Косолап М.П., Кротінов О.П. Система землеробства No?Till

Подождите немного. Документ загружается.



311

час загартування сприяє підвищенню морозостійкості ріпаку.При

добромузагартуванніріпакпереноситьморозинарівнікореневоїшийки

домінус12‐14°С.Присніговомупокривів5‐6смозимийріпаквитримує

морози23‐25°СінавітьдомінусЗ0°С.Найкращеперезимовуєпривисоті

рослини10‐15см.

Таким чином, озимий ріпак – рослина холодостійка,однак

зимостійкістьйогослабкаізалежитьвідсорту,температурнихумов

тазагартуваннярослин.

Навесні рослини відновлюють вегетацію при середньодобовій

температурі 1 ‐3°С. Найкраща температура для росту вегетативної маси

18‐20°С.Підчасвесняно‐літньоївегетаціїкращеростепривисокій

вологості повітря та помірних невисоких температурах.Такіумови

складаютьсяприпохмурійпогоді.

Ріпак легко витримує постійні зниження температури за

нормальноївологостіґрунтуізовсімневитримуєїїколиваньвідмінус10

до плюс 10°С тепла. Особливо негативно діє на рослини коливання

температуринавесніприпідвищенійвологостіґрунту.Зацихумовкорені

дуже уражуються бактеріальною гниллю,відякоїспостерігаєтьсяіноді

масовазагибельпосівів.

Оптимальнатемпературавперіоддостиганняіцвітіння‐22‐23°С.

Завесняноїсівбиозимийріпакнедаєквітконоснихпагонів,алерозвиває

розетку з великим листям,якадосягаєвисоти60‐80с

міпридатнадля

використаннянакормхудобі.

Вимоги до вологи. Озимий ріпак вимогливий до вологи.За

вегетаційнийперіодвінвитрачаєв1,5‐2разибільшевологи,ніжзернові

колосові.Прирічнійсуміопадів600‐700 мм він формує високу

продуктивність,при500‐600 мм – задовільну,априкількостіопадів

менше500мм–врожаїпомітнознижуються.Транспіраційнийкоефіцієнт

500‐700. Особливо рослини потерпаютьвіднестачівологивперші

півтора‐два місяці життя,колиінтенсивнорозвиваєтьсякоренева

система. Тому восени посуху озимий ріпак витримує погано,анавесні

досить стійкий проти неї. При відновленні вегетації навесні рослини

добре використовують зимові запаси вологи. Найбільш негативно

впливаєнестачаводивперіод інтенсивного росту стеблаінакопичення

вегетативної маси.Найбільшапотребауводіспостерігаєтьсявперіод

бутонізація ‐ цвітіння ‐ формування насіння.Принестачівологипосіви



312

передчаснозацвітають.Посухауфазіцвітінняможевикликатиопадання

квітоктаскорочуватитривалістьперіодуцвітіння.

При формуванні стручків і достиганні ріпак теж потребує

достатнього вологозабезпечення.Ріпакдобререагуєначасті,алене

сильнідощі.Якщопідчасналивуідостиганнязернавологинедостатньо,

то маса 1000 насінин зменшується з 4,0‐4,5гдо2,5‐3,0г, достигання

насінняприскорюється,врожайністьзменшується.

Вимогидоґрунту.Ріпакдоситьвибагливийдородючостіґрунту.

Приврожаїнасіння25ц/гавінвиноситьзґрунту132‐138кгазоту,54‐58кг

фосфору і 162‐169кгкалію. На формування 1 центнера основної

продукції він витрачає азоту,фосфоруікаліювдварази,акальцію,

магнію,бору, сірки –в3‐4разибільше,ніжзерновікультури.Кращі

ґрунти для нього —чорноземи, каштанові, сірі лісові та опідзолені

суглинки (при вапнуванні)знейтральноючислабкоюлужноюреакцією

ґрунтового розчину (рН 6,5‐7,4).

Непридатні ґрунти: важкі глинисті,

заболочені з водонепроникним підорним шаром, бо в них недостатньо

розвивається коренева система.Ріпакневитримуєблизькогозалягання

ґрунтовихвод.ВирощуванняріпакунапіщанихґрунтахПоліссязначною

міроюзалежитьвідїхзабезпеченостіпоживнимиречовинамиівологою.

Ріпак добре росте у Степу, за винятком засолених ґрунтів.

Найсприятливішідлявирощуванняцієїкультуриґрунтирозміщенівзоні

Лісостепу.

Одночасно ріпак справляє сильний вплив на ґрунт,як

фітосанітарна культура. Ріпак чудовий попередник. При розміщенні

пшениці по ріпаку ураженість хворобами зменшується на 30‐50%,а

урожайність зерна зростає на 5‐10ц/га Застосування ріпаку в якості

проміжної культури підвищує біологічну активність ґрунту на 10‐15%,

знижує втрати поживних речовин з інфільтраційними водами при

промивномурежиміґрунтуна50%. Посівиріпакусприяютьзменшенню

ґрунтовоїерозії.

ВсистеміземлеробстваNo‐till,яквідмічалосявище,особливона

початковому етапі відбувається підвищення щільності ґрунту.При

цьому у верхньому 0‐10 см шарі щільність ґрунту зменшується за

рахунокзначноїкількостірослиннихрешток,авшарах10‐20і20‐30см

спостерігається зворотна залежність.Алецепідвищенняне

перевищуєоптимальнізначеннядляданоїкультуриіневпливаєна її

рістірозвиток.



313



4.5.3 Особливостібіологіїростуірозвитку

Озимий ріпак в своєму розвитку проходить чотири періоди, 20

фенологічнихфазта12етапіворганогенезу.

Першівісімфенофазрослинипроходятьвосени.1,2,3фенофази

(проростання насіння,сходи,появасім’ядольнихлистківіпершого

справжнього листка)триваютьвід5до17днів(перший етап

органогенезу). На другому‐третьому етапах органогенезу починається

утвореннялистовоїрозетки.Наступніетапиорганогенезу:

(4)наявні3‐4листки,відпадаютьсім’ядолі;

(5)триваєутвореннярозетки–6листків,1‐йі2‐йлисткивідстають

урості,жовтіють;

(6)триваєутвореннярозетки–8листків,1‐йі2‐йвідпадають;

(7)триваєутвореннярозетки–10листків,3‐йі4‐й

в’януть;

(8)триваєутвореннярозетки–з’являється11‐й листок, 3‐й і 4‐й

відпадають.

Загартуваннярослин,складаєтьсяздвохфаз: світловоїітемнової.

Першапроходитьвосенипритемпературі+5‐7°С,тривалістьїї14‐20днів,

припиняється вона з настанням мінусової температури.Зацейчасу

листках нагромаджуються високоенергетичні речовини,включаючи

розчинніцукри.Потімвонивідтікаютьдокореневоїшийкиіточкиросту.

Головне у зимостійкості –підвищеннястійкостібіоколоїдівпроти

коагуляції, яке забезпечують захисні речовини:цукри,пентозани,

амінокислотитаіншісполукизнизькоюточкоюзамерзання.

Друга фаза загартування триває 5‐7 днів при негативних

температурах від мінус 5 до мінус 7°С. В результаті відтікання вільної

водизклітинурослинахпідвищуєтьсястійкістьдонизькихтемператур.

Заоптимальнихумоврозвиткуцейперіодтриває50‐60днів,ірослини

входять у зиму з добре розвиненою листовою розеткою і кореневою

системою100‐150см,щоєосновноюумовоюуспішноїперезимівлі.

айкращеперезимовуютьрослинизрозеткою6‐8 справжніх

листків і товщині кореня на рівні кореневої шийки 0,8‐1,2см.Посіви

озимогоріпаку,якінепройшлифазизагартуваннягинутьприморозахвід

6до8°С, що спостерігаються при пізніх строках посіву. Найуразливіша

частина в ріпаку – коренева шийка,томурослининайкраще

перезимовуютьзанаявностісніговогопокриву.



314

У весняно‐літній період рослини проходять наступні фази:

стеблування,бутонізацію, цвітіння рослин і утворення стручків,фази

стиглостінасіння(зелена,технічнаіповна).

Стадіюяровизаціївпольовихумовахріпакпроходитьвосінньо‐

зимовий період протягом 45‐60 днів при середньодобовій температурі

нижче 8°С. За весняної сівби озимий ріпак, як правило, не проходить

температурнустадіюінедаєквітконоснихпагонів,алерозвиваєрозетку

з великим листям,якадосягаєвисоти60‐80см.Цедаєзмогу

використовуватийогонакормхудобіврізнихзонахУкраїниякучистому

вигляді,таківсумішахупродовжвсьоголітньо‐осінньогоперіоду.

Післясівбисходиозимогоріпакуз'являються на 5‐7‐й день.

Сім'ядолі виносяться на поверхню ґрунту. Через 5‐10 днів утворюються

справжні листки.Зимуєріпакуфазірозеткиз5‐7листків.Стеблов

озимого ріпаку утворюється наступною весною. Навесні рано відростає.

Через10‐20днівпісляпочаткувесняноївегетаціїнастаєфазабутонізації.

Від початку бутонізації до цвітіння минає 20‐25днів. Цвітіння рослин

триває 25‐30днів.

Ріпак є факультативним перехреснозапильником.

Зернодостигаєчерез25‐30днівпісляцвітіння.Достигання,якіцвітіння,в

межах суцвіття поширюється знизу вгору. Вегетаційний період культури

(осіннійівесняно‐літній)триває200‐220днів.

Рістірозвитокрослиндофазистеблуваннявідбуваєтьсяповільно.

У цей час утворюється потужна коренева система і розеточні листки.

Післяпочаткустеблуваннявідбуваєтьсяінтенсивнийприріствегетативної

маси.



4.5.4Попередники

Озимий ріпак досить вибаглива до попередників культура

Найкращимипопередникамидляріпакуєзайнятіпари, горох,вико‐

вівсяні сумішки,атакожсумішкиозимогожитазозимоювикою. Гірші

попередники для ріпаку – зернові культури,соняшник,конюшина.

Несприятливі:овесіярапшениця.Протеувологихрайонахріпакможна

сіятипісляозимихкультур,якізвільняютьполедосерединилипня.

При сучасній структурі посівних площ,коли50%ібільше

займають зернові,всежцікультуриєосновнимипопередникамидля

ріпаку.Томуозимийріпаквисіваютьвосновномупісляозимоїпшениці

таозимогоіярогоячменю. Вирощування ріпаку і зернових культур в



315

однійсівозмініполіпшуєфітосанітарнийстанполів,зводитьдомінімуму

зараженнязерновихкореневоюгниллю.

Нерекомендуєтьсяйоговисіватипіслягірчиці,редьки,капусти

таіншихкультурзродиникапустяних.Кількістьріпакувсівозмініне

повиннаперевищувати 20‐25%відзагальноїплощісівозміни,  томущо

натомусамомуполіріпактребависіватинеранішеякчерез4‐5років.

Насінники озимого ріпаку краще розміщувати після таких

попередниківякбагаторічнііоднорічнібобовітрави,атоварніпосіви—

післязерновихкультур.

Ріпаквідміннийпопередникдлявсіхозимихтаярихзернових.Він

залишає після себе рихлийґрунт та рослинні рештки, багаті на поживні

речовини.Вінмаловисушуєґрунтіранозвільняєполе.Рослиннірештки

ріпаку після мінералізації залишають у ґрунті 60‐65кг/га азоту, 32‐36

фосфору і 55‐60кг/ га калію. Проте слід ураховувати,щовінможе

засмічуватиполяпадалицею.

Встановлено,щопривикористанніозимогоіярогоріпаку,

суріпиці та інших капустяних рослин, як проміжних культур,

забур’яненість наступних культур знижується на 40‐50%.Крімтого, в

сівозмінах,насиченихзерновимикультурами, ураженість рослин

кореневимигнилямизменшуєтьсяна15‐25%.

Високабіологічназдатність

озимогоріпакуконкуруватизбур’янами,атакождодатковіагротехнічніі

хімічні заходи регулювання їх чисельності зменшують забур’яненість

посівівозимоїпшениці.

Ріпак як перехреснозапильна культура потребує просторової

ізоляції щонайменше 500м.Потрібнавонаідлязахистувідшкідниківі

хвороб.

При розміщенні озимого ріпаку необхідно також враховувати

топографіюполя.Посівиозимогоріпакурозміщенінапідвищенихмісцях,

влітку часто потерпають від посухи, а взимку від морозів і вітрів,

особливо,колинемаєснігу.



4.5.5 Підготовканасіння,сорти,сівба

Для сівби відбирають очищене,відкаліброванеякісненасінняз

високою схожістю. Щоб захистити від ураження хворобами і

пошкодження шкідниками на початкових фазах росту, насіння

обов'язковопротруюють.



316

Не менш важливо правильно підібрати сорт ріпаку.Сорти

іноземної селекції в наших умовах,якправило, менш зимостійкі

порівняно з сортами вітчизняної селекції. До реєстру України занесено

більше 30 сортів озимого ріпаку. Це в переважній більшості двонульові

"00" безерукові та низькоглюкозинолатні сорти, олія яких придатна на

харчовіцілі,амакухабезобмеженьзгодовуєтьсярізнимвидамхудобиі

птиці.Увиробництвіпереважаютьсортинімецькоїфірми"Лембке":

Аскарі, Буфалло,Вотан, Казимир,Кронос,Фалькон,Церес, Інституту

хрестоцвітихкультурУААН – Галицький,Іванна,Тисменицький та Івано‐

ФранківськогоінститутуАПВ:Дангал,Свєта.

Кращимспособомсівбиєзвичайнийрядковий(ширинаміжрядь

15см),Дляотриманнянасіннядефіцитнихсортівріпакчастосіють

широкорядним способом з міжряддями 45см.,абонавітьзшириною

міжрядь70см.

Ріпакпотребуєтвердоголожадлянасіння,якеякісноформують

анкерні сошники.Використаннясівалокзанкернимисошникамина

вирівняних площах, забезпечує високу польову схожість,одночасність

сходіві вирівняністьрослинзатемпамирозвитку,збільшуєврожайність

насіння.Спосібсівбизалежитьвідтипусівалки.

Глибина загортання насіннязалежитьвідтипуґрунту,

наявності

вологитаін.Налегкихґрунтахнасіннязагортаютьнаглибину2,5‐3,0см,

на важких ‐ 1,5‐2,0см.Призбільшенніглибинисівбипонад3‐4см

схожістьнасіннязнижуєтьсяна25‐30%.Цяглибинасівбиприйнятналише

на легких ґрунтах.Увипадкузапізненнязістрокамисівби,глибина

загортаннянасіннямаєбутимілкою,небільше2см.

Густота посіву відіграє важливу роль у розвитку ріпаку. Густота

стояння рослин впливає на винесення рослинами точки росту в осінній

період і розвиток кореневої системи,щомаєпрямевідношеннядо

зимостійкості та продуктивності рослин.Чимбільшагустота, тимгірша

зимостійкість і нижча продуктивність. У густих посівах створюється

мікроклімат,щосприяєрозвиткугрибковихзахворюваньрослин.

Оптимальна густота рослин,яказабезпечуєдобрийбіологічний

розвиток культури в осінній період, її перезимівлю та продуктивність,

становить 80‐100щт/м2.Дляствореннятакоїгустотирослиннорма

висіву повинна бути в межах 0,9‐1,2млн. схожих насінин на 1 га або в

середньому4‐6кг/га.



317

За технологіями, що застосовуються в країнах Західної Європи

навесніна1 м

повиннобути35‐50рослин.ВУкраїнірекомендується60‐

80,навітьдо100рослин.Дляцьогооптимальнакількістьрослинвосени

повинна становити 100‐120на1м

.Разомзтим,виробничапрактика

свідчить,щовумовахУкраїнинаявністьпіслязимибільше50рослинна

1м

забезпечуєможливістьотримативисокуврожайність, 30‐50 –

задовільну.

Такимчином,нормависівусортівколиваєтьсявмежах4‐6кг/га,

гібриди сіють з меншою нормою висіву 3,0‐3,6кг/га, що забезпечує

густоту стояння для гібриду 30‐60шт.рослин/м

2

та 60‐80шт.рослин/м



длясортів.Привирощуванняназеленийкормнормависівузбільшується

до 6‐10кг/га.Завдякисильномугілкуваннюріпаквзмозівирівняти

недолікивщільностістеблостою.

Існує пряма залежність між строками посіву і густотою стояння

рослин. Тому з запізненням строків сівби норму висіву необхідно

збільшуватина20‐50%.Цепов'язанозтим,щопри більш пізніх строках

сходи більше зріджуються, рослини менш підготовлені до перезимівлі,

менше формують бічних пагонів (табл. 4.12).Присівбівоптимальні

строкинормувисівуможназменшитидо2,5‐3,0кг/га.



Таблиця4.12.Нормависівуозимогоріпакузалежновідстроківсівби

Строксівби 12‐15.08 20.08 25.08 30.08

Нормависіву,кг/га 2,5‐3,0 3,0‐3,5 3,5‐4,0 4,0‐5,5



Необґрунтоване підвищення норми висіву спричиняє посилення

конкуренціїміжрослинами,внаслідокчоговонивитягуються.Прицьому

точкаростуікореневашийкавиноситьсянадповерхнеюґрунтуна5‐10

см. Особливо це характерно для ранніх строків сівби.Уцьомувипадку

відмічаєтьсяпідвищенняураженостіїхшкідникамитахворобамина10‐

30%.Протепереростаннярослиннепризводитьдозагибелі,якщоточка

ростузнаходитьсянизько(1см)надповерхнеюґрунту.Цеможливолише

при менших (3‐4кг/га) нормах висіву.Дляуникненняпереростання

рослин в осінній період застосовують регулятори росту рослин.

Регуляторні властивості мають фунгіциди,внесенняякиходночасно

дозволяєзахиститикультурувідхворобвосіннійперіод.

Для сівби краще використовувати сівалки No‐till,якіобладнані

ящикомдлявисівубобовихтрав,абозерновісівалки.



318

Післяперезимівлінеобхіднопровестиобстеженняпосівівна

предмет визначення кількості здорових рослин, що перезимували.За

умовранньоївеснинавітьприперезимівлідобрерозвинутих30рослин

на 1м

 (300000 рослин на гектар), які рівномірно розміщені по полю,

посівисортівріпаку варто залишати.Длягібридівцейпоказникскладає

20шт/м

.Необхіднообов’язково звертати увагу на час відновлення

вегетаціїозимихкультур.Чимвінраніший,тимкращіумовискладаються

длярозвиткуозимихкультурінавпаки.

На полях з зрідженою густотою стояння потрібно проводити

інтенсивний догляд, щоб мінімалізувати негативний вплив біологічних

факторівризику(шкідників,бур'янів,хвороб)тазабезпечитиоптимальне

мінеральне живлення для розвитку рослин. Такі посіви можуть

сформуватиурожайв20‐35ц/га,завдякидужедобромугілкуванню,яке

притаманнедляозимогоріпаку.

Для озимого ріпаку строки сівбимаютьвирішальнезначення.

Допущенінацьомуетапіпомилкинепіддаютьсявиправленнюіможуть

статипричиноюцілковитоїзагибеліврожаю.

Практикапоказала,щооптимальністрокисівбиріпакудлякожної

зонинастаютьза20днівдооптимальнихстроківсівбиозимоїпшениців

цій зоні. Кращі строки сівби озимого ріпаку на Поліссі 1‐5серпня, в

Лісостепу 5‐10,авСтепу10‐20серпня. За результатами наукових

досліджень,затримказсівбоюна5‐10днів,протиоптимальнихстроків,

знижуєрівеньзимостійкостіріпакуна10‐30%.Призначномузапізненніз

сівбою рівень перезимівлі рослин знижується на 30‐50%,євипадки

повної їх загибелі.Р

азомзтим, надто ранні посіви восени можуть

переростати,нагромаджувативеликувегетативнумасу,щоспричиняєїх

вимерзанняабовипрівання.Якнадранні,такіпізніпосівиозимогоріпаку

меншстійкідошкідниківіхвороб.

Длянормальногорозвиткурослинамріпакувосіннійперіод

необхідно60‐80днівізсумоютемператур600‐800

С.Найкращерослини

перезимовують при висоті 10‐15см, коли точка росту винесена над

поверхнеюґрунтунависотунебільше1см,адіаметркореневоїшийки

дорівнює0,6‐1см.Сорти,якіменшсхильнідопереростанняпочинають

висівати раніше,агібриди, особливо з швидким розвитком, висівають

пізнішевтретійдекадісерпня–першійдекадівересня.

Догляд за посівамивсистеміземлеробстваNo‐till суттєво

відрізняється від догляду в традиційній системі землеробства.



319

Наприклад,приNo‐tillвідсутнітакіпроблемиякнеобхідністьруйнування

ґрунтовоїкірки,вонанеутворюєтьсяпринаявностірослиннихрештокна

поверхні ґрунту; відсутня потреба в коткуванні посіву,томущосівалка

No‐tillвиконуєцюопераціїприсівбі. На широкорядних посівах нема

потребипроводити,рекомендованувтрадиційнійсистеміземлеробства

культиваціюміжрядьнівосіннійніввеснянийперіоди.Крімцього,в

традиційнійсистеміземлеробстварекомендуєтьсяпроводитиспеціальні

заходипонакопиченнюнаполіснігувзимовийперіод.Сцимзавданням

чудовосправляєтьсявисокастерняпопередника.

Таким чином,цещеразсвідчить, що завдання регулювання

умовростутарозвиткурослинзалишаютьсяоднаковимиврізних

системах землеробства, змінюється лише засоби досягнення

поставленоїметитакількістьнеобхіднихдляцьогоресурсівтапраці.



4.5.6 Удобрення

Ріпакпотребуєбільшоїкількостіпоживнихречовин,ніжзернові.

Найбільше серед макроелементів ріпак засвоює калій. Норма внесення

мінеральних добрив залежить від попередника, родючості ґрунту і

програмованогорівняврожайності.

Фосфорнітакалійнідобривадоцільновноситиодинразвосени.

Заосіньізимуфосфорікалійпереходятьудоступніформидлярослин.

Вегетативна маса озимого ріпаку інтенсивно наростає впродовж 2‐3

тижнів після відновлення вегетації і в цей період рослини потребують

найбільшеазоту.Томумайже80‐90%азотувноситьсявпершідватижні

весняного росту. Перше підживлення азотними добривами (60%)

проводять по мерзлоталому ґрунті; через 18‐28

днівпісляпершого,п

ід

час інтенсивного розвитку стебла – наступні30%відзагальноїнорми

азоту. Підвищені вимоги до забезпечення азотом у культури

спостерігаються також під час росту генеративних органів і формуванні

зерна.Томуважливимєпідживленняуфазіцвітіння.Підчасбутонізації‐

початку цвітіння (при необхідності) вноситься 10% загальної кількості

запланованоїнормиазотнихдобривдляпосиленняростустручківімаси

насіння.

Після зернових попередників азотні добрива (N25‐30)вносять

перед або одночасно з сівбою,аленеобхіднопам’ятати, що надлишок

азотногоживленнявосіннійперіодможесуттєвопогіршитиперезимівлю

рослин.



320

Упівденнихрайонахдоцільновноситивсередньомупідріпак160

кг/га азоту,втомучислідосівби60кг/га та 100кг/га весною після

відновлення вегетації. В поліських районах України найвищі врожаї

одержують при нормі добрив N90‐Р60‐К120. Можливе позакореневе

внесенняазотувосениінавеснідофазибутонізації.Ріпакменшсхильний

дохімічнихопіків,ніжзернові,томуможнавикористовуютькарбамід10‐

12% концентрації,тобто10‐12 кг карбаміду на 100лводи. Всього

вноситься 300л/гаабонебільше15кг/га азоту.Проводять2

обприскування:перше–напочаткувегетації,зависотирослин10‐15см,

друге –уфазібутонізації.Не рекомендується виконувати позакореневе

підживленняуфазіцвітіння.

Компенсувати нестачу інших макро‐ та мікроелементів можливо

за рахунок використання водорозчинних добрив.Наприклад,

позакореневе підживлення «Нутрівант Плюс™ олійний»забезпечує

підвищення врожайності олійних культур на 3‐6цнт/га

та поліпшення

показників якості товарної продукції.Прицьомуполіпшується

споживаннябіогеннихелементівкореневоюсистемоюрослиніздобрив

таґрунтуна5‐10%.



Таблиця4.13.Виносбіогеннихелементівнасіннямозимогоріпаку,

(Д.Шпаар,2004)

Біогеннийелемент Винос

Азот(N),кг/га 180..300

Фосфор(P2O5),кг/га 60..100

Калій(K2O),кг/га 200..400

Кальцій(CaO),кг/га 120…200

Сірка(S),кг/га 80…180

Магній(Mg),кг/га 50..90

Залізо(Fe),г/га 350..800

Мідь(Cu),г/га 30..60

Цинк(Zn),г/га 400..700

Марганець(Mn),г/га 1300..2500

Бор(B),г/га 250..500

Молібден(Mo),г/га 12..25



Ріпак добре реагує на внесення мікроелементів, особливо бору.

Ріпак дуже чутливий до дефіциту калію,сірки,марганцю,борута