Литвинов Б.М., Євтушенко М.Д. Сільськогосподарська ентомологія

Подождите немного. Документ загружается.

Шкідники полезахисних лісонасаджень

потрібно 10 – 15 діб. Ново-

утворені жуки прогриза-

ють льотний отвір і вихо-

дять назовні. Літ їх триває

до кінця липня. Жуки до-

датково живляться. Самки

відкладають яйця по од-

ному в тріщини й щілини

кори і заливають їх ріди-

ною, що легко застигає на

повітрі. Відкладання яєць

починається на висоті 1 –

1,5 см і захоплює всю се-

редню частину стовбура.

Ембріональний розвиток

триває 3 – 5 діб. Відро-

джені личинки прогриза-

ють під корою довгі звиви-

сті ходи, кільцями навколо дерева. Ходи заповнюються буровим бо-

рошном. Наприкінці літа личинки вигризають у товщі кори або в

деревині колисочки і залишаються в них до весни наступного року.

За рік розвивається одна генерація. Златка заселяє ослаблені дере-

ва. Може заселяти й здорові дерева, але в такому разі живиця зали-

ває зроблені шкідником ходи, спричинюючи загибель личинок.

Хвойні породи пошкоджують: антаксія чотирицяткова —

Anthaxia quadripunctata L. Трапляється повсюдно. Пошкоджує сос-

ну, ялину, смереку, модрину. Генерація однорічна; златка ребрис-

та бронзова — Chrysobothris chrysostigma L. Трапляється в Карпа-

тах. Пошкоджує сосну, ялину. Генерація дворічна; згарищна злат-

ка — Melanophila acuminata Deg. Трапляється на Поліссі, у Карпа-

тах. Пошкоджує всі хвойні породи. Генерація дворічна.

Чисельність златок знижують хижі клопи — Prostrema

sanguineum Rossi., P. aeneicolle Stein., Xylocoris eursitans Reut., хижі

жуки — Thanasimus formicarius L., Malachius aeneus L., Cylister

oblongum, C. angustatum Hoffm., Platysoma compressum Hbst.,

Rhizophagus dispar Pauk., комахоїдні птахи, особливо дятли. Найча-

стіше личинок заражає браконід — Coeloides melanostigma Ratz. У

вологі роки спостерігається загибель личинок і лялечок від грибних

і вірусних хвороб.

Заходи захисту. Створення оптимально зімкнутих наса-

джень. Приваблення в насадження і охорона комахоїдних птахів,

особливо дятлів. Захист від сисних і хвоєгризучих шкідників, що

ослаблюють дерева, які активно заселяються златками. Видалення

дерев, які значною мірою заселені златками і засихають. У період

льоту жуків — обробка інсектицидами.

Рис. 24.27. Синя соснова златка:

1 — жук; 2 — личинка; 3 — пошкодження

461

Шкідники полезахисних лісонасаджень

Характеристику родини златок наведено в п. 24.1 «Шкідники

листяних порід».

Родина вусачі — Cerambycidae

Чорний сосновий вусач — Monochamus galloprovincialis

Gell. (рис. 24.28) — трапляється повсюдно. Пошкоджує різні види

сосен, зрідка ялину, смереку, модрину.

Жук завдовжки

15 – 25 мм; чорний,

на надкрилах пля-

ми із сірих і рудих

волосків; вусики у

самця чорні, вдвічі

довші за тіло, у сам-

ки — строкаті, довші

за тіло. Яйце розмі-

ром 3,2 – 4,5 мм, дов-

гасте, жовтувато-

біле. Личинка —

35 – 40 мм, біла,

безнога, передньо-

грудний сегмент з

бурим щитком. Ля-

лечка — 20 – 25 мм, жовтувато-біла.

Зимують личинки всередині стовбурів у колисочках. Навесні за-

ляльковуються. Лялечка розвивається впродовж 15 – 25 діб. Ново-

утворені жуки прогризають льотний отвір діаметром 5 – 7 мм і ви-

ходять назовні. Літ жуків починається в середині червня і триває до

вересня. Жуки додатково живляться тонкою корою гілочок і пагонів,

що часто призводить до їх засихання. Самки відкладають по 1 – 2

яйця у вигризені насічки на корі ослаблених дерев. Плодючість —

30 яєць. Через 7 – 14 діб відроджуються личинки і переходять у ко-

ру. Упродовж місяця вони живляться лубом, потім заболонню і де-

ревиною. До осені проточений хід закінчується лялечковою колисоч-

кою поблизу поверхні деревини, в якій личинки залишаються до

весни наступного року. За рік розвивається одна генерація. Деяка

частина личинок у стані діапаузи залишається до двох-трьох років.

Жуки-вусачі світло- і теплолюбні, тому при заселенні віддають пе-

ревагу рідким насадженням, що добре прогріваються.

Хвойні породи дерев пошкоджують багато вусачів, серед яких

найбільш шкодочинними є: блискучогрудий ялиновий вусач —

Tetropium castaneum L., який частіше трапляється на Поліссі й у

Карпатах. Пошкоджує ялину, зрідка інші хвойні породи. Генерація

однорічна; малий чорний ялиновий вусач — Monochamus sutor L.

Пошкоджує ялину, рідше сосну, смереку і модрину. Дає дві генера-

Рис. 24.28. Чорний сосновий вусач:

1 — жук; 2 — личинка; 3 — пошкодження

Шкідники полезахисних лісонасаджень

ції за рік; коротковусий вусач — Spondylis buprestoides L., трапля-

ється повсюдно. Пошкоджує ялину, сосну та інші хвойні породи. Дає

дві генерації за рік.

Вусачів знищують комахоїдні птахи, особливо дятли. Яйцями,

личинками та лялечками живляться хижаки з родин: пістряків —

Cleridae, карапузиків — Histeridae, блищанок — Nitidulidae, плос-

котілок — Cucujidae, коротконадкрилих — Staphylinidae та ін.

У роки з підвищеною вологістю настає масова загибель личинок

від грибних, бактеріальних і вірусних хвороб.

Личинок і лялечок заражають їздці: іхневмоніди — Poemia

notata Holmgr., Neoxorides cotlaris Grav., Helcon aeguator Nees.,

Pyracmon xoridiformis Holmgr., Ephialtes tuberculatus Fouer.; брако-

ніди — Doryctes leucogaster Nees., Habrobracon palpebrator Ratz.,

Atanycolus initiator Nees., A. neesi Marsh., Iphiaulax impostor Scop.

Заходи захисту. Приваблення в насадження комахоїдних

птахів, особливо дятлів. Знищення хвоєгризучих і сисних шкідни-

ків, діяльність яких ослаблює дерева. Своєчасне видалення нежит-

тєздатних дерев, що засихають, і заміна їх молодими. У разі небез-

печної чисельності вусачів — обприскування дерев інсектицидами

під час виходу жуків.

Сірий довговусий вусач — Acanthocinus aedilis L. — трапля-

ється повсюдно. Пошкоджує сосну, рідше ялину, смереку, модрину.

Жук завдовжки 13 – 20 мм, плоский, світло-бурий, надкрила з

двома вузькими темними перев’язями; передньоспинка з чотирма

світлими плямами; вусики у самця майже в 5 разів, у самки — в 1,5

раза довші за тіло; яйцеклад самки довгий, виступає з-під надкрил.

Яйце розміром 2,5 – 3 мм, довгасте, світло-жовте. Личинка завдовжки

30 – 35 мм, безнога, світло-жовта, сплощена, передній край голови

чорний, на передньогрудях дві хітинові пластинки; дихальця круглі;

анальний отвір трипроменевий. Лялечка — 12 – 15 мм, світло-жовта.

Зимують жуки і личинки в овальних колисочках. Літ жуків по-

чинається у квітні й закінчується у червні. Самки відкладають яйця

по одному на дно лійки, просвердленої яйцекладом у нижній части-

ні стовбурів ослаблених і відмираючих дерев. Відроджені личинки

проникають під кору і живляться камбієм, прокладаючи ходи не-

правильної форми. Незадовго до заляльковування личинки самок

переходять у деревину на глибину до 1 см і наприкінці короткого

гачкуватого ходу заляльковуються; личинки самців заляльковують-

ся у товщі кори або під корою в овальних колисочках. Жуки утво-

рюються на початку осені. Личинки, що не встигли завершити роз-

виток, заляльковуються навесні після перезимівлі. За рік розвива-

ється одна генерація.

Заходи захисту ті самі, що й для вусача чорного соснового

та інших видів вусачів.

463

Шкідники полезахисних лісонасаджень

Ряд перетинчастокрилі — Hymenoptera

Родина рогохвости — Siridae

Великий хвойний рогохвіст — Urocerus gigas L. (рис. 24.29) —

трапляється повсюдно. Пошкоджує ялину, смереку, рідше сосну, мо-

дрину.

Самка до 40 мм завдовжки, голова чорна з жовтуватими скроня-

ми, вусики жовті, груди чорні, черевце жовте з чорними трьома —

шістьма сегментами, закінчується довгим яйцекладом. Самець зав-

довжки 25 – 30 см, чорний, вусики жовто-червоні, черевце рудо-

коричневе. Яйце розміром до 1 мм, білувате. Личинка — до 40 мм,

червоподібна, жовтувато-біла, має три пари рудиментарних ніг; ву-

сики одночленикові; голова округла. Лялечка — до 35 мм, біла,

вкрита волосками.

Зимують личинки І і IV віків. У травні — червні, після другої

зимівлі, личинки заляльковуються. Літ рогохвоста триває з червня

по серпень. Додатково не живиться. Тривалість життя імаго стано-

вить від 5 до 8 діб. На 2 – 3-тю добу після вильоту запліднена самка

починає відкладати яйця, розміщуючи їх в ослаблені дерева, а та-

кож у здорові, які мають механічні пошкодження. Самка просверд-

лює яйцекладом у корі й деревині тонкий канал завдовжки від 5 до

40 мм і вміщує в нього від 2 – 3 до 8 яєць. Одна самка робить до 100

таких отворів. При цьому в деревину вносяться спори базидіальних

грибів, що спричинюють гниття. Відроджені через 15 – 18 діб личин-

ки першого віку з настанням осінніх холодів залишаються до весни

поблизу місця відкладання яєць. Упродовж другого року життя ли-

чинки прогризають ходи похило, вгору і всередину стовбура, зав-

довжки до 25 – 30 см, забиваючи їх буровим борошном. Восени, пе-

ред другою зимівлею личинки IV віку спрямовують ходи назовні і в

8 – 12 мм від поверхні стовбура вигризають овальну колисочку, де

Рис. 24.29. Великий хвойний рогохвіст:

1 — імаго; 2 — личинка; 3 — пошкодження

Шкідники полезахисних лісонасаджень

проводять другу половину зимівлі. Генерація дворічна. Пошкоджені

рогохвостами стовбури хвойних дерев активно заселяються комплек-

сом вторинних шкідників, унаслідок чого гинуть.

Великого хвойного рогохвоста супроводжують види, близькі за

особливостями розвитку і шкодочинністю: синій рогохвіст — Sirex

juvencus L. Трапляється в Карпатах, гірському Криму, у Поліссі та

Лісостепу. Пошкоджує сосну, смереку і модрину; фіолетовий рого-

хвіст — S. noctilio F. Трапляється повсюдно. Пошкоджує сосну,

ялину, смереку, рідше модрину.

Чисельність рогохвостів обмежують хижі клопи з родин Nabidae і

Anthocoridae, хижі жуки — туруни, стафіліни, пістрянки, карапузи-

ки, комахоїдні птахи, особливо дятли. Личинок заражають їздці з

родини іхневмонід — Rhyssa persuacoria L., Rh. amoena G.,

Megarhyssa leucographa Schrnk., M.sunerba Schrnk., горіхотворка —

Ibalia leucospoides Hoch.

Заходи захисту. Видалення з лісопосадок ослаблених де-

рев. Недопущення травмування дерев. Запобігання поширенню

хвоєгризучих і сисних шкідників, що спричинюють ослаблення де-

рев. Створення у хвойних насадженнях сприятливих умов для пта-

хів — дуплогніздовиків, насамперед дятлів.

Ряд лускокрилі, або метелики — Lepidoptera

Родина листовійки — Tortricidae

Звійниці, або хвоєвійки, — невеликі метелики з роду Evetria.

Їхні гусениці пошкоджують бруньки і пагони сосен у віці 3 – 15 ро-

ків. Особливо значної шкоди хвоєвійки завдають деревам у наса-

дженнях, що не зімкнулися, або проріджених. Ці пошкодження

призводять до викривлення стовбурів, багатоверхівковоості та зни-

ження росту дерев. На території України найчастіше трапляються

три види хвоєвійок: смоляна, або пагінцева, зимова і літня.

Значна роль в обмеженні чисельності звійниць належить пара-

зитам і хижакам. На гусеницях і лялечках паразитують понад 90

видів їздців: іхневмоніди — Cratichneumon annulator F., Ephialtes

inanis Schr., Lissonota clypealis Thoms., Glypta incisa Grav., G. resi-

nana Hlg., Iseropus roborator F., Pimpla linearis Ratz., P. orbitalis

Ratz., P. variegata Ratz., Scambus brevicornis Grav., S. sadax Htg.,

Theronia atalantae Poda.; браконіди — Orgilus obscurator Nees.,

Chelonus sulcatus Iur., Apanteles octonarius Ratz., A. lineatus Reinh.,

а також мухи-тахіни — Actia crassicornis Meig., A. pilipennis Flln.,

Zenillia resinellae Girsch., Phryxe vulgaris Flln. та ін.

Гусеницями живляться синиці, шпаки, дятли та інші види комахо-

їдних птахів. Метеликів знищують дрімлюги, кажани, павуки, бабки.

Значна загибель гусениць спостерігається у зимовий період при

зниженні температури до –25 …–28 °С.

465

Шкідники полезахисних лісонасаджень

Заходи захисту. Під час закладання насаджень слід відда-

вати перевагу стійким до хвоєвійок видам сосни — кримській, ей-

дарській, Веймутова, кедровій. Не допускати рідких молодих поса-

док сосни. У разі небезпечної чисельності шкідника, на початку від-

родження гусениць, до проникнення їх у бруньки й пагони обробити

дерева біопрепаратами або інсектицидами.

Звійниця пагінцева — Evetria resinella L. (рис. 24.30) — трап-

ляється повсюдно. Пошкоджує сосну звичайну, сосну Банкса, рід-

ше — сосну кримську.

Метелик з розмахом крил 17 – 22 мм; передні крила темно-бурі з

численними поперечними свинцево-блискучими смугами й плямами;

задні крила бурі. Яйце розміром 1 × 0,8 мм, плескато-опукле. Гусени-

ця завдовжки 14 – 16 мм, жовто-бура, з темно-коричневою головою;

анальний щиток світло-коричневий. Лялечка — 10 – 12 мм, темно-

бура; на кінці черевця 10 невеликих гострих шипиків.

Зимують гусениці двічі у пагонах під смоляним напливом. У квіт-

ні — травні, після другої зимівлі, гусениці там само заляльковуються.

Через 12 – 15 діб виходять метелики. Літають у травні — червні. Яй-

ця відкладають по одному на кору біля основи бічних пагонів. Пло-

дючість — 70 – 100 яєць. Через 15 – 20 діб відроджуються гусениці й

вгризаються у пагін. Живиця, що витікає з ранки, утворює смоляний

наплив розміром з горошину, під яким гусениця зимує. З весни до

осені наступного року гусениці живляться у пагоні. Смоляний на-

плив досягає розмірів лісового горіха, під захистом якого гусениця

проводить другу зиму. Розвивається одна генерація за два роки. По-

шкоджені бічні пагони відмирають, центральні — деформуються.

Звійниця зимова — Evetria buoliana Schiff. (рис. 24.31) —

трапляється повсюдно. Пошкоджує сосну звичайну.

Рис. 24.30. Звійниця пагінцева:

1 — метелик; 2 — гусениця;

3 — пошкодження

Шкідники полезахисних лісонасаджень

Метелик з розмахом

крил 18 – 24 мм; передні

крила оранжево-червоні з

поперечними сріблястими

смугами; задні крила те-

мно-сірі. Яйце розміром

0,9 – 1 мм, жовте або ро-

жеве, плоско-опукле. Гу-

сениця завдовжки 17 – 20

мм, червонувато-бура, з

чорною головою і бурим

передньогрудним щит-

ком; анальний щиток те-

мно-жовтий; грудні ноги

коричневі. Лялечка —

11 – 14 мм, світло-бура.

Зимують гусениці в

бруньках, вкритих смо-

ляним напливом. Зни-

ження температури в зимовий період до –25…–28 °С спричинює

смертність значної кількості гусениць. У квітні гусениці переходять

у другу бруньку, потім у пагін. Гусениці часто роблять переходи з

одного пагона в інший. Вся внутрішня частина пагона буває зни-

щена. Пошкоджені пагони викривлюються і засихають. При заміні

основного пагона бічним у молодої сосни стовбур викривлюється, що

зберігається у дорослого дерева. Часто пошкодження верхівкового

пагона призводять до утворення мітлоподібної верхівки.

В останній декаді травня гусениці завершують розвиток і заля-

льковуються біля основи пошкодженого пагона в камері, вистеленій

білою павутиною, в коконі з висохлої смоли. Через 14 – 20 діб почи-

нається літ метеликів, який триває до середини серпня. Яйця від-

кладають по одному на кору верхівкових пагонів поблизу бруньок.

Плодючість — 75 – 100 яєць. Відроджені через 12 – 18 діб гусениці

проникають у бруньки і там зимують під захистом павутини і смо-

ляного напливу. За рік розвивається одна генерація.

Звійниця літня — Evetria duplana Hb. — частіше трапляєть-

ся на Поліссі й у Лісостепу України. Пошкоджує сосну.

Метелик із розмахом крил 13 – 20 мм; передні крила вузькі, зі

значно скошеним зовнішнім краєм, бурі, до верхівки з золотистим

відтінком, упоперек крил чотири перев’язі зі сріблясто-сірих ліній і

рисочок; задні крила сірі. Яйце розміром 0,7 × 0,5 мм, плоско-

опукле. Гусениця завдовжки 11 – 13 мм, світло-оранжева, голова і

анальний щиток світло-жовті, передньогрудний щиток і грудні ноги

світло-коричневі. Лялечка — 7 – 9 мм, темно-коричнева, на кінці

черевця 8 гострих шипоподібних виступів.

Рис. 24.31. Звійниця зимова:

1 — метелик; 2 — гусениця; 3 — пошкодження

467

Шкідники полезахисних лісонасаджень

Зимує метелик у лялечковій оболонці. Метелики починають вихо-

дити на початку квітня, їх літ триває до середини травня. Самки від-

кладають яйця під лусочки бруньок. Плодючість — 75 – 100 яєць. Че-

рез 15 – 20 діб відроджуються гусениці, які спочатку скоблять молоду

хвою, потім вгризаються в середину пагона, що йде в ріст, і проточують

у ньому хід від верхівки до основи. Пошкоджена частина пагона від-

мирає і загинається донизу. Одна гусениця пошкоджує два — три па-

гони. Через пошкодження верхівкового кільця спостерігається кущін-

ня в молодих насадженнях, розвиваються так звані «відьмині мітли».

Після трьох линянь, завершивши розвиток, гусениці спускаються в

нижню частину стовбурів, вигризають у корі еліптичної форми камеру,

вистилають її павутиною і в ній заляльковуються. Новоутворений у

лялечковій оболонці метелик іде на зимівлю. Генерація однорічна.

Родина коконопряди — Lasiocampidae

Сосновий шовкопряд — Dendrolimus pini L. (рис. 24.32) —

трапляється повсюдно. Пошкоджує сосну звичайну, в рідкісних ви-

падках — інші хвойні породи.

Метелик з розмахом крил 60 – 80 мм, забарвлення передніх крил

від жовто-бурого до сіро-коричневого; на кожному крилі три попереч-

ні хвилясті лінії й до середини крила — невелика півмісяцева біла

пляма; у спокійному стані крила складені у вигляді даху; задні

крила сірі, однобарвні. Яйце до 2 мм у діаметрі, спочатку зеленува-

те, пізніше блискучо-сіре. Гусениця останнього віку завдовжки 90 –

100 мм, бурувато-сіра, з рідкими червонуватими волосками; на

спинному боці другого й третього сегментів — темно-голубі плями;

уздовж спини тягнеться ряд ромбічних плям зі світлішою середи-

ною. Лялечка завдовжки 20 – 40 мм, темно-бура, у брудно-сірому

пергаментоподібному коконі.

Рис. 24.32. Сосновий шовкопряд:

1 — самка; 2 — самець; 3 — гусениця; 4 — яйцекладка

Шкідники полезахисних лісонасаджень

Зимують гусениці третього й четвертого віків у лісовій підстилці,

найчастіше поблизу стовбура дерева, окремі особини переходять

неглибоко у ґрунт. Навесні за температури 10 °С у місці залягання

гусениці переповзають по стовбурах у крону і починають живитися

молодою хвоєю, пошкоджують також травневі пагони й бруньки.

Живляться у сутінкові та передсвітанкові години. За весь період

розвитку одна гусениця з’їдає 20 – 35 г хвої, причому 2 – 3 г восени і

18 – 32 г навесні. Гусениці-самці проходять 6, гусениці-самки —

7 віків. Заляльковуються у першій половині червня серед хвої на

гілках або на стовбурах дерев. Через 20 – 25 діб виходять метелики.

Їх літ триває до середини липня. Метелики позитивно фототропічні.

Після запліднення самки відкладають яйця на хвоїнки групами

по 20 – 150 штук. Плодючість — у середньому 300 яєць. Через 14 –

20 діб відроджуються гусениці, які живляться хвоєю цього року, об-

гризаючи хвоїнки по боках у верхівковій частині. Гусениці другого

віку обгризають хвою по всій довжині. Полинявши ще раз, у жовтні

гусениці переходять на зимівлю. Генерація однорічна.

Об’їдання хвої спричинює ослаблення дерев, засихання гілок і

заселення їх короїдами, вусачами, златками.

Чисельність соснового шовкопряда знижують понад 60 видів па-

разитів і хижаків. Відкладені яйця заражають їздці-яйцеїди —

Telenomus verticillatus Kieffer., T. tetramomus Thomps., Trichogram-

ma sp., гусениць і лялечок — браконіди — Apanteles ordinarius

Ratz., A. liparidis Bouche, A. solitarius Ratz., Rogas esenbecki Ytg.,

R. geniculator Nees., Meteorus versicolor Wesm.; іхневмоніди —

Apechtis capulifera Kriechb., A. rufata Gmel., Pimpla instigator L.,

Ipoplectis viduata Grav.; мухи-тахіни — Masicera silvatica Fall.,

M. sphingivora R.-D., Sturmia inconspicua Mg., Blepharipoda

scutellata R.-D., Ernestia laevigata Mg., Lypha dubia Fll. та ін. Гусе-

ницями й лялечками живляться красотіли, мурашки із роду

Formica і птахи — зозуля, іволга, сойка.

У вологу погоду спостерігаються епізоотії внаслідок зараження

грибними, бактеріальними та вірусними хворобами.

Заходи захисту. Приваблення в насадження і охорона ко-

махоїдних птахів. При чисельності, що перевищує 400 – 500 гусениць

на одне дерево, — обробка у ранньовесняний період біопрепаратами

або інсектицидами лісової підстилки та окоренкових частин дерев.

Родина п’ядуни — Geometridae

П’ядун сосновий — Bupalus piniarius L. (рис. 24.33) — трап-

ляється повсюдно. Пошкоджує сосну звичайну, рідше ялину, смере-

ку та інші хвойні породи.

Метелик з розмахом крил: самка 35 – 40 мм, самець — 30 – 35 мм.

Передні крила самки рудувато-бурі із затемненою верхівкою і двома

469

Шкідники полезахисних лісонасаджень

темно-бурими поперечними перев’язями; вусики ниткоподібні; передні

крила самця темно-бурі з жовтуватими довгастими плямами посере-

дині; вусики перисті. Яйце розміром 1,2 × 0,5 мм, світло-зелене. Гусе-

ниця 30 – 40 мм завдовжки, гола, зеленувата, з жовтувато-білими сму-

гами на спині й боках тіла; дві пари черевних ніг; голова плоска, з

трьома широкими світлими смугами. Лялечка завдовжки 7 – 15 мм,

жовтувато-бура, блискуча, із загостреним зморшкуватим кремастером.

Зимують лялечки у лісовій підстилці, у невеликому заглибленні,

без кокона. Літ метеликів починається з кінця травня і триває

впродовж місяця. Максимум припадає на першу половину червня.

Літають удень за температури понад 11 °С. Вночі летять на світло.

Метелики додаткового живлення не потребують і вже на другу добу

починають відкладання яєць.

Самка відкладає яйця рядками, по 7 – 30 штук на стару хвою.

Плодючість — 150 – 200 яєць. Нижній поріг розвитку становить 8 °С.

Відроджені через 10 – 20 діб гусениці виїдають на хвоїнках минулого

року довгасті жолобки, не торкаючись жилки. Пошкоджені хвоїнки

вкриваються краплями застигаючої живиці й засихають. Гусениці

останніх віків з’їдають хвоїнку цілком, залишаючи невеликі пеньки.

Наприкінці серпня і у вересні п’ядун пошкоджує хвою цього року.

За час тривалого розвитку одна гусениця з’їдає в середньому 100

хвоїнок, або 3,5 г хвої. Масові пошкодження призводять до ослаб-

лення й засихання дерев.

За час розвитку гусениці-самки проходять шість віків, гусениці-

самці — п’ять. У вересні — жовтні гусениці залишають кормові дерева

і переходять у лісову підстилку, де через 2 – 3 доби заляльковуються і

залишаються там до весни. За рік розвивається одна генерація.

Супровідними видами є: п’ядун квітковий сосновий — Eupithecia

indigata Hbn. Трапляється повсюдно. Пошкоджує сосну, рідше яли-

Рис. 24.33. П’ядун сосновий:

1 — самець; 2 — самка; 3 — гусениця; 4 — пошкодження