Кравців Р.Й., Салата В.З., Семанюк В. І., Фреюк Д.В., Ярошович І. Г. Ветеринарна радіологія

Подождите немного. Документ загружается.

Ветеринарна радіологія

310

покривів проводять окремими партіями на санітарній бойні або в

забійному цеху підприємства наприкінці робочої зміни після ви-

далення продуктів забою неуражених тварин. За цих умов вжива-

ють заходів щодо попередження поверхневого забруднення про-

дуктів забою радіоактивними речовинами. Працівників, зайнятих

на знекровлюванні тварин і знятті шкур, не допускають до опера-

цій з подальшого оброблення туш.

Видалення внутрішніх органів проводять при вертикальному

положенні туш, на стравохід і пряму кишку накладають подвійні

лігатури, шлунок та кишечник видаляють разом в їх анатомічно-

му зв’язку. Після закінчення забою і первинної переробки партії

уражених тварин проводять дезактивацію приміщень, устатку-

вання, інвентарю, спецодягу з використанням спеціальних розчи-

нів, засобів для миття.

Ветеринарно-санітарна експертиз туш та органів тварин при

радіаційних ураженнях направлена на виявлення характерних

для променевої хвороби.

Як проводять забій овець і свиней при променевій хворобі?

Овець та свиней можна направляти на забій і в початковий

період розпалу променевої хвороби. Забій таких тварин здійсню-

ють в першу чергу, одержані туші піддають бактеріологічному до-

слідженню в обов’язковому порядку.

Як проводять відгодівлю тварин, що рекомендовані для забою

у віддалений час?

В період відгодівлі тварин, що рекомендовані для забою у

відда лений час, утримують на раціонах з підвищеним вмістом

кальцію і калію із загальною радіоактивністю раціону не вище

370 Бк. Перед забоєм тварин, припиняють кормити: ВРХ – за 1-2

дні, свиней і птицю – за 1 добу.

Який порядок первинної переробки уражених тварин?

Всіх уражених тварин ділять на 4 групи: 1) використовують

за прямим призначенням; 2) лікують; 3) забивають на м’ясо; 4) за-

бивають і утилізують.

311

Тварини першої групи з легкою формою променевої хвороби

потребують лише доброї годівлі та утримання.

До другої групи відносять молодих тварин з середньою фор-

мою хвороби і повноцінною продуктивністю, а також високоцін-

них тварин з важкою формою хвороби, їх інтенсивно лікують.

Третя група – тварини з важкою і надзвичайно важкою фор-

мами хвороби, з середньою променевою хворобою (ослаблені,

старі й малопродуктивні). Цих тварин лікують для продовження

життя до забою. При їх великій кількості призначають черговість

забою. Тварин при зовнішньому опроміненні треба забивати яко-

мога раніше.

При внутрішньому опроміненні забій затримують для зни-

ження активності за рахунок виведення радіоактивних речовин з

організму. Проте і тут слід враховувати фактор втрати вгодовано-

сті. Краще робити пробний забій декількох тварин для визначен-

ня залишкової активності радіоактивних речовин в туші.

Забій призначається з урахуванням тривалості приховано-

го періоду, що дає можливість одержати більш доброякісне м’ясо.

При змішаному ураженні прихований період скорочується. Якщо

рівень радіації шкірного покриву вищий від допустимого, прово-

дять ветеринарну обробку згідно з інструкцією.

До четвертої групи відносять тварин, забитих в агонально-

му стані.

Чим відрізняється внутрішнє опромінення тварин від зовнішнього

опромінення?

Особливістю внутрішнього (інкорпорованого) опромінення

тварин, на відміну від зовнішнього, є відсутність різко вираже-

ного геморагіч ного синдрому, а на поверхні шкіри – відсутні епі-

ляції. При загальному огляді м’ясної туші таких тварин спосте-

рігається різко виражена втрата підшкірної жирової клітковини,

блідість м’язів, а інколи загальне виснаження.

Питому радіоактивність туш та органів порівнюють з гра-

нично допустимою концентрацією суміші радіоактивних речо-

вин у воді відкритих водоймищ, передбачених діючими санітар-

ними правилами.

Ветеринарно-санітарна експертиза

Ветеринарна радіологія

312

Який порядок первинної переробки при зовнішньому опроміненні

тварин?

Первинна переробка тварин при зовнішньому опромінен-

ні не відрізняється від забою здорових тварин, при внутрішньо-

му опроміненні й забрудненні шкірного покриву радіоактивними

речовинами є особливості. Дотримуються заходів безпеки і дози-

метричного контролю людей. Робітників, які виконують забій та

зняття шкури, до розробки туш не допускають. Шлунок і кишеч-

ник виймають одночасно й видаляють з обробного цеху в окреме

місце. Для змивної води і конфіскатів на відстані обладнують за-

криту яму. Після роботи яму засипають землею шаром 70 см.

Місце забою, інструменти та обладнання підлягають дезактивації

і дозиметричному контролю. Робітники проходять санобробку

Які зміни виявляють при проведенні післязабійної ветеринарно-

санітарної експертизи при зовнішньому опроміненні тварин?

При зовнішньому опроміненні в прихований період у ту-

шах та органах виявляють невелику кількість крововиливів. На

слизовій оболонці кишечнику утворюються оголені безепітелі-

альні ділянки з геморагіями. Лімфовузли набряклі, а в черевній

порожнині – з крововиливами. Кістковий мозок жовтий або чер-

воно-коричневий, драглистий.

У розпал хвороби у ротовій порожнині і кишечнику з’явля-

ються суцільні геморагії з виразково-некротичними осередками

без лейкоцитарної реакції (внаслідок лейкопенії). Селезінка змен-

шена, зморшкувата, з численними крововиливами. Пульпа тем-

но-червона, не зіскоблюється. В легенях – строкатий рисунок за

рахунок емфізематозних й ателектазних ділянок, з великими кро-

вовиливами (геморагічна пневмонія). В печінці при тривалому

перебігу хвороби дегенеративно-некротичні зміни, можлива жи-

рова дистрофія. Численні крововиливи в мозковій речовині, під

епікардом, в серцевому м’язі, в нирках, в підшкірній клітковині, а

в місцях травм – великі гематоми.

Патологічні зміни варіюють залежно від виду тварин, важко-

сті ураження і часу, що пройшов з моменту опромінення.

313

Які зміни виявляють при проведенні післязабійної ветеринарно-

санітарної експертизи при надходженні радіоактивних речовин через

органи дихання?

При надходженні радіоактивних речовин через органи ди-

хання спостерігаються риніти, бронхіти, бронхопневмонії з вели-

кою кількістю лейкоцитів у ексудаті. Ураження паренхіматозних

органів помітніші через осідання в них джерел випромінювання.

В туші зменшені відкладання жиру, спостерігається блідість

м’язів, а інколи виснаження. Немає різко вираженого геморагіч-

ного синдрому, майже немає змін в кістковому мозку, на шкірно-

му покриві відсутні безволосі, оголені ділянки.

Як проводять санітарну оцінку туш опроміненних тварин?

Туші й органи при зовнішньому опроміненні тварин в по-

чатковий, прихований періоди і в період видужання, які не мають

патологічних змін, випускають без обмежень. При патологічних

змінах проводиться бактеріологічне дослідження і оцінка прово-

диться за його результатом. Шкуру випускають без обмежень.

При внутрішньому опроміненні обов’язково проводять раді-

ометричне дослідження продуктів забою: туші та внутрішні орга-

ни випускають без обмежень, якщо в них не виявлено патологіч-

них змін, а радіоактивність не вища гранично допустимого рівня.

При патологічних змінах обов’язкове бактеріологічне дослід-

ження.

Туші з радіоактивністю вище гранично допустимого рівня

дезактивують, а внутрішні органи утилізують.

Яка особливість проведення ветеринарно-санітарної експертизи

при зовнішньому забрудненні м’яса радіоактивними речовинами

і наведеною радіоактивністю?

При зберіганні м’яса можливе аерозольне або контактне

зовнішнє забруднення. Визначають його дозиметричними при-

ладами.

М’ясо допускається в їжу при забрудненні радіоактивними

речовинами без перевищення гранично допустимого рівня. Якщо

Ветеринарно-санітарна експертиза

Ветеринарна радіологія

314

цей показник підвищений, м’ясо дезактивують.

М’ясо і м’ясопродукти від здорових тварин (в тому числі кон-

серви в металевих банках), які знаходяться в зоні проникаючої ра-

діації ядерного вибуху або вибуху нейтронного боєприпасу, вва-

жаються ураженими наведеною радіоактивністю. Потужність

випромінювання в продуктах у цьому випадку дорівнює 1% по-

тужності дії. Наведена радіоактивність швидко знижується:

• через добу – до 5% від вихідної

• через 5 діб – до 98% від вихідної.

В останньому випадку продукти придатні для їжі.

На рис. 12.1-12.4 наведено схеми ветеринарно-санітарної

оцінки продуктів забою тварин при радіаційних ураженнях.

Рис. 12.1.

Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою тварин при зовнішньому опроміненні.

Проварювання після

бракування патоло-

гічно змінених орга-

нів і тканин

Зовнішнє опромінення

Ветеринарний огляд продуктів забою

Патолого-анатомічні зміни

Відсутні Наявні

Випуск без обмеження

Бактеріологічне дослідження

Негативне Позитивне

Випуск без обме-

жень після бракуван-

ня патологічно зміне-

них органів і тканин

315

Які особливості забою та переробки уражених радіацією тварин?

Забій та переробку уражених тварин проводять на найближ-

чих забійних підприємствах або на спеціально обладнаних забій-

них пунктах.

При надходженні на приймальний майданчик забійного підпри-

ємства тварин піддають повторному дозиметричному контролю.

Тварин з вмістом радіонуклідів у м’язовій тканині вище допу-

стимих рівнів (за даними зажиттєвої діагностики) за відсутності

відповідних показників для забою повертають постачальнику або

за домовленістю з ним розміщують на спеціальному майданчику

(базі) для перетримування з використанням “чистих” кормів.

У день забою тварин піддають ветеринарному огляду з пого-

ловною або вибірковою зажиттєвою діагностикою вмісту радіо-

нуклідів у м’язах.

Як використовують м’ясо тварин, що зазнали лише зовнішнього

гамма-опромінення?

М’ясо та інші продукти забою тварин, що зазнали лише зов-

нішнього гамма-опромінення, використовують без обмежень, як-

що при ветеринарно-санітарній експертизі туш і органів не вияв-

лено патолого-анатомічних змін.

За наявності змін рішення про порядок використання м’яса і

субпродуктів приймають у встановленому порядку, після обов’яз-

кового мікробіологічного дослідження.

Що роблять з м’ясом і продуктами забою при внутрішньому

та поєднаному (зовнішньому і внутрішньому) опроміненні тварин?

При внутрішньому і поєднаному (зовнішньому та внутріш-

ньому) опроміненні тварин м’ясо й інші продукти забою в обов’яз-

ковому порядку піддають радіологічному контролю.

Для визначення їх питомої активності застосовуються за-

гальні правила відбору і первинної підготовки проб до вимірю-

вання, методики приготування зразків та проведення вимірів, ре-

гламентованих діючими нормативно-правовими актами.

Ветеринарно-санітарна експертиза

Ветеринарна радіологія

316

Внутрішнє і змішане опромінення

Ветеринарний огляд продуктів забою і обов’язкова радіометрія

Патолого-анатомічні зміни

Відсутні

Наявні

Допустима

радіоактивність

Радіоактивність

вище допустимої

Допустима

радіоактивність

Радіоактивність

вище допустимої

Випуск

без обмежень

Випуск після

дезактивації

Бактеріологічне дослідження

Негативне Позитивне

Випуск після бра-

кування патоло-

гічно змінених

органів і тканин

Проварювання

після бракування

патологічно зміне-

них органів

і тканин

М’ясо

Випуск після

бракування

патологічно

змінених органів

і дезактивація

м’яса

Проварювання

після

бракування

патологічно

змінених органів

і дезактивація м’яса

Всі внутрішні органи утилізують

або знищують

Рис. 12.2.

Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою тварин при внутрішньому і

змішаному опроміненнях.

Рис. 12. 3. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою тварин при зовнішньому

забрудненні м’яса радіоактивними речовинами.

Зовнішнє забруднення м’яса радіоактивними речовинами

Обов’язкова дозиметрія

Допустимий рівень радіації Рівень радіації вище допустимого

Випуск без обмеження Випуск після дезактивації

317

Ветеринарно-санітарна експертиза

Рис. 12.4. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою тварин при наведеній радіо-

активності.

Які особливості реалізації м’яса і продуктів забою опромінених

тварин?

М’ясо та інші продукти забою реалізують без обмежень, як-

що в них не виявлено патолого-анатомічних змін, а вміст радіону-

клідів

137

Cs і

Sr не перевищує допустимих рівнів, наведених у та-

блицях 12.1-12.2.

Також враховують характер розподілу радіонуклідів в орга-

нах і тканинах відповідно до даних, наведених у таблиці 12.1.

Таблиця 12.1

Гранично допустимі рівні радіонуклідів (

137

Cs і

Sr) у м’ясі

та м’ясних продуктах для країн СНД, Бк/кг

Вид продуктів Вид забруднювачів Допустимі рівні

М’ясо забійних тварин без Cs-137 160

кісток, напівфабрикати, Sr-90 50

субпродукти

Оленина без кісток Cs-137 250

Sr-90 80

М’ясо диких тварин без кісток Cs-137 320

Sr-90 100

Кістки (усі види) Cs-137 160

Sr-90 200

М’ясо промислової та дикої Cs-137 180

птиці, напівфабрикати, субпродукти Sr-90 80

Наведена радіоактивність

Зберігання протягом доби

Контрольна дозиметрія

При зниженні радіації випуск без обмежень

Ветеринарна радіологія

318

Таблиця 12.2

Допустимі рівні вмісту радіонуклідів

7Сs та

Sr у м’ясі та м’ясних продуктах

(ДР-2006) в межах України, Бк/кг

№ з/п Назва продукту Cs-137 Sr-90

1 М’ясо та м’ясні продукти 200 20

Примітка. При відправці продукції на експорт користуються нормативами

країни-імпортера.

Що роблять з продуктами забою тварин, якщо вміст радіонуклідів

у межах допустимих рівнів, але є патологоанатомічні зміни в органах

і тканинах?

Якщо вміст радіонуклідів у межах допустимих рівнів, але є

патолого-анатомічні зміни в органах і тканинах, то ветеринарно-

санітарну оцінку м’яса й інших продуктів забою проводять згід-

но з вимогами правил, з урахуванням результатів мікробіологіч-

них досліджень.

Рішення про порядок використання м’яса приймає державна

установа ветеринарної медицини.

Шкури та іншу технічну сировину випускають без обмежень.

Що роблять з продуктами забою тварин у разі їх радіоактивного

забруднення іншими радіонуклідами?

У разі радіоактивного забруднення іншими радіонуклідами

керуються нормативами органу державного санітарно-епідеміч-

ного нагляду, введеними для конкретної ситуації.

Що роблять з продуктами забою у яких

радіоактивне забруднення вище допустимого рівня?

При радіоактивному забрудненні вище допустимих рівнів

м’ясо й інші продукти забою тварин, вміст радіонуклідів у яких

може бути знижений до допустимих нормативів шляхом техно-

логічної обробки і спеціальних методів дезактивації, допускаєть-

ся надалі направляти на корм свиням і птиці при вирощуванні на

першій стадії відгодівлі, для годівлі хутрових звірів та на техніч-

ні потреби.

319

У протилежному випадку м’ясо та інші продукти забою тва-

рин підлягають знищенню в спеціально відведених місцях з до-

триманням відповідних вимог.

Як впливає опромінення тварин на дозрівання м’яса?

Відомо, що при дозріванні м’яса особливо інтенсивно діють

фер менти гліколізу. Глікоген через ряд проміжних реакцій пере-

ходить у молочну кислоту, яка відіграє суттєву роль в процесі до-

зрівання м’яса. Накопичення молочної кислоти в м’язовій тканині

є одним із факто рів збільшення концентрації іонів водню. Більш

кисла реакція середовища створює несприятливі умови для роз-

витку гнильної мікрофлори. Зрозуміло, що порушення вуглевод-

ного обміну в опромінених тварин тяг не за собою зміни проце-

су дозрівання м’яса. М’ясо опромінених свиней при зберіганні в

умовах кімнатної температури чи холодильнику почи нає псува-

тись на 2-4 дні раніше, ніж м’ясо неопромінених тварин. Ковба-

са, виготовлена з м’яса опромінених свиней та забитих в скритий

період радіаційного ураження, при зберіганні псується набагато

рані ше в порівнянні з ковбасою, виготовленою з м’яса здорових

свиней.

Що представляє собою аерозольне та контактне забруднення м’ясної

туші радіонуклідами?

На відміну від структурного (інкорпорованого) забруднення

м’ясної туші радіонуклідами, існує аерозольне та контактне, яке

здій снюється при зберіганні чи перевезенні туші та органів від-

критими або на забрудненому транспорті. Такий шлях забруднен-

ня має поверхневий характер, оскільки радіонукліди знаходяться

на поверхні м’ясної туші, а якщо і проникають в тканини, то ли-

ше на глибину не більше 0,5-1 см, а це уможливлює дезактивацію

м’ясної туші механічним способом.

Що представляє собою наведена радіоактивність?

У товарному м’ясі та м’ясопродуктах, що знаходились у зо-

ні про никаючої радіації, появляється наведена (штучна) радіоак-

тивність. Особливість її полягає в тому, що натрій, калій, кальцій,

Ветеринарно-санітарна експертиза