Косолап М.П., Кротінов О.П. Система землеробства No?Till

Подождите немного. Документ загружается.



61

втрати внаслідок змивання, вилуговування, денітрифікації з інших

причин. Це досягається внесенням добрив, заорюванням післяжнивних

решток,зеленихдобрив, атакожшляхомвирощуваннябобовихкультур,

здатних накопичувати в ґрунті азот.Лишезатакихумовзабезпечується

колообігречовиніпідвищенняродючостіґрунту.

Одним з показників раціонального ведення землеробства в

межахокремогогосподарстваівціломувдержаві,відповіднодозакону

повернення,єбаланстакихдефіцитних,біологічноважливихелементіву

ґрунті,яказот,фосфорікалій.

Баланс поживних речовин, за твердженням багатьох учених,у

землеробстві протягом тривалого часу порушувався і складався

від'ємним,тобтозпомітнимдефіцитом. З ґрунту бралося більше,ніж

поверталосьвнього.Повертанняазотуікаліювґрунту30‐40‐хроках

становилотретину,авнедалекомуминулому—небільшеполовини.В

сучаснихумовахекономічноїкризивУкраїнітанестабільностів

сільськогосподарському виробництві в цілому цей дефіцит зріс до

непомірнихвеличин.

Законпрогресивногозростанняефективностіродючостіґрунтув

інтенсивному землеробстві – є основою прогресу в сільському

господарстві. Це можливе завдяки тому, що ґрунт, якщо правильно

здійснювати агротехнічні заходи, помітно поліпшується,тобтозростає

його родючість,азначитьпідвищуєтьсяіефективність

сільськогосподарськоговиробництва.

Землю можна поліпшувати за допомогою хімічних засобів та

об

робітку.Упроцесівиробництва,якщовоноздійснюєтьсянанаукових

засадах, земля не зношується, як інші засоби виробництва (машини,

знаряддя,тощо), а навпаки, поліпшується,ісамецеєтеоретичною

основоюневпинногопрогресувсільськомугосподарстві.

Приобґрунтуваннііосвоєннісистемиземлеробствавеликоїуваги

заслуговує закон плодозміни. Ще в 1838р. професор М.Г.Павлов

визнавав його, як закон природи.Вінстверджував,щокожний

агротехнічний захід більш ефективний при плодозміні,ніжза

беззмінноговирощуваннясільськогосподарськихкультур.

Восновіцьогозаконулежитьзагальнобіологічнийзаконєдності

тавзаємозв'язкурослиннихорганізмівіумовсередовища.Необхідність

періодичноїзмінирізнихкультурупосівізумовлюєтьсянетількирізним

виснаженнямґрунтунаелементиживленняінеоднаковимрозміщенням



62

інакопиченнямкореневихіпісляжнивнихрешток,абобовими—азоту,

алеівтому,щоперіодиростукультурипо‐різномувпливаютьнаґрунтів

цілому на навколишнє середовище. По‐різному змінюються щільність,

твердість,гранулометричнийскладівологістьґрунту,атакожкількісний

склад мікрофлори та інтенсивність розвитку окремих груп

мікроорганізмів,зокремапатогенних. Підтвердженням важливості

дотримування закону плодозміни можна бачитипостійно у виробничих

умовах,атакожчисленнихдовгостроковихдослідах,проведенихвАнглії

(Ротамстед),Данії(Аснов),США(Огайо),Росії(ТСГА),Україні(Полтавська,

Харківська,Миронівськадослідністанції)тавіншихкраїнах.

Плодозміна може здійснюватись не тільки при вирощуванні

зовсім різних груп культур (колосових,просапних,бобових та ін.),айу

межах різних родин однієї групи,аінколиівидіводнієїродини.

Плодозміна не виключає і наявності чистого пару. На підставах,що

виходятьзцьогозакону,ґрунтуютьсяпринципипобудовисівозмін.

Отже, в сучасному сільськогосподарському виробництві,яке

переходить на умови ринкової економіки з приватною власністю на

засоби виробництва,зокреманаземлю,практичнеземлеробствомає

ґрунтуватись на якнайповнішому дотриманні законів наукового

землеробства.

Надзвичайно важливо у кожній конкретній природно‐

кліматичній зоні виявляти і враховувати обмежувальний фактор під час

вирощування відповідних культурних рослин, насамперед

використовуватизаходи,спрямованінайогооптимізацію.Зпідвищенням

рівнязабезпеченняцимфакторомобмежувальнимиможутьставатиінші

фактори, що потрібно передбачати і застосовувати різні агротехнічні

заходивкомплексі(системузаходів)зтим,щободночаснозабезпечити

рослини більшістю факторів (якщонеможливовсіма)воптимальних

кількостях і співвідношеннях.Цеположенняособливоважливевразі

впровадження нових систем землеробства, застосування інтенсивних

технологійвирощуваннясільськогосподарськихкультур.



2.3 Основні концептуальні положення системи

землеробстваNo‐till

В кожній системі землеробства є загальні концептуальні

положення,яківизначаютьсутьданоїсистеми, її спрямованість,

необхіднусумузнаньдляїїреалізаціїтатехнічнеоснащення.



63

СучаснасистемаземлеробстваNo‐till,якуінколищеназивають

системою «прямої сівби», достатньо обґрунтовано відносять до

найвагоміших надбань агрономічної та інженерної науки другої

половини XXсторіччявгалузіземлеробства.Безпосереднясівба;

нульовий обробіток –це спосіб сівби без попереднього обробітку

ґрунтувстернюабопісляжнивнірештки.(Землеробство.Термінита

визначення понять (ДСТУ 4691:2006).СистемиземлеробстваNо‐till

базуєтьсянанаступнихзагальнихконцептуальнихположеннях:

‐ ґрунт, як живий організм, найкраще розвивається при

мінімальномуйогопорушеннілюдиною;

‐ значна частина типів ґрунтів за фізичними властивостями

повністю відповідає вимогам основних сільськогосподарських

культурітомунепотребуємеханічногообробітку,якзасобузміни

фізичнихвластивостейвсприятливомудлякультурнапрямку; 

‐ ефективний контроль бур’яніввагрофітоценозахзуспіхом

можнапроводитибеззастосуваннямеханічнихзаходівобробітку

ґрунту;

‐найкращимзасобомзбереженняіпідвищенняродючостіґрунту

єзалишеннявсієїпобічноїпродукціїнаповерхніґрунту;

‐ наявність рослинних решток на поверхні ґрунту становиться

засобомконтролюнегативногопроявуводноїівітровоїерозії.

Система землеробства No‐till це не просто відмова від

механічного обробітку ґрунту. Відсутність системи механічного

обробіткуґрунтузумовлюєзмінупідходівдовсіхіншихскладовихланок

системи землеробства –системиудобрення, насінництва,системи

сівозмін, системи організації території, структури посівних площ та

ін.

No‐till

зумовлюєііншу

філософіюземлеробства.Сутьїїполягаєв

тому,щотехнологіївирощуваннясільськогосподарськихкультурповинні

бутиузгодженііззакономірностямиґрунтотворчогопроцесуданоготипу

ґрунту і після отримання кожного урожаю культури родючість ґрунту

повиннапідвищуватися,аурожайнаступноїкультуримаєзростатисаме

зарахунок цього,анезарахуноквнесеннядодатковоїкількостідобрив

абоінших технологічних факторів.Такимчином, землероб має справу з

агроекосистемою,якапостійнорозвиваєтьсяісамовдосконалюється.Ось

чомуNo‐tillвідносятьдосамопоновлювальнихсистемземлеробства.



64

Змінюєтьсятакожірозуміння«технологіївирощуваннякультури».

В даній системі землеробства немає сталої технології.Вонамусить

змінюватися у відповідності з  розвитком агроекосистеми.Це

потребуєщорічноговнесенняпевнихзмінідоповненьдотехнології

вирощування кожної культури на конкретному полі у відповідностідо

ступенязмінивластивостейекотопуагроекосистемиданогополя.

Ці зміни,впершучергу, повинні стимулювати ґрунтотворчий

процес.Неслідпрагнутидозмінивластивостейґрунтуувідповідностідо

вимог культури. Ґрунт за мінімального впливу на нього різноманітними

заходами повинен набувати властивостей,якідопевноїміривже

відповідаютьбіологічнимвимогамкультури.

Загально визнаним вважається той факт, що основною

причиноюагрофізичної деградації ґрунтів є їх інтенсивний механічний

обробітокзобертаннямскиби

Полицевий обробіток вимагає надто високих витрат палива та

людськоїпраці,щовсучаснихумовахєнеприйнятним,якзекономічної,

так екологічної точки зору. За ретельного аналізу систем обробітку

ґрунту,якірозробленіірекомендованідозастосуваннявтрадиційній

системі землеробства, відслідковується певна закономірність. Більшість

механічнихзаходівобробіткупроводятьсянезметоюприведеннястану

ґрунту в відповідність до біологічних вимог культури,азметою

створенняумовдляякісноїроботисівалки.



2.4 Показники родючості ґрунту та їх параметри за різних

системземлеробства

Родючістьґрунтухарактеризуєтьсягрупоюпоказниківвідповідно

доДСТУ4362:2004.



2.4.1 Агрофізичніпоказникиґрунту

Ґрунт – жива біокосна система,якаскладаєтьсязнеживої

скелетної частини та біологічного його компоненту.Вонитісно

переплетені івзаємозалежні.Впершучергувосновібудь‐якоїроботиз

ґрунтомбазовимиєйогоагрофізичніаспекти.



2.4.1.1 Щільністьґрунту



65

Серед агрофізичних показників найважливішим є щільність

будовиґрунту.Донедавноцейпоказниквнауковійлітературівживався

підіншоюназвою–об’ ємнамасаґрунту.Завизначеннямцевідношення

масиабсолютносухогоґрунтувнепорушеномустанідойогооб’ємуз

порамизавідсутностіводиівизначаєтьсявг/см

3

.

Щільність ґрунту можна вважати інтегральним показником його

агрофізичного стану. Для переважної більшості сільськогосподарських

культуроптимальнащільністьбудовиґрунтудорівнює1,0‐1,3г/см

.

В агрономічній практиці використовується ще й інший показник,

який характеризує стан ґрунту за щільністю будови –церівноважна

щільність. Під нею розуміють щільність, якої набуває ґрунт за

тривалий період часу при відсутності механічного обробітку.Часто

цейпоказник вважаютьконстантоюдляданоготипуґрунтуі вінлишев

часіможезмінюватисяна зовсім незначнівеличинипідвпливомрізних

природнихіантропогеннихфакторів.

Проте,цеправильнолишечастково.Вінможебутирізнимнавіть

дляодноготипуґрунтувзалежностівідтого,скількичасуіякцейґрунт

використовується. Наприклад,вумовахАгрономічноїдослідноїстанції

Національного університету біоресурсів і природокористування України,

рівноважна щільність чорнозему типового малогумусного, який

знаходитьсявобробіткутривалийчас,складає1,22‐1,24г/см

,апоручу

лісосмузі‐1,10г/см

.АналогічніданінаводитьВ.В.Медведєв.Рівноважна

щільністьґрунтунаділянціцілинистановила1,00г/см

,анаріллі–1,35

г/см

. Дуже важливий момент у деяких типів ґрунту (чорноземи,

каштанові та сірі лісові ґрунти), коли рівноважна щільність ґрунту і

оптимальна для культури співпадають.Цеположенняєоднієюз

теоретичних основ відмови від механічного обробітку ґрунту.Втакому

випадку зникає необхідність у використанням ґрунтообробних знарядь

дляйогорозпушуваннячиущільнення.

На інших типах ґрунтів виникає необхідність у регулюванні

щільності ґрунту для утримування її на оптимальному для конкретної

культури рівні за допомогою заходів механічного обробітку ґрунту.Але

післяштучногонаданняґрунтуоптимальноїщільності він в такомустані

знаходиться нетривалий час.Черезпівтора‐двамісяціпіддієюрізних

природнихфакторівґрунтвсеоднонабуваєстанущільності,близькоїдо

рівноважної.



66

Давно встановленим фактом є те, що ґрунт значну частину року

(9‐11місяців)перебуває самеврівноважномустані.Аперіодрелаксації

(час від обробітку до настання стану рівноважної щільності)длярізних

ґрунтів становить один‐два місяці.Отже,втрадиційнихсистемах

землеробства регулювання щільності ґрунту проводиться виключно

заходамимеханічногойогообробітку.

В системі землеробства No‐till,яканепередбачаємеханічного

обробіткуґрунтузметоюйогорозпушуванняабоущільнення,це

завдання вирішується іншими, як природними (зміна вологості,

температури ґрунту, діяльність ґрунтової фауни),такі

агротехнічними заходами (чергування культур з різним типом

кореневої системи,посівпроміжнихкультуртаін.).Всівони

максимальнонаближенідоприродних.

Експериментально встановлено,щозаходимеханічного

обробіткубільшінтенсивновпливаютьнащільністьґрунту,ніжприродні

процеси. В природних умовах діапазон зміни щільності під впливом

зміни вологості і температури коливається в межах ±0,05г/см

.В

залежностівідтипукореневоїсистемицейдіапазондещозбільшуєтьсяі

становить ± 0,20‐0,30г/см

,апримеханічномуобробітку, наприклад,

чорноземусередньо,абоважкосуглинковогогранулометричногоскладу,

він може сягати ±0,40г/см

.Цедозволяєнемативеликихколивань

щільності ґрунту протягом року,азначитьнаставитийогобіотичний

компонент в стресову ситуацію,якащорічновиникаєдляньогопри

проведенніполицевогообробітку.

Традиційнітехнології передбачають використання різнихзаходів

обробітку ґрунту, спрямованих на оптимізацію будови орного шару,а

відповідно і щільності будови. Узагальнені дані багатьох науково‐

досліднихустановіокремихвченихзасвідчують,що, як правило, після

оранкичиіншогоспособуосновногообробіткуґрунту,віннабуває

мінімальної щільності.Длячорноземнихґрунтівзсередніміважким

гранулометричнимскладомвонастановить0,85‐1,00г/см

,длядерново‐

підзолистихсупіщаних–1,25‐1,27г/см

.Через1,5‐2,0місяцівонанабуває

станублизькогодопоказникарівноважної.

Заходи передпосівного обробітку, культивація та боронування,

забезпечують щільність оброблюваного шару ґрунту в межах 0,90‐1,00

г/см

. Внаслідок застосування заходів, що передбачені системою

післяпосівного обробітку,зокремакоткування,атакожвнаслідок



67

природних процесів посівний шар знову може досягнути стану

рівноважноїщільності.

Під час вегетації культури щільність ґрунту в традиційних

технологіях може бути змінена шляхом застосування міжрядних

обробітків до потрібного показника.ВсистеміземлеробстваNo‐till

щільністьґрунтувперіодвегетаціїкультурименшезмінюєтьсязарахунок

наявностірослиннихрештокнаповерхні,якаутримуєверхнійшарґрунту

у більш вологому стані. Така система більш подібна до ситуації,яка

характернадляприроднихфітоценозів.

Отже,дляутриманнящільностіґрунтувоптимальнихдля

вирощуваної культури параметрах постійно використовуються

заходимеханічноговпливунаґрунт,авсистеміземлеробстваNo‐till–

природніпроцеси.

За інтенсивної технології обробітку ґрунту має місце

багаторазовий вплив ходових системмашинітракторівнаґрунт.За

данимизарубіжнихдослідників,покриттяполяслідамивідколістехніки

затрадиційноїтехнологіїобробітку(комбайн, сівалка, культиватор, 

розпушувач,плуг)складало82%, за технології No‐till (комбайн, сівалка,

тракторнийоприскувач)–46%,азатехнологіїнульовогообробіткуґрунту

зконтрольованимрухомтехнікипополюлише14%.Встановлено,щодо

85%ущільненняґрунтусільськогосподарськоютехнікоювідбуваєтьсяпри

першомуїїпроходіпополю.

Зачасвирощуваннязерновихкультурзаінтенсивноютехнологією

в традиційній системі землеробства сумарна площа слідів коліс та

гусениць тракторів, ґрунтообробних знарядь і транспортних засобів

становить 100

‐200%,

а на просапних культурах – 150‐250%площіполя.

Такимчином,тількиходовимисистемамисільськогосподарськихмашині

знарядь грунт прикочується за сезон 1‐2рази. Переущільнення ґрунту

тракторами і сільськогосподарськими машинами збільшує витрати на

йогообробітоку1,5‐2рази.

Проблемащебільшестаєзагрозливоюпризастосуванніважкої

сільськогосподарської техніки.Яксвідчитьсвітовийдосвід,упитанні

зменшення впливу важкої техніки на ґрунт оптимальне рішення

полягає в переході на технологіїмінімальноготанульовогойого

обробітку.

Питаннямінімізаціїобробіткуґрунту,якужезазначалосяраніше,

неєновимдлянашоїкраїни. Сьогодні цей впливовий екологічний



68

чинниктіснопов’язанийзекономічним.Різкеіневпиннезростанняцінна

паливо стимулює, в повному розумінні цього слова,керівників

господарствдопошукушляхівзменшенняйоговитрат.Найбільшепалива

витрачається на обробіток ґрунту. Оранка одного гектара –цероботаз

переміщення 3000тґрунтуіцелишерегуляторнийфакторґрунтового

середовища, а не матеріальний фактор врожаю. Узагальнення

результатівнауковихдослідженьсвідчить,щонаобробітокґрунтуу

загальній структурі впливу різних факторів на врожай припадає в

залежностівідґрунтово‐кліматичнихумовтільки10‐20%.

Примінімізаціїобробіткуґрунтузаглибиноюмеханічномувпливу

машин і знарядь піддається лише верхній (8‐10см)шарґрунту.

Незалежновідтого,чицебудеполицевий(дисковіталемішнізнаряддя),

чи безполицевий (плоскорізні знаряддя) спосіб обробітку, щільність

верхнього шару ґрунту після обробітку завжди буде меншою порівняно

до рівноважної. За багаторічними даними вчених Національного

університету біоресурсів і природокористування України,  поверхневий і

глибокийплоскорізнийобробітокчорноземутиповоголегкосуглинкового

невпливалинегативнонащільністьорногошаруґрунту.

Приповерхневомуобробіткувесноюначассівбиспостерігається

певна диференціація орного шару за щільністю.Вшаріґрунту0‐20см

вонадещовищапорівнянозоранкою.Вглибшомушарі20‐30смзначних

відхилень в щільності не спостерігається. Більш детальний аналіз

багаторічнихдослідженьбагатьохавторівзасвідчуєтойфакт,щотривале

застосування мінімальних технологій обробітку не спричиняє

переущільнення ґрунту.В

ченимиіпрактикамибагатьохкраїндоведена

можливість і економічна доцільність не лише мінімізації,алейповної

відмови від механічного обробітку ґрунту без істотного підвищення

щільностіґрунту.



Таблиця2.1.Щільністьґрунтувполіозимоїпшеницінавесні,г/см



(фазакущення)

Шарґрунту,см No‐tillтехнологія Традиційнатехнологія

0‐10 1,12 1,07

10‐20 1,27 1,18

20‐30 1,26 1,19

0‐30 1,22 1,15



69

Результати досліджень проведених у НУБіП України (табл. 2.1)

свідчать, що при відмові від обробітку ґрунту під озиму пшеницю

щільність ґрунту весною у фазу кущення була дещо вищою,ніжна

варіанті з традиційною технологією обробітку ґрунту,алеувсіхшарах

ґрунтунеперевищувалаоптимальноїдляданоїкультури.



Таблиця2.2.Щільністьґрунтупередуходомузиму,г/см



Заходипіслязбиранняозимоїпшениці

No‐tillтехнологія Традиційнатехнологія

Шар

ґрунту,

см

післяжнивні

посівигречки

система

хімічного

захисту

післяжнивні

посівигречки

лущеннястерні,

оранкана20‐22

см

0–5 1,22 1,26 1,16 1,07

05–10 1,24 1,32 1,19 1,12

10–15 1,28 1,3 1,2 1,14

15–25 1,24 1,26 1,23 1,28



Добре відомо,  що щільність ґрунту в значній мірі залежить від

системи основного обробітку ґрунту. Результати досліджень авторів

свідчать (табл. 2.2),щоякщоґрунтпіслязбиранняранніхзернових

культур (в наших дослідженнях –озимапшениця), не піддається

механічномуобробітку,тоначасзавершеннявегетаційногосезонуйого

щільність суттєво зростає у порівнянні з оранкою,особливовшарі5‐15

см.Зумовленоцетривалим (дотрьохмісяців)і, як правило,дляумов

України посушливим періодом після збирання культури і до кінця

вегетаційногосезону.

За традиційної системи землеробства цей період

використовуєтьсядляпроведеннякількохзаходів,якіпередбачені

системами напівпарового чи поліпшеного зяблевого обробітку ґрунту.

Якщожвполінепроводитьсяобробітоквцейперіод,авикористанийвін

для вирощування проміжної (післяжнивної) культури,внаших

дослідженнях гречки, то щільність ґрунту у всіх шарах суттєво

зменшується.Такимчином,усистеміземлеробстваNo‐tillможна

ефективно іншими засобами регулювати щільність ґрунту без

механічногойогообробітку.

Проте,припереходідотакоїтехнологіївокремихвипадкахможе

виникати проблема переущільнення підорного шару.Ущільнений

підорний шар є наслідком тривалого застосування традиційної системи

обробіткунаоднуйтужглибину.



2.4.1.2Твердістьґрунту

Опосередкованим показником щільності ґрунту може до певної

мірислугуватийоготвердість.

Цейпоказникможналегковизначативоперативномурежимі,

використовуючиприладипенетрометрирізнихконструкцій.Опираючись

наодержаніданіпротвердістьґрунтузадопомогоютакихприладів

можнасудитипросприятливістьґрунтовихумовдляростуірозвитку

кореневоїсистемисільськогосподарськихкультур.

Нарис.2.1,2.2представленірезультатидосліджень,проведених

НУБіПУ в 2008 році з вивчення твердості ґрунту,якіпідтверджують,що

вона є залежною від технології обробітку ґрунту. Прийнятною для

оптимального розвитку кореневої системи більшості

сільськогосподарськихкультурвважаєтьсятвердістьґрунтудо300PSI(1

PSI= 7,03х10

‐2

кг/ см

.Впрофіліґрунту(0‐50см)незалежновідсистеми

йогообробіткучітковідслідковуєтьсятризони,якірізнятьсяза

показникамитвердості.



Рис.2.1.Твердістьґрунтувполікукурудзипіслясівбизалежновід

технологійобробіткуґрунту



70