Кравців Р.Й., Салата В.З., Семанюк В. І., Фреюк Д.В., Ярошович І. Г. Ветеринарна радіологія

Подождите немного. Документ загружается.

Ветеринарна радіологія

330

лю тварин на приймальних пунктах м’ясокомбінатів і окремих го-

сподарств при тимчасово допустимих рівнях для великої рогатої

худоби за цезієм-137 – 600 Бк/кг. Метод ґрунтується на кореляції

між потужністю експозиційної дози γ-випромінювання, виміря-

ної в ділянці лопаткової та стегнової частин тварин, і питомою ак-

тивністю ізотопів цезію у м’язовій тканині.

Які прилади використовують для експресного визначення радіонуклідів

у ґрунті, воді та продуктах тваринного і рослинного походження?

Для експресного радіометричного визначення за γ-випромі-

нюванням об’ємної та питомої активності радіонуклідів цезію в

ґрунті, воді, продуктах тваринництва і рослинництва використову-

ють селективні сцинтиляційні радіометри типу РУБО/ПБ, РКГ-0,5П,

РКГ-0,5ПМ та їх аналоги. Застосування цих радіометрів забезпечує

вірогідність і спільність вимірювань питомої активності (ПА) та

об’ємної активності (ОА) цезію в названих об’єктах при різній гео-

метрії вимірювання та при об’ємах проб від 0,05 до 1,275 л.

Методика застосовується при вимірюванні ПА й ОА радіо-

нуклідів

137

Cs і

134

Cs в продукції зі щільністю від 0,1 до 1,7 кг/дм

Результати вимірювань, виконані за даною методикою ра-

діологічними підрозділами відомств, відповідальних за радіоме-

тричний контроль (лабораторіями санітарно-епідеміологічної,

ветеринарної та агрохімічної служб, групами контролю перероб-

ної промисловості та ін.), є підставою для видачі висновків щодо

вмісту радіонуклідів цезію в продукції, що контролюється.

Як поступають у випадку розбіжності результатів вимірювань,

одержаних різними підрозділами?

У випадку розбіжності результатів вимірювань, одержаних

різними підрозділами, остаточне рішення необхідно приймати за

підсумками розгорнутого γ-спектрометричного аналізу, викона-

ного з залученням кваліфікованих експертів.

331

Додаток до розділу 12

Додаток 12.1

Значення допустимих рівнів вмісту радіонуклідів

137

Cs та

Sr у продуктах хар-

чування та питній воді

(Відповідно до Закону України “Про забезпечення санітарного та епі-

демічного благополуччя населення” наказом Міністерства охорони здоров’я

України № 256 від 03.05.2006 р.)

№ Найменування продукту

137

Cs,

Sr,

з/п Бк/кг Бк/кг

1 Зерно, борошно-круп’яні та хлібобулочні вироби

1.1 Зерно продовольче, у т.ч. пшениця, жито, овес, ячмінь, 50 20

просо, гречка, рис, кукурудза, сорго та інших зернових культур.

1.2 Зерно бобових сушене, у т.ч. горох, квасоля, сочевиця, 50 30

боби та інше.

1.3. Борошно, борошняні хлібопекарські суміші, крупа, крохмаль, 30 10

зерно плющене чи перероблене в пластівці; макаронні вироби,

круп’яні вироби, толокно; напівфабрикати зернові; готові продукти,

виготовлені із зерна, зернових культур, у т.ч. сухі сніданки, мюслі,

продукти, одержані шляхом здуття чи обсмажування зернових та інше.

1.4. Соєві боби сушені, продукти переробки сої, у т.ч. соєвий 50 30

білок,борошно, готові вироби та інше.

1.5. Хліб та хлібобулочні вироби, у т.ч. з добавками; продукти борошняні, 20 5

у т.ч. борошняні кондитерські вироби, напівфабрикати з тіста.

2 Молоко та молочні продукти

2.1. Сире товарне молоко для промислової переробки (крім продуктів 100 20

дитячого харчування), молоко рідке та вершки, сироватка молочна;

продукти кисломолочні, у т.ч. сири свіжі, йогурти, йогуртні продукти,

десерти кисломолочні свіжі, напої кисломолочні та інші; продукти,

вироблені на основі молока та вершків, у т.ч. з додаванням

немолочних компонентів (морозиво, виготовлене на основі молока

чи вершків, торти з морозива, напої молочні, десерти молочні та інше).

2.2. Масло вершкове (у т.ч. масло коров’яче, спреди, молочний 200 40

жир та інше); бутербродні пасти на основі масла ве-ршкового.

2.3. Сири сичужні тверді, сири розсольні, сири плавлені, сири голубі. 200 100

2.4. Молоко та вершки концентровані або згущені, молоко 300 60

та вершки згущені з наповнювачами.

2.5. Продукти молочні сухі, у т.ч. молоко, вершки, казеїн та інші; 500 100

сухі молочні суміші, концентрати харчові на основі молока.

2.6. Сире товарне молоко для промислової переробки 40 5

(для продуктів дитячого харчування).

Ветеринарно-санітарна експертиза

Ветеринарна радіологія

332

3 М’ясо та м’ясопродукти

3.1. М’ясо забійних тварин, птиці (свіже, охолоджене, заморожене) 200 20

без кісток для промислової переробки, м’ясо, харчові субпродукти

(у т.ч. кишки-сирець, кров харчова) забійних тварин та свійської

птиці свіжі, заморожені, різних способів обробки; продукти

їх переробки, у т.ч. напів-фабрикати, готові продукти, ковбаси,

консерви м’ясні та м’ясо-рослинні.

3.2. М’ясо диких тварин та птиці. 400 40

3.3. Жир забійних тварин (у т.ч. шпик) та свійської птиці, 100 30

продукти його переробки.

3.4. М’ясо забійних тварин, свійської птиці сушене 400 40

та продукти його переробки.

3.5. Кістки тварин та птиці всіх видів. 50 200

3.6. Желатин. 150 50

4 Риба, нерибні об’єкти промислу та продукти їх переробки

4.1. Риба свіжа та морожена, різних способів обробки; риб’ячий жир, 150 35

ікра (у т.ч. штучна), молочко та інші рибні продукти; продукти

переробки, у т.ч. рибні напівфабрикати, готові продукти з риби (масло

рибне, масло ікорне, рибні пасти та інші), рибні пресерви та консерви.

4.2. Нерибні об’єкти промислу (ракоподібні, молюски та інші водяні 150 35

безхребетні, м’ясо земноводних, плазунів та морських ссавців) у т.ч.

свіжі та морожені, різних способів обробки; продукти їх переробки,

напівфабрикати, гото-ві продукти, консерви; жир морських ссавців. 300 70

4.3. Сушені або в’ялені риба та нерибні об’єкти промислу

(ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні, м’ясо

земноводних, плазунів та морських ссавців).

4.4. Водорості, морські трави та продукти їх переробки. 200 70

4.5. Водорості та морські трави сушені. 600 200

5 Яйця птиці та продукти їх переробки

5.1. Яйця птиці та рідкі яєчні продукти; напівфабрикати та готові 100 30

вироби з яєць птиці.

5.2. Сушені продукти переробки яєць птиці, у т.ч. яєчний порошок, 400 100

сушені білок, жовток; сухі суміші, вироблені на основі яєць птиці.

6 Овочі та продукти їх переробки

6.1. Картопля свіжа та продукти переробки картоплі, у т.ч. 60 20

картопля консервована, картопля заморожена; кулінарні картопляні

вироби, напівфабрикати з картоплі та інше.

6.2. Свіжі овочі (листові, у т.ч. столова зелень, плодові, баштанні, 40 20

коренеплоди), бобові, кукурудза цукрова, гриби культивовані);

продукти переробки овочів, у т.ч. напівфабрикати, готові продукти,

соки, консерви та інше.

6.3. Овочеві концентрати (у т.ч. томатна паста, томатні соуси, 120 50

кетчупи, тощо).

333

6.4. Сушені овочі (у т.ч. картопля), гриби (культивовані) 240 80

та овочеві суміші; продукти переробки сушених овочів.

7 Фрукти та ягоди

7.1. Фрукти та ягоди свіжі, заморожені, консервовані; соки 70 10

фруктові та ягідні.

7.2. Продукти переробки фруктів та ягід (варення, пасти, джеми, 140 20

повидло, желе та інші.

7.3. Сухі фрукти та ягоди, у т.ч. продукти сублімаційної сушки, 280 40

сухі суміші на фруктовій та ягідній основі.

7.4. Горіхи та продукти їх переробки. 70 10

7.5. Суміші соків фруктово-ягідних з овочевими. 50 15

8 Цукор, кондитерські вироби (карамель,і рис, пастила, 50 30

мармелад тощо), желейні вироби, шоколад та вироби з нього;

гумка жувальна.

9 Гриби та ягоди дикорослі свіжі, заморожені, консервовані. 500 50

10 Гриби та ягоди дикорослі сушені 2500 250

11 Насіння олійних культур (соняшника, кунжуту, арахісу, маку 70 10

та інших, за винятком сої); продукти їх переробки, за винятком

рослинних жирів та олій.

12 Жири та олії рослинні, продукти, вироблені на їх основі, у т. ч. 100 30

маргарини, кулінарні жири, кондитерські жири, креми та інші.

13 Чай байховий, пресований, ароматизований, з рослинними 200 50

домішками; кава зелена, смажена (у зернах, мелена, розчинна);

какао-боби, какао терте, какао-порошок; сухі розчинні напої

на основі чаю, какао, кави та замінників кави (обсмажений солод,

цикорій та інше).

14 Вода питна (з підземних джерел питного водопостачання вода 2 2

нормується і за вмістом природних радіонуклідів).

15 Напої

15.1. Мінеральна вода (з підземних джерел питного водо-постачання 10 5

вода нормується і за вмістом природних радіо-нуклідів).

15.2. Безалкогольні та слабоалкогольні напої, у т.ч. на ос-нові 20 20

рослинної сировини; пиво, квас, морозиво соковмісне; концентрати

напоїв, які не включені до інших розділів.

15.3.Алкогольні напої (за винятком пива). 50 30

16 Лікарські рослини сушені; фіточаї, мате (парагвайський чай), 200 100

каркаде (суданська троянда) та інші.

17 Тютюн та тютюнові вироби. 120 50

18 Біологічно активні добавки (БАД) усіх видів; екстракти 200 50

та загущувачі харчові рослинного походження (речовини з вмістом

пектину, пектинати та пектати; агар-агар та інші клеї та загусники

рослинного походження).

Ветеринарно-санітарна експертиза

Ветеринарна радіологія

334

19 Прянощі; спеції та їх суміші; приправи, у т.ч. соуси (соє-вий соус, 120 50

грибний та інші), за винятком томатних соусів, гірчиця

(готова, гірчичний порошок), салатні заправки, ма-йонез та інше

20 Харчові добавки та їх суміші (барвники натуральні та шту-чні, 150 50

стабілізатори, емульгатори, ароматизатори, наповню-вачі та інші);

оцет; сода харчова; дріжджі; харчові концен-трати для виготовлення

перших і других страв, десертів, мусів, кремів та ін., які не включені

до переліку в інших пунктах; супи та бульйони швидкого

приготування; соло-довий екстракт.

21 Сіль кухонна харчова та сольові суміші. 120 30

22 Мед та продукти бджільництва. 200 50

23 Продукти дитячого харчування.

Готові продукти дитячого харчування, сухі молочні сумі-ші. 40 5

Якщо харчовий продукт містить у собі різні компоненти, які

можна віднести до різних класифікаційних груп (наприклад, бо-

рошняні вироби з начинкою, консерви м’ясо-рослинні і та ін.), РК

проводиться за компонентами, які визначає орган, що здійснює

контроль.

Допустимі рівні вмісту радіонуклідів у концентраті, у роз-

бавленому стані, повинні прирівнюватись до допустимих рівнів

відповідних натурал ьних продуктів.

13. Методи радіоімунологічного аналізу

Одним із найсучасніших методів, які дозволяють швидко і

надійно визначати вміст гормонів, ферментів, рецепторних білків

у біологічних рідинах і тканинних екстрактах, а також лікарських

препаратів, різних органічних сполук, які раніше або взагалі не

вдавалося визначити, або для їх аналізу використовували надто

трудомісткі методи, є РІМ (радіоімунологічний метод), або метод

конкуренції з радіоактивним антигеном. Практично РІМ дозво-

ляє визначити будь-яку речовину, до якої можуть бути отримані

специфічні антитіла або конкуруючий носій в надто малих кіль-

костях (нанограмах і пікограмах).

У РІА (радіоімунологічному аналізі) поєднується специфіч-

ність, властива реакціям (антиген-антитіло), з чутливістю і про-

стотою, які дає застосування радіоактивної мітки. Для проведення

РІА необхідно мати відповідні антисироватки та мічені радіоак-

тивною міткою антигени. Функцію мітки антигенів виконує раді-

оактивний ізотоп – зокрема

125

І,

131

І або

Н. Цю мітку використову-

ють потім для виявлення наявності зв’язаного комплексу.

Принцип РІА не обмежується імунними системами. Його

можна застосовувати також для інших систем, в яких замість спе-

цифічного антитіла буде діяти специфічний реагент або зв’язую-

ча речовина.

Для проведення РІА гормонів та інших біологічно важливих

сполук використовують готові стандартні комерційні набори ре-

агентів (kit), що випускаються багатьма зарубіжними фірмами і

вітчизняною промисловістю.

Радіоімунологічні методи вельми перспективні в селекційній

роботі для характеристики генофонду селекційних груп тварин,

структури їх генотипу, а також виявлення його змін у процесі вдо-

сконалення тварин (поглинального схрещування, інбридингу), ві-

русології тощо.

Ветеринарна радіологія

336

Яка історія відкриття методів радіоімунологічного аналізу

та їх роль у біологічних дослідженнях?

Класичні методи імунохімічного аналізу, описані ще в кін-

ці XIX століття в роботах таких видатних учених, як Ерліх, Бор-

де, Ландштейнер, засновані на утворенні антитілами у присутно-

сті антигену преципітату (осаду), проте для візуальної реєстрації

процесу преципітації необхідні високі концентрації компонентів

і тривалий час проведення реакції. Результати такого аналізу не

завжди можна однозначно інтерпретувати, крім того, у більшості

випадків вони носять якісний або напівкількісний характер. Крім

цього, для багатьох одновалентних антигенів (гаптенів), напри-

клад гормонів, лікарських сполук, ці методи непридатні.

Індикація утвореного комплексу (антиген-антитіло) в розчи-

ні може бути здійснена, якщо в один з початкових компонентів

реакційної системи ввести мітку, яка легко виявляється відповід-

ним високочутливим фізико-хімічним методом.

Досить зручними для цієї мети виявилися ізотопні, фермент-

ні, флуоресцентні, парамагнітні мітки, використання яких да-

ло можливість збільшити чутливість імунохімічних методів у мі-

льйони разів, а час аналізу зменшити до декількох годин.

Нові імунохімічні методи, які базуються на застосуванні мі-

чених реагентів, знайшли широке розповсюдження для кількіс-

ного визначення біологічно активних сполук найрізноманітні-

шої структури – від низькомолекулярних

гормонів до високомолекулярних вірусів

та цілих клітин.

Найбільший розвиток серед них одер-

жав радіоімунологічний аналіз (РІА), за-

пропонований в кінці 50-х років. Завдя-

ки можливості визначати мітку, якою був

ізотоп

125

I в дуже малих концентраціях,

вдалося досягти високої чутливості ана-

лізу (на рівні пкг/мл). Розробка РІА ста-

ла поворотним моментом у розвитку іму-

нохімічних методів аналізу, що поклало

початок цілій серії методів з використан-

Р. Й а ло у

(1902-1992)

337

ням різних мічених сполук. За розробку методу його автори Р.йа-

лоу і С.берсон у 1977 р. були удостоєні Нобелівської премії. Ними

вперше було визначено рівень інсуліну в сироватці крові. Пізніше,

завдяки розвитку ядерної фізики та радіаційної хімії, було створе-

но радіоімунні методи визначення в біологічних рідинах концен-

трації гормонів, факторів росту, ферментів, аутоантитіл, маркерів

злоякісних новоутворень, ліків, наркотиків та інших речовин.

Існують різні варіанти радіоімуноаналізу. Так, наприклад,

Майлс і Хейлс у 1968 році використовували йодовані антитіла в

комбінації з антигеном на твердій фазі. 1978 року Лангон запро-

понував мітити йодом білок А, який здатний специфічно зв’язу-

ватися з Fc фрагментами антитіл. Таким чином, мічений білок А

можна використовувати як універсальний реагент. У 1979р. Вей-

лером і Зенком (був запропонований авторадіографічний РІА, в

якому вони використали мультиканальні плашки. Крім того, в

1981 р. Аксельсон з колегами розробили ліпосомний імуноаналіз,

де антиген включався в мічені йодом ліпідні везикули, які потім

могли бути осаджені антитілами.

Сьогодні метод радіоімунного ана-

лізу широко використовується в лабора-

торній діагностиці.

Роль РІА в діагностиці захворю-

вань та фундаментальних медичних, ве-

теринарних та біологічних досліджен-

нях важко переоцінити. Характерними

ознаками РІА, які вигідно відрізняють

його від інших імунохімічних методів

аналізу, є його простота, висока чутли-

вість, специфічність, точність, відсут-

ність шкідливого променевого впливу

на організм. Використання методів РІА

дозволяє встановити критерії для диференціальної діагностики,

визначення важкості стану пацієнта, оцінки ефективності ліку-

вання та прогнозу різних захворювань, сприяє підбору патогене-

тично обґрунтованої терапії.

Методи радіоімунологічного аналізу

С. Берсон

(1918-1972)

Ветеринарна радіологія

338

Які основні принципи радіоімунологічного аналізу?

В основі РІА лежить феномен конкуренції – зв’язування ан-

титіл з антигеном, міченим радіоактивним ізотопом, що пригні-

чується в присутності неміченого антигену.

РІА – це різновид сатураційного аналізу, що ґрунтується на

насиченні (сатурації) специфічного зв’язуючого агента речови-

ною, яку треба визначити (лігандом) і конкурентній взаємодії мі-

чених та немічених лігандів зі зв’язуючими білками.

Отже, фундаментальним принципом сатураційного аналізу є

конкурентна взаємодія молекул гормону і специфічного антитіла

або іншого зв’язуючого білка. При введенні міченого ліганда (гор-

мону, маркірованого радіоактивним ізотопом або кон’югованого з

яким-небудь ферментом, наприклад пероксидазою) в систему для

тестування відбувається насичення (сатурація) зв’язуючого біл-

ка. Доданий до системи немічений гормон витісняє частину моле-

кул ліганда з комплексу з білком, причому ступінь конкурентно-

го гальмування скріплення мітки, досягши динамічної рівноваги

знаходиться в гіперболічній залежності від концентрації неміче-

ного гормону. Завдання зводиться до того, щоб, розділивши зв’я-

зану і вільну фракції ліганда, визначити кількість мітки, що за-

лишилася в стані, що ув’язав, і за каліброваним графіком знайти,

якому вмістові досліджуваного гормону відповідає знайдена вели-

чина. Викладений принцип схематично зображений на рис. 13.1.

Рис. 13.1. Принципова схема сатураційного аналізу.

339

Мічений і немічений гормони вносять у зв’язуючу систему

послідовно (витіснювальний аналіз) або одночасно з подальшим

урівноваженням у процесі інкубації. При цьому ліганд додається

в надмірній кількості, що забезпечує можливість конкуренції за

ділянки скріплення.

Яка імунологічна основа радіоімунологічного аналізу?

Реакції радіоімунотестування in vitro аналогічні реакціям,

що відбуваються в імунній системі людини і хребетних тварин in

vivo. Імунний механізм еволюціонував як засіб захисту організ-

му проти всього чужорідного (або антигенного) і, отже, потенцій-

но небезпечного. На проникнення “чужого” організм реагує мобі-

лізацією Т-лімфоцитів, здатних знищувати чужорідний матеріал

(наприклад, віруси, бактерії), тоді як інші – В-лімфоцити виробля-

ють антитіла проти антигенів, що проникли. Антитіла належать

до глобулінової фракції сироваткових білків і носять загальну на-

зву імуноглобулінів.

Антитіло, будучи складною білковою молекулою, має досить

специфічну тримірну конфігурацію. Внаслідок цього певні ділян-

ки молекули “експоновані”, відкриті, і тому доступні для взаємодії

антигенами. Конфігурацію молекули антитіла в даній ділянці виз-

начає те, які атоми присутні в різних сегментах молекули і яким

чином ці атоми впливають на інші навколишні атоми. Така конфі-

гурація визначає і властивості молекули антигену, саме того ан-

тигену, який може бути зв’язаний антитілом у певному локусі. Як

правило, це описується як феномен “замка і ключа”. Антитіло, “за-

мок”, акцептує на своїх специфічно зв’язуючих місцях тільки ті ан-

тигенні “ключі”, які мають відповідну для “замка” конфігурацію.

Антитіла, вироблені до якого-небудь антигену, є специфічни-

ми для нього. Однак не всі молекули антитіла мають ідентичну

структуру: деякі з них будуть мати однакову композицію, інші бу-

дуть виявляти значну варіабельність, яка зумовлює їх гетероген-

ність. З гетерогенністю антитіл тісно пов’язана їх перехресна ре-

активність, яка означає, що деякі молекули антитіла мають дуже

низьку спорідненість до індукованого їм антигену і тому можуть

взаємодіяти з іншими молекулами. Перехресна реактивність мо-

Методи радіоімунологічного аналізу