Литвинов Б.М., Євтушенко М.Д. Сільськогосподарська ентомологія

Шкідники виноградної лози

останніх віків прогризають наскрізні отвори. За час розвитку п’ять

разів линяють. Активні в ранкові й денні години; перед заходом

сонця ховаються. Потурбовані гусениці падають на землю і згорта-

ються в кільце. На початку цвітіння винограду вони залялькову-

ються в коконах під відсталою корою, під опалим листям, у верхніх

шарах ґрунту.

Через 14 – 18 діб вилітають метелики, які не живляться, відкла-

дають яйця групами від кількох десятків до двох сотень на нижній

бік листків. Плодючість — 400 – 600 яєць. Через 8 – 10 діб відро-

джуються гусениці, які живляться на листі до досягнення другого —

третього віків, після чого, приблизно у серпні, переходять у місця

зимівлі. За рік розвивається одна генерація.

Основної шкоди, що призводить до значних втрат врожаю, гусе-

ниці завдають навесні, пошкоджуючи бруньки під час їх набубня-

віння і розпускання. Масове розмноження шкідників має осередко-

вий характер. Це пояснюється тим, що метелики пістрянок не розлі-

таються на далекі відстані.

Чисельність виноградної пістрянки знижують жужелиці, кокци-

неліди, золотоочки, хижі клопи, личинки мух-сирфід, павуки.

Гусениць і лялечок заражають їздці-іхневмоніди з родів Scam-

bus, Nitobia, Habrocryptus і мухи-тахіни — Nemorilla maculosa Mg.,

N. floralis Fll., Elodia tragica Mg. та ін.

Заходи захисту. Обробіток ґрунту в період заляльковуван-

ня гусениць. При чисельності понад 2 – 3 гусениць на один кущ —

обприскування біопрепаратами або інсектицидами.

Родина молі-блищанки — Heliozelidae

Виноградна кружкова міль — Holocacista rivillei Stt. —

трапляється в Криму. Пошкоджує виноград.

Метелик з розмахом крил 4 мм; передні крила коричневі з біли-

ми, блискучими плямами; задні крила темно-коричневі, бахрома

крил довга, сірувато-біла; вусики ниткоподібні. Гусениця завдовжки

3 мм, жовтувата, голова коричнева, глибоко заходить у другий сег-

мент. Лялечка розміром 2,5 мм, світло-жовта.

Зимують гусениці, що завершили живлення, під відсталою ко-

рою на штамбах та рукавах винограду. В квітні заляльковуються і

через 10 – 12 діб вилітають метелики, які живуть до 7 діб. Тому

невдовзі після вильоту паруються і самки починають відкладати

яйця, розміщуючи їх на жилках листка. Відродившись через 5 – 7

діб, гусениці вгризаються в середину листка і живляться паренхі-

мою, утворюючи міну. Міна спочатку змієподібна, пізніше стає

круглою, діаметром 1,5 – 2 мм. Завершивши розвиток, гусениця

прогризає в міні зовнішній отвір з верхнього боку листка і там же

заляльковується. Через 8 – 10 діб вилітають метелики другого по-

411

Шкідники виноградної лози

коління. На Південному березі Криму виноградна кружкова міль

розвивається в трьох поколіннях. Масовий літ першого покоління

спостерігається у червні, другого — в липні, третього — у вересні.

У разі значного пошкодження листки обпадають. Гусениці остан-

нього покоління, завершивши живлення, залишають міни і пере-

ходять у місця зимівлі.

Заходи захисту. Чищення зі штамбів відмерлої кори та

спалювання її. При чисельності 3 – 5 мін шкідника на один лис-

ток — обробка системними інсектицидами.

Види комах, що завдають шкоди виноградній лозі

в окремі роки

Ізофія кримська — Isophya taurica Br. (рис. 23.9) — родина

справжні коники — Tettigoniidae. Трапляється лише на Південному

березі Криму. Пошкоджує листя винограду.

Червонокрила цикадка — Zydina flammigera Geoffr. (рис.

23.10) — родина цикадки — Cicadelidae. Трапляється повсюдно. Ви-

смоктує соки з нижнього боку листків винограду.

Трипс виноградний — Drepanothrips reuteri Uzel. — родина

трипси — Thripidae. Трапляється повсюдно. Висмоктує сік із

листків винограду.

Златка вузькотіла виноградна — Agrilus derasofasciatus

Lac. (рис. 23.11) — родина златки — Buprestidae. Трапляється в

Криму, Закарпатті та місцями на півдні лісостепової зони. Пошко-

джує виноград.

Жук розміром 5 – 6 мм, бронзово-зелений з металічним блис-

ком; задня частина тіла звужена; вусики короткі, пильчасті. Ли-

чинка плоска, вузька, з сильно розширеною передньою частиною,

білуватого кольору. Жуки літають у другій половині травня до кін-

ця липня. Личинки живуть і живляться під корою виноградних

штамбів і багаторічних рукавів. Іноді пошкоджують деревину па-

Рис. 23.9. Ізофія кримська

Рис. 23.10. Червонокрила цикадка

Шкідники виноградної лози

гонів. Унаслідок по-

шкоджень луб’яного

шару окремі гілки або

весь кущ в’януть і

засихають.

Виноградний каптурник — Psoa vinnensis Hrbst. — родина

каптурників, або несправжньокороїдів — Sostrichidae. Личинки

розвиваються в пагонах виноградної лози.

Кукурудзяний гнойовик — Pentodon idiota Hrbst. (рис.

23.12) — родина пластинчастовусі — Scarabaeidae. Трапляється по-

всюдно. Жуки пошкоджують кореневу шийку, личинки — корені

винограду.

Виноградна галиця — Janetiella oenophila Haimh. — роди-

на галиці — Cecidomyiidae. Трапляється в Криму. Личинки мінують

листя винограду. В місцях занурення утворюється двосторонній гал.

Заходи захисту винограду від шкідників

на плодоносних виноградниках

Період спокою

1. Перекопування ґрунту в міжряддях, внесення добрив, поливи.

2. Вирізання пошкоджених і хворих пагонів, очищення штамбів і

рукавів від відсталої кори з наступним їх спалюванням.

3. Ранньовесняне обприскування овіцидами за температури не

нижче +4 °С для знищення червців, щитівок, кліщів.

4. Для пригнічування кореневої філоксери внесення в ґрунт фу-

мігантів (гексахлорбутадієн — 200 – 250 кг/га або емульсія сіркову-

глецю — 800 – 1000 кг/га) відповідно до інструкцій.

5. У зоні, вільній від філоксери, виконання низки карантинних

заходів для запобігання проникненню цього небезпечного шкідника.

Рис. 23.11. Златка вузькотіла виноградна:

1 — жук; 2 — личинка; 3 — пошкоджений пагін

Рис. 23.12. Кукурудзяний

гнойовик

413

Шкідники виноградної лози

Фаза від набубнявіння і розпускання бруньок

до утворення на пагонах 3 – 4 листків

Одне-два обприскування інсектицидами проти кримського ско-

саря, виноградної листовійки, пістрянки, борошнистого червця,

п’ядунів та інших шкідників.

Фаза від відокремлення бутонів у суцвіття

до зав’язування ягід (кінець травня — червень)

Одне-два обприскування біопрепаратами або інсектицидами

проти гронової, двольотної листовійок та інших шкідників.

Фаза росту ягід — початку їх достигання

1. Два-три обробітки ґрунту, спрямованих на знищення личинок

мармурового хруща, скосаря кримського, гусениць виноградної

листовійки та інших шкідників, що знаходяться в ґрунті.

2. Обробка біопрепаратами проти гронової та двольотної листо-

війок.

На маточниках підщепних лоз

1. Від розпускання бруньок до утворення на пагонах перших

5 – 6 листків — обприскування інсектицидами для знищення лис-

тової філоксери.

2. Від утворення на пагонах 10 – 12 листків до періоду спокою —

одне-два обприскування для знищення листової філоксери та лис-

тогризучих шкідників.

 Запитання для самоконтролю

1. Опишіть розвиток філоксери і захист від неї виноградної лози. 2. Схарак-

теризуйте гронову та інші види листовійок і захист від них виноградної лози.

3. Перелічіть заходи захисту від шкідників плодоносних і маточних насаджень

винограду.

Шкідники полезахисних лісонасаджень

24. ШКІДНИКИ ПОЛЕЗАХИСНИХ ЛІСОНАСАДЖЕНЬ

Значення полезахисних лісонасаджень, особливо у східних райо-

нах України, дуже велике. Вони запобігають пиловим бурям, зни-

жують негативний вплив суховіїв, запобігають змиву ґрунтів, змі-

нюють мікроклімат на прилеглих полях, сприяють збільшенню чи-

сельності комахоїдних птахів.

Одним із негативних чинників, що затримують ріст, розвиток і

довголіття лісонасаджень, є шкідливі види комах. У перші роки

життя дерев шкоди завдають в основному багатоїдні шкідники, з

6 – 8-річного віку насадження заселяються сисними, хвоє- та листо-

гризучими видами. Після змикання крон зростає число видів, що

пошкоджують скелетні частини ослаблених дерев — короїди, злат-

ки, вусачі. Нерідко шкідники розмножуються у великій кількості,

завдаючи величезної шкоди лісонасадженням, знищуючи значну

частину хвої та листя. Відомо, що навіть одноразова втрата листя,

яка перевищує 50 %, негативно позначається на стані крони, оскі-

льки листя, що відростає заново, не досягає параметрів весняного. У

разі цілковитого одноразового об’їдання листя втрачається 40 %

приросту, дворазового — 60 %, триразового — повна втрата прирос-

ту й загибель дерев. Хвойні породи навіть після одноразового

об’їдання глиці, як правило, усихають.

Ефективніший захист полезахисних лісонасаджень від шкідни-

ків можливий лише за умови глибоких знань їх біології, фенології,

динаміки чисельності та особливостей завданої шкоди.

У цьому розділі наводиться опис найнебезпечніших шкідників та

заходів захисту від них полезахисних лісонасаджень.

24.1. Шкідники листяних порід

Ряд твердокрилі, або жуки — Coleoptera

Родина пластинчастовусі — Scarabaeidae

Травневі хрущі — Melolontha. Найбільш численні і шкодо-

чинні два види — травневий хрущ західний — M. melolontha

L., який заселяє західні області від лінії Харків — Зміїв — Новомо-

сковськ — Запоріжжя — Одеса, і травневий хрущ східний —

M. hippocastani F. (рис. 24.1), що заселяє області на сході від за-

значеної межі. Пошкоджують лісові та плодові культури.

415

Шкідники полезахисних лісонасаджень

Жуки 21 – 31 мм

завдовжки, тіло

видовжено-овальне,

чорного або черво-

но-бурого кольору;

надкрила видовже-

но-овальні, з п’ять-

ма вузькими реб-

рами; передньо-

спинка бура; пігі-

дій у західного

травневого хруща

витягнутий у дов-

гий вузький відрос-

ток, у східного — прямовисний, витончений, заокруглений на вер-

хівці; вусики 10-членикові; у самця велика вигнута булава із семи

однакових пластинок, у самки — невелика, 6-членикова. Яйце роз-

міром 1,5 – 2 мм, кулясте, біле. Личинка — до 60 мм, С-подібно ви-

гнута, біла; голова світло-бура; вусики 4-членикові; анальний отвір

у вигляді поперечної щілини. Лялечка жовтувато-біла, з двома від-

ростками на верхівці черевця.

Зимують личинки й жуки в ґрунті. Літ жуків починається в

останній декаді квітня і триває більше місяця. Початок льоту збіга-

ється з початком розпускання листя на деревах. Масовий вихід жу-

ків відмічається за температури ґрунту 9 – 14 °С на глибині 10 см.

Літають у сутінках і вночі, рідше вдень. Пошкоджують бруньки, ли-

стя дерев і кущів. В окремі роки з низькою відносною вологістю по-

вітря в період льоту жуки живляться зав’язями плодових культур —

яблуні, сливи, абрикоса. Після спарювання самки зариваються в

ґрунт на глибину 10 – 15 см і відкладають по 20 – 30 яєць у два-три

заходи. Плодючість — 60 – 70 яєць.

Після останнього заходу відкладання яєць жуки гинуть, не вихо-

дячи з ґрунту. Через 25 – 30 діб відроджуються личинки, які до осе-

ні живляться дрібними корінчиками та перегноєм. У весняно-літній

період здійснюють горизонтальні та вертикальні переміщення,

концентруючись у шарах ґрунту з вологістю 6 – 7 % і температурою

17 – 20 °С. У вересні личинки заглиблюються в ґрунт на 1 м і глиб-

ше. Це пов’язано з невисокою холодостійкістю личинок. Їх загибель

починається за температури –0,7…–1 °С. Розвиток личинок триває

4 роки. Після кожної перезимівлі личинки піднімаються у верхні

горизонти ґрунту, переходять у наступний вік і продовжують жив-

лення. Після третьої перезимівлі у червні — липні линяють востан-

нє і заляльковуються в земляній колисочці на глибині 20 – 50 см.

Лялечка розвивається 30 – 40 діб. Новоутворені жуки залишаються

в земляній колисочці до весни.

Рис. 24.1. Травневі хрущі:

1 — західний хрущ; 2 — східний хрущ; 3 — личинка

Шкідники полезахисних лісонасаджень

Генерація чотирирічна. На крайньому півдні може бути трирічною.

Личинки старших віків завдають істотних пошкоджень кореням дерев-

них порід та інших культур. Особливо сильно потерпають унаслідок

пошкоджень сіянці та саджанці у розсадниках і молодих посадках.

Чисельність хрущів різко знижується в холодні й малосніжні зи-

ми внаслідок вимерзання личинок. У вологі роки личинки гинуть

від ряду хвороб (вірусна віспа — Entomoxvirus melolonthae, водян-

ка — Morator lamelicorniarum, мікроспоридіоз — Nosema melolon-

thae, які вражають жирове тіло, зелена мускардина — Metarrhizium

anisopliae, молочна хвороба — Bacilus fribourgensis та ін.).

На личинках хрущів паразитують оси сколії — жовтолоба, волоса-

та, шестикрапкова, оса Tiphia femorata F., ряд мух-тахін — Dexiosoma

cannium F., Dexia rustica F., D.vacua Fall., Microphthalma disjuncta

Wd., Pexopsis aprica Mg., нематода Psammomermis Korsakovi Polozh.;

на жуках — Hyperesteina longicornis Fall., H.subcinerea K. Zin. та ін.

Жуків знищують зозуля, дрімлюга, сиворакша, одуд, грак, галка,

сойка, боривітер, кібчик, сорока, шпак, іволга, жулан, кажани та ін.

Личинками і лялечками живляться кроти, борсуки, їжаки.

Заходи захисту. Приваблення у лісонасадження та охорона

комахоїдних птахів. Закладання розсадників не ближче ніж за

200 – 300 м від насаджень, що є місцем зосередження жуків. У роз-

садниках при чисельності понад 5 личинок на 1 м

— внесення в

ґрунт гранульованих інсектицидів. Розпушування ґрунту в розсад-

никах на початку масового льоту жуків. В льотні роки знищення

жуків на кормових рослинах за допомогою обробки інсектицидами.

На молодих посадках — струшування жуків на підстилки в ранкові

години з наступним їх знищенням.

Родина листоїди — Chrysomelidae

Дубова блішка (альтика дубова) — Haltica quercetorum

Foudr. — трапляється повсюдно. Пошкоджує дуб, ліщину, вербу.

Жук розміром 4,5 – 5,2 мм, синьо-зелений, блискучий; тіло видов-

жено-овальне, опукле; надкрила з довгастою складкою по боках;

задні ноги стрибальні. Яйце завдовжки 0,8 – 0,9 мм, видовжене, жо-

втувато-біле. Личинка — 7 – 9 мм, чорна; голова блискуча; на спині

поперечні ряди дрібних блискучих бородавок, що мають щетинки.

Зимують статевонезрілі жуки в підстилці, дуплах та щілинах ко-

ри дерев. У період розпускання листя виходять із місць зимівлі і

додатково живляться, вигризаючи в листі невеликі отвори. В травні

відбувається спарювання. В середині травня і першій декаді червня

самки відкладають яйця на нижній бік листків купками по 10 – 30 в

кожній. Ембріональний розвиток триває 10 – 14 діб. Відроджені ли-

чинки перший час тримаються разом, скелетуючи листя. У міру ро-

сту розповзаються і прогризають у листках отвори. Пошкоджене ли-

стя буріє і засихає. Розвиток личинок триває 22 – 28 діб, після чого

417

Шкідники полезахисних лісонасаджень

вони залишають кормове дерево і заляльковуються в щілинах кори

та підстилці. На розвиток лялечки потрібно 10 – 14 діб. Наприкінці

липня — у серпні жуки виходять і додатково живляться на листі. У

вересні переходять на зимівлю. За рік розвивається одна генерація.

Дубова блішка завдає шкоди деревам різного віку, але віддає пе-

ревагу молодим насадженням дуба.

Велике значення у зниженні чисельності дубової блішки нале-

жить хижому клопу цикрона голуба — Zicrona coerulea L.

Заходи захисту. У разі загрозливої чисельності шкідни-

ка — застосування інсектицидів.

Тополевий листоїд — Chrysomela populi L. — трапляється

повсюдно. Пошкоджує усі види тополі та верби.

Жук завдовжки 10 – 12 мм, металічно-зелений або синій з черво-

нувато-жовтими надкрилами, зачорненими в кутках. Яйце розміром

1,5 мм, видовжено-овальне, жовтувате. Личинка завдовжки 8 –

12 мм, жовтувато-біла, з чорними ногами і головою; по всьому тілу

розкидані чорні бородавки і плями. Личинка має запах, що нагадує

запах кориці. Лялечка 11 мм, білувато-жовта з чорним рисунком.

Зимують статевонезрілі жуки під опалим листям і на поверхні

ґрунту. Виходять навесні, у першій декаді травня за температури

повітря 12 – 13 °С і починають додатково живитися, прогризаючи у

листках наскрізні отвори. Після запліднення самки відкладають

яйця на нижньому боці листків купками по 20 – 60 в кожній. Пло-

дючість — 220 – 500 яєць. Ембріональний розвиток триває 8 – 12

діб. Відроджені личинки перший час тримаються разом, скелетуючи

листя. У міру росту розповзаються і живляться окремо, прогризаючи

у листі наскрізні отвори. Розвиток личинок триває 16 – 20 діб. У пер-

шій половині липня заляльковуються на листі у положенні вниз

головою. Жуки, що вийшли, додатково живляться і наприкінці лип-

ня — на початку серпня відкладають яйця. Личинки другої генера-

ції завершують свій розвиток у вересні і заляльковуються. Через 8 –

10 діб утворюються жуки, які залишаються на зимівлю. За рік роз-

вивається дві генерації.

Тополевий листоїд при масовому розмноженні особливо значної

шкоди завдає молодим насадженням.

Листя тополь і в’язових порід можуть пошкоджувати супровідні

види листоїдів: осиковий листоїд — Melasoma saliceti Wse., в’язовий

листоїд — Galerucella luteola Müll.

Заходи захисту. В роки масового розмноження листоїдів —

обробка посадок інсектицидами.

Родина короїди — Ipidae (Scolytidae)

Лубоїд ясеневий строкатий — Hylesinus fraxini Panz. (рис.

24.2) — трапляється повсюдно. Пошкоджує ясен, рідше дуб, бук,

клен, ліщину, бузок, волоський горіх, яблуню, грушу, маслину.

Шкідники полезахисних лісонасаджень

Жук завдовжки 2,5 – 3,5 мм, чорний з бурими надкрилами, густо

вкритий світлими лусочками, що утворюють строкатий малюнок;

передньоспинка звужена до голови; надкрила з глибокими крап-

частими борозенками; черевце косо зрізане до верхівки надкрил.

Личинка розміром 3 – 3,5 мм, безнога, кремово-біла, дещо зігнута в

бік черевця; тіло вкрите рідкими волосками. Лялечка вільна, зав-

довжки 3 – 3,5 мм, у напівпрозорій білій оболонці.

Зимують жуки групами в корі окоренкової частини дерева, іноді

нижче від рівня ґрунту. Літ починається в третій декаді квітня і

триває до середини червня. Жуки додатково живляться, вигризаючи

ходи в розвилках гілок і біля бруньок. Шкідник заселює слабкі й

зрубані дерева, переважно в середній частині стовбура з перехідною

і тонкою корою, а також товсті гілки. Маточний хід прокладається

від 2,5 до 8 см з проникненням у заболонь. Ходи на стоячих деревах

частіше всього спрямовані знизу вгору, на повалених — у різних

напрямках. Ембріональний розвиток відкладених яєць триває 24 –

25 діб. Відроджені личинки проточують густо розміщені ходи, що не

перетинаються, завдовжки від 3 до 6 см. Їх розвиток відбувається

впродовж двох місяців. Лялечкові колисочки розміщують у заболо-

ні, частково проникаючи в деревину. Основна маса жуків виходить

наприкінці червня — у липні. Окремі личинки й лялечки трапля-

ються до серпня.

Жуки, що вийшли для додаткового живлення, вгризаються в ко-

ру і виїдають неправильної форми (мінні) ходи, де більша частина з

них залишається до весни. У місцях вгризання й додаткового жив-

лення утворюються болісні напливи. Генерація однорічна.

Подібними видами, що мають багато спільного в розвитку та

шкодочинності, є лубоїд великий ясеневий — Hylesinus crenatus F.,

лубоїд маслиновий — H. oleiperda F., лубоїд в’язовий — Pteleobius

vittatus F.

Рис. 24.2. Лубоїд ясеневий строкатий:

1 — жуки; 2 — пошкодження

419

Шкідники полезахисних лісонасаджень

У зменшенні чисельності короїдів особлива роль належить хи-

жакам. Відкладеними яйцями, личинками та лялечками в ходах

живляться хижі клопи з родин Nabidae і Anthocoridae — Prostrem-

ma aeneicolle Stein., P. sanguineum Rossi., Dufouriellus ater Duf.,

Lyctocoris campestris Fall.; хижі жуки з різних родин — Tachyta

nana Gyll., Thanasimus formicazius L. (мурашкожук), Malachius

aeneus L., Platysoma frontale Pk., Rhisophagus bipustulatus F.,

Cerylon histeroides F., Litrogus connexus Geoffz. та багато інших.

Короїдів знищують комахоїдні птахи, особливо дятли. Личинок і

лялечок заражають їздці-браконіди — Bracon caudatus R., B. stabilis

Wesm., B. longicaudis R., Coeloides melanostigma R., C. bostrichorum

G., Dendrasoter middendorf Ratz. та ін.

Заходи захисту. Постійний нагляд за станом полезахисних

лісонасаджень. Приваблення і охорона комахоїдних птахів. Бороть-

ба з листогризучими шкідниками, діяльність яких призводить до

ослаблення дерев. Видалення в осінньо-зимовий період заселених

короїдами дерев, що засихають. Обробка інсектицидами заселених

лубоїдами дерев (особливо нижніх частин стовбурів) під час виходу

й льоту жуків.

Характеристику родини короїдів Ipidae див. п. «Шкідники хвой-

них порід».

Дубовий заболонник — Scolytus intricatus Ratz. (рис. 24.3) —

трапляється повсюдно. Пошкоджує дуб, рідше бук, граб, каштан,

березу, тополю, клен та інші листяні породи.

Жук завдовжки 2,5 – 4 мм, темно-бурий, надкрила червонувато-

бурі, без блиску; проміжки між рядами крапок у косих зморшках;

передньоспинка блискуча; черевце прямо скошене, без зубчиків;

зовнішній край надкрил

гладенький.

Зимують личинки в

проточених ходах. Напри-

кінці квітня — у травні

заляльковуються. Через

10 – 12 діб виходять жуки.

Літ їх спостерігається у

червні. Впродовж 10 – 15

діб жуки додатково жив-

ляться молодими гілочками

та їх розгалуженням. Спо-

чатку роблять поверхневі

погризи, потім повністю

вгризаються в глибину, роб-

лячи ходи до 0,4 – 0,6 см

завдовжки. Вид моногам-

ний. У червні — липні сам-

Рис. 24.3. Дубовий заболонник:

1 — жук; 2 — пошкодження

Литвинов Б.М., Євтушенко М.Д. Сільськогосподарська ентомологія

Подождите немного. Документ загружается.