1) Показники, для визначення яких достатньо даних Балансу (ф. №1-м) –
показники ліквідності, платоспроможності, фінансової незалежності та
структури капіталу, обчислюють так само, як і для підприємств, що
складають балансові звіти згідно з П(С)БО 2, оскільки нумерація рядків
збережена для тих статей, що залишились в ф. №1-м.
2) Для аналізу показників, обчислення яких здійснюється за допомогою
ф.№2-м, треба враховувати, що показники “чистий дохід” відображено в
рядку 030 ф. №2-м, “чистий прибуток” – у рядку 190 ф. №2-м, для
обчислення деяких показників слід використовувати дані аналітичного
обліку.
3) Для оцінки показників майнового стану обов’язково необхідно залучати дані
аналітичного бухгалтерського обліку.
Таким чином, з викладеного можна дійти висновку, що здійснюючи оцінку
фінансового стану будь-якого підприємства, потрібно проаналізувати відносні
показники, що дають змогу зосередити увагу на “точка” успіху чи невдачі в
діяльності конкретного підприємства, але не завжди зроблені на цій підставі
висновки щодо боротьби з конкурентами є беззаперечними. Перед тим як
зробити висновки щодо стану речей на підставі обчислених коефіцієнтів,
доцільно ретельно проаналізувати як верхню частину показника (чисельник), так
і нижню (знаменник).
Фінансовому аналітику слід пам’ятати, що значення показника набуває
реального змісту лише порівняно з галузевими стандартами та відповідними
показниками підприємства за попередні періоди, тобто в динаміці або з раніше
окресленими орієнтирами.
Підкреслимо, що аналітик залежно від мети та завдань аналізу в кожному
конкретному випадку може самостійно обирати оптимальний саме для цього
випадку комплекс показників оцінки фінансового стану. Всі показники
перебувають у тісному взаємозв’язку між собою. Тому оцінити реальний
фінансовий стан підприємства за рік можна лише на основі використання певного
комплексу коефіцієнтів з урахуванням впливу на їх зміни різних чинників.
3. Вертикальний та горизонтальний процентні аналізи
Горизонтальний (часовий) аналіз полягає в порівнянні абсолютних
величин за статтями балансу (вартості активів та зобов’язань) за два суміжні
періоди, а також, при можливості, у динаміці за ряд періодів (кварталів).
Порівняння можна здійснювати шляхом визначення відхилення показників за
абсолютними величинами, тобто на скільки порівнювана величина більша або
менша за ту, з якою порівнюють, або за допомогою відносних показників, тобто
на скільки відсотків (разів) порівнювальна величина більша або менша за ту,
яку визначили базу порівняння.
Вертикальний аналіз – це структурний аналіз абсолютних величин, який
дає змогу за даними відносних величин вивчити структуру активів та
зобов’язань, тобто частку (відсоток) окремих їх видів у загальній сумі розділів