Косолап М.П., Кротінов О.П. Система землеробства No?Till

Подождите немного. Документ загружается.



281

(жовна).Приїхрозтріскуванніабороздавлюванніспорирозпорошуються

йзаражаютьновірослини.

Летюча сажка.Вражаєтількиволотіікачани, перетворюючи їх

повністю або частково в масу, що порошить спори гриба. Рослини

відстають у рості,надмірнокущаться,маютьпригнобленийвигляд.

Качани перетворюються в чорний сухий конусоподібний ком,який

складаєтьсязіспор.

Бактеріоз качанів. На уражених зернівках,переважноуверхній

половині качана,з'являються округлі виразкоподібні втиснені плями,

обмежені вузької темно‐сірою облямівкою.Хворобапроявляєтьсяу

періодмолочновосковоїстиглості.

Фузаріоз качанів.Нахворихкачанахз'являються вогнища

павутиннягустогорожевого абобілогональотугриба.Уцентрівогнища

зернівки сильно уражені, майже повністю зруйновані,брудно‐бурого

кольору,легколамаютьсяікришаться, маса їх зменшується,схожість

знижується. Інфекція зберігаєтьсяна насінні,післязбиральнихзалишках,

особливовобгорткахкачанів,ураженихфузаріозноюгниллю.Зараження

відбуваєтьсяпризберіганнізернавумовахпідвищеноївологості.

Пліснявіннянасінняіпроростківуґрунті.Грибвражаєнасінняй

проростки.З'являєтьсяназернівкахувиглядісиньо‐зеленогоабобіло‐

рожевого нальоту,анапроростках‐увиглядіпобуріння.Викликає

зрідження сходів і більшу неоднорідність рослин по висоті. Ураженню

сприяєглибокезагортаннянасіння,

 особливо на важких ґрунтах,

посів

травмованимнасіннямабонизькоїякості.

Основоюзаходівборотьбивідхворобєпопередженнямасового

поширення хвороб,анезастосуванняфунгіцидівприпроявіхвороби.

Першимзаходомєдотриманнячергуваннякультурусівозміні.

Протруєннянасінняєобов’язковимзаходом.Посівздоровогонасіннямв

оптимальнийтермінінаоптимальнуглибинузабезпечитьдружнюпояву

здорових сходів, які будуть мати підвищену стійкість до ураження

хворобами.

Проблеманакопиченнязбудниківурослиннихрештках,які

залишаються на поверхні ґрунту може бути вирішена чергуванням

культур та роботою з рослинними рештками – використанням

біологічних препаратів,якінелишеприскорюютьїхрозклад,а

одночасно знищують збудників хвороб. Кардинальним заходом

боротьбизхворобамиєпідбірівикористаннястійкихдонихгібридів.



282

Таким чином, при відсутності механічного обробітку ґрунту в

системі землеробства No‐tillєдостатньозаходівефективного

контролюфітопатогенноїситуаціїнаполікукурудзи.

Шкідники

Дротяники.Жукипродовгувато‐овальноїформи,довжиноювід6

до 18мм, темно‐коричневі із чорними смужками. Шкодять кукурудзі

червоподібні личинки – дротяники циліндричної форми, блискучі,

пружні,жовтого,коричневогоабобурогокольориізплоскоюголівкоюі

трьома парами грудних ніжок однакової довжини. Личинки

пошкоджуютьнасіння,щопроростає,паростки, підземнучастинустеблаі

кореневу систему. У результаті ушкоджені насінини не дають сходів,а

рослинижовтіють,гнітяться,відстаютьуростіабогинуть.

Несправжнідротяники.Жукичорногокольору,довжиною8‐9см,

ізтвердимпокривомтіла.Самкивідкладаютьяйцявґрунтнаглибину8 ‐

10см., розвиток личинки триває 12 ‐14міс.Зовнівонидужесхожіна

дротяників,алезбільшиминогамиіокруглоюголівкою.Шкодаїх

проявляєтьсявтакійжеформі, якіусправжніхдротяників.

Стебловий кукурудзяний метелик.Самка– метелик довжиною

13‐15с

м.,переднікрилажовтііздвомапоперечнимизиґзаґоподібними

лініями,країкрилтемні. Самець менший від самки,крилабільштемні.

Гусениці ушкоджують стебла, качани, волоті,інодізерна,можуть

переходитиізстеблавстебло.Присильномуушкодженністеблаікачани

обламуютьсяічастішеуражуютьсягрибнимихворобами.

Озима совка. Багатоїдний шкідник.Метеликсірувато‐бурого

кольору із двома поперечними лініями і трьома плямами на передніх

крилах,довжиною18‐24см.Гусениціспочаткугодуютьсянабур'янах,а

потім переходять на посіви кукурудзи,підгризаютьстебламолодих

рослин,виїдаютьвнутрішнючастинуітимсамимвикликаютьїхзагибель.

Часто уражені рослини посилено кущаться, утворюючи пасинки

знижуючи врожай.Уперіодвикиданняволотігусениціпідгризають

коріння,щовикликаєполяганнярослин.

Шведська муха.Комаха чорного кольору,  довжиною1,5‐2мм,

крилапрозорізметалевимблиском,черевцечорне.Самкивідкладають

яйця на сходи кукурудзи.  Личинки,якіз’являються  через 3‐12днів

проникають усередину стебла до конуса наростання і харчуються

ніжнимитканинами.Личинкиушкоджуютьлист,

щескрученийутрубку.У



283

результаті чого надалі на таких листках утворюються численні розриви,

отвори,рослинивідстаютьуростііутворюютьпасинки.

Основою ефективного захисту від шкідників посівів кукурудзи є

моніторингфітосанітарноїситуаціїнаполітапрогнозпоявиірозвитку

шкідників.Частооптимальнечергуваннякультурнаполідозволяєрізко

знизити або взагалі  уникнути ушкодження посівів більшістю шкідників,

особливо тих,якішкодятьуґрунті.Знищенняпроміжнихгосподарів,

наприклад,пиріюповзучогочастодозволяєуникнутимасовогорозвитку

деяких шкідників (справжніх та несправжніх дротяників) на посівах

кукурудзи. Обробка насіння інсектицидними препаратами доповнює

системизахиступосівів.Збіологічнихзаходівпротистебловогометелика

застосовуютьтрихограму.

Таким чином, як і захист посівів від хвороб в системі

землеробстваNo‐till можнарозробитиефективнісистемизахиступосівів

кукурудзивідшкідників,складовимичастинамиякихєпопереджувальні

тавинищувальнізаходи.

За рівнем хімічного навантаження на одиницю площі захист

посівів від шкідників та хвороб у системі землеробства No‐tillне

відрізняєтьсявідтакоговтрадиційнійсистеміземлеробства.



4.3.10 Збиранняврожаю

В системі землеробства No‐till кукурудзу можна збирати

різноманітними комбайнами,якізабезпечуютьобмолоткачанівта

рівномірний розподіл рослинних решток по полю. Мало прийнятним є

збираннязастароютехнологією,коликомбайнзбираєкачани,якітреба

потім транспортувати на тік для подальшого доочищення та обмолоту

або закладки на зберігання.Причинаполягаєвпершучергуувеликій

кількості проходів транспортних агрегатів та відсутності можливості

розподілурослиннихрештокпополю.

Кукурудзуназернозбираютьнапочаткуїїповноїстиглостіі

закінчують через 10

‐12д

нів. Запізнювання із збиранням приводить до

біологічних втрат урожаю зерна і зниження його якості: качани,

потрапляючи під осінні дощі і заморозками, можуть уражуватися

грибнимихворобамитаушкоджуватисяшкідниками.

При гострій нестачі комбайнів деякі господарства,які

використовують технологію No‐tillвміловибудовуютьсвоюособливу

стратегіюзбираннякукурудзи.Їїсутьвтому,щокачанздостиглимсухим



284

зерном можна обмолотити майже без втрат і в зимовий період.

Розрахунокробитьсянанашісучаснізимизвідсутністювеликихморозів

та значного снігового покриву. В такому випадку малою кількістю

комбайнівможназбирати великі площі за рахуноктривалогоперіодуїх

використання.Прицьомунаявнісушаркинавітьневеликоїпотужності

можуть забезпечити сушку всього зібраного зерна,бовононадходить

рівномірно тривалий період часу. За розрахунками втрати врожаю від

несвоєчасного збирання повністю компенсуються витратами на

підсушуваннязернатайогозберіганнянаелеваторі.Цевсевсукупності

забезпечує економічну доцільність такого способу.Алезавждиєризик,

щовзимовийперіодневдастьсяпровестизбираннякукурудзи.

Роботазпожнивнимирешткамиполягаєвїхподрібненніта

рівномірному розподілі по площі. Це може бути виконано комбайном

одночасно із збиранням або окремим агрегатом для подрібнення

стоячихстебелкукурудзи.

Тривалістьзбиранняодногогібрида– 5‐7днів. Вимоги до якості

збирання:повнотазборузерна– не менше 98%,утомучислі

допускаєтьсянаявністьзернавподрібненійлистостебловіймасідо2,0%.

Ступіньочищеннязернавіддомішокпризбиранніназерно–неменше

97%.Вмістпошкодженогозерна–до2%.

Сучасна технологія збирання кукурудзи дозволяє значно

зменшити кількість операцій післязбиральної обробки врожаю,

скоротити потребу в спеціальних машинах і набагато спрощує

організацію збиральних робіт. Використання зернових комбайнів для

збираннястиглоїкукурудзипідвищуєсезоннеїхвикористання.

Важливо правильно підготувати поле до збирання. Необхідно

заздалегідь визначити оптимальний напрямок і спосіб руху агрегатів,

встановити ширину загонів,зробитипрокосиіпідготуватиповоротні

смуги. Розмір поля і напрям сівби визначають рух агрегатів.Вінбуває

загінний зі зменшенням ширини загонки,призбиранні(правим

поворотом

);з

агіннийзізбільшеннямпрокосу(лівим поворотом);

комбінований загінний,колинаодномуполізагонирозміщенідля

роботиагрегатівізправимілівимповоротами.

При організації збирання важливо максимально зменшити

проїзди по полю вантажних автомобілів, які відвозять зібраний врожай

від комбайнів. Якщо в господарстві є накопичувачі зерна,тороботу

комбайніворганізовуютьтакимчином,щобвонививантажувализернов



285

накопичувач на ходу,алевкінцізагінки. Потім з накопичувача зерно

перевантажуєтьсяувеликовантажніавтомобілі,якірозміщуютьсяабона

дорозі,якщовонаєпорядзполем,абонакраюполя.Цимдосягається

зменшення ущільнення ґрунту на полі під час збирання. За відсутності

бункерів накопичувачів вивантаження зерна з комбайнів проводять

виключнонакраюполяувеликовантажнітранспортнізасоби.



4.4Соя

Соя–найдавнішаінайпоширенішазернобобоваіолійнакультура

у світі різнобічного використання.ПоходитьвоназСхідноїАзії.У

землеробствіКитаюсоявідомаза6тис.роківдон.е.Сьогоднівчені

вважаютьсоюкультуроюXXIстоліття.

Споживаннясоїусвітізростаєшаленимитемпами.З1970по2010

рікїївиробництвозрослоу6разів:з42млн.до255млн.тонн!Цепри

тому,щонаселенняпланетизацейперіодзбільшилосятількивдвічі.

Тобто,соямайжеутриразисталабільшпотрібноюдлясуспільства.

Ріст виробництва досягнутий не лише за рахунок збільшення

площі,йзначногопідвищенняїїурожайності,атакожчерезпоявуу1996

році й розповсюдження генно‐модифікованих сортів сої стійких до

гербіцидуРаундапнабазігліфосату.

Біологічнийпотенціалсучаснихсортівцієїкультурискладає14‐17

т/га.

Рекордну урожайність отримано у 2010 році американським

фермеромКіпомКаллерзом(KipCullers)зіштатуМіссурі–160,6бушелів

з1акру(біля10,8т/га).

Внашчасплощапосівусоїпонад100млн.гаріллі.Їївирощуютьу

60країнахусіхконтинентів.Білятретинипосівівйсвітовоговиробництва

припадає на США (де 93% посівів було зайнято генно‐модифікованою

соєю у 2010році).ЗначніплощізайнятіцієюкультуроювАргентині,

Бразилії,Китаї,Індії(таблиця4.7).УкраїнахЄвропейськогоСоюзу(ЄС‐27)

станомна2010рікплощапідсоєюйваловийзбірсклалилишебіля0,4%

світових обсягів. В світі за обсягом виробництва соя займає 4‐те місце

(післяпшениці,рисуікукурудзи).

Причина такої уваги до цієї культури пояснюється тим,що

соєве зерно і продукти його переробки здатні розв’язати проблему

білкуіпоповнитипродовольчіресурсинаселенняпланети.

ВУкраїнісоюпочаливирощуватиз1880року.В1931‐32рр.площа

її посіву досягала 200тис.га.

В останні роки площа сої знову стрімко



286

зростає:в1992р.–113,2002р.–108,2005р.–427,2007р.–700,а2010р.

–940тис.гектарів.



Таблиця4.7.Виробництвосоївсвіті,тис.тон

Країна 2000р. 2005р. 2010р.

США 75055 83507 90610

Бразилія 39500 57000 67500

Аргентина 27800 40500 50500

Китай 15400 16350 14400

Індія 5250 7000 9600

Парагвай 3502 3640 7000

Канада 2703 3156 4345

Уругвай 28 632 1620

Болівія 1150 2060 1580

Україна 64 610 1500

Росія 342 689 1150

ЄС‐27 1258 1174 1025

Загаломвсвіті 175759 220665 255533

Джерело:PSDOnline,USDA(ДепартаментсільськогогосподарстваСША)



В Україні середня врожайність сої становить близько 15ц/га,в

окремих господарствах в богарних умовах її продуктивність сягає 25‐27

ц/га,назрошуванихземлях–30‐35ц/гаібільше.

ЗапоказникамизабезпеченостірегіонівУкраїнигідротермічними

ресурсамирядавторіввиділяють,такзваний,соєвийпоясУкраїни,який

охоплюєтериторіюпівнічногоіцентральногоСтепу,Лісостеп,лісостепові

райониПолісся та зрошуваніземлі півдня України. Націй території сою

можнавирощуватинаплощідо1млн.га.



4.4.1 Особливостіморфології

Коренева система сої стрижнева. Головний корінь порівняно

короткий,відньогоуверхнійчастинівідходитьвеликакількістьдовгих

бічних корінців,якістановлятьблизько60% маси кореневої системи.

Корені можуть проникати на глибину до 2м. Основна маса коріння

знаходитьсяворномушаріґрунту.

Стебло прямостояче,сильнорозгалужене,опушене.Висотау

сортів,поширенихвУкраїні—від40смдо1м.Воноабогрубеітовсте



287

(діаметром11‐13мм)абоніжнеітонке(3‐4мм).Бічнігілкизавдовжкидо

10‐18см,  відхиляються від стебла під різним кутом і утворюють з 5‐10

гілокрізноїформикущ—

розлогий,напіврозлогийабостиснутий.Стебло

ігілкивкритібілими,бурими,жовтимиволосками.Придостиганністебло

жовтіє,набуваєбуро‐жовтогоаборудогозабарвлення.

Листки —т

рійчасті(іноді на черешку утворюється до п'яти

листочків), з малими прилистками,розміщеніпочергово, за винятком

двохпершихпримордіальних,якієпростимиірозміщуютьсясупротивно.

Мають різну форму –ш

ирокояйцеподібну, овальну,ромбічну,

клиноподібну з тупими або загостреними верхівками;опушені,

включаючи прилистки, волосками білого, сірого або бурого кольору,

завдовжки 15‐16, завширшки 3‐10см.Убільшостісортівлисткипри

достиганні рослин опадають, що полегшує механізоване збирання

врожаю.Сходимаютьдвісім'ядолі,якіпідчаспроростаннянасіння

виходятьнаповерхнюґрунту.

Квіткималі,м

аютьп’ятизубчасту зелену чашечкута

п'ятипелюстковий віночок білого або фіолетового кольору,м

аточкуз

верхньоюзав'яззюта10тичинок–9

зрослихіоднувільну.Розміщуються

квітки у пазухах листків на квітконіжках, утворюючи суцвіття‐китиці,я

кі

можутьбутикороткими,малоквітковими–з2‐4квіткамиабодовгими,

багатоквітковими –з10‐20 квітками і більше.Соя– самозапильна

рослина,квіткирозкриваютьсяпіслязапліднення

Плід –боби прямі, мечеподібні, злегка зігнуті, шабле‐ або

серпоподібні, плоскі чи опуклі,згладенькимиабочоткоподібними

стулкамизавдовжки3‐7смізавширшки0,5‐1,5см.Містять1‐4насінини.

Забарвленнясвітле,коричневе,буре. Висотаприкріпленнянижніхбобів

надповерхнеюґрунтувід2‐3до20‐25см.

Насіння–жовте,коричневе,чорнеізелене.Заформоюкулясте,

овальне,видовжене.Маса1000насінинвід50до425г.С

ім'ядоліжовті

абозелені.Вонистановлятьблизько90%масинасінини.



4.4.2 Екологічнівимоги

Вимоги до температури. Соя – теплолюбна культура короткого

світлового дня,алебільшточносказати,довгоїночі.Насінняпочинає

проростати при температурі 8‐10

С, проте при такій температурі сходи

з'являютьсячерез20‐30днів,при14‐16

С–через7‐8днів,апри20‐22

С–

через4‐5днів.



288

Оптимальнатемпературадляростуірозвиткусої18‐22

С.

Підвищення середньодобової температури на початку вегетації до 24‐

Спризводитьдодеякогозниженняростовихпроцесів,атемпература

35‐37

С негативно впливає на ріст, розвиток і утворення бульбочок.

Оптимальнатемпературадляформуваннярепродуктивнихорганів–22‐

С,цвітіння– 25‐27

С, формування бобів – 20‐22

С і дозрівання – 18‐

С.Рослинидоситьлегкопереносятьвесняніприморозкидо‐2,5

С.

Осінні приморозки до ‐3

С не мають негативного впливу на врожай

насіння.Длянормальногорозвиткусоїнеобхіднасумаактивних

температур(вище15°С)нарівні1800градусів.

Вимоги до світла. Соя відноситься до культур короткого дня і

дужечутливадозмінитривалостіосвітлення.Вирощуванняїїупівнічних

районах зумовлює збільшення тривалості фаз розвитку рослин і

зниження продуктивності. На півдні, де світловий день коротший,соя

розвиваєтьсяшвидше,щоспричинюєскороченнявегетаційногоперіоду.

Освітленість рослин залежить також від стану посіву.Назабур'янених

посівах освітленість значною мірою зменшується,щопризводитьдо

різкогозниженняврожаю.

Вимоги до вологи. Соя належить до середньостійких до посухи

рослин.Наформуванняврожаювонавикористовуєзначнобільшеводи,

ніжзерновіколосовікультури.Коефіцієнттранспіраціїу неї коливається

від400до1000(всередньому600).Оптимальнавологістьґрунтувперіод

вегетаціїповиннабутиненижче70‐80%НПВ,анамоментдозрівання–

60% від найменшої вологоємності. При проростанні насіння поглинає

130‐160%водивідвласноїмаси.Томудляотриманнядружнихсходівна

час сівби у шарі 0‐20 см необхідний запас доступної вологи в ґрунті

складаєблизько30мм.Впродовжвегетаціїпотребавволозінеоднакова.

Найінтенсивніше водоспоживання відбувається у фазу цвітіння і

формування

бобів.Зацейперіодсояспоживає60‐70%загальногооб’єму

використанняводизавегетацію.

Соя негативно реагує на повітряну посуху,особливовперіод

цвітіння і утворення бобів. При дуже низькій вологості в цей період на

рослинах не утворюються нові,авідбуваєтьсяскиданнявже

сформованих бобів. Сприятливі умови для росту і розвитку сої

складаються при ГТК від 1,0до1,7.Приоптимальнихумовахживлення

рослини здатні значно менше витрачати вологи на формування сухої



289

речовини. Коефіцієнт транспірації при цьому зменшується на 15‐20%і

більше.

Вимоги до ґрунту.Вимогисоїдоґрунтіввідноснонизькі.Сою

можнавирощуватинавсіхтипах ґрунтів при умові,щовонинеповинні

бутикислими(рНнижче5,5).Вонанепереноситьтривалогозатоплення

(більше3‐хднів)тазасолення.

Найкращими ґрунтами для сої є ґрунти з високим вмістом

органічноїречовини–чорноземи,темно‐сірітакаштановіґрунтилегкого

та середньосуглинкового механічного складу з рН 6,5‐7,2.Непридатні

солонуватіважкітадужелегкісуглинки,кисліізаболоченіґрунти.

Відомо,щосоямаєвисоківимогидощільностібудовиґрунту.

Сприятливі її параметри знаходяться в межах від 0,9до1,3г/см

,

оптимальні–1,0‐1,2г/см

.Збільшенняоб’ємноїмасиґрунтуна0,1г/см



призводитьдовтратврожаюзернасоївмежах1‐2ц/га.

Вущільненомуґрунті(більше1,3г/см

)усоїформуєтьсяслабкий

симбіотичний апарат, знижується інтенсивність азотфіксації,основна

маса коріння розміщується в верхньому шарі, тому рослини важко

переносятьзасухуінемаютьдостатньогоживлення.

За результатами досліджень на пилувато‐суглинкових ґрунтах

коріння сої, по своїй масі, розміщується в ґрунті наступним чином: 0‐30

см–60%;31‐60см–15%;61‐90см–12%;91‐120см–11%;121‐150см–

2%.Отжеблизько75%коренівзнаходитьсявшаріґрунту0‐60см.

Сприятливі умови для розвитку кореневої системи складаються

призагальнійпористості52%тааераціїнеменше20‐22%.Такимчином,

аерованістьґрунтівіїхщільністьєключовимипитаннямиприоцінці

можливостівирощуваннясоївсистеміземлеробстваNo‐till.

Вимоги до поживних речовин. Період максимального

споживанняазотуприпадаєнафазуцвітіннятаформуваннябобівісягає

5кг/добу.Фосфорзґрунтурослинипочинаютьзасвоюватиодразучерез

3‐5д

нівпісляпоявикорінчиків. Період максимального засвоєння

припадаєнафазуформуваннябобів–0,45кг/добу.

Калій здатен швидше поглинатися рослинами сої,ніжазоті

фосфор. Він виконує роль балансуючого елемента у живленні рослин

азотоміфосфором.Томув період максимальногоживлення рослин сої

йоговносятьукількості1,9кг/гадобу.

Кальцій і магній рослинам сої потрібен для формування

повноцінногоіякісногонасіння.Максимальнакількістькальціюімагнію



290

споживається на 70‐йденьпіслясходівістановить1,5кг/добу.Сірка –

виключно важливий елемент живлення для сої – високобілкової

культури.Максимальна кількістьсіркиспоживаєтьсявфазуформування

бобів–1,7кг/добу.



4.4.3 Особливостібіологіїростуірозвитку

За біологічними властивостями та вимогами до ґрунтових умов

соядобревідповідаєтехнологіїNo‐till.Вважається,щоцякультуратакож

економічнотаекологічновбільшіймірініжіншіприйнятнадлясистеми

землеробства No‐till. Тому в світі найбільш інтенсивно запроваджується

цятехнологіяякразпривирощуванніданоїкультури.

Для сої характерна вища стійкість до фітотоксичних речовин

порівняно із іншими сільськогосподарськими культурами.Усоїменше

проблемзшкідникамиіхворобамиприправильномучергуваннікультур

в сівозміні. Останнє дозволяє порушити цикли розвитку шкідливих

організмів інших культур,якіхарактернідлясівозмін, наприклад,з

високим насиченням зерновими колосовими культурами. Широкий

спектр гербіцидів,якідозволенідлязастосуваннянаданійкультурі,

дозволяє розробляти ефективні та екологічно безпечні програми

контролюзабур’яненостіпосівівсої.

Соя набагато швидше компенсує повільний ріст та потребу в

мінеральних елементах живлення на початку вегетації порівняно з

кукурудзою.Широкомузапровадженнювирощуваннясоїзатехнологією

No‐tillсприялотакожудосконаленнясівалоксуцільногоспособусівбиза

нульових технологій. Вирівнювання поверхні поля,якевиконуєтьсяпри

переходідотехнологіїNo‐tillєособливоактуальнимдлясої.

Соя

маєздатністьдосимбіозузбульбочковимибактеріями.За

рахунок цього в біологічний обіг включається атмосферний азот.За

допомогоюбульбочкових бактерій на 1гектаріфіксуєтьсядо150‐200

кгазоту.

Біологічно зв’язаний азот може складати 60‐70% всього азоту в

урожай сої.Крімцього,значнайогокількістьзалишаєтьсявґрунті,що

робитьсоюціннимпопередникомпідсільськогосподарськікультури,

особливопшеницю.

Усоївиділяють9фазрозвитку:

1. Проростаннянасіння;

2. Сходи;