Литвинов Б.М., Євтушенко М.Д. Сільськогосподарська ентомологія

Подождите немного. Документ загружается.

Шкідники полезахисних лісонасаджень

живлення, звільняються від бурового борошна, виштовхуючи його

крізь невеликі отвори в корі. Гусениці проходять 8 віків. У серпні —

вересні коконуються і залишаються в ходах до весни. Генерація

дворічна.

Склівка найчастіше заселяє дерева, починаючи з дворічного ві-

ку. В пошкоджених місцях утворюються калюсні напливи і здуття.

У разі значних пошкоджень дерева відстають у рості, часто відми-

рають. У дерев віком понад 10 років склівка може заселяти весь

стовбур. Близьким до склівки великої видом є склівка мала топо-

лева, або темнокрила — Paranthrene tabaniformis Rott.

Гусениць і лялечок склівок заражають їздці з родин: іхневмо-

нід — Lissonota sp., браконід — Macrocentrus marginator Nees.,

Microchelonus starki Tel., Vipio deseror L., тахіни — Leskia aurea Fll.,

Pelatachina tibilis Fll. та ін. Шкідника активно знищують птахи,

особливо дятли. У роки з високою вологістю гусениці гинуть від хво-

роб.

Заходи захисту. Вирубування і знищення окремих дерев,

що є осередками розмноження склівки. Обрізування і спалювання

гілок, заселених гусеницями до вильоту метеликів. Обробка ниж-

ньої частини стовбурів інсектицидами.

Родина листовійки — Tortricidae

Зелена дубова листовійка — Tortrix viridana L. (рис.

24.10) — трапляється повсюдно. Пошкоджує дуб черешковий, особ-

ливо його ранню форму, а

також дуб пухнастий на

Південному березі Криму.

Метелик з розмахом

крил 18 – 23 мм; передні

крила і груди яскраво-

зелені, задні крила й черев-

це сірі. Яйце розміром 0,7 –

0,8 мм, округле, сплощене,

спочатку світло-жовте, піз-

ніше бурувато-сіре. Гусени-

ця завдовжки 17 – 20 мм,

сіро-зелена; голова темно-

коричнева, передньогруд-

ний і анальний щитки ко-

ричневі або зеленувато-

жовті, грудні ноги чорні.

Лялечка — 9 – 11 мм, тем-

но-бура, кремастер з вісь-

мома дрібними гачкуватими

щетинками.

Рис. 24.10. Зелена дубова листовійка:

1 — метелик; 2 — гусениця; 3 — лялечка;

4 — пошкодження

431

Шкідники полезахисних лісонасаджень

Зимують запліднені яйця під щитками на корі молодих гілок.

Ембріональний розвиток відбувається у лютневі відлиги й навесні

за нижнього порогу розвитку 3,5 °С. Гусениці відроджуються на-

прикінці квітня — на початку травня, в період набрякання бру-

ньок раннього дуба. Без їжі гусениці витримують не більше 3 – 5

діб. Спочатку вони вгризаються всередину набряклих бруньок і

живляться в них до відокремлення листків. З розпусканням листя

пошкоджують його, пухко обплітаючи розетку павутиною. Пізніше

звивають із шовковинок трубки або живуть під скрученим краєм

листка. Спочатку скелетують, у старшому віці з’їдають листя пов-

ністю. Розвиток гусениць триває 19 – 25 діб, проходячи 5 віків. Пе-

ред заляльковуванням гусениця підгинає край листкової пластин-

ки на нижній бік, закріплюючи її краї павутиною, і в цьому укрит-

ті заляльковується. Розвиток лялечки триває 10 – 15 діб. Перед

виходом метелика лялечка висувається назовні. Літ метеликів по-

пуляції розтягнутий і триває близько двох місяців (червень — ли-

пень). Самка відкладає по 2 – 3 яйця на потовщеннях між річними

пагонами, на рубчиках біля основи черешків листків, у розвилках

гілочок, біля бруньок та в інших місцях, де є нерівності кори, і

прикриває їх бурувато-сірим щитком із виділень придаткових ста-

тевих залоз.

Метелики відкладають яйця як на ранню, так і на пізню форми

дуба, не віддаючи переваги одній із них. Стійкість пізніх форм дуба

пояснюється пізніми строками розвитку бруньок і листя. Гусениці,

що відроджуються на пізніх формах дуба, не в змозі подолати тверді

тканини бруньок і гинуть від голоду. Плодючість — 50 – 100 яєць.

За рік розвивається одна генерація.

Загибель шкідника відмічається взимку при зниженні темпера-

тури до –27…–30 °С, навесні, якщо строки відродження гусениць не

збігаються із фазою розкриття бруньок, і влітку (липень, серпень), у

суху й жарку погоду, що спричинює засихання відкладених яєць.

Яйця заражають Trichogramma evanescens Westw. та інші яйце-

їди. На гусеницях і лялечках паразитує понад 90 видів ентомофагів.

Гусениць заражають іхневмоніди — Scambus annulatus Kiss.,

S. calobatus Grav., Apophua nigridens Forst., браконіди — Microdus

rufipes Nees., Ascogaster rufidens Wesm., A. guadridentata Nees., в

лялечках розвиваються іхневмоніди — Apechtis rufata Gmel.,

Pimpla instigator Fabr., P. turionellae L., хальциди — Brachimeria

intermedia Nees. та ін.

Гусеницями зеленої дубової листовійки живляться лісові мураш-

ки, туруни, мертвоїди, хижі клопи — подізуси, птахи, особливо

шпаки.

У вологі роки спостерігається загибель шкідника від бактеріаль-

них, грибних і вірусних хвороб.

Шкідники полезахисних лісонасаджень

Бруньки, листя дуба та інших листяних порід пошкоджує багато

інших видів листовійок: листовійка-товстунка глодова — Archips

crataegana Hb., розанова листовійка — A. rosana L., листовійка-

товстунка строкатозолотиста — A. xylosteana L., листовійка

приморозкова — Exapate congelatella Cl., листовійка різнокольоро-

ва плодова — Acleris variegana Den. et Schiff., листовійка кривовуса

смородинна — Pandemis ribeana Hb. та ін.

Особливості розвитку й шкодочинності супровідних видів листо-

війок викладено в розд. 20.

Заходи захисту. При закладанні полезахисних лісонаса-

джень слід віддавати перевагу пізнім формам дуба. Приваблення в

насадження комахоїдних птахів. При чисельності понад 0,5 кладки

яєць на 1 м гілок потрібно на початку масового відродження гусе-

ниць застосувати біопрепарат або інсектицид.

Родина чубатки (зубницеві) — Notodontidae

Дубова чубатка — Peridea anceps Goeze (рис. 24.11) — трап-

ляється повсюдно. Пошкоджує дуб.

Метелик з розмахом крил 45 – 60 мм, передні крила сірого й чер-

воно-жовтого кольору з трьома нечіткими зубчастими лініями і кіль-

кома буруватими плямами перед зовнішнім краєм. Яйце розміром

1,5 × 0,9 мм, молочно-біле, матове, півкулястої форми з плескатою

основою. Гусениця до 60 мм завдовжки, гола, з темно-зеленою смугою

на спині, облямована білою лінією; по боках червоні з жовтими края-

ми косі смужки, голова зелена з чотирма жовтими рисочками. Ляле-

чка завдовжки 30 – 40 мм, темно-бура, блискуча, у м’якому довгасто-

му коконі, кремастер у вигляді невеликої шишечки.

Зимує лялечка в коконі в лісовій підстилці. Виліт метеликів по-

чинається наприкінці квітня — на початку травня, при досягненні

середньодобової температури 17 °С. Літають увечері та вночі. Не-

вдовзі після вильоту відкладають яйця від кількох штук до кількох

десятків в один шар на тонкі гілки (до 1 см) та на стовбури. Плодю-

чість самки — до 300 яєць. Ембріональний розвиток триває 10 – 14

Рис. 24.11. Дубова чубатка:

1 — метелик; 2 — гусениця

433

Шкідники полезахисних лісонасаджень

діб. Гусениці відроджуються наприкінці травня — у першій декаді

червня. Спочатку вони скелетують листя, у другому віці об’їдають з

країв, пізніше — грубо об’їдають листя, не зачіпаючи великі жилки.

Гусениці розвиваються 36 – 42 доби, проходячи за цей час 5 віків.

Заляльковуються на початку липня під кронами в лісовій підстилці

на глибині до 5 см, де й залишаються до весни наступного року. За

рік розвивається одна генерація. Частина лялечок шкідника впадає

у діапаузу до 2 – 3 років.

Осередки масового розмноження найчастіше виникають у моло-

дих і середньовікових насадженнях переважно паросткового похо-

дження. Осередки мають локальний характер.

На гусеницях і лялечках паразитують їздці: іхневмоніди —

Campoplex talcator F., Sispasis alboguttatus Grav., браконід —

Apanteles tibialis Curt.; мухи-тахіни — Bactromyia aurulenta Mg.,

Phryxe vulgaris Fall., Echinomyia lurida F., Thelaria nigripes Fabr.,

Bigenichaeta setipennis Fall. та ін.

Гусениць винищують великий і малий красотіли, мурашки з ря-

ду Formica, комахоїдні птахи.

У вологі роки в осередках шкідника виникають епізоотії грибних

хвороб, що призводить до масової загибелі гусениць і загасання

спалаху дубової чубатки.

Заходи захисту. Приваблення в насадження комахоїдних

птахів. У разі чисельності, що перевищує 1 – 3 гусениці на 1 м гілок,

або пошкодження більш як 10 % листя — обробка осередків шкід-

ника біопрепаратами або інсектицидами.

Лунка срібляста (зубниця-буцефал срібляста) — Phalera

bucephala L. (рис. 24.12) — трапляється повсюдно. Пошкоджує дуб,

липу, березу, тополю, в’яз, вільху, рідко — плодові.

Метелик з розмахом крил 50 – 60 мм; передні крила сріблясто-

сірі; у зовнішньому кутку кожного крила по великій місяцеподібній

золотисто-жовтій плямі, облямованій з внутрішнього боку подвій-

ною темною лінією; задні крила білуваті з сіруватим відтінком. Яй-

це розміром 0,8 – 0,9 мм з плоскою основою; нижня половина яйця

Рис. 24.12. Лунка срібляста:

1 — метелик; 2 — гусениця; 3 — лялечка

Шкідники полезахисних лісонасаджень

темно-зелена, верхня — світла, з темною цяткою посередині. Гусе-

ниця завдовжки 50 – 60 мм, волохата, з 10 переривчастими жовти-

ми смугами й жовтими поперечними перетинками на кожному сег-

менті; голова чорна з двома смугами, що утворюють трикутник,

спрямований вершиною назад. Лялечка завдовжки 30 – 40 мм, тем-

но-бура, матова, кремастер плоскуватий, розділений на дві частини,

які, в свою чергу, також роздвоєні.

Зимують лялечки в ґрунті. Можуть діапаузувати до двох років.

Виліт метеликів відбувається наприкінці травня — у червні. Літ

розтягнутий і триває до серпня. Самка відкладає яйця на нижній

бік листків групами в один шар по 15 – 40 яєць. Середня плодю-

чість — 250 яєць. Ембріональний розвиток триває 12 – 15 діб. Від-

роджені гусениці перших двох віків живуть разом, скелетуючи лис-

тя. Починаючи з третього віку вони розповзаються невеликими гру-

пами і продовжують живлення, грубо об’їдаючи листя. За 40 – 45 діб

розвитку гусениці проходять п’ять віків. За цей час одна гусениця

з’їдає в середньому 20 дубових листків (10 – 12 г). Починаючи з 15

липня і до 20 вересня гусениці переходять у ґрунт і на глибині 3 –

6 см (окремі особини — до 10 – 15 см) заляльковуються, не утворюю-

чи кокони. Генерація однорічна. Лялечки переносять тривале за-

топлення. Масові спалахи мають осередковий характер.

Чисельність лунки сріблястої знижують деякі комахи-паразити.

Яйця заражають трихограма, Telenomus brevis Thoms., T. mayti

Kieff.; гусениць і лялечок: іхневмоніди — Barylypa longicornis

Bravus, Syspasis alboguttatus Grav., Coclichneumon singularis Bert.,

Enicospilus touznicri Voll.; браконід — Apanteles tibialis Curt.; халь-

цид — Winthemia cruentata Rd.; мухи-тахіни — Exorista fallax Mg.,

Drino inconspicua Mg., Tachina magna Gig. та ін. Птахи гусениць не

їдять.

Загасання масового розмноження лунки сріблястої зумовлюється

найчастіше загибеллю гусениць старших віків від грибних та інших

хвороб, що сягає в окремі роки 90 %.

Заходи захисту. За чисельності, що перевищує 1 – 3 гусе-

ниці на 1 м гілок, або пошкодження більш як 10 % листя — обробка

осередків шкідника біопрепаратами або інсектицидами.

Родина п’ядуни — Geometridae

П’ядун-обдирало плодовий — Erannis defoliaria Cl. (рис.

24.13) — трапляється повсюдно. Пошкоджує листяні лісові й плодові

породи, віддаючи перевагу дубу.

Метелик-самець з розмахом крил 30 – 35 мм; передні крила світ-

ло-жовті або буро-жовті з двома темними вигнутими поперечними

лініями, що облямовують серединне світле поле; у центрі крила чор-

на пляма; задні крила світло-жовті, вкриті темно-бурим пилком.

Самка безкрила, 11 – 13 мм завдовжки, темно-жовта з чорними

435

Шкідники полезахисних лісонасаджень

плямами на спині й черевці. Яйце розміром 0,5 – 0,7 мм, спочатку

жовте, пізніше — світло-оранжеве. Гусениця завдовжки 30 – 35 мм,

спинний бік червоно-бурий, уздовж спини подвійна чорна лінія,

нижній бік жовтий з двома лініями, голова жовто- або червоно-бура.

Лялечка — до 15 мм, темно-бура, блискуча, з V-подібним відростком

на кінці тіла.

Зимують відкладені яйця. Гусениці відроджуються у квітні. Спо-

чатку пошкоджують бруньки, що розпускаються, пізніше скелету-

ють і прогризають листя, у старших віках повністю з’їдають листко-

ву пластинку. При масовому розмноженні значною мірою оголюють

крону дерев. Гусениці проходять 5 віків за 30 – 35 діб розвитку. За-

вершивши живлення, гусениці залишають кормове дерево, перехо-

дять у поверхневий шар ґрунту або під лісову підстилку і там заля-

льковуються. У стадії лялечки залишаються впродовж 3 – 4 міс. Ви-

хід метеликів відбувається у вересні — жовтні. Метелики-самці лі-

тають у вечірній та нічний час. Після запліднення самка відкладає

яйця в тріщини кори, розвилки гілок, лусочки бруньок. Плодю-

чість — 200 – 300 яєць. Відкладені яйця залишаються до весни. За

рік розвивається одна генерація.

На листяних лісових породах в окремі роки відмічається значна

шкодочинність п’ядунів, близьких за особливостями розвитку до

п’ядуна-обдирала плодового: зимовий п’ядун — Operophthera bruma-

ta L., п’ядун-обдирало каймистий — Erannis marginaria F., п’ядун-

обдирало сірий — E. leucephaearia Den. et Schiff.

У зимовий період за температури –30…–35 °С настає масова за-

гибель яєць. У зниженні чисельності значну роль відіграють кома-

хи-паразити та хвороби. Яйця заражають Trichogramma cacoeciae

March., T. evanescens Westw., Telenomus paeviceps Först.; гусе-

ниць — браконіди — Rogas rossicus Westw., Meteorus ictericus Nees.,

Apanteles dilectus Hall., A. immunis Hall. На гусеницях і лялечках

Рис. 24.13. П’ядун-обдирало:

1 — самка; 2 — самець; 3 — гусениця

Шкідники полезахисних лісонасаджень

паразитують іхневмоніди — Itoplectis maculator F., Aphanistes

armatus Wesm., Ophion luteus L., Agrypon flaveolatum Grav., мухи-

тахіни — Blondelia nigripes Fll., Compsilura concinnata Vg.,

Phorocera obscurus Fll. та інші — понад 120 видів.

Заходи захисту. Рано навесні, до розпускання бруньок, за

наявності більш як 5 яєць на 1 м гілок — обробка овіцидами. Під

час розпускання бруньок при чисельності, що перевищує 9 гусениць

на 1 м гілок, або при пошкодженні більш як 10 % бруньок — обпри-

скування біопрепаратами чи інсектицидами.

Характеристику родини п’ядунів див. розд. 20.

П’ядун жовтовусий — Biston hispidaria Shiff. — трапляєть-

ся повсюдно. Пошкоджує 19 листяних порід, віддаючи перевагу дубу.

Розмах крил метелика-самця — 32 – 36 мм; передні крила буро-

сірі з поперечними темними лініями; задні крила світло-сірі з нечіт-

кою темною поперечною смугою; вусики жовті, гребінчасті; самка

завдовжки 14 – 16 мм, безкрила, черевце сіре, вздовж спинного боку

дві темно-бурі смуги, вусики ниткоподібні. Яйце розміром 0,6 мм,

світло-жовте. Гусениця завдовжки 32 – 36 мм, світло-жовта, уздовж

спини жовта смуга; голова жовта з коричневим малюнком. Лялеч-

ка — 15 – 17 мм, червоно-бура, кремастер з двома тонкими розвил-

ками.

Зимують сформовані метелики в лялечкових оболонках у ґрунті.

Метелики виходять рано навесні за середньодобової температури,

близької до 0 °С. Літають з 19 до 22 години. Позитивно фототропіч-

ні. Після запліднення самка відкладає яйця на шорстку кору товс-

тих і середніх гілок, по 10 – 90 яєць у кладці. Плодючість — 200 –

600 яєць. Метелик-самка живе до 7 – 9 діб, яйця відкладає впро-

довж трьох діб. Ембріональний розвиток триває 20 – 26 діб. Гусени-

ці відроджуються наприкінці квітня — на початку травня, в період

розкриття бруньок на ранній формі дуба. Гусениці молодших віків

вигризають невеликі отвори, в подальшому об’їдають листки з кра-

їв, в останніх віках повністю з’їдають листкову пластинку. Гусениці

проходять 5 віків. Насамперед пошкоджуються середня й нижня

частини крони. У червні, завершивши живлення, гусениці залиша-

ють кормове дерево, заглиблюються в ґрунт на 7 – 15 см і в земля-

них колисочках заляльковуються. Наприкінці жовтня формується

метелик, який залишається до весни наступного року в лялечковій

оболонці. За рік розвивається одна генерація.

Листяні породи пошкоджують інші п’ядуни, близькі за особливо-

стями розвитку і характером заподіюваної шкоди до п’ядуна жовто-

вусого: п’ядун-шовкопряд буросмугастий — Licia hirtaria Cl., п’ядун

тополевий — Biston strataria Hufn., п’ядун березовий — Biston

hetularia L., п’ядун фруктовий — Poecilopsis pomonaria Hbn., п’ядун

пухнастий — Alsophila aescularia Den. et Schiff. та ін.

437

Шкідники полезахисних лісонасаджень

Гусениць і лялечок жовтовусого п’ядуна і супровідних видів зара-

жають численні паразитичні й хижі комахи. Однак основною причи-

ною згасання масового розмноження є поліедрена — хвороба гусениць.

Заходи захисту. При чисельності, що перевищує 8 – 9 гусе-

ниць на 1 м гілки, або при пошкодженні 10 % листя — обробка де-

рев біопрепаратами чи інсектицидами. До виходу самок із ґрунту —

накладання на стовбури клейових поясів. У розсадниках проведен-

ня розпушування ґрунту в пізньолітній та осінній періоди.

Родина коконопряди — Lasiocampidae

Кільчастий шовкопряд — Malacosoma neustria L. — трап-

ляється повсюдно. Пошкоджує дуб, тополю, липу, в’язові, плодові

дерева та деякі кущі.

Найчастіше масові розмноження кільчастого шовкопряда відбу-

ваються в розріджених насадженнях, що добре прогріваються. У

вологі роки настає масова загибель шкідника від хвороб.

Чисельність кільчастого шовкопряда знижує багато хижаків і

понад 100 видів паразитів, особливо яйцеїд Telenomus laeviusculus

Ratz. Тому в роки масового розмноження шовкопряда потрібно в

осінньо-зимовий період зрізати його яйцекладки і залишати їх до

весни з метою збереження і випуску яйцеїда-теленомуса.

Особливості розвитку, шкодочинності й комплексу заходів захис-

ту насаджень від кільчастого шовкопряда викладено в розд. 20.

Спорідненим видом кільчастого шовкопряду є дубовий коконо-

пряд — Lasiocampa quercus L., що розвивається в одному поколінні

за рік.

Родина хвилянки — Lymantriidae

Золотогузка — Euproctis chrysorrhoea L. (рис. 24.14) — тра-

пляється повсюдно. Пошкоджує понад 50 видів листяних порід: дуб,

яблуню, грушу, абрикос, терен; меншою мірою — берест, клен та-

тарський, акацію білу та інші листяні породи.

Рис. 24.14. Золотогузка:

1 — метелик; 2 — гусениця; 3 — лялечка;

4 — яйцекладка; 5 — пошкодження

Шкідники полезахисних лісонасаджень

Метелик з розмахом крил 30 – 40 мм; крила, груди і черевце

сніжно-білого кольору; на кінці черевця пучок золотистих (у самки)

або бурих (у самця) волосків; вусики гребінчасті, блідо-жовті. Яйце

округле, 0,5 мм у діаметрі, світло-жовте. Гусениця завдовжки 35 –

40 мм, сірувато-чорна, з бородавками й пучками жовтувато-бурих

волосків; уздовж спини проходять дві червоно-бурі смуги, по бо-

ках — білі переривчасті смуги, на 9-му і 10-му сегментах — по одній

червоній бородавці, в яких відкриваються вивідні протоки залоз; на

тергітах перших двох сегментів черевця розміщені отруйні волоски

з порожнинами, в які відкриваються залози, що виділяють отруту;

волоски, потрапляючи на шкіру людини, спричинюють сильне по-

дразнення. Лялечка завдовжки 12 мм, у пухкому бурувато-сірому

коконі, чорно-бура, з рудими волосками на тілі, кремастер з гачко-

подібними щетинками.

Зимують гусениці другого — третього віків у зимових гніздах із

листків, щільно скріплених павутиною на кінцях пагонів. Гніздо

розділене на камери, в яких знаходяться гусениці. Навесні, під час

розпускання бруньок гусениці залишають гніздо і починають живи-

тися бруньками, а пізніше — листям. За розрахунками, 2400 – 2500

гусениць можуть знищити до 100 % листя дерева зі стовбуром діа-

метром 20 – 60 см.

Нижній поріг розвитку гусениць становить +12 °С, температур-

ний оптимум — 26 – 28 °С. Розвиток гусениць триває 30 – 40 діб; за

цей час самці проходять 5, самки — 6 віків. Наприкінці травня —

на початку червня вони заляльковуються в пухких коконах поодин-

ці або групами серед листя, на корі, в розгалужених сучках, іноді на

траві. Через 15 – 20 діб вилітають метелики, які не потребують до-

даткового живлення. Невдовзі вони починають відкладати яйця.

Активні у вечірні й нічні години. Яйця відкладають на нижню по-

верхню листка у вигляді валика і вкривають їх золотистими волос-

ками зі свого черевця. Кожна кладка налічує 200 – 300 яєць. Ембрі-

ональний розвиток триває 15 – 20 діб. Відроджені гусениці трима-

ються разом, скелетують листя, стягують їх павутиною в щільне

гніздо і, досягши ІІ – ІІІ віків, залишаються всередині гнізда до вес-

ни наступного року. Генерація однорічна.

Чисельність золотогузки знижують понад 90 ентомофагів, з яких

10 видів мух-тахін. Гусениць заражають їздці з родин: іхневмонід —

Gregopimpla inguisitor Scop., Itoplectis alternans Grav., Pimpla

instigator F., браконід — Rogas praetor Wesm., Meteorus versicolor

Wesm., Apanteles inclusus Ratz., A. liparidis Bouche, хальцид —

Brachymeria intermedia Nees., птеромалід — Eurytoma verticillata

F., родини мух-тахін — Exorista larvarum L., Compsilura concinnata

Mg., Pales pavida Mg. та ін.

У весняно-літній період гусеницями живляться зозулі та іволги;

у зимовий час — синиці, сойки. Загасанню спалахів масового роз-

439

Шкідники полезахисних лісонасаджень

множення золотогузки сприяють також грибні, бактеріальні та ві-

русні хвороби.

Заходи захисту. Приваблення в насадження комахоїдних

птахів. За наявності двох зимових гнізд на дерево — обробка біо-

препаратами або інсектицидами в період масового переходу гусе-

ниць до активного живлення. Ручне збирання (за допомогою сека-

тора) та спалювання зимових гнізд.

Непарний шовкопряд — Ocneria dispar L. (рис. 24.15) —

трапляється повсюдно. Пошкоджує понад 300 видів рослин. Однак

незважаючи на багатоїдність віддає перевагу дубу, тополі та плодо-

вим.

Самка з розмахом крил до 75 мм; черевце товсте, масивне, вкри-

те густими бурими волосками; крила бруднувато-білі з чорними

зигзагоподібними лініями; вусики чорні, слабкогребінчасті. Самець

з розмахом крил до 45 мм, черевце тонке, вусики бурі, перисті; кри-

ла бурувато-сірі з поперечними смугами, задні крила бурі зі світлі-

шою бахромою. Яйце розміром 0,8 – 1,3 мм, жовтувате, сплощене.

Гусениця завдовжки 50 – 75 мм, сірувато-бура, волосиста, на тергі-

тах перших п’яти сегментів по дві сині, а на останніх — по дві чер-

воні бородавки, по боках дрібні червонуваті бородавки; голова жов-

та; у першому і другому віках вкриті довгими волосками з пухирце-

подібними здуттями посередині (аерофори), які сприяють перене-

сенню гусениць вітром часто на значні відстані. Лялечки-самки

37 мм, лялечки-самці — 18 мм завдовжки, темно-коричневі, майже

чорні, матові, в іржаво-бурих волосках.

Рис. 24.15. Непарний шовкопряд:

1 — самець; 2 — самка; 3 — яйцекладка; 4 — гусениця;

5 — лялечка; 6 — пошкодження