Косолап М.П., Кротінов О.П. Система землеробства No?Till

Подождите немного. Документ загружается.

- еспарцетувід30до120;

- конюшинивід8до20;

- гірчицівід8до25.

- зтуковогобункерагранульованихмінеральнихдобриввід25

до200кг/га.

Відхиленняфактичногозагальноговисівунасіннявсімаапаратами

від заданої норми не повинно перевищувати для насіння зернових –

2,8%,длянасіннясередньо‐тадрібнонасінних зернобобових культур –

4%,длянасіннятрав–9%.Відхиленняфактичноговисівунасіннявокремі

рядкивід середнього значення неповинноперевищуватидля зернових

культурільону6%,длясередньо‐ідрібнонасіннихзернобобовихкультур

10%,длятрав20%.



Рис.5.1.СівалкадлясуцільноїсівбипотехнологіїNo‐tillтрадиційної

конструкції



Рис.5.2.БагатокомпонентнасівалкадлясуцільноїсівбипотехнологіїNo‐

till



341



Рис.5.3.ВисіваючасекціяпневматичноїсівалкидлятехнологіїNo‐till



Рис.5.4.Візокзбункерамидлянасінняімінеральнихдобрив



342



Рис.5.5.Сучаснийпосівнийкомплексдляпрямоїсівби



Дроблення насіння всіма апаратами сівалки за сівби зернових

культур,ріпаку, льону та трав не повинно перевищувати 0,3%,присівбі

середньо‐тадрібнонасіннихзернобобовихкультур–0,9%.Пошкодження

насінняокремимивисівнимиапаратамидопускаєтьсядо1,8%.

Відхилення фактичного загального висіву гранульованих

мінеральнихдобриввсімависівнимиапаратамисівалкивідзагальної

норми внесення не повинно перевищувати 10%,авокремірядкивід

середньогозначення–20%.

Сівалкимаютьзабезпечуватизагортаннянасінняігранульованих

мінеральнихдобривнаглибинувід1,5смдо8см.Добриваповиннібути

внесеніна2‐3смглибшевисіяногонасіння.

Кількість насіння,загорненоговшарзаданоїглибиниідва

суміжнихзнимшари, повиннабутине менше80%відвсьоговисіяного

насіння. Товщина вказаних шарів при заданій (встановленій)глибині

загортаннянасіння3‐8смдорівнює±1см,призаданійглибині,меншій3



343



344

см,дорівнює±0,5см.Присівбінаглибину3‐8 см наявність насіння на

поверхнінедопускається,априменшійглибинідопускаєтьсядо1%від

фактичноїкількостівисіяногонасіння.

Недопускаєтьсянагортанняґрунтутапісляжнивнихрештокперед

робочими органами сівалки, огріхи,якіпов’язані з припиненням висіву

насіннятагранульованихмінеральнихдобривізсошників.Гребенистість

поверхніполяпісляпроходусівалкимаєбутинебільше3см.

Всіцівимогирозробленідлясівалок,якіпрацюютьназаздалегідь

підготовленомуґрунті.Переважнубільшість,аленевсіцівимоги,можнаі

доцільно перенести на сівалки прямої сівби. Наприклад,недоцільно

обмежувати технічну здатність сівалки висівати максимально лише 200

кг/гамінеральнихдобрив.

Ми навели ці вимоги державного стандарту щоб вони були

орієнтиром для вибору сівалки для технології No‐till, але не слід

сприйматиїхякдогму.

Привиборісівалкиокрімагротехнічнихїїможливостейвиконання

вимогякісноїсівби,необхідновраховуватищеіорганізаційно‐економічні

вимогиілогістикуроботиконкретного посівного комплексу в

господарстві. До цих вимог в першу чергу відноситься необхідна тягова

потужністьтрактора.

У зв'язкузтим, що сошники сівалок прямої сівби рухаються в

щільнішому ґрунті і вони є важчі від традиційних, тому для них завжди

потрібнабільшапитоматяговапотужністьтракторанаодинсошникніж

для сівалок,якіпрацюютьзатрадиційнимитехнологіями. Зазвичай

потрібнонаодинсошниквід4до12

кінських сил потужності двигуна

трактора.Такийширокийдіапазончастковообумовленийвідмінностями

вконструкціяхсошника,атакожрельєфомполяітипомґрунту. Останні

двапоказникидляоднієїітієїж сівалки можуть змінити необхідну

потужністьтракторана50ібільшевідсотків.

Крімцьогонеобхіднапотужністьзростатимеіззбільшенням

швидкості сівби. Оптимальна швидкість сівби залежно від умов і типу

сошникаможебутивід5до16км/год.

Приблизно можна вважати, що при однаковій ширині захвату

сівалки традиційної і No‐tillдляостанньоїпотрібнийудвічі

потужніший трактор.Проте,необхіднопам’ятати, що майже

завжди спостерігається наступна закономірність,чимменший

тяговийопірприпадаєнаодинсошник,тимменшуроботувінвиконує



345

в ґрунті,аотже, тим більший біологічний ризик невдачі при сівбі

такоюсівалкою.

ВроботісівалкиNo‐tillвитримуютьзначнобільшінавантаженняі

природно,щопоточнийремонтїхікоштуєбільше,ніжпритрадиційних

технологіях,томудосівалкиставлятьсявисоківимогищодоїїтехнічної

надійності.

Продуктивність залежить від ширини захвату, величини

оптимальної для даної сівалки швидкості сівби і логістики організації

процесу сівби.Логістикапроцесу,впершучергу, полягає в організації і

технічному забезпеченні завантаження насіння і мінеральних добрив.

Цей показник тісно пов'язаний з кінцевим показником рентабельності

використання сівалки прямої сівби. За розрахунками декількох

зарубіжних економістів велика сівалка No‐till стає економічно

привабливоюлишезаумови,щозарікнеюсіютьнеменше600гектарів.

ВитратинадешевутрадиційнусівалкувСШАскладаютьвсередньому45‐

69,асівалкуNo‐till–95‐182доларівнагектар.

Крімцього,обов’язковонеобхіднооцінити:

- величинутискунаґрунт, якаприпадаєнаодинсошник,

- системузаправкисівалкизерномімінеральнимидобривами

(можливістьзастосуваннярідкихдобрив),

робочуширинупосівногоагрегатуійогодовжину.

Ці

показники визначають не лише продуктивність,алей

маневреність агрегату,аотжейоговідповідністьконфігураціїваших

полів.

Ширина захвату сівалки –функціябагатьохпараметрів.Першза

все, немає необхідності прагнути до максимальної ширини захвату

сівалкиаботочнокопіюватиїїдотакоїпритрадиційнійтехнології.Сівалка

No‐tillпроходитьпополюодинраз.Утрадиційнійтехнологіїперед

сівбою проходить декілька ґрунтообробних агрегатів.Всіїхзавдання

виконуєвсистеміземлеробстваNo‐till одна сівалка.Отже,вонаможе

бути вужчою,ніжтрадиційна. Бажано щоб її оптимальна швидкість

роботинебуламеншоюніжутрадиційноїсівалки.

Оскількизазвичайіснуєперехіднийперіодміжтрадиційною

технологією і технологією No‐till, коли ґрунт піддається поверхневому

механічному обробітку, бажано щоб ширина захвату сівалки була рівна

абократнашириніґрунтообробнихзнарядь.Звідсиїївартістьнеповинна



346

перевищувати сукупну вартість всього шлейфу ґрунтообробних знарядь

необхіднихдлятрадиційноїтехнології.

Шириназахвату сівалки повинна відповідатиконфігурації полів і

можливостям доріг для її транспортування з поля на поле (переїзди

агрегату неминучі і їх потрібно робити швидко і без тривалого

перелаштуванняутранспортнеположення).

Зачисленнимиспостереженнямиширинасівалкив6метрівє

верхньоюмежеюдлясівалок, що мають одну раму.Там, де потрібні

сівалки більшої ширини захвату необхідно розглядати варіанти

використання багатосекційних сівалок, створення посівних агрегатів із

декількохсівалокабосівалокзкрилами, що складаються.Враховуючи,

що тяговий опір сівалок прямої сівби вищий ніж у традиційних,то

відповіднозмінюютьсявимогидозчіпокдлястворенняпосівних

агрегатівз2‐3сівалок.

Зазвичай сівалки з шириною захвату до 6 метрів мають опорні

колеса з боків, що забезпечує їм добру маневреність.Алеїхскладно

транспортувати з поля на поле.Сівалкизбільшоюшириноюзахвату

зазвичай мають опорні колеса спереду та ззаду і за рахунок складання

бокових крил вони мають прийнятну ширину в транспортному

положенні.

Якщоєфінансовіпроблемизпридбаннямтрактора,тосівалку

No‐till потрібно вибирати вужчу,ніжзазвичай, орієнтуючись під

потужність свого наявного трактора,анепрагнутиобов'язково

купитивесьпосівнийкомплекс.

Незалежно від того,якінаякійвідстанірозташованісошники

одинвідодного,коженсошникповиненматиздатністькопіювати

поверхню ґрунту –адекватнопідніматисяіопускатися,реагуючина

нерівності поверхні,незалежновідінших. Виходячи з суті руху агрегату

понеобробленійповерхні,

аотжеімовірнішеменшвирівняної,

швидкість

посівуприNo‐tillможебутидещонижчою,ніжприсівбізатрадиційною

технологією.Кращекопіюютьповерхнюґрунтусівалки,щомають

традиційнукомпоновкуігірше‐сівалкизрозділенимвисівнимагрегатом

і бункером для насіння та добрив за рахунок розміщення сошниківу

декількарядівнаєдинійжорсткійрамі.

Насівалкахдляпрямоїсівбитребаоцінитирозташування

сошників.Зазвичайвонирозміщуютьсявдекількалінійушаховому

порядку,щобвиключитиїхзабиваннярослиннимирештками.При



347

збільшенніподовжньогоїхрозміщеннявиникаєнеобхідність

застосування довгих насіннєвих шлангів.Цезумовлюємалийкутміж

нимиісошниками,щоможестворитипроблемиприпроходінасіння

самопливом по насіннєвому шлангу, особливо при роботі на схилах.

Розташування декількох насіннєвих ящиків безпосередньо над рядами

сошників вирішує цю проблему,алеускладнюєзаправкунасіннямі

мінеральнимидобривами.

Результати чисельних польових досліджень свідчать, що за

сівби з міжряддям від 9смдо12см, приріст врожайності культур

суцільногопосівускладає5‐10%,упорівняннііз сівбоюзміжряддямвід

18до25см.Такийприріствідповідаєзбільшеннюврожайностіна1%з

кожнимсантиметромзменшенняміжряддя.

Фактори,щозабезпечуютьприріст:більшефективнезбереженняі

використання продуктивної вологи,оптимізаціяплощіживлення,

зниження конкуренції між культурними рослинами та раннє закриття

міжрядь. Раннє закриття міжрядь культурними рослинами підвищує їх

конкурентнуспроможністьпротистоятибур’янам.



5.2 РоботасівалкиNo‐tillзрослиннимирештками

З рослинними рештками сівалка в технології No‐ tillповиннане

тільки справлятися,тобтодолатицюперепону,алеіпідвищуватиїх

цінність, щоб вони сприяли проростанню,ростуірозвиткукультурних

рослин. Сівалка – це один з механізмів управління рослинними

рештками.УправліннярослиннимирешткамивсистеміземлеробстваNo‐

tillвідбуваєтьсянатрьохрівнях:

1). Глобальний,

який забезпечує регулювання якості і часу

надходження рослинних решток. Це досягається за рахунок

змінипорядкучергуваннякультурусхемісівозміни.Правила

побудови оптимальної схеми сівозміни в системі

землеробстваNo‐tillвикладенівпопередніхрозділах.

2). Тактичний, реалізується під час збирання культури.Технічне

оснащення комбайна, дозволяє формувати рослинні рештки

бажаної довжини і рівномірно розподіляти їх по поверхні

поля.

3). Локальний – це сівалка, яка дозволяє керувати рослинними

решткаминарівнінасіннєвоїборозенкитаміжряддя.



348

Перед придбанням сівалки,необхідночіткоуявлятизякими

рослиннимирешткамидоведетьсяматиїйсправу.Прицьомунеобхідно

пам'ятати,щорослиннірешткиєнелишенаповерхніґрунту,айвґрунтіі

з ними також потрібно справлятися сівалці. Стан рослинних решток

залежитьнелишевідвидукультури,алеітермінуміжїхнадходженням

на поверхню ґрунту і сівбою. Чим довший цей період,тимбільше

змінюєтьсяїхпервиннийстанзарахунокпроявуїхрозкладу.Вонистають

більш крихкими і легше розрізаються култерами або дисковими

сошниками.

Для оцінки здатності конкретної моделі сівалки працювати з

рослиннимирешткамнеобхіднооцінити:

1. Можливість забивання сошників даної моделі сівалки

рослиннимирештками.Цезалежитьвідрозташуваннясошників,їхтипу,

висотирамитастану,івидурослиннихрешток.Мінімальнавідстаньміж

сусідніми сошниками для самостійного їх очищення від рослинних

рештокскладаєприблизно250ммубік,подіагоналі,абопоходусівалки.

Сошники у вигляді культиваторної лапи можуть більше забиватися

рослиннимирештками,алепрактичноніколиневдавлюютьїхвпосівну

борозенку.Якщонаполіприсутнібур'янизміцноюкореневоюсистемою

абонадземнимстеблом,яківегетуютьначассівби,вонитакожможуть

накопичуватися на стійці сошників (малюнок 5.6).Требапам’ятати,що

будь‐який нерухомий компонент сошника може накопичувати рослинні

рештки.

2. Дискові сошники менше схильні до забивання рослинними

рештками. Ступінь їх забивання багато в чому залежить від діаметру

диску.Чимвінменшийтимлегшепроникаєуґрунт, але за наявності

великоїкількостірослиннихрештоквінможешвидшезабиватися

.

3. Чи

обов'язковеподрібненнярослиннихрештокдляякісної

роботи даної марки сівалки?Дляцьогооцініть,якікультуриви

вирощуватиметевсівозміні,якічимїхзбиратимете,аотже,якірослинні

решткивибудетемати. Всі рослинні рештки після проведення

комбайнового збирання культури можна класифікувати на ті,які

залишилися на полі (їхоцінюютьзависотою«низький зріз», «високий

зріз»)іті,якіпройшличерезкомбайн(їх оцінюють за довжиною «січка

дрібною фракції», «січка довгої фракції»).Необхіднопам'ятати,що

найважчепрацюватизпоганорозподіленоюпоплощіполясічкоюдовгої

фракції пожнивних решток.Надіявиключнонаподрібненнярослинних

решток комбайном або додатковим агрегатом рідко виправдовується.

Ніякіпристроїнеможутьповністюі якісноподрібнитирослиннірештки,

томувважається,щовисокастерняєнайбільшоптимальнимваріантом.

4. Можливість і ступінь втискування сошниками рослинних

решток в посівну борозенку.Цезалежитьвідбагатьохчинників,але

передусімвідтипусошника,стануівидурослиннихрешток.Бажано,щоб

післяпроходусівалкирослиннірешткизалишалисянаповерхніґрунту,

прикриваючипосівнуборозенку,аленебуливній.Дисковісошникина

відмінувідіншихтипівбільшсхильнідовтискуваннярослиннихрештоку

посівнуборозенку.



Рис.5.6.Накопиченнябур'янівнастійкахсошників



Привиборісівалкинеобхіднопам’ятати:

- якщосівалкаобладнанакултером,токращоюйогоформоює

зазубленийдискабодискзхвилястимкраєм;



349



350

- на твердому ґрунті диски краще розрізають рослинні

залишки,ніжнам'якому;

- з вологим ґрунтом або вологими рослинними рештками

працюватискладніше,ніжзсухими;

- функціональністьіконструкціяNo‐tillсівалкиможутьвпливати

на ступінь прояву ризиків: біологічних (хвороби рослин,

шкідники,токсини), хімічних (нестача поживних речовин,

використання мінеральних добрив і можливість

пошкодження сходів «спалювання»мінеральними

добривамиприїхрозміщенніпорядзнасіниною),фізичних

(мікросередовище посівної борозенки),економічних(термін

службиосновногозасобу,продуктивністьсівалкиіт.д.);

- невірно зменшувати витрати в Nо‐till за рахунок економії на

ефективності сівалки, оскільки часто така економія витрат

набагатоменша,ніжвтративідзниженняврожайностівідне

якісноїроботисівалки;

- сошник не повинен призводити до ущільнення і

розмазуваннястінокборозенки–цейпоказникбагатовчому

залежить від механічного складу ґрунту і рівня зволоження

підчаспроведеннясівби.

Неправильний вибір сівалки у поєднанні з помилками в

технології No‐till підвищує ступінь ризиків порівняно з традиційною

технологієюзмеханічнимобробіткомґрунту.



5.3 Роботасівалкиздобривами

Одночасневнесеннявґрунтнасінняідобривсошникамив

технології No‐tillм

аєбільшезначення,ніжвтрадиційнихсистемах

землеробства. Обумовлено це відсутністю заходів обробітку ґрунту, під

які в традиційній системі землеробства вносяться мінеральні добрива.

Внесення добрив одночасно з сівбою культури зазвичай відносять до

стрічкового способу внесення.УтехнологіїNo‐tillреакціякультурина

стрічковевнесеннядобриввища,ніжвтрадиційнійтехнології.

ОскількимінералізаціяівивільненняазотупритехнологіїNo‐till

мінімальні,рослинможутьчастореальновідчуватинестачувазоті

наранніхфазахрозвитку.

Оптимальнийспосібвирішенняцієїпроблеми–внесенняазотних

добривприсівбі.Цекраще,ніжїхрозкиданняпоповерхнііз