Кравців Р.Й., Салата В.З., Семанюк В. І., Фреюк Д.В., Ярошович І. Г. Ветеринарна радіологія

Подождите немного. Документ загружается.

Ветеринарна радіологія

290

Які особливості відбору концентрованих кормів для визначення їх

радіоактивного забруднення?

Відбір проб концентрованих кормів (комбікорми, шроти,

зернофураж – ячмінь, овес, кукурудза тощо), які зберігаються на-

сипом на майданчиках або на складах, проводять ковшем або ко-

нічним щупом у шаховому порядку з кожного квадратного метра

з різних шарів. Від концентрованих кормів, упакованих у мітки,

виїмку точкових проб проводять совком або конічним щупом з

5-10 пакувальних місць. Маса об’єднаної проби повинна станови-

ти 4-6 кг.

Точкові проби перемішують, розсипають рівним шаром за-

втовшки 5-10 см і відбирають середню пробу масою 2-3 кг мето-

дом квартування.

Використання фуражу на корм тваринам дозволяється на

основі радіометричних досліджень з урахуванням да них про час

і характер забруднення. Якщо ступінь забруднення допускає ви-

користання фуражу на корм, то дійним коровам і молодняку слід

давати найменш забруднений корм. При забрудненні вище за до-

пустимі рівні фураж піддають дезактивації або залишають на збе-

рігання для дезактивації внаслідок природного розпаду радіо-

активних продуктів поділу.

Які особливості відбору грубих кормів (сіна, соломи) для визначення

їх радіоактивного забруднення?

Точкові проби з партії грубих кормів (сіно, солома) відбира-

ють по периметру скирт, копиць, тюків тощо не менше ніж з 15-

20 місць на глибині 10-20 см. Під час взяття проб із копиці, скир-

ти точки відбору розташовують одна від одної на відстані 1-1,5 м і

від по верхні землі – на 0,5 м. Величина точкової проби стано вить

0,2-0,3 кг.

З точкових проб складають об’єднану пробу, для чого їх роз-

кладають рівним шаром завтовшки 4-5 см на брезенті або клей-

онці й обережно перемішують, не допускаю чи ламання рослин та

утворення потерті. З відібраної проби методом квартування від-

бирають середню пробу масою 2-3 кг.

291

Відібрану середню пробу масою не менше ніж 1 кг упа ковують

у щільний папір, паперовий або поліетиленовий пакет, туди ж вмі-

щують етикетку.

Які особливості відбору коренебульбоплодів для

визначення радіоактивного забруднення?

Відбір проб коренебульбоплодів (буряків, картоплі, моркви

тощо) здійснюють цілими зразками з полів, буртів, насипів, куп,

автомашин, причепів, вагонів, барж, сховищ тощо, ретельно очи-

щаючи їх від ґрунту. Проби відбирають від однорідної партії.

Однорідна партія корму – будь-яка його кількість одного

сортотипу, заготовленого з одного поля, яка зберігається в одна-

кових умовах.

Від партії коренебульбоплодів масою до 10 т відбирають точ-

кові проби в 6-10 місцях, при масі партії понад 10 т проби відби-

рають у 10-15 місцях бурту (поля).

Із незатарених коренебульбоплодів відбирають проби з різ-

них шарів насипу (бурту) за висотою через однакові за шириною і

довжиною проміжки.

Точкові проби відбирають по діагоналі бічної поверхні наси-

пу, купи або середньої лінії кузова автомашини, при чепа, вагона,

баржі тощо через однакові відстані на глибині 20-30 см. Бульби та

коренеплоди беруть у трьох точках підряд (без вибору) руками.

Точкові проби масою 1,0-1,5 кг кожна з’єднують і складають

об’єднану пробу.

Середню пробу масою 3-6 кг виділяють з об’єднаної проби.

Для цього її сортують за розміром бульбо- або коренеплодів на

три групи: великі, середні та дрібні. Їх відбирають від кожної гру-

пи, об’єднують, затарюють і направляють у лабораторію ветери-

нарної медицини.

Відбір проб об’єктів ветеринарного контролю

Ветеринарна радіологія

292

Відбір проб продукції тваринництва

Які особливості відбору проб м’яса, органів сільськогосподарських

тва рин і птиці для визначення їх радіоактивного забруднення?

Відбір проб м’яса, органів сільськогосподарських тва рин та

птиці проводять на фермах господарств, ринках та м’ясокомбіна-

тах.

Проби м’яса (без жиру) від туш та напівтуш відбирають

шматками по 0,2-0,3 кг проти 4-5-го шийного хребця, в ділянці

лопатки, стегна та товстих частин м’язів. Загаль на маса середньої

проби становить 2-3 кг.

Для спеціаль ного лабораторного дослідження відбирають та-

кож кістки в кількості 0,5 кг (хребець та 2-3-тє ребро).

Проби внутрішніх органів тварин відбирають у кіль кості:

печінка, нирки, селезінка, легені – 0,2-1 кг, щитоподібна залоза –

увесь орган.

Птицю відбирають відповідно до вимог діючого стан дарту.

При невеликих партіях курчат відбирають тушками, а дорослих

(кури, індики, качки, гуси) – у кількості 1/4 тушки. При масі партії

від 100 до 500 кг відбирають один зразок дорослої тушки; від 500

кг до 3 т – два; від 3 до 5 т – три; від 5 до 10 – п’ять; від 10 до 20 –

шість; від 20 т і більше – 10 зразків.

Проби ковбасних виробів відбирають у кількості 0,1-0,2 кг

від кожної партії.

При підозрі на поверхневе забруднення відбір проб м’я-

са проводять зрізуванням ножем поверхневого шару завтовшки

10 мм. Зрізані шари складають разом забрудненими сторонами

одна до одної, вміщують у скляну банку або поліетиленовий мі-

шок і маркірують (0,3-0,5 кг).

Які особливості відбору проб молока і молочних продуктів для

визначення їх радіоактивного забруднення?

Відбір проб молока й молочних продуктів здійснюють на

ринках, фермах, молочних пунктах, молокозаводах, холодокомбі-

натах при передачі продукції на реалізацію в торговельну мережу

або в пункти громадського харчування.

293

Проби рідких продуктів (молока, сметани), які знахо дяться в

невеликих посудинах (бідонах, флягах тощо), відбирають після пе-

ремішування. З великих об’ємів (цистерн, чанів) проби відбирають

з різної глибини кухлем з подовженою ручкою або спеціальним

пробовідбирачем (циліндрична трубка діаметром 9-10 мм).

Для дослідження можна використовувати як незбиране, так і

відсепароване молоко.

Точкові проби зливають в одну посудину, перемішують, від-

бирають середню пробу: молока – 5-6 л, сметани – 0,2-1 л (залеж-

но від величини всієї партії продукції).

Проби розфасованих молока, кефіру тощо відбирають від

партії в кількості до 1 л, сметани – до 0,5 кг, сиру й масла – 0,3 кг,

згущеного та сухого молока – 0,3 кг.

Які особливості відбору проб жирів для визначення їх радіоактивного

забруднення?

Відбір проб жирів проводять на м’ясокомбінатах та ін ших пе-

реробних підприємствах. Перед відбором від кожної партії скла-

дають вибірку пакувальних одиниць (діжки тощо), яка становить

10% від усієї партії, але не менше як три упаковки.

Проби жирів відбирають щупом на всю глибину упа ковки. З

перемішаної об’єднаної проби відбирають серед ню пробу масою

0,3-0,5 кг.

При підозрі на поверхневе забруднення відбір проб твердих

жирів проводять зрізуванням ножем поверхневого шару завтовш-

ки 10 мм. Зрізані шари складають разом забрудненими сторонами

одна до одної, вміщують у скляну банку або поліетиленовий мі-

шок і маркірують (0,3-0,5 кг).

Які особливості відбору проб вовни для визначення її радіоактивного

забруднення?

Відбір проб вовни здійснюють на фабриках первинної об-

робки вовни, безпосередньо в господарствах – під час стрижки

овець.

Перед відбором проб від кожної партії складають ви бірку па-

кувальних одиниць, в яку відбирають 10% упаковок (але не мен-

Відбір проб об’єктів ветеринарного контролю

Ветеринарна радіологія

294

ше ніж 5 упаковок) з максимальним гамма-фоном, за яким фор-

мується партія. Від кожної упаковки відбирають точкові проби

масою по 5-10 г (по 5 проб з кожного боку упаковки), розташо-

вуючи точки відбору рівномірно по площі. Проби всіх упаковок

об’єд нують. При потребі дослідження кожної одиничної упаков-

ки об’єднують точкові проби від однієї упаковки.

Об’єднану пробу перемішують руками, розкладають пла-

стом, площею 100 см х 100 см (для одиничної упаковки площею

50 см х 50 см).

З різних місць пласта відбирають точкові проби по 5-10 г, з

яких складають середню пробу.

Маса середньої проби становить 100-200 г.

Які особливості відбору проб рого-копитної сировини для визначення

її радіоактивного забруднення?

Відбір проб рого-копитної сировини, як і кісток, проводять з

10 місць кожного вагона, автомашини або насипу після виванта-

ження на розвантажувальний майданчик.

Проби відбирають з рівних шарів (верхнього, середнього, ниж-

нього), розташовуючи точки відбору рівномірно по периметру. З

відібраних зразків складають середню пробу масою 0,2-0,5 кг.

Відбір проб пантів здійснюють від кожної партії по 39-50 г.

Які особливості відбору проб хутра та шкур для визначення їх

радіоактивного забруднення?

Відбір проб хутра та шкур проводять на м’ясо- і холо-

докомбінатах та у звірогосподарствах.

При дослідженні хутра відбирають не менше ніж 5-10 шку-

рок від партії си ровини, підготовленої до відправки.

Від кожної шкури відрізають смужку по периметру або від

пахів. Маса середньої проби становить 20-60 г залежно від виду

тварини. Маса проб від шкур великих тварин (велика рогата ху-

доба, вівці) становить 100-200 г.

При експортних поставках хутро досліджують методом, який

запобігає його пошкодженню (гамма-спектрометрія).

295

Які особливості відбору проб яєць для визначення їх

радіоактивного забруднення?

Відбір проб яєць здійснюють на птахофабриках, птахофер-

мах, ринках, у магазинах та приватних господарствах. Величина

проби – 5-10 шт. з однієї птахоферми, 3 шт. – від кожної тисячі

упакованої партії та 2 шт. – від партії ринкового продажу.

Які особливості відбору проб риби для визначення її

радіоактивного забруднення?

Відбір проб риби проводять на рибо- та холодокомбінатах,

ринках, а при масовому відлові – безпосередньо в рибогосподар-

ствах.

Дрібні зразки (масою до 0,5 кг) формують з цілих рибин; ве-

ликі відбирають частинами (голова з частиною рибини або части-

на рибини з хребтом). Дослідженню підлягають усі види риби.

У місцях скла дування зразки кожного виду риби відбирають

у 3-5 місцях по кілька штук у пробу. Безпосередньо в рибогоспо-

дарствах зразки відбирають від кожного вилову. Маса середньої

проби становить 2-3 кг.

Кількість проб визначається величиною партії.

При підозрі на поверхневе забруднення відбір проб риби про-

водять зрізуванням ножем поверхневого шару завтовшки 10 мм.

Зрізані шари складають разом забрудненими сторонами одна до

одної, вміщують у скляну банку або поліетиленовий мішок і мар-

кірують (0,3-0,5 кг).

Які особливості відбору проб натурального меду для визначення

його радіоактивного забруднення?

Відбір проб натурального меду проводять на пасіках держав-

них і приватних господарств, ринках, складах і базах господарств

та споживчої кооперації.

Перед відбором від кожної партії складають вибірку паку-

вальних одиниць, керуючись при цьому вимогами, вказаними у

ГОСТ 19792-87 (табл. 11.3).

Відбір проб об’єктів ветеринарного контролю

Ветеринарна радіологія

296

Таблиця 11.3

Норми відбору натурального меду

Кількість пакувальних одиниць у партії Кількість пакувальних одиниць,

(діжки, фляги, ящики) які відбираються

1 1

2 2

Від 3 до 20 3

21-30 4

31-40 5

41-60 6

61-80 8

81 і більше 10%

Від кожної упаковки відбирають точкові проби. Зразки рідко-

го меду беруть трубчастим пробовідбирачем діаметром 10-12 мм,

занурюючи його на всю глибину упаковки, а якщо мед густий –

щупом для масла з різних шарів. Закристалізований мед відбира-

ють конічним щупом, занурюючи його в мед під кутом.

При дослідженні стільникового меду з однієї рамки ви різають

частину стільників площею 25 см

Якщо стільни ковий мед кусковий, пробу беруть у тих самих

розмірах від кожної упаковки. Після видалення воскових крише-

чок зразки вміщують на сітчастий фільтр з діаметром от ворів не

більше ніж 1 мм, вміщений у склянку, і ставлять у термостат або

духовку газової плити при температурі 40-45°С.

Маса середньої проби становить 0,2-0,5 кг залежно від вели-

чини партії та методу дослідження.

Які особливості відбору проб інших об’єктів сільськогосподарського

ви робництва для визначення його радіоактивного забруднення?

До інших об’єктів сільськогосподарського виробництва, які

підлягають радіометричному контролю, відносять різні види до-

брив (гній, стічні води, промис лові відходи, сланці, торф, земляні

компости, продукти переробки вугілля, річний та озерний мул то-

що). Вони підлягають радіометричному контролю лише в тому ви-

падку, коли є підстава передбачати наявність у них радіонуклідів.

297

При відносно високих рівнях забруднення ґрунту і, відповід-

но, кормів, які використовуються для годівлі сільськогосподарсь-

ких тварин, може спостерігатись відносне підвищення концен-

трації радіонуклідів у гної.

Основні види мінеральних добрив не можуть містити в собі

радіонуклідів. Вони можуть бути забруднені штучними радіону-

клідами лише при аварійних ситуаціях у мирний час та надзвичай-

них ситуаціях у воєнний час (забруднення території продуктами

ядерних вибухів).

Деякі промислові відходи, наприклад, відходи переробки по-

ліметалічних руд, можуть містити підвищені концентрації при-

родних радіонуклідів. Сланці, продукти переробки вугілля, деякі

види торфу також містять підвищені концентрації природних ра-

діонуклідів. Річковий та озерний мул може накопичувати як при-

родні, так і штучні радіонукліди.

З практичної точки зору варто умовно поділити цю категорію

об’єктів на дві групи: неорганічні (мінеральні відходи промис-

ловості) та органічні (гній, торф, сланці, органічні відходи про-

мисловості тощо) матеріали. При цьому до мінеральних матеріа-

лів можна застосовувати методику відбору проб та їх обробки за

принципом роботи з ґрунтами, а до органічних – за принципом

роботи з рослинними матеріалами.

Слід також враховувати специфіку того чи іншого об’єкта, пе-

редбачуваний у подальшому радіометричний і радіохімічний ана-

ліз, його детальність, ступінь радіоактивного забруднення тощо.

Відбір проб харчових продуктів

Відбір проб харчових продуктів проводять на продовольчих

та овочевих базах або сховищах, елеваторах, складах господарств,

у магазинах.

Які особливості відбору проб борошна, різних круп та бобових для

визначення їх радіоактивного забруднення?

Борошно, різні крупи та бобові відбирають аналогічно до від-

бору проб зерна.

Відбір проб об’єктів ветеринарного контролю

Ветеринарна радіологія

298

Сипкі продукти, які знаходяться в м’якій (мішковій) тарі, від-

бирають за допомогою металевого щупа. Пробу відбирають з по-

верхні шару, який знаходиться безпосередньо під мішковиною, по

0,2-0,3 кг з одного мішка. Загальна маса кожного виду продукції

залежно від маси партії повинна становити 1-2 кг. Відібрані зраз-

ки об’єднують в одну пробу.

Які особливості відбору проб хліба для визначення його

радіоактивного забруднення?

Хліб (кожного сорту) відбирають у магазинах, на хлібо заводах

та в пекарнях поштучно з верхнього ряду. Від однієї випічки від-

бирають пробу масою 2-3 кг. Пробу вміщують у поліетиленові па-

кети з етикетками.

Які особливості відбору проб грибів для визначення їх радіоактивного

забруднення?

Гриби усіх видів відбирають на продовольчих базах, складах

споживчої кооперації. Середню пробу масою 0,5 кг складають із

зразків різних грибів.

Які особливості відбору проб чаю для визначення його радіоактивного

забруднення?

Чай (чорний, зелений) різних сортів відбирають на продо-

вольчих базах, чаєрозважувальних фабриках, гос подарствах з ви-

робництва чаю. Маса проби від однієї партії чаю становить 0,2 кг.

Які особливості відбору проб соків, сиропів, варення, компотів,

води для визначення їх радіоактивного забруднення?

Соки, сиропи, варення, компоти відбирають від однорідної

продукції масою 0,1-0,2 кг. Відбір рідких продуктів здійснюють з

використанням допоміжних засобів (банки, ложки тощо). Перед

відбором проби вміст тари перемішують. Пробу вміщують у скля-

ну банку і маркі рують (0,5 кг).

299

Які особливості відбору проб фруктів, овочів, городньої зелені для

визначення їх радіоактивного забруднення?

Фрукти, овочі, городню зелень відбирають методом від-

бору коренеплодів. Середня проба (масою 2-3 кг, для зелені –

0,2 кг) скла дається з кількох зразків, відібраних з різних партій

про довольства. Від кожної партії того чи іншого виду фрук тів,

ягід та овочів відбирають зразки в 2-3 місцях, а при зберіганні в

буртах, контейнерах, мішках, ящиках, кошиках та іншій тарі – з

поверхні та глибини тари.

Для приготування середньої проби капусти, кавунів, кабач-

ків та інших великих плодів роблять висівки однако вого розміру

з 10 плодів або качанів, потім їх подрібнюють і перемішують.

Плоди та коренеплоди слід відділяти від вегетативної частини,

намагаючись не забруднити їх ґрунтом. Органи й частини рослин

подрібнюють ножицями або різаками на кусочки розміром 1-2 см.

Відрізані органи перед под рібненням старанно відмивають.

Маса проби повинна відповідати масі, яка необхідна для за-

планованих радіометричних та спектрометричних досліджень.

Які особливості відбору проб висушених овочів, фруктів, галет, печива,

сухарів тощо для визначення їх радіоактивного забруднення?

Висушені овочі, фрукти, галети, печиво, сухарі тощо відби-

рають з поверхневого шару. З брикетованих продук тів пробу зрі-

зають з поверхневого шару завтовшки 10 мм, вміщують у скляну

банку або поліетиленовий мішок (ма сою 0,3-0,5 кг) і маркіру-

ють.

Які особливості відбору проб густоконсистентних квашених маркірованих

продуктів для визначення їх радіоактивного забруднення?

Густоконсистентні квашені маркіровані продукти (со ління)

відбирають з поверхневого шару без попереднього перемішуван-

ня в кількостях, що відповідають тим, які відбирають від рідких

або сирих продуктів.

Відбір проб об’єктів ветеринарного контролю