Кравців Р.Й., Салата В.З., Семанюк В. І., Фреюк Д.В., Ярошович І. Г. Ветеринарна радіологія

Подождите немного. Документ загружается.

Ветеринарна радіологія

260

в організм, зниження вражаючої дії їх іонізуючих випромінювань,

виведення джерел створення опромінення (радіоактивних речо-

вин) з організму. Проте, як зазначалося вище, основну дозу опро-

мінення людина одержує з продуктами тваринного походження.

Тому одним з основних прийомів протирадіаційного біологічного

захисту людини є заходи, спрямовані на зменшення надходження

і накопичення радіонуклідів в продукції тваринництва.

Які заходи проводяться для зменшення вмісту радіонуклідів

у продукції тваринництва?

При радіоактивному забрудненні сільськогосподарських

угідь радіонуклідами на перше місце виходить проблема мініміза-

ції вмісту радіонуклідів у тваринницькій продукції, в першу чер-

гу – в молоці та м’ясі. З цими продуктами харчування в організм

людини надходить 70-90% радіонуклідів йоду та цезію, які викли-

кають внутрішнє опромінення населення та його критичної гру-

пи – дітей.

На першому етапі після аварії заходи зі зменшення вмісту ра-

діонуклідів у продукції тваринництва були спрямовані на отри-

мання продуктів, концентрація радіонуклідів у яких не переви-

щувала тимчасово допустимих рівнів або санітарно-гігієнічних

нормативів. Ці заходи потребували:

1. Перепрофілювання галузей тваринництва.

2. Зміни умов утримання тварин у літній період.

3. Докорінного поліпшення природних луків та пасовищ.

4. Змін у режимі годівлі сільськогосподарських тварин.

5. Застосування у раціонах ентеросорбентів та декорпоран-

тів радіонуклідів.

6. Технологічну переробку молока та м’яса.

Найбільш радикальними, хоча й економічно дорогими, були

зміна галузей тваринництва, наприклад молочного скотарства –

на м’ясне, вівчарства і скотарства – на свинарство та птахівницт-

во, а також технологічна переробка молока і м’яса. Інші заходи,

які спрямовані на обмеження накопичення радіонуклідів у моло-

ці, м’ясі, яйцях та інших продуктах тваринництва, не потребують

великих затрат, тобто вони економічно більш вигідні.

261

Зараз основним завданням зі зменшення дозового наванта-

ження на організм людини є отримання на забруднених радіону-

клідами територіях продукції тваринництва, яка відповідає но-

вим, більш жорстким вимогам радіаційної безпеки – допустимим

рівням вмісту радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90 в харчових

продуктах (ДР-2006), та подальше зниження вмісту радіонуклідів

до значень контрольних рівнів. Такий підхід до мінімізації вмі-

сту радіонуклідів у продукції сільськогосподарського виробницт-

ва потребує довгострокового застосування комплексу заходів із

зменшення надходження довгоживучих радіонуклідів у продук-

цію тваринництва.

Протирадіаційний біологічний захист

10. Ветеринарне обслуговування тварин в умовах

радіоактивного забруднення території

Який документ визначає загальні, правові, організаційні та фінансові

основи ветеринарної медицини?

Загальні, правові, організаційні та фінансові основи ветери-

нарної медицини визначає Закон України “Про ветеринарну меди-

цину”. Він регламентує діяльність в галузі ветеринарної медицини

згідно з міжнародними вимогами, визначає правове положення

структур ветеринарії, встановлює необхідні ветеринарно-санітар-

ні вимоги та основи ветеринарного і радіологічного контролю.

Яка роль ветеринарної медицини в умовах радіоактивного

забруднення території?

Ветеринарна медицина є комплексом заходів щодо профі-

лактики захво рювань тварин, їх лікування, скорочення втрат від

хвороб, в т.ч. раді аційно уражених, неплідності та падежу, підви-

щення якості сировини та продуктів тваринного походження, по-

передження та боротьби з хворо бами, спільними для тварин і лю-

дей, одержання екологічно чистих продук тів тваринництва при

утриманні тварин в умовах радіоактивного забруднення терито-

рії, що визначені Законом України “Про правовий режим тери-

торії, що піддалась радіоактивному забрудненню внаслідок ката-

строфи на Чорнобильській АЕС”.

На які зони ділиться територія України залежно від щіль ності

забруднення ґрунтів радіонуклідами та ступеня впливу (дії) раді ації?

Згідно із Законом України “Про правовий режим території,

що піддалась радіоактивному забрудненню внаслідок катастрофи

на Чорнобильській АЕС”, вся територія України, залежно від щіль-

ності забруднення ґрунтів радіонуклідами та ступеня впливу (дії)

раді ації, ділиться на такі зони:

1. Зона евакуації (відчуження) – це територія навколо Чор но-

263

бильсь кої АЕС, з якої в 1986 році відповідно до норм радіаційної без-

пеки було евакуйоване населення (30 км зони відселення).

У зоні евакуації (відчуження) дозволяється лише господарсь-

ка діяльність, пов’язана із забезпеченням радіаційної безпеки, по-

передженням перенесення радіоактивних речовин, виконанням

природоохоронних заходів, а також науково-дослідних та експе-

риментальних робіт.

2. Зона першочергового відселення – це територія із щільністю

забруднення ґрунтів цезієм-137 від 1,48 МБк/м

або стронцієм-90

та плутонієм-238, 239, 240 і 241 – відповідно 0,1 МБк/м

та 3,7 кБк/м

і більше. В Законі визначені види діяльності в зоні першочергово-

го відселення.

3. Зона наступного відселення. Це територія із щільністю за-

бруднення ґрунтів цезієм-137 від 0,555 до 1,48 МБк/м

або строн-

цієм-90 від 74 до 111 кБк/м

, або плутонієм-238, 239, 240, 241 від

1,85 до 3,7 кБк/м

, на яких середньорічна ефективна доза опромі-

нення може перевищити природний і техногенний фон 5 мЗв на

рік, та інші території з меншою щільністю забруднення вищевка-

заними радіонуклідами, де середньорічна ефективна еквівалентна

доза опромінення може перевищити 5 мЗв на рік. У Законі визна-

чені види діяльності в зоні з наступним відселенням.

4. Зона з правом на відселення. Це територія із щільністю забруд-

нення цезієм-137 від 185 до 555 кБк/м

або стронцієм-90 від 18,5 до

34 кБк/м

, або плутонієм-238, 239, 240, 241 – від 0,74 до 1,85 кБк/м

на яких середньорічна еквівалентна доза опромінення може пе-

ревищити природний і техногенний фон 1 мЗв в рік, та інші те-

риторії із меншою щільністю забруднення вище перерахованими

радіо нуклідами, де середньорічна ефективна еквівалентна доза

опромінення може перевищити 1 мЗв на рік. У Законі визначені

види діяльності в зоні з правом на відселення.

5. Зона проживання з періодичним радіологічним контролем.

Це територія із щільністю забруднення ґрунтів цезієм-137 від 37

до 185 кБк/м

або стронцієм-90 від 5,5 до 18,5 кБк/м

, або плуто-

нієм-238, 239, 240, 241 від 0,37 до 0,74 кБк/м

, де середньорічна

ефективна еквівалентна доза опромінення не повинна перевищу-

вати 1 мЗв на рік. У Законі визначені види діяльності в зоні про-

живання з періодичним радіологічним контролем.

Ветеринарне обслуговування тварин

Ветеринарна радіологія

Крім того, визначено порядок віднесення земель до катего-

рії радіаційно небезпечних, а також порядок переведення терито-

рій радіоактивного забруднення із однієї зони в іншу. Визначено

правовий режим тери торій радіоактивного забруднення. Закон

спрямований на зниження радіоактивного впливу на населен-

ня, тварин та екологічні системи, на проведення природоохорон-

них (відновних) і захисних заходів, на раціональне використання

природного, господарського і наукового потенціалу цих терито-

рій. Закон регулює режим радіоактивного забруднення терито рій,

умови проживання, здійснення господарської, науково-дослідної

та іншої діяльності на цих територіях.

Які дозоутворюючі фактори належать до найбільш суттєвих?

Складна радіаційна обстановка обумовлена масштабністю

та нерівномірністю радіоактивних опадів в результаті катастро-

фи, визначила велику кількість джерел формування дози опромі-

нення. Серед найбільш суттєвих дозоутворюючих факторів перш

за все необхідно відзначити ізотопи йоду та цезію, а також ізото-

пи плутонію.

Як впливає надходження в організм радіоактивного йоду?

Надходження в організм радіоактивного йоду, в основному

йоду-131, інгаляційним та аліментарним шляхом в ранній період

після катастрофи призвело до формування значних дозових на-

вантажень на щитоподібну залозу від 200 до 1000 сГр. У молодня-

ку ця величина дози в 3-10 разів вища. Особливістю формування

доз є пролонговане зовнішнє і внутрішнє опромінення за рахунок

довгоживучих радіонуклідів на додаток до сформованих доз ран-

нього етапу (періоду), що виключає й опромінення щитоподібної

залози.

Найбільш несприятливо впливає радіаційний фактор на стан

тиреоїдної системи. При динамічному спостереженні в 1986-1990

роках були виявлені ознаки дезінтеграції гіпофізарно-тиреоїдної

системи. В цей період було виявлено підвищення трийодтироніну,

тироксину та тиреотропного гормону в сироватці крові тварин.

Через шість місяців показники гормонального тиреостатусу нор-

264

265

малізувались. У 1988 році з’явилась тенденція до зниження трий-

одтироніну та збільшення (зростання) тиреотропного гормону в

сироватці крові. Виявлена достовірна пряма кореляція між рівнем

тиреотропного гормону, тироксином, титром мікросомальних ан-

титіл та поглинутою дозою вище 400 сГр. Особливе занепокоєння

викликає ріст захворювань раку щитоподібної залози.

Як вплинула катастрофа на ЧАЕС на зростання захворювань у людей?

Аналіз захворювань за нозологічними формами показав, що

зростання захворювання гемобластозами обумовлене зростан-

ням кількості випадків хронічного лімфолейкозу і, дещо менше,

лімфом та хронічного мієлолейкозу. Дещо зросла частотність міє-

ломної хвороби та депресії кровотворення. Особливе занепокоєн-

ня викликає значний ріст загальних захворювань та частота ане-

мій, ниркової патології. Ріст патології вагітності та пологів привів

до вірогідного підвищення захворювань новонароджених.

На забруднених радіонуклідами територіях спостерігається ріст

захворювань системи травлення. Розповсюджені хронічні гастрити,

хвороби шлунку, 12-палої кишки та жовчовидільних шляхів.

Однією із проблем, пов’язаних з наслідками катастрофи на

ЧАЕС, є ріст серцево-судинних захворювань, однак дослідження

динаміки показників хвороб системи кровообігу не виявляє чіт-

кої тенденції, що підтверджує вплив дії радіації.

Як впливає надходження в організм радіоактивного цезію?

При гістологічному дослідженні з підвищеною інкорпорацією

цезію-137, порівняно з контролем, достовірно частіше зустрічають-

ся хронічні гастрити з більш вираженими структурними змінами

слизової з атрофічними, гіперпластичними та утворенням виразок.

Виявлено порушення різних ланок імунного статусу.

Радіоактивне забруднення ґрунтів цезієм-137 більше 555 кБк/м

робить практично недоцільним ведення тваринництва в цій зоні.

Ветеринарне обслуговування тварин

Ветеринарна радіологія

266

Як вплинула катастрофа на ЧАЕС на організм тварин?

Тваринний організм здатний до самоочищення, і це послу-

жило основою для розробки спеціальних технологій “очистки”

худоби від радіонуклідів. Однак шкідливий вплив радіації на фізі-

ологічні функції тваринного організму цим не знімається. В ура-

жених радіацією тварин:

– виявлені суттєві порушення відтворної функції тварин;

– проявляється зниження природної резистентності тварин,

внаслідок чого в господарствах забрудненої зони до 80% ко-

рів і телят є носіями ротавірусної інфекції;

– порушуються обмінні процеси, обумовлені змінами функці-

онального стану залоз внутрішньої секреції;

– виявлені зміни в складі кісткового мозку, зменшенні клітин-

них елементів нейтрофільного та еритроїдального рядів, а

також загальна кількість еритробластичних клітин.

Найчіткіше всі ці зміни виявляються у молодих тварин.

Який ветеринарний захід є першочерговим в оцінці тварин,

що знаходились в зоні радіоактивного забруднення?

Першочерговим заходом оцінки сільськогосподарських тва-

рин, що знаходились в зоні радіоактивного забруднення є диспан-

серизація. Це комплекс радіологічних, клінічних, гематологічних

та біохімічних досліджень, які спрямовані на з’ясування ступеня

ураження тварин в умовах радіоактивного забруднення.

Хто здійснює диспансеризацію тварин, її механізм і мета?

Диспансеризацію здійснюють спеціалісти господарств та

державної ветеринарної служби із залученням наукових співро-

бітників ветеринарних науково-дослідних та вищих навчальних

закладів. При цьому на фермах створюють контрольні групи тва-

рин, які утримуються в однакових умовах. За результатами цих

спостережень визначають радіаційну ситуацію, а за фізіологічним

станом та клініко-гематологічними дослідженнями дають оцінку

основному стаду для вирішення питання про подальше викори-

стання тварин.

267

На першому етапі диспансеризації з’ясовують динаміку раді-

аційного фону, відбирають проби екскрементів та молока від тва-

рин і направляють в радіологічні відділи обласних та районних

(міжрайонних) ветеринарних лабораторій згідно з інструктивно-

методичними вказівками. Встановлюють тип утримання тварин

(стійловий чи пасовищний), структуру раціону та ступінь його

радіоактивного забруднення.

Після закінчення диспансеризації складають акти і, на під-

ставі оцінки радіаційної обстановки, зовнішнього огляду всього

поголів’я, а також результатів клініко-гематологічних та патоло-

го-анатомічних досліджень тварин, приймають рішення про по-

дальше господарське використання цих тварин.

За наслідками диспансеризації, залежно від ступеня уражен-

ня, тварин розділяють на такі групи:

1. Клінічно здорові.

2. Призначені для перетримки з метою наступного планово-

го забою.

3. Призначені для забою.

4. Призначені для лікування.

5. Призначені для знищення.

Які результати диспансеризації тварин після катастрофи

на ЧАЕС щодо збудників вірусних хвороб?

Проведеним дослідженням встановлено, що на території, за-

брудненій радіонуклідами, інфікованість худоби ротавірусом ся-

гає 42%. Ротавіруси, виділені із калу дітей і тварин, хворих гастро-

ентеритом, морфологічно ідентичні. Локалізується ротавірусна

інфекція в кишечнику. Крім телят, ротавіруси були виділені від

хворих дітей, поросят, ягнят, птиці, кролів та оленів.

Інфікованість коронавірусом складає 50%. У неонатальних

телят коронавіруси викликають діарею. Хворіють телята віком 8-9

днів. Діарея продовжується 4-5 днів, а хвороба протікає 2-3 тижні.

Без лікування телята через 7 днів гинуть від зневоднення. Уражу-

ється слизова кишечника і, зокрема, ворсинки. При цьому спосте-

рігається збільшення мезентеріальних лімфатичних вузлів.

Що стосується вірусу інфекційного ринотрахеїту, то він ура-

Ветеринарне обслуговування тварин

Ветеринарна радіологія

268

жує 86% тварин, що знаходились в зоні підвищеної радіоактивності.

Інфекційний ринотрахеїт або інфекційний катар верхніх дихаль-

них шляхів – це гостро протікаюча хвороба ВРХ, що характеризу-

ється переважно катарально-некротичними ураженнями дихаль-

них шляхів, підвищенням температури, загальним пригніченням і

кон’юнктивітом. Економічні збитки від інфекційного ринотрахеїту

складаються із зниження надою молока до 50-60%, значного відсот-

ка яловості корів, слабим розвитком хворого молодняку, що супро-

воджується сліпотою телят, які підлягають вибраковці.

Інфікованість парагрипом-3 ВРХ складає 77%. Це гостро про-

тікаюча вірусна хвороба, головним чином телят, що характеризу-

ється ураженням органів дихання. Перехворілі тварини не мають

імунітету до даної інфекції.

Вірусна діарея – це інфекційна хвороба слизових оболонок,

переважно молодняку великої рогатої худоби, що характеризу-

ється виразковим запаленням слизових оболонок травного трак-

ту, ринітом, збільшенням лімфатичних вузлів, високою темпе-

ратурою, загальним пригніченням, лейкопенією, постійною або

перемінною діареєю, виразковим стоматитом із значним слино-

виділенням, появою слизисто-гнійних виділень з носової порож-

нини. В корів можливі аборти. Симптоми хвороби, важкість пе-

ребігу, широта розповсюдження та відсоток летальності залежать

від вірулентності збудника, чутливості тварин та фактора іонізу-

ючої радіації. Захворюваність в цих умовах складає 85%.

Інфікованість худоби, яка утримується на території, що під-

далась радіоактивному забрудненню, респіраторно-синцитіаль-

ним вірусом складає 80%. Це вірусна хвороба великої рогатої

худоби, що характеризується сильним кашлем, високою темпера-

турою та втратою апетиту. Уражуються лише легені. В дорослих

тварин РС-інфекція протікає важче, ніж у молодняку і проявля-

ється бронхопневмонією. Процес обмежується підвищенням тем-

ператури, катаром верхніх дихальних шляхів та серозним рині-

том. В молодняку хвороба протікає 3-5, а у дорослих тварин – 8-10

днів. Крім цього, РС-вірус викликає пневмонію та аборти.

269

Які заходи необхідно реалізувати для зниження інфікованості тварин,

що утримуються на території з підвищеною радіоактивністю,

з послабленим імунітетом до збудників вірусних пневмоентеритів?

Для зниження інфікованості тварин, що утримуються на те-

риторії з підвищеною радіоактивністю, з послабленим імунітетом

до збудників згаданих вірусних пневмоентеритів необхідно здійс-

нити такі заходи:

1. Пасивна імунізація молодняку ВРХ при комплектуванні

комплексів та ферм сироватковими препаратами, а саме:

а) сироваткою реконвалесцентів у дозі 0,5-1 мл/кг живої маси

2-3 рази з інтервалом 7-10 днів внутрішньом’язово або у вигляді

аерозолю в дозі 1-2 мл/м

приміщення;

б) неспецифічним імуноглобуліном з високим титром анти-

тіл до збудників пневмоентеритів телят внутрішньом’язово в до-

зі 0,5 мл/кг живої маси, дворазово з інтервалом 10-14 днів або ін-

тратрахеально з 0,45% розчином протарголу в дозі 10 мл з тим же

інтервалом;

в) молозивний імуноглобулін новонародженим телятам в до-

зі 1-2 мл на 1 кг живої маси в перший день народження теляти або

молозивний арготіоглобулін в дозі 100 мл на голову в перший день

життя теляти;

г) полівалентну гіперімунну сироватку проти інфекційного

ринотрахеїту, парагрипу-3, діареї та аденовірусної інфекції в до-

зах 0,5-1 мл/кг живої маси, внутрішньом’язово телятам протягом

перших 3-х діб поступлення теляти на комплекс, а після комплек-

тування секції проводити додатково 2-3 аерозольні обробки телят

з інтервалом 7-10 діб між обробками з розрахунку 5 мл/м

примі-

щення.

2. Імунізація дорослих тварин та молодняку вакцинами про-

ти інфекційного ринотрахеїту, а також інактивованою вакциною

проти парагрипу-3, вірусної діареї, аденовірусної інфекції згідно з

настановою щодо застосування вакцин, а для підвищення ефек-

тивності вакцинації та зняття імунодепресивного ефекту, що зу-

мовлений радіоактивним випромінюванням, – застосовувати

імуномодулятори Т і В (автивін, тіамін, тімоген, продігіозан, лева-

мізол) у дозах, що рекомендуються в інструкції.

Ветеринарне обслуговування тварин