сферами виробництва, науки і культури, що, у свою чергу, підвищує

інтенсивність і ефективність соціальних процесів. Те як людина сприймає

місто, в якому живе, його соціальні й екологічні проблеми, визначає її

376

поведінку як всередині міста, так і поза його межами. Тому важливо дослідити

місце, в якому перебуває більшість людей, та зрозуміти його вплив на здоров’я

людини.

Бригада 1. (Перший приклад). Маршрут пролягає по вулицях Зеленій та

Тарасовій. На їх перехресті розташований автопарк і платна стоянка

приватного автотранспорту. Як відомо основними забруднювачами

атмосферного повітря є пересувні джерела і, зокрема, автотранспорт. Під час

бесіди з директором автопарку, вдалося з’ясувати, що в структурі автопарку

суттєво збільшився обсяг машин із низькими витратами палива на 100 км

пробігу, але оскільки кількість приватних автомобілів у місті постійно зростає,

реальна частка викидів в атмосферу від пересувних джерел збільшилася. Крім

того, досліджуваний район має великі промислові об’єкти та об’єкт

військового призначення. Таким чином, цей район міста можна віднести до

нестабільних та несприятливих з екологічної точки зору. Проте тут є достатньо

великі острівці зелених насаджень, парк та зона відпочинку. Отже є підстави

для ретельного аналізу й внесення пропозицій щодо покращання екологічного

стану цього мікрорайону міста. Зокрема, ... . Студенти дають пропозиції та

обґрунтовують їх.

Бригада 2. (Другий приклад). Основний об’єкт, що забруднює навколишнє

середовище на маршруті є ВАТ «Хімволокно». У структурі викидів названого

підприємства переважають діоксид сірки, оксид вуглецю, тверді домішки,

діоксид азоту, вуглеводні та легкі органічні сполуки. Відмічений значний вміст

бензапірену. У мікрорайоні проживає достатньо велика кількість мешканців.

Отже терміно потрібні рекомендації лікарів, екологів, юристів.

Бригада 3. (Третій приклад). Досліджуваний район знаходиться у

передмісті. На території немає великих промислових об’єктів. Оскільки

територія майже на 40% зайнята мішаними та сосновими лісами, є підстави

класифікувати даний район як відносно екологічно чистий. Але на території

зафіксовано багато несанкціонованих звалищ сміття, які зазвичай

зустрічаються у лісових насадженнях. Під час бесіди з місцевими мешканцями

було з’ясовано, що вони неодноразово зверталися до місцевої влади з

проханням поставити сміттєві баки. На жаль, прохання не задоволене.

Студенти дають пропозиції та обґрунтовують їх.

377

ДОДАТОК З

Розділ II. ТЕХНОЛОГІЯ УНІВЕРСАЛЬНОЇ ПРОДУКЦІЇ

ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ

1. Бульйони відносять до універсальної продукції тому, що вони мають:

1) високу харчову цінність;

2) рідку консистенцію і своєрідний смак;

3) широкий спектр використання.

2. Під час варіння 1 кг візиги, 3 кг дрібної риби, 1 кг рибних відходів у 5,5

дм

води отримаєте бульйон, який використовують для приготування

супів:

1) після розведення у 2,5 - 4 рази;

2) без розведення;

3) після випаровування наполовину.

3. Бульйони з рибних відходів відрізняються від м'ясокісткового

наявністю:

1) більшої кількості глікогену (крохмаль);

2) азотистих основ (аміни, метилгуанідин);

3) більшої кількості розчинних речовин (глютину, емульгованого жиру).

4. Бульйони, які використовуються для приготування заправочних супів,

готують із м'яса, багатого на сполучну тканину та жир тому, що вони:

378

1) ароматні, оскільки містять значну кількість екстрактивних і мінеральних

речовин;

2) містять значну кількість розчинних білків і жиру (насичені);

3) каламутні, оскільки містять багато емульгованого жиру.

5. Сухий залишок кісткових бульйонів (знежирених) дорівнює:

1) 2,54,0%;

2) 5,0 - 6,0%;

3) 7,0 - 9,0%.

6. Бульйон матиме не більше розчинних речовин під час варіння 1 кг м'яса

у вигляді:

1) фаршу;

2) фрикадельок;

3) цілого шматка.

7. Бульйон, в якому варилося м'ясо (боковий та зовнішній шматки

тазостегнової частини яловичини) для заливних страв, буде багатим на:

1) білкові речовини;

2) мінеральні та екстрактивні речовини;

3) глікоген та колаген.

8. Продукти для отримання бульйонів треба заливати водою з

температурою:

1) 15... 25°С;

2) 55 ...75 °С;

3) 95 ...100 °С.

9. При якому порушенні ведення технологічного процесу варіння

бульйонів останні мають каламутний колір:

379

1) використано сировину з багатим вмістом жиру, який своєчасно не видалено;

2) процес варіння бульйонів відбувався при безперервному бурхливому

кипінні;

3) сировину перед використанням не підсмажили.

10. Бульйони, відвари кращої якості утворюються завдяки:

1) настоюванню зварених продуктів у воді;

2) денатурації білків сировини і дифузії розчинних речовин під час варіння;

3) тривалому варінню сировини.

11. Для приготування грибних соусів використовуються бульйони,

отримані з грибів:

1) сухих;

2) свіжих лісових;

3) свіжих тепличних.

12. Соуси білі мають більш ніжну і еластичну консистенцію, ніж червоні

тому, що:

1) загусник був спасерований при температурі 120°С;

2) білки борошняної червоної пасеровки є більш денатуровані;

3) крохмаль борошна зазнав меншої деструкції;

4) термін варіння соусів білих менший, ніж червоних;

5) до білих соусів не додають томатного пюре.

13. Соуси червоні варять 1 годину тому, що:

1) крохмаль повинен бути повністю клейстеризованим;

2) пасеровані коріння повинні бути повністю пом'якшені;

3) консистенція соусів набуває потрібних властивостей.

380

14. Необхідність пасерування борошна обумовлено тим, що:

1) білки не повинні створювати клейковину;

2) частка крохмалю повинна бути декстринізованою;

3) треба отримати борошно червоного кольору;

4) борошно повинно мати приємний смак;

5) борошно не повинно містити вологи.

15. Соуси класифікуються так:

1) на червоні та білі;

2) на основні та похідні;

3) за температурою подавання;

4) за використанням загусників і без них;

5) за використанням масла (вершкового або олії).

16. Фізіологічна значимість соусів полягає у тому, що:

1) страви, які подають із соусами, є більш соковитими, що обумовлює їх краще

засвоювання організмом;

2) соуси збільшують калорійність страв;

3) соуси урізноманітнюють харчування.

17. Технологічна значимість соусів полягає в тому, що вони:

1) сприяють скороченню терміну теплової обробки продуктів тваринного

походження;

2) розширюють асортимент страв;

3) прикривають (роблять менш помітними) деякі недоліки страв;

4) покращують смак та запах страв;

5) підвищують харчову цінність кулінарних виробів.

18. При використанні соусів для відпуску страв слід враховувати: