Косолап М.П., Кротінов О.П. Система землеробства No?Till

Подождите немного. Документ загружается.



321

молібдену.Їхдефіцитчастішеспостерігаєтьсянамалогумуснихдерново‐

підзолистих,карбонатнихґрунтах(завиняткоммолібдену),прихолодній

погоді та при низькій вологості ґрунту. Критичними періодами для

марганцютаборуєфази7 ‐8 справжніхлистків.

Відсутністьобертанняорногошарупідчасосновногообробітку

ґрунту під озимий ріпак зумовлює перерозподіл поживних речовин у

ґрунтізконцентрацієюїхуверхньомушарі,щооцінюєтьсяпозитивнодля

озимого ріпаку.Продоцільністьконцентраціїпоживнихелементіву

верхньомушаріґрунтудляозимогоріпакусвідчатьрезультатинаукових

досліджень, за якими найбільшу прибавку врожаю (15ц/га) насіння

ріпакуозимоговідмінеральнихдобривотриманозавнесеннядобриву

верхнійшарґрунту.



4.5.7 Системизахисту

Утехнологіївирощуванняріпакузахиствідшкодочинних

організмів (бур'яни,шкідники,хвороби)маєвинятковезначення.Усі

заходиінтегрованогозахиступосівівозимогоріпакумають

виконуватись комплексно,своєчасноівповномуобсязі. Нехтування

одним із обробітків пестицидами може призвести до різкого

зменшенняурожайності.

Система, яка рекомендується для захисту посівів ріпаку від

бур’янів,хворобішкідниківпередбачаєвиконанняспеціальнихзахисних

іпрофілактичнихзаходіввтакіфазиростуірозвиткуозимогоріпаку:

- захистпроростківісходів; 

- захистрослинуфазуутворенняосінньоїрозетки;

- захиступеріодутвореннябутонів‐початокцвітіння;

- захист

рослинуперіодутвореннястручківінасіння.



4.5.7.1 Системаконтролюзабур’яненості

Озимий ріпак відноситься до культур з високим рівнем

конкурентної здатності до бур’янів внаслідок випереджуючого росту

навесні. Але в осінній період на початкових фазах росту і розвитку він

поступається бур'янам в конкурентній боротьбі. Висока присутність

бур’янівупосівахуцейперіод, як і висока густота стояння культури,

призводить до надмірного виносу точки росту над поверхнею ґрунту,

слабшого розвитку кореневої системи, що підвищує ризик вимерзання

ріпаку,урезультатіцезумовлюєформуваннянизьковрожайнихпосівів.



322

При відсутності ж бур’янівупосівахпісляпоявисходівріпакув

осіннійперіодйогорослини,немаючиконкуренції,швидшеростутьіна

протязі 6‐8тижнівпісляпоявисходівзакриваютьмайжевсюповерхню

ґрунту,щорізкопідвищуєпротибур’яновустійкістьпосіву.Томупотребав

застосуванніхімічнихзаходівконтролю бур’янів восени виникає лишеу

випадках,колимасовісходибур’янівз’являютьсяранішеабоодночасноз

сходамикультури.

У посівах ріпаку можуть бути присутні найрізноманітніші види

бур’янівзалежновідприродно‐кліматичноїзонитаґрунтовихумов.До

найбільшшкодочиннихбур'янівналежать:

однорічні ярі:редькадика(Raphanus raphanistrum L. ), гірчиця

польова(SinapisarvensisL.),лободабіла(Chenopodiumalbum L.),жабрій

звичайний (Galeopsis tetrahit L. ), гірчак березкоподібний (Polygonum

convolvulus L. ), гірчак шорсткий (Polygonum scabrum Moench),щириця

біла (Amaranthus albus L. )і

звичайна(Amaranthus retroflexus L. ),мак

дикий (Papaver rhoeas L. ), плоскуха звичайна (Echinochloa crus‐galli L. ),

мишій сизий (Setaria glauca L. )ізелений(Setaria viridis L. ), амброзія

полинолиста(AmbrosiaartemisiifoliaL.),глухакропивастеблообгортаюча

(Lamium amplexicaule L. ) і пурпурова (Lamium purpureum L. ), галінсога

дрібноквіткова(GalinsogaparvifloraCav.);

однорічні зимуючі: підмаренник чіпкий (Galium aparine L. ),

суріпиця звичайна (Barbarea vulgaris R. Br. ),

талабан польовий (Thlaspi

arvense L. ), фіалка польова (Viola arvensis Murr. ),грицикизвичайні

(Capsella bursa‐pastoris (L. ) Medic. ), триреберник непахучий (Matricaria

perforate L. ) Sch. Bip. ), празелень звичайна (Lapsana communis L. ),

волошкасиня(CentaureacyanusL.);

багаторічні: пирій повзучий (Elytrigia repens (L. ),хвощпольовий

(Equisetum arvense L. ), осот рожевий (Cirsium arvense L. ), березка

польова(Convolvulus arvensisL.),кульбабалікарська(Taraxacumofficinale

Wigg. ),п

олингіркий(Artemisia absinthium L. ), полин звичайний

(ArtemisiavulgarisL.);

ефемери:зірочниксередній(StellariamediaL.).

Вонизабираютьурослинріпакувологуіелементиживлення,

засмічуютьнасіннятапідвищуютьвологістьйогозерна.

Від комплексу бур’янів, що пригнічують посіви озимого ріпаку у

ранні фази вегетації зниження врожаю насіння сягає 20‐25%,апри

сильному забур’яненні,ібільше. За повідомленнями вітчизняних



323

дослідників конкурентний взаємовплив і шкодочинність бур'янів у

посівах озимого ріпаку відмічається протягом всього осіннього періоду

розвиткукультури.

Завдаючи пряму шкоду посівам,бур'яни протягом вегетації є

одночасно кормовою базою для ряду шкідників (хрестоцвітих блішок,

ріпакового квіткоїду,  ріпакового прихованохоботника,капустяноїмухи,

озимоїсовкитаін.).Врезультатіприсутністьбур’янівсприяєпоширенню

хвороб,призводитьдопогіршенняякостіпродукції,ускладнюєзбирання

врожаюійогопереробку.

Нині найефективнішим заходом контролю рівня забур’яненості

посівів є хімічний метод,тобтозастосуваннягербіцидів. Для знищення

бур’янівнаполіозимогоріпакуможливезастосуванняякдосходових,так

і післясходових гербіцидів. Препарати і їхні норми витрати вибирають з

урахуваннямвидовогоскладуічисельностібур'янів.

Основою хімічного захисту посівів озимого ріпаку від бур’янів є

післясходові гербіциди. Застосування ґрунтових гербіцидів найбільш

доцільнелишевперіодпіслясівбидопоявисходів, коли після проходу

сівалки відкривається певна частина поверхні ґрунту від рослинних

рештківпопередника.

Досівбиозимогоріпаку, якщо на полі,єбагаторічнібур’яни

(осоти,пирійповзучий, березка польова) їх обов’язково необхідно

знищитигербіцидамисуцільноїдіїнаосновігліфосату(раундап36в.р.,

торнадов.р.,к

лінік36%в.к.,ураганФорте500SLв.р.к.,буран2‐6л/га,

глісол2‐6л/га,гліфоган2‐6л/га)таін. 

Оптимальноюфазоюрозвиткурослиносотів,приякійдосягається

найбільшвисокийрівеньдіїгербіцидівєформуваннярозвинутихрозеток

(6‐10листків). В цій фазі у них проходять активно ростові і обмінні

процеси,щосприяємаксимальномупроникненнюгербіцидудо

кореневоїсистеми.Метоюзаходуєнезнищитилишенадземнучастинуу

рослинбагаторічнихбур'янів,азнищитиіпідземні–головнівегетативні

органирозмноженняданихвидіврослин.

Для надійного контролювання масової присутності на орних

земляхрослинберезкипольовоїгербіцидивносятьприформуваннінею

молодихпагонів(довжиноювід15‐20смдофазицвітіння,до6листочків)

додаючивробочийрозчинпохідні2,4‐Дабодикамбу(ДікопурТоп464SL

в.р.к.,Діа

ленСупер464SLв.р.к.таін.).



324

Знищення пирію повзучого на полях можна досягти

застосуваннямнелишегербіцидівсуцільноїдіїнаосновігліфосату.При

відсутностівеликоїкількостідводольнихвидівбур'янівнаполяхдоцільно

застосувати один з грамінецидів: похідних галоксифоп‐R‐метилу (зелік

супер к.е. ); квізалофо‐п‐етилу; хілазофоп‐п‐етилу (тарга супер 5%к.е.,

Міурак.е.);клетодиму(цетодимк.е.,центуріон25,4%к.е.,селект120к.

е., ланселот 240к.е. );тепралоксидиму(арамо 45к.е. ). Препарати

суцільної дії на основі гліфосату або їх бакові суміші застосовують для

знищеннякомплексубур'янівза1‐3тижнідосівбиозимогоріпаку.

При якісній очистці поля від бур’янівупередпосівнийперіод

навесні на посівах озимого ріпаку, що мають оптимальну густоту і

рівномірне розміщення в рядках,привідсутностібагаторічнихвидів

бур'янівінизькійкількостісходіводнорічнихвидів, застосування

гербіцидівможебутинеактуальним.

Якщо

попередником є пшениця або ячмінь проблему може

складати падалиця цих злакових культур.Вцьомувипадкув

післясходовийперіодпротипадалиціобов’язковозастосовуєтьсяодинз

наведенихвищеграмінецидів.

На пізніх, слаборозвинутих посівах, де існує небезпека загибелі

взимку,всізаходипозахистурослинпереносятьнавесну,щобне

витрачатидармакоштинаосіннєвнесенняпестицидів.

Крім названих вище препаратів бур'яни знищуються за умов

економічної доцільності і іншими рекомендованими для ріпаку

гербіцидами.Наприклад, для раннього післяпосівного – метазахлор

(бутізанк.с),кломазон(комманд48%к.е.)ідляпізньогопісляпосівного

– клопіралід (лонтрел гранд 75%в.г.,сонхусв.г.,лонтрел300в.р., 

лонтрел300‐Ав.р.).

Препарати на основі кломазону (комманд 48%к.е. ) –це

унікальніґрунтовігербіцидизавдякисвоїйвисокійрозчинностіуводіта

високомурівнюабсорбціїґрунтом,щодаєїмзмогушвидшереагуватина

появуґрунтовоївологиталегшепроникативрослинуіперебувати

довший період у прикореневій зоні бур'янів.

Внесення гербіцидів

доцільнопроводитипротягомпершихтрьохднівпіслясівби,анайкраще

відразупіслясівби.Длярозширенняспектрудіїпротизлаковихбур'янів

рекомендуєтьсязастосуванняпохіднихкломазону(комманд48%к.е.)в

баковійсумішізґрунтовимгербіцидомнаосновідіючоїречовини S‐

метолахлор (дуал голд 960ЕСк.е.). Рекомендований в традиційному



325

землеробстві для досходового внесення гербіцид трифлуралін (трефлан

48к.е.,трифлурекс480к.е.)всистеміземлеробстваNo‐tillне

застосовують,томущовініз‐зависокоїлеткостіпотребуєобов’язкового

загортаннявґрунт.

Необхідно звернути увагу на значне поширення у посівах в

останні роки такого злісного бур'яну, як підмаренник чіпкий.Цей

зимуючийбур'янможе розвиватисяпоциклуярих абоозимихбур’янів,

тому знищення цього виду доцільно проводити завчасно,по

попереднику.Дляцьогоназерновихкультурах застосовують гербіциди

похідні амідосульфурону + йодосульфурон‐метил натрію +антидот

(гроділмаксіо.д.),флуроксипіру(старане250к.е.)таінші,якізнищують

підмаренник. Безпосередньо на посівах ріпаку проти підмаренника

чіпкого використовують препарати на основі діючих речовин

метазахлору(бутізанк.с),атакожкломазону(комманд48%к.е.).

Сьогодніпопулярнимнапосівахріпакуставгербіцидсистемноїдії

галера, який знищує не тільки надземну,

айпідземнучастину

багаторічних бур’янів. Використання галери можливе вже від +8

С,що

дуже важливо при осінньому та ранньовесняному застосуванні.

Найкращим часом для використання препарату є період до бутонізації

рослинріпакутанаявностідвох‐шестилистківубур’янів.Уразі

використанняубільшпізніхфазахрозвиткукультуригалераможесуттєво

обмежити її ріст.Протидеякихбур’янів родини хрестоцвітих,такихяк

грицики, талабан, препарат має так званий стоп‐ефект.Вінполягаєу

затриманніїхростузаумовивикористанняуфазурозеткибур’янів та

достатньоїщільностіпосівівкультуридляподальшогоїхзатінення та

пригнічення. Цей гербіцид можна використовувати в осінній період з

кінця вересня до середини жовтня.Прицьому, якщо сходи ріпаку в

нормальному стані, то вистачає одного осіннього обробітку,алеколи

виникаєнеобхідність,томожливейогоповторневнесеннявесною.

Якщонаполінаявнізлаковібур’яни,тодоцільновноситигалерув

суміші із зелеком супер,абоіншимграмінецидом. Зелек супер у нормі

витрати0,4л/ганадійнознищуєпадалицюзерновихтаоднорічнізлакові

бур’яни. Для знищення багаторічних злакових норму необхідно

збільшити до 1,0л/га. препарату. Слід зазначити, що при використанні

баковоїсумішіззелекомсуперйгалерипідвищуєтьсяефективність дії

протилободи,щириці,макутадеякихіншихбур’янів.Бур’янизродини

складноцвітих(осоти,ромашка

,

падалицясоняшнику),гречкові(гірчаки),



326

пасльонові та бобові знищуються гербіцидом лонтрел гранд у нормі

витративід0,12до0,2л/га.



Таблиця4.14.Основнібур'янинапосівахріпакутаїхшкідливість

Бур'яни Шкідливийвплив

Підмаренникчіпкий

Заважаєзбираннюврожаю,засмічуєнасінняяк

домішка,підвищуєвміствологивнасінні

Ромашканепахуча

Заважаєзбираннюврожаю,підвищуєвміствологи

унасінніріпаку

Зірочниксередній

Засвоюєвеликукількістьазоту,конкурентза

елементиживлення

Глухакропивапурпурова

Ранністрокицвітіння,спричиняєпоширення

шкідників

Фіалкатриколірна

Великезасміченнязерновоговороху

Самосівзернових

Конкуренціязаплощуживлення,надлишкова

вологістьнасіння

Лисохвістпольовий

Конкуренціязаплощуживлення



Таким чином, за допомогою гербіцидів можна контролювати

комплекс бур'янів і цим забезпечувати надійний захист рослин від

негативноговпливубур'яновогокомпонентуагрофітоценозу.

Длявнесеннягербіцидівтаіншихзасобівзахистурослин

використовують обприскувачі ОМ‐630‐2;ОПШ‐15‐01;ОПШ‐2000;МЗУ‐

320;ОПК‐2000;ЕКО‐2000‐18;ЕКО‐2000‐21,5;ЕКО‐600‐12тамашини

іноземноговиробництва.



327

Таблиця4.15.Гербіцидирекомендованідлязастосуванняупосівахозимогоріпаку.



Активнаречовина,г/л,г/кг

Норма

витрати,

г,кг,л/га

Спектрдії Строкивнесення

1 2 3 4

Ацетохлор,900г/л(герб900

к.е.),,(піонер90%к.е.),

(оскар900к.е.)

1,5‐2,0

Однорічнізлакові

тадводольні

бур’яни

Обприскуванняґрунтудосівби(прималійкількості

рослиннихрешток),абовідразупіслясівби

Ізопропіламіннасіль

гліфосату,480г/л(гліацинтв.

р.),,(клінік36%в.к.),

(торнадо)

4,0‐6,0

Однорічніта

багаторічнібур’яни

Восенипіслязбиранняпопередника.Забороняється

використовуватиріпакнакормтваринамтаріпакову

оліювхарчовійпромисловості

Кломазон,480г/л(команд,

48%к.е.)

0,15‐0,2

Злаковіта

дводольні

однорічніта

багаторічнібур’яни

Обприскуваннядосходівкультури

Клопіралід,300г/л(лонтрел

300в.р.),(лонтрел300‐Ав.

р.)

0,3‐0,5

Однорічніта

багаторічні

дводольнібур’яни

Обприскуванняпосівівуфазі6‐8листківу

однорічнихбур’янів,уфазірозетки—початку

формуваннягенеративногопагону2‐8см(проти

осотів)

Клопіралід,750г/кг(сонхусв.

г.),(лонтрелгранд75%в.г.)

0,12‐0,2

Однорічніта

багаторічні

дводольнібур’яни

Обприскуванняпосівівуфазі6‐8листківу

однорічнихбур’янів,уфазірозетки—початку

формуваннягенеративногопагону2‐8см(проти

осотів)



328



1 2 3 4

Клопіралід,267г/л+

Піклорам,67г/л(галера334

SL)

0,3‐0,35 Однорічніта

багаторічні

дводольнібур’яни

Обприскуванняпосівіввідфази3‐4листківдопояви

квітковихбутонівукультури

Метазахлор,400г/л(к.с.)

бутізанк.с.)

1,75‐2,5 Однорічнізлакові

тадводольні

бур’яни

Обприскуванняґрунтудоабопіслясходівкультури.

Використаннянатехнічніцілі

Клетодим,120г/л(селект120

к.е.)

0,4‐0,8 Однорічнізлакові

бур’яни

Обприскуванняпосівівзависотибур’янів3‐5см

1,4‐1,8 Багаторічнізлакові

бур’яни

Обприскуванняпосівівзависотибур’янів15‐20смКлетодим,300г/л(цетодим

к.е.),(центуріон25,4%к.е.),

(ланселот240к.е.)

0,25‐0,4 Однорічнізлакові

бур’яни

Обприскуванняпосівівзависотибур’янів3‐5см

0,4‐0,6 Багаторічнізлакові

бур’яни

Обприскуванняпосівівзависотибур’янів10‐15см

0,5‐1,0 Однорічнізлакові

бур’яни

Обприскуванняпосівівзафазибур’янів2‐4листка

Флуазіфоп‐П‐бутил,150г/л

(ФюзиладФорте150ЕСк.е.)

1,0‐2,0 Багаторічнізлакові

бур’яни

Обприскуванняпосівівзависотибур’янів10‐15см

Феноксапроп‐П‐етил,69г/л

(фуроресупер6.9%м.в.е.),

(ПумаСупере.м.в.),

0,8‐1,2 Однорічнізлакові

бур’яни

Обприскуваннявегетуючоїкультури(відфази2

листківдокінцякущеннябур’янів).Забороняється

використовуватияксировинувхарчовій

промисловості



329

1 2 3 4

Хізалофоп‐П‐етил,50г/л

(таргасупер5%к.е.),

1,0‐3,0 Однорічніта

багаторічнізлакові

бур’яни

Обприскуванняуфазі2‐4листківуоднорічних

бур’янівтазависоти10‐15смбагаторічних

Хізалофоп‐П‐етил,125г/л

(міура,к.е.)

0,4‐0,8 Однорічнізлакові

бур’яни

Обприскуванняуфазі2‐4листківубур’янів

0,8‐1,2 Багаторічнізлакові

бур’яни

Обприскуваннязависотибур’янів10‐15смТепралоксидим,45г/л

(арамо,45к.е.)

1,2‐2,3 Однорічніта

багаторічнізлакові

бур’яни

Обприскуваннявідфазитрьохлистківдокінця

кущенняуоднорічнихзлаковихбур’янів,зависоти

пирію15‐20см

0,4 Однорічнізлакові

бур’яни

Обприскуваннявегетуючихбур’янівуфазі2‐6листківГалоксифоп‐R‐метил,104

г/л(зелліксуперк.е.),

1 Багаторічнізлакові

бур’яни

Обприскуванняуперіодвегетаціїкультуризависоти

бур’янів10‐20см

Десиканти

Дикват,150г/л(реглогсупер

150SLв.р.к.),(скорпіон,

в.р.к.)

2,0‐3,0 Однорічніта

багаторічнібур’яни

Обприскуванняпосівівприпобурінні70%стручківу

культури



330

4.5.7.2 Системаконтролюшкідників

Ріпак може сильно пошкоджуватися шкідниками.Найбільш

поширені:хрестоцвітіблішки, ріпаковий квіткоїд,попелиця, ріпаковий

прихованохоботник, капустяний стручковий комарик та ін.Шкідники

наносять двояку шкоду:прямепошкодженнярослинівтративрожаю

внаслідок цього;механічніпошкодженняорганіврослиниспричиняють

ураженнягрибковимихворобами.Пошкодженіпосівиріпакушкідниками

(блішкитощо),гіршеперезимовують,бочерезцерослинивходятьузиму

знесиленими,томучастогинуть.

Економічніпорогишкідливостідеякихвидівшкідниківріпакутакі:

‐ріпаковийлистоїд–3личинки/м2;

‐капустянапопелиця–60особин/рослину(передцвітінням),або

100особин/10 см стебла рослин (період протягом 7 днів від

закінченняцвітіння);

‐ капустяна стручкова галиця – 1 яйцекладна самка на 2‐4

рослини;

‐капустянасовка–2гусениці/м2;

‐капустяний,ріпаковийтагірчичнийбілани–2гусениці/м2;

‐хрестоцвітіблі

шки(5особинна1м2);

‐ріпаковийпильщик(2особининам2);

‐ріпаковийквіткоїд(3особининам2);

‐стебловийприхованохоботник(3особининам2).

Боротьбузішкідникамиріпакухімічнимметодомпроводятьпри

перевищенні порогу економічної шкодочинності.Закінчуютьобробіток

інсектицидамиза4‐5днівдовильотунаполебджіл.Припотребіпосіви

обприскуютьвдругевкінціцвітіння.Прицьомувартовибирати

інсектициди, які мають репелентні та антифідингові властивості щодо

корисних комах. Враховуючи медоносні властивості ріпаку дотримання

цієї вимоги є дуже важливим. Наприклад, таким препаратом є альтекс,

к.е., — високоефективний перетроїдний інсектицид.Весною,уфазу

бутонізації,обов'язковопроводитьсяобробітокінсектицидамипроти

ріпаковогоквіткоїда.

Зменшитиураженняшкідникамиможнаагротехнічними

заходами. До них належать: чергування культур у сівозміні,оптимальні

параметри сівби, дотримання рекомендованого співвідношення

макроелементів, просторова ізоляція, відсутність бур'янів,алечасто

однихцихпопереджувальнихзаходівнедостатньо.