Косолап М.П., Кротінов О.П. Система землеробства No?Till

Подождите немного. Документ загружается.



41

Одеська

2642,6 2391,0‐9.52%

Полтавська

1753,0 1499,6‐14.46%

Рівненська

1169,7 1151,6‐1.55%

Сумська

1432,7 1172,3‐18.18%

Тернопільська

1168,9 1088,9‐6.84%

Харківська

3195,0 2769,1‐13.33%

Херсонська

1240,0 1093,4‐11.82%

Хмельницька

1527,1 1334,0‐12.64%

Черкаська

1531,5 1295,2‐15.43%

Чернівецька

938,0 904,4‐3.58%

Чернігівська

1415,9 1109,7‐21.63%

м.Київ

2602,8 2785,1 +7.00%

м.Севастополь

392,8 380,5‐3.13%

Україна

51706,7 45962,9‐11.11%

Джерело:ДержкомстатУкраїни,ДержкомстатСРСР.



Процеси народжуваності, смертності та міграційні є найбільш

впливовими. Мігранти села це переважно люди активного віку,в

основному молодь,упроцесівідпливувиводятьіз

сільськогосподарського виробництва робочу силу і одночасно

переносять із села в місто потенційну народжуваність,демографічний

потенціал.Міграціянаселенняізселавмісто,якіміграціяйогозмістав

село,закономірнийсоціальнийпроцес.Аленегативнимуньомуєте,що

велика частка мігрантів із села– людей молодого віку –призводитьдо

порушеннянеобхідногостатево‐віковогоскладу сільськогонаселеннята

погіршенняякісноїхарактеристикиробочоїсилисільськоїмісцевості.

Крім того, міграція сільського населення посилюється через

незадовільні соціально‐побутові умови життя у багатьох селах.

Інтенсивнийвідпливсільськоїмолодічерезнезадовільніумовитрудової

діяльності та проживання в сільській місцевості активізував негативні

демографічніпроцеси.Зрослакількістьрозлучень,зменшилася кількість

шлюбівтанародженнядітейуселах.Водночассмертністьістаріння

сільського населення набули небачених темпів.Зумовленацимкризова

демографічна ситуація звузила природну основу відтворення жителів

села, спричинила погіршення їхніх якісних параметрів і зниження

трудовогопотенціалу,особливозайнятихваграрнійсфері.

Структурно‐динамічні зміни чисельності сільського населення

відбуваютьсяудвохпротилежнихнапрямах:зодногобоку,зменшується



42

кількістьдітей,підлітківтаосібпрацездатноговіку, аздругого‐зростає

кількістьпенсіонерів.Тому,сільськенаселенняшвидкостаріє,звужується

демографічнаосновайоговідтворення.Дотогожтемпицихдинамічних

зміннабулистабільногонегативногохарактеру.

Отже,формуванняівикористаннятрудовихресурсіву

сільському господарстві має свої особливості.Зрозвитком

продуктивнихсилзменшуєтьсяабсолютначисельністьпрацівниківу

галузі.Відповідноїйповинназмінюватисьісистемаземлеробствав

сторону зменшення трудомісткості одиниці виробленої продукції при

одночасномузбільшенніїїзагальноїкількості.

Неменшважливимчинникомщодочисельностінаселенняєйого

густота.На1січня2010рокущільністьнаселенняУкраїнисклала76,1осіб

на 1км

. За густотою населення окремі території України також істотно

відрізняються. Найгустіше заселена Донецька область,найменше—

Чернігівська.Доситьнизькагустотанаселеннявполіськихістепових

областяхУкраїни.Дуженерівномірнорозміщененаселеннянатериторіях

таких областей,якЛуганська, Запорізька, Закарпатська,Чернівецька,а

такожвАвтономнійРеспубліціКрим.

Певний вплив на густоту населення мають природні чинники.У

наш час найменша густота населення характерна для північних районів

України,денайвищийкоефіцієнтлісистостітериторії,значна

заболоченість, в ґрунтовому покриві переважають ґрунти,щомають

низьку родючість. До таких регіонів належать північні частини

Волинської, Рівненської,Житомирської,Київської,Чернігівськоїта

Сумськоїобластей.

Природніумовивизначаютьнизькугустотунаселеннятакожу

високогірнихрайонахКарпатськихіКримськихгір.Цестосуєтьсяокремих

частин Закарпатської, Львівської, Чернівецької областей та Автономної

РеспублікиКрим.

Низькіпоказникигустотинаселенняівпосушливихрайонах

степовихобластей.НайнижчівонивХерсонськійобласті—38,4осібна1

км

,атакожвокремихчастинахОдеської, Миколаївської, Запорізької,

Кіровоградськоїобластей.

Найкращі природні умови для життя і виробничої діяльності

населення в Україні склалися в лісостеповій зоні.Тутспостерігається

найвищагустотанаселення.



43

З другої половини XXстоліттянарозміщеннянаселенняУкраїни

все більший вплив мало поступовезагостренняекологічноїта

економічної кризи. Насамперед особливо позначилася чорнобильська

катастрофа.У1986році були повністю відселені мешканці міст і сіл 30‐

кілометровоїзонинавколоЧорнобильськоїАЕС.Пізнішебуловизначено

йіншітериторіїбезумовного(обов'язкового)відселеннятагарантованого

добровільного відселення.Населеннязалишаєйіншізониекологічної

біди,якізаймаютьблизько15%територіїУкраїни.

Таким чином,потребавновихменштрудомісткихтехнологіях

стоїтьібудевподальшомущебільшзагострюватисяособливоврегіонах

знизькоющільністюнаселення.Вцихрегіонахпрогнозуєтьсявідмирання

малихнаселенихпунктівівсебільшаконцентраціянаселенняувеликих

селахтарайоннихмістах,деіснуєпотрібнадлялюдейінфраструктура.

Землеробство завжди характеризувалося значним просторовим

розміщеннямвиробництва.Всісучаснітенденціївдемографічнійситуації

свідчать,щоцяособливістьбудетількизбільшуватись,щотакож

накладає свої вимоги до системи землеробства. Як відмічалося вище,

найменшащільністьнаселенняспостерігаєтьсяврайонахзнайменш

сприятливими ґрунтово‐кліматичними умовами для людини,але

одночасно ці умови є несприятливими і для сільськогосподарських

культур.Втакихумовахпростоіз‐заприроднихчинниківнеможна

отриматипродуктивністьрослинпорівняннузрайонамизсприятливими

кліматичними умовами.Вцихумовахекономічноефективне

землеробствоможнавестилишепринизькихвитратахінизькій

трудомісткості виробленої продукції.Останнєможливодосягтилише

шляхомпідвищенняпродуктивностікожногопрацівника.

Ценелишеособливістьнашоїкраїни, це світова тенденція.

Наприклад,вКанадівстеповихрайонахкоженфермермуситьобробляти

до500,ачастоізначнобільшегектарів. Лишепритакійпродуктивності

роботи фермер при урожайності

20‐25ц/г

апшениціможемати

необхіднийрівеньрентабельностіідостатнійрівеньприбутку.

В умовах переходу економіки до ринкових відносин важливою є

проблемапідвищенняякостіробочоїсили.Великакількістьпрацівників

втратили високу кваліфікацію внаслідок тривалого простоювання

підприємств,багатоізнихзмінилипрофесіюабовиїхалиназаробіткиза

кордон. А значна частина тих,щоздобуваютьвищутасередню

професійну освіту,  не працевлаштовані і відповідно втрачають



44

кваліфікацію.На31.12.2009р.угосподарствікраїнипрацювало31,3%

працівників з повною вищою освітою. Найвища частка таких людей в

галузі державного управління (64%), фінансові діяльності (63,9%),

інжинірингу та надання послуг з дослідження і розробки (63%),освіті

(51,8%)таін.Найнижчачасткаспеціалістівзвищоюосвітоюусільському

господарстві (10,7%). На жаль і рівень оплати в сільському господарстві

сьогоднітакожнайнижчий.

Щоб збільшити оплату праці потрібно підвищити продуктивність

праці в землеробстві.Увиробництвііснуєнаступназалежність–для

підвищення ефективності роботи людини потрібні більш продуктивні

знаряддя праці,алевонибудутьобов’язково більш дорогими і

складними,авідповідноскладнізнаряддявимагаютьвідлюдинивищого

рівнякваліфікації.

Досить важливо, на наш погляд, акцентувати натакому моменті

як можливість загострення проблеми зайнятості сільського населення

внаслідок вивільнення надлишкової робочої сили за умов

запровадження нових технологій або систем землеробства,впершу

чергу в  густонаселених регіонах.Цеможепризвестидопідвищення

соціальної напруженості в сільській місцевості. Таким чином,до

впровадження сучасних мінімальних та нульових технологій слід

підходити досить виважено,враховуючивсіможливіпозитивніта

негативнінаслідки.



1.2.2 Екологічніпричини

Останніми роками все більш очевидною стає екологічна

незбалансованість сільськогосподарського виробництва,щопризводить

допосиленняруйнівнихтенденційувикористаннінайціннішого

багатства українського народу –землі. Особливої актуальності в

сучасних умовах набуває проблема втрати родючості ґрунту,яка,з

одногобоку,зумовленависокимрівнемрозораностітериторіїУкраїни

та інтенсивним використанням у сільськогосподарському обороті

еродованих та малопродуктивних земель,азіншого

–н

изькою

культуроюземлеробства.

Прикладом того, як технічний прогрес в землеробстві може

обернутись регресом,ємеханічнийобробітокґрунту. Створені потужні

трактори,плуги, культиватори і борони,якіможутьоброблятиґрунтна

глибину 27смібільше.Алевиявилось,щопідвищенняінтенсивності

механічного обробітку ґрунту порушує його макроструктуру,негативно

позначається на врожайності і стимулює ерозію ґрунту. Застосування

потужнішої (відповідно,іважчої)технікипризводитьдозбільшення

механічноготискунаґрунт.Масасамохіднихзернозбиральнихкомбайнів

урозрахункуна1 мширинизахватузаостанні 30роківзрослабільш,

ніжу1,5рази.

Сучасні технології вирощування сільськогосподарських культур

передбачаютьбагаторазовийвпливходовихсистеммашинно‐тракторних

агрегатів(МТА)наґрунт.Наприклад,полепідозимоюпшеницеюзазнає

якмінімумдворазовоговпливу, а поле під цукровими буряками —

шестиразового.Приінтенсивнихтехнологіяхвирощуваннязернових

кількістьпроходівМТАпомітнозростає. Багаторазові проходи тракторів

таіншихсільськогосподарськихмашиніагрегатівпризводятьдо

ущільнення ґрунтів, погіршення їх найважливіших агрономічних

властивостей,аврезультаті—дозниженняурожаїв

сільськогосподарськихкультур.



45



46

Рис.1.1.Результативпливуходовихсистемтракторівімашинна

ґрунттаїхщільністьпокриттяповерхніполя.

На типовому чорноземі при багаторазових проходах тракторів

різнихмарок(Т‐16М,МТЗ‐52,МТЗ‐80,Т‐74іособливоТ‐150Ктаблизьких

по класу до нього)вшарідо10 см щільність ґрунту може перевищити

критичнудлябільшостісільськогосподарськихкультур(1,3‐1,4г/см

).Це

зумовлює зменшення вмісту в ґрунті повітря нижче критичного рівня

(15%), збільшення його твердості (20кг/см

), зменшення

водопроникності (до 10‐15мм/год). Такі негативні зміни можуть

проявлятисядоглибини50‐60см.Установленимфактомєте, щоглибше

30 см вплив ходових систем тракторів зберігається,алепомітно

послаблюєтьсязчасом.

За даними Естонського НДІ землеробства і меліорації, різні

машини впродовж технологічного процесу вирощування

сільськогосподарськихкультурпроходятьпополювід5до10‐15разів.У

підсумку загальна площа слідів від гусениць і коліс тракторів та інших

машин становить 100‐200%площіполя. Визначено,що10‐20%площі

ущільнюєтьсяколесамимашинвід6до20разів(наповоротнихсмугах), 

65‐80%— від1до6разівілише10‐15%площізалишаєтьсянепокритою

слідамивідмашинімеханізмів. Ущільнення ґрунту набуває досить

суттєвих величин: так якщо вихідна щільність у шарі 10‐20см

дорівнювала 1,18‐1,36г/см

,топісляпроходутракторіввона

збільшилась:дляТ‐74до1,33‐1,44;МТЗ‐80до1,39‐1,44;Т‐150К до1,48‐

1,51;К‐700до1,62‐1,63г/см

.Урезультатіущільненнясуттєвознизилась

водопроникність ґрунту, зменшилась кількість продуктивної вологи в

ньому,авкінцевомупідсумкузнизивсяіврожайкультури.При

чотириразовомупокриттіґрунтуслідамиколісурожайячменюзнизивсяз

38,4до17,1ц/га,вівса—з33,3до23,6ц/га.

Питомий тиск на ґрунт колісних тракторів становить 0,85‐1,65,

гусеничних—0,6‐0,8,причепів—3‐4,зернозбиральнихкомбайнів—1,8‐

2,4кг/см

, зернових сівалок — 1,2‐2,0кг/см

,щозначноперевищує

допустимі межі. За значного ущільнення і великої кількості опадів вода

погано вбирається ґрунтом.Принаявностісхилівзначначастинаопадів

стікає в нижні частини гідрографічної сітки,руйнуючиізмиваючи

поверхневішариґрунту.



47

Отже, ущільнення може служити однією з причин посилення

процесіверозії.Спостерігаєтьсяпевнийпарадокс:пририхленніґрунту

миврезультатімаємойогопереущільнення.

Зменшенняпористостізначнопогіршуєповітрянийрежимґрунтів.

Цезнижуєнелишежиттєдіяльністькорінняівсієїрослини,айактивність

ґрунтової аеробної мікрофлори та фауни — одного з важливих

компонентів ґрунтової родючості. В кінцевому підсумку ґрунт набуває

властивостей, що не відповідають природним потребам рослин і це

призводитьдозниженняїхврожаїв.

Споконвіку землероб мріяв про підвищення врожаїв.Дляцього

постійно вдосконалювалися системи обробітку ґрунту, удобрення,

насінництва, сівозмін, технології вирощування культур.Проте,на

певному етапі перевага була надана тотальній хімізації землеробства,

хоча внесення азотних,фосфорних, калійних добрив забезпечувало

підвищенняврожайностілишенанетривалийчас.Здругогобокухімічні

засобисталичастішевикористовуватисядляборотьбизшкідниками і

хворобами сільськогосподарських культур,бур'янами.Прицьому

відходили на задній план традиційні напрями відновлення родючості

ґрунтів шляхом  дотримання сівозмін, використання сидератів,

агротехнічнихзасобівборотьбизхворобами,шкідникамиібур'янами.

Проте, найбільш тривожним наслідком цього фактору

інтенсифікації є те,  що хімізація землеробства призводить до

забруднення навколишнього середовища.Непоодиноківипадки,коли

мінеральнідобрива,іншіхімічнізасобивносятьсянепродумано,аінколи

й безвідповідально.

 Це призводить до накопичення засобів хімізації в

ґрунті,ґ

рунтовихводах, донадмірноговмістуїхупродукції

рослинництва,ачерезкорми—івпродуктаххарчуваннятваринного

походження.

Таке техногенне забруднення родючих ґрунтів негативно

позначається на якості сільськогосподарської продукції,щоможе

призвести до підвищення захворюваності населення.Широке

застосуванняпестицидівпородилоіспецифічніпроблеми,пов'язані з

набуттямбур'янами,шкідникамитазбудникамихворобстійкостідоних.

Високийрівеньрозораностітериторіїпроявляєтьсявнегативному

планівнаслідокзниженняїїекологічноїстабільності.Високапитомавага

найменш стійких з екологічного погляду земельних угідь (рілля,чисті

пари,просапнікультури, дороги, забудовані землі,тощо)зумовлює



48

формування низького рівня екологічної стійкості території.Целише

посилюється існуючими у переважній більшості господарств науковоне

обґрунтованою структурою посівних площ та не відповідним

розміщеннямкультурбезурахування рельєфутериторії.Всукупності це

зумовлюєпідвищенняризикупроявуводноїерозіїтадефляціїґрунту.

Одним з факторів, який зумовив зниження ґрунтозахисної

здатностісучаснихсистемземлеробствасталоістотнескороченняплощі

посівубагаторічнихтрав,щообумовленозанепадомгалузітваринництва.

Крімкормовоїцінностібагаторічнітравизаслуговуютьнаувагуіз‐засвоєї

здатності накопичувати азот в ґрунті та поповнювати його значною

кількістюорганічноїречовини.

Вирішення проблеми втрати родючості ґрунту, внаслідок його

ерозії, має відбуватися за різними напрямами серед яких одними із

головних слід назвати такі як консервація деградованих земель,

сівозмінне впорядкування посівних площ, що залишаються в обробітку,

застосування спеціальних ґрунтозахисних заходів та науково

обґрунтованих технологій в рамках певних систем землеробства. Серед

існуючихвУкраїніівсвітісистемземлеробства, на роль

ґрунтозахисноїможенайбільшепретендуватисистемаземлеробства

No‐till.

Зважаючи на прогресуючі темпи деградації ґрунтів і виходячи з

розуміння, що сільськогосподарська техніка є однією з причин цього,

останнімирокамивеликоїактуальностінабулопитаннявизначеннязасад

новоїдержавноїтехнічноїполітикивземлеробстві.

Надумкуцілогорядудослідниківсьогодніпотрібнатака

сільськогосподарськатехніка,яказдійснюємінімальнийтискнаґрунт

тазавдаєнайменшушкодувпланівпливунапоказникийого

родючості.

Наукові дані та виробничий досвід підтверджують доцільність

переходунамінімальнийінульовийобробіткинасередньо‐суглинкових,

добреоструктурених,слабоущільнених,вирівнянихінеперезволожених

ґрунтах(наочищенихвідбур’янівполях).

ДослідженняВ.В.Медведєватаін

.с

відчать,щоґрунтовийпокрив

України в цілому є сприятливим для впровадження мінімальних

технологій його обробітку. Була проведена класифікація ґрунтів на

предметможливостізастосуваннямінімальноготанульовогообробітківі

виділенотакікласитаобрахованіплощі:I–оптимальний(8,46%або2,54



49

млн.га);II–сприятливий(40,57%,12,17млн.га);III–задовільний(41,2%,

12,36млн.га);IV–незадовільний(5,59%,1,68млн.га);V–торфовищата

водойми(рештаплощі).

Вивчення технології No‐till науковцями України є на сьогодні

абсолютнонедостатнімхочабзтихміркувань, що екологічні аспекти

застосуваннятакихтехнологійзалишаютьсяпокищозаїхувагою.Проте

досвід цілого ряду виробників,атакожданідужеобмеженоїкількості

наукових дослідів, проведених в Україні, свідчать про позитивний

екологічний ефект у плані захисту ґрунту від ерозії та відтворення його

природної родючості. З іншого боку масове впровадження мінімальних

технологій обробітку ґрунту в Україні стримується недостатнім рівнем

культуриземлеробствавбільшостігосподарств.

Впровадження системи землеробства No‐till передусім

потребуєпереглядунановійконцептуальнійосновіорганізаціїсистеми

сівозмін, схеми чергування культур, рівності поверхні та формування

близького до оптимального ущільнення ґрунту (необхідна умова для

здійснення прямої сівби), очищення полів від бур’янів, забезпеченість

відповідноютехнікоютощо.

Наголошуюч

и на позитивних наслідках впровадження

мінімальнихтехнологій,слідвказатийнаможливіпроблеми,пов’язаніз

переходом землеробства на ресурсозберігаючу основу.Наприклад,

перехід на систему нульового обробітку ґрунту потребує певних

фінансових ресурсів для придбання  відповідної посівної техніки;на

початковомуетапіможеспостерігатисяпідвищеннязабур’яненостіполів

таураженостіпатогеннимиорганізмами,щоврезультатіпозначаєтьсяна

рівні урожайності культур. Зросте також потреба в хімічних засобах

захисту рослин.Більшістьцихпроблемзумовленапомилкамипри

переході до нової системи землеробства із‐за відсутності досвіду у

керівників та спеціалістів. У зв’язкузцимєрекомендаціїокремих

фахівців починати впровадження технології No‐tillна10%посівної

площі.

Однимзнайважливішихзавданьбудь‐якоїсистемиземлеробства

є забезпечення бездефіцитного балансу гумусу та інших поживних

речовин.Сьогоднімичуємовсебільшенаріканьнанедостатню

фінансову та матеріально‐технічну забезпеченість багатьох вітчизняних

підприємств, що не дає змоги повсюдно застосовувати науково

обґрунтованітехнології.Утакійситуаціїсільськогосподарськийвиробник



50

продовжує брати від природи більше,ніжвкладати.Ацеєпрямим

порушеннямприродноїгармонії,щоможепризвестидокатастрофічних

наслідків. Адже земля належить до важковідновлюваних ресурсів і

нещаднаїїексплуатаціяможевжевнайближчомумайбутньому

закінчитисяекологічноюкатастрофою.

Ретроспективний аналіз свідчить про негативні тенденції в

забезпеченнівідтворенняродючостіґрунтуякумасштабахкраїни,такі

конкретного регіону.Так,у1980 році на 1 га посівної площі

сільськогосподарськими підприємствами України вносилося в

середньому 109кгд.р.мінеральнихта7,8торганічнихдобрив.У

високоврожайному 1990роцібуловнесенона1 га посівної площі:

мінеральнихдобрив–141кгд.р.,органічних–8,6т;

Кризові процеси, що відбувалися в аграрному секторі в період

становлення незалежної України,призвелидозанепадугалузі

тваринництва та зубожіння великої кількості виробників

сільськогосподарської продукції. Кардинально змінилася структура

посівнихплощнакористьприбутковихтоварнихкультур(соняшнику,

озимогоріпакутазернових).Знизиласядомінімумупитомавагачистих

та зайнятих парів, а також посівів багаторічних трав,щобули

надзвичайно важливим фактором відтворення родючості ґрунту в

сівозміні.Різкескороченняпоголів’я сільськогосподарських тварин та

фінансова скрута багатьох господарств стали основними причинами

істотного зниження доз внесення добрив, передусім органічних.Таким

чином, у міру поглиблення кризових процесів частка посівів

сільськогосподарських культур,п

ідяківносилисяорганічнідобрива,

скоротилася з 18% (1990р.)до3% (2000р.).Причому,цятенденція

зберігаєтьсядотеперішньогочасу.

Питома вага посівної площі,наякійпроводилосявнесення

мінеральних добрив,у1990р.становила83%, а мінімального свого

значення набула в 2000р. (22%). І хоча в подальшому спостерігалася

тенденціядо підвищення питомої вагиудобреної площі (до 62%у2007

р.),покищонеможнастверджувати,щосереднядозавнесеннянарівні

51кгд.р. NPK (2007 р.) здатна забезпечувати потреби рослин в

елементахживлення.

Щебільшутривогувикликаєневпиннезниженняобсягіввнесення

органічнихдобрив,оскількиприсереднійдозі0,7т/га(2006–2007рр.)не