Кравців Р.Й., Салата В.З., Семанюк В. І., Фреюк Д.В., Ярошович І. Г. Ветеринарна радіологія

Подождите немного. Документ загружается.

Ветеринарна радіологія

320

хлор, сірка, вуглець та інші елементи, які є складовою частиною

органів і тканин, під впливом потужного потоку нейтронів ста-

ють радіо активними. Наведена радіоактивність туші, в основно-

му, обумовлюється в кістках радіоактивним фосфором, у м’язах –

радіоактивним натрієм, калієм, фосфором та залізом.

Яка особливість проведення ветеринарно-санітарної експертизи м’яса

і м’ясопродуктів при наведеній радіоактивності?

При ветеринарно-санітарній експертизі м’яса та м’ясопро-

дуктів з наведеною радіоактивністю необхідно врахо вувати те, що

м’ясо уражується по всій товщині. Використана для транспорту-

вання та зберігання м’яса і м’ясопродуктів тара із щільною упа-

ковкою, в т. ч. і банки м’ясних консервів, не захищають вміст від

виникнення наведеної радіоактивності. Знизити зараженість м’я-

са і м’ясопродуктів загальноприйнятими способами дезактивації

(обмивання водою, зрізання верхнього шару) неможливо, оскіль-

ки наведена радіоактивність зменшується швидше, ніж відбува-

ється спад радіоактивності від радіонуклідів, що потрапили із

зовнішнього середовища.

Наведена радіоактивність м’яса через 5 днів знижується на

98-99% від вихідної і це м’ясо можна використовувати на харчуван-

ня, якщо воно відповідає іншим санітарно-гігієнічним вимогам.

При опроміненні свіжого або замороженого м’яса, а також

ковбас, бекону, яловичини та м’ясних консервів в однакових умо-

вах потужним потоком нейтронів, абсолютна величина наведеної

радіоактивності, що появи лась у м’ясі завжди нижча і спад її від-

бувається значно швидше, ніж в консервованих м’ясопродуктах,

що обумовлюється наявністю в консер вованих м’ясопродуктах

більшої кількості неорганічних сполук, зокрема кухонної солі, яка

зберігає радіоактивність за рахунок штучної реакції утво рення

радіоактивної сірки-35 з хлору.

Як проводять дезактивацію м’яса?

Для дезактивації м’яса застосовується декілька способів. Це,

в першу чергу, обвалювання, проварювання і соління (табл. 12.3).

321

Таблиця 12.3

Способи дезактивації м’яса

Обвалювання Пропарювання Соління

Тривале зберігання м’яса в замороженому вигляді, як по-

казав досвід України під час аварії на Чорнобильській АЕС, ма-

ло знижує радіоактивність. Незначне зниження радіоактивності

пояснюється тим, що воно пов’язане лише з природним самороз-

падом радіоактивних речовин, а тому дезактивація повністю за-

лежить від періоду їх піврозпаду, і не може рекомендуватися як

ефективний метод. Цей спосіб можна рекомендувати для застосу-

вання лише при забрудненні м’яса короткоживучими ізотопами.

Дезактивацію м’яса при зовнішньому забрудненні радіоак-

тивними речовинами слід проводити змиванням їх водою, а та-

кож зрізанням верхнього шару товщиною 0,5 см.

Як проводять дезактивацію шерсті і шкур?

Саморозпад ізотопів – основний спосіб дезактивації шерсті

при тривалому зберіганні, а для шкур і мокре соління.

Чому з часом зменшуєть ся абсолютний вміст радіонуклідів в організмі?

Абсолютний вміст радіонуклідів в організмі з часом поступо-

во зменшуєть ся в результаті їх виведення та фізичного (природ-

ного) розпаду. При забої тварин через 3-4 дні після забруднення в

Ветеринарно-санітарна експертиза

При забої на 2-4 день

після опромінення

радіоактивність знижується

до 15%, на 25-й день – до

45%. Після обвалювання

кістки заривають в землю

не менше ніж на 70 см

Варять м’ясо

шматками не більше

2 кг протягом 1 год.,

при цьому в бульйон

переходить до

60% радіоактивних

речовин.

Подовження часу

варіння не знижує

радіоактивності.

Бульйон виливають в

ями глибиною 70 см і

засипають землею

Мокре соління знижує

радіоактивність за

рахунок саморозпаду

радіоактивних

речовин при

тривалому зберіганні,

а також за рахунок

переходу до 30%

радіоактивних

речовин у розсіл

Ветеринарна радіологія

322

туші міститься біля 55% радіонуклідів, в т. ч. біля 15% – в скелеті

та 40% в м’язах, а при забої тварин через 25 днів після забруднен-

ня, незва жаючи на зменшення абсолютної кількості радіоізотопів,

спостерігається в туші біля 75% сумарної забрудненості, при цьо-

му майже 45% – в скелеті і біля 30% – в м’язах.

Що роблять з молоком тварин, які піддались загальному

зовнішньому опроміненню?

Молоко тварин, які піддались загальному зовнішньому опро-

міненню, одержане до появи видимих клінічних ознак промене-

вої хвороби, допускається до споживання без обмеження, якщо

воно відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. При вираженій

картині променевої хвороби молоко підлягає санітарно-гігієніч-

ному дослідженню, за результатами якого вирішується питання

про його використання.

Чому молоко може виявитись непридатним для харчування через

наявніс ть у ньому радіонуклідів, навіть якщо у тварин немає променевої

хвороби?

Молоко може виявитись непридатним для харчування через

наявніс ть у ньому радіонуклідів, навіть якщо у тварин немає про-

меневої хвороби, у випадку надходження радіоактивних речовин

всередину організ му. З таким молоком виділяється біля 1,5% ра-

діонуклідів, що надійшли в організм тварини тим чи іншим шля-

хом. Найвища концентрація радіоактивних речовин у молоці

спостерігається через тиждень від початку перебування корів на

забрудненому пасовищі. Виділяється найбільше радіонуклідів з

молозивом, з поступовим зниженням до кінця лактації. Через мі-

сяць питома радіоактивність молока зменшується проти найбіль-

шої величини майже в тисячу разів.

Якщо молоко має санітарно-гігієнічні показники, що відпові-

дають стандартам та правилам ветеринарно-санітарної експерти-

зи, а його питома активність рівна або менша від допустимого рів-

ня забруднення радіонуклідами, питання про його використання

вирішується в залеж ності від результатів мікробіологічного до-

слідження.

323

Якщо питома радіоактивність перевищує допустимий рівень,

молоко не допускають до вживання, його або консервують з на-

ступним зберіганням до спаду радіоактивності, або направляють

на переробку, а молочні продукти після цього, в залежності від ре-

зультатів радіологічного дослідження, використовують за призна-

ченням або зберігають.

Як здійснюють ветеринарно-санітарну оцінку забруднених аерозолями

цільного молока та молочних продуктів при транспортуванні, зберіганні?

Ветеринарно-санітарну оцінку забруднених аерозолями ціль-

ного молока та молочних продуктів при транспортуванні, збе-

ріганні здійснюють з урахуванням даних радіометрії. При збе-

ріганні консервованого молока та молочнихпро дуктів, питома

радіоактивність їх знижується неоднаково, що пов’я зано з різним

ізотопним складом (наприклад йод-131 та стронцій-90). При пе-

реробці коров’ячого молока, видоєного зразу після радіоактив-

ного забруднення пасовища, радіонукліди в різних кількостях пе-

реходять у молочні продукти: в масло вершкове – 2%, які майже

відсутні в топленому маслі, пахту (маслянку) – 12%, сир – 21% та

сироватку – 64% від радіоактивності молока.

При виготовленні молочних продуктів у заводських умовах

84-92% радіонуклідів цільного молока залишається у відвійках

(обраті). Нa це необхідно звертати увагу, оскільки вони викори-

стовуються для випоювання молодняку і допускати його до спо-

живання можна лише після радіологічного контролю.

Які ізотопи виділяються з молоком при внутрішньому опроміненні корів?

При внутрішньому опроміненні корів з молоком виділяється

131

І до 8% від одержаної дози,

Sr – до 1,9% і

137

Cs – до 9,3%.

Як проводять дезактивацію молока?

Молоко при перевищенні гранично допустимого рівня

обов’язково дезактивують. При зовнішньому опроміненні вико-

ристовують без обмежень. Слід мати на увазі, що сепарування є

кращим способом дезактивації молока. В цьому випадку одер-

Ветеринарно-санітарна експертиза

Ветеринарна радіологія

324

жують відносно чисті продукти (масло і кислий казеїн), а сироват-

ка містить до 65% початкової кількості радіоактивних речовин (табл.

12.4). Чистота молока за наявністю радіонуклідів залежить від випа-

сання корів або інших лактуючих тварин на пасовищах. Рівень раді-

оактивності їх не повинен перевищувати 7,14 нКл/кг

×с (0,1 Р/год). В

цьому випадку вміст радіонуклідів не буде перевищувати гранично

допустимого рівня.

Таблиця 12.4

Перехід радіонуклідів з молока в продукти його переробки

Молочні продукти % переходу

137

Вершки, жирність, %: 10 32 29

20 14 13

30 8 8

Сметана, жирність, %: 20 14 13

25 10 10

Масло: вологодське 0,8 0,5

вершкове 0,8 0,5

любительське 1,0 0,6

селянське 1,3 0,8

бутербродне 1,2 3,0

топлене 0,05 0,3

Сири: тверді 10 75

м’які: любительський 6,8 45

адигейський 8,2 40

дніпровський 7,4 36

розсільні: бринза 1,0 52

сулугуні 1,9 40

плавлені 3,4 40

кисломолочні, жирність %: 18 11 52

9 10 40

знежирений 10 40

Молоко згущене 79 79

Молоко сухе 100 100

Казеїн 0,08 10

Морозиво 15 15

325

Як здійснюють радіологічну експертизу яєць?

Домашня птиця у два рази стійкіша до дії іонізуючої радіа-

ції порівняно з домашніми тваринами. Загальне зовнішнє опромі-

нення курей-несучок дозою в 0,18 Кл/кг (700 Р) не відображається

на їх продуктивності і не викликає стерилізації. Ветеринарно-са-

нітарну оцінку таких яєць проводять за загальноприйнятими ме-

тодиками і реалізують у відповід ності з правилами ветеринарно-

санітарної експертизи яєць.

При перебуванні курей-несучок на території, забрудненій

радіоактив ними речовинами, радіонукліди надходять всередину

організму, однак їх кількість в цілому менша ніж, в худоби, що об-

умовлено меншим вмістом радіонуклідів у зерні, порівняно із зе-

леною масою.

Виводяться радіонукліди через шлунково-кишковий тракт

та яйця. В останніх радіонукліди розподіляються нерівномірно: в

жовтку нако пичується йод-131, концентрація якого в 20-50 разів

вища, ніж в біл ковій частині та шкаралупі. Крім цього, жовток мі-

стить незначну кіль кість радіостронцію, радіоцезію тощо. Однак,

при радіоактивних опадах в їстівній частині яйця основну небез-

пеку представляє йод-131. Проте абсолютна радіоактивність та-

ких яєць швидко знижується у зв’яз ку з коротким періодом пів-

розпаду цього елементу.

З яйцем з організму курей виводиться 40-60% радіостронцію

від його надходження, який розподіляється так: 96% знаходиться

в шкаралупі, 3,5% – в жовтку та 0,5% – в білку.

Ветеринарно-санітарну експертизу яєць здійснюють у від по-

віднос ті з діючими правилами з обов’язковим урахуванням ре-

зультатів радіо логічного аналізу. Свіжі, бездефектні яйця курей

випускають без обме ження, якщо вони одержані зі сприятливих

щодо заразних хвороб птиці господарств та відповідають вимо-

гам стандарту і правилам ветеринар но-санітарної експертизи, а їх

питома радіоактивність рівна або менша від допустимого рівня

забруднення радіонуклідами. Яйця з питомою радіоактивністю

вище допустимого рівня використовувати з метою харчування не

дозволяється.

Ветеринарно-санітарна експертиза

Ветеринарна радіологія

326

Які ізотопи відкладаються у яйці при надходженні в організм курей

радіоактивних речовин?

При надходженні в організм курей радіоактивних речовин в

жовтку яйця відкладається до 3,2% радіойоду, в білку – до 9,25%

цезію-137, а в шкаралупі – до 37,4% стронцію-89 і 90.

Як проводять забій і переробку птиці, що піддалась лише зовнішньому

гамма-опроміненню?

Забій і переробку птиці, що піддалась лише зовнішньому

гамма-опроміненню, проводять у звичайному порядку. За відсут-

ності патолого-анатомічних змін у тканинах і органах м’ясо й ін-

ші продукти забою птиці використовують без обмежень. За їх на-

явності рішення про порядок використання тушок і внутрішніх

органів приймають після обов’язкового мікробіологічного дослід-

ження.

Як проводять забій та переробку птиці при внутрішньому і

поєднаному радіоактивному опроміненню?

При внутрішньому і поєднаному радіоактивному опромінен-

ню забій та переробку птиці проводять окремими партіями з по-

вним патранням.

Голову, ноги (до гомілково-стопного суглоба) і внутрішні ор-

гани направляють на утилізацію.

При радіоактивному забрудненні вище допустимих рівнів

продукти забою птиці підлягають знищенню в спеціально відве-

дених місцях з дотриманням відповідних вимог.

Як проводять ветеринарно-санітарну оцінку м’яса і продуктів забою

опроміненої птиці?

М’ясо птиці, за відсутності патолого-анатомічних змін і з умі-

стом радіонуклідів у межах допустимих рівнів, реалізують без об-

межень.

За наявності патологічних змін у тканинах та органах ветери-

нарно-санітарну оцінку продуктів забою проводять згідно з ура-

хуванням результатів мікробіологічних досліджень.

327

Рішення про порядок використання м’яса птиці приймає дер-

жавна установа ветеринарної медицини.

Після роботи персонал проходить санітарну обробку з на-

ступним дозиметричним контролем.

Як проводять дезактивацію яєць і пір’я?

Дезактивація яєць у зв’язку з цим проводиться за рахунок

роздільної переробки в яєчний порошок жовтка і білка з наступ-

ним його тривалим зберіганням до зниження радіоактивності

згідно вимог ДР-2006. При зовнішньому опроміненні яйця курей

випускають без обмежень.

Пір’я, забруднене радіонуклідами, дезактивують і піддають

повторній дозиметрії або знищують.

Як здійснюють радіологічну експертизу риби?

Радіоактивне забруднення відкритих водойм може виника-

ти в результаті випадання радіоактивних опадів безпосередньо на

поверхню води або при заносі їх з інших районів водойми. Части-

на радіоактивних елементів може опускатися на дно під дією сили

ваги, частина може поглинатись водними рослинами, рибою та

іншими водяними організмами, а частина може бути розчинена у

воді. Забруднення радіоактивними речовинами води може викли-

кати ураження риби. Найбільшу небезпеку в цьому випадку ста-

новлять радіоактивні речовини, що випромінюють альфа-частин-

ки, наділені значною іонізуючою здатністю.

За рахунок природного радіонукліду калію-40, радіоактив-

ність риби складає 0,068-0,13 Бк/кг, а в м’язах навіть 0,22 Бк/кг.

Основ ним, проте не єдиним, шляхом проникнення радіонуклі-

дів в організм риби є аліментарний (з кормом). Можливе проник-

нення безпосередньо із зовнішнього середовища через зябра та

слизову оболонку ротової порожнини або через шкірний покрив

шляхом прямого контакту. Зрозу міло, чим вища концентрація ра-

діонуклідів у воді, тим вища вона і в рибі, що знаходиться в цьо-

му середовищі.

Концентрація радіоактивних речовин у рибах прісних водо-

ймищ завжди вища, ніж у морських видів. В організмі риб, як і у

Ветеринарно-санітарна експертиза

Ветеринарна радіологія

328

ссавців, радіонукліди розподіляються нерівномірно. Критичним

органом для стронцію-90 в риби є кістковий скелет, плавники та

луска, тобто опорні тканини. Цезій-137 депонується в м’язовій

тканий та шкірі риб.

При відправці риби для продажу в супровідному докумен-

ті необхідно вказувати всі відомі дані про характер та ступінь її

радіоактивного забруднення, а також ступінь радіоактивного за-

бруднення водойм.

Ветеринарно-санітарну експертизу риби здійснюють у відпо-

відності з діючими правилами з обов’язковим урахуванням ре-

зультатів радіологічного аналізу. Висновки та рекомендації ве-

теринарно-санітарної експертизи базуються на радіологічному

дослідженні відібра них проб. При цьому необхідно керуватись

існуючими гранично допус тимими нормами забрудненості зов-

нішнього середовища та об’єктів ветеринарного нагляду. Рівень

радіаційного забруднення риби є визначальним фактором для са-

нітарної оцінки її якості. Виявлення в рибі та рибопродуктах ра-

діонуклідів в межах допустимих нормативів не може служити для

обмеження або заборони її реалізації.

При перевищенні допустимих рівнів радіонуклідів в рибі пи-

тання про долю окремих її партій вирішується в кожному кон-

кретному випадку за узгодженням з відповідною ветеринарною

та санітарною інстанцією.

Слід мати на увазі, що забруднена радіоактивними речовина-

ми риба значно швидше псується, тому її треба використовувати

в першу чергу.

Які заходи здійснюють для зниження радіоактивності

в рибі, у якій виявлена забрудненість радіонуклідами?

Кулінарна обробка риби знижує концентрацію в ній радіону-

клідів незначно. Так у процесі проварювання філе з тріски втра-

чається лише 15% цезію-137 і зберігається весь стронцій-90, а

просмажування, навпаки, навіть підвищує концентрацію цих ра-

діонуклідів за рахунок зневод нення цього продукту. Вимочуван-

ня риби в прісній або морській воді з метою зниження концен-

трації радіонуклідів також малоефективне.

329

Таким чином, застосування традиційних та спеціальних при-

йомів на стадії технологічної або кулінарної обробки продукції

тварин ництва, дозволяє суттєво знизити радіоактивність в одер-

жаних харчо-продуктах, тим більше, що суттєву роль у знижен-

ні вмісту короткоживучих радіонуклідів для ряду харчових про-

дуктів відіграє фактор часу, що затрачається на їх виготовлення та

процес реалізації.

Які вимоги ставляться до суб’єктів господарювання, що здійснюють

на території України заготівлю, переробку, зберігання, транспортування

й реалізацію м’яса та м’ясних продуктів?

Суб’єкти господарювання, що здійснюють на території Укра-

їни заготівлю, переробку, зберігання, транспортування й реаліза-

цію м’яса та м’ясних продуктів, повинні забезпечувати дотриман-

ня діючих ветеринарно-санітарних норм та правил.

М’ясо та м’ясні продукти, що не відповідають чинним допу-

стимим рівням, за рішенням державної установи ветеринарної

медицини вилучаються з обігу до вирішення питання щодо по-

рядку їх використання або знищуються відповідно до норматив-

но-правових актів.

Які вимоги ставляться до персоналу, який проводить забій і переробку

птиці, що піддавалася радіоактивному забрудненню?

Персонал, зайнятий забоєм і переробкою птиці, що піддава-

лася радіоактивному забрудненню, повинен мати відповідну про-

фесійну підготовку, бути забезпечений необхідними засобами ін-

дивідуального захисту та індивідуального контролю опромінення,

а також дотримуватись правил техніки безпеки.

Як визначають зажиттєву питому активність радіоцезію в м’язовій

тканині великої рогатої худоби?

Зажиттєву питому активність радіоцезію в м’язовій ткани-

ні великої рогатої худоби визначають за допомогою геологороз-

відувального сцинтиляційного гамма-радіометра СРП-68-01 або

СРП-88Н. Цей метод використовують для радіаційного контро-

Ветеринарно-санітарна експертиза