Косолап М.П., Кротінов О.П. Система землеробства No?Till

Подождите немного. Документ загружается.



81

Джерелом поживних речовин для рослин є ґрунт. Запаси

поживнихречовинурізнихґрунтахнеоднаковіінайбільшепоживних

речовин, особливо азоту і фосфору,містятьчорноземиізначноменше

порівняноз ними підзолистіґрунти.Алевусіхґрунтах запасипоживних

речовинпорівнянозпотребоюрослинунихвеликі.

Протечасторослинитерплятьвіднестачіпоживнихречовиніна

ґрунтахіззначнимвмістомелементівживлення.Пояснюєтьсяцетим,що

лишенезначна частинапоживних речовин ґрунту доступнарослинам,а

більшість з них входить до складу нерозчинних сполук і недоступна

рослинам(органічнірослинніітвариннірешти,гумусніречовини).Багато

поживнихречовинвходитьдоскладунерозчиннихсполукмінеральної

частини ґрунту (кальцій,калій).Водночаспевна,алезначноменша

частина їх увібрана колоїдами ґрунту. І лише деяка частина поживних

речовин,якізнаходятьсявґрунтовомурозчині, найбільш доступна

рослинам. Однак надмірна концентрація поживних речовин в

ґрунтовому розчині може шкодити рослинам і стати причиною втрати

поживнихречовинзґрунтувнаслідоквимивання.

У природних умовах поживні речовини накопичуються в

основномувверхніхшарахґрунтуіпереміщуютьсявнижнізадопомогою

водиатмосфернихопадів,ґрунтовихтваринтакореневихсистемрослин.

За системи землеробства No‐till відбуваються аналогічні процеси,тому

що відсутній механічний обробіток ґрунту завдяки якому органічні

рештки рослин загортаються в глибші шари.Цезумовлюєнеобхідність

розробки нових підходів як до системи удобрення культур,такі

методології оцінки забезпеченості рослин доступними формами

елементівмінеральногоживлення(вякихмісцях,зякихшаріввідбирати

зразкидлявизначеннявмістузапасівпоживнихелементіввґрунті).За

відсутності механічного обробітку відбувається диференціація орного

шарузавмістомпоживнихелементів

.

За

системи землеробства  Nо‐Tillнадумкубагатьохвченихі

практиків більше уваги слід приділяти саме органічним добривам,ане

мінеральним. Позитивний баланс гумусу на полях має забезпечувати

нетоварна частина урожаю: солома озимих культур,ячменю,

зернобобових,атакожподрібненістеблакукурудзи,соняшниказ

обов’язковим внесенням азотної компенсації (внесення 10‐15кгдіючої

речовиниазотнихдобривнаоднутонурослиннихзалишків).



82

При співвідношенні в органічній речовині азоту і вуглецю 1:30і

нижче не відбувається іммобілізація азоту.Приспіввідношеннівмежах

1:20‐30 настає рівновага між азотом, який спожитий при розкладі

органічноїречовиниіазотом,якийвивільнивсяврезультатірозкладу.

ОднієюзосновнихвідмінностейсистемиземлеробстваNo‐till від

інших є та, щопісляжнивнірослиннірешткитапобічнапродукція

залишаються на полі. На поверхні післяжнивні рештки розкладаються

повільніше,ніжприїхзаробцівґрунт, через обмежений контакт з

мікроорганізмами та їх меншою чисельністю.Крімтого, мікроклімат на

поверхніґрунтуменшсприятливийдлярозкладу,ніжуґрунті.

Рослиннірешткинаповерхніґрунту,якзазначалосьвище,суттєво

змінюють його водно‐фізичні властивості та температурний режим

ґрунту. В результаті змінюється швидкість мінералізації органічної

речовинивґрунтіпротягомвегетаційногосезону.Зниженняшвидкості

розкладу рослинних решток, які розміщені на поверхні ґрунту може

призводитидотого,щонадходженнязнихпоживнихречовинвчасіне

співпадає з їх споживанням наступною культурою.Особливоце

спостерігається у перші роки переходу на технологію No‐till,коли

відбувається накопичення органічної речовини.Цепризводитьдо

зростаннявґрунтідефіцитудоступнихдлярослинпоживнихелементівів

першу чергу азоту.Зчасом, по мірі збільшення вмісту органічної

речовиниуверхньомушаріґрунту,дефіцитбудезменшуватисьіпотреби

взастосуваннібільшоїкількостідобривневиникає.



2.4.3.1 Колообігпоживнихречовинзасистемиземлеробства

No‐till

Азот – основний елемент мінерального живлення,який

найбільшевизначаєрівеньурожаюітомурослинивикористовуютьйого

в найбільших кількостях в порівнянні з іншими макроелементами.

Джерелами

азоту для рослин слугують ґрунт і повітря. Азот в ґрунті

входитьдоскладупереважноорганічнихсполук.Незначнучастинуазоту

містятьдоступнірослинамйогоаміачнійнітратнісполуки.

Загальні запаси азоту в ґрунті можуть збільшуватися внаслідок

опадів та біологічних процесів.Вопадахєнезначнакількістьнітратних

азотних сполук, що утворюються в атмосфері в результаті окиснення

молекулярного азоту при електричних розрядах.Крімтого,вопадахє

амоніак,якийвилучаєтьсязґрунтувповітря.Зопадамицісполуки



83

надходять у ґрунт. За рік з опадами в зоні Полісся України в ґрунт

надходить5,5‐6,5,авЛісостепу—8,5кг/га(І.Г.Захарченко1980).

Поповнюють запаси азоту і бактерії,яківільноживутьуґрунті

(азотобактер та ін.)абонакоріннібобових(бульбочкові бактерії).В

результатідіяльностібульбочковихбактерійпіслявирощуваннябобових

рослинґрунтзначнозбагачуєтьсянаазот.

У дослідженнях Українського науково‐дослідного інституту

землеробстванадерново‐підзолистихічорноземнихґрунтахрізнібобові

культуринагромаджувализаріктакукількістьазоту(кг/га):люцерна161‐

532,конюшина–278,еспарцет–130,люпин–133,кормовібоби–141,

горох–51‐99.

Отже, багаторічні бобові культури (люцерна,конюшина)

нагромаджують значно більше азоту,ніжоднорічні. Набагато

збільшуєтьсявґрунтівмістазотупісляприорюваннябобових(люпинута

ін.), які висівають на зелене добриво.П

осилюєтьсябіологічне

нагромадження азоту при внесенні фосфорно‐калійних добрив та

використаннібактеріальнихпрепаратів.

Нові наукові дослідження свідчать, що молекулярний азот за

допомогою мікроорганізмів зв'язують також багато не бобових рослин

(близько 200видів). До мікроорганізмів, яківільноживутьуґрунтіі

засвоюють азот,крімзазначенихвище, слід віднести фотосинтезуючі

бактерії з групи сірчаних, актиноміцети,деяківидидріжджівісиньо‐

зелені водорості (останні особливо в умовах зрошувального

землеробства).

Біологічна фіксація азоту має дуже важливе значення в

народному господарстві країни,навітьвумовахзростаючого

виробництва мінеральних добрив, тому що біологічний азот набагато

дешевший, ніж азот технічних добрив,яківиробляютьнахімічних

заводах.

У землеробстві всієї планети на біологічний азот,заданими

О.О.Імшенецького,припадаєвперерахункунамінеральніазотнідобрива

близько100млн.тон врік.Азотовмісніречовини,якінадходятьуґрунт,

зазнають різноманітних перетворень, внаслідок чого нагромаджуються

доступні для рослин сполуки азоту.Проте, окремі процеси таких

перетвореньможутьбутиіпричиноювтратиазотузґрунту.

Ворганічнихречовинахазотперебуваєпереважноускладі

білкових речовин.Першийпроцеспідчасперетворень—це



84

розщеплення білків з утворенням амоніаку,абоамоніфікація. 

Відбуваєтьсявінваеробнихіанаеробнихумовах.Амоніакувиглядійону

NН

+

може бути використаний рослинами.Алевґрунтіприаеробних

умовахвінпідвпливомбактерій‐нітрифікаторівперетворюєтьсяспочатку

внітрити(соліазотистоїкислоти),апотімунітрати(соліазотноїкислоти).

Цей важливий процес, відомий під назвою нітрифікації, вивчений

російським мікробіологом С.М.Виноградським, відбувається найбільш

інтенсивно при температурі 25‐30°, вологості 60%відповної

вологоємкості ґрунту,нейтральнійабослабколужнійреакціїівільному

доступіповітря.Малонітратівутворюєтьсяранонавесні,коливґрунтіне

доситьповітряітемпературанизька. Більше нітратів у ґрунті влітку,а

восенивмістї х уґрунтізновузменшується.

З нітратами і нітритами, що утворюються в ґрунті,можуть

відбуватися такі перетворення: денітрифікація, хімічне відновлення

нітритів,мікробіологічневідновленнядонітритівіамоніаку,біологічна

іммобілізаціяівимивання.Всіціперетворення,атакожвбираннянітратів

рослинамипризводятьдо зменшеннякількостіазотувґрунті.Особливо

шкідливі денітрифікація (перетворення деякими бактеріями нітратів на

вільнийазот,якийвилучаєтьсязґрунту),хімічневідновленнянітритівта

вимиваннянітратівзґрунту.

Денітрифікаціявідбуваєтьсяпереважнованаеробнихумовахза

наявності великої кількості нерозкладеної органічної речовини,яка

містить багато клітковини та інших вуглеводів і нейтральній або лужній

реакції.Частотакеявищеможевідбуватисязаперезволоженняґрунту.

Досить поширений у ґрунті процес біологічної іммобілізації

азоту

, 

якийполягаєвтому,щомінеральнісполукиазотувикористовують

мікроорганізми у процесі життєдіяльності,внаслідокчоговони

перетворюються в органічні сполуки (білки) плазми цих організмів.Цей

процес значно посилюється при внесеннівґрунтбагатихнавуглець і

бідних на азот речовин — соломи, стебел кукурудзи соняшнику,

післяжнивнихрешток,соломистогогною.

ЯкщоврослиннихзалишкахспіввідношенняC:Nбільшеніж30:1,

популяції мікробів, що розкладають цю органічну речовину, будуть

використовувати будь‐який доступний ґрунтовий азот.Зіншогобоку,

якщоспіввідношенняC:Nврослиннихрешткахменше,ніж20:1,популяції

мікробів почнуть вивільняти доступний азот з початком розкладання

рослинноїмаси.Цейпроцесназиваєтьсямінералізацією.



85

В органічній речовині бобових культур,упорівняннізіншими

культурами,найбільшаконцентраціюазоту. Співвідношення C:Nу

бобових культурах звичайно менше ніж 20:1, що рівноцінно сирому

(неочищеному)протеїну,вякомувмістазотустановитьбільш12%.Тому

з початком процесу розкладання рослинних рештків бобових культур

азотвивільняєтьсяуформінітратів.Цейпослужилопричиноютого,що

бобовікультуривважаютьсяджереломродючостіґрунтів.

Кукурудзяні стебла мають співвідношення C:N 70:1.Приблизно

таке ж співвідношення має солома злакових культур З початком

розкладання таких рослинних залишків, мікроорганізми починають

закріплювати(іммобілізувати)нітратазотузґрунту.Щобуникнутитакого

процесу необхідно вносити додаткову кількість мінерального азоту із

розрахунку 10‐15кгд.р.натонуорганічнихрешток.Усоломізернових

культур і стеблах кукурудзи міститься від 4,5‐7,5 кг азоту на тону

рослинних залишків. Після 3‐4 років застосування No‐Till,об'єм

розкладання рослинних залишків досягає такого рівня, що додатковий

об'ємазоту вносити вже не потрібно.Післяцього,практичновесьазот,

якийбув спочаткузакріпленийурослинних залишкахзерновихкультур,

кукурудзийпросо,буде(мінералізованим)вивіль

неним.

Явище біологічної іммобілізації шкідливе навесні,коли

мінеральний азот потрібний для живлення рослин,ікорисневосени,

колибіологічнезв'язуванняазотузапобігаєвимиваннюйогозґрунту.

Після того, як мікроорганізми відімруть і розкладуться,поживні

речовини знову можуть бути використані культурними рослинами.

Виходячизцього, слід регулювати процеси біологічної іммобілізації,

зокреманевноситивґрунтнезадовгодосівбинедостатньорозкладений

гнійабоприорюватинавесніпісляжнивнірештки;слідробитицевосени,

щоб до сівби залишилося досить часу для розкладання органічних

решток.Вціломукраще, коли періоди інтенсивного розвитку

мікроорганізмівнезбігаютьсязперіодамиактивногоростурослин,коли

потребавазотітаіншихпоживнихречовинахособливовелика.

Вимиваннянітратівспостерігаєтьсянайбільшенапіщанихґрунтах

в районах достатнього зволоження.Так, у поліській зоні України,за

данимиІ.Г.Захарченко,1980),залежновідагротехнічногофонуікількості

опадіввимивалосявід2,1до25,6кг/гаазотунітратноїформизарік.

Щоб запобігти вимиванню нітратів у цих районах у другій

половинілітатребависіватипісляжнивнікультури,яківикористовуютьці



86

сполуки для формування органічної речовини. На чорноземних ґрунтах

нітрати вимиваються рідко,спостерігаєтьсялишеїхміграціяуглибші

шари (до 2,5м,  а при внесенні високих доз добрив і до 5м)  восени.

Проте,піднімаютьсявониуверхнішаринавесніівлітку.Глибина

опусканнянітратівзалежитьвідвологостіґрунту.

Випаровування–цевтратаазотуздобривувиглядіамоніакута

.Замонійнихформдобрив, наприклад, сечовина швидко втрачає

азотувипадкуїїрозміщеннянаповерхніґрунту, особливо в ситуації,

колиумовидлявипаровуваннясприятливі–високатемпература,низька

відноснавологістьповітрятавітер.

Як зазначалося раніше, азот повітря також може слугувати

джерелом поповнення ґрунтових його запасів. Атмосферне повітря

містить 78‐79%азотувгазоподібномустані.Цейазотможебути

зв'язанийістатидоступнимдлярослинприроднимшляхомі

промисловим способом. Промисловий спосіб передбачає одержання

спочатку безводного амоніаку (NH

)зповітрячиприродногогазу.

Безводнийамоніакєосновоюдлявиробництвавсіхіншихпромислових

азотнихдобрив.Природнійшляхпередбачаєфіксацію(зв'язування)азоту

симбіотичними і вільноживучими ґрунтовими мікроорганізмами.Деякі

видисимбіотичнихбактерійпоселяютьсянакореневихсистемахбобових

культурістворюютьсвогородуколоніїабопотовщеннянакоріннях.Вони

зв'язують (фіксують) азотповітря для рослини,арослина,всвоючергу,

живитьбактеріїречовинами,створенимивпроцесіфотосинтезу.Втакий

спосібвиникаєсимбіоз.Укожноговидубобовихкультурєсвій

особливий тип симбіотичних бактерій. Цікавим є той факт,щоза

природних симбіотичних процесів і промислового виробництва

практичновідбуваютьсяоднаковіпроцеси,асаме,спочаткувідбувається

фіксація(зв’язування)атмосферногоазоту(N

),адалівжеперетворення

йоговNH

.

Вільноживучі (несимбіотичні) ґрунтові мікроорганізми здатні

фіксувати  азот з повітря без співжиття з іншими рослинами. Щорічна

кількістьазоту,фіксовананесимбіотичнимибактеріями,можестановити

максимум 6кг/га. При застосуванні системи землеробства No‐till,за

деякимирозрахунками,одержанов2,5разибільшеазоту,фіксованого

несимбіотичнимимікроорганізмами.

Зростаннячисельностіпопуляціїмікроорганізмівізалишеннявсіх

рослиннихрештокнаповерхніпривідсутностіобробіткуґрунтузумовлює



87

збільшенняпроцесівфіксації азоту в ґрунті.Призастосуванніпокривних

культур, особливо бобових,  спостерігається збільшення доступності

азоту.

Незначнакількістьазотунадходитьуґрунтзповітрятакожз

опадами,щовсередньомущорічноскладаєвід4до7кг/га.Ще

І.Є.Овсінський(2007)підкреслював,щоприблизнотакажкількістьазоту

моженадходитивґрунтзросоюітуманом.Такимчином,зповітряв

ґрунтможепотрапитизасезон10‐15кг/гаазоту.

Фосфор є надзвичайно важливим елементом мінерального

живлення рослин і значення його всебічне. Він відіграє важливу роль в

усіхпроцесахобмінуречовинврослиннихорганізмах,єстимулятором

енергетичногобалансутаспадковості,входитьдоскладукожноїклітини,

концентруєтьсявнасінні,регулюєрістірозвитокрослин.

Як свідчать дослідження останніх років, біологічний колообіг

фосфорубільшскладнеявище,ніжколообігвуглецючиазоту.Прицьому

основна роль належить мікроорганізмам.Їхнійвпливнаколообіг

фосфору відбувається за трьома напрямками: використання доступного

фосфору, розкладання органофосфатів, стимулювання розчинення

неорганічнихйогоформ.

Фосфорвґрунтівходитьдоскладуорганічнихімінеральних

сполук. Мінеральні сполуки — це переважно солі одновалентних і

лужноземельних металів,атакожалюмініютазаліза. Розчинність їх

неоднакова — у воді розчиняються лише фосфати одновалентних і

частковолужноземельнихметалів.Р

ештасполукуводінерозчиннаідля

більшості рослин малодоступна. Лише деякі рослини (люпин,гречка,

горох,гірчицятаін.)здатнізасвоюватислаборозчинніфосфатиґрунту.

Прирозкладіорганічнихречовинвідбуваєтьсяпроцесмобілізації

фосфатів,тобтофосфатиґрунтустаютьбільшдоступними;недоступні

органічні сполуки перетворюються при цьому на мінеральні і під час

розкладуорганічнихречовинутворюєтьсябагатокислот,якірозчиняють

слаборозчиннімінеральніфосфатиґрунту.

Але під час розкладу органічних речовин відбувається і

протилежний процес — біологічне вбирання мінеральних фосфатів

мікроорганізмами і перетворення їх на органічні фосфати мікробів.

Залежно від того, який процес переважає — мобілізація чи біологічне

вбирання,—розчинністьфосфатівприрозкладанніорганічнихречовину

ґрунтіможезбільшуватисяабозменшуватися.



88

Отже, якщо обробітком ґрунту, який є однією з основних ланок

традиційних систем землеробства,можназавждисприятимобілізації

азотних речовин ґрунту, то про фосфати цього сказати не можна.А

особливоцестосуєтьсясистемиземлеробстваNo‐till,заякоїмеханічний

впливнаґрунтґрунтообробнихзнарядьвзагалівідсутній.

ЗпереходомдосистемиземлеробстваNo‐tillособливоважливо

довести вміст фосфору в ґрунті до кількості,заякоїрівень

забезпеченостіцимелементомоцінювавсябяквисокийабодуже

високий. Це дозволить у майбутньому поступово зменшити норми

внесення фосфорних добрив (лише на компенсацію його виносу

попередником). Така стратегія роботи з регулювання фосфорного

режиму ґрунту дозволить оптимізувати рівень врожайності культурта

економічну доцільність фосфорних добрив,яквпосушливі,таківологі

роки.Стратегічноїметиможнадосягтиаборазовимвнесеннямвеликої

кількостіфосфорних добривзрозрахункунакількароків,абощорічним

внесеннямдодосягненнявисокогойоговмістувґрунті.

Збільшеннязапасіврухомихфосфатів визначається не тільки

характеромрозподілу органічних імінеральних добрив приїхвнесенні,

алейзбільшеннямрухомостіфосфатів,якієвґрунті.Цеявищедопевної

мірипов’язанезрядомспецифічнихфакторівіпроцесів,яківідбуваються

вґрунтіприпереходінамінімальнічинульовітехнологіїобробіткуґрунту

ісистемиземлеробства,якібазуютьсянаїхзастосуванні.

Встановлено, що систематичний мінімальний обробіток значно

збільшуєнасиченістькоренямиверхніхшарівґрунту. Коренева система

рослинєактивнимпродуцентомводорозчиннихорганічнихречовин.До

тогожнеюпродукуєтьсяічастинавуглекислогогазу, який підсилює

розклад ґрунтових компонентів, змінюючи фосфатний режим ґрунту.В

зв’язкузцимвиникаєприпущення,щобільшвисокарухливістьфосфатів

за мінімального обробітку ґрунту обумовлена накопиченням більшо

ї

кількості

СО

 Це частково впливає на зменшення кількості ввібраного

кальцію внаслідок заміни його воднем. Іншими словами, відбувається

підкислення ґрунтового розчину, що особливо це характерно для

чорноземів,івнаслідокзбільшуєтьсядоступністьфосфорурослинам.

Такеприпущенняможливеіпризастосуваннітехнологіїнульового

обробіткуґрунту.

Позитивниммоментомвідмовивідмеханічногообробіткуґрунту

єзабезпеченнябільшоптимальнихумовдлярозвиткумікоризи(явище



89

симбіозу окремих видів грибів з вищими рослинами).Гриби,

поселяючисьнакореневихсистемах,позитивновзаємодіютьзрослиною.

Внаслідок мікоризного симбіозу гриб дістає від рослини поживні

речовини (здебільшого вуглеводи) й допомагає рослині засвоювати

недоступні їй немінералізовані органічні як азотисті,такіфосфорні

сполуки.

Принизькому рівнівмісту фосфору вґрунті мікориза забезпечує

рослинам покращення фосфорного живлення,особливонапочатку

вегетаційного періоду. Про це свідчать результати досліджень Miller

(2000) Bittman et al. (1998),якіпоказали, що завдяки інтенсивному

механічному обробітку ґрунту в значній мірі ушкоджується міцелій

мікоризнихгрибів.ЗасистемиземлеробстваNo‐tillрівеньприсутності

мікоризитаїївпливнакультурурізкозростаєзарахуноквідсутності

механічногообробіткуґрунту.

Міцеліймікоризнихгрибівнегинепротягомтривалогозимового

періоду,аотжеможевикористовувативільнийфосфорзґрунтуі

забезпечувати ним культурні рослини, як тільки утворить симбіоз з їх

кореневоюсистемою,щоформуєтьсянавесні.Фосфор,якимзабезпечує

мікоризарослинувперші4‐6тижніввегетації,маєвеликийвпливнаріст,

розвиток і кінцевий урожай (Grant et al. 2001).Мікоризадобре

розвиваєтьсяненавсіхкультурах.Дужепоганорозвиваєтьсямікоризана

ріпакуітомупісляньоговартозбільшуватинормувнесенняфосфорних

добрив.



2.4.4 Органічнаречовинаґрунту,якосновайогородючості

Обробіток ґрунту, в

якомубтехнологічномуваріантівінне

застосовувався,такчиінакшеєдужевпливовимфакторомнаодинз

найважливішихпоказниківродючостіґрунту–органічнуречовину,якана

85‐90%складаєтьсязгумусу.Вонавпливаємайженавсііншіпоказники

родючості і проходить у ґрунті складний шлях перетворень,щов

узагальненомупоняттівизначаєйогогумуснийстан.

Гумус –основнеджерелоенергіїдляпроцесівперетворення

мінеральних сполук та життєдіяльності мікроорганізмів.Вмістйого

визначається природними факторами і в першу чергу характером

рослинності, кліматичними умовами, гранулометричним складом

ґрунтутаін.



90

Вдаючись до деяких умовностей у порівняннях,уґрунті

функціонує потужний біологічний реактор. Чисельна ґрунтова біота з

надзвичайноюшвидкістюпереробляєорганічнуречовину,яканадходить

уґрунтзрослин,якіростуть,апотімвідмирають.

На динаміку гумусу може істотно впливати технологія обробітку

ґрунту внаслідок зміни його фізичних показників,яківизначають

інтенсивністьхімічнихтамікробіологічнихпроцесіввґрунті.Врезультаті

збільшення надходження кисню посилюються процеси окислення,а

також інтенсифікуються мікробіологічні процеси розкладу органічної

речовини.

З літературних джерел відомо,щозчасівВ.В.Докучаєва наші

ґрунти втратили до 45% гумусу. Певну частку втрат слід віднести іна

рахунокобробіткуґрунту.ЗаданимиМ.К.Шикули,вмістізапасигумусув

типовому чорноземі за 54рокизатрадиційноїтехнологіїобробіткуз

використанняморанкизменшилисяна31%абона42,1т/гаупорівнянніз

ділянкою цілини.Цьомупричиноюбулаінтенсивнамікробіологічна

активністьворномушарівнаслідокзначноїйогорозпушеності.

Прозначнівтратигумусувнаслідокінтенсивногообробіткуґрунту

свідчатьданізарубіжнихавторів.За100роківз1880по1980вАргентині

вмістгумусувґрунтізменшивсяз6,0до2,5%.ВУкраїніпрозначнівтрати

гумусу ґрунтами в різних природно‐економічних зонах свідчать дані

О.О.Бацули,(1987),наведенівтаблиці2.3.

Таблиця2.3.ДинамікавмістугумусувґрунтахУкраїни

Вмістгумусу,%Втратигумусу(середньорічні),т/га

Зона

1882р. 1961р. 1981р. 1882‐1961 1961‐1981за100р.

Полісся 2,44 2,30 1,98 0,07 0,57 0,18

Лісостеп 4,51 3,81 3,52 0,34 0,56 0,37

Степ 4,49 3,96 3,63 0,24 0,58 0,31

ВУкраїні 4,17 3,64 3,32 0,30 0,57 0,32



Затрадиційноїсистемиземлеробствазменшитивтратигумусув

ґрунтіможливошляхомзастосуваннярозробленихзцієюметоюцілого

рядузаходів:

- по‐перше,внесеннявідповідноїкількостігноюабоіншихвидів

органічних добрив для досягнення розширеного відтворення

родючостіґрунту;

- по‐друге,захистґрунтіввідводноїтавітровоїерозії.