Косолап М.П., Кротінов О.П. Система землеробства No?Till

Подождите немного. Документ загружается.



51

можна говорити про суттєвий її вплив на відтворення органічної

речовиниґрунту.

Екстенсивне ведення землеробства, особливо за останні

десятиліття,призвелодопомітнихдеструктивнихзмінуродючості

ґрунтовогопокриву.Середнійвмістгумусузацейчасзнизивсяна10‐14%.

Переущільнення ґрунтів, внаслідок використання важкої

“неекологізованої”техніки,спричинилозміщенняуґрунтіокисно‐

відновних реакцій у бік відновних, що викликало підкиснення навіть

чорноземів раніше нейтральних за реакцією ґрунтового розчину.Вусіх

регіонахУкраїнина30‐40%понизивсяазотнийфондґрунту.Наґрунтових

відмінахзсереднім,підвищенимівисокимвмістомрухомогофосфоруі

обмінногокаліюпривідсутностімінеральних добрив відбувається

зниженняїхвмістуна1 ‐1.5мг/100 г щороку,переводячиїхвнижчі

градації.

Незбалансоване ведення сільського господарства в минулому

призвело до погіршення фізичних, фізико‐хімічних і хімічних

властивостей ґрунту,ацевсвоючергупорушилоприроднийбіоценоз

ґрунтової мікрофлори. Численні літературні джерела на основі

проведеногополігонногоіагроландшафтногомоніторингувказують,що

в залежності від обставин,ворномушаріґрунтівповільнозникають

вільноживучі фіксатори атмосферного азоту, порушуються процеси

синтезуідеструкціїорганічноїречовинивнаслідокпригніченнядіяльності

амоніфікаторів,нітрифікаторівіденітрифікаторівтафосформобілізуючих

бактерій,частоспостерігаєтьсяпереважнийрозвитокпатогеннихгрибіві

актиноміцетів.



1.2.3 Економічніпричини

Системаземлеробстваможепретендуватинавизначенуїйрольі

бутивпровадженоюувиробництволишеувипадкахїїдоцільностіта

економічної ефективності. Оцінити економічну ефективність будь‐якої

системиєдоситьпроблемнимзавданняміз‐заскладностісамоїсистем

и

тазалежностікінцевогорезультатувідзначноїкількостіперемінних

величин.

Такими перемінними чинниками є: кліматичні умови, ґрунтові

відмінитаїхстан,цінинапаливно‐мастильніматеріали,добрива,засоби

захисту,строкисівбиізбираннясільськогосподарськихкультур,логістика



52

польових робіт, розміри землекористування господарства, наявність

відповідноїінфраструктуритаін.

У зв’язкузтим, що система землеробства має безпосередній

вплив на продуктивність сільськогосподарських культур,що

вирощуються, і опосередкований вплив на стан навколишнього

середовища, при розрахунку економічної ефективності системи

землеробства треба обов’язково враховувати і витрати на підтримання

належногостанунавколишньогосередовищавмежахпевногорегіону.

На рівні господарства економічну ефективність системи

землеробстваможнаоцінитизарівнемприбутку,якийотримуютьз1га

посівної площі вирощуваної сільськогосподарської культури.Прибуток

вираховуєтьсяшляхомпереведенняурожаюзазакупівельнимицінамиу

грошовийвираз(вартістьвиробленоїпродукції)іззменшеннямйогона

відповіднусумувитратнайоговирощування.

У межах певного регіону необхідно враховувати зменшення

витратнаочисткуводивнаслідокзабрудненняїїрізнимиагрохімікатами,

що використовуються в процесі виробництва сільськогосподарської

продукції,змінувартостіземлізарезультатамипідвищеннячизниження

їїякості,тощо.

Багаторічнийдосвідзарубіжнихівітчизнянихаграріївзасвідчує,

щосистемаземлеробстваNo‐till,якуможнавіднестидокатегорії

самовідновлюваних,надзвичайновигіднаіперспективнапорівняноз

сучаснимитрадиційними,щобазуютьсянаполицевомуобробіткуґрунту. 

Це відбувається завдяки більш низьким витратам на

сільськогосподарську техніку та її експлуатацію, паливно‐мастильні

матеріали,зменшенняпотребивтрудовихресурсахі, відповідно,

зменшенніпрямихтанакладнихвитрат.Прицьомувиникаєреальна

можливістьвикористовуватитрактори меншоїпотужності.За відсутності

механічного обробітку ґрунту подовжуєтьсятакожстроквикориста

ння

техніки.

Урожайність

сільськогосподарськихкультурприцьомуможебути

на рівні того, що отримують при традиційній технології,алеприцьому

прибуток зростає завдяки меншим витратам.Зіншогобоку,якщо

врожайністьізнижуєтьсядопевноїміри,тоценезначить,щоприбуток

зменшиться у порівнянні з традиційною технологією. Порахувавши

виробничі витрати можна побачити відносну перевагу за технологією



53

нульового обробітку,особливо,якщо врахувати її вплив на навколишнє

середовище.

Економічнаефективністьбудь‐якоїсистемиземлеробствазавжди

залежитьіпроявляєтьсявкожнійїїскладовій,томунеєвиключеннямз

цьогоправиласистемаземлеробстваNo‐till.

Дляоб’єктивногопорівнянняекономічноїефективностііснуючих

системземлеробстваісистемиземлеробстваNo‐tillнеслідпорівнювати

лишепрямівитратизаодинвегетаційнийсезоннавирощування

сільськогосподарськихкультуртаїхурожайність.Порівняннярезультатів

необхіднопроводитизадекількароків.Прицьому,якщоєможливість,то

необхідно скористатися такими методиками,якіббралидоувагиі

даваливгрошовомувиразізмінивмістуорганічноїречовиниіродючості

ґрунтузавикористаннявідповіднихсистемземлеробства.

Якщо виникає потреба в проведенні глибокого об’єктивного

порівняльногоекономічногоаналізусистемиземлеробстваNo‐tillу

порівняннізтрадиційною,топотрібнобудевраховуватинаступне:

- фактори, які можуть вплинути на економічні показники

системиземлеробствачерезкількароків;

- ерозійніпроцеси,якіспричинятьдеградаціюґрунтутавтрати

нимродючості;

- втрати органічної речовини за традиційної системи

землеробстватанагромадженняїїзасистемиземлеробства

No‐till(секвестраціявуглецю);

- зростання врожайності за системи No‐till і зменшення за

традиційноївчасі;

- строкиамортизаційнихвідрахуваньзарізнихсистем;

масутапоту

жністьтракторів;

- витратипаливно‐мастильнихматеріалівтаін.

За даними  (Tebrugge and Bohrnsen, 1997), перевагу системи

землеробства  No‐tillпередтрадиційноюможнавиразитинаступними

показниками:

- капіталовкладеннявсільгосптехнікунижчіна39%;

- потребавпотужностітракторівнижчана75%;

- затратипрацізнижуютьсяна80%;

- витратипальногонижчіна84%.

Таким чином, сучасним і особливо прогнозованим на

перспективуумовам(соціальним,екологічнимтаекономічним)ведення



54

землеробствавУкраїни в більшіймірівідповідаєсистемаземлеробства

No‐tillніжтрадиційна.Дляїїзапровадженняєоб’єктивніприродніумови

– половина площі покрита ґрунтами,наякихможнаідоцільно

відмовитись від механічного обробітку ґрунту або максимально його

скоротити. Це дозволить зменшити дефіцит основного лімітуючого

факторуврослинництві–вологи.

Економічні ситуація заставляє виробничників скорочувати

витрати.Внайбільшійміріїхможнаскоротитилишевідмовившисьвід

механічногообробіткуґрунту–однієїзосновнихстатейвструктурівитрат

на вирощування сільськогосподарських культур. Землеробство України

було,єібудевперспективіекспортно‐орієнтованим.Тількизменшивши

собівартість продукції можна утримати її конкурентноздатність на

світовомуринку.

Соціальнаідемографічнаситуаціянаселізумовлюєнеобхідність

впровадження технологій з низьким рівнем затрат людської праці.У

даний час, а особливо в перспективі зросте рівень інтелектуальності

праці на полі.Необхідніспеціалістиновоїформації.Реальнотількина

основі високорентабельного землеробства можна вирішити сучасні

соціальніпроблеминаселііпідвищитирівеньжиттясільськихжителів.

Виходячизвикладеногоможназробитизагальнийвисновок,що

в даний часі впровадженню системи землеробства No‐tillвУкраїні

просто нема альтернативи. Ця система землеробства –основний

шлях розвитку для великих сільськогосподарських підприємств,які

орієнтованінаінтенсивневисокотоварневиробництво.



55

Розділ2.Науковіосновисистемземлеробства



Пріоритетність галузі землеробства обумовлена тим,що,за

висловлюванням Л. Захарова, «…це особливого роду промисловість в

якій людина (землероб) використовує даремну сонячну енергію за

допомогою зелених рослин і, затрачаючи працю,одержуєнеобхідніїй

продукти». По суті це єдина галузь, де завдяки фотосинтетичним

процесам,яківідбуваютьсяузеленійрослині,відбуваєтьсяперетворення

кінетичної енергії сонця в потенціальну енергію органічної речовини

(хімічну),якапотрібнаувиглядіпродуктівхарчуваннялюдиніісировини

дляпромисловості.

Самостійностворюватиорганічнуречовинусвоготілаздатнілише

зелені рослини, а для всього іншого живого на планеті потрібна уже

створена органічна речовина.Отже,  зелені рослини є первинними

вбирачами,перетворювачамиізберігачамисонячноїенергіїівсеживена

землісвоїміснуваннямзобов’язанесамезеленимрослинам.

Вони очищають повітря,годують,одягають,зігріваютьлюдину.

Людинаможеобійтисяуповсякденномужиттібезпредметів, що її

оточують.Протевонанеможеобійтисябезїжі,одягу.Прохлібдуже

вдалосказавКапля,головнийгеройкнигиМихайлаАлексеева« Хліб!Що

може бути важливіше хліба? Хліб‐іменник.Томущовсімиіснуємо,

оскільки їмо хліб насущний. Хліб‐іменник,авесьіншийпродукт‐

прикметник».



Нарощування

об’єміввиробництвапродуктівхарчуванняірізного

виду сировини – найважливіше завдання, яке має постійно вирішувати

людське суспільство.Головнийшляхувирішенніцієїпроблеми–

інтенсифікація землеробської галузі. Вона передбачає удосконалення

існуючої та обґрунтування нової, сучасної структури посівних площ і,

відповідно,системисівозмін,враховуючикон’юнктуруринкупродукціїі

сировини, удосконалення технології обробітку ґрунту, мінімізуючи чи

відмовляючись зовсім від нього,оптимізаціюсистемиудобреннята

захисту рослин від шкодочинних організмів, впровадження комплексу

меліоративнихіґрунтозахиснихзаходів,впровадженняновихтехнологій

вирощування культур з урахуванням досягнень в генетиці,селекції,

біотехнології.

Проте, все це матиме високу результативність,колибуде

враховуватися та обставина, що життєдіяльність рослин зумовлюється



56

умовами (факторами) природного середовища,вякомувона

відбувається.



2.1 Факторижиттярослин

Длястворенняорганічноїречовини,якаєакумуляторомсонячної

енергії, необхідної для підтримання життєдіяльності усіх живих

організмів, рослини повинні забезпечуватися певними речовинами і

потоками енергії, що дістали назву факторів життя. Це –вода,поживні

речовини,повітря, які називають земнимиабоматеріальними

факторами. Світло і тепло відносять до космічнихабокліматичних

факторів. Поділ на земні та космічні фактори обумовлений

можливостями використання та впливу на них людини. Завдяки

багаторічним дослідженням,переважновгалузіфізіологіїрослинта

агрохімії,доситьповновстановленопотребирослинуфакторахжиття,які

єдлянихматеріальноютаенергетичноюосновами.

Земні фактори використовуються рослинами як матеріальні

чинникидляствореннябіомаси,акосмічні—длязабезпеченняпроцесів

життєдіяльності рослинних організмів, унаслідок яких і створюється вся

біомасаі,зокрема,конкретнапродукція(урожай),яканеобхідналюдям.

Доскладурослинивходятьводатасухіречовини.Сухаречовина

міститьнайбільшевуглецю‐до45%,кисню‐до42% іводню‐до7%.

Часткацихтрьохелементівскладає

94%,а

рештаприпадаєнаазот‐до

1,5%ізольніелементи‐4,5%.

Частка кожного з основних зольних елементів фосфору,калію,

кальцію,магнію,сірки,залізаколиваєтьсяврослинахвідсотихдокількох

відсотківмасисухоїречовини.Іншіжиттєвонеобхіднізольніелементи–

бор,марганець, молібден, мідь,цинк,кобальттаінші,містятьсящев

меншихкількостях.

Умови зовнішнього середовища (ґрунт та атмосфера)помітно

впливають на використання рослинами матеріальних факторів води і

елементів мінерального живлення. Серед складових умов зовнішнього

середовищаосновниминазиваютьагрофізичнітаагрохімічнівластивості

ґрунту, склад ґрунтового та приземного повітря,наявністьуґрунті

життєздатногонасіннябур'янів,збудниківхворобішкідниківтаін.

Умовисередовищаподіляютьсянатригрупи:

1) ґрунтові (будова орного шару,щільність, структура,

кислотністьґрунтутаін.);



57

2) фітопатологічні(наявністьбур'янів,шкідниківіхвороб);

3) агротехнічні (своєчасність і якість проведення польових

робіт).

Дія факторів життя на рослини,взаємодіяїхміжсобою,

використанняїхрослинами та реагуваннянаних рослин є надзвичайно

складними процесами та явищами.Самеїхвивченняєосновним

завданнямнаукиземлеробства.

Завдяки надбанням цієї та інших агрономічних наук були

виявлені та до певної міри вивчені загальні закономірності дії та

взаємодії факторів життя і рослин, які набули чинності і стали

відомимиякзакониземлеробства.



2.2Закониземлеробства–основасистемземлеробства

Безперервний розвиток агрономічноїнаукибувізалишається

головною рушійною силою зростання і стійкого функціонування

землеробської галузі.  Тривалі досліди та виробнича практика

засвідчують, що основою наукового землеробства,такякііншихнаук,

виступають закони. Вони відображають об’єктивні процеси,які

відбуваються в землеробстві та природі.Знанняцихзаконівівмілеїх

застосування на практиці дозволяє уникати багатьох помилок з

непередбачуваниминаслідками.

Зачасомпоявивнауковомусвітітазазначимістювземлеробстві

першість за законом автотрофності зелених рослин. За своєю сутністю

він поєднує теорію фотосинтезу та мінерального живлення рослин.

Зеленірослини,використовуючиенергіюсонячногосвітлаіпоглинаючи

з повітря вуглекислий газ,азґрунтуводуімінеральніречовини,

синтезують усі необхідні їм органічні речовини в кількостях,які

забезпечуютьновийрозвитоківисокупродуктивністьрослин.



Отже,в

основістворенняврожаюповиннобутишвидке

нарощування оптимальної листкової поверхні, здатної засвоювати

найбільше сонячної енергії для синтезу цукрів, амінокислот, білків,

ферментів і інших сполук,зякихутворюютьсяновіклітини, тканини та

органирослин.

Для інтенсивного розвитку рослин надзвичайно важливо,щобу

ґрунтівдостатній кількості постійно була вода,всінеобхіднімінеральні

поживніречовинивдоступнійформітаневиникалиперепонидляїх

надходженнядокореневоїсистеми.



58

Закономірностіувзаємозв’язках і взаємовідносинах між

факторамижиттяірослинамидіютьуприродінезалежновідлюдини.

Проте, знання їх і розуміння дає землеробу можливість  більш

раціонально і ефективніше використати ці закономірності  і спрямувати

відповідними заходами на забезпечення найвищої продуктивності

сільськогосподарських культур у тих чи інших конкретних природних

умовах.

Взаємодіяфакторівжиттяірослинпідчасїх росту і розвитку

надзвичайно складна, багатогранна і протягом тривалого часу була і

залишається предметом вивчення біологічних та агрономічних наук.В

кінцевому результаті це знаходить своє відображення в основних

законахземлеробства.

Вчислітакихзаконів– закони незамінності і рівнозначності

факторів життя рослин,сутьяких полягає в тому, що всі фактори

життя рослин незамінні й абсолютно рівнозначні. Жоден з них не

можебутизаміненийіншим,навітьпринадлишкуостаннього.Цейзакон

сформулювавакадемікВ.Р.Вільямс.

Дійсно, не можна замінити воду світлом або азот фосфором,

оскількикожнийфакторжиттявиконуєпевну фізіологічну функцію.

Поняття рівнозначності слід розуміти так,щонемаєголовних і

другоряднихфакторівжиттянавітьтоді,колидлярослинбудь‐якийізних

необхіднийунезначнійкількості.Дляприкладу,рослиназусіхфакторіву

кількісному вираженні найбільше використовує воду,проте,цене

означає,щоводаєважливішимфактором, ніж будь‐який життєво

необхідний мікроелемент, що споживається рослиною в мізерно малій

кількості.

У виробничих умовах закони рівнозначності та незамінності

факторів життя набувають дещо відносного значення.Узв'язку з

відмінностями ґрунтово‐кліматичних умов у різних природних зонах

рослининеоднаковоюміроюзабезпечуютьсякожнимфакторомжиття.У

степовійзоні,наприклад,унайбільшомудефіцитідлярослиннайчастіше

буваєволога,авполіськійзоні,набіднихдерново‐підзолистихпіщаних

та супіщаних ґрунтах,поживніелементи,зокремаазот,фосфор,тощо.

Томудоводитьсяпіклуватисяпрозабезпеченнярослиннасампередтими

факторами, яких найбільше не вистачає в конкретних умовах.Самеці

факторизапевнихумовобмежуютьрівеньпродуктивностівирощуваних

культурнихрослин.



59

Беручи до уваги цю обставину слід зазначити,щотутуже

проявляєтьсядіяіншогозакону—законуобмежувальногофактора.Але

порівнянозпершимзакономвньомуйдетьсявжепрокількіснусторону

факторів.ВінбувсформульованийупершенімецькимвченимЮ.Лібіхом

якзаконмінімуму відносно елементів живлення. Відповідно до нього

продуктивністьрослинпрямозалежитьвідрівнязабезпеченняїхтими

поживними речовинами,якімістятьсявґрунтіувідноснонайменшій

(мінімальній)кількості.

Пізніше у дослідах Г. Гельрігеля це було встановлено щодо

забезпечення рослин водою,дослідженнямиЮ.Сакса— щодо

забезпечення теплом,аЕ.Вольні—світлом, теплом і поживними

речовинами.Такимчиномвиявилось,щоцейзаконстосуєтьсянетільки

елементів живлення,авсіхфакторівжиття.Умірузадоволенняпотреб

рослиннайбільшдефіцитнимдлянихфакторомзростаєїхпродуктивність

доти,докинестанеобмежувальниміншийфактор.

Якщо задовольняти потреби рослини у недостаючому факторі в

значних кількостях, не змінюючи рівні інших, то продуктивність рослин

можеобмежуватисьнедефіцитомфактора,айогонадмірноюкількістю.

Отже,найвищаврожайністькультурнихрослиндосягаєтьсязаумови

забезпечення їх факторами життя в оптимальних кількостях,як

недостатнє,такінадмірнезабезпеченнярослинбудь‐якимфактором

життя обмежує їх продуктивність. Це суть закону мінімуму,

оптимумуімаксимуму,близькогодозаконуобмежувальнихпричин

.

Його

впершесформулювавнімецькийфізіологЮ.Сакс.Академік

В.Р.Вільямсдавйомубільшчіткевизначення: «Найбільший урожай

реалізується при середній «оптимальній» наявності фактора, при

найменшій (мінімальній)інайбільшій(максимальній)наявності

фактора,урожайнереальний(дорівнюєнулю)».

Дію цього закону яскраво ілюструють дані проростання насіння

цукрових буряків. За мінімальної температури +4‐5°С насіння цукрових

буряків проростає, але дуже повільно,сходиз'являються недружно.З

підвищеннямтемпературишвидкістьпроростаннянасінняіпоявисходів

зростає і досягає максимуму за температури +20‐25°С.Подальшеїї

підвищеннядо+30°Сівищесповільнюєтемпипроростаннянасінняаж

доповногоприпинення.

Розглянуті закони свідчать про те,щофакторижиттядіютьна

рослини не ізольовано, не незалежно один від одного,авпливїх



60

кількісних змін завжди залежить від ступеня забезпечення іншими

факторами,тобтонапродуктивностірослинпозначаєтьсясукупнадіяусіх

факторів.Отже,вземлеробствідієщеодиннадзвичайноважливийзакон

— закон сукупної дії факторів, основи якого сформулював німецький

ученийЛібшер.

Сутьцьогозаконуполягаєвтому,що найвища продуктивність

рослиндосягаєтьсязаумовзабезпеченняїхусімафакторамижиттяв

оптимальних кількостях і співвідношеннях.Прицьомуспостерігається

найвища ефективність від дії кожного фактора та позитивної взаємодії

між усіма факторами.Цейзаконвказуєнате, що для отримання

найвищих урожаїв культурних рослин потрібно комплексно

застосовуватизаходиоптимізаціїзабезпеченняїхусімафакторами.

Оптимізація факторів життя дозволяє більш продуктивно

використовувати не тільки ті, які знаходяться в мінімумі,айті,що

присутнівдостатнійкількості.

Важливою практичною особливістю закону сукупної взаємодії

факторівжиттярослинєте,щовпозитивномунапрямівінпроявляється

лишевтихвипадках,коликількість факторів,якізмінюються, підібрано

правильно відповідно до потреб і особливостей вирощуваних культур і

сортів.

Найстарішим,алепостійноактуальнимєзакон повернення

поживнихречовинуґрунт, відкритий у середині XIXст.одниміз

основоположниківагрохіміїЮ.Лібіхом.Змістйогозводитьсядотого,що

всіречовини,якізадіянідлястворенняврожаю,повиннібутиповністю

повернуті в ґрунт з добривами.Порушенняцьогозакону,за

твердженням Ю. Лібіха,раночипізноповиннопризводитидовтрати

ґрунтомйогородючості

.

принципіпитанняпронеобхідністьповерненнябіологічно

важливихелементів,аневсіхвинесенихзґрунтуурожаєм,правильне і

прогресивне.Проценеодноразовопідкреслювалитаківидатнівченіяк

К.А. Тімірязєв та Д.М.Прянішніков, відзначаючи,щовченняпро

необхідністьповерненняпоживнихречовинвґрунтєодниміз

найважливішихнадбаньнауки.

Ураціональноорганізованомугосподарствівсібіологічноважливі

елементи живлення,взятіврожаємзґрунтуабовтраченііншими

шляхами,повинніповертатисядоньогоздеякимиперевищеннями,щоб

забезпечити безперервне зростання врожаю, компенсувати можливі