Кривуля О.М. Філософія

Подождите немного. Документ загружается.

Філософія______________________________________________

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

О. М. Кривуля

ФІЛОСОФІЯ

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Харків – 2010

__________________________________________ О. М. Кривуля

УДК 1(075.8)

ББК 87я73

К 82

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

(лист № 1/11$6029 від 24.07.09)

Рецензенти:

М. В. Дяченко – доктор філософських наук, професор

зав. кафедрою філософії та політології Харківської

державної академії культури;

В. Д. Титов – доктор філософських наук, професор,

професор кафедри логіки Національної юридичної

академії України імені Ярослава Мудрого;

О. К. Чаплигін – доктор філософських наук, професор,

зав. кафедрою філософії та політології Харківського

національного автомобільно+дорожнього університету

К 82

Кривуля О. М. Філософія: Навчальний посібник. – Х.: ХНУ

імені В. Н. Каразіна, 2010. – 592 с.

ISBN 978+966+623+627+5

Посібник враховує сьогочасну практику викладання філософії

у вищих навчальних закладах. Він задовольнить потреби студентів за

будь+якого з прийнятих варіантів вивчення курсу філософії. У ньому

міститься ґрунтовний історико+філософський розділ і дається система+

тичний огляд основних блоків досить розгалуженого філософського

знання.

Автор свідомо уникав ідеологічної упередженості і зосереджувався

на презентації позиції провідних філософів з різних актуальних проблем

та шляхів їх вирішення. Опора на сучасну філософську думку та широке

використання класичної спадщини робить книгу корисною не лише для

студента, магістра чи аспіранта, а й для всіх, кого цікавить філософія.

ISBN 978+966+623+627+5

імені В. Н. Каразіна, 2010

Філософія______________________________________________

________ ЗМІСТ ________

ПЕРЕДМОВА…………………………………………………………………………………..

ЧАСТИНА І. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ………………………………………….….….

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ФІЛОСОФІЮ ……………………………..….

1.1. Презентація філософії ………………………………………………….…......

1.2. Філософія у сфері культури …………………………………………….......

1.3. Походження філософії, її історичні типи

та національна своєрідність ……………………………….…….……......

1.4. Характер філософських проблем, структура

філософії та особливості її мови …………………………………………..….…..

2. ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО КИТАЮ……………………………….…..

2.1. Загальна характеристика філософської традиції

у Давньому Китаї ………………………………………………………………...

2.2. Основні філософські школи Стародавнього Китаю ………….….…

2.3. Філософія епохи Хань …………………………………………………….…...

3. ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ ……………………………………………

3.1. Ведична література як виток давньоіндійської філософії. …….

3.2. Індійські філософські школи (даршани) ведичної традиції …..

3. 3. Неортодоксальні філософські вчення …………………………………..

4. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ ……………………………………………………………..

4.1. Виникнення та загальна характеристика античної філософії ..

4.2. Онтологічна проблематика у досократівський період розвитку

античної філософії. …………………………………………………………………..

…

4.3. Класична антична філософія ………………………………………………..

4.4. Філософія епохи еллінізму …………………………………………………..

4.5. Неоплатонізм …………………………………………………………………..….

4.6. Розвиток науки в античності ……………………………………………....

5.СЕРЕДНЬОВІЧНА ФІЛОСОФІЯ ………………………………………………..…

5.1.Загальна характеристика середньовічної філософії ……………….

105

111

__________________________________________ О. М. Кривуля

5.2. Апологетика і патристика ………………………………………………..….

5.3. Виникнення і розквіт схоластики …………………………………………

5.4. Пізня схоластика …………………………………………………………………

6. ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ ……………………………………..…

6.1. Загальні риси духовного стану епохи Відродження …………….…

6.2. Італійський гуманізм і його філософські основи ……………..……

6.3. Неоплатонічний період у філософії Відродження ………………...

6.4. Натурфілософія епохи Відродження ………………………………...….

6.5. Північноєвропейський гуманізм………………………………………..…

6.6. Ренесансні соціально+політичні теорії та утопії ………………..….

7. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ……………………………………………………..…

7.1. Формування нової парадигми філософування у XVII ст. ……....

7.2. Проблема методу пізнання у філософії Нового часу ……….…..…

7.3. Соціально+політичні ідеї Т. Гоббса і Д. Локка ……………………...

7.4. Метафізика та раціоналістична гносеологія Б. Спінози

і Г. Лейбніца ………………………………………………………………………..

7.5. Проблема знання у Джамбатісти Віко: історія, філософія та

філологія …………………………………………………………………………....

7.6. Криза емпіризму у філософії Дж. Берклі та Д. Юма ……….….…

8. ФІЛОСОФІЯ ДОБИ ПРОСВІТНИЦТВА ……………………………………....

8.1. Загальні риси філософії Просвітництва ……………………………..…

8.2. Просвітництво в Німеччині ……………………………………………….…

8.3. Французьке Просвітництво XVIII ст…………………………………..…

9. НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ ………………………………………..

9.1. Критична філософія І. Канта ……………………………………………....

9.1.1. Від Юма до Канта. ……………………………………………………...

9.1.2. “Копернiканський поворот” у фiлософiї, вчинений

I. Кантом …………………………………………………………………………..…

9.1.3. “Критика чистого розуму”………………………………………....

9.2. Морально+правова концепція І. Канта ………………………….…..….

9.3. Естетика Канта та його філософська антропологія …………...…

9.4. Філософія Й. Г. Фіхте ...…………………………………………………..….

9.4.1. Життя і основні твори Фіхте …………………………………….…

9.4.2. «Науковчення» Фіхте ……………………………………………..….

9.4.3. Філософія права й моралі …………………………………….…..…

9.4.4. Вчення про людину, суспільство і його історію………….…

9.5. Філософія Ф. В. Й. Шеллінга ……………………………………….……...

9.5.1. Життя й творчість Ф. В. Й. Шеллінга ………………………….

9.5.2. Теорія знання й натурфілософія ……………………………….…

9.5.3. Філософія тотожності ………………………………………………...

9.5.4. Філософія одкровення …………………………………………….….

9.6. Філософія Г. В. Ф. Гегеля……………………………………………………..

9.6.1. Життя і твори Г.В.Ф. Гегеля ..………………………………….…

113

123

129

133

135

138

140

142

143

147

149

155

160

167

168

175

177

181

189

192

193

203

209

210

211

215

219

220

221

223

227

229

Філософія______________________________________________

9.6.2. Феноменологія духу ……………………………………………….….

9.6.3. Енциклопедія філософських наук ………………………………

9.6.3.1. Наука логіки……………………………………………….....

9.6.3.2. Філософія природи………………………………………....

9.6.3.3. Філософія духу……………………………………………..…

10. РОЗВИТОК ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ…………………..…

10.1. Становлення і основні етапи розвитку філософської думки

в Україні ………………………….…………………………………………………….....

I0.2. Г. С. Сковорода, його життя і філософія……………………………….

10.3. Філософські погляди П. Д. Юркевича та О. О. Потебні ……..…

11. РОСІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. ………………..…

11.1. Слов'янофіли і західники. П. Я. Чаадаєв …………………………...

11.2. Філософія В. С. Соловйова ………………………………………………...

11.3. Російська релігійна філософія ХХ ст. ……………………….……..…

12. НЕКЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ НА ЗАХОДІ ……………………….……..…

12.1. Криза класичного типу філософування у Західній Європі

(причини, форми прояву) ……………………………………………………..…...

12.2. Позитивізм і марксизм як опозиція новоєвропейській

філософській класиці ………………………………………………………….……..

12.3. Проблемні сфери провідних філософських течій сучасності …

12.3.1. Філософська антропологія, фрейдизм і неофрейдизм

12.3.2. Персоналізм .....……………………………………………….……

12.3.3.Феноменологія ……………………………………………..………..

12.3.4. Основні ідеї структуралізму ………………………………...…

12.3.5. Філософія постмодернізму ………………………………..……

12.3.5. Прагматизм ……………………………………………………..……

12.3.6. Філософія життя і герменевтика………………………..……

ЧАСТИНА ІІ СВІТ – ЛЮДИНА – ДУХ ……………………………………………..….

1. ФІЛОСОФІЯ ЯК МЕТАФІЗИКА……………………………………………….….

1.1. З історії метафізики ……………………………………………………..……..

1.2. Потенціал метафізики ………………………………………………….….….

1.3. Буття ………………………..…………………………………………………………

1.3.1. Категорія буття як вихідне поняття метафізичного

філософування. Онтологічна проблематика у історії

філософії …………………………………………………………………………..….

1.3.2. Основні онтологічні поняття …………………………………….…

2. ПРИРОДА ………………………………………………………………………………..…

2.1. Поняття природи. Розвиток філософських і природознавчих

уявлень про світ природи ……………………………………………….……..……

2.2. Природне середовище в життєдіяльності людей …………………

…

230

233

244

246

252

262

269

274

279

281

289

291

299

302

304

308

311

318

320

326

333

339

340

343

356

368

__________________________________________ О. М. Кривуля

3. СУСПІЛЬСТВО: ВИХІДНІ ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ …

3.1. Поняття суспільства. «Соціальне» та соціальна реальність …..

3.2. Діяльність людей і суспільні відносини як субстанційні

категорії соціальної реальності …………………………………………………..

3.3. Структура суспільства …………………………………………………….…..

4. СОЦІАЛЬНА РЕАЛЬНІСТЬ ЯК ІСТОРІЯ ……………………………….……

4.1. Історія. Філософія історії ………………………………………………..…..

4.2. Стабільність і мінливість у історії…………………………………….……

4.3. Спрямованість історії ……………………………………………………..……

5. СВІТИ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ ……………………………………….……

5.1. Влада ……………………………………………………………………………..…..

5.2. Норми ………………………………………………………………………………….

5.3. Мова …………………………………………………………………………………...

5.4. Культура …..…………………………………………………………………..……

6. СВІТ ПРАВА У ФІЛОСОФСЬКІЙ РЕФЛЕКСІЇ …………………….…..….

6.1. Про «право» філософії торкатися права …………………………..……

6.2. Сутність права ………………………………………………………………..……

6.3. Мораль і право. Право природне й позитивнее ………………………

6.4. Моральний і правовий порядок у дзеркалі практичної

філософії ………………………………………………………………………………..….

7. ЛЮДИНА …………………………………………………………………………………..

7.1. Особливості філософського підходу до проблеми людини …..…

7.2. Антропосоціогенез: наукові й світоглядні аспекти ………………..

7.3. Категорії людського існування ………………………………………….…

7.3.1. Смисл життя. Життя, смерть і безсмертя в контексті

призначення людини в світі ………………………………………….…….

7.3.2. Віки життя. Покоління …………………………………………...…

8. ДУХОВНЕ В ЛЮДИНІ Й СУСПІЛЬСТВІ ….…………………………..…….

8.1. Метафізичні нотатки до проблеми душі, духу й духовного …….

8.2. Духовне як свідомість ………………………………………………………….

8.3. Пізнання як духовна діяльність. Наукове пізнання ………………

8.3.1. Про пізнаванність світу. Види пізнавальної діяльності

8.3.2. Проблема істини у філософії і науці …………………………….………

8.3.3. Форми і методи наукового пізнання …………………………………….

8.3.4. Концепції розвитку науки …………………………………………..…….……

8.4. Цінності та ідеали ………………………………………..……………..

…

ГЛОСАРІЙ ………………………………………………..………………………………..….

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК…………………………………………………………….…..

379

386

394

404

409

416

425

436

445

454

464

466

472

483

490

500

506

507

519

527

537

550

557

561

565

568

577

588

Філософія______________________________________________

________ ПЕРЕДМОВА ________

Нині підручників і посібників з філософії сила+силенна.

Часом здається, що філософи більше нічого й не пишуть окрім

підручників. Звичайно це не так, та все ж пересічній людині

впадає в очі численність вітчизняних і зарубіжних навчальних

видань. І тут маєте ще один. У такій ситуації від автора

очікуються аргументи стосовно переваг саме його дітища.

Будучи сам гуманітарно орієнтованою людиною, природно,

що автор свій навчальний посібник спрямував перш за все на

студентів гуманітарного профілю вищої освіти. При його підго+

товці враховувався сьогочасний стан викладання студентам

філософії. Той обсяг часу, який відводиться на вивчення філо+

софії, може бути використаний по+різному. Можливий варіант,

коли протягом одного семестру дається короткий огляд розвитку

філософської думки з найдавніших часів до сьогодення і в той же

час зосереджується увага на більш+менш систематичному й ціле+

спрямованому поданні основних проблемних блоків філософ+

ського знання, при певному абстрагуванні від порядку їх виник+

нення й деталей обговорення в історико+філософському процесі.

За другим варіантом, можна обмежитись виключно

історією філософії. Це найменш виправданий варіант, адже

звичайний вітчизняний студент, для якого філософія не

є і ніколи не буде фахом, зіткнеться з колосальним масивом

думок та імен, його вразить неосяжне море складних і мало+

зрозумілих відомостей, непевність вимог до знань, що

підлягають оцінці. У той же час у студента може залишитись

шанобливе ставлення до такого курсу, бо він відкриє для себе

цілий культурний материк, до якого може й варто буде

звернутись при відповідній життєвій нагоді.

__________________________________________ О. М. Кривуля

За третього варіанту, викладач може реалізувати позитивне

викладення системи філософських тем, тільки іноді звертаю+

чись до історико+філософського матеріалу.

Автор обрав перший шлях, прагнучи створити більш+менш

універсальний посібник, спроможний допомогти студенту за

будь+якого варіанту викладання філософії. У змістовному

відношенні посібник виходить за межі того обсягу навчальних

годин, що відводяться нині для аудиторного вивчення філософії.

Але в системі вищих навчальних закладів він буде корисним не

лише для студентів перших курсів, а й для магістрів та

аспірантів, для всіх, хто хоче самостійно поглибити філософські

знання за межами академічних годин.

У чому особливі переваги цього посібника? У ньому немає

ідеологічної заангажованості, відсутня така схема, за якою

філософський «аналіз» зводиться лише до приписування позицій

філософів до того чи іншого «ізму». Головне у філософській

дискусії – аргументи, цінність проблеми, а не навішування

ярликів. Опора автора на сучасну філософську думку та широке

використання класичної спадщини робить посібник корисним

не лише студенту, а й аспіранту при підготовці до складання

кандидатського іспиту з філософії.

Філософія — заснований на критичній силі розуму системний

роздум про світ, людину, місце людини у світі, її призначення,

сенс людського буття. Таке розуміння специфіки філософії стало

для автора зобов’язуючим і потягло певну послідовність

у розгортанні структури курсу. У історико+філософській частині

увага зосереджується переважно на представленні світоглядної

проблематики. Другу частину взагалі названо «Світ – людина –

дух». Перед кожним, хто входить своїм життям у зовнішнє

середовище, світ постає багатошаровою реальністю. У ній можна

виділити такі блоки, як природа, суспільство й духовні явища.

Кожна з цих складових у свою чергу сприймається людською

особистістю теж як складна цілісність. Безперечно, своєрідними

світами для індивіда є й нормативне середовище, владні

відносини, культура, мова, внутрішній духовний світ людини

і духовність людства тощо. Прагнення охопити у курсі основні

структурні блоки світу в його відношенні до людини найбільш

відповідає прийнятому тут розумінню філософії. З іншого боку,

у побудові посібника можна також побачити відображення тієї

структури філософського знання, що віднайшла себе у відносно

самостійних галузях: історія філософії, метафізика, натурфіло+

Філософія______________________________________________

софія, соціальна філософія, філософія історії, філософська

антропологія, епістемологія, аксіологія, філософія права тощо.

Бути універсальним знавцем філософської думки усіх

країн, народів та ще й усіх часів — не під силу будь+кому

з смертних, а чим далі, тим більше зростає масив філософських

знань. Та, на щастя, на філософській ниві працювало колись

і працює тепер багато першокласних вчених, чиї доробки можна

використовувати у навчальних виданнях. Автор теж спирався

на їх праці, до кожної теми додано солідний список першо+

джерел, навчальної і спеціальної літератури, яку читач може

й сам використати для поглиблення та розширення знань.

Тому, хто шукає найкращий (найповніший, найзрозуміліший

і т. ін.) підручник з філософії, хочу сказати відверто: такого

немає. Бо немає філософії взагалі, а є філософія її певних

творців, як і немає літератури без конкретних творів цілком

певних письменників. До підручників є тільки вимога бути

різними, цікавими, професійно написаними та, знову ж таки,

численними.

Висловлюю глибоку вдячність усім моїм студентам, які

протягом багатьох років були дуже терплячими й щиро

налаштованими до мене слухачами.

__________________________________________ О. М. Кривуля

___ЧАСТИНА І _______________

ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ФІЛОСОФІЮ

1.1. Презентація філософії

Вивчення філософії є важливою частиною загальноосвітньої

гуманітарної підготовки вітчизняних фахівців вищої квалі+

фікації. Так є через те, що філософія з найдавніших часів

займала і досі займає поважне місце у духовній культурі всіх

народів і всіх часів. І завжди було так, що, відчуваючи потужну

силу філософії, кожен більш+менш відомий діяч літератури

й мистецтва, науки і політики прагнув будь що оволодіти

філософськими ідеями свого часу. Та й не тільки свого, бо

в життєдіяльності людей, розвіяних у часі поколінь усе

пов’язано, так само як і в історії держав і народів. Адже все

перебуває у стані спадкоємності й наслідування. Філософські

думки, які поширені сьогодні і можуть комусь здаватись

абсолютною новиною, насправді щільно пов’язані з досягненнями

творчої думки минулих епох. Найбільш видатні філософські

ідеї, серед якого народу вони б не народилися, – то здобутки

всього людства, його духовні скарби, які зберігаються

століттями і приваблюють усіх, хто прагне до висот культури,

хоче дістати відповіді на питання про глибинні підстави

людського буття. Тому оволодіння філософськими ідеями, що

узагальнюють духовний досвід людства, здавна стало істотною

складовою частиною вищої освіти.