Курсова робота - Система моніторингу фінансового стану підприємства (на укр.)

Подождите немного. Документ загружается.

коефіцієнта зносу і коефіцієнта придатності від обраного методу нарахування

амортизації. Іншими словами, коефіцієнт зносу не відображає фактичної

зношеності основних засобів, так само як і коефіцієнт придатності не дає точної

оцінки їх поточного стану.

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства необхідно

починати із загальної характеристики прибутковості окремих напрямків

діяльності підприємства, а також опису динаміки зміни прибутковості

протягом аналізованого періоду. Окремо розглядаються та порівнюються між

собою результати основної діяльності, інших операцій і діяльності підприємства

в цілому, визначається вид діяльності, від якого підприємство одержало

основний дохід, та прибутковість/(без)збитковість основної діяльності підпри-

ємства. Розглядаючи основну діяльність, рекомендується особливу увагу

приділяти маржинальному прибутку, наявність і зростання якого свідчать про

потенційну можливість прибуткового продажу продукції. Слід визначити, під

впливом яких основних причин змінювалися обсяги одержуваного прибутку

протягом аналізованого періоду. Якщо результати діяльності підприємства

багато в чому визначаються інвестиційною та фінансовою діяльністю, необхідні

їх докладний аналіз і контроль та додаткові дані аналітичного обліку.[21]

Аналіз ліквідності підприємства. Мета аналізу ліквідності - оцінити

здатність підприємства вчасно в повному обсязі виконувати короткострокові

зобов'язання за рахунок поточних активів. Залежно від того, які активи

обираються для забезпечення оплати, визначаються різні види показників

ліквідності.

Ліквідність у загальному розумінні означає здатність цінностей легко

перетворюватися в гроші, тобто в абсолютно ліквідні засоби. Платоспромож-

ність - це можливість підприємства наявними матеріальними ресурсами вчасно

погасити свої термінові зобов'язання. Ліквідність можна розглядати:

 як час, необхідний для продажу активу;

 як суму, отриману від продажу активу.

Ці аспекти тісно пов'язані між собою: часто можна продати актив дуже

швидко, але зі значною знижкою в ціні. Тому ліквідність - це здатність

підприємства перетворювати свої активи в гроші для покриття своїх

необхідних платежів у міру настання їх термінів і швидкість здійснення цього.

Отже, поняття платоспроможності і ліквідності підприємства дуже близькі,

але друге є більш ємним: від ступеня ліквідності залежить платоспроможність.

Наслідками низького рівня ліквідності є неспроможність підприємства

сплатити свої поточні борги і зобов'язання, що приводить, у свою чергу, до

обов'язкового продажу довгострокових фінансових вкладень і активів, а в іншому

випадку - до зниження прибутковості, неплатежів і банкрутства.[6]

Тяжкі наслідки через низьку ліквідність або її відсутність у клієнта -

юридичної особи мають і кредитори, оскільки відбувається затримка сплати

відсотків і суми боргу, у крайньому випадку - часткова або повна втрата

безповоротного боргу.

Всі активи підприємства залежно від ступеня їх ліквідності, тобто від

здатності і швидкості перетворення в грошові кошти, можна умовно поділити на

такі групи:

1. Найбільш ліквідні активи (А

) - суми по всіх статтях коштів, які можуть

бути використані для здійснення поточних розрахунків негайно. До цієї групи

відносяться також і короткострокові фінансові вкладення (цінні папери).

2. Активи, які швидко реалізуються (А

), - активи, для перетворення яких

у готівку необхідний певний час. До цієї групи можна віднести дебіторську

заборгованість, платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної

дати, та інші оборотні активи. Ліквідність їх різна і залежить від суб'єктивних і

об'єктивних факторів: кваліфікації фінансових службовців, взаємовідносин

підприємства з платниками та їх платоспроможності, умов надання кредитів

покупцям, організації вексельного обороту та інших факторів.

3. Активи, які повільно реалізуються (А

), - найменш ліквідні активи - це

запаси і витрати. Ліквідність цієї групи залежить від своєчасності відвантаження

продукції, швидкості і правильності оформлення банківських документів,

швидкості платіжного документообігу в банку, від якості і попиту на

продукцію, її конкуренто- та платоспроможності, форми розрахунків і т.ін.

4. Активи, які важко реалізуються (А

), - це активи, призначені для

використання в господарській діяльності протягом тривалого часу. До цієї

статті можна віднести статті розділу І активу балансу «Необоротні активи".

Отже, перші три групи активів (А

, А

) є більш ліквідними, ніж інше

майно підприємства.

Пасиви балансу залежно від ступеня зростання термінів погашення

зобов'язань групуються так:

1. Найбільш термінові зобов'язання (П

) - кредиторська заборгованість,

позики для працівників, інші короткострокові пасиви.

2. Короткострокові пасиви (П

) - короткострокові позикові кредити

банків та інші позики, що підлягають погашенню протягом 12 місяців після

звітної дати.

3. Довгострокові пасиви (П

) - довгострокові кредити банків, позикові

кошти та інші довгострокові пасиви.

4. Постійні пасиви (П

) - статті розділу І пасиву балансу. [10]

Підприємство вважається ліквідним, якщо його поточні активи

перевищують короткострокові зобов'язання.

Підприємство може бути більше чи менше ліквідним або у нього

взагалі може бути відсутня ліквідність. Для оцінки реального ступеня

ліквідності підприємства спочатку необхідно здійснити аналіз ліквідності

балансу.

Ліквідність балансу - це ступінь покриття боргових зобов'язань

підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші відповідає

терміну погашення платіжних зобов'язань.

Вона залежить від ступеня відповідності величини наявних платіжних

засобів величині боргових зобов'язань.

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються такі

умови:

>П

;

>П

;

>П

; (1.15)

<П

Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточні активи

перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язково

виконується остання нерівність. Це означає наявність у підприємства власних

оборотних коштів, тобто дотримується мінімальна умова його фінансової

стійкості.

Недотримання будь-якої з перших трьох нерівностей означає, що

ліквідність балансу більшою чи меншою мірою відрізняється від абсолютної.

Аналіз ліквідності балансу є наближеним. Більш детальним є аналіз

ліквідності за допомогою фінансових коефіцієнтів. Крім того, такий підхід на

практиці використовується набагато частіше.

Коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття, коефіцієнт

загальної ліквідності) дає загальну оцінку ліквідності активів, вказуючи на

те, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню

поточних зобов'язань. Він характеризує здатність підприємства виконувати

короткострокові зобов'язання (за виключенням доходів майбутніх періодів,

резервів майбутніх витрат і платежів) за рахунок усіх поточних активів.

Розраховується за формулою:

321









ПП

ААА

лпот

, (1.16)

- Норматив коефіцієнта покриття дорівнює від 1 до 2. Це свідчить

про можливості підприємства погашати поточні зобов'язання. Такий підхід

пояснюється сформованою практикою, відповідно до якої при ліквідації

активів їхня продажна ціна на аукціоні складає приблизно половину їхньої

ринкової вартості.

Через те, що при нормальних обставинах підприємство ніколи не ліквідує

свої оборотні активи, коефіцієнт покриття не є абсолютним показником

здатності повернути борги. Він характеризує тільки наявність оборотних

активів, а не їх якість. [12]

Коефіцієнт прогнозної (термінової, проміжної, швидкої) ліквідності,

який характеризує здатність підприємства виконувати короткострокові

зобов'язання за рахунок більш ліквідної частини поточних активів (грошові

кошти, короткострокові фінансові вкладення, непрострочена дебіторська

заборгованість (рахунки до одержання) і готова продукція на складі).

Коефіцієнт розраховується за такою формулою:

8,06,0







ПП

АА

лпр

(1.17)

Коефіцієнт абсолютної (миттєвої) ліквідності, що відображує здатність

підприємства виконувати короткострокові зобов'язання за рахунок вільних

коштів і короткострокових фінансових вкладень. Цей показник найточніше

відтворює мобільність грошових коштів підприємства. Він розраховується за

формулою:

2,0







ПП

лабс

(1.18)

Цей коефіцієнт показує, яка частина поточних зобов'язань може бути

погашена негайно. Теоретичне значення цього коефіцієнта має бути не меншим

0,2-0,25.

Коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської

заборгованості розраховується як відношення дебіторської заборгованості до

кредиторської заборгованості:







ПП

КЗ

ДЗ

(1.19)

Значне перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською

завжди створює загрозу фінансовій стійкості підприємств і призводить до

необхідності залучення додаткових джерел фінансування.

Слід зауважити, що показники ліквідності, значення яких нижчі за

нормативні, не можна розглядати як безумовно негативну характеристику

управлінської діяльності на підприємстві (вони можуть свідчити про те, що

керівництво підприємства розумно використовує кредитну різницю як

додатковий капітал до терміну його повернення кредитору та не боїться

ризикувати, або виникають у періоди швидкого зростання виробництва, коли

всі ресурси задіяні у справу чи на перших стадіях реалізації інвестиційних

проектів). [26]

Аналіз ділової активності підприємства. У широкому розумінні ділова

активність означає весь спектр зусиль, спрямованих на просування фірми на

ринках продукції, праці, капіталу. У контексті аналізу фінансово-господарської

діяльності цей термін розуміється в більш вузькому значенні - як поточна

виробнича і комерційна діяльність підприємства. Ділова активність виявляється в

динамічності її розвитку, досягненні поставлених цілей, ефективному

використанні економічного потенціалу, розширенні ринків збуту.

Для оцінки рівня ефективності використання ресурсів підприємства, як

правило, використовують різні показники оборотності.

На практиці найчастіше використовуються такі показники ділової

активності.

Коефіцієнт оборотності активів. За допомогою даного коефіцієнта

оцінюється ефективність використання фірмою всіх наявних ресурсів незалежно

від джерел їх залучення. Він характеризує, наскільки ефективно

використовуються активи з точки зору обсягу реалізації, тому що показує,

скільки гривень реалізації припадає на кожну гривню, вкладену в активи

підприємства, іншими словами - скільки разів за звітний період активи

обернулися в процесі реалізації. Чим вищий оборот, тим ефективніше

використовуються активи. Коефіцієнт визначається як відношення чистої

реалізації до середньої вартості активів:

2/))4.(280.)3.(280.(1

035.2

грргррф

рф

КО





(1.20)

Цей коефіцієнт варіюється залежно від галузі, відображаючи особливості

виробничого процесу. При порівнянні значення даного показника для різних

компаній або для однієї компанії за різні періоди необхідно перевірити, чи

забезпечується однаковість в оцінці середньорічної вартості активів. Крім того,

слід мати на увазі, що за інших рівних умов показник оборотності активів буде

тим вищий, чим більш зношеними є основні фонди підприємства.[3]

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки

оборотів зробили за рік засоби, вкладені в розрахунки, або скільки разів у

середньому протягом звітного періоду дебіторська заборгованість

перетворюється в грошові кошти. Він обчислюється як відношення загального

обсягу реалізації до середнього розміру дебіторської заборгованості:

2/)4.)600./520.(3.)600./520.((1

035.2

грррSгрррSф

рф

КО

ДЗ





(1.21)

Чим більший цей коефіцієнт, тим швидше підприємство одержує плату

від своїх кредиторів. Його порівнюють із середньогалузевими коефіцієнтами,

значеннями коефіцієнта підприємства за попередні періоди. Крім того,

коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості корисно порівнювати з

коефіцієнтом оборотності кредиторської заборгованості. Такий підхід дозволяє

порівняти умови комерційного кредитування, якими підприємство користується

в інших фірмах, з тими умовами, які підприємство надає іншим підприємствам.

Для оцінки ступеня ділової активності підприємства можна також

порівнювати терміни погашення дебіторської заборгованості з фактичними

термінами, на які надається кредит покупцям. Таким чином, можна визначити

ефективність механізмів кредитного контролю в компанії, а також отримати

уявлення про надійність дебіторів.

ДЗ

КО

періодуТривалість

ПО



(1.22)

Коефіцієнт оборотності запасів. Для характеристики ефективності

керування запасами використовуються коефіцієнт оборотності запасів і показник

тривалості обороту.

Цей коефіцієнт показує швидкість обороту запасів для забезпечення

поточного обсягу продажів або скільки разів за рік вони обернулися, тобто

скільки разів перенесли свою вартість на готові вироби. Він розраховується як

відношення собівартості реалізованої продукції до середніх запасів за період:

2/)4.)140./100.(3.)140./100.((1

040.2

грррSгрррSф

рф

КО

МЗ





(1.23)

Збільшення розміру коефіцієнта в динаміці розглядається як позитивна

тенденція. Поділивши тривалість звітного періоду на коефіцієнт оборотності,

розраховується кількість днів, необхідних на один оборот запасів. Цей показник

характеризує період часу, протягом якого вони перетворюються в реалізовані

товари. Показники оборотності запасів призначені для того, щоб показати,

наскільки успішно адміністрація використовувала ресурси компанії. Обидва

показники бажано порівняти із середньогалузевими значеннями. Корисно також

робити порівняння із значеннями цих показників за попередні періоди.[12]

У цілому, чим вищий коефіцієнт оборотності запасів, а отже, менший

період їх обороту, тим менше засобів зв'язано в цій найменш ліквідній статті

оборотних коштів, тим більш ліквідну структуру вони мають і тим стійкішим є

фінансове становище підприємства (за інших рівних умов).

Слід зазначити, що в деяких випадках збільшення оборотності запасів

відображає негативні явища в діяльності підприємства. Наприклад, у разі

підвищення обсягу реалізації за рахунок реалізації товарів з мінімальним рівнем

прибутку або без нього.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу характеризує, наскільки

ефективно використовується власний капітал з точки зору обсягу реалізації, тому

що показує, скільки гривень реалізації припадає на кожну гривню, вкладену у

власний капітал підприємства, іншими словами, скільки разів за звітний період

власний капітал обернувся в процесі реалізації. Розраховується даний показник за

формулою:

2/))4.(380.)3.(380.(1

035.2

грргррф

рф

КО

ВК





(1.24)

Збільшення цього коефіцієнта розглядається як позитивна тенденція. Він

визначається як відношення чистої реалізації до середньої величини власного

капіталу.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показує, скільки

оборотів необхідно компанії для оплати наявної заборгованості.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховується як

відношення собівартості реалізованої продукції до середнього розміру

кредиторської заборгованості за період. Розрахунок здійснюється за формулою:

2/)4.)210./150.(3.)210./150.((1

035.2

грррSгрррSф

рф

КО

КЗ





(1.25)

Зменшення цього показника розглядається як позитивна тенденція в

діяльності підприємства.

За допомогою

КЗ

КО

розраховується період погашення цієї заборгованості.

Поділивши тривалість звітного періоду на коефіцієнт оборотності кредиторської

заборгованості, отримаємо середню кількість днів, протягом яких підприємство

оплачує рахунки кредиторів.

КЗ

КО

періодуТривалість

ПО



(1.26)

Період погашення дебіторської та кредиторської заборгованостей

розраховується як відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнта

оборотності дебіторської або кредиторської заборгованості і показує середній

період погашення дебіторської або кредиторської заборгованостей

підприємства.

При вивченні порівняльної динаміки абсолютних показників ділової

активності оцінюється відповідність наступному оптимальному

співвідношенню, яке отримало назву «золотого правила економіки»:

%100

АРПп

ТТТ

, (1.27)

де

АРПп

ТТТ ,,

— темпи зростання прибутків, обсягів реалізації

продукції і активів.

Виконання даної нерівності означає, що у звітному періоді

використання фінансових ресурсів було більш ефективним у порівнянні з

попереднім періодом: спостерігається ріст рентабельності активів і продажів,

прискорення оборотності активів, а також зростання фінансової незалежності

підприємства.[12]

Аналіз фінансової стійкості підприємства. Фінансова стійкість – це

характеристика, яка свідчить про стійке перевищення доходів підприємства

над його витратами, ефективне використання грошових коштів, безпе-

ребійний процес виробництва та реалізації продукції.[7]