Косолап М.П., Кротінов О.П. Система землеробства No?Till

Подождите немного. Документ загружается.



351

економічного і з екологічного погляду. Просте розкидання не стільки

забезпечує рослини, скільки виконує функцію азоткомпенсації на

розкладання мікроорганізмами рослинних решток з широким

співвідношенням азоту до вуглецю.Пристрічковомужвнесенніазот

мінеральних добрив безпосередньо використовується молодими

рослинами на першому етапі росту.Принестачіазотувґрунті

уповільнюється розклад рослинних решток мікроорганізмами.Утакій

ситуації,азотізвідмираючихмікроорганізмівнадійдевдоступнійдля

культуриформівпізнішийперіод,якийчастонеспівпадаєзпотребоюв

ньомувирощуваноїкультури.

Зазвичайвважається,щоверхнямежа«стартової»нормиазотних

добрив,щовносятьсясівалкою,знаходитьсявмежах15‐20кг/гад.р.Хоча

є експериментальні дані американських вчених (C.J.Baker,  1976),що

верхня межа під кукурудзу, при якій спостерігалася токсичність складає

200кг/гасечовини,аверхнямежакалієвогосуперфосфату(0‐6‐15‐8)під

горохсклалавзагалі780кг/га.Підпшеницюазотувиглядіаміачноїводи

вносили до 140кг/га.ВУкраїніпідкукурудзубезпошкодженнясходів

вносили120кг/гад.р.азотуувиглядіаміачноїводи.

Внесенняазотнихстартовихдобривполягаєвтому,щобузгодити

темп розкладання рослинних рештків з темпом споживання поживних

речовин,

що надходять від їх розкладу, культурними рослинами.При

розкидномувнесенніазотунанеобробленийґрунтможливезначнейого

проникнення в нижні горизонти по біопорах разом з потоком води

опадівбезйогоспоживаннярослинами,томущовданомувипадкуазот

виноситься за межі кореневмісного шару.Одночасноцепризводитьдо

забруднення ґрунтових вод нітратами. Крім цього науковими

дослідженнями встановлено, що при технології No‐till культури менш

чутливі до добрив, внесених розкидним способом, ніж при традиційній

технології.

Разом з тим,привнесеннідобривстрічковимспособомтакож

існують певні ризики.Впершучергудонихвідноситьсяможливість

токсичної дії добрив на насіння, особливо якщо вони в насіннєвій

борозенці розміщуються спільно.ВтехнологіїNo‐tillцемаєбільше

значення,ніжвтехнологіях, де наявний попередній механічний

обробітокґрунту.Токсичністьдобривзалежить:

- від їх хімічного складу –найбільштоксичнимиєазотніі

калійнідобрива;



352

- відформидобрив– рідкідобриваможутьдіятишвидше;

- на рівень токсичності фосфорних добрив може впливати

термін їх зберігання: наприклад,усвіжомусуперфосфаті

міститься залишкова кількість вільної сірчаної кислоти,яказ

часомрозпадається;

- від вмісту вологи в ґрунті:чимменшавологість,тимвища

концентраціяґрунтовогорозчину,аотжейоготоксичність.

Здатність сівалок No‐tillвисіватинасінняідобривабезїх

контактувґрунті–одназнайбільшважливихфункційсівалки.УСША

визнано,щоцяможливістьнайбільшважливеудосконалення

конструкціїсошниківNo‐till.

Дляроздільноговнесеннядобривінасіннясьогоднієдваосновні

конструкторськірішення:

1. використанняокремосошниківдлянасінняідлядобрив,але

приційконструкціїрізкозростаєнеобхідністьузбільшенні

притискногозусилля;

2. використанняодногоскладногосошника,якийсамвиконує

обидвіфункціїодночасно.

Відсутність рихлого ґрунту при технології No‐tillробить

вертикальне розділення насіння і добрив складнішим,ніжу

традиційному землеробстві. Оптимальним вважається, якщо насіння і

добриварозділені шаром ґрунтув20мм,погоризонталі,вертикаліабо

діагоналі.Протеєдумка,щочимближче«стартові

добривадонасіння»

тимкраще,алеобов’ язковозаумови,щовонинезмішуютьсязним.Це

твердженняшвидшестосуєтьсястартовихдобрив,яківносятьсяв

мінімальнійкількості.

В умовах достатньої кількості вологи істотних відмінностей в

ступенівпливумісцярозміщеннядобривщодонасіннянарістірозвиток

культурних рослин у початковий період не було. При достатньому

зволоженні перевага залишалася за горизонтальним розділенням

насіння і добрив. При нестачі вологи перевага переходила до

вертикального розділення насіння і добрив,томущовцьомувипадку

вонирозміщуютьсяушаріґрунтуздостатньоюкількістювологиістають

легкодоступнимидлякультурнихрослин.



5.4 Видисошників

На зернових сівалках установлюють наральникові і дискові

сошники. Наральникові сошники бувають анкерні,кілевидні,

долотоподібні,лапові;дискові–дво‐іоднодискові.Заспособомсівби–

розкидні (розміщення насіння без рядків,врозкид), стрічкові

(розміщеннянасіннястрічкою),рядкові(розміщеннянасіннярядами);за

технологічним призначенням –длясівбивпопередньопідготовлений

ґрунт,мінімальнопідготовленийтадлясівбивнеобробленийґрунт.

Типпідвіскисошникаісамсошник(сошниковагрупа)єоднимз

ключовихелементівконструкціїсівалки. Сошникова група визначає

технологічнепризначеннясівалкитадозволяємаксимальноефективно

використовувати її для посіву насіння зернових у різних системах

землеробства.

Найбільш універсальним сошником для сівби зернових

вважаються дводискові сошники,які, як правило, кріпляться до рами

сівалки на підпружиненій радіальній підвісці (мал. 5.7).Алетака

сошникова група, хоча і має досить добрі проникні властивості в ґрунт,

можезабезпечитивисокуякістьпосівулишепісляякісноїпередпосівної

підготовкиґрунтуприполицевомуімінімальномуосновномуобробітку.

Як правило, регулювання глибини загортання насіння здійснюється

груповим способом,азанеобхідностііндивідуально–шляхомзміни

зусилля пружини на кожному сошнику.Глибиназагортаннянасінняв

основному залежить від якості, глибини та щільності насіннєвого ложе,

якіформуютьсяприпередпосівномуобробітку

.



Рис.5.7.Сошниковагрупаздводисковимсошником



353

Більшдосконалимиєсошниковігрупи, обладнаніоднодисковими

сошниками,якітакож, як правило,монтуютьсянарадіальнійпідвісці.

Така сошникова група має значно кращі проникні властивості в ґрунт,

оскількиодиндискмаєменшуопорнуповерхню,кращерозрізає

рослинні рештки,якіснішеформуєборозенку,вякійрозміщується

насіння.Але, як і попередній тип, дана сошникова група не забезпечує

потрібне копіювання поверхні поля, тому деякі виробники оснащують

такі конструкції індивідуальними опорно‐прикочуючими колесами

(рис.5.8).Утакомувипадкукожнийсошникможебутиналаштованийна

оптимальну глибину висіву,аопорнеколесозабезпечитьвисокуїї

стабільністьпоходурухусівалкитавідповідновисокоякіснусівбу.

 

 (а)(б)

Рис.5.8.ЗагальнийвиглядоднодисковогосошникасівалкиNeverPin(а)

тасхемарозміщеннянасінняідобривпідчассівби(б)



Сошникові групи такого типу використовуються для більш

широкого діапазону варіантів передпосівного обробітку ґрунту,ау

випадку,колипритискнезусиллянасошникскладаєбільше100кгнавіть

длябезпосередньоїсівбивпопередньонепідготовленийґрунт.

Наступним типом сошника,якийзначноменшезастосовується

для сівби зернових, –цеанкернийсошник. В класичному виконанні

анкерні сошники з тупим кутом входження в ґрунт (рис.5.9)також,як

правиловстановлюютьсянарадіальнійпідвісці.

На відміну від дискових сошників, анкерна сошникова група,

завдяки значній опорній поверхні сошника,стабільнішевитримує

глибинузагортаннянасіння,якісноформуєборозенкутанасіннєвеложе,

на якому розміщується насіння,алевимагаєретельноїпопередньої

підготовкиґрунтуієдужечутливоюдофізико‐механічногостануґрунту.



354

Анкернісошникизастосовуютьсяприневеликійкількостісоломи,

наприклад,наполяхпіслязбиранняріпакуабобуряку,атакождлясівби

дрібнонасінних культур та мілкого загортання насіння на попередньо

обробленихґрунтах.



Рис.5.9.АнкернийсошникWSфірмиAMAZONE



Модернізовані типи анкерних сошників,переднячастинаяких

дообладнуєтьсяспеціальнимнаральникомзгостримкутомвходженняв

ґрунттадодатковимкрильцями(мал.5.10),маютьзначнокращіпроникні

властивості.



Рис.5.10.ЗагальнийвиглядсошниківанкерноготипусівалокMaximдля

поєднаннясівбинасінняідобрив(а)таокремоїсівбинасінняідобрив(б)



355

Сошникові групи, оснащені анкерними сошниками такого типу,

можуть використовуватись в системах мінімального обробітку ґрунту,

оскільки нечутливі до наявності рослинних решток на поверхні поля,

краще підтримують рівномірну глибину загортання насіння в щільних

ґрунтахтадодатковообробляютьґрунтвзонірядка.

Найбільшдосконалимтипомсошниковоїгрупиєдолотоподібний

сошник, встановлений на паралелограмній підвісці з опорним колесом

(рис. 5.11). Завдяки невеликим розмірам долотоподібний сошник легко

проникаєвґрунт, не реагує на наявність рослиннихрештокна поверхні

поля,апаралелограмнапідвісказкопіюючимколесомзабудь‐якихумов

(розрихлена чи ні поверхня поля) може бути відрегульована на

оптимальну глибину загортання насіння та забезпечити її стабільність

протягомусьогочасуроботисівалкивконкретнихумовах.



Рис.5.11.ЗагальнийвигляддолотоподібнихсошниківсівалкиDMC

Primera



Деякі фірми пропонують сівалки зі здвоєними долотоподібними

сошниками типу Seed Hawk (рис. 5.12)длясівбизерновихкультурз

одночасним внесенням мінеральних добрив,якізмонтованіна

радіальній підвісці з заднім опорно‐прикочуючим колесом та

гідравлічною системою регулювання притискного зусилля сошника.

Такий тип сошникової групи за якістю роботи дуже близький до

попереднього, оскількирегулюваннятастабільністьглибинизагортання



356

насіння легко та якісно забезпечується спеціальною гідравлічною

системою.



 

а)б)

Рис.5.12.ЗагальнийвиглядсошникаSeedHawk(а)тасхемарозміщення

нимнасіннятадобрив(б)



Одним із шляхів розширення сфери застосування сівалок та

можливості різних типів сошникових груп забезпечувати якісну сівбу

зернових культур при різних системах обробітку ґрунту є сівалкиз

дисковиминожами(рис.5.13),яківстановлюютьсяпопередусошникана

окремій рамі (рис. 5.14). Хвилястий диск забезпечує утворення стрічки

шириноюдо4см,поякійформуєтьсясошникомнасіннєваборозенказа

умовинаявностінаповерхніґрунтувеликоїкількостірослиннихрешток.

Рифлений диск забезпечує роботу на затверділих поверхнях та

пасовищах,турбодискєуніверсальнимтаневибагливийдозміни

швидкостірухупосівногоагрегату.



(а)  (б) (в)

Рис.5.13.Загальнийвиглядрізнихвидіврізальнихдисків:(а)турбодиска;

(б)хвилястогорізальногодиска;(в)рифленогорізальногодиска.



357



Рис.5.14.ЗагальнийвиглядсівалкиPH2000Fдлябезпосередньоїсівби

фірмиGreatPlainsзмодулемхвилястихрізальнихдисків



Яксвідчитьаналізконструкційсошниковихгрупзерновихсівалок,

кожний тип сошників призначений для виконання сівби:післяякісного

передпосівного обробітку, після мінімального обробітку,абодля

безпосередньоїсівбивнепідготовленийґрунт.

Протеєодинузагальнюючийпараметр,заякимможнадосить

легко та ефективно оцінити сівалку і встановити, при якій системі

обробіткуїївикористаннябудеефективним–цеконструкційнозадане

зусилля,зякимсошникпритискаєтьсядоповерхніґрунту.

Длямінімальних технологій,якідопускаютьнаявністьрослинних

решток на поверхні поля, слід застосовувати дискові та анкерні

сошниковігрупи з притискнимзусиллям50‐100кг,априбезпосередній

сівбі в необроблений ґрунт найвищу якість можуть забезпечити

сошниковігрупизпритискнимзусиллямбільше100кг.

На наступних фото представлені різні варіанти анкерних і

дисковихсошниківтадодатковеобладнання,якемонтуєтьсянасівалках

прямоїсівби.Сьогоднінаринкуєдоситьбагатоваріантівпоєднанняцих

робочих органів у конструкції конкретної марки сівалки,тому

виробничник мусить вибирати ту,якавбільшіймірівідповідаєумовам

йогогосподарства.Привиборісівалкидоцільноознайомитисясдосвідом

її використання у спеціалістів реального господарства,якеранішеїї

придбало.Цедастьможливістьуникнутибагатьохпомилоквпроцесі



358

впровадження технології No‐tillтаїїтехнічномуоснащенніувашому

господарстві.



 

Рис.5.15.Варіантианкернихсошників



359

 

Рис.5.15.Варіантианкернихсошників(продовження)



 

Рис.5.16.Варіантидисковихсошників



360