Косолап М.П., Кротінов О.П. Система землеробства No?Till

Подождите немного. Документ загружается.



11

Відтворення втраченої родючості ґрунту –цеоб’єктивна

необхідність, яка зумовлюється обмеженістю земельних площ для

сільськогосподарського виробництва і обґрунтовується законом

повернення.

Розрізняютьпростеірозширеневідтворенняродючостіґрунтів.

Просте відтворення – це усунення негативних явищ,які

виникають у ґрунті внаслідок вирощування культурних рослин чи інших

факторів, надання ґрунту родючості,якувінмавдовикористання.

Основою для простого відтворення ґрунтової родючості є застосування

одного з основних законів землеробства – закону повернення.Зацим

законом в грунт повинні повертатися елементи живлення винесені з

урожаєм. Проте цього недостатньо.Вґрунтнеобхідноповертати

елементи живлення не лише в штучній мінеральній формі, але й у

формі органічної речовини,бовонаєенергетичноюосновою

ґрунтоутворення,продуктомживленнядляґрунтовоїбіоти–одногоз

головнихфакторівґрунтотворногопроцесу.

Розширене відтворення –цествореннявищоїродючостіґрунту

порівняно з вихідною. Потрібно більше вносити органічних добрив.

Кількістьтрадиційнихорганічнихдобрив(гній,гноївка,пташинийпослід,

компости,торф)обмежена. Тому є потреба пошуку нетрадиційних

добрив. Найбільш доступними і частково вже використовуваними

окремимисільськогосподарськимипідприємствамиєнетоварначастина

врожаю,посівисидеральнихкультур.Середіншихвидівможнаназвати

вермикомпости,органічнівідходипереробнихпідприємств

.

Залучення

таких нетрадиційних органічних добрив і інших матеріалів для

відтворенняґрунтовоїродючостідісталовнауковцівназвубіологізації

землеробства.

Багато країн,аточнішенайбільшекономічноітехнічно

розвинені, вже впродовж багатьох десятиліть ідуть шляхом

біологізації та екологізації землеробства.ВминулірокиУкраїнабула

відмежована від світових тенденцій в таких питаннях через

ідеологізацією власних досягнень, директивністю виконання

агрорекомендацій,низькіцінинаенергоносії.Цесприяло застосуванню

високозатратнихінизькоефективнихтехнологійвчас,колиекономікаще

вважаласяміцною.

В XXI столітті сільськогосподарське виробництво охопила

економічнатаекологічнакриза.Відтворенняродючостіґрунтівунашчас



12

неможебутиповністюуспішним,такякздійснюєтьсянафонікризових

соціальнихіекономічнихявищ, які обумовлюють недостачу пального,

мінеральнихдобрив,меліорантів,тощо(щовідображаєтьсявпостійному

ростіціннаціресурси).Протенайбільшоюперешкодоюнацьомушляху

єпсихологічнийбар’єрпротиновихекологічночистихіенергоощадних

технологійінавітьсистемземлеробства(No‐till,органічна,біологічна)

зсторониспеціалістів‐аграріїв, працівниківдержавнихорганів,інавіть

вчених.

Уданийчасцяперепонадолаєтьсянестачеютависокимицінами

на пальне,добрива, засоби захисту. Багато керівників господарств і

агрономів вимушені відмовлятися від традиційної технології обробітку

ґрунту і переходити до мінімальної чи нульової.Цьомусприяє

поширення  інформації про застосування таких технологій на

американському континенті,вкраїнахЗахідноїЄвропи. Багато

позитивного у застосуванні мінімальної і особливо нульової технології

обробіткуґрунту(No‐till)вжеєінатеренахУкраїни.

Сьогодні з причин недостатнього технічного оснащення та

відсутностізнаньідосвідууспеціалістівсистемаземлеробстваNo‐till

впроваджуєтьсявУкраїніфрагментарно, що зумовлює отримання

часто не таких,якіочікувалися,  результатів у виробництві.При

цьому, швидкість технічного переоснащення дорогими,але

високоефективними машинами і знаряддями,продовжуєвипереджати

рівень підготовки керівників та спеціалістів,якіповинніїхефективно

використовувати.

Мета даного посібника полягає в тому,

щобдатимайбутнім

спец

іалістамнеобхіднуціліснусистемузнаньзнової,перспективноїдля

України,енерго‐таресурсоощадноїсистемиземлеробстваNo‐till.

Змістпосібникадозволяємайбутнімспеціалістамознайомитисяз

її теоретичними основами,особливостямискладовихчастин(ланок)

системитаперехідногоперіодувідтрадиційнихсистемдонової.У

сконцентрованому вигляді подаються технології вирощування найбільш

поширених польових культур –озиматаярапшениця, кукурудза,

соняшник,соя,ріпакярийтаозимий. Посібник підготовленийнаоснові

узагальнених даних наукових досліджень та зарубіжного і вітчизняного

практичногодосвідузапровадженнясистемиземлеробстваNo‐till.



13

Розділ1.Просистемиземлеробства



1.1 Історіязародженнятарозвиткусистемземлеробства

Виникненняі розвитоксистемземлеробствабезвсякого сумніву

пов’язанізрозвиткомуконкретномусуспільствівідповіднихвиробничих

сил і виробничих відносин. Цей процес відбувався протягом тривалого

історичного періоду, який нараховує багато тисячоліть. Проте, наявний

археологічний, історичний та етнографічний матеріал не засвідчує

достовірноточногоперіодустановленнясамихнайпростішихсистем

землеробства,якимипослуговувалисьземлеробивтідавнічасина

територіїсучасноїУкраїни.

Більшість істориків, що займалися  вивченням даного питання,

схильнівважати,щозародженняземлеробстванатериторіїнашоїкраїни

належитьдобільшпізньогоперіоду,ніжукраїнахСтародавньогоСходуі

півдня Азіатського материка і пов’язано це з тривалим її періодом

обледеніння.

Тисячоліттямиземлеробспостерігавзаприродоютаучивсяунеїі,

якнаслідок,землеробствобазувалосялишенанагромадженнііпередачі

набутогопрактичногодосвідувідодногопоколінняіншому. Ні про які

теоретичніузагальненнямованевелась.Кожензновогопоколіннябрав

те необхідне, що він вважав, покладаючись при цьому лише на власну

інтуїціюабонадосвідінших.

В Західній Європі впродовж всього ХVIII століття,авРосіївХIХ

столітті,системиземлеробстваформувалисячистонаемпіричнійоснові.

Будьякогонауковогопідґрунтянеіснувало.Назвидлянихбуливідсутні,

аякщоіз’являлисязгодом,товосновуназвивкладавсяпануючийспосіб

використання землі (вигінна, лісопільна) або найбільш використовувані

для вирощування культури (зернова,п

росапна,тощо). Проте слід

зауважити, що в назві тієї чи іншої системи землеробства

прослідковувався так званий провідний фактор або спосіб,який

вважався визначальним у питанні відновлення родючості ґрунту та

підвищенняпродуктивностівсієїсистеми.

Вісторичномупланісистемиземлеробства,якізароджувалисята

формувалися за відповідного розвитку виробничих сил і виробничих

відносин,основногофактораїхінтенсифікації,можнаподілитиначотири

групи:примітивні,екстенсивні,перехіднітаінтенсивні(ДСТУ4691:2006). 

Останні,допускаючипевнуумовність,можнащеназиватисучасними.



14

1.1.1 Примітивнісистемиземлеробства

Виникненнятарозвитоксистемземлеробства,якіможнавіднести

до цієї групи (вирубно‐вогнева, лісопільна,заліжна, перелогова),

відбувався за умов надзвичайно низького розвитку продуктивних сил

існуючої на той час людської формації та виробничих відносин,що

складалися в суспільстві.Наявністьзначноїкількостінезайманих

територій давала можливість землеробам займати і розорювати нові

земельніділянкипомірітого,якгрунтвтрачавродючістьнаділянках,що

використовувались.Останнівнаслідокприроднихфакторівіпроцесів

впродовж декількох десятиліть відновлювали свою родючість.Цьому

сприяладикарослинність,якоюзаросталипокинутіземельніділянкита

ґрунтова біота.Заростанняпокинутоїріллібагаторічноюдикою

трав’янистою рослинністю сприяло очищенню ґрунту від бур’янів та

забезпечувало накопичення в ньому органічної речовини,основного

джерелапоживнихречовин.Аналогічніпроцеси,алезменшвираженою

інтенсивністю,відбувалисяпризаростанніпокинутихземель

дерев’янистоюрослинністю.

За умов примітивної агротехніки, відсутності добрив і

достатньої кількості тяглової сили, використання природних

факторів було чи не єдиним способом відновлення втраченої

родючості ґрунту.Цимпояснюєтьсянадзвичайноекстенсивнийі

малопродуктивнийрівеньведеннясільськогогосподарствавтойчас,бо

іншихзасобіввирішенняцьогозавданняхліборобщенезнав.

Вирубно‐вогнева та лісопільна системи землеробства

зароджувалисявлісовійзонішляхомзнищеннялісудляосвоєннянових

земельпідріллю. Для цього землероб використовував примітивні

знаряддя,своюмускульнутатягловусилухудобиівогонь.

Результати досліджень палеографів,

 палеоботаніків і

ґрунтознавців

вказують на первісність і значне поширення вирубно‐

вогневої технології вирощування злакових культур на територіях,які

займали трипільські племена в лісовій та лісостеповій зоні теперішньої

територіїУкраїни.

Вирубно‐вогнева система землеробства виникла в лісових

районах і передбачала спочатку вирубування,апотімспалювання

дерев’янистоїрослинності,щобматиземельнуділянкудлявирощування

відповіднихкультур.Хліборобнатакихплощахінколинавітьбезвсякого

попередньогообробітку ґрунтувисівавсільськогосподарські культури.А



15

прийшоввіндотакогоспособувикористанняземлівнаслідоксвоєї

спостережливості.Наділянкахпіслялісовихпожарівз’являлася та

інтенсивно розвивалася трав’яниста рослинність. Цей факт і слугував

мотивацією використовувати власноруч звільнені ділянки лісу шляхом

вирубуванняіспалюваннядлявирощуванняокремихвидівкультурних

рослин.

Урезультатіудобреннязолоюспаленоголісугрунтпоповнювався

елементами мінерального живлення та змінювалася реакція ґрунтового

розчину від кислої,властивоїлісовимґрунтам, до лужної.

Використовувалися такі ділянки, як правило, два‐три роки,бодалі

спостерігалосязниженняврожайностівирощуванихкультур,обумовлене

примітивними заходами їх вирощування. Коли врожаї знижувалися до

рівня,якийнезадовольнявхлібороба,вінзалишавцюділянкуіпочинав

освоюватиіншу,ацязновузаросталадерев’янистоюрослинністю.

Лісопільна система землеробства,якапоступовоприйшлана

змінувирубно‐вогневій,ієаналогомперелоговоїсистемиулісовійзоні.

Сутьїїполягалаучергуванніземельнихділяноквобробітку,наяких

вирощувалися сільськогосподарські культури,зділянкамилісу, який

виріс на раніше використовуваних і покинутих ділянках.Причиндля

цьогобулодекілька.

Першоюіголовноюбулата,щоз’явиласяприватна власністьна

землю,якасталаобмежуючимфакторомтериторіальногопереміщення

хліборобазметоювикористанняновихземельнихтериторій.

Друга полягала в необхідності збільшення виробництва зерна,а

наявнихвільнихплощнебуло.Зростаючийпопитнаділовудеревинубув

третьою причиною. І нарешті хлібороб почав ставити за мету пошук

резервіввідновленняродючостізе

мель в обробітку для підвищення

врожаїв.Дляцьоговжевзначнихкількостяхпочаввикористовуватив

якостіорганічногодобривагній.

Заліжнаіперелогова системи землеробствамалимісцена

чорноземних ґрунтах степової зони. В своїй основі вони базувалися на

відтворенні родючості ґрунту природним шляхом за допомогою

багаторічної трав’янистої рослинності. За рахунок більш високої

природної родючості, яка властива чорноземним ґрунтам,табільш

високоїефективностібагаторічноїтрав’янистоїрослинностіувідновленні

родючості ґрунту,порівняноздерев’янистою, терміни для відновлення

скорочувалися. Орні землі використовувалися впродовж 6‐8,інколи10 



16

років.Післямайжеповноговиснаженняінакопиченнязначноїкількості

насіння бур’яніввґрунтітакімасивиорнихземельзалишали

«відпочивати»на25‐30років, а в оборот включалися нові цілинні

території.

Зростаючі потреби населення в продуктах харчування,

прогресуючий розвиток знарядь виробництва і розширення торгівлі

поставилинапорядокденнийпередхліборобомпитанняраціонального

табільшпродуктивноговикористанняземлі.Всилуоб’єктивнихпричин

заліжна система землеробства ставала гальмом для розвитку

продуктивних сил суспільства. Переміщення хліборобів на нові цілинні

землі стало неможливим і він змушений був розпочинати обробіток

ділянок,якіранішевжебуливвикористанні,алеполишеніна

відпочинок,яктакі,щовтратилиродючість.

Заліжна система землеробства поступилася перелоговій,але

різкоїграніміжнимипровестинеможна.Відмінаполягалавтому,щоза

заліжної системи хлібороб майже ніколи не повертався на покинуті

виснаженіземлі,авикористовувавновіцілинні.За перелоговоїсистеми

земельну ділянку землевласник ділив на декілька і використовувавпо

черзі одну з них для вирощування хлібних культур, залишаючи інші під

перелігна10‐20ібільшероків.

Такимчином,заліжнаіперелоговасистемиземлеробства,які

вирубно‐вогнева та лісопільна, характеризуються надзвичайно

примітивнимиспособамивідновленнявтраченоїґрунтомродючості.Їх

виникнення було можливе лише за умови наявності величезних

неосвоєнихземельнихтериторій.



1.1.2Екстенсивнiсистемиземлеробства

Такими вважаються пароперелогова, парова i ба

гатопiльно‐

трав'яна(вигінна),якіприйшлиназмінупримітивним.Щождопричинїх

виникнення,томожнапослатисяна такі.Однимиз головнихвважалися

зростаннячисельностінаселенняіобмеженакількістьвільнихземельних

територій, що не давало змоги розширювати площу під посівами

культурних рослин. Найбільш різко це проявилося в країнах Західної

Європи, де спостерігалась відносно велика щільність населення. Серед

інших  причин відмови від вирубно‐вогневої та лісопильної систем

землеробства була дуже велика трудомісткість освоєння земель з під

лісу.



17

При екстенсивних системах землеробства половина і більше

придатних для обробітку земель використовувалися під посіви. Серед

вирощуванихкультурпереважализернові,ависокопродуктивнікормовіi

технічнікультуризовсімневирощувалисяабоїхвисівалидужемало.Для

відновлення родючості ґрунту використовували такі заходи,якпари,

травосіяння,внесеннягною.Використаннямінеральнихдобривiмашин

булонезначним.Майженездійснювалисямеліоративнізаходи.

Постійнозростаючачисельністьнаселенняяксільського,такі

міського, супроводжувалась постійною вимогою збільшення

виробництва продуктів харчування.Існуючісистемиземлеробстване

могливирішитиданупроблемуімалибутизаміненінаінші,якіб

передбачали збільшення площ посівів сільськогосподарських культур в

межахіснуючогоземлекористування.Зметоювирішенняцієїпроблеми

використовували,якзахід,скороченнястрокуперелогу.

Скорочення строку перелогу досягло свого максимуму –до

одногороку.Прицьомуспочаткуполовина,апотімiдвітретинизручних

дляобробіткуземельперебувалипідпосівом,другуполовинуабоодну

третинунезасівали,апротягомвсьогороку,абобільшейогополовини,

вонаперебувалавперелозі.Недолікомтакогокороткочасногоперелогу

було те, що зораний переліг швидко заростав бур'янами i втрачав

родючість. Тому виникла потреба знищення бур’янів в однорічному

перелозіобробіткомґрунтупротягомвсьогороку.

Такийпереліг дістав назву пару.А система землеробства,

при

якійбагаторічнийперелігбулозаміненопаром,якзасобомборотьбиз

бур'янами iвідновленняродючостіґрунту, почала називатися

паровою.

Паровасистемаземлеробствавтакийспосібприйшланазміну

перелоговій. Перехід до парової системи землеробства,абоїїназивали

щепарозерновоючитрипільною,ставнатойчаспрогресивнимявищему

землеробстві. Прогрес вбачався в різкому збільшенні площ посіву і

виробництві зерна внаслідок розширення площі ріллі до двох третин.

Запроваджувалися вже сівозміни «чистий пар –озимі–ярізернові»

(звідсиіназвапарозерновааботрипільна),поліпшивсяобробітокґрунту,

в більших кількостях вносилися органічні добрива у вигляді гною.Така

форма землеробства домінувала в країнах Європи, незважаючи на її

недосконалість. Основним аргументом недосконалості цьому була



18

низька врожайність культур. А низький рівень розвитку тваринництва

зумовлювавдефіцитгною.

Парове поле використовували для випасання худоби,як

пасовище (толока), і тому обробіток ґрунту розпочинали влітку,що

призводило до збільшення забур’яненості. Внаслідок несвоєчасного

обробітку ґрунту, недостатнього внесення органічних добрив пар не

став ефективним у відновленні родючості ґрунту та засобом

очищенняйоговідбур’янів.

Історіяземлеробствасвідчить,щогнійякдобривов Росії майже

не використовувався до кінця ХIХ ст. або ж використовувався раз в 5‐9

років невеликими дозами. Тому середня врожайність зернових культур

запаровоїсистемиземлеробстванеперевищувала5‐7ц/га.

Багатопільно‐трав’яна (вигінна) сьогодні може розглядатися як

варіантполіпшенняпаровоїсистемиземлеробства. Ця система

землеробства з’явилася в результаті введення в сівозміну багаторічних

трав, коренеплодів,картоплізарахунокскороченняплощпідпаром.У

зв’язку з цим половина ріллі займалася сіяними травами,які

використовувалися на сіно чи для випасання худоби (вигін),арешта

площі призначалася для вирощування зернових культур. Завдяки

сприятливимумовамцясистемабулапоширенауприморськихігірських

районах,атакожудеякихрайонахНечорноземноїзониРосії.

Багатопільно‐трав’янасистемаземлеробствамаємісцеісьогодні

у багатоземельних,алемалозаселенихкраїнах

,

наприклад, в Австралії.

Щодонашоїкраїни, то в чистому вигляді такої системи не існує,а

використовуються лише окремі її елементи (а саме, сівозміни

багатопільно‐трав’яні,кормові, ґрунтозахисні)впоєднаннізіншими

системами.

Отже,пароваібагатопільно‐трав’яна системиземлеробства

за своєю інтенсивністю відзначалися більш високою ефективністю

порівнянозпримітивними.



1.1.3Перехідні (поліпшена зернова,сидеральна,

плодозмінна,травопільна)системиземлеробства

Цісистемипередбачаливикористанняусіхорнопридатнихземель

та сівозмін, у яких вирощувалися переважно зернові, багаторічні трави

абопросапнікультуриічистийпар.



19

Поліпшені зернові системи землеробства виникли в результаті

удосконалення парової i багатопiльно‐трав’яної систем землеробства.

Сівозміниполіпшених зерновик системземлеробства являли собою не

щоінше,якзерноветрипілля,доповненеполембагаторічнихтрав.

Вигiнна система землеробства також поступово переходила в

поліпшенузерновучерезскороченняплощіпідбагаторічнимитравамиi

збільшенняпосівівзерновихкультур.

Поліпшена зернова система повністю або частково широко

використовуваласьуземлеробствінечорноземноїзони.Узернотрав’яних

сівозмінахзерновікультуризаймаливідполовинидо2/3ріллі,15‐25%її

відводилосьпід чисті пари i20‐30% ‐ підбагаторічні трави.Просапнихi

зернобобових культур не було або вони займали незначні площі. 

Родючість ґрунту підтримувалась вирощуванням багаторічних трав,

паровимобробіткомiзастосуваннямдобрив,переважногною.

Подальший розвиток цієї системи землеробства йшов шляхом

скороченняплощічистихпарівiзаміниїхзайнятими,атакожвведенням

усівозмінипросапнихкультур.

ТакіперехідніформиО. С.Єрмоловназивавполіпшеноюзерновою

системоюзбільшабоменшрозвинутоюплодозміною.

У чорноземних районах України парова система поліпшувалась

впровадженнямпосівівцукровихбуряків,соняшнику,кукурудзитаінших

просапних культур. Таких же самих змін зазнавала парова система

землеробстваврайонахрозвинутогокартоплярстванечорноземноїзони.

Нині така форма поліпшеної зернової системи землеробства на

незначних

територіяхзастосовується на півдні України.Вонаєнайбільш

інтенсивною i одержала назву паропросапної.Упаропросапних

сівозмінах під зернові культури відводили від 50до70%ріллі, під

просапні,зернобобовіікруп’яні – 15‐20 %,чистіпари– 15‐25%.

Підтриманняi підвищенняродючостіґрунтуздійснювались інтенсивним

обробітком парових та просапних полів, внесенням добрив, заходами

щодозбереження та нагромадження вологи. Головну роль уборотьбіз

бур’янамивідігравалипаровііпросапніполя.

Сидеральнасистемаземлеробства є варіантом подальшого

удосконалення поліпшеної зернової системи, коли чистий пар

замінюється сидеральним.Зметоювідновленняродючостіґрунту,

вирощенісидеральнірослиниповністюзаорювалися.Спочаткудляцього

внашійкраїнівикористовували озиме жито і гірчицю,пізніше,якбільш



20

ефективні, – середелу, люпинтаіншібобовірослини. Цю систему

землеробства застосовували в районах з великою кількістю опадів i

малородючимилегкимиґрунтами.Заразїївикористовуютьурядірайонів

нечорноземноїзониiвПрибалтійськихкраїнах.

Щодоісторіївиникненнясидеральноїсистемиземлеробства,то

вонабулавідомавСтародавнійГреції,РимськійімперіїiвКраїнахСходу.

Проте,лишевкінціXIX століття Шульц‐ЛюпiтцуНімеччині

сформулював основи землеробства із застосуванням зелених i

мінеральних добрив. Основною культурою для зеленого добрива

слугував гіркий однорічний люпин (люпин – бобова культура «вовчі

плоди»,відлат.lupus‐вовк),меншпоширенимбувбагаторічнийлюпин.

У країнах Західної Європи внаслідок бурхливого розвитку

промисловості,ростучисельностінаселення,аотже,ізростаючого

попиту на продукти тваринництва, мав відбуватися перехід від

примітивнихіекстенсивнихсистемземлеробствадобільшінтенсивних.

Плодозміннаабоплодоперемінна система землеробства,

початокякійбуло покладеноуФламандіїiФландрії (теперішніБельгіяi

Голландія)вХVIiХVIIстоліттях.Вонашвидкозайнялапанівнестановище

вАнглії,апо

тімуФранції(XVIIIст.)iдещопізнішевНімеччині(XIXст.).

Найважливішими ознаками плодозмінної системи вважались

розорювання природних кормових угідь і перетворення їх у ріллю,за

винятком частини високопродуктивних луків;вирощуваннякормових,

найбільш вигідних культур на полях;ліквідаціячистихпарівi заміна їх

бобовими травами; чергування зернових культур (вузьколистяних)з

бобовимиiпросапними(широколистяними).

Перехіддоцієїсистемиземлеробстваозначав,щочистозернове

господарство поступилось своїм місцем господарству з розвинутим

тваринництвом i посівами технічних (цукрові буряки, соняшник)та

просапних (картопля, кукурудза та ін.) культур. Розвиток  тваринництва

спонукаврозширенняпосівнихплощконюшинитаіншихбобовихтравi

кормовихкоренеплодів.

ВАнгліїзастосовувалитиповудлябагатьохрайонівнорфолькську

сівозміну:конюшина–озимапшениця–кормовікоренеплоди–ячміньз

підсівом конюшини.Уційсівозмінінайбільштиповедляплодозмінної

системи землеробства співвідношення площ посіву груп

сільськогосподарських культур:зернові– 50%,просапні– 25 i

бобові –

25%.