Косолап М.П., Кротінов О.П. Система землеробства No?Till

Подождите немного. Документ загружается.



21

Суворий порядок чергування культур у сівозміні,хочайдещо

ускладнював ведення господарства, але забезпечував зменшення

пошкодження посівів багатьма шкідниками iураженняхворобами,

створювавсприятливіумовидляочищенняґрунтувіднасіннябур’янівта

рівномірноговикористанняізньогопоживнихречовин.Посіви

конюшини, люцерни та інших бобових збільшували в ґрунті запас

зв’язаного азоту i гумусу,авирощуванняпросапнихсталофактором

поліпшенняфізичнихвластивостейверхньогошаруґрунтуiдавалозмогу

зменшуватизапасинасіннябур’яніввньомубезчистогопару.

Основні положення плодозмінної системи землеробства були

сформульовані лише в другій половині ХVIIIст.А.Юнгом,А.Теєромта

іншимивидатнимиагрономамитогочасу.

В 40‐вi роки ХХ століття академік В.Р.Вiльямс  сформулював

основніположенняновоїсистемиземлеробства,якутакожвідносять

доперехідних.

Травопільна система землеробства (ДСТУ 4691:2006), саме така

назвацієїсистеми,всвоїйосновіпередбачає:

1). поєднання польових та кормових травопільних сівозмін з

використаннямунихсумішокбагаторічнихбобовихiзлакових

травтачорнихпарів;

2). застосування прогресивних систем обробітку ґрунту та

удобреннясільськогосподарськихкультур;

3). планове проведення лісонасаджень, будівництво c

тавків та

водойм,о

рганізаціяробітщодонасадженняполезахисних

лісовихсмугздубових,горіхопліднихтаіншихдеревнихпорід

разомз чагарниками, підгоночнимипородамита введенням

улісовіполезахиснісмугинасадженьплодоягіднихкультур;

4). раціональна організація сільськогосподарської території на

основіплановогорозміщеннясільськогосподарських культур

усівозмінах,лісівтаполезахиснихлісосмугзалежновідумов

рельєфумісцевості.

Академік В.Р.Вiльямс опрацював теорію відновлення структури

ґрунтучерез насичення сівозмінбагаторічними бобовими тазлаковими

травосумішкамиіпіднісрольтравосіяння,якодногозважливихзаходів

підтримання і підвищення родючості ґрунту та забезпечення міцної

кормовоїбазидлятваринництва.



22

Проте, вчений не враховував суттєвої різниці в умовах окремих

природно‐економічних зон, їх різноманіття в країні і пропонував іноді

неперевіренівиробництвомзаходи.Помилковимвиявилосятвердження

про те,щоозиміжитоіпшениця,незалежновідкліматичнихумов

країни,єпоказникомтехнічноївідсталостігосподарства,його

стихійностііщоврожаїозимихкультуробмеженізавеличиною.

Як наслідок цього була рекомендація проводити оранку

багаторічнихтравпізновосени.Такарекомендаціябулапомилковою,бо

вона виключала можливість використати пласт багаторічних трав для

сівби озимих культур,яківбільшостірайонівУкраїнибулибільш

продуктивнішимизаяріколосові.

Зовсім необґрунтованою рекомендацією була та,щомінеральні

добрива можна вносити лише на структурних ґрунтах і в кормових

сівозмінах(лучних),щоневідповідалопрактичномудосвідутанауковим

даним.

Недоцільним вважалося застосування борін,аінодіікотків,як

знарядь, що спричиняють руйнування структури ґрунту.Цевитікалоз

основного положення, покладеного в основу даної системи

землеробства–основоюродючостіґрунтуєйогоструктура.

Недооцінювалася роль органічних добрив в питанні поліпшення

агрегатного стану і відновлення родючості ґрунту. Передбачалося в

травопільних сівозмінах вносити тільки добре перепрілий гній у вигляді

перегною‐сипцю.

Явно перебільшеного значення надавалося структурі ґрунту в

підтриманнійогородючості.Всіагротехнічнізаходипідпорядковувалися

одномузавданню–підтриманняґрунтувструктурномустані,залишаючи

безналежноїувагирештупоказниківродючостіґрунту.

Незаперечним фактом є те, що багато ґрунтів (підзолисті,

дерново‐підзолисті, світло‐сірі лісові,

бурі,

сіроземи)нестають

водотривко‐структурними навіть  при повному здійсненні комплексу

травопільної системи. Структурний стан цих ґрунтів хоча частково i

поліпшується, стає дрібногрудочкуватим,аленадужекороткийтермін.

Нацю обставину щев1929роцізвертавувагуакадемікМ.М.Тулайков:

"Ми,працівникипосушливогогосподарства,маємосправузґрунтами,які

немаютьздатностіутворюватиструктуру.Цеґрунтикаштанові,бурі".



23

УборотьбізапідвищенняґрунтовоїродючостіВ.Р.Вiльямс

перебільшував значення біологічних факторів i недооцінював

виробничийвпливлюдининародючістьґрунту.

Не зважаючи на помилковість ряду відправних положень

травопільноїсистеми, неприпустимо відкидати все викладене в ній. Iв

теперішній час приведення ґрунтів до структурного стану має велике

значення,проте,вирішенняцьогопитаннянеможнаобмежуватитільки

заходомтравосіяння.Агротехнічнеiгосподарськезначеннябагаторічних

трав там,девониуспішноростуть,безперечне, iвониповиннібутив

структурі посівів. Роль травосіяння в загальному окультурюванні ґрунту

беззаперечна.

В цілому травопільна система землеробства,якапануваладо

початку 40‐хроківХХст., завдала більше збитків,ніжпринесла

користі  агропромисловому комплексу України.Насьогоднівонамає

обмежене застосування на дуже еродованих ґрунтах передгірських і

гірськихрайонівКарпат.



1.1.4Інтенсивні(сучасні)системиземлеробства

На думку переважної більшості вчених такими є просапна,

зернопросапна, зернопарова, зернопаропросапна, зернотрав’яна,

плодозмінна, ґрунтозахиснасистемиземлеробства. До більш сучасних

системземлеробстваможнавіднестиорганічну(біологічну)та

No‐till.

Інтенсивні системи землеробства в своїй основі повинні

забезпечувати ріст урожайності культурних рослин,відновлення,

збереженняіпідвищенняродючостіґрунтузарахунокфакторів

інтенсифікації землеробства – застосування добрив, меліорації,

зрошення,механізації, автоматизації, ґрунтозахисних,ресурсо‐

зберігаючихтаекологічночистихтехнологій,вдосконаленнязнарядьі

машин.Всецевсуміповиннозабезпечитипідвищенняекономічної

ефективностівикористанняземлі(ДСТУ4691:2006).

Тому всі ці засоби інтенсифікації повинні використовуватися з

урахуванням найновіших досягнень сільськогосподарської науки i

передовогодосвідуіпередбачативисокопродуктивневикористання

придатних земель для вирощування включених до Державного реєстру

найціннішихвисоковрожайнихкультур,сортівiгібридів.Співвідношення

між окремими культурами у сівозміні за інтенсивних систем

землеробства встановлюєтьсязоглядунадержавні,господарськіта



24

власніпотребиувідповідностідовимогринкуурізних

сільськогосподарськихпродуктах,спеціалізаціїгосподарстватагрунтово‐

кліматичнихумов.

Сучасні інтенсивні системи землеробства спрямовані на

ефективне використання землі та інших ресурсів з метою одержання у

конкретнихприроднихіекономічнихумовахмаксимальноїкількості

сільськогосподарської продукції найвищої якості з найменшими

затратами. Спрямовані вони також на боротьбу з посухою,ерозією

ґрунтів, забезпечення екологічної безпеки та охорони навколишнього

середовища. Базуватись зазначені системи повинні переважно на

плодозміннихсівозмінах.

Просапна (промислово‐заводська)системаземлеробстває

найбільшінтенсивноюіенергоємною.Понад50%площіріллізацієї

системи відводиться під інтенсивні просапні культури,якіпотребують

застосуваннявисокихнорморганічних(50‐60т/га) та мінеральних (до1

т/га)добрив,пестицидів, достатньої вологозабезпеченості ґрунту.Крім

того,застосовуютьсяповторніiпроміжніпосіви.Воназабезпечуєвисокий

рівень виходу продукції з 1 га сівозмінної площі,  супроводжується

великими виносами з ґрунту поживних речовин i фізичними

навантаженнями на нього (ущільнення, розпорошення) внаслідок

інтенсивного механічного обробітку. Ця система вимагає обов’язкового

застосуванняагротехнічнихзаходівщодозапобіганнядеградаціїґрунтуi

захисту його від ерозії. Родючість ґрунту підтримується за рахунок

внесення великих норм органічних i

мінеральнихдобрив.П

оширенав

господарствах, які займаються вирощуванням високоінтенсивних

просапнихкультур‐цукровихбуряків,соняшнику,рицини,кукурудзина

зерно,картоплітощо.

До початку 30‐хроківХХст. в нашій країні через технічну

відсталістьпромислово‐заводськасистемаземлеробствабулапоширена

в меншій мірі,ніжплодозмінна.У1955‐1964рр. просапна система

землеробства широко пропагувалась, але внаслідок недостатньої

технічної оснащеності господарств, відсутності необхідної кількості

добрив,пестицидів, атакожвеликоїрізноманітностігрунтово‐

кліматичних умов та з інших причин не одержала поширення,за

винятком районів вирощування цукрових буряків, овочевих культур і

картоплі.



25

Зернопарова система землеробства відзначається насиченістю

сівозмін  зерновими продовольчими (озимі зернові,ярапшениця) i

фуражними(ячмінь,овестаін.)культурами.Значніплощіріллі(5‐25%)

відведеніпідчистіпари.Цясистемазабезпечуєвисокийвихідзерназ1га

сівозмінної площі. Родючість ґрунту відновлюється і підтримується

внесенням органічних та мінеральних добрив, застосуванням

ґрунтозахиснихзаходів(смуговерозміщенняпаруiпосівів,безполицевий

обробітоктаін.),вологонагромадженнямiочищеннямґрунтувідбур’янів

упарувідповідноюсистемоюмеханічногойогообробітку.

Зернопросапна система землеробства передбачає,щоу

сівозмінах зернові i просапні культури займають основну частину ріллі.

Цясистемабільшінтенсивна,ніжзернопароваi забезпечуєнайбільший

вихід рослинницької продукції з 1 га сівозмінної площі,що

супроводжується високим виносом елементів живлення з ґрунту.

Родючістьґрунтупідтримуєтьсязастосуваннямвисокихнорморганічнихі

мінеральнихдобрив,атакожраціональнимґрунтозахиснимобробітком

ґрунту.Відсутністьусівозмінахчистогопару,якпротибур’яновогозаходу,

викликаєпотребуузастосуваннігербіцидів.

Зернопаропросапна  система землеробства передбачає, що

більшучастинусівозмінноїплощізаймаютьзерновіiпросапнікультурита

чистий пар

.

За інтенсивністю вона поступається зернопросапній,але

перевищуєзернопаровусистему.Зацієїсистемизабезпечуєтьсявисокий

вихідзерна,кормівтаіншоїрослинницькоїпродукціїзодиниціплощі.

Зернотрав’яна система землеробства передбачає,щонеменше

половиниплощіріллізаймаютьзерновіпродовольчіiфуражнікультури.

Обов’язковим компонентом сівозмін повинні бути посіви багаторічних

травтавідсутністьчистихпарівВихідзерназ1 га сівозмінної площі

середній,протевисокийвихідсоковитихкормівтасіна.

Упосушливих районах за дефіцитувологи в ґрунті, застосування

цієї системи є ризикованим,боможепризвестидозначногозниження

продуктивності ріллі.Разомзтимцясистемавідзначаєтьсявисокою

ґрунтозахисноюефективністюзавдякизначноїчасткивструктуріпосівних

площ багаторічних трав i культур суцільногоспособу сівби.Відтворення

родючості ґрунту забезпечується  за рахунок вирощування багаторічних

травізастосуванняорганічнихiмінеральнихдобрив.

Плодозмінна система землеробства передбачає, що зернові

культури займають не більше половини площі ріллі,арештузаймають



26

просапнітабобові культури. Високий вихід рослинницькоїпродукціїз 1

гасівозмінноїплощівимагаєвнесенняувеликихнормахорганічних i

мінеральних добрив, застосування пестицидів.Родючістьґрунту

підтримується та підвищується за рахунок плодозміни – чергування

зернових, бобових iпросапнихкультур, застосування добрив i

ґрунтозахиснихзаходів.

Ґрунтозахисна система землеробства поряд з відновленням і

збереженнямродючостіґрунтумаєщесвоїмосновнимзавданнямзахист

ґрунту від водної та вітрової ерозії і передбачає комплекс науково

обґрунтованих організаційно‐господарських,агротехнічних,лісо‐

меліоративних,гідротехнічнихтаіншихзаходів.

Формування і поширення ґрунтозахисної системи землеробства

має свою історію.Вкінці20‐хроківХХст.вСШАводнаівітроваерозія

набуликатастрофічногозаплощеюпоширення.Пиловимикотламибули

спустошені багато штатів Великих рівнин Америки. Ерозія була

проголошеназагрозою длянації,боротьбазнею–політикоюКонгресу.

Для цього 75%відфедеральнихкоштівнасільськегосподарство

спрямовувалось на розробку і впровадження протиерозійних заходів,а

для профілактики деградації ґрунтового покриву була організована

службаохорониґрунтів.Цейдосвіднабуввсесвітньоговизнання.

Особливийвисновокзцього:«Нація,яказагубилаземлю,гине».

Не менш важливим висновком був інший, що в будь‐яких умовах,де

проявляється  деградація ґрунтів, все землеробство повинно бути

ґрунтозахисним.

За

часів СРСР освоєні цілинні і перелогові землі в Північному

КазахстанііЗахідномуСибірузазнавализначноговпливупроявіввітрової

ерозії. Для вирішення проблеми захисту від неї вченими на той час

Всесоюзного науково‐дослідного інституту зернового господарства під

керівництвом академіка О.І.Бараєва була розроблена і впроваджена

спеціальна ґрунтозахиснасистемаземлеробства.Зацієїсистемина

відміну від звичайної системи полицевого обробітку ґрунту

запропонована система безполицевого плоскорізного обробітку.За

полицевої системи на цілинних і перелогових землях ґрунт після

розорювання швидко втрачав структурний стан, розпилювався і не міг

чинитиопірруйнівнійсилівітру.Заґрунтозахисноїсистемиземлеробства

крімбезполицевогообробіткунадійнимзахистомґрунтувідруйнування

вітромставрослиннийпокривізбереженнянаповерхніґрунтустерніта



27

інших рослинних решток, що можливо лише завдяки застосуванню

комплексуплоскорізнихґрунтообробнихзнарядь.

Важливою складовою ланкою ґрунтозахисної системи

землеробстваєзернопаровічотири‐п’ятипільнісівозміни,дечистіпари

займають20‐25%ріллі.Начистихпарахзастосовуютькуліси,посмужний

обробітокґрунту (смугипарузавширшки100‐150мчергуютьзісмугами

такої самої ширини зернових культур). На полях з легким

гранулометричним складом ґрунту ефективним заходом ґрунтозахисної

системи землеробства є впровадження ґрунтозахисних сівозмін,уяких

присмуговомурозміщенніпосівибагаторічнихтравчергуютьзпосівами

однорічнихкультур.

Запровадження ґрунтозахисної системи землеробства поклало

кінець прояву вітрової ерозії на територіях освоєних цілинних і

перелоговихземельнаплощіблизько30млн.га.ВстеповійзоніУкраїни

ґрунтозахисна система землеробства із застосуванням плоскорізного

обробіткутасівбизерновихкультурстерньовимисівалкамиє

високоефективним заходом захисту ґрунту від вітрової ерозії і

підвищення урожайності сільськогосподарських культур.Длявирішення

проблемизахистуґрунтіввідводноїтавітровоїерозіїшляхомрозробкиі

впровадження ґрунтозахисної системи землеробства в умовах України

великийвнесокзробилиМ.К.Шикула,О.Г.Тарарікотаіншівчені.

Органічна (біологічна)системаземлеробства– так як і кілька

інших видів альтернативного землеробства (екологічна,органо‐

біологічна,біодинамічна,тощо),–виниклавнаслідокнауково‐технічного

прогресувкраїнахзвисокимрівнемхімізації.

Основніїїпринципитакі:

- заміна

сучасного землеробства його “екологізацією”і

“біологізацією”,тобтостворенняземлеробства,не

шкідливогодлязовнішньогосередовища,якезабезпечувало

б людину і тварин біологічно повноцінними продуктами

харчування;

- ведення землеробства на основі максимальної реутилізації і

рециркуляціївсіхвідходівгосподарств;

- підвищеннярентабельностігосподарства.

Вирішити ці завдання можна відмовою від штучних хімічних

речовин,хочаокремінапрямиальтернативногоземлеробства

допускають використання певних засобів хімізації.Прицьомунові

системи землеробства повинні бути конкурентноздатними і



28

забезпечуватизадовільніврожаї.Йдетьсянепроповерненнядостарого,

екстенсивного землеробства,хочарозумневикористанняокремихйого

заходівневідкидається.

Закордономвсебільшоїпопулярностінабуваютьсамебіологічна

або органічна система землеробства, заснована на вилученні чи

значному скороченні застосування мінеральних добрив і пестицидів.

Головні її переваги — висока якість сільськогосподарської продукції,

зменшеннязабрудненнянавколишньогосередовища,зберіганняінавіть

підвищення родючості ґрунту. Фермерські господарства,якіпереходять

на цю систему на Заході, все частіше називають її екологічною.Вони

обробляютьґрунтірозводятьхудобубезвикористанняштучнихдобрив,

засобівдляобприскуваннячидобавокдокорму.

Найбільш поширене органічне землеробство у США. Воно

ґрунтується на повній відмові від засобів хімізації землеробства.

Європейськийрізновидорганічноїсистемиземлеробствадозволяє

використовувати компости, кісткове борошно, “сирі” породи (доломіт,

глауконітовийпісок,крейду,вапно,польовийшпат).

УФранціїрозробленоосновибіологічногоземлеробства,названі

на честь автора “система Лемер‐Буше”, згідно з якими дозволено

використовуватилишеорганічнідобриватаокремінетоксичніпрепарати

(ефірніолії,порошки,настоїзводоростейтадеякихрослин).

У Швеції та Швейцарії поширена органо‐біологічна система

землеробства,восновуякоїпокладенопринципстворенняродючості

ґрунтуза рахунок мікробіологічної діяльності. З добриввикористовують

тільки органічні

(гні

й,сидерати)тадеякіповільнодіючімінеральні

добрива(томасшлак,базальтовийпил).

Набули широкого розмаху і дослідження з біологічного

землеробства  в розвинутих країнах,такихякСША,Великобританія,

Німеччина,Франція,Швеція, Швейцарія, Нідерланди.Створена

Міжнародна федерація руху за органічне землеробство,вякувходять

представники50країн.

Рольорганічної(біологічної),такякііншихальтернативнихсистем

ведення сільського господарства у структурі сільськогосподарського

виробництва велика, але простежується відсутність науково

обґрунтованого єдиного комплексного підходу до розвитку цих систем.

Безперечно,розвитокцихсистемсільськогогосподарстванеповиненіне



29

може обмежуватися простою заміною традиційних ресурсів чи

технологійнетрадиційними.

Аналіз систем землеробства, які використовуються в умовах

виробництва показує, що окрім факторів екологічної безпеки та рівня

виробничих затрат, слід враховувати соціальні та правові аспекти,

маркетинг,контрольякості,державнупідтримкуіт.д.Вибираючиякийсь

варіант альтернативної системи землеробства потрібно мати на

увазі,щоприїїзапровадженніімовірнезниженняврожайності,аможе

і  погіршення якості сільськогосподарської продукції, адже біологізація

незавждизабезпечуєвисокіїхпоказники.

За даними ФАО,зпереходомдоальтернативного землеробства

можливе зниження врожайності зернових на 10‐20%, картоплі та

цукровихбуряків–на35%.ДосвідфермерівСШАпоказує,щоорганічна

система землеробства,упорівняннізсистемою, де традиційно

застосовують підвищені дози мінеральних добрив, знижує врожай

культур більш, як у два рази.Так, урожайність за промислової системи

землеробстваскладала:пшениціозимої41ц/ га,ячменю–33,кукурудзи

назерно–86,сої–26ц/га;заорганічноївідповідно‐19,14,36,10ц/га.

леновінапрямиусистемахвиробництвасільськогосподарської

продукції повинні розвиваючись не як протиставляння чи заміна

традиційних,аодночаснозними.Необхідноширшерозвивати

фундаментальні розробки з екологічних основ використання засобів

хімізації. Деякі дослідники вважають,щоякщоприхімізаціїсільського

господарства були допущені помилки, то слід запроваджувати інші

системиземлеробства.Алевідмовавіддосягненьлюдства,доякихслід

віднестиізасобихімізації,суперечитьздоровомуглузду.

Потрібно йти шляхом вдосконалення та створення нових видів

засобів хімізації,пошукушляхівїхвикористаннязурахуванням

біохімічнихциклівазоту,вуглецю, сіркитакисню.Разомзтимнеобхідно

розробляти концепцію ґрунтової біотехнології, підвищувати частку

біологічногоземлеробства,шукатибіологічніальтернативиагрохімічним

заходам.Життярослиниіжиттяґрунтупов'язані нерозривно,а

землеробство, ґрунтознавство, рослинництво, агрохімія, агроекологія та

ін. покликані оптимізувати і узгодити як продукційний (вирощування

високих врожаїв сільськогосподарських культур ),такіґрунтотворний

процес(збереженняіпідвищенняродючостіґрунту).



30

Перехіддоорганічноїчибудь‐якоїіншоїновоїсистеми

землеробства завжди до певної міри пов’язаний з ризиками та

проблемами. Дуже вдало про новації сказав в свій час Шопенгауер:

«Кожна нова ідея проходить три стадії розвитку:перша–ідею

висміюють;друга–знеюборються; третя –післяцьоговона

становиться вже сама собою зрозумілою». Щодо проблем,які

виникають при запровадженні органічної (біологічної)системи

землеробства,тосереднихможнавиділититакіосновнігрупи:соціальні

абосоціально‐психологічні;правові;фінансово‐економічні.

ДляУкраїнисоціально‐психологічнимипроблемамислідвважати

низький рівень поінформованості та обізнаності населення і

товаровиробників щодо органічного землеробства, що веде до низької

технологічної дисципліни  товаровиробника незалежно від його форм

господарювання і розмірів господарства.Проблемоюєтакожбрак

висококваліфікованих фахівців та досить висока стійкість стереотипу,

який сформувався за тривалий період господарювання на землі із

застосуваннямінтенсивнихсистем.

Правовими проблемами впровадження органічного

землеробстваслідвважативідсутністьзаконодавчоїтанормативноїбази,

зокрема з сертифікації продукції органічного землеробства,системи

контролю господарств‐виробників такої продукції.Порядзцимиіснує

проблема відсутності розвинутої, ефективно діючої  внутрішньої

інфраструктури (асоціації,спілки, осередки виробників органічної

продукції),щоускладнюєінтеграціювміжнародніструктуритадоступна

зовнішніринкитаоволодіннядосвідомпередовихкраїн.

Особливого значення за умов запровадження органічного

землеробства набувають фінансово‐економічні проблеми. Серед них

найбільшістотнимислідназватитакі,якризики,

пов’язані

зможливими

змінамикон’юнктуриринкуорганічноїпродукціївперіодзапровадження

системи, фінансові втрати в зв’язку із зниженням урожайності і обсягів

виробництва продукції, відсутність механізмів страхування ризиків та

фінансовоїпідтримкизбокудержави.

Система землеробства No‐till. Зародження i розвиток її

розпочався в 1955 році у Великій Британії.Сталоцеможливиму

результатісинтезугербіцидівсуцільноїдіїзкороткимперіодомрозкладу.

Гербіциди паракват та грамоксон дали можливість ефективно

контролювати бур'яни на полях тоді,коликультуринанихне