Косолап М.П., Кротінов О.П. Система землеробства No?Till

Подождите немного. Документ загружается.



291

3. Першапарасправжніхлистків;

4. Гілкування;

5. Бутонізація;

6. Цвітіння;

7. Утвореннябобів;

8. Дозрівання;

9. Повнастиглість.



Мивжепідкреслюваливпопередніхрозділах, що основою

технології No‐till є робота з пожнивними рештками і побічною

продукцієюкультур,щовирощуютьсяусівозміні.

Солома кукурудзи та пшениці основних попередників сої

характеризуєтьсявисокимвмістомцелюлозитагеміцелюлози(близько

70%), що зумовлює необхідність внесення на кожну тону побічної

продукціїдо10‐15кг/гад.р.азотнихдобрив,зметоюуникненняазотного

голодуваннярослинсої.

Рослиннірештки сої мають вужчеспіввідношення між азотом та

вуглецем,томушвидкорозкладаються.Основнапроблемазрослинними

решткамисоїполягаєвтому, що соя формує малу кількість побічної

продукції,щобнадійноірівномірновкритинимиповерхнюполя,априїх

подрібненні різко прискорюється їх розклад.Останнєзумовлюєризик

зростаннявтративологиувеснянийперіод,особливоякщонаполі

плануєтьсясівбапізньоїяроїкультури.



4.4.4 Місцекультуривсівозміні

Уякостіпопередникадлясоїпридатнізернові, кукурудза, 

багаторічні злакові трави.

Непридатними попередниками є інші

зернобобові культури і багаторічні бобові трави (господарі тих самих

збудників кореневих гнилей)  і культури‐господарі збудників

склеротініозу, такі як соняшник або хрестоцвіті культури (ДСТУ

5049:2008).

Частка культур сприйнятливих до склеротініозу (соя,соняшник,

ріпак) в сівозміні не повинна перевищувати 33%.Важливо,щоб

попередники лишали після збираннячистівідзбудниківполя.Сояяк

бобова культура повинна займати в структурі сівозміни 12‐15%.В

районах з достатнім вологозабезпеченням в 7‐10‐пільних польових

сівозмінахпідсоюзаймаютьоднеполе.



292

В системі землеробства No‐till через відсутність механічного

обробіткуґрунтузначенняправильногочергуваннякультурвсівозміні

зростає вдвічі. Сівозмінним фактором,взначніймірі, вирішується

проблема фітосанітарного стану посівів – рівень присутності

бур`янів,шкідниківтахвороб.

Привідповідномузахистівідбур’янівсоюможнавирощуватиу

повторних посівах, що не рекомендується при традиційній технології.

Протемонокультураїївиключаєтьсяіповторніїїпосіви‐цескоріше

виняток,анеправиловсистеміземлеробстваNo‐till.Повертатисоюна

попереднємісцерекомендуєтьсянераніше,ніжчерездвароки.

На перших етапах впровадження переходу на технології No‐till

сою доцільно вирощувати у короткоротаційних сівозмінах.Дотаких

належать2‐х,3‐хта4‐хпільнісівозмінизможливимчергуваннямкультур

«кукурудза–соя»або«ярапшениця(ячмінь)–кукурудза–соя».

ПривирощуванніранніхсортівсоїзатехнологіїNo‐tillвонаможе

бутидобримпопередникомдляозимоїпшениців3або4 х пільній

сівозміні з таким чергуванням культур: «соя –озимапшениця–

кукурудза»а

бо«соя‐озимапшениця–кукурудза–ярийячмінь».

Існує багато варіантів короткоротаційних сівозмін в яких можна

вирощуватисоюзатехнологієюNo‐till:

1) Озимапшениця–соя–ярапшениця;

2) Озимапшениця–кукурудза–соя–ячмінь;

3) Озимапшениця–кукурудза–соя–ярапшениця;

4) Озимапшениця–соя–кукурудза–льон;

5) Ярапшениця–соя;

Необхідновраховувати,що:

‐ сівозміна з малою кількістю культур призводить до проблеми

низькоїефективностівикористаннямашино‐тракторногопарку(наявність

пікових навантажень і великих вільних періодів)івідповіднозниження

прибутковостівирощуваннякультур;

‐сівозміназвеликимнаборомкультурвимагає значноїкількості

видів машин і знарядь, що в результаті може призводити до такого ж

результату,якіпрималійїхкількості.

У системі землеробства No‐till різноманіття культур у сівозміні

означає більше,ніжпростезбільшеннякількостівидівкультур,що

вирощуються у даній сівозміні.В

исокерізноманіттякультурусівозміні

забезпечує:



293

- зменшеннявпливупогоднихіціновихризиків;

- ефективнийконтрольбур’янів;

- низькийрівеньураженостірослинхворобами;

- оперативнекеруванняобсягомпольовихробіт;

- створеннябажаноїекологічноїситуаціївагрофітоценозі;

- зниженнявитратнаодиницюпродукції.

Соя–ціннийпопередникдляіншихкультур,протепізнєзбирання

культуриневусіхрегіонахдозволяєвисіватипіслянеїозимікультури.

Вартозвертатиувагуінарозміщеннясоїнаполі.Необхідно

уникати розміщення рослин сої ближче 500‐700мвідлісосмугзбілою

акацією,посівівбагаторічнихбобовихтравтаіншихбобовихкультур,

оскільки вони мають спільних шкідників (павутиновий кліщ, акацієва

вогнівка, лучний метелик та ін.). В умовах півдня України доцільно

вирощуватистійкіпротиакацієвоївогнівкисорти.

Соязбагачуєґрунтцінноюорганічноюмасоюіазотом,поповнює

орний шар фосфором, калієм, кальцієм,єдобримфітосанітаром,

покращує структуру ґрунту і підвищує його родючість. Культура з

соломоюіпісляжнивнимирешткамизалишаєвґрунтінагектаріблизько

90кгазоту,30кгфосфоруі35кгкалію.

Коренева система сої має високу засвоювальну здатність

елементів живлення з важкорозчинних сполук.Сояпідвищуєрухомість

фосфору в ґрунті,щ

ополіпшуєфосфорнеживленнянаступнихкультур.

Враховуючи це, соя є добрим попередником зернових (урожайність

підвищується до 15‐20%),кормовихтатехнічнихкультур. Введення її у

сівозміну сприяє поліпшенню водно‐фізичних, агрохімічних та

біологічних властивостей ґрунту,підвищуєйогородючістьікультуру

землеробствавцілому.



4.4.5Вибірсорту

В системі землеробства No‐till доцільно вирощувати сорти з

більш тривалим періодом вегетації ніж  при традиційній технології

через відсутність потреби в часі на проведення обробітку ґрунту під

наступнукультуру.

Тому, наприклад,вумовахзониЛісостепуможназуспіхом

вирощувати не лише сорти ультраскоростиглої, дуже скоростиглої чи

скоростиглоїгруп,айсередньостиглої.



294

Уранньостиглихсортівсвітловареакціяменшевиражена,так,як

реакціясортівнафотоперіодизм тісно пов'язана зперіодомїхвегетації.

Скоростиглі сорти менш реагують на довжину дня,ніжсередньостигліі

особливо пізньостиглі. Середньопізні сорти технологічно пластичніші,

мають більший потенціал урожайності,кращепротистоятьбур'янам.

Проте у північних областях їх вирощувати ризиковано. В окремі роки

зерноможемативисокувологістьнаперіодзбирання.



Таблиця4.8.Групистиглостісої(заП.П.Вавіловим)

Групистиглості Тривалістьвегетаційногоперіоду,днів

Ультраскоростиглі Менше80

Дужескоростиглі 81‐90

Скоростиглі 91‐110

Середньоскоростиглі 111‐120

Середньостиглі 121‐130

Середньопізні 131‐150

Пізньостиглі 151‐160

Дужепізньостиглі 161‐170

Виключнопізньостиглі Більше170



Важливо пам’ятати,щоселекційнінауковіустановиУкраїни

створюютьсорти,пристосованідовідповідногорегіону.Відомо,щосорт

найбільшдоцільновирощуватизпівночінапівденьумежахблизько180‐

200кілометрів відцентруйогостворення. Вирощуванняпівденнішеабо

північнішецьогопоясупризводитьабодозниженняврожайності, абодо

недозріваннябобів.

Сьогодні у Державному реєстрі сортів України 89сортів

української селекції: вони стійкіші до посушливих умов і хвороб

порівнянозсортамиіноземноїселекції.

При виборі сорту найважливішими критеріями є скоростиглість,

урожайність, висота прикріплення нижнього боба. Окремі вітчизняні

сортимаютьвисотуприкріпленнянижньогобоба15‐17см.

Ультраранньостиглий сорт «Аннушка» доцільно вирощувати за

технологією No‐tillпривикористанніполяпідозимікультури,атакожу

повторних посівах після збирання ранніх культур у південних областях.

Ареалвирощуваннятакогоультраранньогосорту–всяУкраїна.



295

Уранніхсортів,якімаютькороткийперіодцвітіння,формування

бобів припадає на посушливий період, що різко знижує їх урожайність.

Більш пізньостиглі сорти можуть давати високі врожаї за рахуноксвоєї

здатності перечекати посушливий період і продовжити розвиток при

більшпрохолоднійпогоді.

При виборі сорту варто також звертати увагу на здатність бобів

даного сорту до розтріскування. Значну частину врожаю  втрачається

черезрозтріскуваннябобівівисипаннязерна.Такеявищеє"хворобою"

більшості сортів сої, проте сьогодні вже сорти,уякихбобимайжене

розтріскуються.Вартозазначити,щосхильністьдоосипання

підвищується в нерайонованих сортів і посівах,якізасіянінасінням

низькихрепродукцій.

Доцільнотакожвраховувати,щокруглозернісортибільшсхильні

до травмування в комбайні під час збирання. Вихід битого зерна може

сягати50%.Овальнезерноміцнішеітравмуєтьсяменше.



4.4.6 Підготовканасінняйсівба

Дляреалізаціїтакоїбіологічноївластивостікультурияксимбіозз

бульбочковими бактеріями у день сівби насіння обробляють

ризоторфіном(200‐300гнагектарнунормунасіння).Цесприяєнелише

розвитку бульбочкових бактерій на кореневій системі сої,якіфіксують

атмосфернийазот,айзнижуютьрозвитокпероноспорозу.Інтервалучасі

міжобробкоюбактеріальнимпрепаратомтасівбоюнеповинен

перевищувати 4години. Для зони Степу економічно доцільно вдвічі

збільшити норму використання ризоторфіну. У цьому разі прибавка

врожаюзбільшуєтьсявсередньомуз2,0до6,0ц/га.

Іноді на полях,де сою вирощують вперше,навітьпісляобробки

насіння бактеріальними препаратами на кореневій системі відсутн

і

буль

бочкові бактерії або їх чисельність недостатня.Цепояснюється

наявністювґрунтіпатогенів,щопригнічуютьрозвитокостанніх.

Слід врахувати,щовирощуваннясоїуповторнихпосівахбез

обробки насіння не забезпечує достатньої присутності азотфіксуючих

бактерій на корінні рослин. «Старі»бактерії, що заселяють нові посіви,

поводятьсяпасивноінезабезпечуютьналежноїазотфіксації.

Бактеріальні препарати краще застосовувати в суміші з іншими

засобами – мікродобривами,біопротекторами, біостимуляторами,

фосфат‐мобілізаторами, бактеріями‐антагоністами (які захищають від



296

кореневих гнилей),фунгіцидами. Особливо доцільно застосовувати

біостимулятори, які забезпечують прискорений розвиток кореневої

системи при понижених температурах ґрунту.Всистемі

землеробстваNo‐tillцеобов’язковийзахід.

За допомогою бактеріальних препаратів вже вдалося досягнути

підвищення виробництва продукції рослинництва на 15‐20 %ібільше.

Регулятори росту рослин (РРР),якречовини,якісприяютьпідвищенню

урожайності сільськогосподарських культур і покращують якість

продукції,відіграютьнеменшважливуроль,ніжмінеральнідобриваабо

засоби захисту рослин. Асортимент фізіологічно активних сполук,які

рекомендуютьсядлязастосуваннявземлеробствівесьчасзростає.У

більшостідослідженьвітчизняніРРРвиявляютьсябільшефективниминіж

закордонніпрепарати.

Застосування РРР забезпечує можливість спрямованого

регулювання найважливіших фізіологічних процесів в рослинному

організмі з метою найповнішої реалізації потенційних можливостей

культурнихрослинівмайбутньомуїхзначенняірольбудутьзростати.

Більшість хімічних протруйників зменшують кількість

бульбочкових бактерій, тому перевагу слід віддавати біопротекторам і

мікробам‐антагоністам. Насіння обробляють напіввологим способом з

розрахунку 5‐7лводиі3літриРКДна1 тону насіння з додаванням

відповідної гектарної норми ризоторфіну.Необхідномаксимально

запобігати потраплянню прямих сонячних променів на інокульоване

насіння.

Протикореневихгнилей,пероноспорозу,плісеневихгрибів,білої

та сірої гнилей насіння протруюють фунгіцидами –бенлатом

, 50%,

фундазолом,50%з.п.–3к

г/тнасіння,абовітаваксом–2,5л/ т.Порівняно

зіншимипротруйниками,фундазолведедопевногозниженняпольової

схожості насіння.Дляпідвищенняефективностівідпротруювання

доцільно перед протруюванням в лабораторії визначити наявний на

насіннівидовийскладзбудниківхвороб,апотімпідбиратипротруйникз

відповіднимспектромдії.

Присамостійнійпідготовціпосівногоматеріалуабоприйого

покупці варто вибирати відкаліброване, не пігментоване насіння,що

забезпечить зниження ураженості рослин вірусними хворобами та

підвищитьконкурентоспроможністьпосівівпротибур'янів.



297

В системі землеробства No‐till вимоги до якості посівного

матеріалу вищі, особливо важливо щоб насіння мало високу енергію

проростання.

Також,затехнологіїNo ‐till нормувисівунасіннясоїзбільшуютьна

15‐ 20%порівнянозрекомендованоюзатрадиційноютехнологією.Але

обов'язково необхідно диференціювати норму висіву насіння,у

відповідностідорекомендаційдляданогосорту.

Така важлива складова урожайності культури,яквисота

прикріпленнянижніхбобів,суттєвозалежитьвідгустотистояннярослин:

що густіший посів,  то вище прикріплюються нижні боби.Томудля

ранньостиглихсортівприміжряддяхв45смнормависівумаєстановити

800‐900тис./га схожих насінин.Якщозвузитиміжряддядо15см,то

нормувисівутребазбільшитидо1млн. Середньостиглі сорти менше

реагуютьнагустотустояння.Длянихможнарекомендуватинормувисіву

800‐900тис.шт/газасуцільногоспособусівби.

Слідтакожпам'ятати,щоупосушливірокиміжвузлявсої

формуються коротшими,аотже, і висота прикріплення нижніх бобів

менша.Збільшуватинормувисівуособливодоцільноприсівбіїїпісля

кукурудзи, рослинні рештки якої не завжди добре перерізаються

сошниками сівалки і тому зерно може вкладатися в затиснуті в ґрунт

рослиннірештки.Накращихґрунтахвибираютьбільшнизьку,налегких

ґрунтах–бі

льшвисокунорму.

Соя –культурапізніхстроківсівби. Головний критерій настання

оптимальнихстроківсівбисої–стійкепрогріванняпосівногошаруґрунту

до8‐10

С–орієнтовнопершадекадатравня,авокреміроки,друга‐третя

декадаквітня.Фенологічнимпоказникомцьогострокуєцвітінняяблуні.

У зв’язкузбільшповільнимпрогріваннямґрунту,занаявності

рослиннихрештокнаповерхні,союзатехнологіїNo‐tillдоцільносіятина

кількаднівранішевідрекомендованихдлятрадиційноїтехнології

календарних строків.Прицьомунеобхідновраховувати,щоприбільш

ранніх строках сівби подовжується період проростання,насінняі

проростки більш тривалий період піддаються інфекційному тиску

збудників кореневих хвороб (Rhizoctonia, Diaporthe spp.таін.).Алепри

більшпізніхстрокахсівбиможезнижуватисяврожайність.Привисокому

рівні зволоження верхнього шару ґрунту, що часто характерне для

ранньогостроку,можутьрізкопогіршуватисяякісніпоказникисівби.



298

За технології No‐tillкращимспособомсівбисоїєсуцільний. Він

забезпечуєбільшсприятливуплощуживленнятаосвітленістьрослинсої.

Швидше відбувається затінення ґрунту, що підвищує конкурентну

спроможність посівів до бур’янів і забезпечує більш ефективне

використання вологи і поживних речовин.Конкретнаширинаміжрядь

визначаєтьсяконструктивнимиособливостямисівалки.

Незалежно від способу посівний агрегат повинен рухатись під

кутом15‐20градусівдонапрямкусівбипопередньоїкультури.Швидкість

руху агрегату визначається технологічними характеристиками посівного

агрегату,рівнемзволоженняґрунтутастаномполяпісляпроходусівалки.

Чимбільшашвидкістьрухуагрегатутимбільшерихлитьсяґрунтібільша

кількість рослинних решток заробляється.Принаявностіпіслясівбина

поверхніполягрудок(цепоказникнеякісноїроботисівалки)йоговідразу

необхідно коткувати кільчатошпоровими котками або посівними

рубчастимикоткамизметоюїхподрібнення.Цечастішеспостерігається

присівбіввологийущільненийгрунт.

Черезепікотильнийспосібпроростаннятабільшхолодніівологі

ґрунтові умови за технології No‐tillнедоцільнозбільшуватиглибину

заробки насіння більше 4смнавітьпривідсутності100%покриття

поверхні ґрунту рослинними рештками попередньої культури.

Оптимальноюглибиноюзаробкинасіннявґрунтє3‐4см,щозабезпечує

швидке його проростання і знижує ураження сходів бактеріальними

хворобамитапошкодженняґрунтовимишкідниками.



4.4.7 Удобрення

Плануючи удобрення культури, потрібно враховувати як

результати хімічного аналізу ґрунту,таківегетаційнийперіод

вирощуваного сорту. Середньо‐ і пізньостиглі сорти мають ту перевагу,

що їхня коренева система формується потужнішою,проникаєглибшеі

має більше часу для поглинання рослинами макро‐ і мікроелементі

в.

Отже,

такі сорти менше залежні від внесення добрив.Натомістьранніі

ультраранні сорти потребують кращого живлення, на яке вони чітко

реагуютьпідвищеннямурожайності.

Соя нерівномірно споживає елементи живлення впродовж

вегетації.Вонавиноситьзурожаєм(усереднені дані) 5,00‐7,30кгN/ц,

1,40‐1,90Р

, 2,86‐2,90К

О, 0,86‐1,00 MgO, 2,10СаО, 0,4 Sкг/ц.Від

сходівдоцвітіннясоязасвоює5,9‐6,8%азоту,4,6‐4,7%фосфоруі7.6‐9,4%



299

калію від загального споживання за вегетацію. Найбільше споживання

елементів живлення відбувається під час цвітіння,формуваннябобів,

початку наливу насіння.Вцейперіодвонаспоживаєвідповідно57,9‐

59,7%, 59,4‐64,7%і66,0‐70,0%;відпочаткуналивузернадокінця

дозрівання відповідно – 33,7‐36,3%, 30,6‐36,0%і18,9‐26,4%.Вазотному

живлені критичний період для сої це 2‐3 тижні після цвітіння;у

фосфорному–першиймісяцьїїжиття.

Задоброгорозвиткуідіяльностібульбочковихбактерійпідсою

непотрібновноситиазотнідобрива.Аленабіднихнагумусґрунтахі

недостатньомуростірослинкультуридоцільновнести30‐40кгазоту

на1гектар.

Визначати потребу в азотному підживленні можна за

результатами розвитку бульбочок на кореневій системі:якщоїхмало

(менше 5 на одну рослину)івонисірівсередині–єпотребау

підживлення;якщобульбочокбагато,вонивеликізрожевоюм'якоттю–

азотфіксаціяідеактивноіпідживленнянедоцільне.Оскількисояздатна

частинуазотузасвоюватизатмосфери,формулаїїпідживленнябільшою

мірою акцентована на вміст калію,сіркиіособливомікроелементівв

ґрунті.

У зв`язкузтим, що фізіологічно кислі міндобрива справляють

альмуючийвпливнадіюбактеріальнихпрепаратівприсівбікраще

вноситифізіологічнонейтральнімінеральнідобрива.

Увипадкунедостатньогоазотногоживленнядоцільнопровести1‐

2 позакореневе підживлення:уфазібутонізаціїтаутвореннязелених

бобів з нормою 20кг/га д.р.здобавкою,припотребі, мікроелементів і

сірки. Витрата робочої рідини 350‐400л/га.Принезадовільному

фосфорному та калійному живленні до другого позакореневого

підживлення доцільно додавати фосфор та калій.Уцьомувипадку

співвідношенняцихелементівуробочійсумішіповинновідповідати їх

співвідношеннювзерні.Позакореневевнесенняазотувсумішізіншими

елементами живлення не пригнічує бобоворизобіальний симбіоз і не

знижуєкількістьфіксованогозповітряазоту.Всумішіможнавносити11

кг/га азоту, 2,7кг/га фосфору, 4кг/гакаліюта0,68кг/га сірки.Витрата

робочоїрідини90‐100л/га.Фосфорніікалійнідобривавносятьприсівбі

залежновідїхґрунтовихзапасів(табл.4.9).

Основними мікроелементами для сої є молібден,кобальт,бор,

цинк.Частопривапнуваннікислихґрунтівборімарганецьстають



300

важкодоступнимидлярослинсої.Утакихвипадкахвносятьрідкідобрива

позакореневим способом.Накислихпідзолистихіопідзоленихґрунтах

рекомендується внесення молібдену.Дляцьогонасінняобробляють

молібдатом амонію з розрахунку 40‐50гмолібденуна1лробочого

розчину, що одночасно підвищує стійкість рослин проти грибкових і

бактеріальниххворобу1,5‐4рази.Необхіднопам’ятати,щопотребасоїв

магнії (40‐60гMg/га) може бути забезпечена при внесенні вапна,

кізеритутаін.,щовиключаєнеобхідністьобробкинасіння.



Таблиця4.9.Середнінормивнесенняфосфорнихікалійнихдобривпри

вирощуваннісої.

Вміствґрунтірухомих

форм(заМачигіним)

Середнінормидобрив,

кг/гад.р.

Забезпеченість

ґрунтуелементами

живлення

фосфору калію Фосфорних калійних

Дуженизька <10 <50 100‐120 80‐100

Низька 11‐15 51‐100 80‐90 60‐80

Середня 16‐30 101‐200 60‐80 40‐60

Підвищена 31‐45 201‐300 40‐60 20‐40

Висока 46‐60 301‐400 20присівбі невносять



4.4.8 Система контролю рівня присутності сегетальної

рослинностівагрофітоценозісої

ОдназголовнихпроблемзатехнологіїNo‐tillцебур’яни.Соямає

доситьдовгийгербокритичнийперіод–45‐50днів.Вінтриваєвідпояви

першоготрійчастоголисткадозакладаннягенеративнихорганівувузлах

стебла.Вцейчасрослинаактивноформуєкореневусистемуідещо

слабше вегетативні органи, тому в цей період вона може сильно

пригнічуватисьбур’янами.Вагрофітоценозахсоїзони ЛісостепуУкраїни

зазвичай формується змішаний тип і клас забур’яненостіпривисокійїх

чисельності.

Длятого,щобзвестинегативнийвпливбур’янівнакультурудо

мінімуму,необхіднозабезпечитичистотупосівівсоїпротягомперших

40‐45 днів її вегетації. Знищення бур’янів необхідно провести до

середини гербокритичного періоду сої.Більшпізнєїхзнищеннявжене

компенсуєвтрат,заподіянихнимикультурі.

Економитинацьомунеможна,вартістьгербіцидівможескласти

до85%відвсієївартостіпестицидів,якізастосовуютьсянаданійкультурі.